Програма Всеукраїнського соціологічного дослідження «Веб-спілкування та нетикет: ставлення бібліотекарів та користувачів»

Вид материала

Документы

Содержание Модель 4. Публічна бібліотека м. Санта-Круз та Медична бібліотека Каліфорнійського університету у м. Берклі: переймаємо навчальн 1. Навчальні заняття для відвідувачів Медичної бібліотеки Університету Каліфорнії у м. Берклі 2. Суботні комп’ютерні курси у публічній бібліотеці м. Санта-Круз 3. Заохочення персоналу до навчання персоналу. У Медичній бібліотеці Каліфорнійського університету. У публічній бібліотеці м. Санта-Круз. 4. Випереджаюче навчання з електронних та аудіокниг. Таблиця 3: Статистика використання електронних книг у публічній бібліотеці м. Санта-Круз У Медичній бібліотеці Університету Каліфорнії у м. Берклі. Соціологічні дослідження Т. Сопова Соціологічні дослідження

Подобный материал:

• Програма фахових вступних випробувань на окр «спеціаліст» та «магістр», 230.29kb.
• Для службового користування, 63.55kb.
• Веб-сайти медичних бібліотек України: основні концепції побудови та тенденції розвитку, 118.45kb.
• Реферат на тему: Програма соціологічного дослідження, 160.65kb.
• Програма соціологічного дослідження Методологічний розділ, 362.64kb.
• Реферат з соціології, 129.67kb.
• Програма соціологічного дослідження «Становище студентської молоді України», 303.77kb.
• Додаток 4 Анкета для керівника загальноосвітнього навчального закладу, 57.71kb.
• Сучасна картина читання юнацтва та молоді, 1766.61kb.
• План Спілкування І комунікація. Функції спілкування. Види, типи І форми професійного, 259.56kb.

Модель 4. Публічна бібліотека м. Санта-Круз та Медична бібліотека Каліфорнійського університету у м. Берклі: переймаємо навчальні функції. Одна із спільних рис у моделях діяльності вищезазначених бібліотек полягає у тому, що з появою інформаційних технологій (ІТ) у бібліотечній сфері роль бібліотекаря змінюється: із стороннього спостерігача він стає гідом сторінками потрібних інформаційних ресурсів та консультантом з правильного їх використання, зазначила пані Шмідт у своїй праці. Інакше кажучи, бібліотекарі та інші професіонали бібліотечної справи знаходяться у процесі формування власного образу: у XXI столітті вони перейняли абсолютно нову для себе роль, а саме роль учителя чи наставника. В обох вищезгаданих бібліотеках роль бібліотекаря не обмежується наданням довідок чи відповідями на телефонні дзвінки.


1. Навчальні заняття для відвідувачів Медичної бібліотеки Університету Каліфорнії у м. Берклі. Протягом багатьох років Медична бібліотека Університету Каліфорнії у м. Берклі проводила навчальні заняття для студентів, персоналу та професорсько-викладацького складу. До недавнього часу вони являли собою 1-годинні практичні заняття на такі теми, як «охорона здоров’я населення», «Інтернет/веб-ресурси», «медична література/планета здоров’я» та «заключні положення». Результати таких занять були сумнівними, частково через те, що заняття не завжди були практичними, а частково через відсутність у бібліотеці залу для семінарів, внаслідок чого учасникам доводилось переходити до іншої будівлі. Нерегулярне відвідування занять зумовлювалось тим, що попередній запис на них не був обов’язковим. У цьому році вперше бібліотека пропонує 90-хвилинні практичні заняття, протягом яких учасники матимуть вдосталь часу для ознайомлення з матеріалами та ресурсами, про які їм розповідають.


2. Суботні комп’ютерні курси у публічній бібліотеці м. Санта-Круз. Цей проект з навчання громадян організували три звичайних бібліографи-консультанти. Як зазначив Деніел Гоулман у своїй книзі «Емоційне лідерство: Мистецтво керування людьми на основі емоційного інтелекту» (Primal Leadership: Learning to Lead with Emotional Intelligence), «дехто офіційно не займає керівної посади, але у разі потреби робить крок до лідерства, а потім відходить вбік і чекає на наступний слушний момент». Ініціатори зробили цей крок, задовольняючи не лише потребу у навчанні працівників бібліотеки, котре проводилось щосуботи вранці, але й потребу у навчанні населення, котра постала особливо гостро з моменту розміщення ресурсів бібліотеки на її сайті. Тим часом, надання допомоги постійним користувачам було обмежено.

Фред Ульріх та Джим Тар’ян під керівництвом координатора проекту Дебори Ліпоми провели перше офіційне заняття. Спочатку такі заняття не мали жодної офіційної назви, і організатори називали їх просто «Заняття з правил користування каталогом публічної бібліотеки м. Санта-Круз» або «Оволодіння комп’ютерним каталогом». Початкова мета була дуже простою: навчити громадян користуватися каталогом бібліотеки. «Це заняття допоможе Вам: знайти книги, відео, компакт-диски та інші бібліотечні фонди, розмістити ваші власні ресурси та перевірити Ваш персональний обліковий запис у бібліотеці; дізнатись про численні бази даних та інші ресурси на головній сторінці сайту бібліотеки». Відповідно висувались досить прості вимоги: вхід вільний, але за умови попередньої реєстрації. Аналогічне заняття було проведено повторно через два тижні в одній з десяти підпорядкованих бібліотек.

І зараз, через чотири з половиною роки по тому, команда з трьох осіб двічі на місяць проводить заняття для громадян: одне – у центральній бібліотеці, а друге – у філії. Найсуттєвішим зрушенням стало те, що тематика занять набула більшої універсальності та окресленості, заторкнувши користування мережею Інтернет. Під час занять користувачі мають змогу знайти в Інтернеті каталог бібліотеки, бібліографічні бази даних, отримати медичну інформацію. Інше зрушення полягає у тому, що такі заняття стали необхідними для спільноти. Люди звертаються до довідкової служби лише для того, щоб записатись на наступні заняття. Кількість відвідувачів також значно зросла: від одного-двох студентів на початку до десяти осіб у середньому зараз. Але громадськість знову невдоволена: люди хочуть, аби заняття проводились частіше, ніж двічі на місяць, та тривали довше, аніж одну годину. Аби задовольнити ці побажання, бібліотека прийняла рішення про виділення постійного та універсального обладнаного щойно придбаними ноутбуками багатоцільового приміщення, що легко пристосовується для навчання.


3. Заохочення персоналу до навчання персоналу. В обох бібліотеках здійснюється заохочення персоналу до навчання колег та працівників інших відділів раніше здобутим професійним знанням та навичкам.

У Медичній бібліотеці Каліфорнійського університету. Останні шість років усі працівники бібліотеки беруть активну участь у тренінгах для нових членів колективу. Після прийняття нового працівника на роботу розробляється програма тренінгу з урахуванням участі усіх членів колективу. З метою максимально ефективного використання індивідуального досвіду та професіоналізму найманого персоналу розробляється графік, згідно з яким кожен співробітник має провести принаймні одне навчальне заняття зі своєї сфери діяльності. Навіть якщо новий працівник має певний досвід з якогось напрямку, він все одно проходить тренінг під керівництвом штатного співробітника. Це робиться для того, аби пересвідчитись, що всі нові співробітники отримають однаковий інформаційний фундамент, відштовхуючись від якого вони у подальшому плануватимуть власну діяльність. У минулому, коли на роботу приймали нового працівника, він проходив тренінг лише у тій сфері діяльності, в якій йому дійсно бракувало знань. Згодом це спричинило деякі проблеми, адже вважалося, що нові працівники мають однакові знання та попередній досвід, але це припущення не завжди було правильним.

Навчання бібліографії являє собою передачу власного досвіду, яку здійснює весь бібліографічний відділ. Бібліотекарі несуть колективну відповідальність за передачу свого досвіду роботи з довідково-інформаційним фондом; кожному з них доручається провести заняття з окремих розділів довідково-інформаційного фонду (наприклад, статистика, підручники/посібники, токсикологія, енциклопедії/словники, путівники, довідники, кодекси). Новий працівник розпочинає свою роботу у довідковій службі під керівництвом досвідчених працівників, аби почути типові запитання та «відчути філософію громадського обслуговування у дії». Деякий час новачок залишається сам на сам з аудиторією і починає відповідати на запитання, натомість досвідчений бібліограф стоїть позаду. Коли нові працівники відчують себе впевнено, вони займають усі місця у довідковій службі, а досвідчений працівник залишається «запасним гравцем». Це дозволяє новачкам поступово вивчити довідково-інформаційний фонд та навчитись відповідати на специфічні запитання. Також це забезпечує однаковий рівень базової підготовки для кожного нового бібліографа. З метою підтримання високого професійного рівня бібліографи проводять збори двічі на місяць. Перші збори кожного місяця присвячені поточним професійним завданням, а другі спрямовані на підвищення кваліфікації довідково-бібліографічного персоналу. Збори, присвячені підвищенню кваліфікації, можуть проходити у вигляді курсів з освоєння нових ресурсів або розкриття нових характеристик старих ресурсів чи нових методів їх використання тощо. Колективне навчання допомагає новачкам отримати більш повну картину того, яку роль відіграє кожен працівник у бібліотеці, та робить можливою колективну роботу, спрямовану на більш якісне обслуговування користувачів.


У публічній бібліотеці м. Санта-Круз. Як і в багатьох інших бібліотеках, у яких є каталогізатори, публічна бібліотека м. Санта-Круз зобов’язує працівників відділів технічного забезпечення проводити 2-4 год. на тиждень у довідково-консультативному відділі Центральної бібліотеки чи у відділі телефонних довідок, чи, нарешті, за абонементним столом, залежно від займаних посад. Отримавши доступ до сфери громадського обслуговування, працівники відділу технічного забезпечення починають краще розуміти потреби громадян, а також сильні та слабкі сторони бібліотечного каталогу.

Для своїх нових працівників бібліотека проводить 8-годинний курс занять. Також вона постійно організовує навчальні заняття для всього персоналу загалом. Ці заняття зазвичай проводять місцеві або загальнонаціональні професійні організації, такі як «Бібліотечна система м. Монтерей», корпорація «OCLC» (з англ. – комп’ютерний бібліотечний каталог он-лайн) та «InfoPeople». Вони є дуже корисними для спеціалістів конкретних напрямків, але не дуже допомагають обслуговуючому персоналу бібліотеки отримати повну картину можливостей та функцій каталогу власної бібліотеки. Особливо це стосується випадків, коли потрібно правильно прочитати бібліографічні записи, аби мати можливість обслуговувати користувачів максимально ефективно, знаходячись при цьому у різних філіалах бібліотеки. Спостерігаючи за цим процесом протягом приблизно трьох років, Доді Андерсен, колишній начальник відділу каталогізації, запропонувала свої послуги у проведенні навчальних занять з каталогізації для користувачів бібліотеки. Перед нею постало питання вибору: зібрати співробітників кількох філіалів в одному місці та провести для них заняття чи відвідати кожен філіал окремо та провести заняття «на місцях». Тож вона розпочала навчання з огляду головних полів бібліографічного запису, таких як поля у фіксованому місці пам’яті, поля 0ХХ та 1ХХ-8ХХ.

Зазвичай співробітники вміли шукати потрібний примірник лише за шифром книги, кодом ISBN, назвою твору чи прізвищем автора, а завдяки таким заняттям вони дізнались і про інші параметри пошуку (коди доступу), такі як номер видавця (028), ICCN (номер у каталозі бібліотеки Конгресу США(010), назву серії або дисципліни (6ХХ). До того ж вони навчились використовувати такі прості елементи, як індикатори у полі 2ХХ, а це є вкрай необхідним для вирішення найскладніших щоденних завдань. У відділі прийому нових екземплярів працівників просили зробити стислі бібліографічні записи у визначеному поряду. Однак їм ніколи не казали та не навчали залишати існуючі екземпляри взагалі без правильної назви. Це призводило до того, що ні відвідувачі, ні співробітники не могли прочитати назву твору, навіть коли той був уже купленим та введеним до бази даних системи, а це, в свою чергу, теж створювало масу проблем.

Окрім подолання нагальних труднощів, публічна бібліотека щотижня формує список запитів читачів. Лише декілька працівників розумілись на механізмі їх формування; більшість персоналу просто «втрачала мову», коли стурбовані відвідувачі запитували про статус їхніх запитів. Аби вирішити і це питання, пані Андерсен провела ще одне додаткове заняття та показала працівникам, як саме функціонує система та що відбувається «за лаштунками». Працівники бібліотеки, котрі відвідали заняття, отримали нові знання та дізнались про нові інструменти роботи з системою. З іншого боку, і відвідувачі переконуються у прозорості роботи системи, а не хвилюються, що їхні запити залишаться невиконаними. Пані Андерсен проводила навчальні заняття з 1999 р. до кінця 2005 р., коли вона залишила бібліотеку, аби обійняти більш високу посаду провідного бібліотекаря в іншій бібліотечній системі. І хоча її посада залишається вільною, її «учні» передають отримані знання наступним групам працівників.


4. Випереджаюче навчання з електронних та аудіокниг. Пан Девід Х. Ротман у своїй статті «Зруйнувати вщент електронний Вавілон» (Razing the Tower of e-Babel) зазначає: складне законодавство про захист авторських прав, обмежені можливості сучасної техніки, а також «цілковитий безлад на ринку електронних видань» є причиною жалюгідних об’ємів продажів електронних книг. Аби пояснити той факт, що електронні книги не стали модними, він наводить одну просту причину: умови роботи занадто складні. Насправді існує забагато форматів для електронних книг. Тому дуже вдалим вирішенням проблеми була б розробка єдиного стандарту електронних книг. Однак автори даної статті, ознайомившись із статистикою обертаності таких фондів, яка свідчить про високий та стабільний рівень попиту, дивляться на проблему більш оптимістично, ніж пан Ротман. Можливо, «Вавілон» (повний безлад) і отруює життя видавцям електронних та аудіокниг та роздрібним реалізаторам, чиї продажі не перевищують 48 мільйонів доларів США, але не надто дошкуляє бібліотекарям та читачам, котрим подобається зручність, цілодобовий доступ та можливість знаходити повні тексти творів. За підтримки заступника директора Сьюзан Елджин, публічна бібліотека м. Санта-Круз розпочала закупівлю електронних книг ще у 2001 р. через консорціум з електронних та аудіокниг штату Каліфорнія «Califa», котрий об’єднує 250 бібліотек-членів. На сьогоднішній день у бібліотеці налічується понад 9 000 електронних та аудіокниг, завантажених через такі бібліотечні електронні ресурси, як «NetLibrary», «Proquest Safari» та «TumbleBook Library eBooks for eKids». Дані наступної таблиці говорять самі за себе.

Таблиця 3: Статистика використання електронних книг у публічній бібліотеці м. Санта-Круз

Рік	Електронний ресурс «NetLibrary»	Електронний ресурс «Proquest Safari»	Електронний ресурс «Tumblebooks»	Разом
2006-2007 (дані лише за липень – серпень)	1,012	999	1,303	3,314
2005-2006	4,027	1,410	5,241	10,678
2004-2005	3,906	180	21	4,107
2003-2004	2,433			2,433
2002-2003	2,587			2,587
2001-2002	1,288			1,288

Але у своїй статті пан Ротман не окреслив дуже важливе питання про різноманітність ролей бібліотекаря у XXI ст.: сучасний бібліотекар – це учитель, письменник, суспільний лідер. Такі консорціуми, як «Califa», є дуже ефективними організаторами та координаторами бібліотек шт. Каліфорнія. Ентоні Коста, бібліотекар та технічний керівник консорціуму «Califa», зумів допомогти бібліотекам-членам визначити спільні цілі, задовольнити потреби користувачів та подолати спільні фінансові проблеми шляхом оформлення єдиних абонементів на електронні та аудіокниги для всіх бібліотек-членів. Він і надалі приділяє цьому максимум уваги та демонструє неабияку наполегливість, обговорюючи ключові питання з видавцями та реалізаторами електронних та аудіокниг, а також надає установам-членам необхідну технічну підтримку. А коли один член консорціуму пише хорошу інструкцію щодо користування електронними книгами, пан Коста вживає заходів аби всі інші бібліотеки розмістили її на власних сайтах, що дасть змогу примножити її результативність та уникнути подвійної роботи.

Працівники публічної бібліотеки м. Санта-Круз, такі як Гейл Мейсон та Рейді Джагер-Сміт, намагаються заздалегідь дізнатись у консорціуму «Califа», видавців та реалізаторів про технічні аспекти роботи. Володіючи глибокими знаннями про дану продукцію, вони в змозі навчити читачів електронних та аудіокниг, особисто чи по телефону, створювати обліковий запис користувача, скачувати матеріали та багато іншого. Окрім цього, вони розробляють та доопрацьовують ряд підручників для початківців, котрі потім розташовуються на сайті бібліотеки, аби зацікавлені відвідувачі могли ними скористатись. У разі виникнення подальших запитань, вони охоче звертаються до реалізаторів від імені користувачів або закликають користувачів звертатись безпосередньо до продавців. Такі активні та випереджуючі кроки спрямовані на задоволення потреб читачів електронних та аудіокниг.


ІІІ. Не припинення роботи, а подальше вдосконалення. Наші бібліотеки, як і інші аналогічні установи всередині та за межами країни, опинившись на перехресті, все ж зуміли обрати правильний шляху розвитку. Змінюється зміст роботи, а отже, й місце бібліотекарів та бібліотек у суспільстві. Однак, існує багато сфер, на які мають звернути увагу бібліотекарі.


У Медичній бібліотеці Університету Каліфорнії у м. Берклі.

1. Вдосконалення методів підрахунку кількості звернень за бібліотечними послугами (наприклад, користування веб-сторінками, електронними ресурсами, кількість запитань та наданих відповідей за допомогою мережі).

2. Розробка більш простих та легких шляхів забезпечення роботи сайту; вивчення сайту на предмет зручності та простоти використання з метою визначення потреб користувачів.

3. Розширення тематики роз’яснювальних занять серед випадкових відвідувачів.

4. Пропаганда бібліотечних послуг серед працівників, студентів та професорсько-викладацького складу медичного університету.

5. Розробка більш досконалих методів оцінювання навчальних занять;

У публічній бібліотеці м. Санта-Круз.

1. Вдосконалення головної сторінки сайту бібліотеки, яка наразі перевантажена інформацією, а це дратує користувачів, котрі мали негативний досвід довгих пошуків інформації через Google.

2. Здійснення статистичного обліку кількості звернень до сайту. Публічна бібліотека м. Санта-Круз добре відома розробкою багатьох інформативних статистичних звітів, зокрема звіту стосовно кількості звернень до електронної бази даних бібліотеки, а от звіту з кількості звернень до веб-сайту загалом, чомусь, досі немає, хоча технічно така можливість є, навіть із зазначенням будь-якого часового проміжку. Маючи на руках ці статистичні дані, бібліотекарі та технічний персонал матимуть над чим замислитись та попрацювати.

3. Проведення більш детальної інспекції наявного бібліотечного каталогу, який має містити як друковані видання, котрими володіє бібліотека, так і фонди, представлені у інших форматах, наприклад, базу видань, котрі передплачує бібліотека, а також інтернет-ресурси. До речі, наявні бази даних розраховані лише на користувачів веб-сайту, а через бібліотечний каталог доступу до них немає. Однією з головних причин шаленої популярності електронних книг є той факт, що вони розміщені у бібліотечному каталозі поряд з іншими виданнями. Якщо каталогізатори внесуть відповідні корективи у цій площині, можна буде очікувати на суттєве збільшення кількості звернень до таких затратних баз даних, а професіоналізм каталогізаторів знайшов би більш ефективне застосування.

4. Публічна бібліотека м. Санта-Круз користується пошаною за свої навчальні ініціативи. Однак, потрібно заохочувати більшу кількість бібліотекарів до проведення навчальних занять з метою підтримання високого професійного рівня персоналу та відновлення традиції, започаткованої пані Андерсон.

З огляду на вищенаведені аргументи та моделі діяльності, на бібліотекарів та бібліотечні послуги попереду чекають нові й нові інноваційні завдання. Форма та зміст роботи може змінюватись чи зміщуватись, але фундаментальна інфрастуктура залишатиметься, принаймні на довгі роки. Очевидно одне: бібліотеки ХХІ століття не можуть функціонувати самостійно, на автопілоті.


Соціологічні дослідження

Аналіз змісту і наслідків соціологічних досліджень у бібліотеках

для юнацтва за 2006-2009 рр.


Г. Саприкін, директор ДБУ для юнацтва,

канд. пед. наук, доцент,

Т. Сопова, заступник директора

ДБУ для юнацтва


Бібліотеки існують для споживача. З цим погодиться кожен бібліотекар. Проте чи добре ми знаємо своїх споживачів і ті їх потреби, які нам сьогодні необхідно задовольняти? Відповідь на це запитання доцільно розглядати в ракурсі наступних обставин. По-перше, бібліотеки для юнацтва та молоді виконують важливу суспільну функцію. Вони надають молодим людям інформацію. По-друге, потреби суспільства змушують бібліотекарів шукати нові рішення, які спираються на вивчення інформаційних запитів користувачів, у т. ч. потенційних. Адже лише за умови чіткого знання потреб читачів, використовуючи соціологію як метод їх діагностики, можна визначити політику комплектування, удосконалити систему, форми і методи бібліотечно-інформаційного обслуговування, управління бібліотекою, навчання бібліотечних кадрів тощо. Виходячи з цього, бібліотекарям необхідно застосовувати сучасні, інноваційні методи вивчення ринку, методи його організації та управління. Один із таких методів – соціологічні та маркетингові дослідження. Саме вони сприяють оцінці ефективності роботи бібліотек для юнацтва та молоді, виявленню змін, що їх необхідно здійснити, визначенню інформаційних конкурентів, а також конкретних ніш, зайнявши які бібліотеки найефективніше надаватимуть послуги своїм користувачам. По-третє, автоматизація, яка активно застосовується в роботі бібліотек, також залишається сьогодні об’єктом вивчення, причому особлива увага звертається на функції і завдання автоматизації, оптимальне використання комп’ютерів тощо. І нарешті, четвертий пункт – це вивчення чинників комфортності бібліотечного обслуговування як важливої складової іміджу бібліотеки. Як почувається читач у бібліотеці? Які в нього умови роботи? Чи задоволений він культурою і якістю обслуговування? Постійно аналізуючи суспільну думку і працюючи над нею, можна домогтися того, що користувач отримуватиме повне задоволення від відвідування бібліотеки, яку він вибрав. У протилежному випадку читач знайде альтернативний бібліотечний заклад.

Таким чином, вивчення діяльності бібліотеки є конче необхідним. І тому ми хочемо зупинитися на тих напрацюваннях, які вже здійснили у цій сфері обласні бібліотеки України для юнацтва та молоді та Державна бібліотека України для юнацтва.

Розпочнемо з досліджень, які організовувала та проводила ДБУ для юнацтва за період з 2006 по 2008 роки.

У 2006 році бібліотекою було здійснено Всеукраїнське соціологічне дослідження «Інформаційна культура користувача обласної бібліотеки для юнацтва». До опитування залучилося 11 бібліотек, зокрема: Волинська, Житомирська, Івано-Франківська, Закарпатська, Кіровоградська, Миколаївська, Полтавська, Черкаська, Харківська ОЮБ, Тернопільська ОМБ та Сумська ОУНБ.

Актуальність дослідження полягала в тому факті, що, за спостереженнями бібліотечних фахівців, користувачі юнацьких бібліотек не завжди вміють правильно сформулювати свої запити на інформацію, наявну в бібліотеці, ефективно вести її пошук, оцінювати та використовувати. Це свідчить про недостатній рівень інформаційної грамотності, тому дане питання вимагає вивчення та внесення відповідних змін до роботи бібліотеки для юнацтва.

Отже, метою дослідження стало визначення рівня інформаційної культури користувачів ДБУ для юнацтва.

Основні висновки дослідження:

• за попередніми результатами, можна стверджувати, що значна частина постійних користувачів ДБУ для юнацтва володіє базовими навичками бібліотечно-бібліографічного пошуку видань. Разом з тим, під час пошуку інформації у молоді виникають труднощі, а тому перевага надається більш швидким шляхам одержання інформації – допомозі бібліотекарів чи Інтернету;
  
• користувачі бібліотеки розуміють, що їм необхідні відомості про способи пошуку інформації, і вважають за доцільне організацію спеціальних занять спрямованих на набуття навичок інформаційно-бібліографічної роботи.
  

За результатами дослідження були запропоновані наступні рекомендації:

• потрібно організувати постійні заняття для користувачів ДБУ для юнацтва за попереднім записом;
  
• під час запису користувачів до бібліотеки слід проводити опитування щодо наявності в них знань з пошуку інформації, а у разі потреби рекомендувати відвідування відповідних занять.
  

Для того, щоб обгрунтовано підходити до прийняття рішень стосовно подальшого розвитку бібліотеки, вдосконалення її структури, функцій, методів та форм роботи, необхідно постійно накопичувати інформацію про зміни у структурі читацького контингенту, у потребах, інтересах та уподобаннях читачів. Простежити ці процеси дозволило проведене в 2006 році за програмою ДБУ для юнацтва Всеукраїнське соціологічне дослідження «Сучасна молодь: інформаційні потреби та можливості їх задоволення бібліотеками, що обслуговують юнацтво». У дослідженні взяли участь 18 юнацьких бібліотек. У зв’язку з тим, що на сучасному ринку інформації молодь є однією з найактивніших груп споживачів і її інформаційні запити динамічно ускладнюються, виникла необхідність дослідити сучасні запити, потреби, інтереси молоді та можливості їх задоволення бібліотеками, що обслуговують юнацтво.

Дослідження здійснено методом анкетного опитування, а результати дають підстави стверджувати, що:

• бібліотеки для юнацтва є основним інформаційним центром для молоді;
  
• головним мотивом звернень молоді є потреба в інформації для виконання навчальних програм;
  
• у молоді існує також потреба в звернені до юнацьких бібліотек для підвищення рівня правової обізнаності з життєво важливих питань: навчання, працевлаштування, сімейні відносини;
  
• фонди бібліотек навчальних закладів не повністю задовольняють потреби в інформації студентів та учнів, що в них навчаються;
  
• придбання видань для власних бібліотек не є розповсюдженим явищем серед молоді (оскільки молоді люди фінансово не спроможні придбати необхідну літературу);
  
• найбільш відомі та найчастіше використовуються абетковий та систематичний каталоги, інші інформаційні ресурси бібліотеки використовуються рідше;
  
• частина користувачів не звертається до інформаційно-бібліографічних посібників, тому що не знає про них;
  
• найбільшим попитом серед молоді користуються такі відділи бібліотеки: читальний зал, відділ абонементу та Інтернет-центр при бібліотеці;
  
• існує дефіцит видань з технічних дисциплін;
  
• за даними опитування, найпопулярнішими авторами дозвіллєвого читання користувачів є П. Зюскінд, Д. Браун, С. Лук’яненко;
  
• сайт бібліотеки ще не є широко відомим і не використовується у повному обсязі.
  

Для поліпшення роботи бібліотеки в плані задоволення потреб молоді необхідно:

• постійно вивчати попит на видання і відповідно до нього поповнювати фонд бібліотеки;
  
• налагодити співпрацю з бібліотеками вищих та середніх навчальних закладів;
  
• рекламувати відділи, послуги та сайти бібліотек для юнацтва серед молоді.
  

З метою з’ясування ступеня ефективності комерційної інформаційно-бібліотечної діяльності бібліотек України для юнацтва у 2007 р. ДБУ для юнацтва провела Всеукраїнське соціологічне дослідження «Ефективність застосування платних послуг у бібліотеках України для юнацтва». Його завдання – визначення рівня використання платних послуг у бібліотеках для юнацтва, ставлення користувачів та бібліотечного персоналу до надання платних послуг, складання переліку платних послуг, які користуються і не користуються попитом серед користувачів бібліотек для юнацтва, потреби в додатковому розширенні асортименту платних послуг, котрі надаються в бібліотеках, окреслення можливих заходів, які сприятимуть підвищенню ефективності надання платних послуг – були виконані на 80 %.

Бібліотеки для юнацтва мають реалізувати, перш за все, принцип вільного доступу до освіти, культури та інформації. Доступ до низки основних бібліотечних та інформаційних послуг має бути безоплатним для користувачів.

Проте, фінансові труднощі бібліотек, зумовлені економічними проблемами суспільства, висока вартість нових технологій, потрібних для підвищення ефективності їх функціонування, роблять необхідним введення певної плати за спеціалізовані послуги, а користувач у даному випадку повинен розуміти, чим викликане введення цієї плати.

Результати соціологічного дослідження свідчать про те, що додаткові платні послуги є нормальним, повсякденним явищем у бібліотеці, до якого вже звикли і користувачі, і фахівці. На сьогодні кожна бібліотека для юнацтва надає певну кількість додаткових платних послуг, асортимент яких поповнюється в залежності від потреб користувачів. Крім того, було зроблено висновок, що ефективний комерційний маркетинг може існувати лише за умови помітних користувачам змін у якості надання інформаційно-бібліотечних послуг, що саме собою сприяє покращенню іміджу бібліотек для юнацтва серед молоді.

Влітку 2007 р. обласні бібліотеки для юнацтва за розробленою ДБУ для юнацтва програмою здійснили соціологічне опитування «Чи має право юнацтво на окрему бібліотеку?».

Його мета – визначити місце та роль бібліотеки для юнацтва у задоволенні інформаційних потреб молоді.

Загалом було опитано 553 респонденти. Більшість із них (59,3 %) – молодь від 17 до 22 років, 11,6 % має вік 23 – 28 років, 7,2 % 29 – 35 років, та 6,3 % складає юнацтво віком від 14 до 16 років.

На думку респондентів, бібліотека для юнацтва – це перш за все інформаційний центр, котрий забезпечує оперативний доступ до знань та інформації (30,1 %); місце для занять самоосвітою (19,2 %); середовище розвитку молодої людини через читання, інформацію (14,2 %); культурний заклад (13,7 %); місце, де можна займатися у тиші (6,9 %); центр спілкування та дозвілля молоді (5,5 %); соціальна установа (5,3 %); стартовий майданчик для реалізації творчих здібностей, можливостей та ідей молоді (4,8 %).

Приємно було дізнатися, що бібліотеку для юнацтва виокремлюють за такими критеріями:

• якісно сформований фонд – 22,8 %;
  
• уважне ставлення персоналу – 20,9 %;
  
• швидкість та оперативність отримання необхідної інформації – 19,2 %;
  
• допомога в отриманні освіти – 18,2 %;
  
• близьке розташування – 12,4 %;
  
• масова робота (участь у масових заходах) – 3,5 %;
  
• на жаль, меншою мірою молодь вбачає в бібліотеці допомогу в самореалізації (клуби за інтересами) – 3 %.
  

Пріоритетними функціями бібліотеки для юнацтва, на думку респондентів, є:

• забезпечення доступу молоді до всіх видів інформації, у тому числі до Інтернету – 24,8 %;
  
• надання належного інформаційно-бібліотечного сервісу – 24,4 %;
  
• сприяння систематичній самоосвіті усіх рівнів, – 24,2 %.
  

Результати опитування свідчать і про те, що бібліотека для юнацтва у молоді асоціюється: з інформацією – так зазначило 34,8 % респондентів; з освітою – 27 % опитаних; з культурою – 22,4 %; з грамотністю – 14 %; з розвитком творчого потенціалу – 0,7 %; з самоосвітою – 0,6 %; з комфортом – 0,5 %.

На ключове питання нашої анкети «Чи має право юнацтво на окрему бібліотеку?» 86,6 % відповіли, що юнацтво має подібне право.

«Втрачений читач» – таку цікаву і (на думку деяких спеціалістів бібліотек) доволі песимістичну назву мало Всеукраїнське соціологічне дослідження, яке організувала і провела соціологічна служба ДБУ для юнацтва у 2008 році.

Метою дослідження було з’ясування того, чого ж насправді бракує юнацькій бібліотеці для збереження та залучення читачів.

Об’єктом дослідження стали: молоді люди, які не відвідують бібліотеку; особи які відвідували бібліотеку, але перестали робити це; користувачі бібліотек для юнацтва.

Опитування здійснювалось у Волинській, Донецькій, Житомирській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Луганській, Одеській, Харківській, Херсонській обласних бібліотеках для юнацтва та у Закарпатській обласній бібліотеці для дітей та юнацтва, Сумській і Чернівецькій обласних універсальних наукових бібліотеках.

Дослідженням було охоплено 1117 респондентів, які з різних об’єктивних та суб’єктивних причин відмовились користуватись бібліотекою.

Серед причин, через які молоді люди не відвідують бібліотеку, були названі:

• користування Інтернетом поза межами бібліотеки – 37,5 %;
  
• наявність власної бібліотеки – 28,1 %;
  
• користуються послугами інших бібліотек – 11,5 %;
  
• не мають можливості приходити в бібліотеку – 5,9 %.
  

Питання анкети «Що змусило Вас відмовитися від користування бібліотекою?» дало змогу з’ясувати причини відмов юнаків та дівчат від користування бібліотечним обслуговуванням. Від- сотки розподілилися таким чином: 20,4 % не відвідують бібліотеку з причини відсутності потрібних книг, періодики, інших документів; 20,2 % респондентів вважають, що бібліотека має незручне розташування; для 20 % принциповим є те, що бібліотека не підключена до мережі Інтернет; слабке технічне оснащення також є серйозною причиною відтоку користувачів (10,6 %); 5,2 % не бачать у бібліотеці для себе ніякої користі; на неможливість взяти книгу додому (працювати з літературою вдома) вказали 8,4 %; не комфортність умов роботи в бібліотеці має значення для 9%; 4,6 % респондентів не влаштовує розпорядок роботи бібліотеки; 1,4 % – відсутність цікавих форм роботи; 0,5 % читачів вважають, що бібліотекарі ведуть себе стосовно них неетично.

Одним із завдань дослідження було визначення факторів, які сприяють запису юнацтва до бібліотеки. Так, більша частина опитаних (60,9 %) вважає, що дієвим чинником є реклама бібліотечних послуг.

Цікавими були відповіді респондентів на запитання анкети «Що, на Вашу думку, може заохотити молоду людину відвідувати бібліотеку?» Майже всі респонденти висловили свої думки з цього приводу: «Хочу, щоб бібліотекарі посміхалися», «Хотілося б більшого розуміння бібліотекарем моїх проблем», «Класно було б, якби бібліотекар видавав мені подарунок при кожному відвідуванні бібліотеки», «Постійно діючі пільги! Це супер!», «Якби в бібліотеці було кафе» тощо. В цілому можна зробити висновок про те, що найдієвішими засобами зацікавлення молоді в активному відвідуванні бібліотеки є безкоштовне обслуговування користувачів (38%) та особистісний підхід бібліотекарів (33 %). Меншою мірою для сучасної молоді важливим є впровадження в систему бібліотечного обслуговування певних пільг (16,6 %) та спеціальних призів для користувачів (12,5 %).

Своєрідним бальзамом на душу бібліотекарів були відомості про те, що 83,7 % користувачів бібліотек для юнацтва вважають ці бібліотеки місцем, де їм цікаво та корисно проводити свій особистий час. Однак той факт, що 16,3 % читачів не до вподоби перебувати в бібліотеці, працювати, відвідувати масові заходи, свідчить, що фахівцям слід подумати над тим, як вдосконалити, поліпшити діяльність, якими шляхами підвищити професіоналізм.

Питання «З ким би Ви хотіли спілкуватися в бібліотеці?» дало змогу з’ясувати, що найбільше молодь прагне в бібліотеці зустріти авторитетних порадників у виборі джерел необхідної для неї інформації (35,1 %). На друге місце користувачі ставлять час, проведений у цікавому спілкуванні з письменниками, діячами культури, молодіжними кумирами (22,3 %). 19,1 % опитаних хотіли б у стінах книгозбірні вирішити свої проблеми і отримати консультації таких спеціалістів, як юрист, психолог, медичний працівник. Відвідати бібліотеку з метою спілкування з однолітками, друзями мають бажання 18,7 % юнаків та дівчат, і лише 5 % респондентів цікавляться зустрічами з представниками держадміністрацій, правозахисних та благодійних організацій.

Дане анкетування показало, що молодим людям не байдужа доля їх бібліотеки. Відповідно до результатів опитування, 70,9 % вважають, що бібліотека використовує всі свої можливості для задоволення їхніх інформаційних та дозвіллєвих потреб. Проте, 29,1 % респондентів припускають, що фахівці бібліотеки можуть і повинні зробити більше в плані впровадження інноваційних технологій, регулярного поповнення фондів новими документами з різних галузей знань, вдосконалення Інтернет-технологій, отримання мобільних довідок тощо.

З цією метою користувачі назвали додаткові послуги, надання яких у бібліотеці вони б вітали. Серед таких послуг: можливість отримати інформаційну довідку за телефоном; сканування документів; переклад з однієї мови на іншу; запис інформації на CD; відкриття кав’ярні.

Таким чином, соціологічне дослідження дозволило зробити висновки про те, чого молоді не вистачає і що її не задовольняє в бібліотеці:

• потрібні книги, в тому числі й новинки, періодичні видання та інші носії інформації (20,4 %);
  
• не задовольняє незручне розташування бібліотеки (20,2 %);
  
• не вистачає вільного, безкоштовного доступу до всесвітньої мережі Інтернет (20 %); безкоштовного обслуговування (38 %); професійного обслуговування, особистісного підходу до користувачів (33 %).
  

Після кінцевого підведення підсумків дослідження залишається відкритим питання: «Чи зможе бібліотека в майбутньому стовідсотково задовольнити інформаційні та інші запити сучасної молоді?» Це питання для роздумів та відповідних дій, шановні колеги бібліотекарі!

Обласні бібліотеки для юнацтва мають також колосальний досвід та напрацювання в галузі соціологічних досліджень. За останні три роки до їх досягнень можна віднести приблизно 100 досліджень, опитувань, анкетувань, які дають змогу оцінити діяльність, визначити пріоритети в роботі та основні завдання бібліотек, позбутися старих форм та методів роботи, які не задовольняють потреби молодих користувачів.

Отже, основними напрямками соціологічної роботи бібліотек для юнацтва були: організація бібліотечно-інформаційного обслуговування, комплектування фондів (ефективність використання періодичних видань), літературні вподобання молоді, інформаційна культура, сільський читач, патріотичне та правове виховання, профорієнтація, проблеми читання, краєзнавство, бібліотекар як професіонал тощо.

Дещо детальніше зупинимося на деяких дослідженнях. Бібліотеки, які працюють з юнацтвом, однією з актуальних проблем своєї діяльності визначають профорієнтацію. Саме ця категорія користувачів повинна відчути допомогу бібліотеки у виборі професії чи навчального закладу за своїм бажанням. З метою сприяння цьому рядом ОЮБ були проведені соціологічні дослідження: «Бібліотека як орієнтир у виборі професії» (Одеська ОЮБ ім. В. Маяковського, 2008 р.); соціологічне вивчення питання профорієнтації молоді (Донецька ОЮБ); локальне соціологічне дослідження (в рамках клубу «Профі») «Престижна професія – шлях до життєвого успіху».

Результати дослідження висвітлили ряд побажань юнацтва щодо профорієнтаційної роботи: придбати більше нової довідкової літератури для абітурієнтів та фахових галузевих видань; збільшити обсяг інформації; розширити репертуар періодики; забезпечити можливість доступу до баз даних у мережі Інтернет; проводити більше цікавих сучасних заходів з цієї теми, в т. ч. тренінгів та консультацій психолога.

Для того, щоб визначити роль і місце бібліотеки для юнацтва в соціокультурному середовищі регіону, дуже важливо знати думку її користувачів: що їх в першу чергу приваблює в бібліотеці, чого вони хочуть від неї, які функції та напрямки роботи, на їх думку, є пріоритетними, з чим вони пов’язують перспективи розвитку бібліотеки. Саме для з’ясування цих питань і були проведені в ОЮБ такі дослідження та опитування:

• Донецькою ОЮБ – анкетування «Бібліотека в уявленні молоді»;
  
• Хмельницькою ОЮБ – дослідження «Чи задоволенні Ви якістю бібліотечних послуг?»;
  
• Полтавською ОЮБ ім. О. Гончара – опитування читачів «Що, на Вашу думку, може заохотити молоду людину відвідати бібліотеку?», «Чим відрізняється наша бібліотека від інших бібліотек міста?» та «З якого джерела інформації Ви дізнались про нашу бібліотеку?»;
  
• Кримською РЮБ – соціологічні опитування та міні-анкетування для виявлення запитів користувачів та ставлення їх до бібліотеки «Для мене юнацька бібліотека – це…», на якому доцільно зупинитися докладніше. Було опитано 130 осіб. Результати опитування показали, що читачі позитивно ставляться до бібліотеки та до її працівників, а імідж бібліотеки динамічно покращується;
  
• Київською ОЮБ методом – анкетування соціологічну розвідку «Ти і твоя бібліотека».
  

У зв’язку з інтенсивним зростанням кількості читацьких запитів на різноманітні інформаційні джерела юнацькі бібліотеки ставлять собі за мету дослідити власні можливості щодо ефективного, оперативного задоволення інформаційних потреб користувачів. Для цього вивчається «Ефективність використання періодичних видань серед молоді 14-26 років», дається відповідь на питання, «Які книги Ви взяли б із собою на безлюдний острів?», проводяться соціологічні дослідження «Книга в житті юнацтва» (Полтавська ОЮБ ім. О. Гончара), «Ваш вибір» з метою вивчення рейтингу періодичних видань, що передплачує бібліотека, покращення вивчення запитів користувачів, взаємовідносин читача і бібліотекаря (Вінницька ОЮБ), «Читацькі уподобання сучасної молоді» (Рівненська ОЮБ), «Гоголь і сучасний український світ» (Дніпропетровська ОМБ ім. М. Свєтлова), «Задоволення попиту користувачів бібліотеки літературою з економічних питань» (Полтавська ОЮБ ім. О. Гончара), «Задоволення потреб студентської молоді літературою економічної тематики у відділі абонементу ХОБЮ за 9 місяців 2008 року» (Харківська ОЮБ), експрес-опитування «Популярна книга року», «Найкраща книга року» (Кіровоградська ОЮБ ім. О. Бойченка), «Ділове читання юнацтва», «Що читає сучасна молода сім’я» (Миколаївська ОЮБ), «Молодіжні періодичні видання: ефективність використання у відділі періодики», «Потреби творчої молоді та можливості їх задоволення відділом мистецтв» (Хмельницька ОЮБ), «Книга, яка мені допомогла», «Книга, яка мене вразила», «Улюблена книжка вашої юності» (для батьків) (Херсонська ОЮБ ім. Б. Лавреньова), анкетування «Читає сім’я» (Черкаська ОЮБ ім. В. Симоненка). Під час акції «Бібліовація» Житомирська ОЮБ щоквартально здійснювала анкетування користувачів за темою «Краща книга – улюблена книга», за підсумками якого визначалися книги-кандидати на «Золоту полицю бібліотеки». У рамках творчого проекту «Світ українського слова» Запорізька ОЮБ провела соціологічне опитування юнацтва «Я читаю сучасну книгу українською мовою». Хмельницька юнацька бібліотека організувала локальні дослідження: «Задоволення освітніх потреб молоді в бібліотеці» та «Золота книжкова сотня» (за визначенням читачів абонементу).

Чернігівська юнацька книгозбірня у 2008 році поставила собі завдання визначити інформаційні потреби, коло інтересів та захоплень сучасної молоді з метою подальшої розробки та реалізації заходів, спрямованих на підвищення інтересу молоді до тих видань, які відрізняються високим рівнем художнього смаку та професійною подачею корисної пізнавальної інформації. Для виконання цього завдання було складено програму та анкети соціологічного дослідження «Дозвілля з журналом».

Аналіз отриманих результатів опитування підтвердив гіпотезу про те, що читаність періодичних видань, зокрема, журналів для молоді, користувачами бібліотеки, учнівською та студентською молоддю є достатньо високою.

Найбільшою популярністю користуються журнали розважального спрямування. На жаль, науково-пізнавальні та літературно-художні журнали майже не згадуються у відповідях на анкети або згадуються лише в поодиноких випадках.

Подібну роботу зініціювала також Одеська ОЮБ ім. В. Маяковського, що провела серед юнаків та дівчат анкетування, метою якого було виявлення того, як періодичні видання допомагають молоді в освіті та самоосвіті, визначення найбільш запитуваної та читаної молоддю категорії пізнавальних журналів.

Вивчення інформаційних потреб користувачів було покладено і в основу дослідницької роботи Рівненської бібліотеки для юнацтва. Її соціологічна служба вирішила провести соціологічне дослідження «Інтернет як умова оптимізації навчально-виховного процесу». Результати дослідження свідчать, що бібліотека потребує значного покращення технологічної бази, доступу до всесвітньої мережі для більш повного задоволення зростаючих потреб користувачів. Луганською ОЮБ були проведені індивідуальні експрес-опитування «Світ моїх інтересів» та «Я + Інтернет», які дали можливість працівникам відділів обслуговування під час запису та відвідування бібліотеки дізнатися про розмаїття читацьких уподобань. На базі відділу міського абонементу Полтавської ОЮБ методом анкетування було здійснено соціологічне дослідження «Потреба користувачів в електронних носіях інформації». У ході дослідження опрацьовано 130 анкет. Аналіз показав, що 77 % респондентів вважають, що інформація на електронних носіях потрібна. Були внесені пропозиції щодо впровадження нової послуги – видачі аудіокниг та електронних дисків додому, запропоновані теми та твори для докомплектування бібліотечного фонду.

З метою спрощення вільного доступу до Інтернету через публічні бібліотеки, особливо для соціально незахищених верств населення, обласні юнацькі бібліотеки взяли активну участь у проведеному Українською бібліотечною асоціацією спільно з Міністерством культури і туризму України анкетуванні книгозбірень задля визначення стану їх готовності до участі у проекті «Глобальні бібліотеки» за фінансової підтримки Фонду Біла і Мелінди Гейтс.

Сьогодні спостерігається зростання інтересу молоді до здорового способу життя. Бібліотеки допомагають молодим людям, а особливо підліткам, і в цьому. Зупинімося на соціологічній складовій цієї роботи. Так, Кіровоградська ОЮБ організувала та провела обласне соціологічне дослідження «Молодь. Бібліотека. Куріння. Шляхи трансформації свідомості», метою якого був аналіз заходів, спрямованих проти тютюнопаління, у бібліотеках Кіровоградської області, що працюють з молоддю, та виявлення нереалізованих можливостей запобігання цій шкідливій звичці бібліотечними засобами.

В опитуванні взяли участь користувачі бібліотек – молоді люди у віці до 35 років. Усього опитано 553 респондента.

На думку респондентів, найбільш ефективними заходами з профілактики куріння є:

• бесіди бібліотекарів про шкідливість тютюну (21,7 %);
  
• бесіди лікарів про шкідливість тютюну (18,8 %);
  
• виставки видань (13,4 %);
  
• бесіди вчителів про шкідливість тютюну (10,7 %);
  
• конкурсні або тренінгові заняття у бібліотеці або у школі (10,1 %);
  
• рішення місцевої Ради про заборону куріння у громадських місцях (9,8 %);
  
• організація гуртків «самодопомоги» тих, хто кинув курити (9,5 %).
  

Регіональні юнацькі бібліотеки як методичні центри опікуються проблемами бібліотечного обслуговування сільської молоді. На жаль, сьогодні говорити про якісь вагомі досягнення в роботі сільських бібліотек не доводиться. Проте, аби виявити певні досягнення та недоліки цієї роботи, зробити певні висновки щодо поліпшення життя сільських бібліотечних закладів, юнацькі бібліотеки організовують конкретні дослідження. Наприклад, Кіровоградська ОЮБ провела соціологічне дослідження «Читач сільської бібліотеки. Хто він?». Його результати дозволили дізнатися про контингент користувачів, їх запити, інтереси, якість обслуговування тощо. Активно підключилися до згаданої роботи Тернопільська ОМБ своїм регіональним соціологічним дослідженням «Сільська молодь: ідеали, прагнення» та Черкаська ОЮБ ім. В. Симоненка дослідженнями «Сільські бібліотеки – центри доступу до соціально значимої інформації» та «Молодь села – користувачі сільської бібліотеки».

Продовжуючи ініціативу ДБУ для юнацтва щодо діяльності з підвищення інформаційної культури користувача, деякі обласні бібліотеки готують та проводять відповідні дослідження на регіональному рівні. Соціологічне дослідження «Інформаційна культура користувача» провела Одеська бібліотека для юнацтва. Фахівці Полтавської ОЮБ поставили собі мету з’ясувати, чи задовольняє навчальні потреби користувачів вибір підручників, методичних матеріалів, енциклопедичних видань, довідкових та інших джерел. Це вдалося з’ясувати в ході соціологічного дослідження «Чи задовольняє Вас вибір довідкової та навчальної літератури?». Було проаналізовано 50 анкет. Висновок: довідковою та навчальною літературою бібліотека комплектується недостатньо. Також проводилися опитування «Який вид реклами бібліотеки Ви вважаєте найбільш доречним та дієвим?», «Що в нашій бібліотеці є для Вас найбільш важливим джерелом для пошуку потрібної інформації?», «Що Вам найбільше сподобалося в роботі бібліотеки за минулий рік?». На продовження цієї теми та з метою виявлення ефективності та підвищення якості методичних, інформаційно-бібліографічних матеріалів бібліотеки працівниками науково-методичного відділу Полтавської ОЮБ було проведено соціологічне дослідження «Ефективність використання методичних та бібліографічних матеріалів, отриманих ЦРБ (ЦМБ) області від обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. Гончара». У результаті бібліотека отримала пропозиції щодо розкриття запитуваних тем у подальших методико-бібліографічних матеріалах, а також щодо форм матеріалів, які користуються найбільшим попитом. Крім того, систематично проводилися міні-опитування «Ефективність використання ДБА бібліотеки».

Черкаська ОЮБ під час опитування «Культура читання і її складові» з’ясувала, наскільки молоді люди вміють працювати з книгами, довідниками, енциклопедіями тощо.

Чіткими та цілеспрямованими можна назвати дослідження впливу бібліотек на патріотичне виховання (зокрема, шляхом пропаганди краєзнавчих матеріалів). Завдяки спеціально розробленим програмам та анкетам вдалося проаналізувати, наскільки фаховою є діяльність бібліотекарів юнацьких книгозбірень на допомогу вихованню патріотів, які форми застосовувати для популяризації літератури краєзнавчого характеру.

Так, до 70-річчя створення області Луганська ОЮБ провела соціологічне дослідження «Я і мій край». Дослідження зосереджувалось на визначенні рівня обізнаності сучасної молоді про минуле і сьогодення Луганщини. В опитуванні взяли участь 1155 осіб віком від 14 до 29 років, з яких: 17 % – молодь, яка працює; 16 % – студенти вищих навчальних закладів; 14 % – студенти коледжів. Найбільш численною групою респондентів було учнівство загальноосвітніх шкіл та ліцеїв – 47 %. За результатами опитування видано аналітичний матеріал.

Крім того, дослідну роботу в цьому напрямку активізували: Кіровоградська ОЮБ (соціологічне дослідження «Визначення читаності соціально значущої та краєзнавчої літератури у бібліотеках області»), Миколаївська ОЮБ («Рейтинг читання краєзнавчих видань»), Дніпропетровська ОМБ (соціологічне дослідження «Краєзнавчі запити у системі читання юних користувачів»), Хмельницька ОЮБ («Краєзнавча книга в структурі читання молоді»).

Вивчаючи проблеми молоді, Кіровоградська ОЮБ спільно з юнацькою бібліотекою Олександрійської МЦБС провела соціологічне дослідження «Чи є актуальним сьогодні поняття “патріотизм молоді”?». Відповідаючи на питання «Ваша оцінка міжнародної інтеграції», юнаки та дівчата вказують, що найбільшою цінністю є можливість отримувати роботу і навчатися в інших країнах.

За оцінками опитаної молоді (52 %), найактуальніші питання молодіжної політики все ще залишаються поза увагою держави. Зокрема, значна частина молоді не задоволена:

• рівнем доступності освіти (45 %);
  
• відповідністю освіти вимогам сьогодення (45 %);
  
• духовним та культурним розвитком (41 %).
  

Цікавим було загальносистемне дослідження «Ваше ставлення до військової служби», що проводилося серед допризовної молоді в бібліотеках Компаніївської ЦБС (Кіровоградської області). Його результати дали можливість визначити ставлення молодого покоління до військової служби: бажання служити виявили 72 %, небажання – 7 %, не замислювався –20 %. Цю ж тему було піднято і серед читачів Черкаської ОЮБ у формі анкетування «Армія і сходинки дорослого життя. Служити чи ні?».

У рамках допомоги підліткам та юнацтву у вирішенні їх соціальних проблем бібліотеками, що обслуговують юнацтво, було організовано та проведено чимало анкетувань, опитувань, досліджень. Серед основних:

• регіональне соціологічне дослідження «Молодь. Інформація. Бібліотека» (Тернопільська ОМБ);
  
• вивчення «Структурно-кількісні аспекти бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва в Миколаївській області» (Миколаївська ОЮБ);
  
• обласне дослідження «Особисті та соціальні проблеми молоді: допомога бібліотек» (Кіровоградська ОЮБ ім. О. Бойченка);
  
• анкетування «Бібліотека та обдарована молодь», «Роль бібліотеки у вихованні духовної культури» (Черкаська ОЮБ ім. В. Симоненка спільно з Шевченківською ЦБС);
  
• соціологічне дослідження «Вплив читання на ціннісні орієнтири сучасної молоді» (Одеська ОЮБ ім. В. Маяковського);
  
• анкетування під час проведення екологічної акції «Збережемо заповідність Кінбурської коси» (Миколаївська ОЮБ);
  
• анкетування з метою вивчення інформаційних потреб молодіжних лідерів (у рамках навчального семінару «Розвиток молодіжних ініціатив» [Миколаївська ОЮБ]).
  

В умовах неналежного фінансування державних установ, зокрема бібліотек для юнацтва, вони вимушені самостійно заробляти гроші, в тому числі надаючи платні послуги своїм користувачам. Пропозицію такого роду послуг обумовлено природним попитом на основний і найбільш потрібний у сучасному суспільстві ресурс – інформацію і, відповідно, зростаючими потребами її користувачів – юнацтва та молоді. У зв’язку з цим виникає необхідність вивчення ефективності комерційного інформаційно-бібліотечного сервісу: його вартості, якості, можливостей розширення асортименту, а також переваг та недоліків системи організації надання платних послуг у бібліотеках для юнацтва. Луганська бібліотека для юнацтва провела маркетингове дослідження «Додаткові послуги в бібліотеці: експрес-опитування користувачів щодо введення нових послуг та їх вартості»; Полтавська ОЮБ ім. О. Гончара – день суцільного опитування «Якими платними послугами Ви користуєтесь в нашій бібліотеці?»; Хмельницька ОЮБ щорічно аналізує попит на додаткові платні послуги бібліотеки та їх рентабельність, що сприяє збільшенню надходжень коштів від платних послуг.

Сьогодні, як ніколи, зростає роль особистості бібліотекаря. Тому важко применшити актуальність соціологічного дослідження «Портрет бібліотекаря в інтер’єрі Хмельницької обласної юнацької бібліотеки».

На завершення необхідно відзначити, що соціологічні дослідження в бібліотеках, що обслуговують юнацтво, слугують основою для аналізу існуючої системи бібліотечного обслуговування, а також для її реорганізації. Результати наукових досліджень дозволяють привести бібліотечне обслуговування у відповідність до попиту, раціонально організувати і комплектування, і популяризацію літератури, і виховання підростаючого покоління та молоді.

Соціологічні дослідження

Веб-спілкування та нетикет: ставлення бібліотекарів та користувачів

(Програма Всеукраїнського

соціологічного дослідження)