Удругій половині ХІХ ст. І на початку ХХ ст

Вид материала

Документы

Содержание кафедра психології Софія Грабовська ГЕНДЕРНІ ТА ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ “ВИМАГАЮЧОЇ” ПОВЕДІНКИ Ключові слова: „споживацька психологія”, “вимагаюча” поведінка, мотивація.

Подобный материал:

• Програма фахового іспиту з Всесвітньої історії для спеціалізації, 74.23kb.
• Японія у другій половині ХІХ на початку, 25.92kb.
• Вивчалася, а отже, відзначається новизною, викликане потребами сьогочасся, необхідністю, 311.24kb.
• Курсової роботи "Виникнення І розвиток психології релігії у другій половині XIX, 539.34kb.
• Гринчак М. О. Благодійна діяльність промисловців Півдня України у другій половині ХІХ, 308.85kb.
• Уроку з історії України для 9 класу на тему: "Початок національного відродження у Наддніпрянській, 110.98kb.
• Лариса Орєхова розвиток лінгводидактичних ідей у другій половині ХІХ – першій половині, 127.11kb.
• Н.Є. Терьошкіна Національний університет кораблебудування, м. Миколаїв шляхи активізації, 28.19kb.
• Східноукраїнський національний університет, 926.8kb.
• А. Ю. Роль газети "Буковина" в загальноукраїнському літературному процесі кінця ХІХ, 342.2kb.

В самому загальному вигляді комунікація представляє собою систему, яка складається із джерела інформації та тих хто її отримую, а також фізичних каналів руху цієї інформації, що пов’язують їх між собою. Г.Лассуєл вважав, що визначити суть комунікації можна через наступну “комунікативну формулу” яка складається з наступних взаємопов’язаних ланок: комунікатор – зміст інформації – засоби комунікації – характеристики аудиторії – зміни аудиторії в результаті комунікації. З часом ця формула значно ускладнилася і в більшій мірі почала відображати не так зовнішню форму як внутрішній зміст комунікативних процесів.

Можна виділити ряд важливих функцій масової та політичної комунікації які безпосередньо виводять нас на процеси побудови і реалізації політичного іміджу: інформаційна – основна для комунікації; соціалізуюча, яка пов’язана з формуванням або зміною інтенсивності і направленості соціально-політичних установок цінностей та ціннісних орієнтацій; організаційно-поведінкова, яка впливає на дії масової аудиторії або всього населення та емоційна – створює та підтримує певний емоційний рівень, стимулює певні емоційні реакції громадян.

Слід зазначити, що особливо у післявоєнні роки значно зруйнувались ілюзії, щодо абсолютного всесилля засобів масової комунікації. Хоча їх постійний та інтенсивний вплив на окремих людей, групи та суспільство в цілому достатньо вагомий і недооцінювати його в жодному випадку не можна, однак виявилося, що у свідомості широких верств населення відбуваються внутрішні спонтанні зміни, які здатні суттєво підірвати маніпулятивні зусилля ЗМІ і різко знизити ефективність тих чи інших пропагандистських кампаній, а інколи і отримати зворотній від бажаного ефект. Певна аудиторія, а саме громадяни демократичних держав все очевидніше виявляють відносну самостійність, вибірковість і, в певних випадках, критицизм по відношенню до багатьох матеріалів цілеспрямованої інформації.

кафедра психології

Софія Грабовська

ГЕНДЕРНІ ТА ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ “ВИМАГАЮЧОЇ” ПОВЕДІНКИ

Стаття “Гендерні та вікові особливості вимагаючої” поведінки присвячена аналізу явища, що окреслюється поняттями „споживацтво”, „соціальний паразитизм”, „утриманство”. Автор обгрунтовує введення терміну “вимагаюча” поведінка, який є результуючим стосовно них. У статті окреслені гендерні та вікові особливості прояву поведінки особистості за принципом “дай”.

Ключові слова: „споживацька психологія”, “вимагаюча” поведінка, мотивація.

Широко вживані в публіцистиці, в художній та популярній літературі терміни “утриманство”, „споживацька психологія”, “соціальний паразитизм” в наукових дослідженнях зустрічаються рідко. Споживацька особистість легко вгадується в описаних Е.Фромом неплідних орієнтаціях характеру (рецептивно орієнтованій, захланній та орієнтованій на експлуатацію особистості) [ 3]. Дослідженням феномену споживацтва присвячені роботи професора Варшавського університету М. Левицької, в яких бажання жити лише одержуючи, а не створюючи, розглядається як „вимагаюча поведінка” [ 1, 2]. „Споживацька психологія” полягає в тому, що її носії лише використовують те, що зроблено іншими, не здатні до творчості, до продуктивної діяльності. „Соціальний паразитизм” – здатність існувати за рахунок інших (окремих людей, групи, держави), має як соціально-корисний, так і соціально-негативний прояви. Прикладом “корисного” прояву “соціального паразитизму” може слугувати ситуація, коли науковець, що пише оглядову або компілятивну роботу, лише переповідаючи думки інших, не створює нічого нового, але популяризує ці ідеї, робить їх доступними для широкого кола читачів. Крадіжки (в прямому і переносному сенсі слова), життя за рахунок інших, перенесення відповідальності на інших – негативний прояв цього явища. В психологічному плані прикладом соціального паразитизму може слугувати намагання самоствердження за рахунок приниження інших.

Феномен „утриманства” полягає в тому, що одна людина працює і забезпечує того або тих, хто не може цього зробити сам. Негативне забарвлення утриманство отримує, коли цілком працездатна і дієздатна людина не бажає нічого робити сама і вимагає, щоб її забезпечували інші люди, держава, суспільство.

“Вимагаючою” може бути названа поведінка за парадигмою “дай”. Вона утворюється “накладанням” мотиваційних векторів споживацтва, соціального паразитизму та утриманства і є досить поширеним явищем, яке полягає в бажанні жити за рахунок інших (і в матеріальному, і в соціальному, і в психологічному, і в духовному сенсі). Об’єктами такої поведінки можуть виступати як окремі люди, так і групи людей, держава, суспільство загалом.

“Вимагаючу” поведінку можна вважати психологічним атавізмом віку немовляти в психіці дорослої людини, показником інфантильності особистості. Людське дитя достатньо довго знаходиться в повній залежності від оточуючих людей і умов. Страх залишитися без опіки і втіха від задоволених (іншими, а не самим собою) бажань і потреб часто залишає настільки глибокий слід в житті дитини, що фіксується в її психіці у вигляді установки: