Geum.ru

Робоча навчальна програма з дисципліни Історія української літератури ( ХХ ст. ) Для спеціальності 030501 - українська мова та література Факультет філологічний  

Вид материалаДокументы

Содержание


Зміст тем курсу
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Зміст тем курсу

Тематика лекційних занять



Тема 1. Історичні умови розвитку української літератури в новітній час:



  1. Трагічне завершення національних визвольних змагань і встановлення на більшій частині України більшовицького режиму.
  2. Суспільно-політична ситуація на західноукраїнських землях у першій половині ХХ ст.
  3. Піднесення української культури в 20 роках і пізніше посилення тоталітарного тиску.
  4. Друга світова війна й українська література.
  5. Особливості розвитку української літератури в другій половині ХХ ст.
  6. Особливості розвитку української літератури поза межами України.


Тема 2. Питання періодизації та систематизації українського літературного процесу ХХ - початку ХХІ ст.:

  1. Історіографія новітньої української літератури.
  2. Особливості трактування літературного процесу радянськими літературознавцями та науковцями діаспори.
  3. Основні етапи розвитку літератури радянської доби: література «розстріляного Відродження» (20-30 роки), література воєнного й повоєнного часу (40-50 роки), література часів суспільної відлиги й посилення тоталітарного тиску (60-80 роки).
  4. Література Західної України до 1939 року.
  5. Література української діаспори.
  6. Література кінця ХХ - початку ХХІ ст.


Тема 3. Художні напрямки, течії, стилі в українській новітній літературі:

  1. Розвиток течій раннього модернізму (неоромантизм, символізм, імпресіонізм), їх взаємодія з тенденціями реалізму й авангардизму.
  2. Авангардизм як провідний художній напрямок в європейській культурі ХХ ст., складність його утвердження в українській культурі та літературі.
  3. Течії авангардизму в українській літературі (експресіонізм, футуризм, сюрреалізм, естетика екзистенціалізму й абсурду).
  4. Соціалістичний реалізм як художній вияв ідеології тоталітарного режиму. Взаємодія соцреалізму й неоромантизму в творах О.Довженка, М.Стельмаха, О.Гончара... Драматизм долання ідеологічних штампів. Рецидиви соцреалізму в сучасній українській культурі, в так званому нацреалізмі.
  5. Постмодерні пошуки сучасних українських письменників.


Тема 4. Творчість Володимира Винниченка в 20-40 роках ХХ ст.:

  1. Життя В.Винниченка в еміграції, активна участь в українському літературному процесі (багатотомні видання творів письменника в Києві і Харкові, їх осмислення тогочасною критикою, популярність у читачів). Викреслення творчості письменника з офіційної історії літератури після листа до Й.Сталіна 1933 року.
  2. Драматургія В.Винниченка еміграційного періоду.
  3. Соціально-філософські романи В.Винниченка («Поклади золота», «Сонячна машина», «Лепрозорій», «Слово за тобою, Сталіне!»)
  4. Філософські праці В.Винниченка. Значення його «Щоденника».


Тема 5. Поетичний світ Павла Тичини. Становлення хисту поета:

  1. Життєвий і творчий шлях поета.
  2. Рання поезія П. Тичини.
  3. Збірка «Сонячні кларнети» - визначне явище українського модернізму.


Тема 6. Поетичний світ Павла Тичини. Післякларнетна поезія:

  1. Риси авангардизму в збірках “Замість сонетів і октав”, “Плуг”, “Вітер з України”, “Чернігів”.
  2. Творчість П. Тичини в умовах посилення тоталітарного тиску. Риси соцреалізму в збірках “Партія веде”, “Чуття єдиної родини” та ін. Переборення соцреалістичних стереотипів у кращих творах поета.
  3. Розвиток у творчості П. Тичини традицій Г.Сковороди. Поема-симфонія “Сковорода”.
  4. Проблеми сучасного вивчення творчості П.Тичини.


Тема 8. Неоромантична поезія Володимира Сосюри:

  1. Життєвий шлях В.Сосюри. Автобіографічний роман “Третя Рота”,його значення для осягнення творчості поета.
  2. Любовна лірика В.Сосюри.
  3. Патріотична лірика поета.
  4. Революційні й суспільно-політичні мотиви в ліриці В.Сосюри. Еволюція світогляду поета і її відбиття в його творчості. Відчайдушне прагнення поєднати соціалістичні й національні ідеали.
  5. Поеми В.Сосюри (“Червона зима”, “Мазепа”, “Розстріляне безсмертя”).
  6. Біблійні мотиви в поезії В.Сосюри.


Тема 9. Особливості творчості поетів-неокласиків:

  1. Неотрадиціоналізм і його місце в координатах модерного мистецтва.
  2. Мистецька позиція неокласиків в умовах утвердження соціалістичного реалізму.
  3. Провідні теми й мотиви творчості неокласиків (значення культури в розвитку суспільства, любовна та еротична лірика, психологізований пейзаж...)
  4. Версифікаційні особливості поезії неокласиків. Розвиток жанру сонета.
  5. Крим у творчості поетів-неокласиків.
  6. Значення перекладацької спадщини неокласиків.
  7. Значення літературознавчої спадщини неокласиків, їх суголосність із науковими пошуками представників російської формальної школи в літературознавстві.


Тема 10. Життєвий і творчий шлях Миколи Зерова:

  1. Драматизм життєвої і творчої долі письменника.
  2. Сонетарій поета. Культурологічні мотиви, актуалізація античних, давньоруських, біблійних ремінісценцій, сумовита елегійність, тонка іронічність, афористичність, лапідарність вислову.
  3. М.Зеров – майстер поетичного перекладу.
  4. Літературознавчі праці М.Зерова (“Українське письменство ХІХ ст.”, “Від Куліша до Винниченка”, “Леся Українка”, “До джерел”).


Тема 11.Творчість Освальда Бургардта (Юрія Клена):

  1. Біографія письменника.
  2. Збірка лірики “Каравели”. Метафоричний мотив мандрівки в просторі і часі – мотив розширення духовних обріїв.
  3. Поема “Прокляті роки” – один з перших антисталінських творів у світовій літературі. Використання античних традицій, звернення до поетики молитви.
  4. Філософічність, антитоталітарний пафос поеми “Попіл імперій”.
  5. Переклади О.Бургардта з англійської, німецької, французької, російської поезії.
  6. О.Бургардт – теоретик та історик літератури (“Новые горизонты в области исследования поэтического стиля», «Експресіонізм у німецькій літературі», “Леся Українка і Г.Гейне”, “Головні мотиви творчості Леоніда Андрєєва”).


Тема 12. Поетичний світ Максима Рильського:

  1. Життєвий шлях поета, вплив на його світогляд батька – визначного українського фольклориста Тадея Рильського.
  2. Рання лірика та неокласичний період творчості поета (збірки “На білих островах”, “Під осінніми зорями”, “Синя далечінь”, “Тринадцята весна”, “Крізь бурю і сніг”, “Де сходяться дороги”, “Гомін і відгомін”).
  3. Творчість автора в умовах посилення тоталітарного тиску, плакатна публіцистика збірки “Знак терезів”, намагання відійти від неї в подальших збірках.
  4. Творчість воєнного періоду (збірка “Слово про рідну матір”, поеми “Жага”, “Мандрівка в молодість”).


Тема 16. Особливості українського футуризму:

  1. Футуризм як течія мистецького авангардизму, його утвердження в Італії (Т.Марінетті), Росії (І.Сєвєрянін, В.Хлєбніков, В.Маяковський, брати Бурлюки).
  2. Українські футуристичні угрупування – “Фламінго”, Аспанфут, “Нова генерація”, участь у них письменників Гео Шкурупія, О.Слісаренка, М.Терещенка, М.Ірчана, М.Бажана, Ю.Яновського, художників В.Меллера, К.Малевича та ін.)
  3. Михайль Семенко – визначний представник українського футуризму. Життєвий і творчий шлях поета.


Тема 19. Своєрідність поетичного світу Євгена Плужника:

  1. Трагізм долі митця.
  2. Революційні мотиви ранньої лірики.
  3. Збірка “Дні” (1926). Її неспівмірність з панівним у ті часи мажорним пафосом. Трагічність соціальних картин – міських та сільських пейзажів, журливих роздумів про сенс буття. Поєднання своєрідної поетичної мелодійності з уривчастістю строфіки.
  4. Екзистенціальні мотиви протиставлення трагізму людського існування й безглуздості міщанського виру в поемі “Галілей”.
  5. Вистражданий оптимізм поеми “Канів”.
  6. Філософічні мотиви збірки “Рання осінь” (1927), елегійність осінніх і морських пейзажів, увиразнення мелодійності, ліризму.
  7. Збірка “Рівновага” (1933).
  8. Драматургія та проза Є.Плужника.


Тема 22. Драматургія Миколи Куліша:

  1. Життєвий і творчий шлях митця.
  2. Народна трагедія “97” – експресіоністичне окреслення людської віри і людських страждань.
  3. Художнє осягнення складних суперечностей буття в іронічній трагедії “Народний Малахій”.
  4. Драматичне осмислення проблеми малоросійства в комедії “Мина Мазало”.
  5. Художнє осягнення Української національної революції в п’єсі “Патетична соната”, поєднання трагедійного пафосу й проникливого ліризму.
  6. Художнє новаторство драматурга.
  7. Творча співпраця М.Куліша й режисера Леся Курбаса, її значення для розвитку української культури.


Тема 23. Драматургія Івана Кочерги:

  1. Життєвий і творчий шлях драматурга.
  2. Історичні драми І.Кочерги.
  3. Своєрідне поєднання ексцентрики та героїки в п’єсах із сучасного авторові життя (“Майстри часу”, “Марко в пеклі”), можливості їх неоднозначного трактування.


Тема 24. Творчість Миколи Хвильового:

  1. Трагізм долі митця.
  2. Поезія М.Хвильового. революційний пафос, поєднання експресіонізму й футуризму в збірках “Молодість”, “Досвітні симфонії”, в поемі “В електричний вік”.
  3. Збірки прозових творів “Сині етюди”, “Осінь”. Відважне осягнення суперечностей буття, драматизму буденності, трагічної суті революції та її наслідків. Модерний стиль прози автора, близький до “потоку свідомості”, поєднання в ньому експресіонізму, сюрреалізму, асоціативної місткості символічної деталі.
  4. Повісті М.Хвильового (“Іван Іванович”, “Санаторійна зона”).
  5. Соціально-філософський роман “Вальдшнепи”.
  6. М.Хвильовий – провідна постать літературної дискусії 1925 – 1928 років. Літературна публіцистика письменника (збірки памфлетів “Камо грядеші”, “Думки проти течії”, статті “Апологети писаризму”, “Україна чи Малоросія”).


Тема 27. Настроєво-аналітична проза Валеріана Підмогильного:

  1. Життєвий і творчий шлях письменника.
  2. Глибинний психологізм, чіткий лаконізм, пластична виразність оповіді в малій прозі автора (збірки “Твори. Том 1” – 1920, “Військовий літун” – 1924, “Проблема хліба” – 1927).
  3. Проблеми життя і смерті, духовної спустошеності в повісті “Остап Шаптала” (1921).
  4. Соціально-психологічні романи – “Місто” (1928), “Невеличка драма” (1929).
  5. Художнє осягнення абсурдності людського існування в умовах тоталітаризму – “Повість без назви” (1934).


Тема 30. Творчий шлях Юрія Яновського:

  1. Основні віхи біографії письменника.
  2. Рання творчість письменника – збірка поезії “Прекрасна Ут” (1928), книжки новел “Мамутові бивні” (1925), “Кров землі” (1927).
  3. Утвердження неординарних пошуків творчої особливості, суголосна цій темі неординарність поетики, вигадливість композиції роману “Майстер корабля” (1928).
  4. Своєрідне поєднання національної й революційної героїки, художнє осягнення гострого драматизму суспільних процесів у романі “Чотири шаблі” (1930). Використання в побудові роману поетики української народної пісні й думи.
  5. Данина нав’язуваним авторові соцреалістичним стереотипам і їх вдале неоромантичне переборення в романі “Вершники” (1935). Жанрова своєрідність роману.
  6. Осягнення драматизму повоєнної дійсності в романі “Жива вода” (1947).
  7. Драматургія Ю.Яновського. Родинна драма “Дочка прокурора” (1953).


Тема 31. Олександр Довженко – письменник і кінорежисер:

  1. Складні перипетії життєвої і творчої долі майстра.
  2. Початок режисерської праці на Одеській кінофабриці (1926). Перші фільми – “Сумка дипкур’єра”, “Ягідка кохання”.
  3. Національні та класові чинники художньої образності у фільмах “Звенигора” (1927), “Арсенал” (1929), піднесення їх до філософічної символіки. Зародження стилістики поетичного кіно.
  4. Фільм “Земля” (1930) – шедевр світового кіномистецтва. Трагедійні мотиви, життєствердний пафос, особливості поетики. Сценарій фільму, особливості його художньої мови.


Тема 32. Творчість Олександра Довженка воєнного і повоєнного періоду:

  1. Творчість О.Довженка воєнного періоду. Прозові твори автора. Кіноповісті “Україна в огні” (1943), “Повість полум’яних літ” (1944).
  2. Тривожна патетика, осягнення складних суспільних проблем у кіноповісті й фільмі “Поема про море” (1956).
  3. Художня філософічність, зворушливий ліризм, колоритна мальовничість, теплий гумор кіноповісті “Зачарована Десна” (1956).
  4. Драматичні твори О.Довженка “Потомки запорожців” (1943), “Життя в цвіту” (1948).
  5. “Щоденник” О.Довженка – унікальний документ епохи. Соціально-філософські роздуми художника-творця, притлумлюваного тоталітарним режимом.


Тема 40. Література української діаспори першої половини ХХ ст.:

  1. Умови розвитку української літератури в зарубіжжі.
  2. Празька школа поетів. Творчість Є.Маланюка, О.Теліги, О.Ольжича...
  3. Проза У.Самчука. Тетралогія “Волинь”, роман “Марія”.
  4. Життєвий і творчий шлях І.Багряного. Романи “Тигролови”, “Сад Гетсиманський”.


Тема 51. Творчість поетів-шістдесятників :

  1. Піднесення художнього життя в час суспільно-політичної відлиги початку 60-х років.
  2. Піднесення української публіцистики. Праця І.Дзюби “Інтернаціоналізм і русифікації” і її значення в розвитку української суспільної думки, утвердження національної свідомості. Значення праці для осягнення особливостей публіцистичних мотивів у тогочасній українській поезії.
  3. Творчість Дмитра Павличка. Суспільно-політична й філософська поезія, любовна лірика.
  4. Поетичне осмислення історії, глобальних проблем сучасності, проникливий ліризм, тонка іронія лірики Ліни Костенко. Поетичний епос авторки – романи у віршах “Маруся Чурай”, “Берестечко”.
  5. Інтелектуальні обрії, громадянський пафос, колоритний гумор, експресивна звихреність інтонацій та образності поезії Івана Драча. Жанрово-стильова багатогранність творчості письменника (лірична балада, філософічна поема, поетична драма, кіносценарій).
  6. Патріотична лірика Василя Симоненка.
  7. Василь Стус – поет і правозахисник.


Тема 61. Розвиток української прози в другій половині ХХ ст.:

  1. Тематичні й жанрово-стильові пошуки української прози повоєнних десятиліть. Звернення до життєвої конкретики дійсності, до основ національної етнопсихології, відчуття її неспівмірності з офіційними ідеологічними догмами (“Вир” Григорія Тютюнника), осмислення уроків війни (“Людина і зброя” О.Гончара)...
  2. Пошуки нових зображальних засобів. Поява так званої химерної (“фольклорно-міфологічної”, “умовно-алегоричної”) прози – “Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця” О.Ільченка (1958), романи В.Земляка “Лебедина зграя” (1917), “Зелені млини2 (1976).
  3. Розвиток фольклорних традицій, поєднання епічної масштабності й ліричної проникливості в прозі Михайла Стельмаха.
  4. Неоромантичні традиції у прозі Олеся Гончара, поетичність, художня філософічність, символіка образності творчості письменника.
  5. Творчість прозаїків-шістдесятників (Григір Тютюнник, Валерій Шевчук, Євген Гуцало, Володимир Дрозд).


Тема 62. Розвиток жанру історичного роману в українські літературі другої половини ХХ ст. :


  1. Розвиток традицій української історичної прози в творчості П.Панча (“Гомоніла Україна”, 1954), В.Гжицького (“Опришки”, 1962; “Кармелюк”, 1971).
  2. Давньоруська історія в романах Семена Скляренка – “Святослав” (1959), “Володимир” (1962).
  3. Історична романістика Павла Загребельного (“Диво” – 1968, “Первоміст” – 1972, “Смерть у Києві” – 1973, “Євпраксія” – 1975, “Роксолана” – 1980, “Я, Богдан” – 1982).
  4. Історичні романи Романа Іваничука (“Мальви” – 1968, “Четвертий вимір” – 1984, “Журавлиний крик” – 1988 та ін.)
  5. Історична проза Валерія Шевчука. Збірка повістей та оповідань “У череві апокаліптичного звіра” (1995). Роман “На полі смиренному” (1983).
  6. Художнє осмислення різних періодів української історії в романах І.Білика, Р.Іванченко, Ю.Мушкетика, В.Малика, Р.Федоріва, М.Івасюка, В. Чемериса...


Тема 63. Михайло Стельмах – творець української епопеї ХХ ст.:


1. Формування творчої особистості митця. Поетична творчість (збірки “Добрий ранок”, “За ясні зорі”, “Шляхи світання”, “Жито сили набирається”, “Поезії”, “Мак цвіте”).

2. Рання проза. Відображення подій війни у циклі новел “Березовий сік”. Проблематика, сюжет, композиція роману “Велика рідня”.

3. Роман “Кров людська – не водиця”. Проблематика, композиція. Зображення буремних суспільних процесів в українському селі.

4. Роман “Хліб і сіль”, його історичний характер і проблематика.

5. Відображення в романі “Правда і кривда” (”Марко Безсмертний”) гострих проблем повоєнного села.

6. Проникливий ліризм повістей “Гуси-лебеді летять” і “Щедрий вечір”; узагальнені картини та образи автобіографічних творів.

7. Роман “Дума про тебе”. Втілення любові до рідної землі, оспівування чистоти і краси людських почуттів, шанобливе ставлення до жінки.

8. Лірико-романтична, героїчна розповідь про трудні й щасливі шляхи українського села (”Чотири бороди”).

9. Драматургія М.Стельмаха. П’єси “Зачарований вітряк”, “Правда і кривда”, “Дума про любов”...


Тема 82. Підсумкова лекція:

  1. Особливості розвитку світової художньої культури в ХХ ст.
  2. Основні тенденції і явища розвитку новітньої української літератури.