Методичний матеріал з курсу
| Вид материала | Документы |
- Теофіпольський районний методичний кабінет лисогірська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, 413.23kb.
- Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 1693.26kb.
- Науково-методичний центр вищої освіти, 579.99kb.
- Навчально-методичний посібник (друге видання), 1764.23kb.
- Навчально-методичний комплекс для студентів 3-го курсу юридичного факультету та факультету, 901.41kb.
- В. М. Прасол Економіка технічної експлуатації будівель Конспект, 2293.09kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліні "основи регіональної промисловості" для, 103.29kb.
- Підготовка учнів до вивчення геометрії на заняттях гуртка початкового технічного моделювання, 1057.41kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни адміністративна відповідальність для студентів, 451.86kb.
- Викладений матеріал містить рекомендації до виконання лабораторних робіт з курсу "Міжгалузевий, 319.4kb.
Організація медичного постачання формувань і закладів ДСМК.
Медичне постачання ДСМК – це своєчасне та повне забезпечення потреб ДСМК в різних видах майна. Медичне постачання є однією з важливіших функцій ДСМК. Воно включає:
- визначення потреб в майні;
- заготовку та облік майна;
- зберігання та видачу для забезпечення повсякденної діяльності (проведення навчань, науково-дослідна робота, лікувально-профілактична діяльність) та за умов ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, накопичення резервів на випадок надзвичайних ситуацій;
- контроль за якісним станом лікарських засобів, препаратів, станом медичної техніки та її використанням;
- наукові дослідження щодо аналізу досвіду медичного постачання в умовах надзвичайних ситуацій та удосконалення всієї системи медичного постачання.
Все майно, яке постачається формуванням і закладам ДСМК, поділяють на медичне майно, санітарно-господарське майно та спеціальне майно.
Медичним майном ДСМК називають матеріальні засоби, призначені для надання медичної допомоги, діагностики, лікування захворювань та уражень, проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів; обладнання медичних закладів та формувань ДСМК. До медичного майна відносяться: ліки, медикаменти, засоби дезинфекції, дезинсекції та дератизації; предмети нагляду за хворими, медична техніка.
Санітарно-господарське майно включає натільну та постільну білизну, одяг медперсоналу, господарчі та лікарняні меблі, обладнання харчоблоків, господарські предмети та обладнання тощо.
Під спеціальним майном розуміють засоби індивідуального захисту, радіометричну та дозиметричну апаратуру, джерела енергопостачання, прилади хімрозвідки, засоби зв’язку тощо.
Медичне майно постачається комплектами чи окремими предметами. Комплект медичного майна – це сукупність медичного майна, визначеного щодо складу та кількості спеціально для забезпечення певного обсягу медичної допомоги чи для виконання певного обсягу функцій медичних фахівців. Комплект майна розміщають в певному порядку в єдиній тарі, придатній для транспортування до місця дислокації формування, закладу або його використання.
В комплект можуть входити окремі предмети чи набори медичного майна. Набір медичного майна ДСМК – це сукупність медичного майна, що має єдине функціональне призначення для проведення певних робіт і розміщене в певному порядку в єдиній упаковці. Медичне оснащення формувань ДСМК включає набори хірургічних інструментів, перев’язувальний, операційний, травматологічний, гінекологічний тощо.
В повсякденних умовах та при надзвичайних ситуаціях ДСМК витрачає майно згідно прийнятих норм. Норма витрат медичного майна – це науково обгрунтований кількісний по-казник предмета медичного майна, установлений для витрат підрозділу, закладу чи форму-ванню ДСМК за певний час, чи для надання медичної допомоги певній кількості постраждалих.
Щодо порядку постачання та використання майно медичного постачання можна поділити на:
- постійне табельне оснащення формувань і закладів ДСМК;
- оперативний резерв медичного майна ДСМК;
- державний резерв медичного майна ДСМК.
Постійне табельне оснащення визначається потребами в виконанні своїх функцій в повсякденних умовах, при підвищеній готовності ДСМК та при розгортанні закладів (формувань) згідно функціонального призначення в умовах надзвичайної ситуації. При чому, обсяг діяльності кожного закладу та формування, який забезпечується постійним табельним оснащенням, задається нормативними документами МОЗ України. Типові табелі оснащення також забезпечуються МОЗ України, а конкретно табелі кожного закладу та формування, складені на підставі типових з урахуванням особливостей роботи – органом управління охорони здоров’я, якому підлягає заклад (формування).
Медичні заклади та органи постачання в повсякденних умовах накопичують медичне майно. Накопичення медичного майна – це підбір та закладка на збереження медичного майна, призначеного для оснащення закладів і формувань ДСМК на випадок забезпечення ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій. Накопичене в закладах медичне майно складає оперативний резерв ДСМК.
Оперативний резерв медичного майна ДСМК поділяється на оперативний резерв ДСМК державного рівня та оперативний резерв ДСМК територіального рівня.
Оперативний резерв ДСМК державного рівня – це резерв, що накопичується за рахунок Державного бюджету закладами ДСМК державного рівня для забезпечення першочергових робіт формувань і закладів державного рівня з ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій на термін до відпуску для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації матеріальних цінностей із державного матеріального резерву відповідно ст.12 п.7 Закону України “Про державний матеріальний резерв”.
Оперативний резерв ДСМК територіального рівня – це резерв, що накопичується за ра-хунок місцевих бюджетів органами управління охорони здоров’я АРК та областей для забезпе-чення першочергових робіт з ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій те-риторіального рівня на термін до відпуску для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації мате-ріальних цінностей із оперативного резерву державного рівня та із державного матеріального резерву відповідно ст.12 п.7 Закону України “Про державний матеріальний резерв”.
Норма оперативного резерву (запасу) медичного майна – це визначена кількість предметів медичного майна, що має утримуватись в оперативному резерві (запасі) лікувального закладу ДСМК. Норма оперативного резерву розраховується, виходячи з кількості формувань ДСМК, що виділяє заклад, чи кількості резервного ліжкофонду згідно табелів їх оснащення для забезпечення роботи формувань в автономному режимі протягом певного часу та використання ліжкофонду без додаткового постачання протягом заданого терміну. Термін автономної роботи формувань та ліжкофонду без додаткового постачання для розрахунків оперативного резерву визначається нормативними документами. До вводу в дію нормативних документів Уряду з затвердженням механізму та порядку використання державного резерву медичного майна оперативний резерв розраховується на трьохдобовий термін.
Розрахунки потреб майна для закладів та формувань проводять, виходячи з їх табелів оснащення. Табель оснащення закладу чи формування – це документ, що визначає перелік та кількість майна, призначеного для їх оснащення згідно норм постачання. Майно, що міститься в табелі, називають табельним. В табелі дається номенклатура (назва) предметів постачання та їх кількість. Номенклатура в свою чергу розбивається на види та групи майна. Як правило, табелі розробляються, виходячи з урахуванням виконання основних функцій того чи іншого формування чи закладу для надання медичної допомоги певній кількості постраждалих за конкретний термін. Типові табелі оснащення затверджуються МОЗ України. Враховуючи, що типовий табель передбачає виконання тільки основних функцій, притаманних даному закладу чи формуванню, часто не враховуючи особливостей роботи конкретного об’єкту, в планах медико-санітарного забезпечення населення в екстремальних ситуаціях може передбачатись додаткова номенклатура і обсяги постачання для конкретних формувань чи закладів.
Медичний мобільний загін швидкого реагування МНС України (ММЗ ШР) є штатним багатопрофільним медичним формуванням, призначеним для надання в районі надзвичайної ситуації першої лікарської і кваліфікованої невідкладної медичної допомоги постраждалим при станах, які загрожують їх життю та здоров’ю. Протягом доби ММЗ ШР може надати медичну допомогу 400 постраждалим, а також забезпечити госпіталізацію 20 нетранспортабельних постраждалих. Час збору особового складу загону та готовності його до транспортування – 4 години з моменту отримання розпорядження. Готовність загону до прийому перших постраждалих в середньому через 1 годину після прибуття на місце розгортання. Медичні і технічні засоби загону дозволяють забезпечити його роботу в автономному режимі протягом 3 діб, а їх комплектація і упакування - транспортування авіаційним, водним, залізничним і автомобільним транспортом у будь-який регіон України і за її межі. Розрахована із умови цілодобової роботи в 2 зміни штатна чисельність ММЗ ШР складає 132 посади; в тому числі 23 лікаря, 51 чол. середнього медичного персоналу, 49 чол. молодшого медичного персоналу та 9 чол. іншого персоналу.
В відповідності з медико-тактичними характеристиками ММЗ ШР розроблені та затверджені МНС табелі його постачання. Оперативний резерв медичного майна ММЗ ШР утворюється за рахунок МНС та зберігається в місці постійної дислокації загону.
Спеціалізовані бригади постійної готовності першої черги.
При надзвичайних ситуаціях, незалежно від їх масштабу, як правило, першими для надання медичної допомоги до осередку катастрофи прибувають і починають працювати згідно своїх функціональних обов’язків бригади швидкої медичної допомоги (ШМД), які обслуговують населення даної території в повсякденних умовах. Бригади ШМД, що прибувають до району НС, надають першу лікарську (фельдшерські бригади – долікарську) допомогу постраждалим і евакуюють їх в стаціонарні медичні заклади.
Спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК першої черги територіального рівня, що створюються територіальними центрами екстреної медичної допомоги та відомчими лікувальними закладами ДСМК, формуються та оснащуються медичною технікою, транспортними засобами та медикаментами на рівні не нижчому, ніж відповідні бригади із складу ШМД згідно наказу МОЗ України від 19.06.96 р. № 175. Як правило, всі штатні та частина позаштатних бригад територіального рівня одночасно визначаються МОЗ України за погодженням з територіальними органами управління охорони здоров’я, як бригади постійної готовності першої черги державного рівня.
Питання оснащення бригад швидкої медичної допомоги в повсякденних умовах визначено директивними документами. Згідно Положення про виїзну бригаду ШМД, затвердженого наказом МОЗ України від 19.06.96 р. № 175 (п.1.7), бригада забезпечується спеціальним санітарним транспортом, оснащення якого відповідає Переліку обов’язкового і додаткового оснащення виїзної бригади ШМД, затвердженим МОЗ України (додається). Фахівцями УНПЦ ЕМД та МК та Київської станції ШМД, використовуючи, в основному, номенклатуру медичного майна, що увійшло до Переліку обов’язкового і додаткового оснащення виїзної бригади ШМД, розроблені Тимчасові табелі оснащення медичним майном спеціалізованої бригади постійної готовності державної служби медицини катастроф першої черги.
Оперативні запаси засобів для бригад постійної готовності ДСМК першої черги, що визначені із складу інших медичних закладів (не станцій ШМД), накопичуються частково в закладах, які формують бригади (на 1 добу) і в територіальних центрах екстреної медичної допомоги (на 2 доби). Доставка медичного майна до вогнища надзвичайної ситуації із запасників територіальних центрів здійснюється протягом першої доби надзвичайної ситуації за планами центрів. Для бригад постійної готовності ДСМК першої черги територіального рівня запаси накопичуються за рахунок місцевих бюджетів, а державного рівня – за рахунок державного бюджету. Якщо одні й ті ж бригади визначені і для територіального, і для державного рівня – запаси накопичуються за рахунок місцевих бюджетів, а витрачені запаси при вводі в дію “Планів медико-санітарного забезпечення населення в екстремальних ситуаціях” державного рівня поповнюються за рахунок державного бюджету.
Для забезпечення функціонування в надзвичайних ситуаціях кожна станція швидкої медичної допомоги (п.1.6. Положення про станцію ШМД, затвердженого наказом МОЗ України від 19.06.96 р. № 175) “повинна мати постійний місячний запас медикаментів, перев’язочного матеріалу, виробів медичного призначення, які щомісячно поновлюються, аварійний запас медичного майна, носилок, апаратури, медичних ящиків-укладок та наборів для формування додаткових виїзних бригад швидкої медичної допомоги з метою використання як на місці, так і для направлення в інші регіони у разі надзвичайних ситуацій...”.
Спеціалізовані бригади постійної готовності державної служби медицини катастроф другої черги.
На другому етапі медичної евакуації згідно “Планів медико-санітарного забезпечення на-селення в надзвичайних ситуаціях”, розгортаються лікувальні заклади, сукупність яких повинна забезпечити надання кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги всім постраждалим.
Оперативні запаси медичного майна для забезпечення діяльності спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги накопичуються в закладах, які формують бригади (на 1 добу роботи), та в територіальних центрах екстреної медичної допомоги (на 2 доби роботи) на кожну бригаду. Доставка медичного майна до лікувального закладу госпітального етапу медичної ева-куації при надзвичайній ситуації із запасників територіальних центрів здійснюється протягом першої доби надзвичайної ситуації за планами центрів. Для розрахунку необхідних запасів використовуються додані “Тимчасові табелі оснащення медичним майном спеціалізованої бригади постійної готовності державної служби медицини катастроф другої черги”. Майно зберігається в упаковках, зручних для транспортування бригадою при її направленні за місцем призначення при надзвичайній ситуації. Для бригад постійної готовності ДСМК другої черги територіального рівня запаси накопичуються за рахунок місцевих бюджетів, а державного рівня – за рахунок державного бюджету. Якщо одні й ті ж бригади визначені і для територіального, і для державного рівня – запаси накопичуються за рахунок місцевих бюджетів, а витрачені запаси при вводі в дію “Планів медико-санітарного забезпечення населення в екстремальних ситуаціях” державного рівня поповнюються за рахунок державного бюджету.
Територіальні центри екстреної медичної допомоги.
В системі медичного постачання ДСМК центри займають провідне місце. За їх планами, затвердженими органами управління охороною здоров’я здійснюється розподіл необхідних запасів засобів між іншими закладами, розробляється система доставки засобів до місць призначення в умовах надзвичайної ситуації. В структуру центрів обов’язково входять склади нормативно-визначених запасів медикаментів, медичної апаратури, інструментів, майна тощо. Центри накопичують майно, що складає основну частину оперативного резерву медичного майна ДСМК. Так, в центрі накопичуються запаси табельного майна:
- спеціалізованих бригад постійної готовності ДСМК першої черги територіального рівня, утворених не в системі ШМД, для забезпечення їх автономної роботи протягом двох діб;
- спеціалізованих бригад постійної готовності ДСМК другої черги територіального рівня для забезпечення їх роботи в закладах госпітального етапу медичної евакуації без додаткового постачання протягом двох діб;
- 70% оперативного запасу для розгортання додаткового ліжкофонду при НС;
- штатних спеціалізованих бригад постійної готовності ДСМК першої та другої черги територіального рівня, сформованих самим центром, для забезпечення їх роботи протягом трьох діб;
- оперативні запаси засобів ДСМК державного рівня за Планом медико-санітарного забезпечення населення держави в надзвичайних ситуаціях, які накопичуються за рахунок державного бюджету.
Запаси засобів, що відповідають першим 4-м позиціям, накопичуються за рахунок місцевого бюджету.
Станції швидкої медичної допомоги.
Станції ШМД утворюють оперативні медичні запаси табельного майна спеціалізованих бригад постійної готовності ДСМК першої черги, що визначені із складу станцій, в обсязі, який забезпечує автономну роботу бригад протягом 3-х діб. З цього майна робляться упаковки, зручні для транспортування бригадою при її направленні за місцем призначення при надзвичайній ситуації. Методика розрахунку майна приведена в пункті “Спеціалізовані бригади постійної готовності першої черги”. Оперативний резерв засобів утворюється із наявних запасів на станції, передбачених для забезпечення функціонування в надзвичайних ситуаціях (п.1.6 Положення про станцію ШМД, затвердженого наказом МОЗ України від 19.06.96 р. № 175). При вводі в дію “Планів медико-санітарного забезпечення населення в екстремальних ситуаціях” територіального рівня витрачений резерв поновлюється за рахунок місцевого бюджету, при вводі в дію “Плану…” державного рівня – за рахунок державного бюджету.
Медичні заклади, що утворюють спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК першої та другої черги (крім станцій ШМД).
Для забезпечення роботи бригад за призначенням в перший період надзвичайної ситуації в медичних закладах створюються запаси майна медичного постачання відповідних формувань.
В лікувально-профілактичних закладах системи МОЗ України та адміністративних територій, що утворили спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК першої та другої черги накопичується частина оперативного резерву табельного майна, що має забезпечити роботу кожного формування протягом однієї доби.
В лікувально-профілактичних закладах інших міністерств, відомств, при клініках науково-дослідних закладів МОЗ та АМН України, що утворюють спеціалізовані бригади постійної готовності першої та другої черги ДСМК, накопичується оперативний резерв табельного майна, що має забезпечити роботу кожного формування протягом 3 діб. З цього майна робляться упа-ковки, зручні для транспортування бригадою при її направленні за місцем призначення при НС.
Медичні заклади, що розгортають додатковий ліжкофонд.
Ліжкофонд закладів ДСМК, що розгортається додатково до штатного ліжкофонду, складається з ліжок, що у повсякденних умовах використовуються для лікування хронічних хворих та видужуючих, які можуть бути виписані в надзвичайній ситуації для продовження лікування в інші медичні заклади, які не відносяться до ДСМК, в тому числі і для амбулаторного лікування, та з ліжок, які фактично додатково розгортаються при відповідних відділеннях. Для цього в лікувальному закладі накопичуються запаси ліжок, м’якого інвентаря, медикаментів, продуктів харчування, предметів догляду за хворими, основного медобладнання тощо згідно існуючих нормативів даного лікувального закладу для забезпечення роботи протягом 7 діб. Фінансування накопичення запасів має здійснюватись в відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1997 р. № 1379 “Про затвердження заходів щодо розвитку Державної служби медицини катастроф” за рахунок спеціально виділених коштів місцевого бюджету.
Табелі необхідного медичного майна для кожного лікувального закладу з метою забез-печення розгортання визначеного ліжкофонду і автономної роботи протягом 3-х діб з повним плановим навантаженням складаються закладом разом з фахівцями територіального центру екстреної медичної допомоги, враховуючи реальний стан забезпечення закладу медичним обладнанням та діагностичною апаратурою, з урахуванням відповідних запасів територіального центру, оперативного резерву спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги та затверджується органом управління охороною здоров’я адміністративної території.
Організація захисту медичного майна за умов НС.
В разі виникнення різних надзвичайних ситуацій можливе пошкодження медичного майна. Це не тільки дії РР, ОР, БЗ, СДОР, але й механічне пошкодження. В разі підтоплення велика частина медичного постачання виходить з ладу.
Основним заходом захисту медичного майна від уражуючих чинників надзвичайної ситуації є його розосередження. Тому всі запаси медичного майна (медичні склади) розосереджені на території країни, в областях, на території області.
Важливим питанням у період загальної готовності (особливо у разі значної відірваності джерела постачання від осередків аварій, катастроф) є створення додаткових баз медичного постачання, що працюють за тим або іншим напрямом. Такі бази можуть бути створені за рахунок аптечних складів, міжобласних або міжрайонних баз постачання, за рахунок районних або міських аптек, аптек у сільській місцевості. Створивши в такий спосіб додаткові бази постачання за напрямами використання основних сил і засобів, можна значно наблизити джерела медичного постачання до лікувальних закладів і зробити медичне забезпечення більш стійким, більш ефективним і якісним.
Як вже зазначалося, медичне майно може піддаватися дії РР, ОР, БЗ, СДОР, високої або низької температур, забруднення землею й ін. З метою захисту медичного майна застосовується низка заходів, що дозволяють зберегти майно або послабити вплив несприятливих факторів. З них варто назвати завчасне розосередження складів із медичним майном по території потенційно небезпечного регіону, інженерне обладнання приміщень складів, їх герметизацію, забезпечення можливостей швидкої евакуації.
Для зберігання медичного майна безпосередньо в зоні катастрофи найважливіше значення має характер його упакування (тари). У герметично закупореній тарі (скляні ампули і склянки з притертими пробками, металеві банки і контейнери) медикаменти й інші препарати цілком захищені від скресання або руйнування. Засоби, що утримуються в такій упаковці, можна застосовувати після спеціальної обробки тари (дезактивації, дегазації, промивання водою в разі забруднення землею, пилом тощо).
Інші види упаковки (ящики з дерева і картону, мішки з поліетилену, паперу, бавовняної тканини) недостатньо захищають від попадання усередину РР, СДОР і води. У разі зараження медичного майна згаданими речовинами здійснюється відбирання проб і їх дозиметричний (хімічний) контроль безпосередньо на місці й у відповідних лабораторіях СЕС (СЕЗ). Якщо є підтвердження забруднення РР або СДОР, роблять дезактивацію (дегазацію) забрудненого майна. Забруднені СДОР медикаменти, вітаміни, бакпрепарати непридатні для використання і підлягають знищенню. Забруднені радіонуклідами препарати здають на медичні склади для дезактивації або знищення.
Забруднені СДОР або РР хірургічний інструментарій, металеві лікарські й аптечні предмети, а також предмети зі скла, порцеляни, пластмаси дегазують (дезактивують) шляхом промивання миючими засобами або протирання органічними розчинниками (спиртом, бензином) з наступним промиванням у воді й обтиранням насухо ватними тампонами. Так само обробляють прилади й установки.
Що стосується перев’язувального матеріалу, то він зберігається в упаковці з прогумованої тканини або вощеного паперу, парами СДОР і радіонуклідами безпосередньо не забруднюється і тому після видалення упаковки може бути використаний у звичайному порядку. Перев’язувальний матеріал, вироби з бавовняної тканини і брезенту, забруднені радіонуклідами, підлягають пранню із застосуванням миючих (дезактивуючих) засобів і наступному дозиметричному контролю. При забрудненні таких виробів рідкими СДОР явно забруднені їх частини використовують після дегазації або знищують. Забруднені радіонуклідами гумові вироби – хірургічні рукавички, дренажні трубки, катетери – обробляють дезактивуючими розчинами, а забруднені СДОР – обробляють водою з милом, розчинами миючих засобів або знищують. Дезактивація нош здійснюється в такий спосіб: дерев’яні й металеві частини обробляють водою з милом або розчинами миючих засобів з наступним промиванням їх водою, полотнища носилок перуть.
Технічні засоби, санітарно-господарське майно (намети, халати, простирадла, ковдри, натільні білизна) дезактивують (дегазують) тими самими засобами, що й при обробці речового майна. За наявності часу й умов таке майно здають на склади, де його провітрюють, перуть і контролюють його забруднення. Лікарські засоби, що зазнали дії високих або низьких температур, підлягають повторному фармакологічному контролю. Медичне майно, що не піддається дезактивації, дегазації, дезинфекції, підлягає знищенню. Рішення про знищення або використання медикаментів, перев’язувальних засобів й іншого майна в кожному окремому випадку приймає начальник служби ЕМД області на підставі відповідних висновків, а щодо майна запасів, що знаходяться на складах, за пред’явленням начальника складу і помічника з медичного постачання.