Geum.ru

Удругій половині ХІХ ст. І на початку ХХ ст

Вид материалаДокументы

Содержание


Марія Альчук КОМУНІКАТИВНА ФІЛОСОФІЯ ЯК ДИСКУРС ПРАКТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ “Практичне є все, що можливе завдяки свободі”І.Кант
Подобный материал:
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   91

Як і в будь-якій сучасній країні, у нас відбувається те, що Е.Гідденс називає просторово-часовим дистанціюванням, але навіть на побутовому рівні є відмінність у баченні значення простору й часу в житті західної й нашої людини. За умов тотальної недовіри, безпосередня присутність при укладанні ділових угод є для нас бажаною. Риторичним залишається питання про якість функціонування експертних систем у нашій краї. Відсутність ділової чи якоїсь іншої інформації щодо реальних мотивів діяльності тих, чи інших експертів є значною перешкодою для організації нормальної соціальної системи в нашій країні. На відміну від західного суспільства, якість наших експертних систем, які не можуть організувати оптимальне функціонування як матеріальної, так і соціальної системи є очевидною. Але це проблема всіх постсоціалістичних країн, які з різною швидкістю вирішують це складне питання. Процес формування української експертної системи потребує втручання з боку різних політичних і економічних еліт, які повинні були б створити відповідні матеріальні й інші умови для розв’язання цього питання. Проблематичною є також і якість рефлексивності нашого суспільства. Наслідком пострадянського минулого є в значній мірі хвороблива рефлексивність нашої інтелектуальної еліти. Не тільки рефлексія експертів, а й пересічних людей впливає на соціальний світ, а отже, й змінює його. Ми живемо в епоху зіткнення, конкуренції соціальних світів. Зростання рівня освіти населення країни ставить проблему довіри експертним оцінкам взагалі.

Разом з тим, треба визнати, що на відміну від західних суспільств, у нашій ситуації є й позитивні сторони. Наприклад, функціонування традиційних інститутів, які могли амортизувати деякий ризик сучасного суспільства. Особливо це характерно для Західного регіону України, де цінності сім’ї, церкви не були так знищені як на Сході. Можливо, за умов, коли західні моделі управління ризиком виявляються не завжди адекватними, у нашій ситуації будуть успішними моделі традиційні, які пов’язані з міфологічним рівнем свідомості. У ситуації, коли наше суспільство не може уникнути виклику часу, треба задіяти всі можливості, які можуть дати результат. Недооцінка міфологічного мислення в такій ситуації є просто непродуктивною. Західні аналітики пропонують використовувати всі рівні управління ризиком: від наддержавного й державного до групового й індивідуального. Ми ж можемо нагадати й про міфологічний рівень масової свідомості, яка можливо й забезпечить рівновагу між соціальними утопіями й реаліями життя.

Марія Альчук

КОМУНІКАТИВНА ФІЛОСОФІЯ
ЯК ДИСКУРС ПРАКТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ

“Практичне є все, що можливе завдяки свободі”
І.Кант

Свобода не існує десь потойбічно, а, як трансцендентальна за своєю дією, виявляється внутрішньо в наших моральних вчинках, спонукаючи нас піднятись над собою й діяти відповідно до морального закону. Свобода в ставленні до закону обертається необхідністю поважати чужу й власну гідність.

Практична філософія нині означає не тільки те, що - у Канта. На сьогодні виокремлюють такі основні принципи: 1) кантівський принцип, що ґрунтується на універсалістській етиці справедливості; 2) практично-аристо-телівська етика доброго життя в сенсі традиційних доброчинностей чи звичаїв, що належать до певної життєвої форми; 3) онтолого-метафізична макроетика, що базується на принципі відповідальності. Такі принципи є філософсько-теоретичні, вони обґрунтовують моральні норми. Кант називав їх “метафізикою моральності”.

У наш час європейська філософська думка характеризується спрямованістю до практичної філософії. Практична філософія - це і герменевтика, і філософія прагматизму, і філософія економіки, і філософія моралі, і філософська антропологія. Проблематика практичної філософії не зводиться лише до етики (у Кантівському розумінні). Філософські дослідження у даній царині, виходячи з діяльнісно-творчої сутності людини, доповнюються різноманітними теоріями: комунікації, практичної дії, соціалізації, комплементарності (доповнюваності), універсалізму і т.д.

А.Єрмоленко, професор, завідувач відділом соціальної філософії Інституту філософії НАН України, говорить про практичну філософію як прикладну етику та називає її моральною антропологією. Філософські дослідження спрямовані на розв’язання проблеми обґрунтування моральних принципів. Дана проблематика актуальна та важлива, адже від шляхів її розв’язання залежать і способи її застосування. Важливі також і проблеми функціонування цих принципів у конкретних формах людського буття – політиці, праві, економіці, техніці, екології. Саме практична філософія сьогодні спрямовує зусилля філософів на дослідження методологічних проблем та на їх застосування в житті людей. Ведеться також філософська полеміка щодо предмету практичної філософії. Кантіанство обмежувало його етикою, тобто, соціальні, правові, політичні та економічні ідеї асимілювались етикою.

Практична філософія – це модернізована етика. Етика доповнюється дисциплінами, що орієнтуються на діяльнісно-творчу сутність людини. Так, у Апеля, Габермаса – як соціально-орієнтована комунікативна етика. Універсальна прагматика найбільш чітко й виразно зафіксована в межах комунікативної філософії. Вона завжди вивчає ставлення людини до мови, символів, знаків і при цьому сама їх використовує та певним чином розуміє. Комунікативна теорія застосовується як у дослідженні різноманітних сфер людської діяльності – політики, економіки, права, так і практично впливає на них через механізм дискурсу. Представники комунікативної філософії - К.-О. Апель, Ю. Габермас, Д. Бьолер, В.Кульман, В. Гьосле, акцентують увагу на принципах етики відповідальності, які здійснювали б контроль за розвитком сучасного суспільства. К.-О.Апель розробив комунікативну концепцію порозуміння між людьми.