Космические путешествия: наука, образование, практика материалы Международной научно-практической конференции
| Вид материала | Документы |
- Образование и наука IV материалы IV региональной научно-практической конференции апрель, 4952.85kb.
- Наука бизнес образование материалы XVI международной научно-практической конференции, 2003.68kb.
- Программа международной научно-практической конференции 21 22 ноября 2006 г. Уважаемая(ый), 99.86kb.
- Которая состоится 24-25 ноября 2011 года в рамках III международной научно-практической, 236.71kb.
- И общество: проблемы и перспективы развития материалы II международной научно практической, 282.08kb.
- Материалы Всероссийской научно-практической конференции Часть I москва Челябинск 2010, 4034.01kb.
- Федеральное агентство по образованию Филиал Уральского государственного педагогического, 5627.13kb.
- Доклад на Международной научно-практической конференции «Неолиберальная практика, 118.42kb.
- Аннотации к докладам участников II международной научно-практической конференции, 2961.39kb.
- Сборник статей ежегодной международной студенческой научно-практической конференции, 1058.05kb.
О.О. Грінік студентка 2-го курсу факультету міжнародних економічних відносин і менеджменту Київського університету туризму, економіки і права Проблема освоєння Марса в контексті розвитку космічного туризму В статье рассматривается проекты освоения Марса как инновационный показатель мощной экономической деятельности и перспективы развития космического туризма в будущем. Рассмотрено результати исследований планеты известными космическими программами Exploration и NASA. Ключевые слова: «космос», «планета», «проект», «жизнь», «сотрудничество», «экспедиция», «космический туризм». The projects of Mars’ development were examined in this article as an innovational characteristic of strong economic activity and prospects of space development tourism in the future. Results of Mars’ researches were presented by famous space programs such as Exploration and NASA. Key words: «space», «planet», «project», «life», «cooperation», «expedition», «space tourism». Космонавтика в сучасному світі бурхливо змінюється. Один із головних її пріоритетів — підпорядкування завдань по вирішенню загальних соціально-економічних проблем країни, а термін «космічна політика» на сьогодні можна вважати усталеним. Вражає кількість потенційних учасників відомої ініціативи Exploration, яка передбачає польоти на Місяць і Марс. Вивчення Марса останнім часом стало одним з основних напрямків космічних досліджень, які викликають підвищений інтерес як вчених, так і широкої громадськості.В определенной степени этот интерес поддерживается тем, что пока сохраняется вероятность обнаружения каких-либо форм жизни на Марсе или следов наличия ее прошлом. Певною мірою цей інтерес підтримується тим, що поки зберігається ймовірність виявлення яких-небудь форм життя на Марсі або слідів наявності її минулому. Обнаружение признаков жизни на Марсе явилось бы знаменательным событием, открывающим новые страницы в изучении проблемы возникновения жизни. Виявлення ознак життя на Марсі було б знаменною подією, що відкриває нові сторінки у вивченні проблеми виникнення життя.Но главное заключается в том, что Марс является единственной планетой, перспективной с точки зрения ее обживания человеком. Але головне полягає в тому, що Марс є єдиною планетою, перспективною з точки зору її обживання людиною. Возможно, именно это и является наиболее важной целью полета человека на Марс в интересах сохранения земной цивилизации.Можливо, саме це і є найбільш важливою метою польоту людини на Марс в інтересах збереження земної цивілізації [6]. Марс - четверта ссылка скрыта ссылка скрыта за відстанню від ссылка скрыта і сьома за розміром і масою. Марс - планета земного типу з розрідженою атмосферою. На Марсі є метеоритні кратери як на Місяці, вулкани, долини та пустелі, подібні до земних. Протягом минулого сторіччя Марс займав спеціальне місце в популярній культурі. Це служило натхненням для поколінь фантастів. Загадковість планети і багато таємниць залишаються стимулом для наукових досліджень і людської уяви до цього дня [2]. Як відомо, учені проводять різні експерименти по пошуку життя у Всесвіті. Деякі учені вважають, що одним з місць, де може існувати якась форма життя, є Марс. Изучение Марса в последнее время стало одним из основных направлений космических исследований, которое вызывает широкий интерес как у ученых, так и, благодаря активным усилиям средств массовой информации, у широкой общественности.Зараз у кожному астрономічному вікні запуску (так називаються самі зручні в енергетичному відношенні періоди, що повторюються приблизно через 26 місяців) до Марса направляються все нові автоматичні міжпланетні станції, встановлені на них наукові прилади вивчають різні властивості атмосфери і поверхню Марса, і відкривають на цій планеті нові і несподівані явища. Широкая программа научных исследований Марса будет продолжаться и в ближайшем будущем.Широка програма наукових досліджень Марса буде продовжуватися і в найближчому майбутньому. Марс цікавий не тільки сам по собі. Среди планет Солнечной системы он наиболее близок к Земле не только по расстоянию, но и по своим свойствам.Серед планет Сонячної системи він досить близький до Землі не тільки по відстані, але і по своїх властивостях. Вопрос существования (или наличия в прошлом) жизни на Марсе с давних времен не давал покоя ученым. Питання існування (або наявності в минулому) життя на Марсі з давніх часів не давало спокою вченим. Проблема жизни на Марсе всегда была одной из важнейших тем астробиологических исследований.Проблема життя на Марсі завжди була однією з найважливіших тем астробіологічних досліджень. Триста років спостережень за планетою Марс з поверхні Землі дозволили отримати загальне уявлення про неї. Однако ограничения наземных наблюдений (влияние земной атмосферы и большие расстояния до планеты – от 54 до 400 миллионов километров) не позволяли надеяться на быстрое достижение новых результатов, которое могли быть получены только с помощью космических аппаратов.Проте обмеження наземних спостережень (вплив земної атмосфери і велика відстань до планети - від 54 до 400 мільйонів кілометрів) не дозволяли сподіватися на швидке досягнення нових результатів, які могли бути б отримані тільки за допомогою космічних апаратів [3]. Першим космічним апаратом, що направився в політ до Марса, став «Марс-1» (Росія), виведений на траєкторію польоту 1 листопада 1962 року. Однако, через четыре месяца после запуска связь с ним была потеряна. Однак, через чотири місяці після запуску зв'язок з ним був втрачений. При першому прольоті поблизу Марса космічного апарату США «Mariner-4» у 1965 році (мінімальна відстань до центру планети 13 200 км) було отримано два десятки зображень на відстані з кілометр. По справжньому повну картину планети могли показати лише тривалі спостереження з орбіти супутників Марса і вони почалися в 1970-х роках. Першим штучним супутником Марса став американський космічний апарат «Mariner-9» (14 листопада 1971), через пару тижнів до нього приєдналися два радянських супутника «Марс-2» і «Марс-3».Им не очень повезло – на Марсе бушевала сильнейшая пылевая буря, и над покрывающим всю планету облаками пыли, возвысились только самые высокие марсианские горы. Їм не дуже пощастило - на Марсі бушувала сильна пилова буря, і над пилом, який покривав всю планету, піднеслися тільки найвищі марсіанські гори. Наступні космічні апарати «Марс-4», «Марс-5», «Марс-6» і «Марс-7» були запущені до Марсу в 1973 році; з них були передані знімки з непоганою якістю і були отримані цікаві результати дослідження атмосфери, іоносфери і міжпланетного середовища в околицях Марса. У 1975 році до Марса полетіла американська армада - два орбітальних апарати «Viking-1» і «Viking-2» з посадочними апаратами. Після польотів орбітальних апаратів «Viking» у дослідженні Марса настав приблизно двадцятирічна перерва. Новый этап в области исследований наступил с запуском орбитального аппарата «Mars Global Surveyor» (MGS) в 1996 году, который продолжает работать до сих пор. Новий етап у галузі досліджень настав з запуском орбітального апарату «Mars Global Surveyor» (MGS) в 1996 році, який продовжує працювати до цих пір. У 2003 році до Марса вперше полетів європейський космічний апарат «Mars Express», у якому використовувалося чимало наукових приладів, спочатку призначених для польоту на російському космічному апараті «Марс-96», який не вийшов на розрахункову орбіту в 1996 році. Интересные результаты были получены при исследовании верхней атмосферы Марса на спектрометре SPICAM инфракрасного и ультрафиолетового диапазонов на орбитальном аппарате «Mars Express». Цікаві результати були отримані при дослідженні верхньої атмосфери Марса на спектрометрі SPICAM інфрачервоного та ультрафіолетового діапазонів на орбітальному апараті «Mars Express». С его помощью были построены профили характеристик атмосферы в диапазоне 25-150 км, измерено распределение водяного пара и озона, определены спектры дневного и ночного свечения верхней атмосферы, и обнаружены полярные сияния в районах локальных магнитных аномалий. З його допомогою був побудований профіль характеристик атмосфери в діапазоні 25-150 км, виміряний розподіл водяної пари й озону, визначені спектри денного і нічного світіння верхньої атмосфери, і виявлені полярні сяйва в районах локальних магнітних аномалій. На орбітальному апараті «Mars Odyssey» був встановлений комплекс приладів (гамма-спектрометр GRS нейтронний спектрометр NS, і детектор нейтронів високих енергій HEND, що виявився вельми корисним для виявлення водню в приповерхневих шарах марсіанського ґрунту). Першим апаратом, призначеним для досягнення поверхні Марса, був апарат «2МВ-3» розробки ОКБ-1 (нині РКК «Енергія» ім. С. П. Корольова). Оба аппарата «2МВ-3», запущенные осенью 1962 года, не вышли на орбиту к Марсу из-за неисправности четвертой ступени носителя. Обидва апарати «2МВ-3», запущені восени 1962 року, не вийшли на орбіту до Марса через несправність четвертої ступеня носія. В 1969 году к Марсу направились новые посадочные аппараты в составе космических аппаратов «М-69»разработки СКБ им. У 1969 році до Марса попрямували нові посадочні апарати у складі космічних апаратів «М-69» розробки СКБ ім. С.А. С.А. Лавочкина, в которое в 1965 году были переданы работы по исследованиям Луны, Венеры и Марса. Лавочкіна, які в 1965 році були передані роботи з досліджень Місяця, Венери і Марса. К сожалению, аппараты постигла судьба их предшественников, и они также не смогли выйти на орбиту. На жаль, апарати спіткала доля їхніх попередників, і вони також не змогли вийти на орбіту. В 1971 к Марсу были запущены два космических аппарата «М-71» с орбитальными и посадочными аппаратами, получившими название «Марс-2» и «Марс-3». У 1971 до Марса були запущені два космічні апарати «М-71» з орбітальними та посадочними апаратами, що одержали назву «Марс-2» і «Марс-3». 21 ноября 1971 года посадочный аппарат «Марса-2»вошел в атмосферу Марса по слишком крутой траектории, и разбился об его поверхность, став, однако, первым искусственным объектом земного происхождения, попавшим на поверхность Марса. 21 листопада 1971 посадовий апарат «Марса-2» увійшов в атмосферу Марса по крутій траєкторії, і розбився об його поверхню, ставши, однак, першим штучним об'єктом земного походження, що потрапив на поверхню Марса. 2 декабря 1971 года посадочный аппарат «Марса-3» впервые опустился на его поверхность, но передача данных с него продолжалась всего лишь 14 секунд. 2 грудня 1971 посадовий апарат «Марса-3» вперше опустився на його поверхню, але передача даних з нього тривала всього лише 14 секунд. У 1973 році до Марса полетіли ще два радянських посадових апарати - «Марс-6» і «Марс-7». Посадочный аппарат «Марс-7» не вышел на траекторию сближения и пролетел мимо Марса на минимальном расстоянии 1300 км. Посадковий апарат «Марс-7» не вийшов на траєкторію зближення і пролетів повз Марс на мінімальній відстані 1300 км. Связь с посадочным аппаратом «Марс-6» была потеряна через два месяца после запуска. Зв'язок з посадковим апаратом «Марс-6» було втрачено через два місяці після запуску. Першими посадовими апаратами, які успішно працювали на поверхні Марса протягом тривалого часу, стали американські станції «Viking-1» і «Viking-2», які спустилися на поверхню Марса в 1976 році. Наступний посадовий апарат з'явився на поверхні Марса через 20 років, коли 4 липня 1997 року на поверхню Марса спустився посадовий апарат «Mars Pathfinder» (цей апарат був названий Меморіальної станцією Карла Сагана, відомого дослідника планет, який помер незадовго до цього) і 6 липня з нього по трапу на Марс з'їхав марсохід Sojourner. Он стал первым искусственным объектом, перемещавшимся по поверхности Марса. Він став першим штучним об'єктом, який переміщався по поверхні Марса. У 2003 році до Марса полетіли два космічні апарати «Mars Exploration Rover». Основной задачей марсоходов было исследование участков поверхности Марса, где в прошлом могла существовать вода, и определение условий окружающей среды на этих участках (как в настоящее время, так и в прошлом). Основним завданням марсоходів було дослідження ділянок поверхні Марса, де в минулому могла існувати вода, та визначення умов навколишнього середовища на цих ділянках (як в даний час, так і в минулому). Для посадки марсоходов были выбраны два места – кратер Гусева и Полуденная равнина (Meridiani Planum). Для посадки марсоходів були обрані два місця - кратер Гусєва і Полуденна рівнина (Meridiani Planum). Первый марсоход, он получил название Spirit, совершил посадку в восточной части кратере Гусева 4 января 2004 года. Перший марсохід, який отримав назву Spirit, здійснив посадку в східній частині кратері Гусєва 4 січня 2004. Кратер Гусева представляет собой кратер диаметром 160 км с достаточно гладкой поверхностью. Кратер Гусєва являє собою кратер діаметром 160 км з досить гладкою поверхнею. Предполагалось, что кратер Гусева в прошлом был озером, что давало надежды на обнаружение нанесенных водой отложений. Передбачалося, що кратер Гусєва в минулому був озером, що давало надії на виявлення завданих водою відкладень. Другий марсохід, який отримав назву Opportunity, опустився на Полуденній рівнині (Meridiani Planum) 24 січня 2006 року. Этот район был выбран из-за повышенного содержания гематита, образование которого, возможного, было связано с присутствием жидкой воды. Цей район був обраний через підвищеного вмісту гематиту, утворення якого, можливо, також було пов'язано з наявністю води. Обидва марсохода продовжують працювати до сьогоднішнього дня. При спостереженні Марса астрономи відзначили деякі деталі, які свідчать про те, що на Марсі можуть існувати примітивні форми життя. По-перше, на Марсі, як і на Землі, є пори року. І дійсно, із зміною пір року спостерігаються зміни на поверхні планети. Навесні і літом темні ділянки поверхні ще більш темніють, їх колір з голубувато-зеленого перетворюється на жовтий. Можливо, це рослинність? По-друге, по прогнозах астрономів, атмосфера планети містить невелику кількість водяної пари, що може сприяти розвитку життя. Проведені за останні сорок років спостереження та дослідження Марса за допомогою десятків космічних апаратів дозволили побачити вражаючу картину нового світу, яка так сильно відрізняється від нашої Землі, але в той же час найбільш схожого на нього серед усіх інших об'єктів Сонячної системи.Сухая, холодная и, на первый взгляд, безжизненная пустыня с разреженной атмосферой из углекислого газа может хранить в себе следы прошлой жизни или даже поддерживать ее в оазисах под поверхностью планеты. Суха, холодна і, на перший погляд, млява пустеля з розрідженою атмосферою з вуглекислого газу може зберігати в собі сліди минулого життя або навіть підтримувати її в оазисах під поверхнею планети. Не исключено, что исследования ближайших десятилетий на новых автоматических межпланетных станциях дадут ответ на этот вопрос, но он может остаться открытым и до появления человека на поверхности Марса.Не виключено, що дослідження найближчих десятиліть на нових автоматичних міжпланетних станціях дадуть відповідь на це питання, але він може залишитися відкритим і до появи людини на поверхні Марса. Програма досліджень Марса у найближчі п'ять років вже була визначена.В феврале 2006 году на подлете к Марсу находился орбитальный аппарат «Mars Reconnaissance Orbiter» (MRO). У лютому 2006 році на підльоті до Марса знаходився орбітальний апарат «Mars Reconnaissance Orbiter» (MRO). В марте 2006 года он был переведен на промежуточную орбиту 300 х 45000 км.У березні 2006 року він був переведений на проміжну орбіту 300 х 45000 км. В течении шести месяцев его орбита была корректирована аэродинамическим торможением до высоты 255 х 320 км и в ноябре 2006 года началась первичная программа научных наблюдений длительностью в один марсианский год (до сентября 2008 года).Протягом шести місяців його орбіта була корегована аеродинамічним гальмуванням до висоти 255 х 320 км і в листопаді 2006 року розпочалася первинна програма наукових спостережень, яка тривала в один марсіанський рік (до вересня 2008 року). В августе 2007 года к Марсу подлетел посадочный аппарат «Phoenix» и в мае 2008 года он совершил посадку в полярных областях Марса. У серпні 2007 року до Марса підлетів посадковий апарат «Phoenix» та у травні 2008 року він здійснив посадку в полярних областях Марса. Для этого проекта был использован посадочный аппарат, изготовленный для прекращенного проекта «Mars Surveyor 2001 Lander», и модифицированный с учетом уроков аварии «Mars Polar Lander». Для цього проекту був використаний посадковий апарат, виготовлений для припиненого проекту «Mars Surveyor 2001 Lander», і модифікований з урахуванням аварійних ситуацій «Mars Polar Lander». Основная научная задача этого проекта состоит в исследовании летучих компонентов (воды и органических веществ) в поверхностном слое марсианского грунта в полярных областях. Основне наукове завдання цього проекту полягає в дослідженні летючих компонентів (води та органічних речовин) в поверхневому шарі марсіанського ґрунту в полярних областях [10]. На посадовому апараті «Phoenix» будуть проводитися також метеорологічні спостереження і телевізійні зйомки на ділянці спуску. На 2009 рік був запланований запуск великого марсохода у складі апарату «Mars Science Laboratory» (його маса в чотири рази більше, ніж у марсоходу апарату «Mars Exploration Rover»). Научные задачи этого проекта включают следующее: Наукові завдання цього проекту включають наступне:
Програма досліджень Марса в NASA за межами 2009 року, після здійснення проекту «Mars Science Laboratory» (MSL), багато в чому буде визначатися результатами попередніх досліджень. По мере усложнения проектов их стоимость растет (общие затраты на три проекта ближайшей перспективы превысят два миллиарда долларов: 686 миллионов – на «Mars Reconnaissance Orbiter», 386 миллионов – на «Phoenix», и 1327 миллионов – на «Mars Science Laboratory»), и на реализацию всех рассматриваемых вариантов программы бюджета NASA просто не хватит. В міру ускладнення проектів їх вартість зростає (загальні витрати на три проекти найближчої перспективи перевищать два мільярди доларів: 686 мільйонів - на «Mars Reconnaissance Orbiter», 386 мільйонів - на «Phoenix», і 1327 млн - на «Mars Science Laboratory»), і на реалізацію всіх розглянутих варіантів програми бюджету NASA просто може не вистачити [11]. Зараз NASA розглядає кілька великих проектів, які могли б бути реалізовані у 2010-2020 роках:
Ці проекти можуть бути скомпоновані у варіанти програм, які, у свою чергу, будуть вибиратися в залежності від того, що покажуть результати попередніх досліджень. Сейчас обсуждаются четыре таких варианта. Зараз обговорюються чотири таких варіанти: 1. Поиск свидетельств существования жизни на Марсе в прошлом. Пошук доказів існування життя на Марсі в минулому. Этот вариант будет выбран, если исследования покажут, что когда-то на Марсе было тепло и сыро. Цей варіант буде вибрано, якщо дослідження покажуть, що колись на Марсі було тепло і волого. 2. 2. Исследование гидротермических источников. Дослідження гідротермічних джерел. Этот вариант будет выбран, если на Марсе будут обнаружены активные или ископаемые гидротермические источники. Цей варіант буде вибрано, якщо на Марсі будуть виявлені активні або копалини гідротермічні джерела. 3. 3. Поиск, существующий жизни на Марсе. Пошук, існуючий життя на Марсі. Этот вариант будет выбран, если произойдут значительные изменения в политике исследований и (или) программном интересе к Марсу. Цей варіант буде вибрано, якщо відбудуться значні зміни в політиці досліджень і в програмному інтерес до Марса. В его программу войдет возврат образцов с Марса, собираемых марсоходом, как наиболее надежное средство для обнаружения жизни. До його програми увійде повернення зразків з Марса, зібраних марсоходом, як найбільш надійний засіб для виявлення життя. 4.4. Изучение эволюции Марса. Вивчення еволюції Марса. Этот вариант будет выбран, если будет показано, что Марс никогда не был глобально влажным. Європейське космічне агентство («ESA») також передбачає провести польоти до Марса в 2010-2020 роках в якості першого етапу програми «Аврора». Первый проект «ExoMars» предусматривает вывод на орбиту вокруг Марса орбитального аппарата и посадку марсохода на поверхности Марса. Перший проект «ExoMars» передбачає вивід на орбіту навколо Марса орбітального апарату і посадку марсохода на поверхні планети. Этот проект может быть реализован в 2011 году. Цей проект може бути реалізований в 2011 році. Второй проект «ESA» предусматривает возврат образцов с поверхности Марса и он может быть реализован не ранее 2016 года. Другий проект «ESA» передбачає повернення зразків з поверхні Марса і він може бути реалізований не раніше 2016 року [10]. Федеральне космічне агентство здійснило в 2009 р. проект космічного апарату «Фобос - Грунт» з метою доставки зразків грунту Фобоса - природного супутника Марса, а також проведення досліджень Марса і Фобоса. Все сказанное выше в отношении неопределенности программы следующего этапа исследований Марса, в которой с помощью автоматических космических аппаратов еще в большей степени относится к программе научных исследований пилотируемой экспедиции на Марс. Все сказане вище відносно невизначеності програми наступного етапу досліджень Марса, які за допомогою автоматичних космічних апаратів ще більшою мірою відносяться до програми наукових досліджень пілотованої експедиції на Марс.Выбор конкретной программы исследований будет очень сильно зависеть от результатов предыдущих исследований Марса и сформировавшихся к этому времени приоритетов дальнейших исследований. Вибір конкретної програми досліджень буде залежати від результатів попередніх досліджень Марса і сформованих до цього часу пріоритетів подальших досліджень. У цьому пілотована експедиція на Марс буде помітно відрізнятися, наприклад, від висадки астронавтів на Місяць за програмою «Аполлон», на початку виконання якої про поверхню Місяця не було відомо майже нічого і навіть проектування місячного експедиційного модуля було практично завершено до появи перших даних про властивості поверхні Місяця. Крім того, сильний відбиток на формування та виконання програми наукових досліджень пілотованої експедиції на Марс будуть накладати основні пріоритети проекту і, перш за все, забезпечення безпеки експедиції в цілому. Тем не менее, научные эксперименты в рамках пилотируемой экспедиции на Марс могут значительно выиграть благодаря следующим факторам, которых невозможно или очень трудно достичь в полетах автоматических космических аппаратов: Наукові експерименти в рамках пілотованої експедиції на Марс можуть значно виграти завдяки таким чинникам, яких неможливо або дуже важко досягти в польотах автоматичних космічних апаратів: - можливість участі людини в проведенні експерименту, виконання ним непередбачених наперед операцій з управління експериментом і оперативний вибір варіантів дій під час виконання експериментів; - наявність потужних джерел електричної енергії для забезпечення діяльності експедиції, які можуть бути використані для проведення наукових експериментів; - наличие мощного телекоммуникационного канала, который может быть использован для передачи данных научных экспериментов на Землю. - Наявність потужного телекомунікаційного каналу, який може бути використаний для передачі даних наукових експериментів на Землю [5]. Без сумніву, екіпаж пілотованої експедиції на Марс збере зразки марсіанських порід, ґрунту і атмосфери для повернення на Землю. Роль космонавтов будет заключаться не только в выборе самих образцов на местности, но и их предварительном анализе с помощью лабораторного комплекса приборов. Роль космонавтів буде полягати не тільки у виборі самих зразків на місцевості, але і їх попередньому аналізі за допомогою лабораторного комплексу приладів. Ще одним напрямком роботи екіпажу може стати проведення робіт на місцевості по електромагнітному і сейсмічного зондування для визначення підповерхневої структури Марса в районі посадки пілотованої експедиції. Важную роль экипаж должен сыграть и в организации и проведении полетов автономных атмосферных аппаратов (аэростатов или марсианских самолетов). Важливу роль екіпаж повинен зіграти і в організації та проведенні польотів автономних атмосферних апаратів (аеростатів або марсіанських літаків). Роботи по визначенню завдань попередників пілотованих досліджень Марса почалися в NASA зовсім недавно, в червні 2004 року.Была создана рабочая группа для изучения этой проблемы, в которую входили подгруппы по измерениям, по технологиям и инфраструктуре. Була створена робоча група для вивчення цієї проблеми, в яку входили підгрупи з вимірювань, за технологіями та інфраструктури. Робоча підгрупа вимірювань в червні 2005 року сформулювала і оранжировала основні напрями досліджень у задачі IVA «Одержання знань про Марс, достатніх для конструювання і реалізації пілотованої експедиції при допустимих витратах, ризику і ступеня виконання» і провела їх попереднє обговорення [9]. Чотирма найбільш важливими завданнями з однаковими відносними пріоритетами, на думку цієї робочої підгрупи, є наступні: I. Визначення параметрів частинок, які можуть бути перенесені на поверхню елементів інфраструктури експедиції через повітря (включаючи як природні атмосферні аерозолі, так і пил, який може бути піднятий з марсіанського реголіту при проведенні операцій на поверхні). Необхідна аналітична надійність, достатня для створення достовірних технічних моделей в наземній лабораторії і програм передбачення та проектування. II. Визначення варіацій динамічних параметрів атмосфери на ділянці від поверхні до висоти понад 90 км, які впливають на посадку й зліт, включаючи стандартні умови й пилові бурі. III. Визначення того, чи буде кожна ділянка поверхні Марса, відвідувана людьми, вільний, в межах стандартів припустимого ризику, від біологічної небезпеки, яка може справити негативний вплив на людей та інші земні організми. Збір зразків для цього дослідження має здійснюватися у підповерхневих шарах до максимальної глибини. IV. Визначення характеристик можливих джерел води для підтримки використання місцевих ресурсів в пілотованих експедиціях. Робоча підгрупа з технологій та інфраструктури визначила коло проектів попередників, розділивши їх на три групи за часом реалізації: Початковий етап (запуски у 2011, 2013 і 2016 роках):
Повномасштабна репетиція ключових систем пілотованої експедиції: • посадка; • використання ресурсів; • зліт. Розміщення інфраструктури, наприклад: • телекомунікаційні супутники; • посадові системи інфраструктури. Фінансування робіт попередників пілотованої експедиції на Марс, однак, не ввійшло в проект бюджету NASA на 2007 рік, ы було відкладено на невизначений термін. Висновок. За словами фахівців Європейського аерокосмічного агентства вже до 2012 року космічний туризм стане доступним для всіх бажаючих. Європейський аерокосмічний гігант, компанія EADS, планує зайнятися туристичним бізнесом у космосі і для цієї мети її підрозділ побудує ракетоплан, який зможе брати на борт пасажирів, всіх бажаючих проїхатися на суборбітальних висотах (більше 100 км над Землею). Та все ж, яка планета є більш перспективною для розвитку космічного туризму? Та чи можна сюди віднести Марс як таку? Основні аргументи щодо польотів на Марс зводиться до того, що людина там ще не була, що це цікаво, що політ на Марс обіцяє нові відкриття, стрімкий розвиток нових технологій. Нарешті, розвиток космічного туризму на Марсі, може стати якщо не національною ідеєю, то способом об’єднання міжнародної спільноти.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||