Космические путешествия: наука, образование, практика материалы Международной научно-практической конференции
| Вид материала | Документы |
СодержаниеЛ.М. Ткачук Постановка проблеми Аналіз досліджень з цієї проблематики Формулювання цілей статті. Виклад основного змісту дослідження |
- Образование и наука IV материалы IV региональной научно-практической конференции апрель, 4952.85kb.
- Наука бизнес образование материалы XVI международной научно-практической конференции, 2003.68kb.
- Программа международной научно-практической конференции 21 22 ноября 2006 г. Уважаемая(ый), 99.86kb.
- Которая состоится 24-25 ноября 2011 года в рамках III международной научно-практической, 236.71kb.
- И общество: проблемы и перспективы развития материалы II международной научно практической, 282.08kb.
- Материалы Всероссийской научно-практической конференции Часть I москва Челябинск 2010, 4034.01kb.
- Федеральное агентство по образованию Филиал Уральского государственного педагогического, 5627.13kb.
- Доклад на Международной научно-практической конференции «Неолиберальная практика, 118.42kb.
- Аннотации к докладам участников II международной научно-практической конференции, 2961.39kb.
- Сборник статей ежегодной международной студенческой научно-практической конференции, 1058.05kb.
Л.М. Ткачук кандидат географічних наук, доцент кафедри країнознавства і туризму Національного авіаційного університету Космічний туризм: реалії та перспективи розвитку Стаття присвячена дослідженню процесів становлення та розвитку космічного туризму. Розглянуті історія та чинники розвитку, види, існуючи та перспективні сегменти ринку космічного туризму. Постановка проблеми. Прагнення людини підкорити космічний простір стало причиною низки визначних наукових відкриттів та технологічних проривів, а нині стає мотиваційним чинником розвитку нового виду туризму. Свого часу видатний вчений засновник сучасної космонавтики К.Е. Циалковський передрік: «Планета есть колыбель разума, но нельзя вечно жить в колыбели... Человечество не останется вечно на Земле, но в погоне за светом и пространством сначала робко проникнет за пределы атмосферы, а потом завоюет себе все околосолнечное пространство...» Нині космічні подорожі стали реальністю. Громадяни різних держав бронюють місця на космічних кораблях, наслідуючи приклад семи землян, які вже скористалися можливістю, звільнившись від земного тяжіння, відчути його по-новому, ще гостріше, побачивши рідну планету з космосу. Космічний туризм – феномен ХХІ сторіччя. Як будь-яке нове явище він викликає неоднозначні судження, а отже потребує глибокого наукового осмислення. Аналіз досліджень з цієї проблематики. Процес становлення та розвитку космічного туризму розглядається більшістю дослідників як одна з форм освоєння навколоземного простору. Такий підхід, зокрема, реалізовано у роботах російських спеціалістів А. Буніної [1], Пісаревського Є.Л. [5], Васильевої В.С[2], Шарова П.С [4] . Закордоном у такого роду дослідженнях домінує ринковий підхід. Основним об’єктом наукових студій ссылка скрыта [12,13], ссылка скрыта [14], ссылка скрыта [11], ссылка скрыта [10] стали технологічні можливості, інвестиційні та економічно-правові механізми організації подорожей у космос. Концептуальне оформлення поняттю космічний туризм дав німецький вчений R.A. Goehlich [7,8]. Він розробив та викладає перший, і досі єдиний, в світі курс лекцій з відповідної тематики в університеті м. Йокогама. Цікаві аспекти з практичного досвіду ведення космічного туристичного бізнесу розкривають в своїх творах ссылка скрыта [6] та Branson Richard [7] – засновники відповідно «Space Adventures» та «ссылка скрыта«, компаній-лідерів ринку космічного туризму. В Україні наукових досліджень в галузі космічного туризму досі не проводилося. Формулювання цілей статті. Метою статті є дослідження нинішнього стану та тенденцій розвитку космічного туризму як однієї з форм освоєння людиною навколоземного простору, що детермінує становлення ноосферо-космічного цивілізації і закріплює вирішальну роль людського розуму у формуванні і відтворенні головних умов життя суспільства. Виклад основного змісту дослідження. Науково-технічний прогрес протягом ХХ століття дав змогу втілити у життя давню мрію людства про підкорення космосу. У 1957 р. в СРСР запустили на орбіту перший супутник, згодом, 12 квітня 1961 р. Юрій Гагарін здійснив перший політ у космос. З того часу космічні технології постійно вдосконалюються, дозволяючи говорити про інтенсивне та різнобічне освоєння навколоземного простору. Одним з напрямів такого освоєння є космічний туризм. Віра у можливість організації в найближчому майбутньому регулярних польотів у космос була настільки сильною та всезагальною, що дозволила компанії Pan American Airlines вже у 1969 році започаткувати продаж квитків на перший міжпланетний рейс до Місяця. В світлі того, що у наступні десятиліття у космос (радянськими космічними кораблями «Восток», «Восход», «Союз», американськими – «Apollo», а пізніше «Space Shuttle») регулярно почали відправляти цілі екіпажі астронавтів, серед яких були і непрофесійні льотчики, ця пропозиція виявилася надзвичайно популярною – всього було підтверджено понад 90 тис. бронювань. У 1989 і 1990 рр. громадяни Японії й Великобританії ссылка скрыта і ссылка скрыта здійснили польоти на радянську орбітальну станцію «Мір» у складі екіпажів космічних кораблів «Союз ТМ-11»/»Союз ТМ-10» і «Союз ТМ-12»/»Союз ТМ-11» відповідно. Їхня подорож фінансувалася за кошт телекомпаній TBS і «Джуно» і отримала глобальне висвітлення у засобах масової інформації. Завдяки цим проектам стала зрозумілою ілюзорність швидкої реалізації планів з організації міжпланетних подорожей, але кількість компаній, які пропонували забронювати місця на космічні рейси, неухильно зростала. Однією з таких компаній була, створена у 1998р. американська «Space Adventures». Першим клієнтом, що скориставшись її послугами, здійснив власним коштом космічну подорож, у 2001 став американський міліардер Деніс Тіто. Російськими космічними кораблями «Союз ТМ-32» та «Союз ТМ-31» турист був доставлений до міжнародної космічної станції (МКС), де пробув 8 днів, і повернутий на Землю. МКС і дотепер є єдиним пунктом призначення космічних турів. Ії в такий спосіб відвідало вже 7 туристів, останнім – з 30 вересня до 11 жовтня 2009 року – канадський міліардер засновник «Cirque du Soleil» Гі Лаліберте. Всі подорожі були організовані «ссылка скрыта» у тісній співпраці з російською корпорацією «ссылка скрыта». Існують три основних критерії виділення серед людей, що побували у космосі, космічних туристів: відсутність професійної підготовки, фінансування подорожі власним коштом ( коштами певного фонду), та той факт,що їхній політ не має бути частиною державної програми чи службовим відрядженням [4]. Космічні туристи мають пройти обов’язкову медичну комісію ( в Інституті медико-біологічних проблем РАН) та курс спеціальної підготовки ( у центрі підготовки космонавтів імені Ю.Гагаріна, зокрема, оволодіти основами російської мови, вивчити устрій та бортові системи космічного корабля «Союз», пройти вестибулярні тренування). У вузькому розумінні космічний туризм це оплачені власним коштом польоти у космос або на навколоземну орбіту з розважальною або науково-дослідницькою метою. У більш широкому – це індустрія з надання послуг отримання «космічного досвіду»[9]. Враження пов’язані з космосом, можливо отримати не лише під час орбітальних та суборбітальних польотів чи відвідування космічних станцій. Джерелом таких вражень може стати: споглядання природних атмосферних явищ (полярне сяйво, метеоритні дощі, затемнення сонця та місяця); відвідування тематичних космічних парків та тренувальних баз з підготовки космонавтів з можливістю випробовування спеціалізованих систем симуляції, що відтворюють фізичні навантаження пов’язані з космічними польотами та станом нульовою гравітації; екскурсії космодромами; спостереження за запуском ракет; освітні програми та науково-дослідницькі проекти в галузі аеронавтики. Саме таке широке трактування космічного туризму відповідає реаліям і є більш продуктивним для визначення тенденцій та перспектив розвитку. Розвиток різних галузей індустрії отримання космічних вражень дозволяє задовольнити інтереси широких верст населення (тоді як суборбітальні та орбітальні польоти доступні небагатьом) та стимулює популярність космічної тематики загалом. Це є надзвичайно важливим для комерціалізації сфери діяльності з освоєння космічного простору. Донині основним джерелом фінансування космічних проектів були державні інвестиції та ресурси спеціалізованих, переважно науко-дослідницьких, установ. Приватні інвестиції в космічні програми почали активно залучатися тільки в ХХІ сторіччі. У 2001 р. вони вперше перетнули межу 100 млрд. долл., склавши приблизно стільки ж що й обсяги державних капіталовкладень, і продовжують зростати. У США залучення приватних компаній до космічних проектів є традиційним і здійснюється за допомогою механізму державних закупівель. На тлі закриття у 2010р. адміністрацією Барака Обами космічного проекту NASA «Сузір’я» практика такої співпраці стає інтенсивнішою. Так «допомога» приватних компаній тільки у справі створення багатомісних космічного корабля багаторазового використання призначеного для доставки астронавтів на орбіту і назад оцінюється у 6,1 млрд. долл. вивільнених бюджетних коштів (2011-2015рр.). За теперішнього рівня технологічного розвитку, космічний туризм у вузькому розумінні слова не є прибутковим. Зі слів Л.Каденюка «запуск» одного космонавта обходиться державі у більш ніж 20 млн. доларів [3]. Приблизно таку ж суму – 20-23 млн. сплатили компанії «ссылка скрыта» за свою подорож на МКС перші космічні туристи ( у 2007 року розцінки зросли до 35, а згодом, 40 мільйонів доларів). Нині у світі в рік здійснюється біля 70-80 комерційних запусків космічних ракет і тільки один з них – за участі космічного туриста. Якщо порівняти ці цифри з показниками авіаційного бізнесу, де 70-80 комерційних злетів відбувається щохвилини, стає зрозумілим: космічний туристичний бізнес – підприємництво інноваційне і ризиковане, а отже, орієнтуватися виключно на державне фінансування безперспективно. Тільки усесторонній і збалансований розвиток індустрії космічних вражень, зокрема ї її наземного сегменту, дозволить розширити ресурсну базу космічних досліджень і залучити приватні інвестиції, оскільки без подальших технологічних нововведень масові орбітальні та суборбітальні польоти для туристів залишаться неможливими. Вирішальну роль у привабленні інвестицій у космічний туристичний бізнес відіграє потенційний попит на космічні враження, обсяги якого дозволяють сподіватися на значні прибутки. Опитування, проведене компанією «Zogby International» серед заможних жителів США і Канади (річний дохід від 250 тис. дол. на члена родини), показали, що 5-10 тис. чоловік готові заплатити по 100 тис. дол., щоб брати участь в орбітальному космічному польоті, 7% опитаних готові витратити декілька мільйонів доларів за космічну подорож тривалістю в декілька тижнів. Узагальнені спеціалістами NASA дані опитувань, що періодично проводяться американськими засобами масової інформації, показують, що до третини респондентів готові заплатити 50 тис. дол., щоб побувати в космосі. А в усьому світі є 10 тис. людей, які вже зараз готові заплатити 1млн.доларів навіть за нетривалий політ на навколоземну орбіту [8]. До найголовніших чинників, що спонукають людину побувати в космосі відносять прагнення побачити Землю та зірки з космічного простору. Іншим надзвичайно привабливим атрибутом польоту в космос потенційні космічні туристи вважають можливість відчути невагомість та перевантаження, що супроводжують злет ракети, коли прискорення у сотню раз збільшує фізичну вагу людини. Здійснюючи космічний політ, людина сподівається набути абсолютно унікального фізіологічного досвіду раніше доступного лише космонавтам. Маркетологи відзначають як важливий фактор також іміджевий ефект: людина, що побувала в космосі відчуває гордість за свій вчинок і отримує суспільне визнання як піонер космічного туризму і титул астронавта від NASA. Серед стримуючих зростання попиту на космічні подорожі чинників висока вартість орбітальних та суборбітальних польотів, тривалий період підготовки та вимоги до стану здоров’я потенційних туристів, питання безпеки польотів (ризик загинути для пасажира космічного корабля оцінюється як 1 до 250, а літака комерційних авіаліній – 1 до 2млн.), а також занепокоєння з приводу негативного впливу космічних польотів на стан атмосфери. Виявлені особливості космічних подорожей дозволяють віднести їх до екстремального туризму. Всезагальна популярність останнього, теж зовсім не дешевого виду відпочинку (організація спроби сходження на Еверест коштує 50 тис. доларів), дозволяє сподіватися на неменший комерційний успіх космічних туристичних проектів. Відповідно до вимог цільової аудиторії нині активно розвиваються наступні види космічного туризму: відвідування тематичних космічних парків, космічних центрів та космодромів; здійснення параболічних та суборбітальні польотів, участь у орбітальних польотах різної тривалості з відвідуванням МКС. В перспективі – польоти на Місяць, відвідування космічних готелів та міжпланетні подорожі.  Рис. 1. Чинники, що визначають привабливість космічної подорожі [10]. Інфраструктура космічного туризму активно розвивається і включає наземні та орбітальні споруди. Зокрема для запуску космічних кораблів та літаків, що здійснюють суборбітальні польоти планують використовувати вже наявні космодроми і аеродроми (Байконур у Казахстані, Плесецк у РФ, Мис Канаверал та Кодіяк у США, Вумера в Австралії) та будують нові – космопорти. Цього року у штаті Нью-Мексико було відкрито перший космопорт «America» (вартістю 100 млн. доларів) для запуску приватних космічних кораблів. Одним з головних інвесторів виступила компанія «ссылка скрыта», яка планує вже у 2012р. використати космопорт для відправки перших космічних туристів у суборбітальний політ на власно розробленому кораблі «SpaceShipTwo» за допомоги літака-носія «ссылка скрыта». Європейський аналог космопорту «America» почали будувати біля м. Кіруна на півночі Швеції. Американська компанія «Space Adventures» розвиває подібні проекти в ОАЕ та Сінгапурі. Щодо орбітальної інфраструктури то проекти космічних готелів вже декілька років активно розробляються приватними компаніями «ссылка скрыта» ( окремі модулі майбутнього готелю «Nautilus» ссылка скрыта, «ссылка скрыта», «ссылка скрыта», «Space Island Group» (спільний бізнес «Hilton International» та «ссылка скрыта»), а у 2010 про запуск проекту зі створення комерційної космічної станції оголосила російська космічна корпорація «Енергія». Серед компаній операторів ринку космічного туризму найбільшими є приватні американські компанії «Space Adventures», «ссылка скрыта», «ссылка скрыта», «Spase X», «ссылка скрыта Aerospace», створена британськім міліардером «ссылка скрыта», європейські – «ссылка скрыта», «ссылка скрыта» (Швеція), «Project Enterprise» (ФРН), японська – «ссылка скрыта«, російські – «Орбітальні технології» та «Атлас Аэроспейс». Ці компанії інвестують величезні кошти у розробку проектів здійснення суборбітальних і орбітальних космічних польотів і пропонують, напряму або через афілійовані туристичні агентства, потенційним туристам забронювати місця на космічних кораблях. Деякі з них надають повний цикл послуг з отримання «космічних вражень». Наприклад, російська «Атлас Аэроспейс» створена співробітниками Центру підготовки космонавтів ім. Ю. Гагаріна окрім, зазначених вище, послуг пропонує участь у наземних проектах: програмах підготовки космонавтів з симуляцією космічних перевантажень, місячної та марсіанської гравітації, екскурсії на Байконур. Такого роду послуги надаються також американськими компаніями, зокрема «Space Adventures» на базі «Kenedy Sраce Center» у Флориді та космічного табору «U.S. Space Camp» в Хантсвіллі Алабама. Ці ж дві компанії спеціалізуються також і на організації «параболічних» польотів на модифікованих Іл-76МДК та Boeing 727 (з можливістю досягнення стану короткотривалої, до 25 секунд, невагомості) вартістю від 4 до 5 тис. доларів та на надшвидкісних літаках Міг- 21, Міг-23, Міг-25, Міг-29, Міг-31 та Су-30 до межі космосу вартістю від 8 до 30 тис. доларів. Суборбітальні польоти – найближче майбутнє космічного туризму. Технічна їх можливість доведена вдалими випробовуваннями пілотованих людиною космічних кораблів «SpaceShipOne» та «SpaceShipTwo», які запускаються за допомогою літаків-носіїв «ссылка скрыта». Політ на борту 8-місного «SpaceShipTwo» триватиме близько 150 хвилин, включаючи п'ятихвилинне знаходження в невагомості, коли на Землю і космос можна буде подивитися крізь великі ілюмінатори. «ссылка скрыта» вже продала близько 3 тис квитків вартістю у 200 тис доларів. Аналогічні проекти розробляють і інші компанії. «Project Enterprise» розробляє 5-місний «Black Sky», «Space Adventures» та «Атлас Аэроспейс» – систему «Cosmopolis-XXI», що складається з літака-носія «Гофізіка» (КБ Мясіщева) та суборбитального модуля «C-XXI» («Суборбітальна корпорація»). Європейська компанія «EADS Astrium» запропонувала унікальне технічне рішення – космоплан «Space Plane», оснащений одночасно і турбореактивними і ракетними двигунами, він не потребує літака-носія і може злітати з звичайних аеродромів. Перший комерційний політ шатлу «Space Plane» запланований на 2012 рік, а ціна квитка для космічних туристів складе 200 тисяч євро (підтверджено 15 тис бронювань). Аерокосмічна корпорація «EADS Astrium» планує побудувати 20 космопланів як першу виробничу серію, і зайняти до 2020 року нішу у 30 % ринку космічного туризму. Перехідний варіант між параболічними та суборбітальними польотами пропонує американска компанія «XCOR Aerospace»: суборбитальний космоплан «Lynx» потужними двигунами підніматиметься на висоту 42км далі зі інерцією до висоти 61 км, на якій пасажири біля хвилини відчуватимуть невагомість, а під час спуску перевантаження до 4g. Вартість такої подорожі становитиме «лише» 95 тис. дол.. Орбітальні проекти значно дорожчі, хоча саме цей вид космічного туризму вже став реальністю (відвідування 7 космічними туристами МКС). Нині дістатися орбіти Землі можна лише трьома способами, використовуючи російський «Союз», американський «Space Shuttle» та «Shenzhou». Дотепер для відправки у космос туристів використовуються виключно російські космічні кораблі, NASA не виявляє зацікавленості у такого роду проектах, а Китайське національне космічне управління (CNSA) розглядає таку можливість у середньостроковій перспективі. У 2010 р. польоти на МКС призупинені у зв’язку з необхідністю модернізації станції з огляду на зростання навантажень пов’язаних з планами збільшення кількості орбітальних туристів. Орієнтовно польоти відновляться у 2012 р., коли планується запускати по 5 оновлених кораблів «Союз» з космічним туристом на борту на рік. Планується також організовувати вихід космічного туриста у відкритий космос за 15 млн. долл. Майбутнє орбітальних польотів втілюється у проектах з розробки багатомісних (це дасть можливість здешевити квитки) пілотованих космольотів багаторазового використання здатних доставляти на орбіту або на космічні станції-готелі астронавтів та туристів і повертати їх на Землю. Нині розробляється два таких проекти: «Crew Space Transportation-100» компаніями «Boeing» та «Space Adventures» за участі NASA (обіцяє заплатити «Боїнгу» 18 млн. дол. за розробку космічної капсули для багатомісного пасажирського корабля) та «Русь» компанією «Енергія». У 2005 році «Роскосмос» і «Space Adventures» підписали меморандум про реалізацію комерційного проекту по здійсненню обльоту Місяця. Політ планується здійснити на оновленому кораблі «Союз», термін реалізації – в продовж найближчих десять років, вартість подорожі оцінюють у 100 млн. доларів. Аналізуючи наявний стан технологічних розробок у галузі ракетно-космічної індустрії та беручі до уваги обсяги здійснених інвестицій і розміри потенційного попиту можна виділити наступні тенденції розвитку ринку космічного туризму. Основні зусилля суб’єктів ринку спрямовуються на подолання прірви між можливостями сучасної космічної техніки та вимогами, що визначають параметрами попиту. Найважливішими серед них є: забезпечення безпеки пасажирів і навколишнього середовища, зниження вимог до стану здоров’я потенційного туриста, здешевлення та підвищення регулярності рейсів, професійне кадрове забезпечення та ефективна міжнародна регламентація суборбітальних польотів. У майбутньому, космічні кораблі повинні мати операційні характеристики подібні до сучасних авіалайнерів, зокрема, низькі витратами запуску, велику кількість місць та високі стандарти безпеки. Для досягнення цих цілей необхідно здійснення наступних кроків: сформувати у суспільстві чітке уявлення про реальність космічних подорожей, на основі розбудови наземного сегменту індустрії космічних вражень; сконцентрувати ресурсні можливості на реалізації найбільш реальних проектів, а саме – відновленні польотів на МКС та організації суборбітальних подорожей. Останні мають всі перспективи стати масовими вже до 2020 р. (за існуючими оцінками до 2022 р суборбітальними туристами стануть 15 тис. людей [4] ).(рис.2)  Рис.2 Прогноз розвитку різних видів космічного туризму [7]. Висновки. Проведений аналіз ринку космічного туризму дозволяє стверджувати його величезний потенціал. Вже нині державні корпорації, приватні компанії, окремі особи інвестують сотні мільярдів доларів на рік у розвиток космічних технологій, щоб зробити космічні подорожі реальними. І хоча залишається малоймовірним, що в найближчому майбутньому космічний туризм стане масовим, індустрія космічних вражень, річний оборот якої вже зараз складає біля 10 млрд. доларів [9] буде розвиватися приголомшливими темпами, стимулюючи виникнення десятка прибуткових субринків.
|