Веб-сайти медичних бібліотек України: основні концепції побудови та тенденції розвитку Нежурбіда Г. Г

Вид материалаДокументы
Подобный материал:

Веб-сайти медичних бібліотек України: основні концепції побудови та тенденції розвитку


Нежурбіда Г. Г.

Завідувач відділу наукових інформаційних технологій ННМБ України


Сьогодні впевнено можна стверджувати, що бібліотечні веб-сайти стали органічною частиною бібліотечного обслуговування. Відповідно до звітів бібліотек, які мають розвинені веб-сайти, кількість віртуальних користувачів бібліотечного веб-сайту значно перевищує кількість реальних відвідувачів бібліотеки. Так, наприклад, веб-сайт Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського відвідують втричі більше користувачів ніж приходять до бібліотеки.

Інформаційними ресурсами веб-сайту Національної наукової медичної бібліотеки України, який розпочав свою роботу в 2002 році, щоденно користується біля 200 користувачів (з унікальними IP-адресами). Це на третину менше ніж реальних читачів, що відвідують бібліотеку у робочі дні. З метою визначення шляхів подальшого розвитку веб-сайту Національної наукової медичної бібліотеки України (з урахуванням кадрових та фінансових можливостей бібліотеки), нами був проведений аналіз інформаційних ресурсів та функціональних можливостей веб-сайтів інших бібліотек, перш за все медичних бібліотек України та найбільших закордонних медичних бібліотек.

На жаль на Україні медичних бібліотек, які мають веб-сайти або окремі веб-сторінки не багато. За даними, наведеними у статті Д.Соловяненка, "мережа медичних бібліотек систем Міністерства охорони здоров’я та Академії медичних наук України нараховує 953 бібліотеки. В Інтернеті було знайдено веб-матеріали про 7 бібліотек мережі (0,74 %)." З них 4 мають власні веб-сайти, а 3 бібліотеки мають окремі веб-сторінки на сайтах інших установ. Проведена нами перевірка цих фактів показала хибність наведених фактів, проте, слід зазначити, що відсоток медичних бібліотек України, які представлені у мережі Інтернет, невеликий.

На час підготовки цієї статті в Інтернет були представлені такі медичні бібліотеки України:
  1. Національна наукова медична бібліотека України (www.library.gov.ua).
  2. Вінницька обласна наукова медична бібліотека (www.ukrhealth.net/medlib/index.php).
  3. Житомирська обласна наукова медична бібліотека (www.medbib.zt.ua).
  4. Закарпатська обласна наукова медична бібліотека (karpattour.narod.ru/lib3123934579126.htm).
  5. Запорізька обласна наукова медична бібліотека (medlib.zp.ua).
  6. Луганська обласна наукова медична бібліотека (www.library.lg.ua/rus/katalog/medobl.htm).
  7. Херсонська обласна наукова медична бібліотека (khersonml.h11.ru).
  8. Черкаська обласна наукова медична бібліотека (ua/?lng=ukr§ion=11).
  9. Чернігівська обласна наукова медична бібліотека (www.medlibrary.cn.relc.com).
  10. Бібліотека Буковинського державного медичного університету (edu.ua/divisions/index.asp?div=16u).
  11. Бібліотека Вінницького державного медичного університету (library.vnmu.vn.ua).
  12. Бібліотека Національного фармацевтичного університету (www.ukrfa.kharkov.ua/www/page.php?s_lang=rus_&cat_id=430).
  13. Бібліотека Одеського державного медичного університету (www.odmu.od.ua/index.php?v=800).
  14. Бібліотека Тернопільського державного медичного університету ім.І.Я.Горбачевського (www.tdmu.edu.te.ua/ukr/library/library.php).
  15. Бібліотека Харківського державного медичного університету (www.kharkiv.iatp.org.ua/meduniver).
  16. Бібліотека Харківської медичної академії післядипломної освіти (a/ua/library.php).
  17. Наукова бібліотека Донецького державного медичного університету імені М.Горького (www.dsmu.edu.ua/ru/?cid=16).
  18. Наукова бібліотека Запорізького державного медичного університету (zp.ua/zsmu/lbr/lbr.htm).
  19. Наукова бібліотека Львівського національного медичного університету імені Д.Галицького (www.meduniv.lviv.ua/index.php?id=library).
  20. Наукова бібліотека Національного медичного університету імені О.О.Богомольця (ссылка скрыта).

Слід відзначити, що на сьогодні в мережі немає пошукових систем або каталогів, в яких було представлено всі медичні бібліотеки України. Так у "Каталозі медичних сайтів України – УКРМЕД" (ukrmed.org.ua - приватний некомерційний проект, який було створено на початку 1999 року з метою зібрати, впорядкувати та допомогти у пошуку медичних сайтів та сторінок дотичних до медицини) зареєстровано лише 4 медичні бібліотеки. "Каталог медицинских и фармацевтических интернет-ресурсов" (info.morion.ua) надає інформацію лише про 3 медичні бібліотеки. Можливо, і наведена у данній статті інформація – не повна. За даними Д.Соловяненка жодна з бібліотек України не була зареєстрована у всіх 10 проаналізованих ним каталогах веб-ресурсів (аналізувалися каталоги України веб-ресурсів (Мета, TopPing, UaPortal, UaList, UKROP та UaPort), Росії (Яndex, Rambler та Allbest) та США (Google)). Найбільша кількість реєстрацій у веб-каталогах відзначалась у Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського – 8.

Останнім часом зростає кількість публікацій про бібліотечні веб-сайти. Основна увага приділяється обґрунтуванню цілей та задач створення бібліотечних веб-сайтів, аналізу їх інформаційного наповнення, структури, визначаються типологічні та видові характеристики бібліотечних веб-сайтів, пропонуються підходи до їх класифікації, розглядаються проблеми практичного досвіду створення сайтів, проводиться аналіз статистичних показників роботи сайту та пропонуються показники для оцінки успішності роботи веб-сайту, пропонуються рекомендації та методики створення та розвитку сайтів.

За звичай розвиток бібліотечного веб-сайту розпочинається зі сторінки, на якій вказується загальна інформація про бібліотеку: склад та структура фондів, режим роботи, структура бібліотеки, адреса, телефони, правила користування, перелік бібліотечних послуг, коротка інформація про історію бібліотеки. Представлення на веб-сайті бібліотечного каталога – основної складової довідково-бібліографічного апарату, що розкриває склад та зміст фонду бібліотеки, є наступною фазою розвитку бібліотечного веб-сайту.

Менше половини з названих вище сайтів медичних бібліотек України мають веб-каталог, але є й такі, що розміщують свій електронний каталог не маючи власного веб-сайту (наприклад: Дніпропетровська обласна наукова медична бібліотека, бібліотека музею істрії медичної статистики). Представлення в Інтернет бібліотечного каталога, його підтримка потребує спеціалістів, які не завжди є у медичних бібліотеках, а також одноразового виділення значних коштів для придбання необхідного програмного та апаратного забезпечення. Тому заслуговує на увагу досвід бібліотек, які використовують послуги хостінгу для розміщення веб-каталогів на веб-серверах інших організацій, які вже мають досвід, необхідне програмне забезпечення та фахівців. Так, Херсонська обласна наукова медична бібліотека розмістила свій веб-каталог на сервері Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. Бібліотека Вінницького державного медичного університету, Запорізька обласна наукова медична бібліотека, Луганська обласна наукова медична бібліотека використовують послуги платного хостінгу, що надається асоціацією „Ірбіс-Україна” (ссылка скрыта).

З 2007 р. Національна наукова медична бібліотека України в рамках створення веб-порталу „Медичні бібліотеки України” пропонує бібліотекам медичної мережі безоплатний хостинг на власному веб-сервері library.gov.ua. Таке рішення сприятиме ще одній корисній справі – створенню Зведенного каталога медичних бібліотек України. Планується надавати послуги хостингу як для електроних каталогів, так і для веб-сайтів окремих бібліотек. На нашу думку кумуляція інформації про медичні бібліотеки України на спеціалізованому веб-порталі сприятиме покращенню доступу до інформаційних медичних ресурсів, поліпшенню бібліотечно-інформаційного обслуговування працівників медичної галузі, дозволить інформувати користувачів Інтернет про всі аспекти діяльності мережі медичних бібліотек.

З метою організації ефективного професійного спілкування співробітників медичних бібліотек на веб-сайті Національної наукової медичної бібліотеки України планується створення розділу "Методичний центр", в якому будуть представлені методичні та нормативні документи, планується створити професійний форум з тим, щоб досвідчені фахівці могли б давати відповіді на злободенні питання. Така інформація опублікована на веб-сайті стане доступною всім, хто користується Інтернетом та дозволить залучити до обговорення тієї чи іншої проблеми більше фахівців у порівнянні з консультаціями телефоном та електронною поштою.

На оновленому веб-сайті поряд з електронним каталогом, як і в теперішній версії веб-сайту, будуть представлені бази даних, які створюються у бібліотеці. Це "Реєстраційно-аналітична база даних вітчизняних та іноземних періодичних видань" та "База даних описів до патентів на винаходи України". Ті бібліотеки, які вже розмістили на своєму веб-сайті "Фонд електронних документів" відзначають, що саме цей розділ користується найбільшою популярністю користувачів. Наша бібліотека теж планує розмістити на своєму веб-сайті "Фонд електронних документів" і вже зробила для формування цього фонду певні кроки.

Якщо інформація про бібліотеку та електронний каталог є вже традиційними розділами на веб-сайті бібліотек, то он-лайнові виставки для вітчизняних бібліотек є досить новою формою надання інформації через бібліотечний веб-сайт. Основні етапи підготовки он-лайнових виставок такі ж як і при підготовці традиційних виставок: відбір документів, компонування матеріалу, технічне оформлення текстів та ілюстрацій. Засобами представлення документів на он-лайнових виставках вирішується ряд питань, які неможливо вирішити традиційними методами, зокрема:
  • збереженість документів,
  • оперативність організації виставки та можливість постійного поповнення новими документами,
  • представлення документів в необмеженій кількості,
  • необмеженість терміну експонування документів,
  • забезпечення посторінкового онлайн-перегляду окремих видів документів, зокрема, рідких та цінних видань, які не надаються у користування читачам,
  • можливість розкриття змісту представленого видання засобами анотації,
  • представлення документів, які відсутні у фондах даної бібліотеки, але мають певне значення для розкриття заданої теми (наприклад, Інтернет-ресурсів),
  • можливість дистанційного перегляду виставки, без відвідування бібліотеки у будь-який час (7 днів на тиждень, 24 години на добу).

Звичайно, це далеко не весь перелік тих переваг, які на сьогодні мають он-лайнові виставки над традиційними. З огляду на те, що переважна більшість користувачів Інтернет підшукує інформацію за допомогою пошукових систем (Google, Яндекс, Мета та ін.), роботи яких не індексують документи баз даних, значна частина інформації, яка представлена на сайтах бібліотек в електронних каталогах та інших базах даних, втрачається для користувачів. Он-лайнові виставки, за звичай складаються з окремих html-файлів, тому будуть проіндексовані пошуковими системами і доступні всім споживачам Інтернет-інформації. Отже он-лайнове виставкове експонування документів дозволяє розкрити фонди бібліотеки більшому колу читачів.

Невелика онлайнова виставка може бути влаштована за дуже короткий термін і відображати видання, які тільки що вийшли в світ, висвітлювати якусь злободенну тему, тоді як бібліографічні покажчики не можуть бути підготовлені так оперативно, причиною чого є трудомісткість, довготривалість підготовчої роботи та видавничі проблеми (матеріальні тощо). Крім того, літературу на он-лайновій виставці можна безперервно поновлювати, доповнювати, по-іншому структурувати (чого не можна сказати про той же покажчик). Виставка надає великі можливості для маневрування: від експонування однієї, двох, трьох книг до демонстрації сотень видань (об'єм, характер, зміст та оформлення виставок залежить насамперед від широти проблеми).

На нашу думку медичним бібліотекам слід ширше використовувати досвід інших бібліотек з он-лайнового експонування.

На багатьох веб-сайтах вітчизняних та зарубіжних публічних бібліотек діє віртуальна довідкова служба – довідкове обслуговування в режимі форуму. Читач вводить запит в режимі он-лайн, а відповідь бібліотекаря або бібліографа на запитання публікується на веб-сайті. Досвід багатьох бібліотек, які запровадили на своїх веб-сайтах віртуальну довідкову службу, підтверджує існування гострої потреби у такій безоплатній для користувачів службі. З іншого боку, досвід цих бібліотек свідчить про те, що силами ентузіастів однієї, навіть крупної бібліотеки неможливо упоратися зі шквалом замовлень на віртуальне обслуговування. Один із слушних варіантів виходу з цієї ситуації запропонували та впровадили спеціалісти Міжрегіональної асоціація ділових бібліотек та ЦБС "Київська" (м.Москва, Росія). "Віртуальну довідку" було розміщено на всеросійському інформаційно-довідковому порталі LIBRARY.RU (ссылка скрыта), відповіді на запити читачів надають спеціалісти різних бібліотек, які пройшли спеціальне навчання та отримали сертифікат "оператор пошукової служби". Зиск для бібліотек-учасниць цього проекту полягає у можливості привернути увагу користувачів до ресурсів та послуг своєї бібліотеки. Будь-яка, навіть найменша бібліотека отримує можливість відкрити себе, свої ресурси, знання користувачам, що можуть знаходитися за тисячі кілометрів від бібліотеки. Отже, віртуальна довідково-інформаційна служба здатна активно брати участь у створенні реального, а не декларованого єдиного інформаційного простору.

Іншою інноваційною формою активного інформування читачів бібліотеки є створення на веб-сайті RSS-каналів. Формат RSS спеціально розроблено для того, щоб користувачі могли б легко виділити та використати для себе логічно відокремлені блоки інформації. Впровадження такої технології на сайтах бібліотек йде швидкими темпами. Якщо рік тому RSS-канал був лише на сайті Iвано-Франкiвської ОУНБ iм. I.Франка, то зараз RSS-канали є на 12 сайтах бібліотек України (сайт Рівненської державної обласної бібліотеки та сайти, що підтримує Кіровоградська ОУНБ ім.Д.І.Чижевського: Онуфріївська центральна районна бібліотека, Новоукраїнська центральна районна бібліотека, ЦРБ Гайворон, Долинська районна бібліотека для дорослих, Знам'янська міська центральна бібліотеки, Новоархангельська ЦБC, Маловисківська міська бібліотека, Бобринецька районна бібліотека, Cвітловодський Інформаційно-ресурсний центр). На сьогодні в бібліотеках України ця технологія використовується лише для публікації та доставки інформації про бібліотечні новини. Національна наукова медична бібліотека планує розмістити на своєму сайті 30 RSS-каналів відповідно до кількості серій рекомендаційних анотованих покажчиків "На допомогу практикуючому лікарю", які випускає бібліотека ("Акушеру-гінекологу", "Лікарю швидкої допомоги", "Інфекціоністу. Фтизіатру" та ін.) та оновлювати їх раз на 10 днів, з тим щоб інформувати спеціалістів-медиків про нові надходження до бібліотеки видань, що відповідають їх інтересам. Для тих користувачів нашого веб-сайту, які не мають можливості використовувати комп'ютер для доступу в Інтернет одноосібно, як "персональний" комп'ютер (а тільки в цьому випадку має сенс використовувати RSS), ми плануємо зробити відповідні е-mail розсилки.

Аналізуючи основні концепції побудови веб-сайтів медичних бібліотек, важливо зазначити у чому полягає різниця між веб-сайтами медичних бібліотек та веб-сайтами інших бібліотек?. Перш за все медичні бібліотеки це спеціалізовані бібліотеки, що забезпечують зберігання та суспільне використання документів та інформації з медичних та суміжних наук, охороні здоров'я. І тому сайти медичних бібліотек своїм інформаційним наповненням повинні відрізнятися від сайтів інших бібліотек, це зрозуміло. На сьогодні багатьма медичними бібліотеками у світі використовується єдина автоматизована технологія обробки медичної літератури з використанням тезауруса МеSH (Medical Subject Headings), який був розроблений у Національній медичній бібліотеці США як англомовний словник предметних рубрик. На сьогодні він переведений на 11 мов (голландська, іспанська, італійська, німецька, португальська, російська, фінська, французька, чеська, шведська, японська). На веб-сайтах Національних бібліотек представлені або двомовні тезауруси МеSH, або посилання на веб-сайт національної агенції, яка відповідає за його підтримку. В Україні використовуються російськомовні версії тезаурусу, що викликає певні труднощі під час пошуку інформації з використанням української мови при формуванні запиту в електронних каталогах та базах даних медичних бібліотек. У такому випадку читач знаходить серед документів лише ті, які мають в назві документу зазначені українські пошукові терміни, а це значно зменшує. Крім того, різними бібліотеками використовуються різні за роком видання версії МеSH, що вносить додаткові суперечності у процес створення каталогів та баз даних для бібліотек, які беруть участь у корпоративній каталогізації. Нагадаємо, що Національною бібліотекою США МеSH оновлюється щорічно, а російськомовна версія оновлюється не так часто. Спеціалістами неодноразово підкреслювалося, що російськомовна версія МеSH "вбудована" в систему "Ірбіс" використовує відмінну від оригінальної версії МеSH модель даних, що негативно впливає на якість тезаурусу.

На нашу думку, переклад МеSH на українську мову є злободенним питанням й потрібно починати колективно його розв'язувати, створивши ініціативну групу, завданням якої буде підготовка потрібних документів, у тому числі для вирішення питання про фінансування цієї складної роботи.

Отже, розвиток веб-сайтів набуває в діяльності бібліотек все більшого значення. Веб-сайт створює імідж библиотеки в інформаційному просторі, і від того наскільки привабливий веб-сайт (інформаційно, функціонально, естетично) – судять про бібліотеку.

В цілому успіх веб-сайту медичної бібліотеки, як і будь-якої іншої, визначають:
  • інформаційне наповнення;
  • інформаційна точність, достовірність інформації (у першу чергу - бібліографічної);
  • пертинентність – відповідність очікуваним вимогам користувачів;
  • стабільність роботи;
  • оперативність оновлення;
  • організація подання інформації – зручність, інтуїтивність навігації;
  • безоплатна доступність інформації;
  • естетична привабливість.