Geum.ru

Укоопспілка львівська комерційна академія

Вид материалаДокументы

Содержание


Розділ ііі
Подобный материал:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   21

РОЗДІЛ ІІІ


СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА


3.1. Дослідження розвитку підприємств на стадіях їх життєвого циклу


Для прийняття обгрунтованих рішень щодо стратегічних цілей, напрямів та для розв’язання поточних проблем діяльності вітчизняних підприємств слід використовувати набутий досвід в галузі дослідження їх організаційної поведінки та циклічного розвитку. Тому важливим є виявлення певних закономірностей циклічного розвитку вітчизняних підприємств, визначення переважних цілей, стратегій, потреб, проблем та способів їх вирішення залежно від стадії життєвого циклу та порівняння їх відповідності класичній концепції ЖЦП. Це дасть можливість проаналізувати особливості функціонування підприємств в Україні через призму теорії циклічності, на основі цього правильно визначати, залежно від ситуації, стратегічні цілі та напрями, здійснювати своєчасну підготовку та застосування необхідних профілактичних заходів для уникнення кризового стану на різних стадіях ЖЦП, що забезпечить стабільну діяльність підприємств.

Згідно проведеного нами за допомогою анкети (додаток Е) соціологічного дослідження (додаток Ж) за опитуванням 110 експертів - це переважно керівники підприємств 29,1%, а також: головні бухгалтери – 18,2%, економісти - 2,7%, менеджери – 13,6%, маркетологи –3,6% та інші (додаток Ж.3)) отримані наступні результати. Переважна кількість експертів - 85,5 % визначили для свого підприємства певну стадію життєвого циклу. За даними проведеного опитування, на стадії створення знаходяться 2,7 % досліджуваних підприємств, найбільша частка 56,4 % - на стадії росту, зрілості досягли 19,1 %, на занепаді знаходяться 7,3 %. Лише 14,5% обрали відповідь: “важко відповісти” (додаток Ж.1). Якщо приймати до уваги відповіді лише тих експертів, які чітко визначили певну стадію життєвого циклу розвитку підприємства (не враховувати відповідь “важко відповісти”), то можна стверджувати, що на стадії створення знаходяться орієнтовно 3 % підприємств, на стадії росту – 66%, на зрілості – 22%, на занепаді – 9%. Серед досліджуваних підприємств існують на ринку менше 1 року 4,5%, переважна частка, зокрема це половина досліджуваних підприємств, функціонують від 1 до 5 років, 20,9 % - від 6 до 10 років, 24,5 % - понад 10 років (додаток Ж.2).

Підприємству необхідно враховувати хвилеподібність свого економічного розвитку і пристосовуватися до змін умов у зовнішньому середовищі. Криза на підприємстві свідчить про те, що господарююча система зіштовхнулась з суттєвими обмеженнями у своєму розвитку. Криза провокує, підштовхує підприємство до пошуку нових шляхів розвитку. У [61, с.18] та [138, с.29] автори виявили закономірність підйомів і спадів, кризових ситуацій і банкрутств. Вона полягає у періодичному виникненні кризових ситуацій на усіх стадіях життєвого циклу підприємства. Як виявилося, серед досліджених українських підприємств 69,1% вже потрапляли у кризове становище. З останніх 90,8% змогли успішно вийти з нього (додатки Ж.4 - Ж.5). Решта підприємств - 9,2%, що не змогли вийти з кризового становища, на думку експертів, знаходяться на стадії занепаду. Цікавим є той факт, що 25% підприємств, які визначені експертами як такі, що знаходяться на стадії занепаду, також змогли вийти з кризового становища (додатки Ж.6-Ж.7). А це свідчить про те, що експерти не ототожнюють поняття кризового становища зі стадією занепаду, що знову підтверджує різне значення цих явищ, хоча деякі автори [111, с.42; 14, с.5] називають кризою останню стадію, завершальним етапом ЖЦП.

У табл.3.1 наведені заходи, які використали підприємства, з метою виходу з кризового становища. Ми спробували також проаналізувати залежність обраних відповідей від стадій життєвого циклу підприємства (додаток Ж.8). Як виявилося, на стадії росту підприємствами переважно застосовуються такі заходи виходу з кризового становища як проведення активного маркетингу - 23,8% та залучення додаткового оборотного капіталу - 20,2%. Часто увесь початковий капітал витрачається на придбання основних фондів, також підприємства з метою залучення великого числа замовлень, завоювання ринку вимушені надавати кредит своїм клієнтам, тому виникає потреба в отриманні засобів на оборотний капітал. На стадії зрілості більшість підприємств – 20% припиняють збиткові напрями діяльності і переходять на розвиток нових, також підприємствами застосовуються усі інші заходи наведені у табл.3.1. На стадії занепаду актуальними є зміна керівних органів у 33,3% підприємств, скорочення чисельності працюючих - 33,3% та проведення активного маркетингу - 33,3%. На стадії створення досліджувані підприємства у кризове становище не потрапляли.

Таблиця 3.1

Заходи, застосовані підприємствами, для виходу з кризового становища

№
Обрані підприємствами заходи
Частка,%
Разом кількість відповідей

1
Залучення додаткового оборотного капіталу
18,9
28

2
Проведення активного маркетингу: вивчення і завоювання нових ринків, підвищення іміджу підприємства, формування власної збутової бази
18,2
27

3
Оновлення основних фондів, впровадження прогресивної техніки та технології
11,5
17

4
Зміна керівних органів
10,8
16

5
Припинення збиткових і розвиток нових напрямів діяльності
10,8
16

6
Скорочення чисельності працюючих
8,8
13

7
Зменшення витрат на виробництво та збут продукції
7,4
11

8
Розвиток економічного співробітництва
5,4
8

9
Налагодження управлінського та фінансового обліку
5,4
8

10
Інше
2,7
4




Разом
100
148


Як ми вже говорили у першому розділі дисертації, немає певних класичних орієнтованих проміжків тривалості кожної стадії життєвого циклу і загалом тривалості життя підприємства. Виявлення закономірностей та тривалості підйомів і спадів на підприємстві мали місце в працях окремих учених, але такі часові проміжки були виміряні лише в межах певної стадії ЖЦП [138, с.29]. Ми спробували визначити скільки, на думку експертів, триває кожна стадія ЖЦП (додаток Ж.9). Більшість експертів вважає, що стадія створення може тривати від 1 до 2 років. Немає однозначної думки щодо тривалості стадії росту. Експерти наводять різні діапазони часу (додаток Ж.9.2) Стадія зрілості, на думку більшості експертів, має необмежений термін, стадія занепаду триває більше півроку. Ці дані можна порівняти з реальною тривалістю існування на ринку досліджуваних підприємств, які є на різних стадіях ЖЦП (додаток Ж.10). Серед досліджуваних підприємств на стадії створення лише 33,3% існують на ринку менше 1 року. Для решти підприємств проходження цієї стадії потребує тривалішого періоду. Серед підприємств на стадії росту 3,2% функціонують менше 1 року, 62,9% - від 1 до 5 років, 19,4% мають від 6 до 10 років, 14,5% - більше 10 років. На стадії зрілості 42,9% виявилось віком лише від 1 до 5 років, 19% - від 6 до10 років, 38,1% мають більше 10 років. На стадії занепаду від 6 до 10 та більше 10 років мають по 37,5%, решта 25% підприємств – проіснували лише від 1 до 5 років. Як виявилося, переважна більшість вітчизняних підприємств знаходяться на стадіях росту та зрілості, існують на ринку від 1 до 5 років. Це свідчить про те, що вже за такий невеликий проміжок часу українські підприємства досягають значних результатів у своїй діяльності.

Однак лише 16,1% підприємств на стадії росту та 14,3% на стадії зрілості з розвитком своєї діяльності розпочали здійснювати міжнародну комерційну діяльність. 35,5% підприємств на стадії росту та 42,9% на стадії зрілості такої діяльності не здійснюють. Загалом серед усіх досліджуваних підприємств 13,6% здійснюють міжнародну комерційну діяльність з моменту заснування, 14,5% розпочали її з розвитком своєї діяльності, 31,8% спеціалізуються лише на внутрішньому ринку, для 40% підприємств їх можливості не дозволяють виходити на зовнішні ринки (додаток Ж.11).

Існують фактори, які ми розглянули у першому розділі, що впливають на життєдіяльність підприємства. Ми спробували дослідити оцінку впливу окремих факторів на тривалість життєдіяльності підприємств залежно від стадій ЖЦП, на яких фактично знаходяться підприємства (табл.3.2).


Таблиця 3.2

Вплив факторів макро- та мікросередовища на тривалість життєдіяльності підприємства

Фактори

Частка експертів, які відзначили важливість факторів, %

Загалом, %
в т.ч. стосовно підприємств, які знаходяться на стадії:

створення, %
росту, %
зрілості, %
занепаду, %

Фактори макросередовища
Обставини політико-правового характеру

15,4
12,5
14,0
12
33,3

Демографічна ситуація в країні
3,5
0,0
4,7
0,0
0,0

Купівельна спроможність населення
23,5
37,5
24,0
24,0
16,7

Фактори мікросередовища
Професіоналізм управління підприємством
22,7
25,0
22,0
24,0
27,8

Забезпечення підприємства фінансовими ресурсами
10,0
12,5
8,0
14
11,1

Робота постачальників (посередників)

4,6
0,0
4,7
8,0
0,0

Конкурентоспроможність продукції підприємства
14,6
12,5
16,7
12,0
11,1

Везіння
3,1
0,0
3,3
2,0
0,0

Тривалість життя підприємства залежить від тривалості життя власника
1,5
0,0
2,0
2,0
0,0

Інше
1,2
0,0
0,7
2,0
0,0




Разом
100
100
100
100
100


Як видно з табл.3.2 немає значної переваги окремих факторів макро- або мікросередовища залежно від стадії ЖЦП. На кожній стадії ЖЦП діяльність підприємства залежить, як від факторів мікро- так і від факторів макросередовища. Діяльність підприємства від факторів політико-правового характеру найбільше залежить на стадії занепаду, хоча на усіх інших стадіях цей фактор також відіграє суттєве значення. Стан демографічної ситуації в країні найбільш важливий на стадії росту підприємства, загалом серед усіх підприємств частка експертів, які обрали цей фактор, незначна. Фактором життєдіяльності, який обрала найбільша частка експертів, на усіх стадіях життєвого циклу українських підприємств є купівельна спроможність населення.

Однак виявлено, що по мірі проходження підприємством усіх стадій життєвого циклу значення цього фактору спадає. Професіоналізм управління підприємством важливий на усіх стадіях ЖЦП. Вплив цього фактору на діяльність підприємства майже в однаковій мірі проявляється на усіх стадіях. Забезпечення підприємства фінансовими ресурсами має значення на стадіях зрілості, створення, занепаду та в меншій мірі на стадії росту. Це можна пояснити тим, що на стадії росту підприємства мають достатньо великі прибутки, що забезпечують їх життєдіяльність та подальший ріст і оптимістичні сподівання на можливість подальшого забезпечення своєї діяльності власними фінансовими ресурсами. Загальна частка експертів, які обрали цей фактор також достатньо велика. Робота постачальників та посередників має значення для підприємств на стадіях росту та зрілості. Конкурентоспроможність продукції як фактор тривалості життєдіяльності досліджуваних підприємств, майже в однаковій мірі важливий на усіх стадіях ЖЦП і, особливо, на стадії росту. Найменший вплив на життєдіяльність підприємств, на думку експертів, відіграють такі фатальні фактори як везіння, тривалість життя власника.

Матеріально-технічний фактор відіграє також неабияку роль у життєдіяльності підприємства. Слабке матеріально-технічне забезпечення з високим рівнем морального і фізичного зносу основних фондів, відсутність засобів на їх відновлення, технологічна відсталість приводять до швидкого занепаду підприємств. Нами зроблена спроба визначити в якому стані знаходяться основні фонди, матеріально-технічна база виробництва досліджуваних українських підприємств (додаток Ж.12), а також відстежити наскільки є великою залежність кращого чи гіршого їх стану від стадії життєвого циклу (додаток Ж.13). Ми виміряли у балах середню величину, що характеризує становище матеріально-технічної бази підприємств, що знаходяться на різних стадіях розвитку. 3 бали свідчать про відмінний стан основних фондів, 2 – достатньо хороший стан, щоб здійснювати свою діяльність, 1- задовільний стан, 0 балів – стан незадовільний, виробниче оснащення не відповідає сучасним вимогам. Отримані наступні результати розрахунків: для підприємств на стадії створення ця середня величина становить 2,5 бали, на стадії росту –1,69 бали, на зрілості -1,63, на занепаді – 1. Як видно з проходженням стадій ЖЦП ця величина зменшується, що свідчить про погіршення матеріально-технічного стану підприємств. Проте на стадії занепаду ця величина є ще задовільною, а це свідчить про те, що матерільно-технічний фактор не єдиний, що здійснює вплив на життєдіяльність підприємства та визначає його місце на кривій життєвого циклу.

У практиці багатьох українських підприємств вже відбуваються спроби адаптації до мінливого внутрішнього та зовнішнього середовища за допомогою ефективного використання профілактичних та оздоровчих засобів. За допомогою попереджувальних заходів або відповідної реакції на фактори середовища, підприємства зберігають свою життєздатність і досягають намічених цілей. На 82,7% досліджуваних підприємств проводяться певні профілактичні дії, що забезпечують їх стабільний розвиток (додаток Ж.14). На 45,5% підприємств здійснюється аналіз ринкової кон’юнктури на перспективу розвитку, досліджується діяльність конкурентів, 43,6% - підвищують рівень кваліфікації своїх працівників, 42,7% підприємств працюють з потенційними клієнтами, 30,0% створюють програми підвищення конкурентоспроможності продукції, 11,8% проводять регулярні аудиторські перевірки. Також підприємствами створюються резервні фонди, здійснюється реінвестування, пошук нових сфер діяльності (додаток Ж.15).

Ми розглянули також застосування профілактичних дій або заходів підприємством залежно від стадій ЖЦП (додаток Ж.16). Привертає увагу те, що частка підприємств, які здійснюють різноманітні профілактичні заходи, зменшується в міру просування цих підприємств за стадіями ЖЦП: на стадії створення усі підприємства проводять такі заходи, на стадіях розвитку, зрілості і занепаду відсоток таких підприємств знижується відповідно до (87,1), 85,7 і 50,0%.

У табл.3.3 наведені вищезгадані профілактичні заходи, які здійснюють підприємства, залежно від стадії життєвого циклу на якій вони знаходяться.

Таблиця 3.3

Розподіл застосовуваних профілактичних дій та заходів залежно від стадій життєвого циклу підприємств

Профілактичні дії та заходи
Частка підприємств на стадії:

створення, %
росту, %
зрілості, %
занепаду, %

Аналіз ринкової кон’юнктури, дослідження діяльності конкурентів
16,7
26,7
25,0
14,3

Регулярне проведення незалежних аудиторських перевірок
16,7
3,4
7,5
28,6

Створення програм підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства
16,7
18,1
17,5
14,3

Підвищення кваліфікації працівників
0,0
25,0
30,0
14,3

Робота з потенційними клієнтами
50,0
24,1
20,0
28,6

Інше
0,0
2,6
0,
0,0

Разом
100
100
100
100