Викладений матеріал містить рекомендації до виконання лабораторних робіт з курсу "Міжгалузевий баланс" розрахований на студентів спеціальностей 7050201 та 7050202. Укладач

Вид материалаДокументы

Содержание


Науково - методичне видання
Підписано до
Тематика практичних робiт з курсу “Міжгалузевий баланс”
Розвиток міжгалузевого методу
Основи міжгалузевого методу
Модифікації основної схеми міжгалузевого балансу
Використання міжгалузевого методу в статистиці і плануванні
Розвиток міжгалузевого методу
2. Розвиток міжгалузевого методу
Тема ситема національних рахунків
2. Валовий продукт, як складова національних рахунків.
Основи міжгалузевого методу
2. Математичний апарат міжгалузевого методу
Методологічні проблеми розробки міжгалузевого балансу
Порядок виконання
2. Проблема агрегування (об'єднання) галузей
4. Порівняльність міжгалузевих балансів унатуральному та вартісному виразі
7. Визначення планових коефіцієнтів витрат
Модифікації основної схеми міжгалузевого балансу
Порядок виконання
...
Полное содержание
Подобный материал:

МIНIСТЕРСТВО АГРОПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ


ВIННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Кафедра інформаційних технологій в менеджменті


МІЖГАЛУЗЕВИЙ БАЛАНС


методичні вказівки



до виконання практичних робіт з курсу


студентами спеціальностей 7050201 та 7050202


Вінниця 2007


Викладений матеріал містить рекомендації до виконання лабораторних робіт з курсу “Міжгалузевий баланс” розрахований на студентів спеціальностей 7050201 та 7050202.


Укладач: Киш Л.М.


Рецезенти:

Веселовська Н.Р., к.т.н., доцент, зав.кафедри економічної кібернетики та інформатики”


Солових З.Х., к.т.н., доцент кафедри банківської справи та фінансів ВСЕІ ВМУРоЛ „Україна”


Рекомендовано науково-методичною радою Вінницького Державного Аграрного Університету протокол №_____ від «___» _________2007 р.

НАУКОВО - МЕТОДИЧНЕ ВИДАННЯ



Методичні вкзівки до виконання лабораторних робіт з курсу „Міжгалузевий баланс”

Укладач: Киш Людмила Миколаївна

Завідуючий відділом: Романов О.В.

Редактор: ____________

Підписано до


друку:____________ формат ___________ папір _______________

Друк №____ друк офсетний.

Умовних друкованих аркушів_________

Обл. вид. аркушів ___________

Тираж_______ примірників Зам. №___


Віддруковано в ВДАУ м. Вінниця, вул.Сонячна,3.


Тематика практичних робiт з курсу “Міжгалузевий баланс”





№п.п.

Назва теми

Обсяггодин

МОДУЛЬ 1

1

РОЗВИТОК МІЖГАЛУЗЕВОГО МЕТОДУ

1

2

СИТЕМА НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ

1

3

ОСНОВИ МІЖГАЛУЗЕВОГО МЕТОДУ

2

МОДУЛЬ 2

4

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗРОБКИ МІЖГАЛУЗЕВОГО БАЛАНСУ

1

5

МОДИФІКАЦІЇ ОСНОВНОЇ СХЕМИ МІЖГАЛУЗЕВОГО БАЛАНСУ

2

6

ДИНАМІЧНА МІЖГАЛУЗЕВА МОДЕЛЬ

1

7

ВИКОРИСТАННЯ МІЖГАЛУЗЕВОГО МЕТОДУ В СТАТИСТИЦІ І ПЛАНУВАННІ

2



ВСТУП


Формування ринкової економіки зумовлює необхідність розробки нових підходів до визначення цільової функції діяльності на макроекономічному рівні. Життєво необхідним стає обґрунтування економічних посилок досягнення оптимальних розмірів та співвідношень показників їх розвитку, що забезпечує конкурентно-спроможність даних систем і визначає перспективи їх розвитку. Базуючись на об’єктивній інформації і проведенні співставлюваного динамічного аналізу, необхідно розробляти конкретні напрямки розв’язання ситуацій, що перешкоджають успішному розвитку макроекономічних систем.

Невміння аналізувати господарську ситуацію та визначати «вузькі місця» в економічній діяльності приводить до зниження ефективності роботи і прийняття неправильних управлінських рішень. В умовах ринкової економіки це не просто погіршує економічний стан, а призводить врешті-решт до збитків і фінансового краху. Тому оволодіння основами збалансованості макроекономічних систем є особливо важливим для керівників підприємств, фінансових менеджерів та управлінців будь-якого рівня.

Мета вивчення дисципліни:

- засвоєння знань з методики вивчення та оцінювання результатів діяльності макроекономічних систем;

- навчити студентів використовувати набуті знання з інших предметів для розв’язання різних проблем міжгалузевого балансу;

- орієнтація студентів на ринкові умови господарювання.

Базою для набуття є освоєння матерiалу попереднiх курсiв:“Макроекономіка”, “Аналіз національної економіки” і т. д.

Для досягнення мети навчального курсу доцiльно застосовувати елементи модульно-рейтингової системи органiзацiї навчального процесу з поточним i пiдсумковим контролем. Підсумковий контроль проводиться у формі заліку.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

- теоретичні основи;

- методи і методику міжгалузевого балансу;

- інформаційне забезпечення міжгалузевого балансу;

Студент повинен вміти:
  • використовувати моделі міжгалузевого баласу;
  • використовувати систему національних рахунків.



Практична робота 1

ТЕМА РОЗВИТОК МІЖГАЛУЗЕВОГО МЕТОДУ

МЕТА ЗАКРІПИТИ У СТУДЕНТІВ ЗНАННЯ ПРО РОЗВИТОК МІЖГАЛУЗЕВОГО МЕТОДУ

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ

1. ВИНИКНЕННЯ МЕТОДУ

2. РОЗВИТОК МІЖГАЛУЗЕВОГО МЕТОДУ


СТИСЛІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Міжгалузевий метод економіко-статистичних досліджень і планування застосовується із середини 20-х років. До дійсного часу накопичений значний досвід побудови міжгалузевих балансів у багатьох країнах.

Уперше балансовий міжгалузевий метод дослідження виробництва і розподілу суспільного продукту був втілений у балансі народного господарства СРСР за 1923/24 р., складеному ЦСУ СРСР. Основні матеріали балансу були опубліковані в 1926 р. Вони включали натуральні баланси по 38 продуктам промисловості і сільського господарства, а також вартісні таблиці, що містять у галузевому розрізі баланс виробництва і розподіли продукції, баланси знарядь виробництва і капітальних вкладень (будівництва), характеристику національного доходу, матрицю внутрішньопромислового міжгалузевого обороту засобів виробництва. Хоча баланс 1923/24 р. не відповідав прийнятій зараз формі, що полегшує математичну обробку балансу, він містив усі необхідні дані для представлення його у виді матричної математичної моделі. У зв'язку зі складанням і аналізом балансу народного господарства за 1923/24 р., а також при вивченні міжгалузевих зв'язків у народному господарстві в наступні роки радянськими вченими сформульовані основні принципи методології дослідження міжгалузевих зв'язків і пропорцій у народному господарстві, розроблені шляхи охоплення єдиною «економічною таблицею» виробництва і розподілу всього суспільного продукту, визначені сутність і значення коефіцієнтів прямих матеріальних витрат.


Контрольні запитання:


1. Які моделі використовувались на початку розвитку міжгалузевого балансу.

2. Коли було розроблено баланс праці.

3. Що явлає собою модель „затрати-випуск”.


Список літератури:

  1. Геєць В.М. та ін. Формування та розвиток внутрішнього ринку (С.43–63); Становлення середнього класу в Україні (С.104–121) Послання Президента України до Верховної Ради України “Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2001р.” (412 с.) – К.: Інформаційно-видавничий цент Держкомстату України, 2002.
  2. Геєць В.М., Точилін В.О. Концепція розвитку внутрішнього ринку України // Вісник Інституту економічного прогнозування. – 2002. – № 2. – С. 3–9.
  3. Бобер К.А. Зрушення у товарній структурі зовнішньої торгівлі у країнах із перехідною економікою та Україні // Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем. – 2002. – Вип. 2. – С.70–81.
  4. 10. Дем’яненко В.В., Тіменко Н.М. Зміна моделі економіки та стратегічні цілі розвитку людського капіталу // Тези доп. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Інноваційна модель та стратегія економічного розвитку”. – К.: Ін-т екон. прогнозув., 2002. – С.40–42.
  5. Шумська С.С. Основні елементи стратегії монетарної політики Європейського Союзу // Тези доповідей ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Інноваційна модель та стратегія економічного розвитку” – К.: Ін-т екон. прогнозув., 2002. – С.150–152.
  6. Півень М.П. Зміна соціально-економічної поведінки населення України, як основа соціальної стратегії формування середнього класу // Тези доп. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конференції “Інноваційна модель та стратегія економічного розвитку”. – К.: Ін-т екон. прогнозув., 2002. – С.102–104.
  7. Приходько Т.І. Складові стратегії подолання структурних диспропорцій в економіці України // Тези доповідей ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Інноваційна модель та стратегія економічного розвитку”. – К.: Ін-т екон. прогнозув., 2002. – С.106–108.
  8. Скрипниченко М.І., Приходько Т.І. Структурні зміни та економічне зростання в Україні у середньостроковій перспективі // Економіст. – 2002. – № 4. – С.22–31.
  9. Соколик М.П. Макроекономічні пропорції та стимулювання праці як фактор розвитку внутрішнього споживчого ринку // Науково-практичний журнал “Регіональні перспективи”. – 2002. – № 3–4. – С. 221–224.
  10. Соколик М.П. Макромодель соціального розвитку України на середньострокову перспективу // Прикладна соціальна політика: проблеми використання та розповсюдження: Матеріали міжнар. наук.-практ конф. (29–30 жовтня 2002 р., м. Донецьк). – Донецьк: ДДУЕТ, 2002 . – С. 96–10
  11. 21. Соколик М.П. Економічні передумови стабільного розвитку сфери товарного обігу у середньостроковій перспективі // Тези доп. (24–25 жовтня 2002 р.) / Відп. ред. В.Д. Лагутін: У 2 ч. – К., 2002. – 254 с. – Укр., рос. та англ. мовами., 2002. – Ч. 1. – С. 74–78.


Практична робота 2

ТЕМА СИТЕМА НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ

МЕТА ЗАКРІПИТИ У СТУДЕНТІВ ЗНАННЯ ПРО СИТЕМУ НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ


ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ

1. ПОНЯТТЯ СИСТЕМИ НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ.

2. ВАЛОВИЙ ПРОДУКТ, ЯК СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ.


СТИСЛІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Система національних рахунків - це система показників, де в узагальненому вигляді охоплено вci господарчі суб'єкти (інституційні одиниці), Bci види економічних операцій, в які вони вступають, фінансових i нефінансових активів, власниками яких виступають інституціональні одиниці. Подання цієї інформації в національних рахунках на основі ряду концепцій, постулатів i визначень дозволяє забезпечити взаємопов'язаний опис основних фаз економічного процесу: виробництва товapiв i послуг, утворення, розподілу i перерозподілу доходів, їx використання на споживання i заощадження, фінансування нагромадження капіталу, операцій з фінансовими активами i зобов'язаннями та інше. З метою характеристики цих фаз передбачено систему рахунків, яка складається для найбільш важливих видів економічних операцій, економіки країни в цілому, галузей, інституціональних секторів. Передбачено також рахунки для іншого світу, в яких реєструються економічні операції з іншимив.

Важливо відмітити, що реалізація СНР по суті є питанням відповідальності країн. Країни можуть обирати різні способи реалізації, які вони вважають найбільш віповідними їх потребам, пріоритетам, наявності фінансових та інших ресурсів. Така можливість є наслідком гнучкості в застосуванні системи. У залежності від аналітичних потреб і наявних даних окремим аспектам в рамках системи може приділятися різна увага шляхом зміни рівнів агрегування, використаних класифікацій, послідовності рахунків, застосованих методів оцінки, зміни порядку складання та періодичності підготовки різних розділів рахунків і т.д.

Показники ВВП можна розраховувати трьома методами:
  1. За виробленою продукцією (виробничий метод).
  2. За витратами (метод кінцевого використання).
  3. За доходами (розподільчий метод).

Реальний ВВП на душу населення використовується на практиці як найобгрунтованіша характеристика економічного добробуту. Проте в такій ролі він має власні недоліки:

По-перше, від величини ВВП варто було б відняти вартісну оцінку так званих негативних факторів, які пов’язані з його виробництвом, і зрозуміло, завищують рівень нашого матеріального добробуту.

По-друге, до ВВП не внесена вартість первинних операцій.

По-третє, у ВВП на жаль, не відображається повною мірою покращення якості товарів, а це безумовно, є одним з мірил економічного добробуту.


Контрольні запитання:


1. Розкрийте суть системи національних рахунків.

2. Розкрийте суть ВВП.

3. Методика розрахунку ВВП.


Список літератури:

  1. Геєць В.М., Шумська С.С. Кризові явища у світовій економіці та антикризова політика України: (Наук. доп.) по розділах:: Вступ; (п.2.3) Оцінки ймовірного впливу на ситуацію в Україні кризових явищ у світовому соціально-економічному розвитку і політичних рішень провідних держав світу; (п.3.3.1) Політика обмінного курсу, (п.2.3) Оцінки ймовірного впливу на ситуацію в Україні кризових явищ у світовому соціально-економічному розвитку і політичних рішень провідних держав світу. – К.: Ін-т екон. прогнозування НАН України. – 2002. – С.76.
  2. Геєць В.М. Економічне зростання в 2000–2002 рр. та складові політики розвитку в довгостроковому відношенні // Економіка і прогнозування. – 2002. – № 1. – С.11–23.
  3. Геєць В.М. та ін. Формування та розвиток внутрішнього ринку (С.43–63); Становлення середнього класу в Україні (С.104–121) Послання Президента України до Верховної Ради України “Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2001р.” (412 с.) – К.: Інформаційно-видавничий цент Держкомстату України, 2002.
  4. Геєць В.М., Точилін В.О. Концепція розвитку внутрішнього ринку України // Вісник Інституту економічного прогнозування. – 2002. – № 2. – С. 3–9.
  5. Бобер К.А. Зрушення у товарній структурі зовнішньої торгівлі у країнах із перехідною економікою та Україні // Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем. – 2002. – Вип. 2. – С.70–81.



Практична робота 3

ТЕМА ОСНОВИ МІЖГАЛУЗЕВОГО МЕТОДУ

МЕТА СФОРМУВАТИ У СТУДЕНТІВ ЗНАННЯ ОСНОВ МІЖГАЛУЗЕВОГО МЕТОДУ

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ

1. СХЕМА МІЖГАЛУЗЕВОГО БАЛАНСУ ВИРОБНИЦТВА І РОЗПОДІЛУ ПРОДУКЦІЇ

2. МАТЕМАТИЧНИЙ АПАРАТ МІЖГАЛУЗЕВОГО МЕТОДУ

3. МЕТОДИ РІШЕННЯ СИСТЕМ РІВНЯННІ МАТРИЧНИХ МОДЕЛЕЙ


СТИСЛІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Міжгалузевий балансовий метод застосовується для аналізу і планування виробництва і розподілу продукції на різних рівнях - від окремого підприємства до народного господарства в цілому. Він забезпечує складання цілком збалансованих, внутрішньо погоджених планів, полегшує дослідження сформованих пропорцій, дозволяє широко застосовувати обчислювальну техніку в розробці звітних матеріалів і плануванні виробництва. На основі міжгалузевого методу розробляються матричні економіко-математичні моделі. У матричних моделях балансовий метод, що є одним з найважливіших методів планування, одержує строге математичне вираження.

Якщо номер будь-якої галузі, що виробляє, позначити через I, будь-якої галузі, що споживає, — через J, то величини Хij, що знаходяться на перетинанні галузей (тобто рядків і стовпців) є вартістю засобів виробництва, зроблених у i-й галузі і спожитих як матеріальні витрати в j галузі.


Контрольні запитання:


1. Поняття міжгалузевого методу.

2. Квадранти міжгалузевої таблиці.

3. Види міжгалузевих моделей.


Список літератури:

  1. Дем’яненко В.В., Тіменко Н.М. Зміна моделі економіки та стратегічні цілі розвитку людського капіталу // Тези доп. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Інноваційна модель та стратегія економічного розвитку”. – К.: Ін-т екон. прогнозув., 2002. – С.40–42.
  2. Приходько Т.І. Складові стратегії подолання структурних диспропорцій в економіці України // Тези доповідей ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Інноваційна модель та стратегія економічного розвитку”. – К.: Ін-т екон. прогнозув., 2002. – С.106–108.
  3. Скрипниченко М.І., Приходько Т.І. Структурні зміни та економічне зростання в Україні у середньостроковій перспективі // Економіст. – 2002. – № 4. – С.22–31.
  4. Соколик М.П. Макроекономічні пропорції та стимулювання праці як фактор розвитку внутрішнього споживчого ринку // Науково-практичний журнал “Регіональні перспективи”. – 2002. – № 3–4. – С. 221–224.
  5. Соколик М.П. Система оцінки показників рівня життя та податкових Надходжень з особистих доходів громадян // Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. «Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці». – Ірпінь: ДПА України, 2002. – С. 50–51.
  6. Соколик М.П. Макромодель соціального розвитку України на середньострокову перспективу // Прикладна соціальна політика: проблеми використання та розповсюдження: Матеріали міжнар. наук.-практ конф. (29–30 жовтня 2002 р., м. Донецьк). – Донецьк: ДДУЕТ, 2002 . – С. 96–10
  7. Соколик М.П. Економічні передумови стабільного розвитку сфери товарного обігу у середньостроковій перспективі // Тези доп. (24–25 жовтня 2002 р.) / Відп. ред. В.Д. Лагутін: У 2 ч. – К., 2002. – 254 с. – Укр., рос. та англ. мовами., 2002. – Ч. 1. – С. 74–78.



Практична робота 4

ТЕМА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗРОБКИ МІЖГАЛУЗЕВОГО БАЛАНСУ

МЕТА ЗАКРІПИТИ У СТУДЕНТІВ ЗНАННЯ ПРО МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗРОБКИ МІЖГАЛУЗЕВОГО

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ

1. КЛАСИФІКАЦІЯ І ФОРМУВАННЯ ГАЛУЗЕЙ

2. ПРОБЛЕМА АГРЕГУВАННЯ (ОБ'ЄДНАННЯ) ГАЛУЗЕЙ

3. ОЦІНКА ПРОДУКЦІЇ В ВАРТІСНОМУ МІЖГАЛУЗЕВОМУ БАЛАНСІ

4. ПОРІВНЯЛЬНІСТЬ МІЖГАЛУЗЕВИХ БАЛАНСІВ УНАТУРАЛЬНОМУ ТА ВАРТІСНОМУ ВИРАЗІ

5. ВІДОБРАЖЕННЯ АМОРТИЗАЦІЇ В МІЖГАЛУЗЕВОМУ БАЛАНСІ

6. АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОТОРГІВЛЬНИХ ЗВ'ЯЗКІВ ПРИ РОЗРОБЦІ МІЖГАЛУЗЕВОГО БАЛАНСУ

7. ВИЗНАЧЕННЯ ПЛАНОВИХ КОЕФІЦІЄНТІВ ВИТРАТ

8. ПЛАНУВАННЯ КІНЦЕВОГО ПРОДУКТУ


СТИСЛІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Перелік галузей виробництва в міжгалузевому балансі встановлюється з урахуванням ряду факторів: мети складання даного балансу, можливості одержання необхідної статистичної даних, наявності кадрів і обчислювальної техніки й ін. Досвід показав, що баланси, складені в розрізі невеликого числа укрупнених галузей (від 10 до 20), не мають особливого практичного значення, хоча і можуть представляти визначений теоретичний інтерес. Розробка ж зайво деталізованих балансів (на 400-500 і більш галузей) вимагає подолання значних труднощів, зв'язаних з одержанням і обробкою необхідної інформації. У більшості країн баланси, що мають практичну спрямованість, включають 100-150 галузей, але в кожнім конкретному випадку це питання зважується з урахуванням мети, значення і можливостей складання міжгалузевого балансу.

Галузева номенклатура балансу тією чи іншою мірою близька до класифікації галузей, прийнятою статистикою даної країни. Ці принципи класифікації галузей знаходять своє відображення в міжгалузевому балансі, однак пряме перенесення статистичної галузі в міжгалузевий баланс виявляється неприпустимим.

Однієї з основних концепцій усього міжгалузевого методу є положення про те, що в кожній галузі величина витрат засобів виробництва змінюється прямо пропорційно обсягу продукції, причому як коефіцієнти пропорційності виступають норми прямих матеріальних витрат на одиницю продукції. Ця залежність лежить в основі всієї системи рішень міжгалузевого балансу. Але майже кожне підприємство крім основної випускає різну так звану неосновну продукцію, причому остання може не мати нічого загального з першою ні по призначенню, ні за технологією виробництва. Проте вся різнорідна продукція підприємства входить у продукцію тієї галузі, до якої це підприємство віднесене. Таким чином, у межах кожної «статистичної» галузі виробляється ряд різнорідних видів продукції (так, підприємства металургії крім основної продукції роблять частково продукцію машинобудування, хімічній промисловості, гірській промисловості й енергетики), а кожен продукт може виробляється в різних галузях (наприклад, виробу машинобудування випускаються не тільки підприємствами машинобудівних галузей, але і на підприємствах металургії, хімічної, гірської, легкої промисловості і т.д.).Віднесення підприємств цілком до однієї галузі зручно в практичному відношенні, але, як бачимо, не відповідає вихідним передумовам міжгалузевого методу.

Контрольні запитання:

1. Види галузей.

2. Поняття чистої галузі.

3. Сутність агрегування галузей.

4. Порівняльність натурального та вартісного балансів.

5. Можливості відображення міжгалузевих зв’язків.


Список літератури:

  1. Гальчинський А., Геєць В., Кінах А., Семиноженко В. Інноваційна стратегія українських реформ. – К.: Знання України, 2002. – 326 с. 
  2. Геєць В.М. та ін. Формування та розвиток внутрішнього ринку (С.43–63); Становлення середнього класу в Україні (С.104–121) Послання Президента України до Верховної Ради України “Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2001р.” (412 с.) – К.: Інформаційно-видавничий цент Держкомстату України, 2002.
  3. Геєць В.М., Точилін В.О. Концепція розвитку внутрішнього ринку України // Вісник Інституту економічного прогнозування. – 2002. – № 2. – С. 3–9.
  4. Бобер К.А. Зрушення у товарній структурі зовнішньої торгівлі у країнах із перехідною економікою та Україні // Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем. – 2002. – Вип. 2. – С.70–81.
  5. Дем’яненко В.В., Тіменко Н.М. Мотивація та продуктивність праці: макропідхід // Науково-практичний журнал “Регіональні перспективи”. – 2002. – № 3–4. – С. 86–88.
  6. Скрипниченко М.І. Стратегічні напрями ендогенізації економіки України // Тези доповідей ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Інноваційна модель та стратегія економічного розвитку” – К.: Ін-т екон. прогнозув., 2002. – С.113–115.
  7. Дем’яненко В.В., Тіменко Н.М. Зміна моделі економіки та стратегічні цілі розвитку людського капіталу // Тези доп. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Інноваційна модель та стратегія економічного розвитку”. – К.: Ін-т екон. прогнозув., 2002. – С.40–42.



Практична робота 5

ТЕМА МОДИФІКАЦІЇ ОСНОВНОЇ СХЕМИ МІЖГАЛУЗЕВОГО БАЛАНСУ

МЕТА ЗАКРІПИТИ У СТУДЕНТІВ ЗНАННЯ ПРО МОДИФІКАЦІЇ ОСНОВНОЇ СХЕМИ МІЖГАЛУЗЕВОГО БАЛАНСУ


ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ

1. ПРОДУКТОВО-ТРУДОВІ МОДЕЛІ

2. МОДЕЛЬ НА ОСНОВІ ФОНДОЄМКОСТІ


СТИСЛІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ


Різні модифікації розглянутої вище основної моделі міжгалузевого балансу дозволяють розширити коло показників, що охоплюються моделлю, і краще пристосувати її до відображення реальної економічної дійсності.

До числа найважливіших аналітичних можливостей міжгалузевого методу відноситься визначення прямих і повних витрат праці і розробка на цій основі балансових продуктово-трудовых моделей. Вихідною моделлю буде служити звітний міжпродуктовий баланс у натуральному вираженні. У рядках балансу дається розподіл кожного окремого продукту на виробництво інших продуктів і кінцеве споживання, а також розподіл витрат живої праці у виробництві усіх видів продукції.


Контрольні запитання:


1. Сутність трудових коефіцієнтів.

2. Використання трудових коефіцієнтів у міжгалузевому балансі.

3.Сутність коефіцієнтів фондоємкості.


Список літератури:

  1. Гальчинський А., Геєць В., Кінах А., Семиноженко В. Інноваційна стратегія українських реформ. – К.: Знання України, 2002. – 326 с. 
  2. Дем’яненко В.В., Тіменко Н.М. Мотивація та продуктивність праці: макропідхід // Науково-практичний журнал “Регіональні перспективи”. – 2002. – № 3–4. – С. 86–88.
  3. Дем’яненко В.В., Тіменко Н.М. Зміна моделі економіки та стратегічні цілі розвитку людського капіталу // Тези доп. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Інноваційна модель та стратегія економічного розвитку”. – К.: Ін-т екон. прогнозув., 2002. – С.40–42.
  4. Скрипниченко М.І. Становлення ринку праці в Україні: міжнародні порівняння // Вісник Інституту економічного прогнозування. – 2002. – № 2. – С. 17–23.
  5. Снігир Л.Я. Накопичення фінансового капіталу України та його вплив на прискорення розвитку реального сектора економіки України // Тези доповідей ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Інноваційна модель та стратегія економічного розвитку”. – К.: Ін-т екон. прогнозув., 2002. – С.117–119.
  6. Соколик М.П. Макроекономічні пропорції та стимулювання праці як фактор розвитку внутрішнього споживчого ринку // Науково-практичний журнал “Регіональні перспективи”. – 2002. – № 3–4. – С. 221–224.


Практична робота 6

ТЕМА ДИНАМІЧНА МІЖГАЛУЗЕВА МОДЕЛЬ

МЕТА ЗАКРІПИТИ У СТУДЕНТІВ ЗНАННЯ ПРО ДИНАМІЧНУ МІЖГАЛУЗЕВУ МОДЕЛЬ


ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ

1. СУТЬ ДИНАМІЧНОЇ МІЖГАЛУЗЕВОЇ МОДЕЛІ

2. МАТЕМАТИЧНИЙ ЗАПИС ДИНАМІЧНОЇ МОДЕЛІ


СТИСЛІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТ

На відміну від статичних схем динамічні моделі покликані
відбити не стан, а процес розвитку економіки, установити безпосередній взаємозв'язок між попередніми і наступними етапами розвитку і тим наблизити економіко-математичний аналіз до реальних умов виробництва.

Динамічна модель, що розглядається, є розвитком статичної міжгалузевої моделі. Виробничі капіталовкладення виділяються зі складу кінцевої продукції, досліджується їхня структура і вплив на ріст обсягу виробництв Математична залежність між величиною капіталовкладень і приростом продукції є основою побудови динамічної системи рівнянь. Рішення системи, як звичайно, приводить до визначенню рівнів виробництва, однак у динамічному варіанті на відміну від статичного шукані рівні залежать від обсягів виробництва попередніх періодів. Принципова схема перших двох квадрантів динамічного міжгалузевого балансу приводиться в табл. 1.9.

Таблица1

Схема динамічного балансу


Галузі, що виробляють

Міжгалузеві потоки

поточних витрат

Міжгалузеві потоки

виробничих

капіталовкладень

(приріст фондів)

Кінцевий продукт

Вся продукція

1

2

3



n

1

2

3



n







1

Х11

Х12

Х13



Х1n

∆Ф11

∆Ф12

∆Ф13



∆Ф1

Z1

Х1

2

Х21

Х22

Х23



Х2n

∆Ф21

∆Ф22

∆Ф23



∆Ф2

Z2

21

3

Х31

Х32

Х33



Х3n

∆Ф31

∆Ф32

∆Ф33



∆Ф3

Z3

Х3



























n

Хn1

Хn2

Хn3



Хnn

∆Фn1

∆Фn2

∆Фn3



∆Фn

Zn

Хn


Модель містить дві матриці міжгалузевих потоків. Матриця поточних витрат збігається з відповідною матрицею статичного балансу. Елементи другої матриці ∆Фij показують кількість продукції i-ї галузі, що направляється в поточному періоді в j-у галузь як виробничі вкладення в її основні фонди. Матеріально це виражається в прирості в споживаючих галузях виробничого устаткування, споруд, площ, транспортних засобів і т.п. У статичному балансі потоки вкладень не диференціюються по галузях-споживачах, а відбиваються загальною величиною у складі кінцевої продукції. У динамічній схемі кінцевий продукт Zі- включає продукцію i-ї галузі, що йде в особисте і суспільне споживання, нагромадження невиробничої сфери, у приріст оборотних фондів, незавершеного будівництва, на експорт. Сума потоків вкладень і кінцевого продукту динамічної моделі дорівнює кінцевій продукції статичного балансу, тобто

∆Фij + Ziі

Таким чином, рівняння розподілу продукції виду (1.2) перетвориться в динамічному балансі в наступне:

Xi= Xij + ∆Фij + Zi (1.22)

Потоки поточних витрат, як і в статичній моделі, виражаються через валову продукцію галузей за допомогою коефіцієнтів матриць прямих матеріальних витрат:

Xi = .

Якщо потоки поточних витрат зв'язані з усією величиною випуску продукції, то потоки вкладень обумовлюють приріст продукції (у даному випадку мається на увазі приріст за той же період, коли зроблені вкладення). Якщо це період t, то ріст продукції ∆Хj дорівнює різниці абсолютних рівнів виробництва в період t і в попередній (t —1)-й період:

∆Хj= Хj(t)- Хj(t-1)

Вважаючи, що приріст продукції пропорційний приросту фондів, можна записати:

∆Фij=bij∆Хj (1.23)

Становлять інтерес коефіцієнти пропорційності bij.


Оскільки

bij =


то їх економічний зміст цілком ясний: вони показують, скільки продукції i-ї галузі повинна бути вкладена в j-у галузь збільшення виробничої потужності останньої на одиницю річної продукції. (Тут і далі передбачається, що вироблені потужності використовуються цілком і, отже, приріст продукції дорівнює приросту потужності.) Коефіцієнти bij називаються коефіцієнтами вкладень чи коефіцієнтами приростної фондоємкості.

За допомогою коефіцієнтів поточних витрат і коефіцієнтів вкладень вираз (1.22) можна подати в наступному виді

Xi = + bij∆Хj+ Zi (1.24)

Система (1.24) є системою так званих лінійних різницевих рівнянь першого порядку. Її можна привести до звичайної системи лінійних рівнянь, якщо виходити з того, що всі обсяги виробництва і кінцева продукція відносяться до деякого періоду t, а приріст продукції визначений у порівнянні з (t -1)-м періодом. Тоді маємо:

Xit = t + bij(Хjt- Хj(t-1) )+ Zit

Звідси випливає:

Xit = (aij + bij) Хjt - bij Хj(t-1) )+ Zit (1.25)

Припустимо, що нам відомі рівні виробництва всіх галузей у попередньому періоді (величини Хj(t-1)) і кінцевий продукт j-го періоду. Тоді очевидно, що вираження (1.25) є звичайною системою п лінійних рівнянь з п невідомими (ними є рівні виробництва t-го періоду). Рішення динамічної системи рівнянь дозволяє визначити випуск продукції в наступному періоді в залежності від рівня, досягнутого в попередньому періоді. Зв'язок між періодами встановлюється через коефіцієнти вкладень, характеризують фондоемкость одиниці приросту продукції.

Переходячи від дискретного аналізу до безупинного, замість (1.22) будемо мати:

Xi= Xij+ + Zi

Вираження (1.23) у межі дає:

= bij

Остаточно для випадку безупинних змін маємо:

Xi = + bij + Zi

Це система n лінійних диференціальних рівнянь першого порядка з постійними коефіцієнтами. Для її рішення крім матриць коефіцієнтів поточних і капітальних витрат необхідно знати рівні виробництва всіх галузей у деякий початковий момент часу t = 0 і закон зміни в часі величини кінцевої продукції, тобто вид функцій Zi(t). На основі цих даних система (1.26) дозволяє знайти рівні випуску теоретично для будь-якого моменту часу, як завгодно вилученого від початку відліку. Практично ж більш-менш достовірний опис валових і кінцевих випусків як функцій часу може бути отримано лише для обмежених відрізків часу.

У динамічній моделі особливу роль грають коефіцієнти приростной фондоемкости bij. Вони утворять квадратну матрицю, що тримає п2 елементів (включаючи нульові):

b11 b12 b13 ........b1n

bij = b21 b22 b23 ........b2n

b31 b32 b33 ........b3n

…………………………….

bn1 bn2 bn3 ........bnn

Кожен стовпець коефіцієнтів характеризує для відповідної галузі величину і структуру фондів, необхідних для збільшення на одиницю її виробничої потужності (випуску продукції). Зрозуміло, що навіть сама по собі матриця коефіцієнтів приростної фондоємкості становить чималий інтерес для економічного аналізу і планування капіталовкладень.

Коефіцієнти приростной фондоємкості (bij ) певним чином пов'язані з деякими раніше розглянутими показниками насамперед з валовими коефіцієнтами фондоємкості продукції (fkj). Коефіцієнти fkj показують, скільки усього фондів даного виду приходиться на одиницю валового випуску продукції. Коефіцієнти (bij )відбивають приріст фондів на одиницю приросту продукції. Якби технічний прогрес у галузях виробництва був відсутній, то на одиницю приросту продукції треба було б стільки ж нових фондів, скільки їх уже зайнято на одиницю продукції, що випускається. Тоді коефіцієнти приростной і повної фондоємкості були б рівні між собою. Практично вони розрізняються по величині за рахунок того, що нові вкладення виробляються на сучасному технічному рівні, у той час як обсяг і структура діючих фондів склались за цілий ряд років і відбивають в усередненому виді як сучасну, так і відносно застарілу техніку і технологію. Однак зв'язок між двома цими групами коефіцієнтів, усерівно, існує, і це використовується при розробці динамічних моделей, особливо в зв'язку з тим, що достовірні дані про повну фондоємкість продукції одержати легше, ніж безпосередньо розрахувати коефіцієнти вкладень.

Коефіцієнти вкладень в основні фонди зв'язані і з відповідними коефіцієнтами поточних витрат. Останні відбивають знос основних засобів і дорівнюють амортизації, що приходиться на одиницю продукції. Річна сума амортизації, грубо говорячи, визначається як сума первісних вкладень у фонди, ділена на термін їхньої служби Т. Тому в першому наближенні можна вважати, що коефіцієнти вкладень у Т раз перевищують відповідні коефіцієнти поточних витрат. Однак у дійсності ця залежність спотворюється під впливом ряду факторів (включення в амортизацію витрат на капітальний ремонт; технічний прогрес, що змінює величину і структуру вкладень, і ін.).

У розглянутій динамічній моделі передбачається, що приріст продукції поточного періоду обумовлений вкладеннями, зробленими в цьому ж періоді. Для порівняно коротких періодів це припущення може виявитися нереальним, тому що звичайно існують відомі відставання в часі (так називані лаги) між вкладенням засобів у виробничі фонди ростом випуску продукції. Тому особливу групу динамічних моделей міжгалузевого балансу складають моделі, що так чи інакше враховують лаг капітальних вкладень. Від розглянутої схеми відрізняються також динамічні міжгалузеві моделі, у яких як параметри виступають коефіцієнти не приростної, а повної фондоємкості.

ЗАВДАННЯ

Завдання 1.

Користуючись даними конкретного підприємства, побудувати динамічну модель міжгалузевого балансу та розрахувати її.


Контрольні запитання:


1. Сутність динамічної моделі.

2. Основні коефіцієнти динамічної моделі.

3. Відмінність динамічної моделі від статичних.


Список літератури:

  1. Гальчинський А., Геєць В., Кінах А., Семиноженко В. Інноваційна стратегія українських реформ. – К.: Знання України, 2002. – 326 с. 
  2. Геєць В.М. Економічне зростання в 2000–2002 рр. та складові політики розвитку в довгостроковому відношенні // Економіка і прогнозування. – 2002. – № 1. – С.11–23.
  3. Геєць В.М., Точилін В.О. Концепція розвитку внутрішнього ринку України // Вісник Інституту економічного прогнозування. – 2002. – № 2. – С. 3–9.
  4. Бобер К.А. Зрушення у товарній структурі зовнішньої торгівлі у країнах із перехідною економікою та Україні // Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем. – 2002. – Вип. 2. – С.70–81.



Практична робота 7

ТЕМА ВИКОРИСТАННЯ МІЖГАЛУЗЕВОГО МЕТОДУ В СТАТИСТИЦІ І ПЛАНУВАННІ

МЕТА ЗАКРІПИТИ У СТУДЕНТІВ ЗНАННЯ ПРО ВИКОРИСТАННЯ МІЖГАЛУЗЕВОГО МЕТОДУ В СТАТИСТИЦІ І ПЛАНУВАННІ


ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ

1. ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ОСНОВІ МІЖГАЛУЗЕВОГО БАЛАНСУ

2. МАТРИЧНА МОДЕЛЬ ВИРОБНИЧОГО ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ


СТИСЛІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТ

Практика планового ціноутворення в нашій країні нагромадила великий позитивний досвід, однак діюча система цін ще не може вважатися досить зробленої. Довгі роки прямував значний розрив у рівнях цін на окремі иды продукції і насамперед між цінами на продукцію I і II підрозділів суспільного виробництва, у результаті чого при порівняно високій рентабельності продукції легкої, харчової промисловості багато продуктів і навіть цілі галузі важкої промисловості виявлялися збитковими. У ході переглядів цін розривши в їхніх рівнях і відповідно в рівнях рентабельності різних продуктів був у значній мірі переборений, але цілком усе-таки не ліквідований. На сучасному етапі в удосконалюванні планового ціноутворення вирішальну роль повинні зіграти економіко-математичні методи в сполученні з електронною обчислювальною технікою.


Контролні запитання:


1. Викоритсання міжгалузевого методу для визначення ціни на товар.

2. Різні підходи до ціноутворення на основі балансового методу.

3. Модель планування.


Список літератури:

  1. Соколик М.П. Стратегія формування заощаджень населення як фактору економічного зростання // Тези доповідей ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. “Інноваційна модель та стратегія економічного розвитку”. – К.: Ін-т екон. прогнозув., 2002. – С.119–121.
  2. Дем’яненко В.В., Тіменко Н.М. Зміна моделі економіки та стратегічні цілі розвитку людського капіталу // Тези доп. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Інноваційна модель та стратегія економічного розвитку”. – К.: Ін-т екон. прогнозув., 2002. – С.40–42.
  3. 1Скрипниченко М.І., Приходько Т.І. Структурні зміни та економічне зростання в Україні у середньостроковій перспективі // Економіст. – 2002. – № 4. – С.22–31.
  4. 15. Скрипниченко М.І. Становлення ринку праці в Україні: міжнародні порівняння // Вісник Інституту економічного прогнозування. – 2002. – № 2. – С. 17–23.
  5. Соколик М.П. Макроекономічні пропорції та стимулювання праці як фактор розвитку внутрішнього споживчого ринку // Науково-практичний журнал “Регіональні перспективи”. – 2002. – № 3–4. – С. 221–224.

Соколик М.П. Система оцінки показників рівня життя та податкових Надходжень з особистих доходів громадян // Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. «Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці». – Ірпінь: ДПА України, 2002. – С. 50–51.