Програма Всеукраїнського соціологічного дослідження «Веб-спілкування та нетикет: ставлення бібліотекарів та користувачів»
| Вид материала | Документы |
- Програма фахових вступних випробувань на окр «спеціаліст» та «магістр», 230.29kb.
- Для службового користування, 63.55kb.
- Веб-сайти медичних бібліотек України: основні концепції побудови та тенденції розвитку, 118.45kb.
- Реферат на тему: Програма соціологічного дослідження, 160.65kb.
- Програма соціологічного дослідження Методологічний розділ, 362.64kb.
- Реферат з соціології, 129.67kb.
- Програма соціологічного дослідження «Становище студентської молоді України», 303.77kb.
- Додаток 4 Анкета для керівника загальноосвітнього навчального закладу, 57.71kb.
- Сучасна картина читання юнацтва та молоді, 1766.61kb.
- План Спілкування І комунікація. Функції спілкування. Види, типи І форми професійного, 259.56kb.
Інформаційний вісник
3 (31) 2009
Київ 2009
ББК 78.34(4Укр)
Б 59
Бібліосвіт : інформ. вісн. – Вип. 3 (31) 2009 / [редкол. : Г. Саприкін (голов. ред.), Т. Сопова (відп. ред.), С. Чачко, Т. Якушко] ; ДЗ «Держ. б-ка України для юнацтва». – К. : [б. в.] 2009. – 79 с.
Редакційна колегія: Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп. ред.), С. Чачко, Т. Якушко
Редактори: С. Чачко, В. Кучерява
© ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва», 2009
ЗМІСТ
| | Досвід зарубіжних колег | |
| Х.-Л. Г. Тітангос, Д. Джен | Бібліотеки XXI століття: інновації та перспективи | 4 |
| | Соціологічні дослідження | |
| Г. Саприкін, Т. Сопова | Аналіз змісту і наслідків соціологічних досліджень у бібліотеках для юнацтва за 2006-2009 рр. | 23 |
| | Програма Всеукраїнського соціологічного дослідження «Веб-спілкування та нетикет: ставлення бібліотекарів та користувачів» | 39 |
| | Конкурси. Вікторини | |
| | Україна – європейська держава | 45 |
| Т. Сопова, Л. Драпалюк | Ми – молодість, майбутнє України | 49 |
| | Вісті з регіонів | |
| Т. Василькевич | Навчаються бібліотекарі столичного регіону | 68 |
| А. Острова | Мистецтвознавці та краєзнавці навчаються | 71 |
| | Чи маю право? | |
| В. Паянок | Правила проведення перевірок Рахунковою палатою | 74 |
Досвід зарубіжних колег
Бібліотеки XXI століття:
інновації та перспективи
Х.-Л. Х. Тітангос,
бібліотекар мережі публічних
бібліотек м. Санта-Круз, Каліфорнія,
Дебора Джен,
завідувач Медичної публічної
бібліотеки ім. Шелдона Маргена
Каліфорнійського університету в м. Берклі,
США
У сучасних бібліотеках спостерігається спад активності користувачів як відділів абонементу, так і довідково-інформаційних відділів. Зважаючи на дану тенденцію, автори статті вивчили три зарубіжні моделі функціонування бібліотечних закладів та представили власні інновації і погляди на нову роль навчання у своїх бібліотеках. Вони дійшли висновку, що у ХХI столітті бібліотеки опинилися на роздоріжжі. Змінюється зміст роботи і роль бібліотекарів та бібліотек. Перед бібліотекарями та бібліотеками стоїть ряд завдань. Змінюються роль та форми роботи, проте фундаментальна структура залишатиметься незмінною, принаймні на довгі роки.
I. Вступ. Серед спеціалістів бібліотечної галузі нікого не здивують скарги на те, що нині бібліотеки страждають через зниження інтересу до довідково-бібліографічного обслуговування та зменшення кількості відвідувачів. Ці скарги значною мірою відображають ситуацію у бібліотечній сфері: у XXI столітті професія опинилася на перехресті доріг. Традиційні бібліотечні послуги переживають занепад у той час як послуги, котрі надаються за допомогою нових технологій, стають дедалі популярнішими.
Медична публічна бібліотека ім. Шелдона Маргена Каліфорнійського університету у м. Берклі – маленька вузькоспеціалізована академічна бібліотека, яка обслуговує студентів, працівників, професорсько-викладацький склад Вищої школи громадської охорони здоров’я, населення та за договорами чотири інші державні установи. Останніми роками кількість довідок, наданих у приміщенні бібліотеки, а також телефоном чи електронною поштою, істотно зменшилася. Спостерігається також зниження показників обертаності. Це пояснюється, зокрема, настанням ери електронних ресурсів.
Таблиця 1. Порівняльний аналіз діяльності Публічної медичної бібліотеки за 2000/01-2005/06 фіскальні роки
| Фіскальний рік | Довідкові консультації | Довідки про місцезнаходження бібліотеки | Разом | % різниці | Обертаність друкованих видань | % різниці |
| 2005/06 | 4607 | 3458 | 8065 | 0.63% | 25513 | -18.07% |
| 2004/05 | 4875 | 3139 | 8014 | -22.27% | 30122 | -26.03% |
| 2003/04 | 6613 | 3186 | 9799 | -5.28% | 37964 | -31.38% |
| 2002/03 | 7095 | 3221 | 10316 | -2.87% | 49877 | -25.90% |
| 2001/02 | 7405 | 3207 | 10612 | -9.76% | 62797 | -29.22% |
| 2000/01 | 7053 | 4595 | 11648 | -24.69% | 81148 | -10.73% |
Попри пожвавлення активності у минулому липні, статистичні дані щодо кількості довідкових послуг свідчать про зниження кількості користувачів у публічних бібліотеках м. Санта-Круз, порівняно з липнем 1997 р., коли ця кількість сягнула піку.
Таблиця 2. Порівняльний аналіз діяльності публічних бібліотек м. Санта-Круз у липні 1997-2006 рр.
| Порівняння з минулими роками | Довідки | Довідки за тел. | Інформація | Інформація за тел. | Консультації через мережу Інтернет | Разом | % різниці |
| липень 2006 | 3069 | 994 | 1377 | 806 | 684 | 6930 | 9.84% |
| липень 2005 | 2831 | 1019 | 1137 | 811 | 511 | 6309 | -8.82% |
| липень 2004 | 3063 | 1192 | 1189 | 1051 | 424 | 6919 | -10.76% |
| липень 2003 | 2950 | 1282 | 1453 | 826 | 1242 | 7753 | -8.23% |
| липень 2002 | 3076 | 1418 | 1516 | 1044 | 1394 | 8448 | -6.34% |
| липень 2001 | 3063 | 1592 | 1620 | 1221 | 1524 | 9020 | 6.16% |
| липень 2000 | 2987 | 1458 | 1907 | 1093 | 1052 | 8497 | -7.89% |
| липень 1999 | 3004 | 1724 | 1796 | 1344 | 1357 | 9225 | 27.91% |
| липень 1998 | 2955 | 1619 | 1717 | 857 | | 7212 | -43.35% |
| липень 1997 | 4671 | 2227 | 3408 | 1578 | 781 | 12731 | |
Довідково-бібліографічне обслуговування полягає у наданні консультацій відвідувачам бібліотеки та відповідях Центральної бібліотеки на всі телефонні дзвінки, що надходять з десяти її філій. Попри те, що статистичні дані свідчать про низьку кількість довідково-бібліографічних консультацій, штатний кореспондент окружної газети «Санта-Круз Сентінел» робить висновок, що мешканці м. Санта-Круз люблять свої бібліотеки. Так, у 2005 р. місцевими бібліотеками було видано близько 2 млн. книг; CD; DVD; книг, записаних на магнітній стрічці, а це – на 4 % більше, ніж у минулому році. Як можна пояснити збільшення обсягу послуг, пов’язаних з обертаністю, та зменшення кількості довідково-бібліографічних послуг? Невже це означає, що користувачі бібліотеки більше не потребують бібліотекарів або інших спеціалістів? Чи може бібліотека XXI століття функціонувати самостійно, на автопілоті?
У пошуках відповідей на ці запитання автори статті вивчали феноменальний успіх трьох зразкових бібліотек, представлених на третьому Міжнародному бібліотечному форумі, котрий пройшов у Шанхаї. На додачу, вони більш детально зупинилися на деяких важливих аспектах бібліотечної діяльності, сподіваючись, що у процесі дослідження їм вдасться знайти відповіді на вищезазначені ключові питання.
ІІ. Інноваційні моделі
Модель 1. Бібліотеки Університету Макгілла: популяризація традиційних та нових видів бібліотечних послуг. Мережа бібліотек університету Макгілла, що у м. Монреаль, Канада, налічує тринадцять філій. Їх очолює директор, пані Жанін Шмідт, котра глибоко переконана у тому, що перед бібліотеками постають нові виклики: змінюється база клієнтів, з’являються різноманітні інформаційні формати, інформаційні та комунікаційні технології, також змінюються методи навчання та викладання. Більшість опитувань, проведених бібліотекою, свідчать про те, що лише незначній частині користувачів відомі всі традиційні види бібліотечних послуг, не кажучи вже про нові. Однією з проблем є недостатня увага до вивчення користувачів, їх нових потреб і, як результат – до формування нових послуг.
Що потрібно сучасним користувачам? Пані Шмідт дотримується думки, що їм все ще потрібні такі основні характеристики як компетенція, надійність, відповідальність, чуйність, своєчасність, чесність та дбайливе ставлення. Їм потрібна допомога в питаннях інформаційного доступу, а також можливість читання друкованих матеріалів та їх перегляду в режимі он-лайн. Вони хочуть використовувати ресурси бібліотеки максимально ефективно та вчасно, докладаючи при цьому мінімум зусиль; тому, потрібно проводити тренінги серед працівників бібліотеки та заохочувати їх до вивчення ресурсів. Коли відвідувачі приходять до бібліотеки, потрібно надати їм у користування необхідну апаратуру. До неї належать комп’ютери, принтери та інші супутні види послуг. Отож бібліотеки мають перейняти позитивний досвід у магазинів, ресторанів та Інтернет-кафе. Бібліотеки, очолювані пані Шмідт, опрацювали ряд стратегій ефективного функціонування.
1. Запровадження бейджів у бібліотеках. У комерційному секторі широко застосовуються такі стратегії популяризації, як запровадження бейджів та створення брендів, тож і бібліотекарям варто повчитись у них. Непоганим початком роботи могло б стати, наприклад, таке розширення електронної адреси бібліотекаря, як @your library («твоя бібліотека»), розроблене Американською бібліотечною асоціацією та прийняте Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій. «Золоті арки» компанії «McDonald’s» – це логотип, відомий в усьому світі, але адаптований до кожної країни. У канадській мережі на фоні арок розміщується кленовий листок, а у китайській під їх зображенням можна побачити слоган «Я це люблю». Отже, при наданні та рекламуванні бібліотечних послуг також варто розглянути можливість розробки оригінальних, але легко впізнаваних логотипів, а також реалізації таких товарів, як сумки для книг зі слоганами на кшталт «Навчай! Інформуй! Рекламуй!». Усі ці ідеї та інструменти спрямовані на підвищення рівня обізнаності сучасних користувачів, а також на розширення читацької аудиторії та збільшення фінансування бібліотечної галузі.
2. Стратегії популяризації нових продуктів. За словами пані Шмідт, більшість рекламних стратегій використовуються для популяризації традиційних видів послуг (міжбібліотечний абонемент, програми з ознайомлення відвідувачів зі спеціальними фондами та правилами пошуку інформації). Крім традиційних методів роботи, таких як проведення семінарів, днів відкритих дверей, випуск інформаційних бюлетенів, друк книжкових закладок з рекламою бібліотек, флаєрів та листівок, пані Шмідт рекомендує наймати фахівців, які б писали статті не лише для користувачів мережі, а й для широкого загалу, що забезпечуватиме більш ефективний зворотній зв’язок. Крім того, вона пропонує розробляти нові види послуг (наприклад, зручне підключення цифрових мультимедійних плеєрів) з метою задоволення різноманітних вимог користувачів. Відомо, що користувачі бібліотеки прагнуть отримати усю потрібну інформацію за одне відвідування та в одному місці, відтак традиційне бібліотечне обслуговування слід модернізувати. Каталог даної бібліотеки охоплює не лише наявні примірники, а й віддалені електронні та Інтернет-ресурси. Поступово змінюються самі принципи каталогізації, що допомагає користувачам «отримувати усю інформацію в одному місці».
Модель 2. Публічна бібліотека м. Осло: реклама нетрадиційних видів бібліотечних послуг. Публічна бібліотека м. Осло складається з центральної бібліотеки та тринадцяти філій. Вона є одним з лідерів у впровадженні нетрадиційних видів бібліотечних послуг, спрямованих на визначення та задоволення потреб сучасних користувачів бібліотеки. Нещодавно було презентовано три визначні проекти, а саме: «Цифрова майстерня», «Фільмотека» та «традиційні бібліотечні послуги у цифровому форматі».
1. Цифрова майстерня. Цифрова майстерня – це проект, котрий фінансується Науково-дослідною радою Норвегії спільно з компаніями «Sony» та «Apple» з метою надання державному сектору підтримки в обслуговуванні користувачів за допомогою широкополосної мережі1. На даний момент майстерня складається з трьох повністю укомплектованих медіа-студій для виробництва медіа-продуктів, спілкування та презентацій у прямому ефірі. Вони розташовані у трьох різних куточках м. Осло та поєднуються між собою зв’язком через волоконні світловоди. В оснащених професійною апаратурою, театральними освітлювальними системами, проекційним обладнанням та гучномовцями студіях створено оптимальні умови для роботи відвідувачів.
Цифрова майстерня заохочує користувачів до створення власних робіт (медіа-продуктів), котрі можна буде представити у прямому ефірі наприкінці навчання. Викладачі, письменники, митці та інші користувачі можуть тут вільно творити та обговорювати свої роботи. Усі презентації попередньо анонсуються та транслюються у прямому ефірі через мережу Інтернет. Пізніше записи трансляцій потрапляють до медіа-архіву публічної бібліотеки м. Осло; їх можна знайти на її сайті, тож студенти та інші зацікавлені користувачі зможуть «скачати» їх та використати для звітів про навчання та для дослідної роботи.
Метою роботи майстерні є навчити користувачів бібліотеки працювати з різними носіями інформації. Навчання включає в себе не лише ознайомлення із загальними засадами, а й поглиблене вивчення таких програм як «Photoshop» та програм відеомонтажу. Проводять навчальні семінари запрошені викладачі або штатні спеціалісти. Апаратура, обладнання та самі заняття є безкоштовними для населення. Менеджер проекту Рейнерт Мітассел із гордістю відзначив, що за два роки роботи майстерні жодного інструменту чи пристрою не було вкрадено чи зламано. Майстерня є експериментальною моделлю для формування майбутніх бібліотечних послуг та для презентацій, спрямованих на заохочення інших бібліотек до запровадження нетрадиційних видів послуг, бо ж саме ці послуги визначають нову роль бібліотеки у суспільному житті.
2. Фільмотека. З метою запровадження такого виду послуг, як «фільми на замовлення», що має ознайомити користувачів бібліотеки з культурною спадщиною норвезького кінематографу, Публічна бібліотека м. Осло спільно з Норвезьким інститутом кінематографії ініціювала проект «Фільмотека» з метою запровадження такого виду послуг, як «фільми на замовлення», що має ознайомити користувачів бібліотеки з культурною спадщиною норвезького кінематографу. Це комерційний проект, який реалізується шляхом стягнення з користувачів плати за перегляд фільмів з мережі Інтернет. Розробкою проекту займалися Норвезький інститут кінематографії та Норвезька архівна установа. Ці дві організації відповідали за наповнення фонду, дотримання авторських прав та технічне забезпечення. Бібліотеки, котрі беруть участь у проекті, вносять фіксовану щомісячну плату, аби отримати необмежений доступ до архіву. Для споживачів ця послуга є аналогом DVD-плеєра. Через головний відео-сервер, що розташований у центральній установі, здійснюється передача єдиного для чотирьох філій матеріалу. Окрім цих п’яти місць для перегляду, користувачі мають змогу переглянути матеріали в залі для зустрічей, оснащеній плазмовими екранами та навушниками.
Бібліотека експериментує з рекламуванням інших матеріалів, а також забезпечує розвиток загальноміської мережі. Метою даного проекту, за словами його координатора Олафа Целіуса, є створення основи для використання та розповсюдження цифрових носіїв інформації у більш широкому контексті, ніж просто фондова фільмотека. Однак, найбільшою проблемою залишаються питання авторських прав, стандартів та матеріальних заохочень. Тому пан Целіус та його співробітники не прив’язуються до якогось конкретного носія інформації, формату чи постачальника, а прагнуть збагатити власний фонд новими технологіями чи носіями інформації, щойно ті стають доступними. З метою уникнення суперечок щодо авторських прав працівники уважно слідкують за тим, аби бібліотечні послуги були доступні через мережу Інтернет; тут, у віртуальному просторі, відбуваються найцікавіші події, у цю площину спрямовується робота над формуванням нових стандартів та послуг.
3. Традиційні види бібліотечних послуг у цифровому форматі.
а) Музичний абонемент «Візьми у бібліотеці мелодію». Публічна бібліотека м. Бергена спільно з норвезькою установою зі зберігання цифрових архівів «Фонофайл» та її центральним офісом з дистрибуції аудіо файлів урочисто відкрили новий проект, грант на фінансування якого видала норвезька установа, котра опікується архівами, бібліотеками та музеями.
База даних «Фонофайлу» налічує понад 50 тис. записів, здійснених незалежними норвезькими компаніями звукозапису, та охоплює широкий жанровий діапазон: хіп-хоп та електронну музику, фольклор, джаз, рок, метал, класичну та сучасну музику. Власне прокат музичних записів здійснювався шляхом передачі матеріалів на комп’ютери користувачів. Організувати таку передачу, а не скачування, означало передбачити усі юридичні та фінансові аспекти. «Насправді “прокат” являв собою прослуховування. Щойно користувач починав прослуховування, статистичний модуль системи реєстрував файл, що прослуховується, як “виданий”, а по закінченні прослуховування, транзакція завершувалась і файл вважався, так би мовити, “поверненим”».
Оскільки користувачі музичного абонементу спочатку мають записатись до бібліотеки, а для цього потрібно подати документи особисто, штат бібліотеки з приємністю згадував, які довгі черги стояли за читацькими квитками. Музичний абонемент привернув нові групи користувачів, котрим до цього часу ніколи не спадало на думку відвідувати публічні бібліотеки. Потягом перших чотирьох місяців випробувального періоду публічна бібліотека м. Осло прийняла понад 4 тис. нових відвідувачів; їм було видано понад 15 тис. композицій, і це у місті з півмільйонним населенням. Але через зменшення фінансування наприкінці 2004 р. реалізацію проекту було припинено. Зараз працівники бібліотеки розробляють новий план реорганізації роботи музичного абонементу. Інноваційна модель «Візьми у бібліотеці мелодію» була впроваджена у бібліотеках Швеції та Данії, де аналогічні послуги надаються й дотепер.
б) Довідкова служба у цифровому форматі. Окрім пілотного проекту «музичний прокат», публічна бібліотека м. Осло використовує програмне забезпечення «eDialog 24» (електронний діалог 24 години на добу) для надання користувачам довідкових послуг у цифровому форматі. Ці послуги передбачають три види онлайн-комунікацій, а саме: спілкування бібліотекарів між собою, спілкування з іншими партнерами та відповіді на вузькопрофесійні запитання, котрі надаються відповідними спеціалістами. Програмне забезпечення класифікує різні запитання для надання довідок у майбутньому. Працівники бібліотечної галузі та користувачі високо оцінюють його. Тільки у 2005 р. публічна бібліотека м. Осло отримала 5966 прохань про надання довідок, 3591 sms-повідомлення та 13 452 звернення через чати.
Величезний успіх нетрадиційних видів бібліотечних послуг в жодному разі не можна вважати випадковим. Ен Куніш, начальник музичного відділу публічної бібліотеки м. Осло, є «живим прикладом» бібліотекаря-професіонала XXI століття. Закінчивши Вісконсінський університет у м. Медісон та отримавши ступінь бакалавра з музики по класу валторни, вона поїхала до Норвегії на один рік, аби навчатись у відомого вчителя грі на валторні Норвезької музичної академії. Здобувши у музичній академії ступінь магістра, вона грала у різних музичних організаціях, таких як Норвезька опера, філармонія м. Осло та оркестр Норвезької радіокомпанії. Попрацювавши виконавцем, викладачем та організатором музичних семінарів, пані Куніш, врешті-решт, продала свою валторну. Наприкінці 1999 р. вона влаштувалась на роботу в публічну бібліотеку м. Осло на посаду начальника музичного відділу. Її працевлаштування було свого роду експериментом, адже вперше посаду начальника відділу обійняла спеціалістка з музики, а не бібліотекарка з фаховою освітою. Однак, експеримент виявився вдалим. Вона очолила відділ, завданням якого було підтримання обігу ресурсів та надання довідок у режимі онлайн. Музичний відділ, штат якого налічує 10 чол., користується широкою популярністю як у публічній бібліотеці м. Осло, так і за її межами; щороку він здійснює приблизно 190 тис. видач.
Модель 3. Бібліотека м. Шанхай: як стати лідером у суспільстві. Бібліотека м. Шанхай, історія якої налічує 150 років, відрізнялася певною консервативністю. У 1847 р. було засновано бібліотеку католицької церкви Xu Jiahui, фонди якої на той час налічували 200 тис. примірників китайською та іншими мовами. У 1995 р. бібліотека м. Шанхай та Науково-технічний інститут м. Шанхай об’єднали свої ресурси та фонди для обслуговування широкого загалу, наукових кіл та уряду. У 1996 р. нова будівля бібліотеки відкрилась для громадськості. Бібліотека стала справжньою окрасою міста: збудована у формі пірамід з виступаючими кубічними блоками, вона символізує міцний фундамент культурної спадщини та поступ людства до знань. Площа бібліотеки – 83 тис. м. кв.; її фонди складають приблизно 50 млн. одиниць зберігання. А у конференц-центрі бібліотеки увесь рік проходять міжнародні мистецькі та наукові семінари.
Централізована бібліотечна система м. Шанхай об’єднує 19 районних та квартальних публічних бібліотек. Очолювана директором, доктором Джанжонг Ву, бібліотека позиціонує себе як нового суспільного лідера ХХІ століття. Починаючи з 2002 р., на її території пройшли три міжнародні бібліотечні конференції, а саме: Шанхайський міжнародний бібліотечний форум – бієннале, метою якого є сприяння професійному обміну між бібліотекарями та спеціалістами з інформаційних технологій з усього світу. Під час першої конференції бібліотека м. Шанхай зосередила свою увагу на чотирьох ключових питаннях: упорядкування даних, довідкове обслуговування, міжбібліотечна співпраця та оцифрування інформації. Форум відвідало 100 представників з 12 країн. На ньому було представлено 77 наукових праць, з доповідями виступили 53 спеціалісти з бібліотечної справи та інформаційних технологій. Другу конференцію було присвячено темі «Розвиток міста та бібліотечні послуги», котра об’єднала в собі чотири підтеми, а саме: «Бібліотека та безперервна освіта», «Довідкова служба та наукові дослідження», «Бібліотека та інформаційна інфраструктура міста», а також «Бібліотека та міжнародна виставкова діяльність». Для засідання у 2004 р. було підготовлено вісімдесят доповідей та 25 рефератів. А на третій конференції у 2006 р. бібліотека м. Шанхай здобула ще одну перемогу. Її відвідали 300 спеціалістів з бібліотечної справи та інформаційних технологій з 28 країн. Для засідання було підготовлено вже 85 праць, викладених у повному обсязі. Найкращі роботи були згодом надруковані у двох спеціальних випусках «Бібліотечного менеджменту» (Library Management), журналу компанії «Emerald Group Publishing Limited». Окрім того, авторів 75 робіт було запрошено виступити на аналогічних конференціях, організованих конкурентами бібліотеки.
Вивчаючи досвід проведення трьох конференцій Шанхайського міжнародного бібліотечного форуму, автори статті можуть засвідчити чергову інновацію, впроваджену бібліотекою м. Шанхай, а саме її активну співпрацю з міжнародними, вітчизняними та місцевими видавцями. Друковані та оцифровані матеріали, дослідницькі роботи та презентації бібліотеки суттєво допомогли Шанхайському міжнародному бібліотечному форуму досягнути його кінцевої мети: сприяння обміну досвідом серед професіоналів та викладачів бібліотечної справи та інформаційних технологій. Пан Ксюань Чень, керівник підрозділу міжнародних відносин бібліотеки м. Шанхай, красномовно відзначив інноваційну роль його бібліотеки у форумі. Бібліотека м. Шанхай бажає співпрацювати не лише з видавцями, а й з державним, туристичним секторами, міжнародними професійними організаціями, такими як Китайсько-американська бібліотечна асоціація. За допомогою адресної бази та інформаційного бюлетеня асоціації бібліотека рекламує різноманітні програми для спеціалістів з Китаю, котрі живуть та працюють у Північній Америці.
Незважаючи на виклики часу, пов’язані із поповненням фондів, каталогізацією та потребою у новому обладнанні, бібліотека м. Шанхай продовжує впровадження інновацій, звертаючись за допомогою до керівних установ та центральних органів управління. Вона відіграє важливу роль у запровадженні національної програми «Вікно в Китай», розробленої на основі запропонованої нею моделі «Вікно в Шанхай». У реалізації програми братимуть участь не лише провідні видавництва та бібліотеки Китаю, такі як Національна бібліотека Китаю, бібліотека Китайської Академії суспільних наук, бібліотека Пекінського університету та бібліотеки м. Шанхай, але й бібліотеки різних типів та рівнів. Одним з головних завдань проекту є допомога у випуску вітчизняних видань більшою кількістю іноземних мов.