В. М. Прасол Економіка технічної експлуатації будівель Конспект

Вид материала

Конспект

Содержание Перелік навчально-методичної літератури і законодавчих актів Тема 1. Основи економіки технічного обслуговування будівель 1.2. Порядок розрахунку видатків на технічне обслуговування будівель 1.3. Видатки на поточне утримання будинків та при будинкових Фонд оплати праці Тарифна заробітна плата Нарахування на заробітну плату Видатки на утримання обслуговуючого персоналу Фонд оплати праці двірників(ФОП) Тарифна заробітна плата (З Нарахування на заробітну плату Фонд оплати праці (ФОП Нарахування на заробітну плату Видатки на утримання будинкового господарства Витрати на вивезення побутового сміття Витрати електроенергі Витрати на електроенергію Витрати електроенергії на експлуатацію Витрати на заготівлю посипочного матеріалу Витрати на утримання сміттєзбірників ... Полное содержание

Подобный материал:

• Истовуються для будівництва та ремонту будівель, споруд різного призначення, зокрема, 544.81kb.
• Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів затверджено, 4505.97kb.
• Міністерство освіти І науки украіни, 977.4kb.
• Opmed@fpsu org ua, 130.69kb.
• Конспект лекцій для дистанційного навчання студентів економічних спеціальностей, 1446.25kb.
• Конспект лекцій з курсу "економіка та організація інноваційної діяльності", 588.19kb.
• Конспект лекцій для студентів спеціальності "Економіка підприємства" денної й заочної, 882.83kb.
• 1. Затвердити Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів (далі Правила),, 4109.94kb.
• Г. Г. Фесенко філософія господарювання конспект, 1502.08kb.
• Автовокзал комплекс будівель, споруд, стоянок та під'їздів для прийняття, відправлення,, 1759.42kb.

Міністерство освіти і науки України.

Харківська національна академія міського господарства


А.І. Зіньковська, В.М. Прасол


Економіка технічної експлуатації будівель


Конспект лекцій та нормативно-довідковий матеріал до вивчення курсу

(для студентів 5 курсу денної і 6 курсу заочної форм навчання спеціальностей 7.092103 та 8.092103

„Технічне обслуговування, ремонт і реконструкція будівель”)


Харків – ХНАМГ – 2007

Економіка технічної експлуатації будівель: Конспект лекцій та нормативно-довідковий матеріал до вивчення курсу (для студентів 5 курсу денної та 6 курсу заочної форм навчання спеціальностей 7.092103 та 8.092103 „Технічне обслуговування, ремонт і реконструкція будівель”) – Авт. Зіньковська А.І., Прасол В.М. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 110 с.


Автори: А.І.Зіньковська, В.М.Прасол.


Конспект лекцій з курсу „Економіка технічної експлуатації будівель” призначений для вивчення студентами спеціальностей 7.092103 і 8.092103 „Технічне обслуговування, ремонт і реконструкція будівель”. У конспекті наведені основні теми курсу за навчальною програмою для інженерних спеціальностей вищих навчальних закладів. Програмні теоретичні питання курсу охоплюють економічні аспекти використання наявних засобів для виконання завдань, необхідних для експлуатації нерухомого майна.


Рецензент: доц.. В.А.Бардаков


Рекомендовано кафедрою міської і регіональної економіки

протокол № 8 від 23.01.2007


ЗМІСТ

стор.

Передмова..................................................................................................... 6 Тема 1. Основи економіки технічного обслуговування будівель...... 7 1.1. Загальні положення ...................................................................... 7

1.2. Порядок розрахунку видатків на технічне обслуговування

будівель ........................................................................................... 8

1.3. Видатки на поточне утримання будинків та при будинкових

територій [28]…………………………………………………….. 8

1.4. Видатки на технічне обслуговування внутрішньобудинкових інженерних мереж та конструктивних елементів будинку ................ 15

1.5. Дохідна частина кошторису на технічне обслуговування

будівель .......................................................................................... 20

Тема 2. Економіка поточного ремонту елементів будівель, внутрішньобудинкових систем та обладнання .................... 24

2.1. Загальні положення ........................................................................ 24

2.2. Склад технічної документації ....................................................... 25

2.3. Визначення вартості поточного ремонту ..................................... 26

2.4. Фінансування поточного ремонту ................................................ 26

Тема 3. Особливості економіки капітального ремонту елементів

будівель, внутрішньобудинкових систем, обладнання

та оснащення .............................................................................. 27

3.1. Загальні положення ...................................................................... 27

3.2. Система кошторисного нормування і

ціноутворення у капітальному ремонті будівель....................... 29

3.3. Правила визначення кошторисної вартості капітального

ремонту.......................................................................................... 36

3.4. Фінансування капітального ремонту .......................................... 45

Тема 4. Особливості економіки реконструкції будівель .................... 48

4.1. Загальні положення ....................................................................... 48

4.2. Кошторисне нормування і ціноутворення у реконструкції

будівель ......................................................................................... 49

4.3. Склад інвесторської кошторисної документації і порядок

визначення кошторисної вартості реконструкції будівель........ 52

4.4. Фінансування реконструкції будівель ......................................... 55

Тема 5. Техніко-економічна оцінка виробничих, технологічних

та проектних рішень з технічного обслуговування,

ремонту та реконструкції будівель............................................. 55

5.1. Загальні положення....................................................................... 56

5.2. Принципи оцінки економічної ефективності інвестиції ........... 56

5.3. Показники альтернативних інвестиційних рішень................... 59

5.4. Методи оцінки економічної ефективності інвестицій.............. 60

Додатки................................................................................................... 64

1. Розрахунок кошторису доходів і витрат на технічне

обслуговування багатоквартирного, будинку на 2007 рік ................... 65

2. Розрахунок чисельності обслуговуючого персоналу .......................... 69

3. Розрахунок чисельності виробничих робітників для поточного ремонту.................................................................................................... 71

4. План финансирования капитального ремонта жилых домов [2] ........ 72

5. Дефектный акт [15] ................................................................................. 72

6. Ведомость дефектов [27, прил.1] ........................................................... 73

7. Сборники ресурсных элементных сметных норм на ремонтно-

строительные работы. ДБН Д.2.4-00 (витяг) [31] ................................. 74

8. Сборники ресурсных элементных сметных норм на

строительные работы. ДБН Д.2.2-99 (витяг) [30] ............................... 75

9. Сборники ресурсных элементных сметных норм на монтажные

работы. ДБН Д.2.3-99 (витяг) [32] ........................................................ 76

10. Локальная смета на реконструкцию №___ [25, прим. Д] .................. 77

11. Локальная смета на ремонтно-строительные работы №___

[27, прим.3] ............................................................................................. 78

12. Локальная смета на ремонт оборудования и оснащения №___

[27, прим.6] ............................................................................................. 79

13. Локальная смета на приобретение оборудования №___

[25, прил. Е] ............................................................................................ 80

14. Усредненные показатели для определения дополнительных

затрат по стоимости оборудования [25, прил. 5] ............................... 80

15. Ведомость ресурсов к локальной смете [27, прил. 8] ........................ 81

16. Усредненная стоимость человеко-часа по разрядам в

строительстве [25, прил. 1] ................................................................... 83

17. Рекомендованная усредненная стоимость человеко-часа по

разрядам работ на объектах жилищно-коммунального

хозяйства (работы по ремонту оборудования и оснащения)

[27, прил. 14] ......................................................................................... 84

18. Объектная смета [25, прил. Г] ............................................................. 85

19. Сводный сметный расчет стоимости строительства

(реконструкции) №__ [25, прил. А] ..................................................... 86

20. Примерная номенклатура сводного сметного расчета

стоимости ремонта (витяг) [27, прил. 12] ............................................ 88

21. Смета №___ на капитальный (текущий ремонт) [27, прил. 2] .......... 91

22. Усредненные показатели для определения в инвесторской

сметной документации трудозатрат работников, заработная

плата которых учитывается в общепроизводственных расходах,

и средств на покрытие остальных статей общепроизводствен-

ных расходов в расчете на 1 чел.-ч. нормативно-расчетной

сметой трудоемкости строительно-монтажных работ,

предусматриваемых в прямых затратах (витяг) [27, прил. 3] ............ 93

23. Усредненные показатели для определения в инвесторской

сметной документации трудозатрат работников заработная плата

которых учитывается в общепроизводственных расходах, и

средств на покрытие остальных статей общепроизводствен-

ных расходов в расчете на 1 чел.-ч. нормативно-расчетной

сметой трудоемкости ремонтных работ, предусматриваемых в

прямых затратах (витяг) [27, прил. 15] ................................................ 94

24. Показники повернення матеріальних ресурсів від розбирання

конструкцій (витяг) [4] ......................................................................... 95

25. Усредненные показатели для определения лимита средств на титульные временные здания и сооружения в инвесторской

сметной документации на реконструкцию (витяг) [2, прил. 6] ......... 96

26. Усредненные показатели для определения лимита средств

на дополнительные затраты при выполнении строительно-

монтажных работ (кроме ремонтно-строительных) в зимний

период (витяг) [25, прил. 8] ................................................................... 97

27. Усредненные показатели для определения лимита средств

на дополнительные затраты при выполнении ремонтно-

строительных работ в зимний период в инвесторской

сметной документации (витяг) [25, прил. 9] ....................................... 98

28. Усредненные показатели для определения лимита средств

на дополнительные затраты при выполнении работ по ремонту

оборудования в зимний период в инвесторской сметной

документации(витяг) [27,прил.16] ....................................................... 98

29. Усредненные показатели для определения размера сметной

прибыли[25, прил. 12] ........................................................................... 99

30. Усредненные показатели для определения в инвесторской

сметной документации размера административных расходов строительно-монтажных организаций в расчете на 1 чел.-ч.

общей сметной трудоемкости строительно-монтажных работ

(витяг) [25, прил. 13] ………………………………………………….. 101

31. Усредненные показатели размера средств на покрытие риска

всех участников строительства, применяемые в Сводном

сметном расчете стоимости строительства (витяг) [25, прил. ] ........ 101

32. Усредненные показатели для определения в составе

инвесторской сметной документации расчетной трудоемкости

работ по возведению и разборке титульных временных

зданий и сооружений и по производству строительно-

монтажных работ в зимний и летний периоды [25, прил. 17] ........... 102

33. Дисконтні коефіцієнти, які використовуються для розрахунків теперішньої вартості коштів за складними відсотками [3,прил. 1]... 103

Перелік навчально-методичної літератури і законодавчих актів......... 105

Листок реєстрації змін................................................................................. 109

Передмова


Технічна експлуатація будівель, до якої входять їх утримання, обслуговування, ремонт та реконструкція, – це комплекс заходів, спрямованих на використання будівель за призначенням на період їх нормативного функціонування, підтримку справності елементів будівель та заданих параметрів і режимів роботи внутрішньобудинкових інженерних систем за умовою економії енергетичних, матеріально-технічних, трудових та інвестиційних ресурсів.

Як соціально-економічне явище технічна експлуатація будівель включає в себе широкий спектр суспільних відносин щодо утримання нерухомого майна, в яке вкладено капітал. Під нерухомим майном, яке за формами власності може бути державним, колективним, приватним чи орендним, розуміються житлові будинки, будинки торговельно-промислового призначення, а також поєднання будинків як житлових, так і торговельно-промислового призначення з усіма внутрішньо-будинковими інженерними системами.

Незалежно від форми власності з переходом вітчизняної економіки до ринкових відносин значно зростає необхідність наявності у всіх суб’єктів ринку нерухомості глибоких знань теорії і практики господарювання, принципів раціонального ресурсного забезпечення, організації та ефективного управління нерухомим майном.

Крім того, враховуючи, що ринкова економіка базується виключно на правових відносинах для усіх рівнів населення, включаючи органи влади й самоврядування, а особливо для тих, хто займається утриманням чи ремонтом нерухомості, необхідні знання правового поля житлового, цивільного та податкового законодавства для того, щоб мати змогу правильно будувати свої відносини з іншими суб'єктами права.

З вищевикладеного видно, що коло питань і проблем, які необхідно вирішувати у рамках економіки технічної експлуатації будівель, являє собою дуже широкий перелік. Тому метою вивчення даної дисципліни студентами інженерних спеціальностей є насамперед ознайомлення з термінологією, яка використовується у сучасній діяльності будь-якого власника нерухомості, із практикою вирішення економічних питань технічної експлуатації нерухомого майна, та ефективності капіталу, який в нього вкладається. Сам зміст технічної експлуатації будівель як підприємницької діяльності в її різноманітних аспектах, є предметом дисциплін, які вивчають технологію і організацію технічної експлуатації будівель, економіку будівництва, менеджмент, маркетинг, фінанси та ін.

Предметом економіки технічної експлуатації будівель як навчальної дисципліни є принципи й методи економічних відносин у конкретному діловому просторі, спрямованому на отримання продукту. У зв’язку з цим об’єктом дисципліни є послуга чи товар, який задовольняє потребу власника нерухомого майна відносно її технічної експлуатації і яка пропонується на ринку нерухомості для придбання та використання.


Тема 1. Основи економіки технічного обслуговування будівель


Склад робіт і витрат на технічне обслуговування будівель. Норми обслуговування. Методика розрахунків надходжень і видатків на технічне обслуговування будівель внутрішньобудинкових мереж і обладнання. Податки, збори, компенсації та пільги. Укладання угод на технічне обслуговування будівель з підприємствами-постачальниками послуг на експлуатацію інженерних мереж будівель як цілісного технічного комплексу. Порядок відшкодування витрат на технічне обслуговування систем. Джерела фінансування робіт з технічного обслуговування будівель.


1.1. Загальні положення


1.1.1. Документом, який у найбільш узагальненому вигляді дозволяє відобразити економічний аспект виробничо-господарчої діяльності, яка пов’язана з технічним обслуговуванням будівель, є кошторис доходів і видатків (фінансовий план), що складається на кожний фінансовий рік.

Фінансовий план є підсумковим розділом плану господарської діяльності і складається на підставі усіх розділів програми експлуатації будинку з урахуванням способу виконання робіт, структури штатного персоналу, планів ремонту і матеріально-технічного забезпечення, санітарної очистки, технічного обслуговування інженерного обладнання та ін.

2. Основні стадії, через які проходить процес складання фінансового плану:
   

• оцінка технічного стану будинку і прибудинкової території;
  
• складання детального опису і оцінка вартості робіт, які необхідно виконати для забезпечення належного технічного і санітарного стану будинку і прибудинкової території;
  
• оцінка міри забезпечення трудовими, матеріальними і фінансовими ресурсами обсягів робіт, які належить виконати;
  
• збалансування обсягів робіт з ресурсними можливостями, складання і затвердження фінансового плану;
  
• складання графіка витрат по періодам року.
  

2. Найбільш кропіткою та громіздкою частиною роботи при складанні кошторису є визначення видатків. Це обумовлено складністю обслуговування будівель як цілісної технічної системи, що потребує виконання значного переліку різноманітних робіт, участі багатьох підприємств і установ різних напрямків діяльності, фахівців різноманітних спеціальностей тощо. Така багатовекторність потребує певного групування видатків за видами технічного обслуговування.
   

1.2. Порядок розрахунку видатків на технічне обслуговування будівель


1.2.1 Всі види обслуговування будинку та прибудинкової території можна поділити на дві групи:

1) роботи, виконання яких не потребує спеціальної підготовки і наявності ліцензій;

2) роботи, які потребують дотримання різних особливих умов: наявності спеціальної високопрофесійної підготовки, ліцензій, спеціалізованого транспорту та ін.

1.2.2. До робот першої групи, які можуть виконуватись на контрактній основі працівниками відповідних професій, відносяться:

- прибирання внутрішньобудинкових приміщень і прибудинкових територій;

- технічне обслуговування внутрішньобудинкових приміщень і прибудинкових територій;

- профілактичне обслуговування і ліквідація несправностей покрівель, дерев’яних конструкцій і столярних виробів, кам’яних і залізобетонних конструкцій та інших елементів будинку.

1.2.3. Роботи другої групи, такі як: техобслуговування ліфтів, електроплит, систем пожежогасіння, димовидалення і енергозабезпечення, вивезення побутового сміття, санітарна обробка приміщень, комунальні та інші послуги виконуються відповідними спеціалізованими підприємствами на основі їх договорів безпосередньо із замовником робіт.

1.2.4. Розрахунки за виконання усіх робіт (послуг) проводяться на підставі узгодження тарифів за умовами укладених договорів.


1.3. Видатки на поточне утримання будинків та при будинкових

територій [28]


Однією із складових частин технічного обслуговування є витрати на поточне утримання будинку та прибудинкової території, що складаються з трьох частин:

• адміністративно – управлінських витрат;
  
• видатків на утримання обслуговуючого персоналу;
  
• видатків на утримання будинкового господарства.
  

1. Адміністративно-управлінські витрати
   

Адміністрація будинку включає в себе підрозділи, необхідні для регулювання потоків інформації, що стосується даного будинку; прийняття на роботу та навчання персоналу і ведення необхідного діловодства. Особливі функції, що виконуються адміністративним персоналом, включають:

• ведення облікових карток мешканців;
  

• експлуатацію комп’ютерної техніки і супутнього обладнання;
  
• укомплектування штатного персоналу;
  
• розробка і впровадження в практику дієвих засобів роботи;
  
• контроль за роботою штатного персоналу;
  
• нагляд за дотриманням норм, встановлених органами управління;
  
• ведення листування з власниками будинків;
  
• при необхідності представлення інтересів адміністрації в органах правосуддя.
  

Адміністративно-управлінські витрати (АУВ) складаються з фонду оплати праці і фонду преміювання адміністративно-управлінського персоналу (АУП), нарахувань на заробітну плату, канцелярських та господарчих витрат.


Фонд оплати праці (ФОП) АУП за почасово-преміальною системою включає в себе тарифну заробітну плату (З_т ) і фонд преміювання (Ф_пр):


ФОП=З_т+Ф_пр . (1.1)


Тарифна заробітна плата (З_т) визначається, виходячи із розрахункової чисельності АУП (Ч_і), посад (П_і) і діючих посадових окладів (О_і):


З_т =(П₁ х О₁ + П₂ х О₂) х 12міс. . (1.2)


Чисельність(Ч) адміністративно-управлінського персоналу (АУП) рекомендується визначати залежно від загальної площі будинку:

- до 5тис.кв.м – 1 штатна одиниця,

- понад 5 до 10 тис.кв.м – 2 штатні одиниці,

- понад 10до 15 тис.кв.м – 3 штатні одиниці,

- понад 15 до 20 тис.кв.м – 5 штатних одиниць.


Фонд преміювання (Ф_пр) рекомендується визначати в розмірі 50% від заробітної плати за посадовими окладами за формулою


. (1.3)


Нарахування на заробітну плату проводиться в розмірах, встановлених діючим законодавством.

Канцелярські й господарчі витрати визначаються наступним чином:

канцелярські витрати (бухгалтерські книги, журнали, бланки, папір та ін.) залежно від потреби для нормальної організації бухгалтерського обліку і діючих цін; господарчі витрати при наявності офісу (опалення, електроенергія, вода, каналізація, телефон) відповідно до угод, укладеними з підприємствами, які надають послуги.

2. Видатки на утримання обслуговуючого персоналу
   

До обслуговуючого персоналу відносять двірників, прибиральниць і садівників. Видатки на їх утримання складаються з фонду оплати праці за почасово-преміальною системою цієї категорії робітників, нарахувань на заробітну плату, вартості спецодягу й миючих засобів.


Фонд оплати праці двірників(ФОП) включає тарифну заробітну плату (З_т), фонд преміювання (Ф_пр) і доплати за роботу в святкові дні (З_с):


ФОП=З_т+Ф_пр+З_с.. (1.4)


Тарифна заробітна плата (З_т) визначається, виходячи з загальної чисельності двірників (Ч_заг) і діючого місячного окладу двірника (О):


З_т=Ч_заг х О х 12 міс.


Чисельність основних двірників (Ч_осн), які працюють у робочі дні (Д_роб), рекомендується визначити, виходячи з обсягів при будинкової території та інших об’єктів, що обслуговуються, приведених до одного еквіваленту (О_е), та норм обслуговування (Н) на одного двірника, встановлених виконкомами місцевих Рад народних депутатів.


Ч_осн = О_е : Н (1.5)


Крім цього, додатково визначається чисельність двірників на підміну (Ч_під) у дні відпустки (Д_від), святкові (Д_св) і вихідні (Д_вих) дні:


Ч_під = Ч_осн х (Д_відп+Д_свят+Д_вих) : Д_роб. (1.6)


Загальна чисельність двірників визначається сумою основних і підмінних:


Ч_заг=Ч_осн+Ч_підм. (1.7)


Фонд преміювання (Ф_пр) двірників рекомендується визначати в розмірі 80% від тарифної заробітної плати:


. (1.8)


Доплата за роботу в святкові дні (З_с) визначається, виходячи з того, що оплата в святкові дні проводиться за подвійним тарифом:


З_с = Д_с х О : 25,4 , (1.9)


де Д_с – святкові людино-дні;

О – місячний оклад, грн.;

25,4 – середнє число робочих днів у місяці.

Нарахування на заробітну плату проводиться в розмірах встановлених діючим законодавством.

Вартість спецодягу для двірників визначається, виходячи із установленого переліку спецодягу, що видається двірнику, терміну його зносу у місяцях, діючих цін на різні види спецодягу і чисельності двірників:


, (1.10)


де В_с – вартість спецодягу на рік, грн.;

Ц_і – діючі ціни на спецодяг;

Т_і – термін зносу різних видів спецодягу, рік.;

m – кількість видів спецодягу.


Фонд оплати праці (ФОП) прибиральниць і садівників включає тарифну заробітну плату (З_т) і фонд преміювання (Ф_пр):


ФОП=З_т+Ф_пр. (1.11)


Тарифна заробітна плата (З_т) визначається, виходячи із загальної чисельності прибиральниць (Ч_пр) і садівників (Ч_с) та діючих місячних окладів (О_пр, О_с):


З_т=(Ч_пр х О_пр+Ч_с х О_с) х 12міс. (1.12)


Чисельність прибиральниць (Ч_пр) визначається, виходячи з площі приміщень, які прибираються (горизонтальна поверхня) (П), та встановлених норм обслуговування (Н_пр):


Ч_пр=П : Н_пр. (1.13)


Чисельність садівників (Ч_с) визначається, виходячи з кількості коренів зелених насаджень (К) та встановленої норми обслуговування на садівничі роботи (Н_с):


Ч_с=К : Н_с. (1.14)


Фонд преміювання (Ф_пр) прибиральниць і садівників рекомендується визначати в розмірі 80% від тарифної заробітної плати:


Ф_пр=. (1.15)


Нарахування на заробітну плату проводиться в розмірах, встановлених діючим законодавством.


Вартість спецодягу і миючих засобів для прибиральниць і садівників визначається, виходячи із встановленого переліку спецодягу, який їм видається, терміну його зносу і діючих цін. Розрахунок проводиться як для двірників.

3. Видатки на утримання будинкового господарства
   

Сумарні видатки на утримання будинкового господарства складаються із видатків на: вивезення побутового сміття; електроенергію для освітлення місць загального користування та експлуатацію ліфтів; дератизацію і дезинсекцію; заготівлю посипочного матеріалу; утримання сміттєзбірників; утримання інвентарю для двірників, прибиральниць та протипожежного інвентарю; оплату води, що йде на полив та ін.


Витрати на вивезення побутового сміття (В_см) визначаються, виходячи із чисельності мешканців, які проживають в будинку (Ч_м), норми накопичення сміття на 1 мешканця в рік (Н_см), затвердженої рішенням виконкому міської Ради народних депутатів, норми накопичення крупногабаритних відходів, яка рекомендується на рівні 0,14 м³ на 1 мешканця у рік (Н_кр), і узгоджених з транспортним підприємством тарифів (Т):


В_см=Ч_мх(Н_см+Н_кр)хТ, (1.16)


де В_см – витрати на вивезення побутового сміття,грн.;

Ч_м – чисельність мешканців будинку;

Н_см – норма накопичення сміття на 1 мешканця у рік, м³;

Н_кр – норма накопичення крупно габаритних відходів на 1 мешканця у рік, м³;

Т – тариф на вивезення 1 м³ побутового сміття, грн.


Витрати електроенергії на освітлення місць загального користування, на експлуатацію ліфтів, експлуатацію водопідкачки, систем пожежогасіння і димовидалення (СПіД), замково-переговорних пристроїв (ЗПП) та антен колективного користування (АКК) розраховуються згідно з показниками лічильників за попередній період. У разі відсутності лічильників при розрахунках вартості цих витрат рекомендується користуватися „Нормами витрат електроенергії на експлуатацію житлового фонду” РТМ 204 УРСР 115-85.

При розрахунках потреби в електроенергії до наведених норм необхідно застосовувати коефіцієнт використання передбачених потужностей, що визначається як відношення фактичної кількості встановлених електроламп до їх кількості, передбаченої проектом.


Витрати на електроенергію для освітлення місць загального користування (В_е¹) визначаються за формулою


В_е¹ = П_ж : 100 х Н_с х К х Т, (1.17)


де В_е¹ – витрати на електроенергію, грн.;

П_ж – житлова площа будинку, кв.м;

Н_с – норма витрати електроенергії, кВт-год на 100м²;

К – коефіцієнт використання потужності;

Т – тариф за 1 кВт-год, грн.

Витрати на електроенергію на експлуатацію ліфтів (В_е²) визначаються за формулою


В_е²=П_ж : 100 х Н_с х Т, (1.18)


де В_е² – витрати на електроенергію, грн.;

П_ж – житлова площа будинку, кв.м;

Н_с – норма витрати електроенергії, кВт-год на 100м²;

Т – тариф за 1 кВт-год., грн.


Витрати електроенергії на експлуатацію (В_е³) водопідкачки, систем пожежогасіння і димовидалення (СПіД), замково-переговорних пристроїв (ЗПП), антен колективного користування (АКК) визначаються за нормативами витрат (Н_і) на ці системи, що встановлені у розрахунку на 1 кв.м житлової площі будинку аналогічно нормам на експлуатацію ліфтів:


В_е³=П_ж:100(Н_СпіД + Н_ЗПП + Н_АКК + *Н_вод) х Т, (1.19)


Витрати на дератизацію і дезинсекцію (В_і) визначаються виходячи з площі приміщень (П_і), які потребують санітарної обробки, і тарифів (Т_і), узгоджених із санітарно-епідеміологічними службами, згідно з укладеною угодою за формулами


В_дер=П_дер х Т_дер х Ч_{обр.дез} ; (1.20)

В_дез=П_дез х Т_дез х Ч_{обр.дез}; де: (1.21)


де В_і(В_дер, В_дез) – витрати на дератизацію (дезинсекцію),грн.;

П_і(П_дер, П_дез) – площа, що підлягає дератизації, дезинсекції, кв.м.;

Т_і(Т_дер, Т_дез) – тарифи на дератизацію (дезинсекцію) за одну

обробку, грн.;

Ч_обр. – число обробок за рік, раз.


Витрати на заготівлю посипочного матеріалу (В_пм) на рік визначаються виходячи із норм заготівлі (3 м³ на 1 двірника на рік) і діючих цін на 1 м³ посипочного матеріалу з урахуванням вартості транспортних послуг за формулою


В_пм=Ч_дв х 3 м³ х Ц_п+В_тр, : (1.22)


де В_пм – вартість заготівлі посипочного матеріалу, грн.;

Ч_дв – чисельність двірників;

3 – норма на 1 двірника, куб. м.;

Ц_п – ціна 1 м³ посипочного матеріалу, грн.;

В_тр – вартість транспортних послуг, грн.


Витрати на утримання сміттєзбірників на рік визначаються виходячи з обсягу накопичення сміття, місткості сміттєзбірника, терміну його зносу і діючих цін на сміттєзбірники за формулою


В_смз=(Ч_м*Н_см) : (365 дн.*М_смз*Т_зн)*Ц_смз, (1.23)


де В_смз – витрати на утримання сміттєзбірників, грн.;

Ч_м – чисельність мешканців будинку, мешк.;

Н_см – норма накопичення сміття на 1 мешканця на рік, куб.м.;

М_смз – місткість сміттєзбірника, куб.м.;

Т_зн – термін зносу сміттєзбірника, рік;

Ц_смз – діюча ціна на сміттєзбірники, грн.


Витрати на утримання інвентарю для двірників на рік визначаються, виходячи із розрахункової чисельності двірників, норми інвентарю на одного двірника, терміну зносу інвентарю та діючих цін на інвентар за формулою


В_інв=Ч_дв, (1.24)


де В_інв – витрати на утримання інвентарю на рік, грн.;

І_і – кількість одиниць інвентарю в наборі;

Тзн_і – термін зносу різних предметів, роки;

Ц_і – діючі ціни на інвентар, грн.;

Ч_дв – чисельність двірників;

Р – кількість видів інвентарю.


Витрати на утримання інвентарю для прибиральниць на рік визначаються, виходячи з чисельності прибиральниць, норми інвентарю на одну прибиральницю на рік та діючих цін на інвентар за формулою


В_інв=Ч_пр х , (1.25)


де В_інв – витрати на утримання інвентарю на рік, грн;

І_і – кількість одиниць інвентарю в наборі (відро, віники, швабри,

тряпки);

Ч_пр – чисельність прибиральниць;

к – кількість видів інвентарю.


Витрати на утримання протипожежного інвентарю на рік визначаються виходячи з норми (набору) інвентарю на будинок, терміну зносу різних предметів і діючих цін на інвентар за формулою


В_інв=, (1.26)

де В_інв – витрати на утримання інвентарю на рік, грн.;

І_і – кількість одиниць інвентарю в наборі;

Ц_і – діючі ціни на інвентар, грн;

l– кількість видів інвентарю.


Норми інвентарю визначаються органами протипожежної безпеки.


Витрати на оплату води, що йде на полив, визначаються, виходячи з площі, що підлягає поливу (двір, газони, клумби, зелені насадження), норм витрат води на полив 1 м² площі, затверджених виконкомами місцевих Рад і діючих тарифів за формулою


В_в=[(П_дв х Н_дн х Д_п.д.)+ (П_газ х Н_газ х Д_п.г.)+ (З_н х Н_з х Д_п.з.)+ ... ] х Т_в, (1.27)


де В_в – витрати на оплату води, грн.;

П_дв, П_газ – площа двору, газону, що поливається, кв.м.;

Д_п.д., Д_п.г., Д_п.з. – періодичність поливу в днях на рік;

З_н – кількість зелених насаджень, що поливаються;

Н_дв, Н_газ, Н_з – норма витрат води на 1 полив 1 м² газону двора, 1 дерево

Т_в – тариф за 1 м³ води, грн.


1.4. Видатки на технічне обслуговування внутрішньобудинкових інженерних мереж та конструктивних елементів будинку


1.4.1. Другою складовою частиною технічного обслуговування будинків (крім робіт, що виконуються виключно спеціалізованими підприємствами) є технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж і обладнання та конструктивних елементів будинку, які складаються з:

• фонду оплати праці і фонду преміювання робітників;
  
• нарахувань на заробітну плату;
  
• витрат на матеріали, запчастини і інструменти;
  
• амортизаційних відрахувань;
  
• інших видатків, до яких відносяться витрати на спецодяг, електро- і водоспоживання та опалення приміщень майстерень, а також витрати на промивку систем опалення.
  

1.4.2. Методика визначення вищеназваних витрат за економічними елементами аналогічна наведеній у даній темі при розгляді витрат на поточне утримання будинку, а саме:

Фонд оплати праці (ФОП) робітників за почасово-преміальною системою оплати праці включає в себе тарифну заробітну плату (З_т) і фонд преміювання (Ф_пр).

Тарифна заробітна плата (З_т) визначається, виходячи із розрахункової чисельності робітників (Ч_р), діючих часових тарифних ставок відповідних розрядів (Т_с) і річного балансу робочого часу (Б_р).

Фонд преміювання (Ф_пр) рекомендується визначати в розмірі 80% від тарифної заробітної плати.

Нарахування на заробітну плату проводиться в розмірах встановлених діючим законодавством.

Витрати на матеріали і інструмент визначаються, виходячи із норм, терміну зносу і діючих цін.

Витрати на спецодяг робітників відповідних професій визначаються, виходячи з переліку спецодягу, терміну його зносу в місяцях, діючих цін на різні види спецодягу і чисельності робітників.


1.4.3. Сума амортизаційних відрахувань на обладнання майстерень визначається, виходячи з норм амортизації, встановлених за чотирма групами, і балансової вартості основних фондів майстерень.

Під терміном „основні фонди” слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Під терміном „Амортизація” основних фондів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення.


Амортизації підлягають витрати на:

• придбання основних фондів для власного виробничого використання;
  
• самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;
  
• проведення усіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.
  

Суми амортизаційних відрахування визначаються шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості певної групи основних фондів на початок звітного періоду (Ба):


Б_а = Б_а-1 + П_а-1 - В_а-1 - А_а-1 , (1.28)


де Б_а-1 – балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному;

П_а-1 – сума витрат, на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкції, модернізації та інших поліпшень основних фондів протягом періоду, що передував звітному;

В_а-1 – сума виведених з експлуатації основних фондів протягом періоду, що передував звітному;

А_а-1 – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному.

1.4.4. При визначенні видатків на технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання (водопроводу, каналізації, центрального опалення, гарячого водопостачання, електроенергії) чисельність робітників, до яких відносять слюсарів-сантехніків, електромонтерів, електрогазозварювальників та водіїв, визначається, виходячи з обсягів обслуговування (житлова площа будинку, кількість квартир, види обладнання та інше), які приймаються за даними технічного паспорта і встановлених на 1 робітника норм обслуговування.

Дані технічного паспорта, щодо площі і виду покрівлі, групи капітальності, матеріалу стін, житлової площі будинку і т.п. визначають обсяги технічного обслуговування конструктивних елементів будинку (покрівля, дерев'яні, кам'яні, бетонні й залізобетонні конструкції, печі, димоходи і вентканали, віконні і дверні заповнення, поштукатурені й пофарбовані поверхні) робітниками відповідних професій, до яких відносять покрівельників, теслярів, столярів, штукатурів, мулярів, пічників, майстрів, відносно яких встановлені норми обслуговування.

Щодо робіт, які виконуються виключно спеціалізованими підприємствами відповідно до укладених угод, слід відзначити, що видатки на технічне обслуговування ліфтів визначаються, виходячи із кількості ліфтів, їх типу та узгоджених тарифів, а видатки на технічне обслуговування систем пожежогасіння і димовидалення, електроплит, замково-перегородних пристроїв визначаються, виходячи із кількості одиниць, типу обладнання та узгоджених тарифів;


1.4.5. Інші видатки з технічного обслуговування будинку

Окремі групи у складі технічного обслуговування будинку складають видатки на:

• технічну інвентаризацію;
  
• банківське обслуговування;
  
• аудиторську перевірку;
  
• підготовку кадрів,
  

які визначають відповідно до угод, укладених з відповідними організаціями.

На закінчення, розглядаючи видатки, пов’язані з технічним обслуговуванням будинків, слід зупинитися на специфічній групі інших видатків, до якої входять обов’язкові відрахування та податки, перелік яких, порядок внесення і нормативи встановлюються діючим законодавством і, які відзначаються на даному етапі розвитку економіки України систематичними змінами [28].


До найбільш сталих обов’язкових відрахувань і податків слід віднести:


1) Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування [11], який сплачують житлово-експлуатаційні підприємства, що є суб’єктами підприємницької діяльності. Ставка збору встановлена в розмірі 32% від об’єкта оподаткування з віднесенням сплачених сум на валові витрати виробництва.

Об’єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, у тому числі в натуральній формі, що підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян. До цих витрат не відносяться витрати на оплату виконаних робіт (послуг) згідно з цивільно-правовими договорами, виплату доходів у вигляді дивідендів, процентів тощо, а також інші витрати, які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, перелік яких затверджується КМУ.


2) Збір на обов’язкове соціальне страхування, в тому числі на страхування на випадок безробіття [12], який сплачують житлово-експлуатаційні підприємства, що є суб’єктами підприємницької діяльності. Ставка збору встановлена в розмірі 5,5% від об’єкта оподаткування з віднесенням сплачених сум на валові витрати виробництва.

Об’єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплати основної і додаткової заробітної плати та інших видів виплат виходячи із тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян. До цих витрат не відносяться витрати на оплату виконаних робіт (послуг) згідно з цивільно-правовими договорами, виплату доходів у вигляді дивідендів, процентів тощо, а також інші витрати, які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, перелік яких затверджується КМУ.


3) Податок на прибуток підприємств [23], який сплачують житлово-комунальні підприємства, що надають послуги з утримання житлового фонду.

Податок справляється в розмірі 30% від прибутку, що визначається як різниця між сумою скоригованого валового доходу звітного періоду і сумою валових витрат та амортизаційних відрахувань підприємства.


4) Плата (податок) на землю [13]. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, яка знаходиться у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Підставою для нарахування земельного податку є державний акт на право постійного користування земельною ділянкою або право власності.

Частка власності (користування) земельної ділянки кожного власника квартири (квартир) або нежитлового приміщення в спільній частковій власності визначається відношенням загальної площі квартири (квартир) або нежитлових приміщень, що знаходяться в його власності, до загальної площі всіх квартир і нежитлових приміщень.

За земельну ділянку, на якій розміщена будівля, що знаходиться в спільній власності декількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно їх частині у власності на будівлю.

Ставки земельного податку по земельних ділянках диференціюють і затверджують відповідні місцеві Ради, виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки.

Податок на земельні ділянки, зайняті житловим фондом, кооперативними автостоянками для збереження особистих транспортних засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами і дачами громадян справляється в розмірі 3% від суми земельного податку, розрахованого виходячи із середньої ставки з урахуванням коефіцієнтів, що враховують функціональне використання та місцезнаходження ділянок.

Орендарям нежитлових приміщень податок нараховується по повній середній ставці з урахуванням коефіцієнтів, що враховують місцезнаходження і використання ділянки.

Місцеві Ради можуть встановлювати пільги щодо сплати податку на землю.


5) Податок на додану вартість [22], що сплачується житлово-експлуатаційними підприємствами, які надають послуги по утриманню житлового фонду, в розмірі 20% від вартості послуг по утриманню житлового фонду (квартирної плати за квартири ,що перебувають в комунальній власності , і суми відшкодування витрат на утримання приватизованих квартир) та інших послуг.

З метою встановлення заставного рівня видатків при їх аналізі за тривалий період часу слід враховувати дію протягом декількох років ще трьох видів зборів та відрахувань


6) Збір до Фонду для здійснення заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, платниками якого визначені житлово-комунальні підприємства, що є суб’єктами підприємницької діяльності.

Ставка збору становить 10% від об’єкта оподаткування з віднесенням сплачених сум на валові витрати виробництва

Об’єктом оподаткування є фактичні витрати платників збору на оплату праці осіб, які перебувають у трудових відносинах з платниками збору, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інші заохочувальні й компенсаційні виплати.


7) Відрахування та збори на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування (Закон України від 19.04.1997 №221/97 – ВР й постанова КМУ від 02.02.1993 із змінами і доповненнями), що сплачуються житлово-експлуатаційними підприємствами, які виконують роботи (надають послуги ) і отримують доходи від своєї діяльності. Законодавством встановлені норми відрахувань від 04, до 1,2 відсотка фактичного обсягу виконуваних робіт (послуг). Конкретний розмір відрахувань встановлюється обласними Радами. Відрахування відносяться на валові витрати виробництва платників збору.

Житлово-експлуатаційні підприємства, які мають на своєму балансі автомобільний транспорт, відраховують на дорожні роботи 2% від доходів з експлуатації автомобільного транспорту з віднесенням сплачених сум на валові витрати виробництва.


8) Збір до Державного інноваційного фонду, відрахування до якого проводяться у розмірі 1% від обсягу виконуваних робіт (послуг) з віднесенням сплачених сум на валові витрати виробництва.

Від загальної суми відрахувань 50% спрямовуються в обласні відділення Держінфонду, 70% перераховуються у спеціальний фонд позабюджетних коштів, що створюється в міністерствах (відомствах).


9) Житлово-експлуатаційні підприємства, які є суб’єктами підприємницької діяльності і використовують воду на господарські потреби в обсязі більше ніж 50 м³ за добу, є платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів. Постановою КМУ від 08.02.1997 №164 для підприємств житлово-комунального господарства на період до 1999 року до нормативів плати за спеціальне використання водних ресурсів був встановлений коефіцієнт 0,1.


1.5. Дохідна частина кошторису на технічне обслуговування

будівель [39]


1.5.1. Дохідна частина кошторису на технічне обслуговування будинку складається з:

1) відшкодувань мешканців квартир та фінорганами витрат на утримання будинку і прибудинкової території, у тому числі:

а) платежі мешканців квартир,

б) компенсація пільг,

в) субсидій,

2) відшкодувань власниками нежитлових приміщень на утримання будинку і прибудинкової території;

3) відшкодувань витрат на технологічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж і обладнання;

4) орендної плати за здане в оренду майно;

5) відшкодувань витрат на утримання прибудинкової території власниками (користувачами) гаражів, сараїв, овочесховищ, комерційних кіосків, розміщених на прибудинковій території;

6) комерційних зборів з підприємств, які надають населенню послуги;

7) кредитів банку, благодійних внесків;

8) одноразового збору коштів на ремонт чи утримання будинку і прибудинкової території;

9) дотацій з бюджету.


1.5.2. Головна стаття доходів – це плата мешканців за обслуговування будинку, розмір якої визначається, виходячи із загальної площі будинку і встановленої ставки за 1 кв. м.

В умовах збереження державних дотацій на утримання житлового фонду розмір відшкодування визначається, виходячи із ставки квартирної плати для державного житлового фонду, затвердженої КМУ або іншим уповноваженим органом, і загальної площі квартир, зайнятих власниками і квартиронаймачами, за виключенням належних мешканцям будинку сум пільг і субсидій за формулою


С_пл = (П₁ х Т_кв+ П₂ х Т_кв х К) х 12міс. - S - К_л, (1.29)


де С_пл – сума відшкодування, грн.;

П₁ – загальна площа, що оплачується в одинарному розмірі (21 кв.м. на кожного члена сім'ї плюс 10,5 кв.м. на всю сім'ю);

П₂ – надлишкова площа, що оплачується за підвищеною ставкою;

Т_кв – ставка квартирної плати, грн. за 1 кв.м.;

К – коефіцієнт підвищення ставки квартирної плати за надлишкову площу;

S – сума субсидій, грн.;

К_л – сума пільг, грн.


Розмір відшкодування витрат на утримання будинку за рахунок належних мешканцям будинку пільг і субсидій визначається згідно із розрахунками, виконаними відповідно до вимог діючого законодавства.


1.5.3. Компенсація за пільги для кожного з пільговиків, які мешкають у будинку, на оплату житлово-комунальних послуг розраховується згідно з розміром пільг, встановленим діючим законодавством щодо конкретного виду послуг. Загальна сума компенсацій (К_л) визначається як сума добутків розміру пільги на розмір нарахованої плати за формулою


, (1.30)


де N_і – конкретний мешканець, який має право на конкретну пільгу;

Л_j – розмір пільги для мешканця щодо конкретного виду ( j ) житлово – комунальних послуг, %;

П _лj – розмір нарахованої плати за конкретний вид житлово – комунальних послуг для мешканця в межах норм споживання ; грн.;

ч- кількість пільговиків, які мешкають у будинку, люд.


Пільги надаються у межах таких норм:


1) споживання електроенергії на комунально-побутові потреби: у сільських і міських населених пунктах (крім будинків, обладнаних електричними плитами і електроопалювальними установками ) – в розмірі 75 кВт на місяць на сім'ю з однієї особи на місяць і додатково 15 кВт на місяць на кожного члена сім'ї, але не більше 150 кВт на місяць;

- у сільських і міських населених пунктах у будинках, які обладнано стаціонарними електричними плитами , - у розмірі 100 кВт на місяць на сім'ю з однієї особи на місяць і додатково 25 кВт на місяць на кожного члена сім'ї але не більше 200 кВт на місяць;


2) споживання природного газу для побутових потреб:

у разі використання газу на опалення житла в розмірі 21 кв. м опалювальної площі на одну особу і додатково 10,5 кв. метрів на сім'ю - 11 куб. метрів природного газу на 1 кв. метр площі в опалювальний період;

у разі використання газовою плитою за наявності централізованого гарячого водопостачання – 9,8 куб. на одну особу за місяць;

у разі користування газовою плитою за відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача – 18,3 кв. метри на одну особу на місяць;

у разі користування газовою плитою та водонагрівачем – 23,6 кв. метри на одну особу на місяць;


3) плати за користування житлом – 21 кв. метр загальної площі на одну особу і додатково 10,5 кв. метрів на сім'ю;


4) плати за користування тепловою енергією для опалення житла 21 кв. метр опалювальної площі на одну особу і додатково 10,5 кв. метрів на сім'ю.


1.5.4. Розрахунок субсидій для кожного з мешканців, який отримує субсидію на сім'ю, розраховується з урахуванням середньомісячного доходу сім'ї та встановленої для розрахунку субсидій норм (N_c). Загальна сума субсидій (S) може бути розрахована за формулою


, (1.31)


де Д_с – середньомісячний сукупний дохід сім'ї, грн.;

m – кількість видів послуг;

П_лj – вартість платежів за житлово-комунальні послуги в межах норм споживання з урахуванням пільг, грн.;

ч – кількість сімей, які отримують субсидії;

N_c – норматив, що ураховує частку комунальних платежів, яка сплачується мешканцем, %.

Право на отримання щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг поширюється на осіб, які проживають у державному й громадському житловому фонді, в тому числі в гуртожитках - на плату за користування житлом; у приватизованому житловому фонді та фонді житлово-будівельних (житлових) кооперативів - на плату за утримання житла; у житловому фонді незалежно від форми власності - на плату за комунальні послуги.


1.5.5. Розмір відшкодування власниками нежитлових приміщень витрат на утримання будинку і прибудинкової території визначається, виходячи з кошторису видатків на утримання будинку і прибудинкової території пропорційно розміру частки майна власників нежитлових приміщень у будинку.


1.5.6. Суттєве значення для формування дохідної частини кошторису з техобслуговування будинку має така стаття доходу, як відшкодування витрат на техобслуговування внутрішньобудинкових мереж на обладнання будинку. Діючим положенням про порядок такого відшкодування підприємствами - постачальниками послуг тепло-, водо -, електропостачання та водовідведення передбачено, що:


1) відшкодування витрат здійснюється власникам житла або уповноваженим ними органам (житлово-експлуатаційним організаціям) на технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання житлового фонду підприємствами і організаціями теплопостачання ( крім підприємств Міненерго України), водопостачання, каналізації, електропостачання незалежно від форм власності та господарювання (виробники послуг) і поширюється на весь житловий фонд;

2) технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання здійснюється на підставі договорів, що укладаються між житлово-експлуатаційними організаціями й виробниками послуг із зазначенням його виконавця;

3) у разі здійснення технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання житлово-експлуатаційними організаціями відповідні витрати відшкодовуються виробниками послуг;

4) якщо технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання здійснюється виробниками послуг самостійно, відшкодування витрат на нього житлово-експлуатаційним організаціям не проводиться.


1.5.7.Розмір надходжень за здане в оренду майно визначається відповідно до договору на оренду майна.


1.5.8. Розмір відшкодувань витрат на утримання прибудинкової території користувачами гаражів, сараїв, овочесховищ, комерційних кіосків, розміщених на прибудинковій території, визначається, виходячи із площі яку займають користувачі і норми відшкодування за 1 кв. м.

1.5.9. Розмір комісійних зборів з підприємств, які надають населенню послуги (газопостачання, радіомовлення, антени колективного користування та ін.) визначається відповідно до договорів, укладених з підприємствами-постачальниками послуг.


1.5.10. Розмір одноразового збору коштів на утримання чи ремонт будинку визначається за рішенням загальних зборів мешканців будинку .


1.5.11. Порядок надання та використання бюджетних дотацій на утримання будинку передбачає їх цільове використання на проведення робіт, передбачених кошторисом на поточне утримання будинку, узгодженим з управлінням житлового господарства міськвиконкому.


Розмір дотації визначається згідно з кошторисом витрат і надходжень, складеним за діючими на державних житлово-експлуатаційних підприємствах нормативами і узгодженими з відповідними фінансовими органами за формулою


Д = В – Н, (1.32)


де Д – дотація, тис. грн.;

В – видатки, тис. грн.;

Н – надходження, тис. грн.


1.5.12. Приклад розрахунку кошторису надходжень та видатків на технічне обслуговування багатоквартирного будинку наведений у додатках 1, 2.