Укоопспілка львівська комерційна академія
| Вид материала | Документы |
Содержание3.2. Систематизація стратегій за стадіями життєвого циклу розвитку підприємства |
- Укоопспілка львівська комерційна академія міжнародний туризм тематика, плани І завдання, 189.11kb.
- Міністерство освіти І науки україни львівська комерційна академія На правах рукопису, 1056.79kb.
- Обіт Львівської комерційної академії, метою якого було підвищення мотивації студентів, 144.56kb.
- Національний банк України Університет банківської справи нбу львівський інститут банківської, 208.22kb.
- О.Є. Кузьмін доктор економічних наук, ну „Львівська політехніка, 53.07kb.
- Методичні вказівки по виконанню рефератів з дисципліни “Комерційна діяльність”, 51.25kb.
- Контакти, 104.38kb.
- Національний університет «львівська політехніка» алзаб аєд хамдан, 385.08kb.
- Національний університет “Львівська політехніка” Інститут гуманітарних І соціальних, 1460.3kb.
- Україна центральна спілка споживчих товариств укоопспілка акт приймання-передачі основних, 61.74kb.
Оцінка позиції підприємств, які за алгоритмом попадають до першого і другого блоку матриці повністю узгоджуються з результатами застосування цього алгоритму. Розходження між алгоритмічним і експертним визначенням стадії розвитку переважно зумовлені тим, що в сучасних економічних умовах експерти частково відносили до цієї стадії збиткові підприємства і підприємства, які не проявляють високої активності стосовно зміцнення своїх ринкових позицій, що, на наш погляд, свідчить про неправильність оцінок самих експертів. До блоку “паразитичної” зрілості, як і очікувалось потрапили підприємства, 60 % яких експерти відносять до стадії зрілості та 40 % - до стадії занепаду ЖЦП. Ці підприємства загалом становлять 4,5% з дослідженої сукупності. Тобто можна констатувати, що приблизно кожне двадцяте вітчизняне підприємство знаходиться у своїй еволюції у стадії “паразитичної” зрілості.
Врахування особливостей діяльності вітчизняних підприємств, факторів їх життєздатності, маркетингових, фінансових потреб та проблем залежно від стадії життєвого циклу, своєчасне виявлення можливих загроз, обгрунтоване визначення стратегій дасть можливість підприємствам адекватно діяти на кожному етапі свого існування, цілеспрямовано формувати життєвий цикл і підвищувати ринкову стійкість.
3.2. Систематизація стратегій за стадіями життєвого циклу розвитку підприємства
В сучасних умовах конкурентного ринкового середовища на будь-яких етапах життєдіяльності українських підприємств часто постає проблема вибору, розробки та формування обгрунтованої стратегії розвитку. У той же час питання побудови механізмів формування і реалізації стратегії залишаються малодослідженими як в теоретичному плані, так і з точки зору практичного втілення. Нині в Україні триває активний пошук механізмів і методологій, які б забезпечили ефективне стратегічне управління підприємством в ринкових умовах [94, с.5].
Велике значення у життєдіяльності підприємства та у досягненні ним поставлених цілей відіграє вдалий вибір, розробка та формування обгрунтованої стратегії розвитку. Будь–яке підприємство, що прагне довготривалого існування та успіху, орієнтується на розвиток та зростання. Однак протягом свого функціонування під впливом внутрішнього та зовнішнього середовища, створюються такі передумови, які вимагають перегляду стратегії підприємства та вибору оптимальної, яка не завжди передбачає дотримання високих темпів зростання. І навпаки, деколи підприємствам слід проявити активність, інакше, їх ринковий і економічний потенціал може не мати перспектив покращання. При визначенні загальних стратегій теорія та практика менеджменту довели доцільність застосування концепції “життєвого циклу підприємства”(ЖЦП) [177, с.127]. Ми вважаємо за доцільне формування та обгрунтування стратегій діяльності залежно від стадій життєвого циклу підприємства та життєвого циклу його товару (ів).
В управлінні підприємством відправною точкою стратегічних дій є мета. Головна мета (місія) підприємства може бути обгрунтована та визначена лише за умови чіткого уявлення про продукцію чи послугу, яка може знайти збут на конкретному сегменті ринку, про існування суспільної відповідальності фірми, що поряд з ідеєю самовизнання та формування неповторного іміджу є основою філософії існування підприємства в сучасних умовах [177, с.102].
Після формулювання місії встановлюються стратегічні цілі підприємства, які є способом виконання головної мети та допомагають сформувати стратегії. Цілі підприємства можуть бути різними, окремі з яких наведені нами у табл. 3.8.
Таблиця 3.8
Цілі підприємства
Назва групи цілей | Цілі підприємства |
Ринкові | Завоювання частки ринку Збільшення обсягів продажу Створення конкурентної переваги Завоювання нових ринків |
Економічні | Зростання прибутку Зростання рентабельності обороту Зростання рентабельності власного капіталу Зростання рентабельності загального капіталу |
| Фінансові | Забезпечення ліквідності Посилення торгового і кредитного рейтингу Забезпечення самофінансування |
| Специфічні | Створення підприємства з метою отримання пільг як юридичної особи Навмисне банкрутство з метою реалізації специфічного плану приватизації (комерціалізації) підприємства Створення підприємства та навмисне банкрутство як результат свідомого перерозподілу потоків витрат і доходів між підприємствами |
| Соціальні | Створення нових робочих місць Збільшення доходів і виконання соціальних зобов’язань працівникам підприємства Сприяння особистому розвитку працівників підприємства Охорона оточуючого середовища |
| Іміджеві | Зростання іміджу і престижу Створення політичного впливу Вплив на суспільство Збереження сімейних традицій |
Звичайно, що передусім досягнення економічних цілей, які забезпечують довгострокову прибутковість, життєздатність та розвиток підприємства, дає можливість реалізації підприємством й інших зазначених цілей. Розпочинаючи свою діяльність, підприємства, як правило, мають за мету, перш за все, отримання прибутку та завоювання своєї частки на ринку. Бувають випадки створення соціально-орієнтованих підприємств, головною метою яких є, наприклад, нові робочі місця, охорона оточуючого середовища, тощо. Такі підприємства та організації набули поширення у високорозвинутих країнах. Підприємства, які довгий час існують на ринку та добре зміцнили свої позиції окрім економічних, фінансових та ринкових цілей ставлять перед собою також цілі соціальні, іміджеві. Слід зауважити також, що не до усіх підприємств у процесі реалізації своїх цілей можна застосувати модель життєвого циклу. Для підприємств, наприклад, зі специфічними цілями (див.табл.3.8) модель життєвого циклу не є характерна, адже не усі українські підприємства створюються, орієнтуючись на “безмежне” існування.
Цілі підприємства залежать від стадії його життєвого циклу [108, с.50; 2, с.61], тому стратегії і, зокрема, маркетингові стратегії обираються залежно від місцезнаходження підприємства на кривій ЖЦП. Є і протилежна залежність: за допомогою формулювання та виконання відповідних стратегій здійснюється управління життєвим циклом підприємства [177, с.127]. У табл. 3.9 представлені можливі цілі та стратегії залежно від стадії життєвого циклу підприємства.
Таблиця 3.9
Залежність цілей та стратегій підприємства від стадії
його життєвого циклу
| Стадії життєвого циклу | Цілі та стратегії підприємства |
| Створення | Виживання, формування передумов подальшого розвитку підприємства, обрання перспективних напрямів діяльності, забезпечення беззбитковості діяльності та мінімального прибутку |
| Ріст | Прискорене зростання обсягів продажу та прибутку, самофінансування, диверсифікація діяльності |
| “Стійка” зрілість | Збалансоване зростання, диверсифікація діяльності, формування портфелю капіталовкладень, формування іміджу |
| “Паразитична” зрілість | Збереження позицій, забезпечення середньої норми доходу; розвиток напрямів діяльності, що переслідують позаекономічні цілі |
| Занепад | Ліквідація або пошук додаткових імпульсів в діяльності підприємства шляхом реорганізації чи переорієнтації |
Цілі встановлюють напрям руху фірми в ринковому середовищі, а стратегія визначає метод реалізації цілей. В економічній літературі сформовано погляд щодо класифікації стратегій підприємства на трьох стратегічних рівнях – загальнофірмовому, рівні стратегічних господарських підрозділів (стратегічних зон господарювання (СЗГ) [177, с.148]) та функціональному [94, с.17; 56, с.21]. Згідно з цими рівнями виділяють три основні різновиди стратегій фірми: корпоративну; ділову; функціональну (щодо маркетингу – загальномаркетингову) стратегії. Серед існуючих різновидів функціональних стратегій підприємства маркетингова стратегія відіграє особливу роль. На думку Д. Хансена, “80 % стратегії підприємства – це стратегія маркетингу”[51, с.150]. Тому ефективна маркетингова стратегія забезпечує підприємству успішне ринкове функціонування і, в результаті, - прибутковий стабільний розвиток. С.С. Гаркавенко вважає, що маркетингова стратегія є складником загальної стратегії фірми [33].
Корпоративні стратегії притаманні диверсифікованим підприємствам. А щодо спеціалізованих, які діють в одному різновиді бізнесу, то рівень стратегічних господарських підрозділів і корпоративний рівень об’єднуються в один рівень [94, с.17, с.61]. Оскільки не існує єдиної класифікації стратегій за ієрархічною ознакою, то для диверсифікованого підприємства ми будемо розрізняти три стратегічні рівні та відповідні їм стратегії: загальнокорпоративну, загальну, функціональну стратегії. Для однопродуктного підприємства внаслідок того, що загальнокорпоративна та загальна стратегії збігаються в один рівень, ми будемо розрізняти два стратегічні рівні підприємства та відповідні їм стратегії: загальнокорпоративну та функціональну стратегії (рис.3.4).
Рис. 3.4. Ієрархія стратегій підприємства
Стосовно стратегій, то не існує єдності у підходах авторів щодо їх класифікаційних ознак і відповідних різновидів і, зокрема, до самого терміну “ стратегія”. Взаємозалежність різновидів стратегій та стадій життєвого циклу підприємства ми спробували прослідкувати, використовуючи класифікацію стратегій різних авторів [24, 69, 94, 97,109, 113, 133, 177].
Кожній стадії ЖЦП характерні певні корпоративні стратегії, які визначають загальний розвиток підприємства в межах таких основних цілей як прибуток і ріст [94, с.60] (за деякими авторами – це основні види стратегій [133, с.182], основні стратегічні альтернативи [164, с.118], стратегічні моделі розвитку [24, с.28], базові стратегії [158, с.171] або загальні стратегії [177, с.127]).
Розглянемо різні підходи авторів до визначення стратегій підприємств та їх взаємозв’язку зі стадіями ЖЦП.