Податковий кодекс україни

Вид материалаКодекс

Содержание


Стаття 7. Загальні засади встановлення податків і зборів
Система елементів правового механізму податку являє собою певним способом супідрядну систему і включає обов’язкові й факультатив
Таким чином, як додаткові елементи правового механізму податку можна виділити такі
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   92

Стаття 7. Загальні засади встановлення податків і зборів


7.1. Під час встановлення податку обов’язково визначаються такі елементи:

7.1.1. платники податку;

7.1.2. об’єкт оподаткування;

7.1.3. база оподаткування;

7.1.4. ставка податку;

7.1.5. порядок обчислення податку;

7.1.6. податковий період;

7.1.7. строк та порядок сплати податку;

7.1.8. строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

7.2. Під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування.

7.3. Будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

7.4. Елементи податку, визначені в пункті 7.1 цієї статті, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом.

Закріплення правової конструкції податку, втілення її у відповідну правову форму пов’язане з дослідженням і певними сутнісними підсумками при характеристиці поняття податкового механізму. Ця категорія характеризується в національних законодавствах, однак без деталізації й визначення змісту. Так, у Податковому кодексі України взагалі не використовується термін механізм сплати податків і зборів, натомість застосовуючи таку конструкцію, як загальні засади встановлення податків і зборів і обмежуючись простим переліченням елементів податку у п. 7.1 ст. 7.

Податковий кодекс України має відрізнятися стабільною, традиційною структурою за окремими податками і зборами. Як складові її частини, виступають елементи правового механізму податку або збору. Законодавче регулювання оподаткування припускає наявність вимоги закріплення складових елементів, що визначають цілісну правову конструкцію податку чи збору. Так, положення Податкового кодексу України про податки й збори повинні бути сформульовані таким чином, щоб кожен точно знав, які податки (збори), коли й у якому порядку він повинен платити.

При цьому необхідно виходити з того, що регулювання правового механізму податку здійснюється шляхом закріплення імперативного набору елементів, що визначають зміст й особливості реалізації податкового обов’язку. Наприклад, Податковим кодексом Російської Федерації закріплюються лише 6 підстав, які фактично й становлять набір елементів правового механізму податку. Так, у ст. 17 визначено, що, податок уважається встановленим лише в тому випадку, коли визначені платники податків і елементи оподаткування, а саме:
  • об’єкт оподаткування;
  • податкова база;
  • податковий період;
  • податкова ставка;
  • порядок обліку податку;
  • порядок і строки сплати податку.

Відповідно до п. 7.2 ст. 7 Податкового кодексу України у необхідних випадках при встановленні податку в Податковому кодексі України можуть також передбачатися податкові пільги й підстави для їх використання платником податків.

Для таких випадків сформований певний алгоритм побудови спеціальних положень Податкового кодексу України, якими регулюється сплата відповідних податків і зборів. Вони мають традиційну структуру, розташування статей. Природно, ми абстрагуємося від ситуації, коли в Розділі Податкового кодексу України присутня яка-небудь спеціальна норма (бюджетне відшкодування; бандерольний спосіб сплати податку тощо), що неможливо застосувати щодо інших податків.

Система елементів правового механізму податку являє собою певним способом супідрядну систему і включає обов’язкові й факультативні елементи.

Необхідно мати на увазі, що цільний правовий режим конкретного податку або збору припускає об’єктивне сполучення елементів, що становлять правовий механізм податку. Серед них можна виділити як обов’язкові, так і факультативні. Обов’язкові елементи правового механізму податку включають в себе групу основних і групу додаткових. Основні елементи визначають фундаментальні, сутнісні характеристики податку, які формують головне уявлення про зміст податкового механізму. Відсутність якого-небудь із основних елементів правового механізму податку не дозволяє однозначно визначити тип цього платежу й робить податковий механізм невизначеним. Виходячи із цього, до групи основних елементів правового механізму податку необхідно віднести:

а) платника податку;

б) об’єкт оподаткування;

в) ставка податку.

Додаткові елементи правового механізму податку деталізують специфіку конкретного платежу, створюють завершену й повну систему податкового механізму, забезпечують логічний і раціональний режим його закріплення. Слід враховувати, що додаткові елементи так само обов’язкові, як і основні, і не мають факультативного характеру. Цільний правовий механізм податку можливий тільки як сукупність основних і додаткових елементів, і відсутність хоча б одного з додаткових елементів не дозволить законодавчо закріпити окремий податок або збір (наприклад, неможливо уявити податок, що незрозуміло куди надходить: до якого виду бюджету, до бюджету чи цільового фонду?). Сукупність додаткових елементів правового механізму податку досить різноманітна (залежно від ступеня деталізації податкового механізму). Залежно від характеру деталізації дану групу елементів можна поділити на:
  1. додаткові елементи правового механізму податку, що деталізують основні або пов’язані з ними (база оподаткування, порядок обчислення податку - категорії, прямо залежні або опосередковано пов’язані з об’єктом оподаткування);
  2. додаткові елементи правового механізму податку, що мають самостійне значення (податковий період, строк та порядок сплати податку, строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку).

Таким чином, як додаткові елементи правового механізму податку можна виділити такі:

а) база оподаткування;

б) порядок обчислення податку;

в) податковий період;

г) строк та порядок сплати податку;

ґ) строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Хотілося б ще раз підкреслити, що й основні і додаткові елементи носять обов’язковий характер, без якого неможливе закріплення відповідного податкового механізму. Додатковість елемента підкреслює не його необов’язковість, а особливості регулювання (можливість делегування компетенції тощо).

Факультативні елементи є необов’язковими для правового механізму податку й можуть закріплюватися в законодавчих актах, підкреслюючи своєрідність саме цього податкового механізму, а можуть бути відсутніми. В окремих випадках специфіка податку вимагає виділення в його механізмі особливих елементів, характерних винятково для даного податку. Наприклад, ведення спеціальних кадастрів по майнових податках; специфічних реєстрів; бандерольний спосіб сплати тощо. Подібні елементи й становлять групу факультативних, які можуть бути присутніми у податковому механізмі, а можуть і не використовуватися.