Geum.ru

Податковий кодекс україни

Вид материалаКодекс

Содержание


Стаття 5. Співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   92

Стаття 5. Співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами


5.1. Поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

5.2. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

5.3. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Система норм права, що лежить в основі правових відносин, виділяє останні з суспільних відносин в цілому і визначає деякі особливості податкових правовідносин:
  1. Цільова системність - система податкових правовідносин підпорядкована певній меті - встановленню і стягнення податків. Податкові правовідносини підпорядковані певній логіці, яка відображає зміст діяльності держави по встановленню і збору податків, обов'язок платника внести певну суму в грошовий фонд.
  2. Формальна визначеність пов'язана з тим, що правовідносини регулюють чітко визначені зв'язки, що складаються між суб'єктами. Особливістю податкових правовідносин є те, що одним із суб'єктів завжди виступає держава при цьому визначено також коло інших суб'єктів податкових правовідносин, перелік їхніх прав і обов'язків: держави та компетентних органів установити податки і забезпечити їх сплату; платників податків - внести до бюджету або позабюджетний державний фонд грошову суму у встановлені терміни та в необхідному розмірі.
  3. Забезпечення державним примусом податкових правовідносин посилюється тим, що фактично мова йде про охорону власником належного йому майна. Податкові надходження, складаючи основу грошового фонду держави, представляють державні кошти, і утиск реалізації державних інтересів породжує відповідну реакцію охоронного державного механізму.

Податкові правовідносини, які передбачають як обов’язковий суб’єкт державу, зв’язані з багатьма сторонами його функціонування. Конституційне право, що має базове значення для всіх правових галузей і інститутів, відіграє таку ж роль і щодо податкового права. Так, наприклад, Конституція України встановлює пріоритет міжнародних угод над нормами національного податкового законодавства. Принципове значення для формування й функціо­нування всієї системи податкового законодавства має й норма Конституції, відповідно до якої закони й інші правові акти не повинні суперечити Конституції. Крім того, деякі норми конституційного права водночас входять до складу податкового права. Так, Конституція містить положення, відповідно до якого кожний зобов’язаний платити законно встановлені податки й збори. Ця ж стаття виконує охоронні функції й захищає інтереси всіх платників, оскільки містить положення, що забороняє необґрунтоване збільшення податкового тягаря шляхом надання податковим нормам зворотної чинності. Ст. 5 Податкового кодексу України встановлюється межа впливу норм податкового законодавства та співвідношення їх із нормами законодавчих актів, які не відносяться до складу податкового законодавства України згідно із ст. 3 Податкового кодексу України. Ця стаття застосовується при вирішенні питання щодо відповідності нормативно-правових актів, які регулюють відносини оподаткування з іншими джерелами податкового права, з іншим законодавством, закладає підстави співвідношення актів за юридичною силою. Визнання нормативно-правового акта таким, що не відповідає Податковому кодексу України, вирішується в судовому порядку.

Цілою низкою статей Податкового кодексу України акцентується увага на існування такої межі та використання митного законодавства до відносин оподаткування. Цьому є дві серйозні підстави: а) включення до сукупності податків та зборів мита – спеціального обов’язкового платежу, який входить до податкової системи України, справляється при перетинанні митного кордону України та регулюється митним законодавством; б) справляння податку на додану вартість та акцизного податку при перетині митного кордону України, яке регулюється в тому числі і митним законодавством. У цих відносинах податкове законодавство регулює справляння таких платежів на межі фінансового та адміністративного законодавств.

Взаємодія податкового права й адміністративного права проявляється у встановленні відповідальності за порушення податкового законодавства. Охоронна функція податкового права обумовлена тим, що адміністративна відповідальність забезпечує виконання платниками податків їхніх обов’язків. Наприклад, відповідальність за порушення податкового законодавства, урегульована Податковим кодексом України, адже він містить поряд з фінансовими й систему адміністративних санкцій. При цьому застосування адміністративних санкцій за податкові правопорушення також неможливе без застосування категорій податкового права.

Сплачені податки та збори зараховуються до відповідних бюджетів. Але це вже не є предметом регулювання податкового законодавства. Зарахування ж податків та зборів до відповідних бюджетів і регулюється Бюджетним кодексом України. Саме в цій ситуації виникає певна межа в реалізації податкових та бюджетних норм. Податкове законодавство щодо цих відносин застосовується лише до того моменту, коли йдеться про регулювання виконання податкового обов’язку та закінчується сплатою податків та зборів. Стосовно цих відносин бюджетне законодавство не застосовується.

Особливий інтерес викликає співвідношення податкового й цивільного права. Хоча податкове право є публічної галуззю права, між ним і цивільним правом існує вельми тісний зв’язок. Податкове й цивільне право зв’язані настільки тісно, що дають підстави одним бачити в податковому праві додаток до цивільного права, а іншим - стверджувати, що цивільне право повинне бути підпорядковане податковому праву. Однак таке тлумачення взаємозв’язку податкового й цивільного права здатну лише увести від суті справи. Податкове право охоплює регулювання господарських процесів, як і цивільне, але в зовсім інших аспектах, іншими методами. Такі категорії цивільного права, як дохід, майно, споживання, витрати й багато чого іншого використовуються в податковому праві, де вони формуються й інституціоналізуються.

До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони іншій, у тому числі до податкових та інших фінансових і адміністративних відносин, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не передбачено законодавством. Таким чином, за загальним правилом, норми цивільного права не застосовуються до податкових відносин. Таке розмежування надзвичайно важливе, оскільки податкові відносини також тісно пов’язані з майном. Однак не слід забувати й про можливі винятки, коли ті або інші положення цивільного законодавства застосовуються й до податкових відносин.

Зв’язок податкового й кримінального права має двоїсту природу. З одного боку, окремі норми кримінального права спрямовані на захист тих об’єктів, які є об’єктами регулювання податковим правом. З іншого боку, кваліфікація деяких злочинів неможлива без застосування категорій податкового права й норм податкового законодавства.

Досить активно застосовуються нормативні акти міжнародного права, які регулюють оподаткування. Так, договори (конвенції, угоди) про усунення подвійного оподаткування зв’язують Україну з багатьма державами (Великою Британією, Польщею та іншими). Особливістю таких переплетінь податкового й міжнародного права є вища юридична чинність міжнародних договорів порівняно із законами.

Необхідно при цьому провести розмежування між системою податкового права й системою податкового законодавства. Якщо перша являє собою сукупність відносин, які регулюються податковим правом, то система податкового законодавства - зовнішнє вираження податкових правовідносин, своєрідне усвідомлення їх суспільством на даному етапі, закріплене за допомогою наявних у його розпо­рядженні нормативних важелів. Системи податкового права й законодавства співвідносяться як специфічні філософські категорії змісту й форми.