Geum.ru

Навчально-методичний комплекс дисципліни «Історія української літературної критики та літературознавства» для студентів напряму підготовки 0305 філологія спеціальностей «Українська мова І література»

Вид материалаДокументы

Содержание


1. Перелік змістових модулів
2. Теми лекційних занять
3. Плани практичних занять і завдання до них
Літературно-критична думка
Галич О., Назарець В., Васильєв Є.
Літературознавство першої половини ХІХ ст.
8. Система і критерії оцінювання знань, умінь і навичок студентів
Шкала оцінювання знань
9. Зразки завдань до контрольних робіт (модульного контролю): 1 білет
10. Зразки тестових завдань: 1 тест
11. Екзаменаційні питання
12. Зразок білета
Екзаменаційний білет № 1
13. Рекомендована навчальна й навчально-методична література
Подобный материал:
  1   2

Міністерство освіти і науки України

Черкаський національний університет

імені Богдана Хмельницького


навчально-методичний комплекс дисципліни «Історія української літературної критики та літературознавства»


для студентів напряму підготовки 0305 – філологія

спеціальностей «Українська мова і література»,

«Українська мова і література та документознавство»

денної форми навчання


Факультет української філології та журналістики

Кафедра української літератури і компаративістики


Укладач: Ганна Андріївна Синьоок


Рецензенти:

доктор філології, професор Поліщук В. Т.

кандидат філології, професор Пахаренко В. І.


Затверджено на засіданні кафедри української літератури та компаративістики (протокол №__ від « »__________200 ___р.)


Завідувач кафедри проф. В. Т. Поліщук


Черкаси 2008

1. Перелік змістових модулів

Змістовий модуль 1 – Тема. Літературознавство як наука.

Змістовий модуль 2 – Тема. Давній період світового й українського літературознавства.

Змістовий модуль 3 – Тема. Розвиток літературно-критичної думки у І половині ХІХ ст.

Змістовий модуль 4 – Тема. Розвиток літературно-критичної думки у другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Змістовий модуль 5 – Розвиток української літературної критики та літературознавства ХХ ст.


2. Теми лекційних занять

Тема 1. Літературознавство як наука.

Тема 2. Античне літературознавство (5 ст. до н. е. – 5 ст. н. е.).

Тема 3. Літературознавство в добу Середньовіччя.

Тема 4. Ренесансне літературознавство (15 – 18 ст.).

Тема 5. Романтичне літературознавство.

Тема 6. Михайло Максимович як один із фундаторів історичної школи в українському літературознавстві.

Тема 7. Внесок харківської школи романтиків у розвій української літературної критики. М. І. Костомаров як критик.

Тема 8. Літературно-критична діяльність П. Куліша. Роль журналу «Основа» в утвердженні й розробці теоретичних засад української літературної критики.

Тема 9. Реалістичне літературознавство.

Тема 10. Біографічний метод у літературознавстві.

Тема 11. Психологічний напрям у літературознавстві.

Тема 12. Українське літературознавство кінця ХІХ ст. – початку ХХ століття:

протистояння народницьких та модерністських тенденцій.


3. Плани практичних занять і завдання до них


Практичне заняття № 1

Тема. Специфіка літературознавства

як комплексу наук. Літературна критика –

одна з головних галузей літературознавства

(2 год.)


Мета: розкрити сутність літературознавства, зміст літературної критики, поглибити уявлення студентів щодо предмета літературознавчої методології, дефініцій «літературознавчий метод», «наукова школа», «літературознавчий напрям», окреслити класифікації та періодизації літературознавчих досліджень.


зміст практичного заняття
  1. Сутність літературознавства.
  2. Літературна критика, її зміст. Система жанрів літературно-художньої критики.
  3. Літературознавча методологія. Поняття «науковий метод», «наукова школа», «науковий напрям».
  4. Класифікація та періодизація літературознавчих досліджень.


література:
  1. Білоус П. Літературна критика як грата без правил (діалогічна природа критики) // Літературна Україна. – 2001. – 19 квітня. – С. 3.
  2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Загальне літературознавство. – Рівне, 1998.
  3. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. Див.: Розділ І. Літературознавство як наука.
  4. Грабович Г. До питання больових точок в українському літературознавстві // Філологічні семінари. Сучасна наука про літературу: больові точки. Вип. 4. – К., 2001. – С. 11 –18.
  5. Гром’як Р. Історія української літературної критики (від початків до кінця ХІХ століття). Посібник для студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів. – Т.: Підручники і посібники, 1999.
  6. Гундорова Т. До питання про літературний критицизм // Слово і час. – 1993. – № 3. – С. 50 – 54.
  7. Гундорова Т. Методологічний тиск (Проблеми українського літературознавства) // Критика. – 2002. – № 12. – С. 14 – 17.
  8. Єфремов С. Українська критика літературна // Єфремов С. Історія українського письменства. Т. 1. – Мюнхен, 1989. – С. 52 – 63.
  9. Зборовська Н. Літературний процес і завдання критики // Слово і час. – 2004. – № 4. – С. 3 – 7.
  10. Клименко Б. Криза термінологічної системи українського літературознавства чи криза наукової свідомості літературознавця // Слово і час. – 2001. – № 4. – С. 5 – 15.
  11. Кравченко І. Пріоритет критики // Літературна Україна. – 2001. – 18 січня. – С. 3.
  12. Кузьменко В. Словник літературознавчих термінів. – К., 1997.
  13. Лесин В. Літературознавчі терміни. – К., 1985.
  14. Літературознавчий словник-довідник. – К.: Академія, 1997. – 752 с.
  15. Мітосек З. Теорії літературних досліджень. – Сімферополь: Таврія, 2005. – 408 с.
  16. Моклиця М. Основи літературознавства. Посібник для студентів. – Т.: Підручники і посібники, 2002. – 192 с.
  17. Моторнюк І. «Гра не без правил» і «правила гри»: Українська літературна критика // Літературна Україна. – 2001. – 30 серпня.
  18. Наєнко М. К. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. – К., 1997.
  19. Павличко С. Методологічна ситуація в сучасному українському літературознавстві // Слово і час. – 1993. – № 3. – С. 46 – 50.
  20. Скупейко Л., Дончик В. «Слово і час»: сторінки українського літературознавства // Слово і час. – 2002. – № 8. – С. 7 –18.
  21. Стріха М. Про критику й критиків / /Критика. – 2002. – № 1 – 2. – С. 14 – 15.
  22. Українська література у портретах і довідках: Давня література – література ХІХ ст.: Довідник / Редкол.: С. П. Денисюк, В. Г. Дончик, П. П. Кононенко та ін. – К.: Либідь, 2000. – 360 с.
  23. Фізер І. Критика літературна // Сучасність. – 2000. – № 9. – С. 86 – 95.
  24. Черченко Н. Аго-ов! Критики!.. (Про сучасну українську літературну критику) // Вітчизна. – 1991. – № 12. – С. 152 – 156.


Завдання для обов’язкового виконання

1. Опрацювати і виписати основні положення статей:

– І. Франка “Слово про критику” (Франко І. Зібрання творів: У 50 тт. – К., 1981. – Т. 30. – С. 214 – 218 Або: Хрестоматія. Книга друга. – С. 98 – 102);

– І. Срезневського “Несколько замечаний о критике” (Історія української літературної критики та літературознавства. Хрестоматія: У трьох книгах. Книга перша: Навч. посібник / Упоряд. П. М. Федченко, М. М. Павлюк, Т. В. Бовсунівська; за ред. П. М. Федченка. – К.: Либідь, 1996. – С. 62 – 65);

– П. Куліша «Характер и задача украинской критики» (Там само. – С. 263 – 269).

– Т. С. Еліота «Функції літературної критики» // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За ред. М. Зубрицької. 2-е вид., доповнене. – Львів: Літопис, 2001. – С. 86 – 94.

– І. Козлика «Літературна критика і літературознавство: проблематика взаємостосунків у методологічному аспекті» (Слово і час. – 2007. – № 6. – С. 8 – 14).
  1. Опрацювати матеріал частини І за посібником Л. Білецького «Основи української літературно-наукової критики» (С. 31 – 45). Виписати основоположні тези.

Форми контролю

Усне опитування, письмові відповіді.


Практичне заняття № 2

тема. розвиток літературно-естетичної думки

за античної доби. літературознавство

епохи середньовіччя (2 год.)


Мета: поглибити уявлення студентів про літературно-естетичну думку античної доби, акцентувати увагу на перших літературознавчих пам’ятках – «Поетиці» Аристотеля і «Науці поезії» Горація, окреслити їх вплив на подальший розвиток науки про літературу; проаналізувати особливості літературознавства епохи Середньовіччя, зокрема зародження критицизму в пам’ятках Київської Русі.


зміст практичного заняття

1. «Поетика» Аристотеля як перший спеціальний трактат про літературу, його вплив на світове і вітчизняне літературознавство.
  1. «Наука поезії» Квінта Горація Флакка як перший практичний посібник з теорії художньої творчості.
  2. Літературознавство в епоху Середньовіччя. Св. Августин, Фома Аквінський.
  3. Зародження літературознавчих знань в Україні.


Література
  1. Аверинцев С. Судьбы европейской культурной традиции в эпоху перехода от античности к средневековью // Из истории культуры средних веков и Возрождения. – М., 1976.
  2. Анпеткова-Шарова Г. Г., Дуров В. С. Античная литература: Учеб. пособие для студ. филол. фак. высш. учеб. заведений. – СПб., М., 2004. – 480 с.
  3. Арістотель. Поетика. – К.: Мистецтво, 1967. – 134 с. Або: Аристотель. Сочинения : В 4 т. – М.: Мысль, 1983. – Т. 4 – С. 645-680.
  4. Квінт Горацій Флакк. Послання до пісонів // Квінт Горацій Флакк. Твори. З лат. – К.: Дніпро, 1982. – С. 215 – 225. Або: Гораций. Сочинения / Пер. с лат. – М.: Худ. л-ра, 1970. – С.383 – 395.
  5. Культура Византии. Вторая половина VІІ – ХІІ в. – М., 1989.
  6. Мітосек З. Теорії літературних досліджень. – Сімферополь: Таврія, 2005. – 408 с.
  7. Наєнко М. К. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. – К., 1997.
  8. Наливайко Д. Культурно-історичні спільноти й міжнаціональний літературний процес (на матеріалі літератур Середньовіччя) // Наливайко Д. Теорія літератури й компаративістика. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – С. 38 – 63.
  9. Никола М. И. Античная литература: Учебное пособие / Практикум. – М., 2003. – С. 115 – 138.
  10. Пащенко В. І., Пащенко Н. І. Антична література: Підручник. – К., 2001. – 718 с.
  11. Пилип’юк О. Літературознавча думка в арабо-мусульманському світі // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2003. – № 3. – С. 28 – 32.
  12. Підлісна Г. Н. Антична література для всіх і кожного. – К., 2003. – 384 с.
  13. Султанов Ю. І. У світі античної літератури: Посібник для вчителя. – Харків, 2002. – 112 с.
  14. Фрейберг Л. А. Античное литературное наследие в византийскую эпоху // Античность и Византия. – М., 1975.


Завдання для обов’язкового виконання

Законспектувати основні положення «Поетики» Аристотеля та «Науки поезії» Горація. Уміти тезисно викласти їх на практичному занятті, спираючись на цитати, висновуючи власні міркування.

Форми контролю

Усне опитування, письмові відповіді.


практичне заняття № 3

Тема . Літературно-критична думка

Ренесансу, Класицизму (2 год.)


Мета: поглибити знання студентів про специфіку ренесансного літературознавства, проаналізувати західноєвропейські поетики Скалігера, Понтана, Донаті, Масена, українські латиномовні поетики Ф. Прокоповича, М. Довгалевського, Г. Кониського, Г. Сломинського, провести аналогії між поетиками двох регіонів; ознайомитися зі змістом праць Буало й Лессінга – «Мистецтво поетичне» і «Лаокоон…».


зміст практичного заняття
  1. Ренесансне літературознавство. Антагонізм нормативних і антинормативних уявлень про літературну творчість як найістотніша ознака цієї доби.
  2. Теоретичне мислення у літературознавстві XVI – XVIII ст. Західноєвропейські поетики Скалігера, Понтана, Донатті, Масена тощо.
  3. Українські латиномовні поетики XVII – першої половини XVIII століття та їх роль у розвитку теорії літератури в Україні.
  4. “Мистецтво поетичне” Ніколя Буало як утілення нормативних уявлень про мистецтво слова.
  5. Антинормативні тенденції в “Лаокооні” Готгольда-Ефраїма Лессінга.