Для службового користування
Вид материала | Документы |
- Новлять службову інформацію І яким надається гриф обмеження доступу "Для службового, 175.96kb.
- Овлять службову інформацію, І яким надається гриф обмеження доступу "Для службового, 81.09kb.
- Єстрацію, облік І контроль за виконанням документів в апараті, відділах, управліннях, 1266.9kb.
- Перелік відомостей, що містять службову інформацію та яким присвоюється гриф обмеження, 73.84kb.
- Перелік відомостей, що містять службову інформацію та яким присвоюється гриф обмеження, 78.36kb.
- Укра ї н а ізюмська міська рада харківської області, 144.74kb.
- 07. 07. 2011 №215 інструкція про порядок обліку, зберігання І використання в Великобурлуцькій, 702.11kb.
- Наказ Генерального прокурора України від «06» травня 2011 року №52 перел І к документів,, 57.66kb.
- Наказ Генерального прокурора України від «06» травня 2011 року №52 перел І к документів,, 56.21kb.
- Правила користування комп’ютером в читальному залі бібліотеки зош №93 Користування, 75.17kb.
Для службового користування
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОБКОМ, КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ
Про деякі результати соціологічного дослідження про ставлення населення республіки і області до питань використання символів та атрибутів /дослідження проведено за дорученням ЦК Компартії України/.
У ході даного соціологічного дослідження в першій половині 1990 року розв'язувались такі завдання:
- визначення ставлення різних категорій населення до основних державних символів СРСР і республіки;
- з"ясування наслідків широкої кампанії, яку проводять новостворені суспільно-політичні об'єднання /"Рух", ТУМ, УРП та інші/ по пропаганді регіональної символіки минулого і спробі заміни нею державних символів та атрибутів.
Анкетним опитуванням охоплено 5055 респондентів з різних регіонів республіки /Дніпропетровська область - 337 чоловік/.
В цілому понад 2/3 опитаних однозначно висловилися: вони задоволені використанням у нових радянських святах і обрядах державних Герба, Гімна і Прапора СРСР. Дещо нижчий цей показник щодо державних Герба, Гімна та Прапора УРСР /відповідно б4,2%; 60,2%; 64,7%/.
Що стосується опитаних прихильників новостворених громадсько-політичних організацій, то серед них цей показник набагато нижчий від середнього, зокрема, "Руху" - 30-32%, Товариства української мови - 20-23%.
Серед регіонів виділяються два: Львівська область - більше половини респондентів заявили про своє негативне ставлення до державної символіки УРСР; м. Київ - майже третина. Як і слід було чекати, більше всього незадоволених у ставленні до державної символіки УРСР виявлено серед прихильників "Руху": до Герба - 49,8%, Гімна - 51,5%, Прапора - 53%.
В області серед тих 15,1%, що дали негативну відповідь, 34,8% становить молодь віком до 24 років. Це свідчить про те, що не вся вона залучається до нових обрядів, частина молодих людей не бажає сприймати окремі святково-обрядові урочистості через формалізм, заорганізованість, тощо при їх проведенні.
О
питуванням передбачалося з"ясувати, яке місце займає серед інших злободенних суспільних проблем питання державної символіки. 51,3% респондентів не згодні з думкою, що заміна нинішньої державної символіки є першочерговим завданням, вони не наполягають на негайному висуненні цього питання на перший план. 14,8% /60,4% прихильників "Руху"/ стоять на протилежних позиціях. Понад 20% опитаних це не цікавить зовсім, або їм важко було на нього відповісти. Серед пропозицій, які були висловлені письмово, виділяються думки про неприпустимість будь-яких спроб дискредитації державші символіки, активніше використання державних символів не лише в обрядах, а й значно ширше, виховуючи до них шанобливе ставлення як до святинь.
Оскільки різні громадсько-політичні організації та об"єд-нання розгорнули широку пропаганду символіки минулого, цілком природно, що респондентам було запропоновано відповісти на запитання про їхнє ставлення до неї. 39,8% опитаних вважають можливим збагатити зміст сучасних свят і обрядів гербами і прапорами, які були поширені в минулому у різних регіонах України, 29% це заперечували, ще 28,5% повідомили, що їм важко відповісти на поставлене запитання.
-' Щодо пропозицій по використанню прапорів та гербів минулого, на перше місце серед прапорів поставлено жовто-блакитний -21,9%,на друге-малиновий - 13%. Картина буде неповною, якщо не порівняти даних по різних областях. У Львівській області 76,8% висловилося за використання жовто-блакитного прапора і 66,1% -тризубця, в Києві відповідно 40,3% і 10,1%,у Дніпропетровській області - 14,2% і 10,1%. За малиновий прапор і зображення козака з мушкетом одержано в Запорізькій області відповідно 37,5%і 29,2%.
Як бачимо, оцінка того чи іншого символу великою мірою залежить від конкретного регіону, де в історичному минулому вони мали переважаюче поширення.
Наведемо також деякі порівняльні дані про позитивне ставлення до символів /у процентах/
Символи | Національність | Прихильники громадсько- політичних об’єднань | ||||
українці | росіяни | євреї | Руху | ТУМ | КПРС | |
Жовто-блакитний прапор | 30,4 | 11,3 | 9,5 | 67,9 | 61,9 | 16,5 |
Тризубець | 19,8 | 6,8 | 4,2 | 63,8 | 48,9 | 9,2 |
В цілому просліджується подальший ріст популярності символіки й атрибутики, використовуваної нині "Рухом" та деякими іншими громадсько-політичними організаціями. Дані свідчать, що більше третини опитаних висловлюється на користь того, щоб поєднувати традиційні народні символи із сучасною державною символікою.
Багато респондентів записали, що не мають ніякого уявлення про символіку минулого, висловились за збільшення об'єктивних публікацій у пресі з цього питання.
Матеріали дослідження дають змогу з"ясувати думки опитаних з приводу використання релігійної символіки в сучасних святах та обрядах. 41,9% респондентів дали позитивну, а 19,6% негативну відповідь на це запитання, ще 22,2% заявили, що воно для них байдуже. Один з найвищих показників позитивного ставлення до використання релігійних символів у Львівській та Закарпатській областях— 57,7% і 56,8%, найнижчих - у Херсонській та Дніпропетровській - відповідно 30,1% і 27,9%.
Найвищий показник позитивного ставлення до широкого використання релігійних символів виявлено у прихильників "Руху"- 66,2%, ТУМ - 60,2%. Позитивно ставляться до використання релігійних символів у нових святах та обрядах: члени КПРС - 33,9%, члени ВЛКСМ - 48% /негативно-30,4%; 17,2%; байдуже - 21,8%; 23,5%/.
Аналізуючи дані соціологічних досліджень, слід зазначити, що як в республіці, так і області публікації преси, засобів масової інформації на захист державної символіки були запізнілими і епізодичними. В результаті число прихильників символіки, альтернативної радянській, продовжує зростати, особливо серед українців. Протилежною є тенденція політичної втрати інтересу до символіки минулого з боку інонаціонального населення, яке часом починає відчувати певний дискомфорт серед населення основної нації. Симпатії у частини громадян, особливо молоді, до прапорів та гербів минулого викликані насамперед незнанням цієї символіки, її ролі в історії народу. Ось чому потрібні зважені наукові публікації щодо характеру і природи символіки минулого та ознайомлення з ними широких верств населення.
В ході опитування виявлено конструктивний підхід більшості жителів області, які стоять на позиціях збереження й утвердження нинішніх державних символів, радянської обрядовості. З метою розвитку обрядової сфери культури корисно організувати спеціальні обрядово-етнографічні консультації, під час яких фахівці давали б поради у більш тісному поєднанні державних символів із прогресивними елементами народних традицій, народної символіки, особливо пов"язаної з характером рідної природи, місцевих звичаїв, тощо.
Все більш помітною стає тенденція своєрідного паралелізму в обрядах, коли окремі люди одні й ті ж події життя оформляють за допомогою і світського і релігійного обряду, в нові обряди іноді включають релігійні елементи /хрест, ікона, тощо/. Все це потрібно врахувати в практичній роботі.
Багато наших людей досить високо оцінюють роль нової обрядовості як засобу формування національної самосвідомості та інтернаціоналістських почуттів. Але значна частина нових свят і обрядів недостатньо підкреслює національний колорит. Тому слід ширше використовувати в них атрибути та символи, що побутують в даній місцевості, відображають традиції та звичаї народу.
Матеріали дослідження дозволяють також зробити висновки про недостатню роботу по залученню до участі в нових святах і обрядах різних категорій населення, особливо молоді, і про формальний підхід в справі вдосконалення святково-обрядових заходів.
Ставлення населення до питань державної і національної символіки відіграє значну роль у формуванні світоглядних, духовно-цінносних орієнтирів особи, відображає і певною мірою впливає на характер змін у суспільній свідомості і в зв"язку з цим потребує постійної уваги з боку партійних комітетів.
Про це нам ще раз гостро нагадали події, пов"язані зі святкуванням 500-річчя українського козацтва, які відбулися на початку серпня ц. р., і пройшли фактично під жовто-блакитною символікою.
Просимо розглянути записку відділу і направити її на місця для використання в практичній роботі.
ІДЕОЛОГІЧНИЙ ВІДДІЛ ОБКОМУ
КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ
ЛП-60