Укоопспілка львівська комерційна академія

Вид материалаДокументы

Содержание


Стадія створення
Стадія розвитку
Стадія “стійкої” зрілості
Стадія “паразитичної “зрілості
Стадія занепаду
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21



Запорукою успіху в управлінні підприємством є вміння зосередитися на вирішенні проблем, які притаманні певній стадії його життєвого циклу, так, щоб воно змогло розвиватися далі [200, с.2]. Виділимо певні недоліки, загрози для функціонування підприємства, а також переваги, можливості для його успішного розвитку, залежно від стадії ЖЦП (табл.1.6).

У літературі, зокрема з маркетингу, концепцію життєвого циклу значно частіше застосовують стосовно товару, попиту, галузі, ринку. Подібні дані про життєвий цикл фірми зустрічаються рідше, проте дослідження останнього є не менш важливими [102, с.192]. Поняття “життєвий цикл підприємства” і “життєвий цикл товару” хоча тісно між собою пов’язані, проте не тотожні. В окремих випадках можна сказати, що підприємства проходять ті ж самі етапи розвитку, що і товари, які вони випускають. Основна відмінність життєвого циклу фірми від життєвого циклу товару зумовлюється можливістю роботи підприємства за кількома напрямами (з кількома товарами), що дозволяє шляхом комбінування стадій життєвого циклу стосовно окремих напрямів досягати стабільної діяльності фірми загалом, тобто підтримувати її у стадії зрілості. Своєчасне виведення на ринок нових товарів, які повинні замінити товари, що з певних причин втратили свою актуальність, підтримує життєдіяльність підприємства і тому його життєвий цикл більший, ніж окремих товарів, які воно випускає. У цьому випадку, використовуючи підхід у [17] з подальшим його розвитком, ми пропонуємо таке графічне зображення життєвого циклу підприємства (рис.1.7).

Тут підприємства доцільно класифікувати на такі, що переважно займаються одним напрямом, кількома (2-5) і багатьма (більше 5) напрямами. Аналогічно у межах одного, наприклад, торговельного чи виробничого напряму слід враховувати кількість позицій номенклатури, з якими цей напрям здійснюється. Важливим є також термін життя напряму (разова акція (лінія А на рис.1.7), існування протягом певного обмеженого періоду (лінія Б на рис.1.7), постійна діяльність (лінія В на рис. 1.7)).


Таблиця 1.6

Позитивні та негативні характеристики підприємств

залежно від стадії ЖЦП

Стадія створення


Переваги, можливості:

Недоліки, загрози:

  • вибір актуального напряму діяльності, виявлення наявності незадоволеного попиту;
  • ініціативність, креативність засновників



  • неправильне визначення місії, напряму діяльності;
  • неадекватність трансакційних витрат;
  • відсутність репутації, історії кредитування;
  • високий ризик діяльності;
  • криза компетенції, зумовлена низькою кваліфікацією управлінського персоналу, відсутністю досвіду

Стадія розвитку


Переваги, можливості:

Недоліки, загрози:

  • зростання обсягів продажу та прибутків;
  • високі капітальні вкладення;
  • диференціація та диверсифікація діяльності;
  • мобільність, цілеспрямованість, ризикованість працівників;
  • зростаюча конкурентоспроможність
  • надто швидке розширення, перевиробництво;
  • велика частка позикового капіталу;
  • криза координації, управління та контролю

Стадія “стійкої” зрілості


Переваги, можливості:

Недоліки, загрози:

  • стабільні прибутки;
  • діяльність диверсифікована та диференційована;
  • високий імідж і престиж;
  • компетентні працівники;
  • стійка конкурентоспроможність
  • переоцінка успіхів і можливостей;
  • криза контролю, інновацій

Стадія “паразитичної “зрілості


Переваги, можливості:

Недоліки, загрози:

  • набутий імідж;
  • наявна прибутковість



  • сповільнення та припинення росту продаж і прибутків;
  • відхилення від головної мети, розвиток напрямів діяльності, що переслідують позаекономічні цілі;
  • сповільнення та припинення процесів модернізації продукції, інвестування у нові напрями діяльності;
  • відносна конкурентоспроможність;
  • недостатньо відповідальне керівництво;
  • криза бюрократизації

Стадія занепаду


Переваги, можливості:

Недоліки, загрози:

  • реструктуризація;
  • злиття
  • нерентабельна, збиткова діяльність;
  • необгрунтована чи відсутня стратегія;
  • застарілі ресурси;
  • непродуктивність працівників;
  • втрата конкурентоспроможності;
  • інвестиційна непривабливість;
  • криза бізнес-ідей;
  • банкрутство;
  • ліквідація






Рис 1.7. Життєвий цикл диверсифікованого підприємства

При визначенні оптимальної номенклатури фірми орієнтуються на різні варіанти товарної політики. Якщо попит на окремий товар постійно зростає протягом багатьох років, фірма має можливість спеціалізуватися на його виробництві і збільшувати випуск. Такі фірми вважаються спеціалізованими або однопродуктними В такому випадку можна говорити про збігання стадій життєвого циклу товару зі стадіями життєвого циклу підприємства (рис.1.8). Абсолютно логічно і те, що зі втратою актуальності товару повинно припинити своє існування і підприємство.




Рис 1.8. Збігання стадій життєвий циклу спеціалізованого підприємства та життєвого циклу товару


Повертаючись загалом до самої концепції ЖЦП, можна також навести її значення, переваги та обмеження практичного застосування, недоліки. Так перевагами концепції ЖЦП є те, що її використовують:
  • для демонстрації тенденцій циклічного розвитку підприємства;
  • для формування стратегічних цілей та маркетингових стратегій підприємства [177];
  • у визначенні стратегічного напряму інвестиційної діяльності підприємства [3, с.526];
  • серед базових основоположних концепцій, на яких повинно базуватися управління розвитком підприємства [135, с.124];
  • для оцінки інвестиційної привабливості підприємства [128, с.128];
  • при визначенні ціни “бізнесу”, розрахунку вартості підприємства [3, с.222];
  • для запобігання банкрутства та ліквідації в антикризовому управлінні підприємством [138, с.31; 61, с.19; 101, с. 10; 6, с.120; 5, с. 13];
  • при оцінці міри конкурентоспроможності підприємства [101, с.284; 179, с.84];
  • як складову аналізу позиції фірми у торговельно-економічному просторі [154, с.64].

Недоліками концепції ЖЦП можна вважати те, що:
  • часом важко або навіть неможливо точно встановити стадію життєвого циклу підприємства. Наприклад, складно деколи визначити, чи знаходиться підприємство на стадії розвитку чи уже на зрілості, адже обидві стадії можуть характеризуватись прибутковістю та розвитком нових напрямів діяльності;
  • окрім певних закономірностей, як наприклад, що стадія зрілості триває найбільший період часу у житті підприємства, а стадії створення та занепаду можуть відбутися зовсім у стислі терміни, важко стверджувати та розраховувати на певний час тривалості окремих стадій. Терміни існування окремих стадій життєвого циклу індивідуальні для кожного підприємства;
  • концепція не дозволяє виявити чи запобігти непередбачуваному негативному впливу факторів маркетингового середовища на діяльність підприємства. Наприклад, аварія на ЧАЕС припинила діяльність майже усіх підприємств незалежно від стадії ЖЦП, що знаходились у даному регіоні;
  • фактична еволюція підприємства проходить багатьма різними шляхами, модель ЖЦП не завжди відображається у реальному житті підприємства.

Застосовуючи поняття життєвого циклу підприємства, можна цілеспрямовано вивчати стадії, через які проходить підприємство, внаслідок цього переходи від однієї стадії до іншої стануть не випадковими, а передбачуваними. Керівник повинен знати, на якій стадії розвитку знаходиться його підприємство і приймати відповідні цьому етапу адекватні рішення. Без цілеспрямованого проведення такої роботи підприємство ризикує у певні періоди свого існування потрапляти у ситуації, коли стратегічні напрями і поточна діяльність не узгоджуватимуться з цілями і засобами, які б мали здійснюватися на відповідній стадії ЖЦП, що, звичайно, погіршуватиме становище підприємства на ринку.