Поняття законності та правопорядку
| Вид материала | Закон |
- Поняття та функції Конституції, 72.61kb.
- Про місцеві державні адміністрації, 12.23kb.
- Нотаріат в Україні, 3056.53kb.
- Укра ї н а старокостянтинівська районна державна адміністрація хмельницької області, 42.49kb.
- «Забезпечення законності І правопорядку в територіальній громаді міста Полтави», 440.85kb.
- Тема. Правоохоронні органи, 72.47kb.
- Відомості Верховної Ради (ввр) 1994, n 31, ст. 287 ) Верховна Рада України п о с т а н о в л я є, 12.1kb.
- Обухівська міська рада київської області Дванадцята сесія шостого скликання рішення, 1627.82kb.
- Укра ї н а тисменицька районна рада івано-франківської області, 87.25kb.
- Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», 6372.64kb.
Ст. 155. Порушення правил торгівлі і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю
Стаття 156-1. Порушення законодавства про захист прав споживачів
Стаття 159. Порушення правил торгівлі на ринках
Суб'єкт цього адміністративного проступку чітко визначений нормами цієї статті, а суб'єктивна сторона проступку характеризується наявністю у порушника прямого умислу та корисливого мотиву.
Об'єктом правопорушення є відносини в сфері торгівлі та надання послуг, а об'єктивною стороною — дії, направлені на порушення встановлених правил такої діяльності.
112. Штучне підвищення та змова про фіксування цін (ст. 228 ККУ).
Безпосереднім об’єктом злочину є відносини чесної квнкуренції в умовах ринкової економіки. Об’єктивну сторону злочину характеризують такі дії: *змова про штучне підвищення або підтримання цін, знижок, надбавок, націнок, всупереч вимогам антимонопольного законодавства; * застосування насильства, заподіяння шкоди чи погрози ними з метою штучної зміни або штучного фіксування цін. Таким чином, це діяння стає злочинним тільки за умови штучного підвищення чи підтримання цін або тарифів. Дії, передбачені ч. 2 ст. 228 КК, полягають у вчиненні насильства проти ФО або ЮО, майнової чи моральної шкоди або у погрозах їх заподіяння. Обов'язковою ознакою цього злочину є змова, під якою розуміється досягнення угоди між суб'єктами господарювання щодо здійснення ними узгоджених дій. Суб'єктивна сторона злочину виражається у прямому умислі з метою штучної зміни або фіксування цін та тарифів. Суб'єкт злочину — будь-яка осудна особа. Кваліфікаційними ознаками злочину є його вчинення організованою групою, або особою, раніше судимою за такий же злочин. В залежності від цих факторів встановлена і відповідальність: від штрафу або обмеження волі до позбавлення вол.
113. Поняття недобросовісної конкуренції (ст. 164-3 КАП).
Окрему групу правопорушень становлять дії, пов'язані з недобросовісною конкуренцію. До переліку таких дій належать: використання торговельних знаків, товару іншої фірми, копіювання зовнішнього вигляду виробів тощо. Зазначені шкідливі дії полягають в укладенні угод, які направлені на встановлення (підтримку) монопольних цін (тарифів), скидок, надбавок (доплат), націнок, розподілення ринків по територіальному принципу, асортименту товарів, об'єму їх реалізації або закупівель, або по колу споживачів, або за іншою ознакою з метою їх монополізації, витіснення з ринку, або обмеження доступу до нього продавців, покупців, інших підприємців. Об'єктом цього адміністративного проступку є суспільні відносини, пов'язані з встановленим порядком угод між підприємцями. Об'єктивною стороною є укладення угод та інших узгоджених дій, які призвели або можуть призвести до обмеження конкуренції у вигляді встановлення монопольних цін, розподілу ринків з метою їх монополізації, витіснення з ринку або обмеження до нього доступу підприємців. Суб'єктами цього правопорушення є підприємці, асоціації підприємців та інші суб'єкти підприємницької діяльності. Суб'єктивна сторона — навмисна вина з корисливою метою.
114. Контрабанда (ст. 201 ККУ).
Контрабанда– це переміщення товарів, валюти, цінностей (у т.ч. культурно-історичних), отруйних, сильнодіючих, радіоактивних, вибухових речовин та інших предметів через митний кордон країни поза мтним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене окремою особою або групою осіб, яку організувалися для заняття контрабандою. Ознаки контрабанди у криміналістичному розумінні — це певні факти, які є результатами злочинних дій осіб з незаконного переміщення предметів злочин ного посягання через митний кордон, що дають можливість вести мову про злочинний характер події злочину, осіб, котрі мають відношення до нього, способи та обставини вчинення контрабанди. На основі узагальнення та аналізу судово-слідчої практики способи вчинення контрабанди доцільно класифікувати за трьома основними групами: 1) перемщення поза митним контролем: шляхом об'їзду митних поспв легковими та вантажними автомобілями; шляхом обходу митного контролю пішоходами; іншими способами ухиления від митного контролю; 2) перемещения шляхом приховуання від митного контролю: використання виготовлених та обладнаних тайників; використання інших способів фізичного приховування, що ускладнюють візуалъне виявлення контрабанди; фальсифікація митних та іншихx документів, що містять неправдиві дані, підроблені чи отримані незакоиним шляхом; 3) комбіновані способи контрабанди: контрабанда з використанням фік-тивного транспорту; контрабанда за прияння oci6, які здайснюють митний контроль; вчинення контрабанди за участю представників підприемницьких структур. Основним безпосереднім об'єктом контрабанди є встановлений порядок переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів. Додатковими об'єктами цього злочину залежно від виду переміщуваних через митний кордон України предметів можуть бути: громадська безпека (під час переміщення радіоактивних або вибухових речовин, зброї, боєприпасів), установлений порядок формування доходної частини бюджету (якщо метою контрабанди є ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів), економічні інтереси держави. Усі предмети контрабанди поділяються на дві групи: 1) предмети, яким притаманні спеціальні ознаки, що надають підстави для кваліфікації їх незаконного переміщення через митний кордон України незалежно від розміру контрабанди: а) історичні та культурні цінності; б) отруйні, сильнодіючі, радіоактивні або вибухові речовини; в) зброя та боєприпаси тощо. Об’єкхивна сторона злочину характеризується діями, що виражаються у незаконному переміщенні зазначених у диспозиції статті предметів і цінностей через митний кордон України, вчиненими поза митним контролем. Під переміщенням товарів через митний кордон слід розуміти ввезення на митну територію України або вивезення з цієї території чи транзит через територію України товарів з приховуванням від митного контролю. Суб’єктом злочину є осудна особа, яка досягла 16-річного віку, у т.ч. особа, яка користується правом дипломатичного імунітету. Дії службової особи, яка сприяла незаконному переміщенню предметів через митний кордон, слід розглядати як пособництво у контрабанді та, за наявності підстав, як відповідний злочин у сфері службової діяльності. Цей злочин вчиняється тільки зпрямим умислом.
115. Боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил як діяннями, що підривають економіку держави.
Аналіз стану боротьби з контрабандою свідчить про те, що, незважаючи на комплекс заходів, які вжили органи виконавчої влади, вона продовжує поширюватися, а пов'язані з нею негативні процеси набувають щораз витонченіших форм, завдаючи значної шкоди економіці України й негативно впливаючи на криміногенну ситуацію в державі. Збільшити надходження вдалося завдяки роботі митників: виявленню, розкриттю та припиненню митних правопорушень і протидії корупції та службовим зловживанням. Крім того, Держмитслужба посилила контроль за правильністю визначення митної вартості товару та країни його походження. Серед досягнень правоохоронців відзначається запровадження спрощеної схеми прикордонного та митного контролю в пунктах пропуску, вантажних відділеннях; робота із введення в дію спрощеного оформлення ввезення в Україну енергоносіїв тощо. Для посилення боротьби з проявами контрабанди, для запобігання їй у масштабах, що становлять загрозу для суспільства і держави потрібно: І. запровадити кримінальну відповідальність за повторне скоєння «адміністративної» контрабанди протягом року; ІІ.запровадити фіксовані суми мита, зборів та інших обов'язкових платежів (особливо на автомобілі), що унеможливить зловживання з боку посадових осіб митниць.
116. Загальна характеристика правопорушень у кредитно-фінансовій сфері.
1. Ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів =16
2. Виготовлення, збут та використання підроблених державних та недержавних цінних паперів
3 Порушення правил про валютні операції, приховування валютної виручки
4. Легалізацію (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом
У процесі відмивання грошей можна виділити 3 основні моменти: Розміщення — фізичне розміщення наявних коштів у традиційних фінансових установах (банки, кредитні союзи, пенсійні фонди і под.), нетрадиційних фінансових установах (валютні біржі, брокери цінних паперів і дорогоцінних металів, казино, організації, що надають поштово-телеграфні послуги тощо), а також у закладах, пов'язаних з індустрією розваг, автомобільним бізнесом, роздрібною торгівлею, або цілком за межами країни. Найслабшою ланкою в процесі відмивання грошей є етап розміщення готівки. Незаконно отримані капітали найлегше виявити саме на цьому етапі. Розшарування — відрив незаконних доходів від їхніх джерел способом проведення складного ланцюга фінансових операцій, спрямованих на маскування сліду цих доходів, що перевіряється. Після того, як вони успішно розміщені у фінансових установах, їх перетворюють на такі грошові інструменти, як дорожні чеки, грошові перекази, облігації й акції, що полегшує їхній вивіз із країни. Разом з тим, найбільш важливим методом розшарування є електронний переказ фондів. Він надає злочинцям такі переваги, як швидкість, відстань, мінімальний слід, що перевіряється, і високу анонімність за умови величезного загального щоденного обсягу грошових переказів. Інтеграція — стадія процесу відмивання, безпосередньо спрямована на надання видимості законності злочинно нажитому майну. Відмиті гроші повертаються в економіку. Вони вміщуються в банківську систему як чесно зароблені доходи. Як приклад можна навести угоди з завищенням ціни.
5. Правопорушення в бюджетній сфері
Суб'єктами цих правопорушень можуть бути тільки особи, які мають специфічну ознаку — право розпоряджатися бюджетними коштами. Злочини та інші правопорушення в бюджетній сфері можна розглядати як специфічний різновид службових злочинів, тісно пов'язаних з організованою злочинністю та корупцією. Якщо недотримання вимог бюджетного законодавства щодо використання та розпорядження видатками чи доходами бюджету (скорочення чи непропорційне використання) скоєно в розмірах менших, ніж передбачено кримінальним законом (сто й більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), то ці дії кваліфікуються як адміністративний або дисциплінаргий проступок.
117. Порушення порядку здійснення банківської діяльності (ст.202 ККУ). Исправить
Об'єктом злочину є порядок державної реєстрації і ліцензу-вання підприємницької та іншої господарської діяльності, у т.ч. банківської і професійної діяльності на ринку цінних паперів. Вка-заний порядок покликаний забезпечувати нормальний розвиток економіки і захищати права та інтереси фізичних та юридичних осіб, фінансові Інтереси держави (зокрема, в плані створення передумов для нарахування і стягнення податків та інших обов'яз-кових платежів). З об'єктивної сторони злочин може набувати однієї з трьох форм: 1) здійснення без державної реєстрації як суб'єкта підпри-ємництва діяльності, що містить ознаки підприємницької, у т.ч банківської діяльності, банківських операцій, професійної діяльності на ринку цінних паперів та операцій небанківських фінансових установ; 2) здійснення без одержання спеціального дозволу (ліцен-зії) видів господарської діяльності, які відповідно до законодавства підлягають ліцензуванню; у т.ч. банківської діяльності, банківських операцій, професійної діяльності на ринку цінних паперів та опе-рацій небанківських фінансових установ; 3) здійснення зазначеної діяльності з порушенням умов ліцензування. Суб'єктом злочину є: 1) фізичні осудні особи незалежно від громадянства, які досягай 16-річного віку, у т.ч. особи, які займаються зареєстрованою підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи; 2) службові особи юридичних осіб - підприєм-ницьких та інших господарських структур, які приймають та (або) реалізують рішення про здійснення господарської діяльності без належним чином оформленої ліцензії або з порушенням умов лі-цензування, а також службові особи, які не забезпечили отримання підприємством, установою чи організацією ліцензії, хоч цей обов'я-зок покладався на них нормативними актами, установчими доку-ментами або трудовим контрактом. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і спеціальною метою. Винний усвідомлює, що порушує вста-новлений порядок зайняття підприємницькою та іншою господарською діяльністю і бажає вчинити такі дії для того, щоб досягти мети - одержати від незареєстрованої, безліцензійної або пов'я-заної з порушенням умов ліцензування діяльності дохід у великих розмірах.
118. Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків (ст.200 ККУ).
Об'єктом цього злочину є врегульовані законом відносини у сфері "банківської діяльності, тобто порядок використання та обігу документів на переказ платіжними картками чи іншими засобами доступу до банківських рахунків, а його предметом — підроблені документи на переказ, платіжні картки та інші засоби доступу до банківських рахунків. Ця ж норма визначає, що під документами на переказ слід розуміти документ в паперовому або електронному виді, який використовується банками чи їх клієнтами для передачі доручень або інформації на переказ грошових коштів між суб'єктами переказу грошових коштів. Об'єктивна сторона злочину характеризується діями, пов'язаними з підробкою, придбанням, зберіганням, перевезенням, пересиланням і використанням підроблених документів на переказ грошових коштів, платіжних карток чи збуті цих предметів. Суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка досягла віку, з якого може настати кримінальна відповідальність. Суб'єктивна сторона злочину характеризується тільки прямим умислом. Такі дії караються штрафом або обмеженням волі. Якщо ж такі дії скоєні повторно або за попередньою змовою групою осіб, ця норма передбачає посилену відповідальність, тобто збільшення строку позбавлення волі. Відповідальність за фальшування документів на пе- о каз чи платіжних карток настає з 16років.
119. Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 ККУ).
Це найнебезпечніші злочини, оскільки заподіюють значну фінансову і майнову шкоду органам державної влади, органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам. Внаслідок незаконного одержання і використання державних ресурсів державний та місцеві бюджети, державні цільові фонди зазнають значних матеріальних втрат. Шахрайство з фінансовими ресурсами порушує не лише фіскальну, а й регулюючу функцію податків, підриває притаманний ринковій економіці принцип сумлінної конкуренції, заважає використанню господарюючими суб'єктами у межах закону державної і недержавної фінансової допомоги, а з боку банків та інших кредиторів — можливостей кредитування як інструменту сприяння розвитку господарювання, зміцнення економічного потенціалу країни. Шахрайство з фінансовими ресурсами є особливо небезпечним економічним злочином, який входить до групи ділнь, що посягають на кредитно-фінансову систему України, а його безпосереднім об'єктом є фінансова діяльність органів державної влади (законодавчої та виконавчої), банків або інших кредиторів, яка здійснюється ними у сфері господарської діяльності. Суспільна небезпечність даного виду злочинів полягає в порушенні передусім установленого законодавством порядку зайняття господарською діяльністю4. Об'єктом цього злочину є встановлений у державі порядок фінансування, кредитування та оподаткування господарської діяльності, а також права і законні інтереси кредиторів. Об'єктивна сторона злочину виражається у наданні завідомо неправдивої інформації відповідним органам з метою одержання кредитів, субсидій, пільг чи дотацій. Важливе значення для наявності об'єктивної сторони злочину має визначення основних понять: Дотація — це грошові кошти, що на безоплатній основі надходять з бюджету. Під субсидією розуміють допомогу, яка надається державою ФО або ЮО і спрямовується на фі нансування конкретних заходів або напрямків економічної діяльності. Кредит — це надання позички одним суб'єктом (кредитором) іншому суб'єктові (позичальнику) на умовах повернення, поєднане зі сплатою відсотків. Пільга — це повне або часткове звільнення від сплати податку. Надання завідомо неправдивої інформації виражається в обмані держави або кредиторів, як правило, шляхом підробки або фальсифікації документів. Суб'єкт цього злочину спеціальний. Ним може бути: * індивідуальний підприємець без створення ЮО; * засновник або власник суб'єкта господарської діяльності; * службовець юридичної особи — суб'єкта господарської діяльності. Покарання —або обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
120. Виготовлення, підробка або збут грошей чи цінних паперів (ст. 216, 199 ККУ).
1)Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору або контрольних марок (ст. 216 КК). 0б'єктом цього злочину є встановлений в державі порядок сплати акцизного збору на алкогольні напої і тютюнові вироби та контрольних марок для маркування упаковок примірників аудіовізуальних творів і фонограм чи голографічних захисних елементів, тобто державне регулювання випуску продукції і формування прибуткової частини державного бюджету. Предметом такого злочину є: 1) марки акцизного збору; 2)контрольні марки; 3) голографічні захисні елементи. Марка акцизного збору — це спеціальний знак, який засвідчує сплату акцизного збору. Контрольна марка — це спеціальний знак, який засвідчує авторське право і дає право на розпорядження примірників аудіовізуальних творів і фонограм. Контрольні марки виготовляються Державним департаментом інтелектуальної власності. З об'єктивної сторони злочин виражається в незаконному виготовленні, використані або збуті підроблених марок акцизного збору або контрольних марок. Визначальними тут є такі поняття: виготовлення, підроблення, використання і збут, Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з указаних дій. Необхідною умовою складу цього злочину є його скоєння тгльки з прямим умислом, а суб'єктом може стати будь-яка особа, що~досягла 16 років. Закон посилює покарання, якщо такі дії вчиненні повторно, або за попередньою змовою групою осіб, передбачивши штраф або позбавлення волі з конфіскацією предметів злочину.
Ст.199. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї
Об'єктом злочину є встановлений законом порядок формування і функціонування грошової системи України як частини економічної системи нашої держави. Предметом злочину є: 1) гроші; 2) державні цінні папери; 3) бі-Глети державної лотереї. Поняттям гроші у ст. 199 охоплюються: а) національна валюта України — грошові знаки у вигляді випущених НБ паперових грошових знаків (банкнот) та розмінної металевої монети, що перебуває в обігу і є законним платіжним засобом на території України; б) іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнот і казначейських білетів, металевої монети, що перебуває в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави. Предметом даного злочину вважаються також грошові знаки України чи іноземної держави, які вилучені чи вилучаються з обігу, але підлягають обміну на ті грошові знаки, які перебувають в обігу. Об'єктивна сторона злочину полягає у: 1) виготовленні; 2) зберіганні; 3) придбанні; 4) перевезенні; 5) пересиланні; 6) ввезенні в країну або 7) збуті зазначених вище предметів. Злочин є закінченим з моменту вчинення будь-якої із зазначених у ч. 1 ст. 199 дій. Суб'єкт злочину загальний. Його суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну підробленої національної валюти, іноземної валюти, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї є злочинним лише тоді, коли ці дії вчинені з метою їх подальшого збуту. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) у великому розмірі. Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) організованою групою; 2) в особливо великому розмірі. Встановлення наявності великого чи особливо великого розміру як кваліфікуючих ознак даного злочину має здійснюватись виходячи із розміру (грошового значення) неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який відповідно до законодавства діяв на момент вчинення злочину. Зміна розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян після вчинення відповідного злочину не є підставою для перегляду питання про наявність у діях винного відповідної кваліфікуючої ознаки.
121. Порушення правил випуску та обігу цінних паперів (ст.223 ККУ).
Цей злочин посягає на порядок випуску та обігу цінних паперів, які і є його об'єктом. Такий порядок регулюється Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та іншими нормативними актами. Предметом такого злочинного діяння виступають тільки цінні папери, які випускаються суб'єктами господарської діяльності. Це грошові документи, які засвідчують право володіння або відносини позики, що визначають взаємовідносини між суб'єктами і передбачають виплату доходу у вигляді дивідендів. Об'єктивна сторона злочину виражається у 2 формах: *випуску (емісії) цінних паперів і розміщенні їх без реєстрації емісії у встановленому законом порядку; *внесенні в документи, які подаються для реєстрації емісії цінних паперів, завідомо недостовірної інформації. Суб'єкт злочину — громадянин або службова особа суб'єкта господарської діяльності. Суб’єктивна сторона злочину — прямий умисел. Санкція цієї статті передбачає покарання у виді штрафу або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, посилюючи його до збільшення строку обмеження волі за внесення в документи, які подаються для реєстрації емісії цінних паперів, завідомо недостовірної інформації, якщо такі дії заподіяли велику матеріальну шкоду інвесторові.