Податковий кодекс україни

Вид материала

Кодекс

Содержание Стаття 9. Загальнодержавні податки та збори Податкова система України включає два рівні: державний і місцевий. Податкова політика, що проводиться органами державної влади й місцевого самоврядування, є основою забезпечення єдності податково До доходів загального фонду Державного бюджету України належать 50 % податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) на території міста Києва 25 % податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній терит

Подобный материал:

• Закону України "Податковий Кодекс України", 88.45kb.
• Закону України "Податковий Кодекс України", 568.32kb.
• Закону України "Податковий Кодекс України", 172.07kb.
• Закону України "Податковий Кодекс України", 5240.64kb.
• Закону України "Податковий Кодекс України", 20.22kb.
• Верховною Радою України 02. 12. 2010 р прийнято Податковий кодекс, 25.5kb.
• Закону України "Податковий Кодекс України", 106.68kb.
• Податковий кодекс україни, 15353.9kb.
• Закону України "Податковий Кодекс України", 2544.98kb.
• Закону України "Податковий Кодекс України", 2544.98kb.

Стаття 9. Загальнодержавні податки та збори

9.1. До загальнодержавних належать такі податки та збори:

9.1.1. податок на прибуток підприємств;

9.1.2. податок на доходи фізичних осіб;

9.1.3. податок на додану вартість;

9.1.4. акцизний податок;

9.1.5. збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

9.1.6. екологічний податок;

9.1.7. рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

9.1.8. рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

9.1.9. плата за користування надрами;

9.1.10. плата за землю;

9.1.11. збір за користування радіочастотним ресурсом України;

9.1.12. збір за спеціальне використання води;

9.1.13. збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

9.1.14. фіксований сільськогосподарський податок;

9.1.15. збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

9.1.16. мито;

9.1.17. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

9.1.18. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

9.2. Відносини, пов’язані з установленням та справлянням мита, регулюються митним законодавством, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

9.3. Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

9.4. Установлення загальнодержавних податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.

Особливе місце в реалізації податкової реформи було приділено правовому регулюванню загальнодержавних податків та зборів. До них віднесено лише ті, які встановлено Верховною Радою України та справляння яких є обов’язковим на всій території України. Структурна перебудова податкових доходів вимагала єдиного державного регулювання державного бюджету, певної стабільності формування дохідної частини. При цьому особливо важливим є захист місцевих бюджетів від необґрунтованого й необмежного тиску згори.

Незважаючи на те, що регулювання загальнодержавного оподаткування забезпечується Податковим кодексом України, необхідно підкреслити основні проблеми податкового регулювання.

Законодавче регулювання загальнодержавного оподаткування ґрунтується на декількох принципах, які лежать в основі системи загальнодержавних податків і зборів, що формується.

1. Податкова система України включає два рівні: державний і місцевий.
   
2. Державна податкова система ґрунтується на стабільних джерелах надходжень за рахунок податків і інших відрахувань, які не змінюються протягом відносно тривалого періоду.
   
3. Взаємини державної та місцевих податкових систем будуються на основі конституційного закріплення й законодавчого регулювання основних принципів, що розмежовують їх сферу дії.
   
4. Законодавчо закріплені принципи, що розмежовують сферу дії місцевих і державної податкових систем, підлягають неухиль­ному дотриманню в рамках реалізації податкової дисципліни.
   
5. Податкова політика, що проводиться органами державної влади й місцевого самоврядування, є основою забезпечення єдності податкової системи.
   

Досить часто до загальнодержавних податків та зборів відносять податки та збори, які надходять виключно до Державного бюджету. Але п. 9.3 ст. 9 Податкового кодексу України наголошує на тому, що цей аспект не є предметом регулювання Податкового кодексу України. Досить слушним у цьому випадку робиться посилання на те, що зарахування (надходження) коштів від сплати загальнодержавних податків та зборів здійснюється відповідно до бюджетного законодавства. Дійсно, саме ці аспекти регулюються ст.ст. 29, 64-69 Бюджетного кодексу України. Усю групу загальнодержавних податків та зборів, виходячи із бюджетної спрямованості, можна розділити на декілька груп: а) податки чи збори, які зараховуються до Державного бюджету; б) податки чи збори, які розподіляються між Державним та місцевими бюджетами; в) податки чи збори, які зараховуються та розподіляються між місцевими бюджетами.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно із статтями 64, 66, 69 та 71 Бюджетного кодексу України закріплені за місцевими бюджетами.

До доходів загального фонду Державного бюджету України
належать:

1. податок на прибуток підприємств (крім податку, визначеного
   п. 2 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України;
   
2. 50 % збору за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування;
   
3. 50 % збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення);
   
4. 50 % плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім плати за користування надрами в межах континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, яка зараховується до загального фонду державного бюджету у повному обсязі);
   
5. 50 % податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) на території міста Києва;
   
6. податок на додану вартість (крім податку, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);
   
7. акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (крім акцизного податку, визначеного у ч. 1 ст. 66 Бюджетного кодексу України, та акцизного податку, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);
   
8. акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (крім акцизного податку, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);
   
9. рентна плата за нафту, природний газ, газовий конденсат, що видобуваються в Україні;
   
10. рентна плата за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України (якщо інше не встановлено законом про Державний бюджет України);
    
11. рентна плата за транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;
    
12. рентна плата за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
    
13. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками (якщо інше не встановлено законом про Державний бюджет України);
    
14. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності (якщо інше не встановлено законом про Державний бюджет України);
    
15. державне мито в частині, що відповідно до закону зараховується до державного бюджету;
    
16. збір за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та кошти від продажу таких дозволів;
    
17. збір за користування радіочастотним ресурсом України.
    

Згідно ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України якщо законом встановлено новий вид доходу державного бюджету, його зарахування до загального фонду визначається законом про Державний бюджет України на період до внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України. Склад доходів спеціального фонду Державного бюджету України визначається законом про Державний бюджет України з урахуванням норм Бюджетного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать:

1. податок на доходи фізичних осіб у частині, визначеній
   ст. 65 Бюджетного кодексу Україна, яка встановлює, що до доходів бюджету м. Києва зараховується 50 % податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на території м. Києва. До доходів бюджету м. Севастополя зараховується
   100 % податку на доходи фізичних осіб, що сплачується(перераховується) згідно з Податковим кодексом України на території м. Севастополя. До доходів бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення зараховується 75 % податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на території цих міст. До доходів бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст районного значення зараховується 25 % податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території.
   
2. 50 % збору за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя;
   
3. 50 % збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення), що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя користувачами води за місцем її забору;
   
4. 50 % плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім плати за користування надрами в межах континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони), що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя;
   
5. державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам.
   

Ч. 1 ст. 66 Бюджетного кодексу України встановлює, що для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм Автономної Республіки Крим, територіальних громад до доходів бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать:

1. 25 % податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території;
   
2. 50 % збору за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування;
   
3. 50 % збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення), що зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів користувачами води за місцем її забору;
   
4. 50 % плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім плати за користування надрами в межах континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони);
   
5. акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (крім акцизного податку, що зараховується до спеціального фонду державного бюджету згідно із законом про Державний бюджет України), що сплачується платниками, які зареєстровані в Автономній Республіці Крим, - до доходів бюджету Автономної Республіки Крим.
   

У ч. 2 ст. 66 Бюджетного кодексу України зазначається, що для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм територіальних громад до доходів районних бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать 50 % податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на території сіл, їх об'єднань, селищ, міст районного значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать:

1. фіксований податок, що зараховується до місцевих бюджетів;
   
2. податок на прибуток підприємств та фінансових установ
   комунальної власності. Податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, засновником яких є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські, селищні та сільські ради, зараховується відповідно до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, селищних та сільських бюджетів;
   
3. плата за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення; плата за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; збір за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення; збір за спеціальне використання лісових ресурсів (крім збору за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування). Такі платежі зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням (місцем розташування) відповідних природних ресурсів, а щодо водних об'єктів - за місцем податкової реєстрації платника збору;
   
4. плата за землю, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;
   
5. фіксований сільськогосподарський податок у частині, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.
   

Надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів за п. 2 ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України включають єдиний податок, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.