Стан та основні тенденції розвитку медичних бібліотек на шляху формування суспільства знань хміль О. О

Вид материалаДокументы
Подобный материал:

СТАН ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МЕДИЧНИХ БІБЛІОТЕК НА ШЛЯХУ ФОРМУВАННЯ СУСПІЛЬСТВА ЗНАНЬ


Хміль О.О.

Зав. відділу організаційної і науково-методичної роботи ННМБ України


Ключовою проблемою розвитку бібліотечної справи в усьому світі визначено проблему інтеграції інформаційних ресурсів.

Від успішної реалізації цієї проблеми залежить рівень діяльності бібліотек, підвищення їх статуcу і суспільного визнання, так як кожна бібліотека у суспільстві знань це – ворота у світ інформації. У світі інформації вагому частину займають медичні бібліотеки України, мережа яких на даний час налічує 928 бібліотек різних рівнів на чолі з ННМБУ. Серед них 23 ОНМБ, Кримська наукова медична бібліотека, Севастопольська міська наукова медична бібліотека, 18 бібліотек медичних вузів ІІІ-ІУ рівнів акредитації, 106 бібліотек І-ІІ рівнів акредитації, 43 бібліотеки НДІ і 735 бібліотек при ЛПУ. Зменшення мережі на 5 бібліотек порівняно з минулим роком відбулося за рахунок закриття бібліотеки при Київському НДІ епідеміології і інфекційних хвороб ім.Л.Громашевського і бібліотек при ЛПУ.

Перед медичними бібліотеками сьогодення поставило такі важливі завдання: формувати, зберігати, всебічно розкривати свої інформаційні ресурси і забезпечувати максимально зручний до них доступ якомога більшої кількості користувачів.

Враховуючи ці завдання, медичні бібліотеки України проводять роботу, спрямовану на перетворення їх в сучасні бібліотечно– інформаційні центри, де використовуються традиційні і нові види послуг відповідно до запитів користувачів.

Впродовж останніх років в багатогранній діяльності бібліотек значна увага приділяється вивченню цих запитів з метою оперативного і повного їх задоволення згідно з Міжгалузевою комплексною програмою «Здоров’я нації на 2002-2011 рр.» та інших державних, регіональних програм з проблем розвитку медичної науки, охорони здоров’я та освіти.

Проблеми освіти в зв’язку з входженням вузів України до Болонського процесу на даний час є глобальними і пріоритетними серед світових завдань. Рівень бібліотечно – інформаційного забезпечення цих завдань створює сприятливі умови для входження медичних бібліотек України у світове співтовариство – у суспільство знань, яке в наш час формується.

Вивчаючи директивні документи з проблем охорони здоров’я, медичної науки і освіти, а також інформатизації, ми бачимо, що ці проблеми є об’єктами постійної уваги Президента і Уряду України. Але вирішення цих проблем без комплексного бібліотечно–інформаційного забезпечення медичної науки, охорони здоров’я, навчально-виховного процесу і безперервної освіти неможливе, так як інформаційні джерела з цих питань зосереджені в документальних фондах медичних бібліотек.

За звітний рік до фондів медичних бібліотек надійшло біля 500 тисяч примірників документів і на 1.01.2007 р. їх загальний фонд налічує 26 млн. 484 тис. документів. Тільки до фондів ННМБУ і ОНМБ надійшло 70 тисяч 938 прим. Серед ОНМБ найбільша кількість надійшла до фонду Запорізької ОНМБ – 7 073 прим., Донецької ОНМБ – 5 030 прим., Луганської ОНМБ – 4 839 прим.

Загальні принципи поповнення фонду бібліотек медичних вузів, які збільшились на 260 тис. примірників, визначаються тематичними планами комплектування, які відображають профіль навчальних дисциплін і тематику науково–дослідних робіт вузу.

Порядок формування учбового фонду визначається картотеками книгозабезпеченості навчального процесу, в яких розміщена інформація про учбові дисципліни, контингент студентів, форми їх навчання, коефіцієнт книгозабезпеченості та ін.

Найбільша кількість надійшла до фондів бібліотек: Харківського державного медичного університету – 51 470 прим., Київського національного медичного університету ім.О.О.Богомольця. – 34 484 прим., Одеського державного медичного університету – 28 798 прим. Загальний фонд бібліотек цього рівня налічує 8 740 827 прим. документів.

Придбання літератури, що забезпечує навчальний процес, ускладнено встановленою системою закупівлі через проведення тендерів відповідно до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Саме це негативно вплинуло на повноцінне комплектування бібліотек. Юридична служба Запорізького державного медичного університету після участі в тендері надіслала запит і пропозиції в Антимонопольний комітет України щодо спрощення замовлень і закупівлі літератури для наукових бібліотек вузів. Українська бібліотечна Асоціація отримує також чисельні звернення від бібліотек України про погіршення стану комплектування бібліотечних фондів в зв’язку з необхідністю проведення тендерних процедур. Тому Асоціація звернулась до Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Міністерства фінансів, Міністерства економіки України про скасування процедури закупівлі літератури для бібліотек через тендери. Але, на жаль, питання до цього часу залишилось невирішеним.

Комплектування фондів в бібліотеках НДІ впродовж останніх років є теж проблемним через низький рівень фінансування. Так, за звітний рік до фондів НДІ надійшло всього 17 тис. 508 прим видань, а загальний фонд їх налічує 734 тис. видань. До фондів медичних училищ і коледжів надійшло за рік 75 471 прим. видань, їх загальний фонд налічує біля 4 млн. прим.

Бібліотечно–бібліографічне обслуговування практикуючих лікарів і медичних працівників середнього рівня забезпечують 735 бібліотек при обласних, міських і районних лікарнях.

Необхідно відзначити, що бібліотеки цього рівня не одержують кошти на комплектування і значна кількість бібліотечних працівників зарахована на 0,5, 0,25 ставки.

У звітах бібліотеки вказують на те, що документально– інформаційні ресурси медичних бібліотек поповнюються також за рахунок придбання джерел інформації на електронних носіях, подарунків від видавництв «Здоров’я», «Наукова думка», а також благодійних фондів «Сейбр Світло», «Відродження», редакцій періодичних видань, авторів видань та читачів бібліотек.

За минулий рік до ННМБУ для мережі медичних бібліотек надійшло 7 539 прим. документів. Серед них таке актуальне видання як Енциклопедія «Сімейна медицина» Т.1

Дослідження звітів про роботу бібліотек засвідчило, що з року в рік зростає кількість обслужених користувачів. Так за минулий рік медичні бібліотеки обслужили 1 млн. 200 тис. користувачів. Тільки ННМБУ обслуговує щорічно майже 73 тис. спеціалістів медичної галузі і видає їм понад півтора мільйона документів.

Високі показники за кількістю обслужених користувачів у Харківській НМБ – 14 884, Донецькій ОНМБ – 14 340, Одеській – 12 936, Кримській НМБ – 10 361.

За звітний рік бібліотеки медичних вузів обслужили 398 тис. користувачів.

Найбільші показники зі значним збільшенням у бібліотеках Львівського національного медуніверситету – 29 932, це на 6 356 більше проти минулого року, Вінницького національного. медуніверситету – 32 216, (+395), Харківського державного медуніверситету – 25 298, Харківської медичної академії післядипломної освіти – 25 441.

Зі збільшенням кількості обслужених користувачів значно збільшилась і кількість видачі документів.

За минулий рік видано майже 26 млн. документів.

Збільшенню видачі сприяло також розкриття фондів через організацію масових заходів, оформлення актуальних книжкових виставок, тематичних оглядів, презентацій нових видань, зустрічей з авторами видань, видатними вченими–медиками. Основними темами були: «2006 рік – рік захисту дитини в Україні», «Сімейна медицина», «Страхова медицина», «Обличчя ВІЛ-СНІДу стає молодшим», «Алкоголізм і наркоманія – підступні хвороби», «Реформи медичної галузі», «Планування сім’ї», «Цукровий діабет» та ін.

Всі бібліотеки відзначали знаменні і ювілейні дати з життя України, приділяли значну увагу такому, на сьогодні, пріоритетному напряму як краєзнавство. Всі ОНМБ формували краєзнавчі документи, вели картотеки «Охорона здоров’я …. області» в друкованому і електронному вигляді.

Цей матеріал надсилали до бази даних ННМБУ, яка формує електронний каталог та видає відповідні бібліографічні покажчики.

В інформаційному забезпеченні спеціалістів–медиків значне місце займала видавнича діяльність.

Вивчення цього напрямку засвідчило, що всі бібліографічні і біобібліографічні покажчики бібліотеки готували у випереджувальному режимі і інформували користувачів про нові надходження.

Слід відзначити, що у видавничій діяльності розширився видовий і технологічний діапазони бібліографічних і біобібліографічних видань, значно поліпшилась їх актуальність, різноманітнішим був їх зміст, зріс обсяг і тираж.

Стан і основні тенденції розвитку медичних бібліотек на шляху до суспільства знань щорічно ННМБ висвітлює в оглядово–аналітичній довідці «Медичні бібліотеки України в дзеркалі статистики».

Про досягнення, кращий досвід, інновації та існуючі проблеми в медичних бібліотеках висвітлювалось також на шпальтах місцевої періодичної преси.

Актуальні і проблемні публікації в додатках до звітів надіслали: Вінницька, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Львівська, Рівненська, Черкаська, Чернігівська ОНМБ, Кримська наукова медична бібліотека, бібліотеки Вінницького, Кримського нац. мед. університетів.

На шляху до входження медичних бібліотек до суспільства знань велике значення має створення ефективної системи інформаційного забезпечення, яке неможливе без оновлення і модернізації ДПА, формування електронних ресурсів.

Збагачення ДПА у всіх бібліотеках відбувається за рахунок їх систематичного поповнення і редагування, внесення нових рубрик, підрубрик згідно з появою нових наукових напрямів, досліджень в медичній науці, в охороні здоров’я та освіті.

Розвиток нових інформаційних технологій та зміни в інформаційних потребах спричинили докорінне оновлення характеру і форм послуг, що надають бібліотеки, завдяки розкриттю нових інформаційних джерел для найбільшої кількості користувачів через власні бази даних і використання інших, в тому числі і найбільш використовувану в даний час базу даних Інтернет.

В медичних бібліотеках України з року в рік зростає і розповсюджується інтеграція ресурсів і кооперація інформаційної діяльності. Створюється корпоративна індексація журнальних статей на основі тезауруса Національної медичної бібліотеки США. Шляхи обміну інформації між медичними бібліотеками вже стали об’єктивною реальністю, яка характеризує сучасне інформаційне суспільство.

Серед ОНМБ найефективніше здійснюється впровадження комп’ютерних технологій у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Рівненській, Херсонській, Чернігівській, Черкаській ОНМБ та Кримській республіканській науково-медичній бібліотеці; серед бібліотек медичних вузів в бібліотеках: Вінницького, Кримського, Запорізького, Львівського, Луганського Харківського, Буковинського державних медуніверситетах.

На даний час проблемним питанням залишається відсутність у більшості бібліотек НДІ, медичних училищ і коледжів сучасного інформаційно-комунікативного обладнання і доступу до бази даних Інтернет, що в свою чергу не дає можливості користувачам і бібліотечним працівникам набувати сучасних навичок пошуку, зберігання і аналізу використання інформаційних джерел.

Методична діяльність в ОНМБ і бібліотеках медичних вузів впродовж останніх років орієнтується на маркетингову, яка дозволяє визначити пріоритетні цілі, проаналізувати стан, проблеми, розробити конкретну програму дій, вказати шляхи їх реалізації, а також здійснювати контроль за результатами змін у структурних підрозділах і в бібліотеках мережі. На високому професійному рівні методична діяльність під керівництвом директорів здійснюється в Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Івано–Франківській, Кіровоградській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській ОНМБ а також в наукових бібліотеках Вінницького, Донецького, Дніпропетровського, Кримського, Львівського і Харківського державних медичних університетах.

Необхідно відзначити, що з кожним роком розкривається плідна співпраця з українськими діаспорами: Канади, США, Румунії, Австрії і все більше бібліотечних працівників беруть участь у зарубіжних масових заходах завдяки благодійним фондам, грантам, спонсорам і фірмі «Періодика».

Для медичних бібліотек України на шляху до формування суспільства знань необхідно буде брати участь у таких трьох найважливіших процесах:
  • Формуванні і збереженні власних або корпоративних БД на друкованих і електронних носіях;
  • Брати участь у загальнодержавній, а на майбутнє і міжнародній корпорації по створенню засобу у вигляді ЕК;
  • Забезпечувати доступ якомога більшої кількості користувачів до документального фонду, його розкриття і активного використання.

Саме ці три процеси і ті бібліотеки, які їх будуть використовувати, відіграватимуть значну роль у створенні нового інформаційного суспільства – суспільства знань і входження до цього суспільства, яке є наступним етапом еволюції суспільно–інформаційних відносин, характерною ознакою яких є широке впровадження інтелектуальних інформаційних систем, які б відповідали вимогам суспільства знань – тобто створення умов максимальної доступності до власних і світових інформаційних ресурсів.