Ань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності

Вид материалаДокументы

Содержание


Основна література до дисципліни
Методика викладання перекладу у вищій школі
Мета курсу
Завданням курсу
Основна література до дисципліни
Практичні заняття
Основна література до дисципліни
Н.Е. 1.6. Двоступенева структура маніпуляційної комунікативної стратегії
Подобный материал:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24



ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА ДО ДИСЦИПЛІНИ

  1. Алимов В.В. Теория перевода. Перевод в сфере профессиональной коммуникации. Изд. 3 - М.: 2005. 160 с.
  2. Бардаухов Л.С. Язык и перевод. М., 1975 г.
  3. Коптілов В. Теорія і практика перекладу: Навч. посіб. – К.: Юніверс, 2002. – 280с. Бібліогр.: с. 275 – 278.
  4. Комиссаров В.Н. Слово о переводе. М., Международные отношения, 1973 г.
  5. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу. Київ, 1986 р.
  6. Миньяр-Белоручев Р.К. Методика обучения переводу на слух. М., 1959 г.
  7. Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. - М.: Моск. Лицей, 1996.
  8. Партико З. В. Загальне редагування: нормативні основи: Навчальний посібник. – Л.: Афіша, 2004. – 416с., табл.. 9, рис. 47, додатків 16.
  9. Чернов Г.В. Основы синхронного перевода. М., 1987 г.



8.030507 – Німецько-український переклад


МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ПЕРЕКЛАДУ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

54 (1,5 кредити)


Методика викладання перекладу спрямована на описання процесу освіти майбутніх перекладачів, вчить підбирати та дидактизувати завдання під час навчального процесу, демонструє та обґрунтовує вибір вправ для тренування окремих мовленнєвих компетенцій, виокремлює завдання репродуктивного та продуктивного типу. Знайомить з можливими проблемами під час навчання перекладачів та шляхи їх подолання.

Мета курсу — ознайомити студентів з основними напрямками розвитку сучасної методики та дидактики при здобуванні освіти перекладачами; висвітлити різноманітні підходи до перекладу тексту; виявити основні ознаки та функції тексту, його комунікативну структуру та когнітивні аспекти.

Завданням курсу є навчити студентів: будувати навчальний процес згідно потреб окремих студентів; вміти підбирати та дидактизувати завдання.

Практичне значення курсу: засвоєння теоретичних знань з методики викладання перекладу, набуття практичних навичок та умінь теоретично обґрунтованого аналізу та дидактизації текстів та їх компонентів сприятиме підготовці студентів до плідної творчої роботи в вищих учбових закладах.



Змістовий модуль 1

Н.Е.1.1

Хто може вивчати перекладознавство? Інтелектуальні, психологічні, фізіологічні та професійні передумови. Найважливіші викладацькі та навчальні цілі перекладознавства, як предмета.

Н.Е.1.2

Дидактика одностороннього усного перекладу. Вибір та дидактування видів текстів одностороннього усного перекладу.

Н.Е.1.3

Дидактичні поради та види вправ для для послідовного одностороннього усного перекладу. Вправи на покращення розуміння на слух.

Н.Е.1.4

Вправи на запам’ятовування: загальні та спеціальні вправи на розвиток пам’яті, вправи для нотування.

Змістовий модуль 2

Н.Е.2.1

Вправи на відтворення та редагування тексту мовою перекладу. Вправи на покращення риторичних навичок.

Н.Е.2.2

Дидактика двостороннього усного перекладу. Оцінювання результатів перекладу.

Н.Е.2.3

Дидактування текстів для письмового перекладу, як предмету.

Н.Е.2.4

Дидактичні поради та види вправ для рецептивної фази

Н.Е.2.5

Дидактичні поради та види вправ для продуктивної фази.


ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА ДО ДИСЦИПЛІНИ
  1. Kautz U. Handbuch Didaktik des Ьbersetzens und Dolmetschens. – Mьnchen: Iudicum; 2000. – 631 S.
  2. Feldweg, E. : Der Konferenzdolmetscher im internationalem Kommunika-tionsprozess. – Heidelberg, 1996.
  3. Nord, C.: Ьbersetzen lernen – leicht gemacht. Heidelberg, 1991.
  4. Prunc, E. Translationskultur. In TexTconText 11 /1997.
  5. Hцnig H.G., KuЯmaul, P.: Strategie der Ьbersetzung. Tьbingen, 1991
  6. Jдger, G.; Dalitz, G.: Die Sprachmittlung und ihre Hauptarten. Leipzig, 1984.
  7. Wilss, W.: Ьbersetzungsunterricht. Tьbingen, 1996.



Практика перекладу основної іноземної мови (НІМЕЦЬКОЇ)

144 год. (4 кредити)

Мета курсу полягає у формуванні перекладацької компетенції, культури виконання та аналізу адекватного перекладу, набуття твердих навичок застосування перекладацьких трансформацій, відтворення безеквівалентної лексики в мові перекладу.

Практичні заняття забезпечують розвиток компетенцій, якими має оволодіти студент у процесі вивчення курсу:
  • Закріплення теорії і практики усного двостороннього перекладу.
  • Автоматизація навичок сприйняття на слух аудіотексту німецькою мовою і навпаки опрацювання сприйнятого змісту та адекватне відтворення змісту прослуханого тексту в мові прикладу.
  • Засвоєння елементів скоропису під час сприйняття на слух текстів німецькою мовою: піктограми, сталі та вільні скорочення, власні назви, цифрові дані.
  • Семантична надмірність тексту та способи її відтворення. Удосконалення і поповнення елементів скоропису під час сприйняття тексту на слух.
  • Тренування пам’яті в швидкому сприйнятті і відтворенні прослуханого тексту, 120 слів за хвилину. Послідовне підвищення якості перекладу.
  • Всебічне збагачення словникового запасу у студентів, особливо фахової лексики. Формування у студентів лінгвокраїнознавчої компетентності
  • Вміння аналізувати виконаний переклад.

Завдання курсу полягають в тому, щоб формувати перекладацькі компетенції, активно засвоювати фахову лексику; набувати тверді навички адекватного перекладу письмових текстів з німецької мови на українську і навпаки; розкривати значення слова за допомогою контексту; правильно застосовувати перекладацькі трансформації; робити усний двосторонній переклад з німецької мови. Доводити швидкість сприймання на слух аудіо- та відеотекстів до 120 слів на хвилину. На основі отриманих знань студенти повинні робити письмові та усні фахові переклади з німецької та української мов.


Змістовий модуль 1

Н.Е.1.1.

Тижні німецької культури в Україні

Н.Е.1.2

Євросоюз веде переговори з Росією

Н.Е.1.3

Мегаоб’єднання: Commerzbank поглинув Dresdner Bank

Н.Е.1.4

600-річний ювілей міста Чернівці

Н.Е.1.5

Спільна робота Німеччини та України у боротьбі з ВІЛ/СНІДом

Н.Е.1.6

EXPO 2000

Н.Е.1.7

Переговори на Франкфуртському ярмарку

Н.Е.1.8

Світова фінансова криза

Змістовий модуль 2

Н.Е.2.1

Україна та НАТО

Н.Е.2.2

Зовнішня політика України

Н.Е.2.3

Внутрішня політика України

Н.Е.2.4

Історія Німеччини (1914-1945)

Н.Е.2.5

Історія Німеччини (1945-1991)

Н.Е.2.6

Відень. Визначні місця та країнознавство.

Н.Е.2.7

Грац. Визначні місця та культурні особливості.

Н.Е.2.8

Швейцарія: Цюріх, Берн, Лозанна.

Н.Е.2.9

Підсумкове заняття. Тест на двомовний усний та письмовий переклад.


ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА ДО ДИСЦИПЛІНИ

  1. Алексеева С.И. Устный перевод. Немецкий язык. Курс для начинающих. – СПб.: Издательство «Союз», 2002. – 320 с.
  2. Завдання з аспектного перекладу: Збірник текстів ыз завданнями для занять з письмового та усного німецько-українського перекладу / Укл. Олексишина Л.Г. – Чернівці: Рута, 2007. – 28 с.
  3. Зеленин К.И. Деловые контакты: Руссо-немецкий разговорник. – Мн.: Высш.шк., 1994.
  4. Крушельницкая К.Г., Попов М.Н. Советы переводчику: учеб.пособие по нем.яз.для вузов. – 2-е изд., доп. – М.: Астрель: АСТ, 2006. – 316 с.
  5. Михайлов Л.М., Вебер Г., Вебер Ф. Деловой немецкий язык. Бизнес. Маркетинг. Менеджмент. – М.: Астрель, 2002.
  6. Нестаченко В.М., Гринюк Г.А. Немецкий язык: Учеб.пособие для студ.мед.учеб.заведений. – 2-е изд., испр.и доп. – К.: О-во «Знання», КОО, 2003. – 246 с.
  7. Основи перекладознавства: Навчальний посібник / За редакцією А.Є.Нямцу – Чернівці: Рута, 2008. – 312 с.
  8. Томсон Г.В. Курс юридического перевода. Гражданское и торговое право. – М.: Восток-Запад, 2004.
  9. Цвейг.С. Новели. – Харків: Фоліо, 2006. – 223 с. – Нім.та укр..мовами.


комунікативні стратегії

54 год. (1,5 кредитів)


Глобалізація та інформаційна революція спонукають до розширення контактів між людьми, народами і державами, потребують налагодження міжкультурного діалогу з метою досягнення порозуміння, толерантного сприйняття один одного, культури співробітництва. Все це можливо лише на основі безпосереднього спілкування, засобом якого є мова - універсальний механізм передачі інформації та засіб комунікації. Саме тому метою викладання курсу є формування у студентів чіткої уяви про сучасні методи та типи комунікативних стратегій, їхню теорію та організацію, що є інтелектуальною працею, спрямованою на придбання знань, умінь, навичок.

Специфіка курсу полягає в його орієнтованості на висвітлення мовленнєвих засобів, які користувач застосовує для мобілізації та балансу своїх ресурсів, активізації навичок і вмінь, для того, щоб задовольнити комунікативні потреби в економно можливий спосіб залежно від його/її конкретної мети.

Лекції з курсу спрямовані на ознайомлення студентів з моделлю комунікативних стратегій, їх організацією та методологією, з деякими ключовими поняттями (спільна та індивідуальна мета, маніпулятивні та гуманістич­ні комунікативні установки, діалогічний та монологічний характер спілкування), аналізом структури та генези мистецтва слова, що є релевантними для студентів четвертого курсу.

Завдання курсу полягає у тому, щоб сприяти студентам у виявленні можливості застосування системного підходу, який дозволить досліджувати основу мистецтва мови у всіх її формах як систему, не зважаючи на різні аспекти:
  • Наявність реципієнта
  • Склад групи
  • Умов застосування стратегій

Методи і форми поточного контролю:
  • Індивідуальне та фронтальне опитування
  • Бесіда
  • Тестування

Залік перевіряє набуті знання з дисципліни, вміння визначити тип комунікативної стратегії, розкриття сутності, послідовності зворотного зв’язку, визначення ролі культури у системі комунікативних стратегій.

Практичне значення курсу: розмежувати терміни, які часто змішуються: комунікативна стратегія, комунікативна тактика, комунікація, спілкування, ораторське мистецтво, риторика.


Змістовий модуль 1

Н.Е. 1.1. Поняття комунікації та комунікативних стратегій

Дефініція та методи комунікації та комунікативних стратегій.

Н.Е. 1.2. Типові цілі комунікації

Класифікація цілей комунікації за типом.

Н.Е. 1.3. Комунікативний зв’язок

Сутність та значення поняття комунікативний зв’язок., картина та план модерованої комунікації.

Н.Е. 1.4. Комунікативна стратегія інтерв’ю

Комунікативна тактика журналістського твору.

Н.Е. 1.5. Триступенева структура конвенційної та конфліктної комунікативних стратегій

Складові структури, принципи та застосування конвенційної та конфліктної комунікативних стратегій: пасивне позиціонування, сегментація аудиторії, конфлікт та консенсус позицій.

Н.Е. 1.6. Двоступенева структура маніпуляційної комунікативної стратегії

Складові структури, принципи та застосування маніпуляційної комунікативної стратегії: захват та утримання змістового простору.

Н.Е. 1.7. Підсумковий контроль

Індивідуальне опитування.

Змістовий модуль 2

Н.Е. 2.1. Техніка комунікацій

Мета та завдання основних технік комунікацій.

Н.Е. 2.2. Комунікативна техніка гри

Принципи та умови застосування комунікативної техніки гри.

Н.Е. 2.3. Комунікативна техніка погодження

Принципи та умови застосування комунікативної техніки погодження

Н.Е. 2.4. Комунікативна техніка провокацій

Принципи та умови застосування комунікативної техніки провокацій.

Н.Е. 2.5. Підсумковий контроль

Тестування.