Методичний матеріал з курсу

Вид материала

Документы

Содержание Організація роботи інфекційного стаціонару в осередках особливо небезпечних інфекцій 1. ТЕМА 9 Інформаційне забезпечення, планування роботи і медичне постачання формувань і закладів ДСМК. Призначення, функції та структура функціональної підсистеми МОЗ України в межах Урядової інформаційно-аналітичної системи з пита 4 рівня вузлів інформаційно-аналітичної системи. Перший рівень Основним завданням інформаційної взаємодії є На вузли ТОУОЗ покладені наступні функції Вузли ЦРЛ та ЦМЛ виконують такі функції Організація і структура передачі інформації про виникнення НС та її медико-санітарні наслідки.

Подобный материал:

• Теофіпольський районний методичний кабінет лисогірська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, 413.23kb.
• Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 1693.26kb.
• Науково-методичний центр вищої освіти, 579.99kb.
• Навчально-методичний посібник (друге видання), 1764.23kb.
• Навчально-методичний комплекс для студентів 3-го курсу юридичного факультету та факультету, 901.41kb.
• В. М. Прасол Економіка технічної експлуатації будівель Конспект, 2293.09kb.
• Навчально-методичний комплекс з дисципліні "основи регіональної промисловості" для, 103.29kb.
• Підготовка учнів до вивчення геометрії на заняттях гуртка початкового технічного моделювання, 1057.41kb.
• Навчально-методичний комплекс з дисципліни адміністративна відповідальність для студентів, 451.86kb.
• Викладений матеріал містить рекомендації до виконання лабораторних робіт з курсу "Міжгалузевий, 319.4kb.

Організація роботи інфекційного стаціонару в осередках особливо небезпечних інфекцій

У разі виникнення великих спалахів доцільно на основі тимчасових інфекційних стаціонарів або потужних лікарень розгорнути спеціалізований стаціонар або відділення, які будуть виконувати функції сортувально-евакуаційних. Їх потрібно оснастити апаратурою та обладнанням для проведення експрес-досліджень й укомплектувати найбільш кваліфікованими та підготовленими кадрами спеціалістів. У всіх стаціонарах необхідно передбачити розгортання дитячих відділень (палат).

Усі інфекційні стаціонари незалежно від їх місткості та приміщень, у яких вони розташовані, повинні бути принципово однотипними і розгортатися з урахуванням вимог протиепідемічного режиму.

Інфекційний стаціонар повинен складатися з двох частин:

- зони суворого протиепідемічного режиму (заразної, інфекційної, контагіозної частини);

- зони обмежень (чистої частини).

У зоні суворого протиепідемічного режиму розміщуються:

- приймально-діагностичне відділення із сортувальним майданчиком та КПП;

- майданчик дезинфекції транспорту;

- обмивально-дезинфекційне відділення;

- приймальня з санітарним пропускником для хворих зі встановленим діагнозом;

- приймальня з санітарним пропускником та ізолятором для хворих з підозрою на певну інфекційну хворобу;

- санпропускник для персоналу;

- стаціонар для хворих зі встановленим діагнозом;

- провізорне відділення (лікувально-діагностичне);

- рентгенівський кабінет;

- лабораторія (клінічна та бактеріологічна);

- морг з прозекторською.

У зоні обмеження розміщуються адміністративні та господарські служби, аптека, кухня, їдальня та гуртожиток для персоналу, пральня, “чиста” половина санітарного пропускника для персоналу.

На межі двох зон створюються передавальні пункти або спеціальні шлюзи з системою блокування дверей для запобігання їх одночасному відкриттю з обох боків. Через шлюз передаються харчі, медичне та інше майно. На зовнішній межі обмеження обладнується КПП з перевантажувальним майданчиком (зовнішній перевантажувальний пункт) для забезпечення лікарні всіма видами медико-санітарного майна, продовольством та водою.

З моменту надходження хворих організовується зовнішня охорона території лікарні. Насамперед розгортаються приймально-діагностичне відділення, палати для хворих, лаборато-рії, аптека. Потім – допоміжні та господарські підрозділи.

Транспорт, що доставляє хворих, дезинфікується на майданчику знезаражування транспорту.

У приймально-діагностичному відділенні (ПДВ) необхідно забезпечити окремо прийом для хворих та для осіб з підозрою на інфекційне захворювання.

У ПДВ проводять сортування хворих, надають (якщо необхідно) екстрену медичну допомогу, беруть від хворого матеріал для бактеріологічного (вірусологічного) дослідження, проводять санітарну обробку, переодягають хворого, готують його речі до відправки у дезинфекційну камеру, призначають специфічне лікування та заповнюють первинну медичну документацію на кожного хворого, який поступив у лікарню.

У палатах лікувального та провізорного відділень створюються умови для забезпечення хворих предметами індивідуального користування, а також для проведення поточної дезинфек-ції. У провізорному відділенні хворих розміщують за можливістю індивідуально відповідно до термінів госпіталізації, клінічних форм та важкості захворювання. У разі підтвердження у хворого попереднього діагнозу його переводять до відповідного відділення лікарні. У палаті після вибуття хворого проводять заключну дезинфекцію, санітарну обробку контактних хворих та розпочинають їх профілактичне лікування.

Їжу для хворих доставляють у посуді кухні через передавальний шлюз (пункт), де її пересипають у посуд буфетного відділення. У буфетній їжу розкладають у посуд для індивідуального використання і розносять по палатах. Посуд знезаражують шляхом кип’ятіння, залишки їжі заливають дезинфікуючими розчинами залежно від характеру інфекції. Хворі повинні користуватися туалетами відповідно до установленого порядку. Ванні та туалетні кімнати повинні бути постійно замкненими. Ключі від них зберігаються в особи, відповідальної за епідемічний режим. Туалети відмикаються для зливу знезаражених виділень, а ванні кімнати – для санітарної обробки пацієнтів, які виписуються.

Перед початком роботи медичний персонал у “чистій” половині санітарного пропускника переодягається у захисний одяг, що захищає дихальні шляхи та шкіру від невідомого агресивного агенту, тип якого залежить від характеру інфекції та виконуваної роботи. Після ідентифікації збудника особливо небезпечної інфекції одягаються протичумні костюми. Їх існує чотири типи.

Протичумний костюм призначений для захисту від збудників особливо небезпечної інфекції при всіх основних шляхах зараження і складається із піжами або комбінезона, протичумного халата, капюшона або великої косинки розміром 90х90х125 см, ватно-марлевої маски або респіратора, захисних окулярів, гумових, кирзових або шкіряних чобіт чи глибоких калош, шкарпеток або панчох, гумових рукавичок, рушника. Для деяких робіт костюм доповнюється прогумованим або поліетиленовим фартухом, такими ж нарукавниками, другою парою гумових рукавичок.

Протичумний костюм одягають до входу в осередок або приміщення, де знаходяться хворі чи заразний матеріал в наступній послідовності: піжама або комбінезон, шкарпетки, чоботи або глибокі калоші, фонендоскоп, капюшон або велика косинка, протичумний халат, респіратор або ватно-марлева маска, окуляри, рукавички і за пасок рушник. При розтині трупів додатково одягають прогумований або поліетиленовий) фартух, таки ж нарукавники, другу пару гумових рукавичок.

Протичумний костюм знімають у спеціальному приміщенні повільно, у суворо установленій черговості. Спочатку миють руки в рукавичках в дезинфекційному розчині, виймають із-за паска і занурюють у дезрозчин рушник, потім змоченим антисептиком рушником протирають фартух, нарукавники, знімають їх і акуратно згортають зовнішньою стороною до середини. Чоботи або калоші протирають змоченими у дезинфекційному розчині тампонами (для кожного чобота окремий тампон). Акуратно знімають фонендоскоп, занурюють його в банку з 70% спиртом, таким же чином поступають і із окулярами. Ватно-марлеву пов’язку згортають так, щоб її зовнішній бік опинився усередині. Таким же способом знімають халат і капюшон. Ще раз протирають чоботи і знімають їх. Руки обробляють 70% спиртом, а потім миють з милом.

Після закінчення роботи у зоні суворого режиму медичний персонал у “брудній” частині санітарного пропускника знімає захисний одяг, який дезинфікується, потім проходить санітарну обробку і в “чистій” половині надягає свій одяг.

Персоналу, який працює у зоні суворого протиепідемічного режиму, перед початком роботи вимірюється температура і реєструється у спеціальному журналі. Особи з підвищеною температурою, поганим самопочуттям направляються в ізолятор для персоналу, а в місцях їх перебування до ізоляції проводиться заключна дезинфекція.

Персонал лікарні для хворих на холеру та відділень для носіїв вібріону обстежується бактеріологічно один раз у 10 днів.

Під час перебування у зоні суворого протиепідемічного режиму медичному персоналу забороняється:

- працювати натще;

- працювати без захисного одягу, вживати їжу, пити воду, палити, користуватися загальним туалетом;

- виносити з відділення будь-які речі без дезинфекції;

- виходити з приміщень на територію та у господарські служби у захисному одязі;

- передавати хворим продукти харчування та інші предмети від відвідувачів.

Залежно від характеру інфекції персонал переводиться на казармений стан. Він обов’язко-вий для персоналу, який обслуговує хворих з легеневими формами чуми, геморагічними гарячками, спричиненими вірусами першої групи патогенності, з підозрою на ці захворювання та осіб, які спілкувалися з ними.

Виписування з лікарні реконвалесцентів проводиться тільки після повного клінічного видужання, закінчення термінів ізоляції та припинення виділення бактерій. Під час виписування хворі проходять повну санітарну обробку і отримують продезинфікований одяг та особисті речі.

Після виписування усіх хворих персонал проходить обсервацію з повною санітарною обробкою.

У лікарні проводиться заключна дезинфекція усіх приміщень, м’якого інвентарю, госпітальної білизни, захисного одягу.

Розтин трупів померлих від чуми, сибірки, меліоїдозу та геморагічних гарячок, спричинених вірусами першої групи патогенності, проводять у спеціальному приміщенні, розташованому на території лікарні, захищеному від мух, інших комах та гризунів, зі щільною підлогою без пазів, забезпеченому достатньою кількістю дезинфікуючих засобів та ємкостей для розчинів. Категорично забороняється зливання у каналізацію попередньо не знезаражених рідин у процесі розтину трупів.

Перевозити трупи померлих від перелічених інфекцій необхідно у металевих або щільно закритих дерев’яних домовинах, оббитих усередині клейонкою. Труп, покладений у домовину, засипають зверху хлорним вапном і щільно закривають кришкою. Як виняток, поховання можливе без труни, але необхідно загорнути його у простирадло, просочене дезинфекційним розчином. Поховання осіб, які померли від інших інфекційних хвороб, здійснюється у загальному порядку.

Дотримання суворого режиму в інфекційному стаціонарі є обов’язковим для всіх осіб, які в ході своєї діяльності стикаються з хворими чи зараженим ними матеріалом.


1. ТЕМА 9 Інформаційне забезпечення, планування роботи і медичне постачання формувань і закладів ДСМК.

Заняття №1

Організація подачі інформації про надзвичайні ситуації у функціональній підсистемі Міністерства охорони здоров’я України у межах Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань нС.


Призначення, функції та структура функціональної підсистеми МОЗ України в межах Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій.

Україна має усі передумови для виникнення стихійних лих та техногенних катастроф, причому, за підвищеним техногенним навантаженням та наявністю значної кількості шкідливих виробництв, великої густини населення, внаслідок надзвичайних ситуацій виникають значні санітарні втрати, як правило, руйнується інфраструктура життєзабезпечення (енергетики, транспорту, соціальної сфери тощо), наносяться невиправні пошкодження довкілля, виникає довготривала екологічна надзвичайна ситуація. При стихійних лихах, таких, як повені, землетруси, зсуви, при катастрофах, таких, як вибухи, пожежі, організація надання медичної допомоги одночасно великій кількості постраждалих силами місцевої мережі охорони здоров'я стає неможливим. В районі надзвичайної ситуації виникає потреба в додатковій кількості медичних працівників, медикаментів, медичного санітарно-гігієнічного обладнання. Для термінової госпіталізації постраждалих в важкому стані потребується додатковий спеціальний транспорт. Мобілізація додаткових сил і засобів і відправка їх в зону надзвичайної ситуації та організація надання медичної допомоги на етапах медичної евакуації повинно здійснюватись силами й засобами формувань і закладів ДСМК. Згідно затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України Положення про ДСМК організаційно-методичне керівництво ДСМК здійснюється Міністерством охорони здоров'я України і по суті ДСМК є організаційно-функціональною галуззю системи охорони здоров'я України.

Для ефективного функціонування ДСМК та усіх закладів системи охорони здоров'я необхідна своєчасна, безперервна, повна та достовірна інформація про медико-санітарні наслідки НС, стан системи охорони здоров'я в зоні НС, стан готовності сил і засобів ДСМК до адекватного наслідкам НС реагування. Без достатньої інформації неможливе прийняття управлінського рішення керівництвом ДСМК щодо розгортання мобільних формувань, направлення до району надзвичайної ситуації необхідних медичних сил і засобів, неможливо здійснювати координацію їх зусиль. Для інформаційно-аналітичного забезпечення процесів підготовки, прийняття та контролю виконання рішень з питань попередження виникнення та ліквідації медико-санітарних наслідків НС силами й засобами ДСМК було прийнято рішення про покладення цих функцій на інформаційно-аналітичну функціональну підсистему МОЗ України в межах Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань НС.

Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій (УІАС НС) має основним призначенням забезпечення Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади достовірною інформацією, пов'язаною з екологічною безпекою, факторами ризику виникнення надзвичайної ситуації, а при виникненні надзвичайної ситуації - про її наслідки, хід робіт із ліквідації її наслідків. На цю систему також покладається:

- накопичення інформації у відповідних базах даних;

- забезпечення оперативного доступу до цих баз даних визначеному колу користувачів інформації;

- забезпечення сумісності інформації на основі використання єдиних принципів побудови баз даних, єдиної сертифікованої картографічної інформації, єдиних класифікаторів та стандартів;

- забезпечення проведення наукового прогнозування можливого виникнення НС та їх медико-санітарних наслідків;

- забезпечення інформаційної взаємодії та координації роботи органів виконавчої влади щодо запобігання виникненню НС та ліквідації їх наслідків.

Однією з функціональних підсистем в межах УІАС НС є функціональна підсистема МОЗ України.

Рішенням МОЗ України для розбудови вузлів державного та територіального рівнів функ-ціональної підсистеми МОЗ України в УНІАС НС визначені заклади ДСМК. Функціональна підсистема МОЗ України в межах УНІАС НС таким чином стала інформаційно-аналітичною системою МОЗ України з питань НС і також виконує функції інформаційно-аналітичної системи ДСМК.

Передбачено 4 рівня вузлів інформаційно-аналітичної системи.

Перший рівень - (рівень МОЗ України) включає один основний вузол. Згідно наказу МОЗ України від 03.08.2000 р. № 189 основний вузол функціональної підсистеми МОЗ України в межах УНІАС НС (далі вузол МОЗ України) розгорнутий на базі головного закладу ДСМК - Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (УНПЦ ЕМД та МК).

Другий рівень - рівень територіальних органів управління охорони здоров'я (далі - ТО УОЗ). Основні вузли цього рівня: МОЗ АРК, управлінь охорони здоров'я обласних, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій (далі - вузли ТОУОЗ) розгорнуті на базі головних закладів ДСМК територіального рівня - територіальних центрів екстреної медичної допомоги.

Третій рівень - (рівень органів управління охороною здоров'я районів та міст обласного підпорядкування) - вузли центральних районних (міських) лікарень (далі - ЦРЛ, ЦМЛ) та місь-ких органів управління охороною здоров'я держадміністрацій міст обласного підпорядкування.

Базовий (четвертий) рівень складають усі заклади охорони здоров'я: станції швидкої медичної допомоги, поліклініки, амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти (ФАПи), районні та міські санепідстанції тощо, які згідно своїх положень (статутів) приймають участь у ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій чи до яких звернувся за медичною допомогою постраждалий від НС.

Наказом МОЗ України від 03.08.2000 р. № 189 затверджений Регламент подання інформації в функціональній підсистемі МОЗ України в межах УНІАС НС, який встановлює порядок інформаційної взаємодії МОЗ України, МОЗ АРК, управлінь охорони здоров'я обласних, Київської і Севастопольської міських та установ і закладів охорони здоров'я при виникненні або загрозі НС, ліквідації медико-санітарних наслідків НС. Дія Регламенту поширюється на всі установи і заклади охорони здоров'я системи МОЗ України та територіальних органів управління охорони здоров'я (далі - заклади охорони здоров'я), та на відомчі заклади, які відносяться до ДСМК України.

Основним завданням інформаційної взаємодії є:

- інформаційне забезпечення центрального вузла інформаційно-аналітичної обробки інформації УІАС НС у Кабінеті Міністрів України (далі - центральний вузол УІАС НС), резервного вузла інформаційно-аналітичної обробки інформації УІАС НС у МНС України (далі - резервний вузол УІАС НС) через вузол інформаційно-аналітичної обробки інформації МОЗ України (далі - вузол МОЗ України);

- збирання, накопичення та аналітична обробка інформації про медико-санітарні наслідки
НС із вузлів інформаційно-аналітичної обробки інформації УІАС НС в ТОУОЗ (далі - вузли
ТОУОЗ) та закладів охорони здоров'я;

- забезпечення постійного зв'язку та обміну інформацією між центральним вузлом УІАС НС, резервним вузлом УІАС, вузлом МОЗ України, вузлами ТОУОЗ та із закладами
охорони здоров'я.

Основні завдання реалізуються шляхом поділу загальних завдань на конкретні функції вузлів інформаційно-аналітичної системи всіх рівнів.

Регламент визначає функції вузла МОЗ України таким чином:

- забезпечення оперативно-чергової діяльності функціональної підсистеми МОЗ України
УІАС НС;

- прийом, реєстрація, накопичення, обробка та аналіз інформації, що надходить до вузла МОЗ України, для підготовки управлінських рішень на державному рівні;

- забезпечення постійного зв'язку та обміну інформацією з центральним і резервними вузлами системи УІАС НС, із керівництвом МОЗ України та з вузлами ТОУОЗ;

- постійне оновлення бази даних функціональної підсистеми МОЗ України, забезпечення
можливості оперативного доступу та збереження інформаційного фонду;

- подання оперативної інформації до центрального та резервного вузлів УІАС НС, керівництву МОЗ України, підготовка та подання керівництву МОЗ України аналітичних довідок щодо медико-санітарних наслідків НС та їх ліквідації чи (або) мінімізації їх шкідливого впливу, загроз їх виникнення;

- обмін інформацією з відповідними органами функціональних підсистем УІАС НС інших відомств та територіальних підсистем УІАС НС щодо НС, загроз їх виникнення, медико- санітарних наслідків НС та їх ліквідації.

На вузли ТОУОЗ покладені наступні функції:

- забезпечення оперативно-чергової діяльності ТОУОЗ в УІАС НС;

- збирання, реєстрація, накопичення та аналітична обробка інформації, що надходить до ТОУОЗ;

- передача інформації за встановленою формою та у визначені терміни до вузла МОЗ України та керівництва ТОУОЗ;

- збирання й накопичення інформації, створення баз даних, постійне їх оновлення та збереження;

-підтримка постійного зв'язку та обмін інформацією з вузлом МОЗ України, черговими
ЦРЛ та ЦМЛ в УІАС НС, керівництвом ТОУОЗ, оперативними службами управлінь із
надзвичайних ситуацій і цивільного захисту відповідної адміністративної території;

-подання оперативної та аналітичної інформації щодо медико-санітарних наслідків НС,
загроз їх виникнення та ліквідації медико-санітарних наслідків НС до вузла МОЗ України,
керівництва ТОУОЗ.

Вузли ЦРЛ та ЦМЛ виконують такі функції:

-забезпечення оперативно-чергової діяльності ЦРЛ, ЦМЛ в УІАС НС;

- збирання, реєстрація й передача інформації за встановленою формою та у визначений термін щодо НС, їх медико-санітарних наслідків та їх ліквідацію до вузлів ТОУОЗ та місцевих органів виконавчої влади;

- підтримка постійного зв'язку та обмін інформацією з вузлом ТОУОЗ, місцевими органами виконавчої влади, закладами охорони здоров'я (в т.ч. відомчими закладами ДСМК) та медико-санітарними частинами об'єктів на території району (міста).

На заклади охорони здоров'я покладені наступні функції:

- збирання, реєстрація й передача інформації за встановленою формою та у визначений термін щодо НС, їх медико-санітарних наслідків та їх ліквідацію черговому ЦРЛ або ЦМЛ та місцевого органу виконавчої влади;

- підтримка постійного зв'язку та обмін інформацією з черговим ЦРЛ та ЦМЛ (відповідно підпорядкуванню), місцевими органами виконавчої влади, іншими закладами охорони здоров'я території району (міста).

Організація і структура передачі інформації про виникнення НС та її медико-санітарні наслідки.

Вимоги нормативних документів щодо термінів подачі інформації про виникнення НС та її медико-санітарні наслідки.

Передача інформації про виникнення (загрозу виникнення) НС та її медико-санітарні наслідки здійснюється від закладу охорони здоров'я, що перший отримав інформацію про НС, до центрального та резервного вузлів УІАС НС поступово, проходячи всі 4 рівня вузлів інформаційно-аналітичної підсистеми МОЗ України. Вузли підсистеми МОЗ УНІАС при цьому створюють функціональний ланцюг, робота кожної ланки якого пов'язана з роботою суміжних ланок і в залежності від характеру походження НС, її медико-санітарних наслідків, сил і засобів, які залучаються до ліквідації медико-санітарних наслідків, регламентується норматив-ними документами. В тому числі нормативні документи обмежують термін подачі інформації.

Наказом МОЗ України від 03.08. 2000 р. № 189 "Про затвердження Регламенту подання інформації в функціональній підсистемі МОЗ України в межах УНІАС НС" затверджені терміни подання інформації про виникнення (загрозу виникнення) НС та її медико-санітарні наслідки в залежності від її рівня. Інформація про виникнення (загрозу виникнення) НС та її медико-санітарні наслідки загальнодержавного та регіонального рівнів повинна надійти до центрального й резервного вузлів УІАС НС негайно. Інформація про виникнення НС та її медико-санітарні наслідки місцевого та об'єктового рівнів повинна надійти до центрального й резервного вузлів УІАС НС протягом 2-х годин. Тобто, всі ланки ланцюга передачі інформації про виникнення НС загальнодержавного та регіонального рівнів повинні отриману інформацію передавати вузлам вищого рівня без затримок, якнайшвидше. Це можливо тільки при кропіткій підготовці усіх оперативних чергових та при використанні сучасних (бажано електронних) засобів зв'язку. Враховуючи те, що допускається часовий інтервал затримки передачі інформації про виникнення НС та її медико-санітарні наслідки місцевого та об'єктового рівнів до центрального і резервного вузлів УІАС НС до двох годин, наказ МОЗ України регламентує можливу затримку цієї інформації в вузлах закладів охорони здоров'я не більше 15 хвилин, в вузлах ЦРЛ, (ЦМЛ) – не більше 30 хвилин, в вузлах ТО УОЗ до 1 години, а в вузлі МОЗ України - не більше 2-х годин із моменту виникнення НС.

Джерела первинної інформації в закладі охорони здоров'я про виникнення НС та її
медико-санітарні наслідки.

Первинна інформація про виникнення або загрозу виникнення НС та їх медико-санітарні наслідки може поступити до закладів охорони здоров'я з одного із наступних джерел:

- від бригади швидкої медичної допомоги, що викликана до постраждалого (захворілого) в зоні НС;

- від постраждалих внаслідок НС, що самі звернулись за медичною допомогою в заклад охорони здоров'я, або яких доставили до нього;

- від свідків НС, що опинились на місці події, та звернулись до закладу охорони здоров'я з інформацією про постраждалих та про необхідність надати їм медичну допомогу;

- від керівників, чергової служби, працівників медико-санітарної частини потенційно небезпечних об'єктів в разі виникнення (чи загрози виникнення) НС на об'єкті;

- від чергової служби чи керівництва держадміністрації або органів самоврядування;

- від чергової служби міліції, ДАІ, рятувальних служб, які отримали повідомлення про НС і приступили до їх ліквідації;

- через засоби масової інформації (місцеві радіо, телебачення тощо).

Особливості функціонування системи передачі інформації про хід ліквідації медико-санітарних наслідків НС.

Система передачі інформації продовжує функціонувати після виникнення надзвичайної ситуації до завершення ліквідації її медико-санітарних наслідків і забезпечує інформаційну взаємодію всіх ланок щодо організації ліквідації медико-санітарних наслідків НС. Порядок роботи кожної ланки і всієї системи передачі регламентується в залежності від масштабів і особливостей НС, що прогнозуються або виникли.

Згідно Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", залежно від обстановки, ступеня поширення прогнозованої або такої, що виникла, надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру за рішеннями відповідно Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій в межах конкретних територій встановлюється один з таких режимів функціонування системи захисту населення й територій:

- режим повсякденного функціонування - за умов нормальної виробничо-промислової радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій тощо;

- режим підвищеної готовності - у разі істотного погіршення виробничо-промислової радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки, за наявності можливості виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;

- режим надзвичайної ситуації - у разі виникнення і під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Вузли підсистеми МОЗ України УНІАС НС можуть працювати в різних режимах навіть в межах одного проміжку часу.

Вузли МОЗ України та ТОУОЗ працюють, як правило, в режимі повсякденної діяльності при відсутності НС (загрози НС) загальнодержавного та регіонального рівнів.

У разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрогеологічної чи гідрометеорологічної обстановки, за наявності можливості виникнення НС техногенного та природного xapaктеру загальнодержавного або регіонального рівнів вузли МОЗ та ТОУОЗ переходять в режим підвищеної готовності. Режим надзвичайної ситуації для вузлів МОЗ та ТОУОЗ вводить у разі виникнення і під час ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру загальнодержавного та регіонального рівнів.

Вузли закладів охорони здоров'я та ЦРЛ (ЦМЛ) працюють, як правило, в режимі повсякденної діяльності при відсутності НС (загрози НС) на території, яку вони обслуговують.

У разі істотного погіршення обстановки, за наявності можливості виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру на території, яку вони обслуговують, вузли закладів охорони здоров'я та ЦРЛ (ЦМЛ) переходять в режим підвищеної готовності, а при виникненні і під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру в режим надзвичайної ситуації.

Тобто, одночасно вузли різних рівнів, різних адміністративних територій відповідно до реальних обставин в зоні їх обслуговування, можуть працювати в різних режимах готовності.

Інформаційні звіти.

Діючий Регламент подання інформації в функціональній підсистемі МОЗ Україні в межах УІАС НС передбачає два принципово різних види звітів:

- звіт про ліквідацію медико-санітарних наслідків конкретної НС;

- звіт про надання медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях, що стались на адміністративній території за місяць.

Звіт про ліквідацію медико-санітарних наслідків кожної конкретної НС будь-якого рівня, що виникла на території, яку обслуговує медичний заклад, чи в ліквідації якого медичний заклад приймав участь: направляв формування в осередок НС, приймав постраждалих тощо, подається вузлом закладу до вузла ЦРЛ (ЦМЛ) не пізніше ніж на четверту добу після завершення ліквідації медико-санітарних наслідків НС за формою Звіту про надання медичної допомоги при НС.

Вузли ЦРЛ (ЦМЛ) уточнюють зміст звіту та передають його після уточнення вузлам ТОУОЗ.

Вузли ТО УОЗ в ці ж терміни подають уточнені звіти про ліквідацію медико-санітарних наслідків НС тільки регіонального та загальнодержавного рівнів. Звіти щодо ліквідації медико-санітарних наслідків НС місцевого та об'єктового рівня фахівцями ТОУОЗ аналізуються, обробляються, і щомісяця до 5-го числа наступного за звітним місяцем подаються до вузла МОЗ України. Звіт про надання медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях (усіх рівнів!), що стались на адміністративній території за місяць, подаються до вищого вузла за затвердженою формою. До звітів, виконаним за встановленою формою додається текстова інформація у довільній формі, що відображає діяльність територіальних ланок ДСМК, та більш детальну інформацію щодо медико-санітарних наслідків НС загальнодержавного і регіонального рівня, які мали місце у звітний період.

Вузол МОЗ України подає до центрального і резервного вузлів УІАС НС місячний, квартальний і річний звіти про виникнення або загрозу виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків за формами, встановленими Регламентом взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади в межах УІАС НС.

Облік інформаційної діяльності.

Для можливості проведення ретроспективного аналізу діяльності кожної ланки в системі передачі інформації Регламент подання інформації в функціональній підсистемі МОЗ України в межах УІАС НС передбачає уніфіковану систему подвійного обліку кожного кроку інформаційної діяльності.

Система проста і полягає в тому, що кожен вузол системи УІАС НС веде уніфікований
журнал обліку надзвичайних ситуацій. Кожний офіційний документ (повідомлення, звіт), кожна усна інформація, яку отримує оперативний черговий вузла УІАС НС, реєструється ним в журналі обліку надзвичайних ситуацій, де вказується час отримання інформації, джерело та реєстраційний номер цієї інформації в журналі відправника інформації. У свою чергу оперативний черговий повідомляє відправнику реєстраційний номер запису отриманої від нього інформації у власному журналі. Відправник заносить цей номер до свого журналу.

Згідно наказу МОЗ України від 03.08.2000 р. № 189 відповідальність за належне створення і забезпечення функціонування територіальної підсистеми УІАС НС МОЗ України, за повноту інформації про НС, що сталась, загрози виникнення НС та ліквідації її медико-санітарних наслідків покладені на Міністра охорони здоров'я АРК, начальників управлінь охорони здоров'я обласних, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій. На підставі вищеназваного наказу МОЗ ці посадові особи організують розробку Регламенту подачі інформації в територіальній підсистемі УІАС НС МОЗ України, затверджують її своїми наказами і проводять організаційні заходи щодо реалізації виконання цих наказів.

Аналітична обробка інформації вузлами інформаційно-аналітичної функціональної підсистеми МОЗ України і питань НС.

Оперативне інформаційне забезпечення органів державної влади про всі аспекти щодо ліквідації медико-санітарних наслідків НС дає можливість органам управління охорони здоров'я, що відповідають за організацію екстреної медичної допомоги постраждалим від НС та ліквідацію медико-санітарних наслідків НС, приймати управлінські рішення, відповідні до ситуації. Цє дуже важлива функція підсистеми МОЗ в УІАС НС.

Важливими функціями підсистеми МОЗ України в УІАС НС є також збирання, накопичення та аналітична обробка накопиченої інформації із широкого спектру питань, які необхідно вирішити для забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру. Ці функції дозволяють забезпечити проведення науково обгрунтованого прогнозування можливого виникнення НС та їх наслідків, сприяти розбудові ефективної системи запобігання НС, обгрунтувати оптимальні заходи з ліквідації медико-санітарних наслідків НС, запобігти яким неможливо.

Регламент подання інформації в функціональній підсистемі МОЗ України в межах Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій передбачає різні форми подання аналітичної інформації вузлами УІАС НС: у формі доповідних записок, довідок, періодичних та тематичних оглядів.

Інформація, що подається до вузлів підсистеми МОЗ УІАС НС, поділяється на:

- службову, яка забезпечує функціонування підсистеми;

- спеціальну (ретроспективні дані щодо виникнення або загрози виникнення НС на відповідній адміністративній території, їх медико-санітарні наслідки, заходи з їх ліквідації та ефективність впроваджених заходів);

- поточну (інформацію про зміни базових даних, фіксування поточних подій).

Слід відмітити, що службова, спеціальна і навіть поточна інформація, яка подається до вузлів вищого рівня, згідно з Регламентом, потребують певної аналітичної підготовки і повинна забезпечувати:

- визначення та ідентифікацію НС;

- класифікацію джерел виникнення НС та узагальнення досвіду їх ліквідації;

- можливість постійного контролю за станом, фінансовим та матеріально-технічним забезпеченням сил і засобів Державної служби медицини катастроф;

- моделювання процесів із метою прогнозування медико-санітарних наслідків НС;

- підтримку процесу формування оптимальних рішень, які можуть бути прийняті для ліквідації медико-санітарних наслідків НС.

Накопичена протягом певного часу роботи інформація вузлів підсистеми МОЗ УІАС НС усіх рівнів, крім того, що вона є основою для аналітичного аналізу конкретної діяльності, має велику наукову цінність і підлягає дубльованому збереженню, як у вигляді баз даних, папок, файлів на сервері ПЕОМ, так і на носіях інформації (дискетах, дисках) і в обробленому вигляді на паперових носіях.