Geum.ru

Навчально-методичний комплекс дисципліни «Історія української літературної критики та літературознавства» для студентів напряму підготовки 0305 філологія спеціальностей «Українська мова І література»

Вид материалаДокументы

Содержание


Галич О., Назарець В., Васильєв Є.
Літературознавство першої половини ХІХ ст.
8. Система і критерії оцінювання знань, умінь і навичок студентів
Шкала оцінювання знань
9. Зразки завдань до контрольних робіт (модульного контролю): 1 білет
10. Зразки тестових завдань: 1 тест
11. Екзаменаційні питання
12. Зразок білета
Екзаменаційний білет № 1
13. Рекомендована навчальна й навчально-методична література
Подобный материал:
1   2

література

  1. Буало Н. Мистецтво поетичне / Пер. з франц. – К.: Мистецтво, 1967. – 136 с. Або: Буало Н. Поэтическое искусство. – М.: Гослитиздат, 1952. – 213 с.
  2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. Див.: Розділ ІІ. Від Арістотеля до сьогодення. Короткий огляд розвитку літературознавчої думки.
  3. Довгалевський М. Поетика (Сад поетичний). – К., 1973.
  4. Крекотень В. І. Київська поетика 1637 року // Літературна спадщина Київської Русі і українська література ХVІ – ХVІІІ ст. – К., 1981.
  5. Лессинг Г. Э. Лаокоон, или о границах живописи и поэзии / Пер. с нем. – М.: Гос. изд-во худ. лит., 1957. – 519 с. Або: Лессинг Г. Э. Лаокоон, или о границах живописи и поэзии // Лессинг Г. Э. Избранное / Пер. с нем. – М.: Худ. лит., 1980. – С. 379 – 574.
  6. Маслюк В. П. Латиномовні поетики і риторики ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні. – К., 1983.
  7. Наливайко Д. Українські поетики й риторики доби бароко: ґенеза і типологія літературно-теоретичного мислення // Наливайко Д. Теорія літератури й компаративістика. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – С. 139 – 161.
  8. Ніколенко О. М. Бароко, класицизм, просвітництво. Література ХVІІ – ХVІІІ століть: Посібник для вчителя. – Х., 2003. – 224 с.
  9. Сивокінь Г. М. Давні українські поетики. – Х., 1960.


завдання для обов’язкового виконання
  1. Ознайомитися зі змістом поетичного трактату Н. Буало “Мистецтво поетичне”. Виписати у формі цитат теоретичні настанови щодо літературних жанрів, мови й стилю творів, виховної функції мистецтва, критики тощо.
  2. Ознайомитися з композицією та змістом “Лаокоону...” Г. Е. Лессінга. Занотувати основні положення цієї праці.
  3. При підготовці 3-го питання про українські латиномовні поетики обов’язково скористатися книгою Г. Сивоконя “Давні українські поетики” (К., 1960 або доповнене перевидання).


Форми контролю

Усне опитування, письмові відповіді.


практичне заняття № 4 – 5

Тема . Літературознавство першої половини ХІХ ст.

(4 год.)

Мета: поглибити уявлення студентів про історичну й міфологічну школи, проаналізувати внесок М. Максимовича, М. Костомарова, П. Куліша в розвиток української літературної критики, окреслити посутні відмінності у розвитку критики та літературознавства між східноукраїнським та західноукраїнським регіонами.


зміст практичного заняття

1. Михайло Максимович як один із фундаторів історичної школи в українському літературознавстві.

2. Внесок харківської школи романтиків у розвій української літературної критики. Микола Костомаров як критик.

3. Пантелеймон Куліш як перший український професійний літературний критик.

4. Роль часопису «Основа» в утвердженні й розробці теоретичних засад української літературної критики.

5. Елементи літературно-критичних суджень у творчості членів «Руської трійці».


література
  1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. – С. 33 – 39.
  2. Головацький Я. Пам’ять Маркіяну-Руслану Шашкевичу // Хрестоматія. Книга 1. – С. 159 – 164.
  3. Кирчів Р. Ф. Етнографічно-фольклористична діяльність «Руської трійці». – К., 1990.
  4. Кронеберг І. Отрывки // Хрестоматія. Книга 1. – С. 52 – 54.
  5. Лімборський І. Шеллінг і українська літературно-теоретична думка першої половини ХІХ століття // Всесвіт. – 2003. – № 5 – 6. – С. 149 – 153.
  6. Літературознавчий словник-довідник. – К.: Академія, 1997. – С. 464 (Про міфологічну школу).
  7. Моклиця М. Основи літературознавства. Посібник для студентів. – Т.: Підручники і посібники, 2002. – С. 158 (Про міфологічну школу).
  8. Петраш О. Подвижники української ідеї: Маркіян Шашкевич та його побратими. – Т., 1996.
  9. Склабовський О. О пользе и цели поэзии // Хрестоматія. Книга 1. – С. 47 – 48.
  10. Срезневський І. Взгляд на памятники украинской народной словесности // Хрестоматія. Книга 1. – С. 67 – 68.
  11. Срезневський І. Несколько замечаний о критике // Хрестоматія. Книга 1. – С. 62 – 65.
  12. Українська література у портретах і довідках: Давня література – література ХІХ ст.: Довідник / Редкол.: С. П. Денисюк, В. Г. Дончик, П. П. Кононенко та ін. – К.: Либідь, 2000. – 360 с.


Про М. Максимовича
  1. Бойко Н. Михайло Максимович – навіки з рідним краєм. – Черкаси, 2004. – 248 с.
  2. Гром’як Р. Історія української літературної критики (від початків до кінця ХІХ століття). Посіб. для студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів. – Т.: Підручники і посібники, 1999.
  3. Гундорова Т. Український окциденталізм: бути чи не бути Римом? // Критика. – 2006. – Ч. 1 – 2. – С. 31 – 36 (про М. Максимовича).
  4. Корпанюк М. Михайло Максимович про місце написання «Слово о полку Ігоревім» і його зв’язок з українським фольклором: До 200-річчя від дня народження вченого / М. Корпанюк // Народна творчість та етнографія. – 2004. – № 4. – С. 4 – 14.
  5. Лавріненко Н. Праці Михайла Максимовича на сторінках «Київських єпархіальних відомостей» // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія. – Черкаси: Брама, 2005. – С. 12 – 17.
  6. Максимович М. Передмова до збірки «Малороссийские песни» // Хрестоматія. Книга 1. – С. 111 – 115.
  7. Максимович М. Полемическое обозрение малороссийский словесности // Хрестоматія. Книга 1. – С. 121 – 124.
  8. Максимович М. Трезвон о Квиткиной Марусе // Хрестоматія. Книга 1. – С. 124 – 131.
  9. Панченко В. Михайлова гора // Панченко В. Неубієнна література: Дослідницькі етюди. – К., 2007. – С. 27 – 42.
  10. Українська література у портретах і довідках: Давня література – література ХІХ ст.: Довідник / Редкол.: С. П. Денисюк, В. Г. Дончик, П. П. Кононенко та ін. – К.: Либідь, 2000. – С. 27 – 28, 188 – 190.

Література до 2-го питання
  1. Афанасьєв-Чужбинський О. Критика // Хрестоматія. Книга 1. – С. 105 – 111.
  2. Ган Йонг-Сук. Кирило-Мефодіївське братство і питання сучасної української національної ідентичності // Всесвіт. – 2003. – № 11 – 12. – С. 164 – 170.
  3. Гребінка Є. Малороссийские повести, рассказанные Грицьком Основьяненком // Хрестоматія. Книга 1. – С. 100 – 102.
  4. Гром’як Р. Історія української літературної критики (від початків до кінця ХІХ століття). Посібник для студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів. – Т., 1999.
  5. Кислий Ф. Костомаров як літературний критик // Українська мова і література у школі. – 1971. – № 9.
  6. Костомаров М. Об историческом значении русской народной поэзии // Хрестоматія. Книга 1. – С. 211 – 216.
  7. Костомаров М. Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке // Хрестоматія. Книга 1. – С. 194 – 210.
  8. Метлинський А. Заметки относительно южнорусского языка // Хрестоматія. Книга 1. – С. 138 – 141.
  9. Панченко В. Неубієнна література: Дослідницькі етюди. – К., 2007. – С. 47 – 49, 64 – 77 (про М. Костомарова).
  10. Попов П. М. Костомаров як фольклорист і етнограф. – К., 1968.
  11. Яценко М. Т. М. І. Костомаров – фольклорист і літературознавець // Костомаров М. І. Слов’янська філологія. – К., 1994.

Література до 3 – 4-го питань
  1. Бернштейн М. Д. Журнал «Основа» і український літературний процес кінця 50 – 60-х рр. ХІХ ст.
  2. Бернштейн М. Д. Українська літературна критика 50 – 70-х років ХІХ ст. – К., 1959.
  3. Вертій О. Народний світогляд і питання національної самобутності українського письменства в літературно-естетичній думці 70 – 90-х років ХІХ ст. Стаття друга // Українська література в загальноосвітній школі. – 2004. – № 11. – С. 2 – 11.
  4. Гром’як Р. Історія української літературної критики (від початків до кінця ХІХ століття). Посібник для студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів. – Т., 1999.
  5. Гундорова Т. Український окциденталізм: бути чи не бути Римом? // Критика. – 2006. – Ч. 1 – 2. – С. 31 – 36 (про П. Куліша).
  6. Куліш П. Об отношении малороссийской словесности к общерусской // Хрестоматія. Книга 1. – С. 238 – 255.
  7. Куліш П. Характер и задача украинской критики // Хрестоматія. Книга 1. – С. 263 – 269.
  8. Панченко В. До історії української літературної критики (П. Куліш, І. Франко) // Панченко В. Неубієнна література: Дослідницькі етюди. – К., 2007. – С. 109 – 124.


Завдання для обов’язкового виконання

Опрацювати і виписати основні положення окремих статей, винесених на другий колоквіум за темою «Романтичне українське літературознавство. Історична школа»:
  1. Максимович М. Передмова до збірки «Малороссийские песни» // Хрестоматія. Книга 1. – С. 111 – 115. 2. Максимович М. Полемическое обозрение малороссийский словесности // Хрестоматія. Книга 1. – С. 121 – 124. 3. Максимович М. Трезвон о Квиткиной Марусе // Хрестоматія. Книга 1. – С. 124 – 131. 4. Головацький Я. Пам’ять Маркіяну-Руслану Шашкевичу // Хрестоматія. Книга 1. – С. 159 – 164. 5. Костомаров М. Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке // Хрестоматія. Книга 1. – С. 194 – 210. 6. Костомаров М. Об историческом значении русской народной поэзии // Хрестоматія. Книга 1. – С. 211 – 216. 7. Куліш П. Об отношении малороссийской словесности к общерусской // Хрестоматія. Книга 1. – С. 238 – 255. 8. Куліш П. Характер и задача украинской критики // Хрестоматія. Книга 1. – С. 263 – 269.

Форми контролю

Усне опитування, письмові відповіді.


практичне заняття №  6 – 7

Тема. Літературознавство другої половини ХІХ ст.

(4 год.)

Мета: розкрити специфіку культурно-історичної школи, проаналізувати основні ідеї Іполіта Тена, літературознавчу концепцію М. Дашкевича; поглибити уявлення про компаративний метод, його чільних представників – Ф. Буслаєва, О. Веселовського, М. Драгоманова; дати характеристику «народницькому» літературознавству, окреслити зокрема естетичну концепцію С. Єфремова; розкрити суть психологічного напряму у літературознавстві, проаналізувати ідеї О. Потебні про три форми, вияви слова, модель образотворення, гносеологічну функцію літератури, докладно охарактеризувати трактат І. Франка “Із секретів поетичної творчости”; звернути особливу увагу на психоаналітичну концепцію З. Фройда (його ідеї про триєдину структуру психіки, про творчість як сублімацію еротичної енергії, про едіпів та інші комплекси психіки) та вчення К.-Г. Юнга (ускладнена модель позасвідомого, символізація, архетипи та ін.).


зміст практичного заняття
  1. Культурно-історична школа: філософські основи, теоретичні засади, чільні представники.
  2. Микола Дашкевич як теоретик історії літератури. «Отзыв о сочинении г. Петрова».
  3. Історико-порівняльний (компаративний) метод: Ф. Буслаєв і О. Веселовський.
  4. Михайло Драгоманов як теоретик і практик компаративного методу. Роль М. Драгоманова в розвитку української літературної критики.
  5. «Народницьке» літературознавство як завершальний етап у розвитку історичної школи. Естетична концепція С. Єфремова.
  6. Психологічний напрям у літературознавстві. Метод Е. Еннекена.
  7. Психолінгвістична теорія Олександра Потебні.
  8. Роль І. Франка в утвердженні психологічного напряму в українському літературознавстві. Трактат «Із секретів поетичної творчості».
  9. Психоаналіз Зиґмунда Фройда: основні концепції.
  10. Аналітична психологія К.-Ґ. Юнга.


література

  1. Бетко І. Лірика Богдана-Ігоря Антонича в дзеркалі аналітичної психології Карла Густава Юнга // Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів: Літературознавство. – Чернівці, 2003. – Кн. 2. – С. 306 – 311.
  2. Василько З. Від слова до концепту: (Наукова спадщина О. Потебні, його трактування природи слова та образу. Фольклорні образи та символи) // Мандрівець. – 2003. – № 2. – С. 52 – 56.
  3. Вертій О. Народний світогляд і питання національної самобутності українського письменства в літературно-естетичних пошуках 70 – 90-х років ХІХ ст. Стаття перша // Українська література в загальноосвітній школі. – 2004. – № 8. – С. 29 – 38.
  4. Веселовский А. М. Историческая поэтика. – М.: Высш. шк., 1989. – 404 с.
  5. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001.
  6. Гарасим Я. Культурно-історична школа в українській фольклористиці. – Л., 1999.
  7. Грабович Г. Сергій Єфремов як історик українського письменства // Сучасність. – 1976. – № 10.
  8. Грабовський П. Дещо про творчість поетичну // Хрестоматія. Книга 2. – С. 245 – 249.
  9. Грицак Л. Дмитро Овсянико-Куликовський // Літературознавча компаративістика. Навч. посіб. / Ред. Р. Т. Гром’як, І. В. Папуша. – Т.: Редакційно-видавничий відділ ТДПУ, 2002. – С. 50 – 56.
  10. Грінченко Б. Листи з України Наддніпрянської // Хрестоматія. Книга 2. – С. 237 – 241.
  11. Гундорова Т. Український окциденталізм: бути чи не бути Римом? // Критика. – 2006. – Ч. 1 – 2. – С. 31 – 36 (про «народницьке» літературознавство, М. Драгоманова).
  12. Дашкевич М. Отзыв о сочинении г. Петрова // Хрестоматія. Книга 2. – С. 201 – 205.
  13. Дзюба І. Білецький і Потебня: Ідеї О. Потебні в працях О. Білецького // Слово і час. – 1994. – № 11 – 12. – С. 9 – 16.
  14. Драгоманов М. Листи на Наддніпрянську Україну // Хрестоматія. Книга 2. – С. 73 – 76.
  15. Драгоманов М. Література російська, великоруська, українська і галицька // Хрестоматія. Книга 2. – С. 29 – 47.
  16. Драгоманов М. По вопросу о малорусской литературе // Хрестоматія. Книга 2. – С. 59 – 64.
  17. Єфремов С. Історія українського письменства. – К., 1995.
  18. Жирмунский В. М. Сравнительное литературоведение. Восток и Запад. – Ленинград, 1979. (Про О. Веселовського).
  19. Зборовська Н. В. Психоаналіз і літературознавство: Посібник. – К.: «Академвидав», 2003. – 392 с.
  20. Зінченко Н. Сергій Єфремов про ідеологічні твори Івана Нечуя-Левицького // Вісник Черкаського університету. Серія філологічні науки. Вип. 107. – Черкаси, 2007. – С. 34 – 42.
  21. Клочек Г. Трактат Івана Франка «Із секретів поетичної творчості» як предтеча української рецептивної поетики // Слово і час. – 2007. – № 4. – С. 39 – 45.
  22. Куца О. Порівняльні студії Михайла Драгоманова // Літературознавча компаративістика. Навч. посіб. / Ред. Р. Т. Гром’як, І. В. Папуша. – Т.: Редакційно-видавничий відділ ТДПУ, 2002. – С. 33 – 42.
  23. Левчук Л. Т. Західноєвропейська естетика ХХ століття: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1997. – 224 с.
  24. Левчук Л. Т. Психоаналіз: історія, теорія, мистецька практика: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2002. – 255 с.
  25. Лобач-Жученко Б. Б. З нових матеріалів про Василя Доманицького // Радянське літературознавство. – 1970. – № 8.
  26. Лукеренко В. Л. Світогляд М. П. Драгоманова. – К., 1965.
  27. Луцишин О. Літературознавча спадщина Івана Франка у ракурсі проблеми національної ідентичності української літератури української літератури // Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів: Літературознавство. – Чернівці, 2003. – Кн. 2. – С. 158 – 161.
  28. Марценішко В. Польська література (зокрема творчість Генріка Сенкевича) в оцінці Івана Франка // Вісник Черкаського університету. Серія філологічні науки. Вип. 67. – Черкаси, 2005. – С. 105 – 111.
  29. Матеріали Всеукраїнських Єфремовських читань (26 – 27 вересня 1996 р.; 17 – 18 жовтня 2001 р.). – Черкаси, 2002.
  30. Мишанич С. Фольклористична спадщина М. Драгоманова у світлі актуальних завдань українського народознавства // Штрихи до наукового портрета Михайла Драгоманова. – К., 1991.
  31. Мітосек З. Теорії літературних досліджень. – Сімферополь: Таврія, 2005.
  32. Моклиця М. Основи літературознавства. Посібник для студентів. – Т.: Підручники і посібники, 2002.
  33. Наєнко М. К. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. – К., 1997.
  34. Нечуй-Левицький І. Загальний огляд найновішої русько-української літератури // Хрестоматія. Книга 2. – С. 222 – 229.
  35. Нечуй-Левицький І. Сьогочасне літературне прямовання // Хрестоматія. Книга 2. – С. 212 – 222.
  36. Нілова Л. Ю. Василь Доманицький – редактор творів Шевченка // Дослідження творчості Шевченка. – К., 1992.
  37. Новиченко Л. М. Т. Шевченко в соціально-культурній концепції М. Драгоманова // Слово і час. – 1990. – № 2.
  38. Осьмаков Н. Психологическое направление в русском литературоведении. – М., 1981.
  39. Панченко В. Неубієнна література: Дослідницькі етюди. – К., 2007.
  40. Погрібний А. Г. Борис Грінченко в літературному русі кінця ХІХ – початку ХХ ст. – К., 1990.
  41. Потебня А. Теоретическая поэтика. – М.: Высш. шк., 1990. – 344 с.
  42. Потебня А. Эстетика и поэтика. – М.: Искусство, 1976. – 614 с.
  43. Потебня О. Из лекций по теории словесности // Хрестоматія. Книга 2. – С. 206 – 207.
  44. Потебня О. Мысль и язык // Хрестоматія. Книга 2. – С. 207 – 211.
  45. Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За редакцією Марії Зубрицької. – Львів, 2002.
  46. Соловей Е. Іван Котляревський в історико-літературній концепції Сергія Єфремова // Київська старовина. – 1998. – № 5. – С. 75 – 78.
  47. Тимошенко Ю. Аркадій Горнфельд – призабутий класик літературної теорії (тло і контури портрета) // Вісник Черкаського університету. Серія філологічні науки. Вип. 36. – Черкаси, 2002. – С. 14 – 20.
  48. Тэн И. История английской литературы. Введение / Пер. с франц. И. К. Стаф // Зарубежная эстетика и теория литературы ХІХ – ХХ веков. Трактаты, статьи, эссе. – М., 1987.
  49. Федченко П. «Апостольські» послання Михайла Драгоманова // Слово і час. – 1998. – № 7. – С. 8 – 15.
  50. Федченко П. М. Михайло Драгоманов. – К., 1991.
  51. Федченко П. М. Штрихи до наукового портрета Михайла Драгоманова. – К., 1991.
  52. Фізер І. Психолінгвістична теорія літератури Олександра Потебні.. – К., 1993.
  53. Франко І. Із секретів поетичної творчості // Хрестоматія. Кн. 2. – С. 102 – 110.
  54. Франко І. Література, її завдання і найважливіші ціхи // Хрестоматія. Кн. 2. – С. 77 – 85.
  55. Франко І. Новини нашої літератури // Хрестоматія. Кн. 2. – С. 145 – 147.
  56. Франко І. Слово про критику // Хрестоматія. Кн. 2. – С. 98 – 102.


Завдання для обов’язкового виконання

Виписати основні положення наукових розвідок:

1. Драгоманов М. Література російська, великоруська, українська і галицька // Хрестоматія. Книга 2. – С. 29 – 47. 2. Драгоманов М. По вопросу о малорусской литературе // Хрестоматія. Книга 2. – С. 59 – 64. 3. Драгоманов М. Листи на Наддніпрянську Україну // Хрестоматія. Книга 2. – С. 73 – 76. 4. Франко І. Із секретів поетичної творчості // Хрестоматія. Книга 2. – С. 102 – 110. 5. Дашкевич М. Отзыв о сочинении г. Петрова // Хрестоматія. Книга 2. – С. 201 – 205. 6. Веселовський О. Історична поетика. (Веселовский А. М. Историческая поэтика. – М.: Высш. шк., 1989. – 404 с.). 7. Потебня О. Из лекций по теории словесности // Хрестоматія. Книга 2. – С. 206 – 207. 8. Потебня О. Мысль и язык // Хрестоматія. Книга 2. – С. 207 – 211. 9. Грінченко Б. Листи з України Наддніпрянської // Хрестоматія. Книга 2. – С. 237 – 241. 10. Грабовський П. Дещо про творчість поетичну // Хрестоматія. Книга 2. – С. 245 – 249.


Форми контролю

Усне опитування, письмові відповіді.


  1. Завдання до самостійної роботи студентів

Тема. Олександр Котляревський (1837 – 1881) як представник порівняльно-міфологічного методу

в українській науці про літературу

(5 год.).


1. О. Котляревський – український і російський філолог-славіст, історик, археолог, етнограф.

2. Погляд О. Котляревського на літературу.

3. О. Котляревський про літературну критику.

4. Позиція О. Котляревського щодо історії літератури.

5. Порівняльний метод О. Котляревського.

6. Концепція народності.

7. Студії О. Котляревського в галузі мовознавства.

8. Вчення Котляревського про поезію.

9. О. Котляревський – дослідник міфології.


Рекомендована література:
    1. Білецький Л. Т. Основи української літературно-наукової критики. – К.: «Либідь», 1998. – С. 221 – 274.
    2. Грицик Л. Компаративна школа Олександра Котляревського // Літературознавча компаративістика. Навч. посіб. / Ред. Р. Т. Гром’як, І. В. Папуша. – Т.: Редакційно-видавничий відділ ТДПУ, 2002. – С. 43 – 50.
    3. Українська література у портретах і довідках: Давня література – література ХІХ ст.: Довідник / Редкол.: С. П. Денисюк, В. Г. Дончик, П. П. Кононенко та ін. – К.: Либідь, 2000. – С. 166 – 167.


Тема. Літературно-критична діяльність

Івана Білика (1845 – 1905)

(4 год.)


1. Іван Білик (І. Я. Рудченко) – фольклорист, критик, письменник.

2. Критицизм І. Білика на рівні щоденникових рефлексій (автокритика).

3. Критичне мислення І. Рудченка в листах до М. Драгоманова, Панаса Мирного, О. Огоновського.

4. Цикл статей І. Білика «Перегляд літературних новин».


Рекомендована література:
  1. Гром’як Р. Історія української літературної критики (від початків до кінця ХІХ століття). Посібник для студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів. – Т., 1999. – С. 124 – 131.
  2. Українська література у портретах і довідках: Давня література – література ХІХ ст.: Довідник / Редкол.: С. П. Денисюк, В. Г. Дончик, П. П. Кононенко та ін. – К.: Либідь, 2000. – С. 278 – 279.


Тема. Естетична позиція

Івана Нечуя-Левицького (1838 – 1918)

(5 год.)


1. І. Нечуй-Левицький – письменник, публіцист, етнограф, педагог.

2. Принципи письменства у статті І. Нечуя-Левицького «Сьогочасне літературне прямовання» (1878). Полеміка І. Франка з І. Нечуєм-Левицьким.

3. «Загальний огляд найновішої русько-української літератури».


Рекомендована література:
  1. Нечуй-Левицький І. Загальний огляд найновішої русько-української літератури // Хрестоматія. Книга 2. – С. 222 – 229.
  2. Нечуй-Левицький І. Сьогочасне літературне прямовання // Хрестоматія. Книга 2. – С. 212 – 222.
  3. Панченко В. Неубієнна література: Дослідницькі етюди. – К., 2007. – С. 78 – 101, 124 – 128.
  4. Українська література у портретах і довідках: Давня література – література ХІХ ст.: Довідник / Редкол.: С. П. Денисюк, В. Г. Дончик, П. П. Кононенко та ін. – К.: Либідь, 2000. – С. 221 – 224.


Тема. Роль письменників нового покоління

(П. Грабовський, Б. Грінченко, М. Коцюбинський, О. Кобилянська, Леся Українка, В. Стефаник,

В. Щурат) в утвердженні української літературної критики кінця ХІХ – початку ХХ століття

(6 год.)

  1. Внесок Павла Грабовського в українську літературну критику.
  2. Борис Грінченко – критик. Полеміка Б. Грінченка з М. Драгомановим («Листи з України наддніпрянської», «Листи на наддніпрянську Україну»).
  3. Значення творчості Михайла Коцюбинського для розвитку літературної критики в Україні.
  4. Літературний критицизм Лесі Українки.
  5. Вплив творчості Василя Стефаника на оновлення літературної критики.
  6. Особливості літературно-критичної діяльності Василя Щурата.


Рекомендована література:
  1. Білецький Л. Т. Основи української літературно-наукової критики. – К.: «Либідь», 1998. – С. 330 – 363.
  2. Гром’як Р. Історія української літературної критики (від початків до кінця ХІХ століття). Посібник для студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів. – Т.: Підручники і посібники, 1999. – С. 175 – 198.
  3. Корбич Г. Парадигма пізнання: рання польська модерна в українській літературно-критичній думці кінця ХІХ – початку ХХ ст. // Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів: Літературознавство. – Чернівці, 2003. – Кн. 1. – С. 142 – 148.
  4. Українська література у портретах і довідках: Давня література – література ХІХ ст.: Довідник / Редкол.: С. П. Денисюк, В. Г. Дончик, П. П. Кононенко та ін. – К.: Либідь, 2000. – С. 66 – 68, 71 – 75.



Тема. Філологічна школа

в українському літературознавстві

(5 год.)


1. Зміст поняття «філологічна школа».

2. Філологічний семінар під керівництвом В. Перетца (1904 – 1914).


Рекомендована література:
  1. Мітосек З. Теорії літературних досліджень. – Сімферополь: Таврія, 2005. – С. 97 – 113.
  2. Наєнко М. К. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. – К., 1997. – С. 130 – 153.
  3. Шкриль І. Володимир Перетц – дослідник «Слова о полку Ігоревім» // Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів: Літературознавство. – Чернівці, 2003. – Кн. 1. – С. 205 – 212.


Тема. Літературознавство 20 – 30-х рр. ХХ ст.

(4 год.)


1. Праця Леоніда Білецького «Основи української літературно-наукової критики».

2. Марксистське літературознавство, панування вульгарно-соціологічної ідеології.

3. Літературно-критична діяльність Олександра Білецького.


Рекомендована література:
  1. Білецький Л. Т. Основи української літературно-наукової критики. – К.: «Либідь», 1998.
  2. Дзюба І. Олександр Білецький і проблема літературознавчого синтезу // Слово і час. – 1997. – № 1. – С. 52 – 57.
  3. Ільницький М. Історик українського літературознавства. Штрихи до портрета Леоніда Білецького // Дзвін. – 1995. – № 12. – С. 128 – 136.
  4. Кравченко А. Журнальна критика 20-х років: тенденції, методології // 20-і роки: літературні дискусії, полеміки. – К., 1991. – С. 171 – 212.
  5. Наєнко М. К. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. – К., 1997. – С. 154 – 203.
  6. Панченко В. Аргументи стороннього свідка (О. Білецький як літературний критик 20-х рр. ХХ ст.) // Урок української. – 2002. – № 8. – С. 45 – 48.
  7. Панченко В. Олександр Білецький (1920-і роки) // Панченко В. Неубієнна література: Дослідницькі етюди. – К., 2007. – С.  312 – 324.


Тема. Українське літературознавство

40 – 50-х рр. ХХ ст.

(4 год.)


1. «Історія української літератури» Д. Чижевського.

2. «Розстріляне відродження» Юрія Лавріненка.


Рекомендована література:
  1. Ільницький М. Мале літературне відродження (Українська повоєнна еміграційна критика) // Дивослово. – 2000. – № 4. – С. 2 – 7.
  2. Наєнко М. К. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. – К., 1997. – С. 204 – 260.
  3. Розстріляне відродження: Антологія 1917 – 1933: Поезія – проза – драма – есей / Упоряд., передм., післямова Ю. Лавріненка; Післямова Є. Сверстюка. – К.: Смолоскип, 2002. – 984 с.
  4. Українське літературно-мистецьке відродження 20-х років ХХ століття: питання стилю, проблематики, поетики, мови: Збірник праць всеукр. наук. конф.; Черкаси, 11 – 12 травня 2005 р. – Черкаси: Брама-Україна, 2005. – 288 с. (Див. про Ю. Лавріненка).
  5. Чижевський Д. Історія української літератури. – К., 1994.


Тема. Стан української літературної критики та літературознавства 60-х – 90-х рр. ХХ ст.

Сучасна ситуація у вітчизняному літературознавстві (6 год.)


1. Рух шістдесятництва в українській літературній критиці.

2. Літературні критики української діаспори (І. Кошелівець, Г. Костюк, Юрій Шерех).

3. Відродження філологічної школи в академічному літературознавстві.

4. Сучасне вітчизняне літературознавство: тенденції, дискусії. Постколоніальні студії.


Рекомендована література:
  1. Андрусів С. Критика сьогодні: текст і контекст // Літературна Україна. – 1996. – 16 травня.
  2. Барабаш Ю. «Феномен Гоголя» в інтерпретаціях Юрія Шереха // Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів: Літературознавство. – Чернівці, 2003. – Кн. 1. – С. 137 – 141.
  3. Білик Г. Ю. Шевельов. Погляд на український неокласицизм // Слово і час. – 1998. – № 12. – С. 25 – 30.
  4. Грабович Г. Юрій Шевельов (1908 – 2002) // Критика. – 2002. – № 3.
  5. Гундорова Т. Поп-критика: імідж та ідеологія // Книжник. – 2007. – № 6. – С. 22 – 23.
  6. Дончик В. Так хто реанімує ідеологізацію? // Літературна Україна. – 2007. – 14 червня. – С. 4.
  7. Жулинський М. Рівних йому не було // Слово і час. – 2002. – № 5. – С. 73 – 76.
  8. Зборовська Н. Сучасне українське літературознавство: локальний конфлікт чи порубіжна наукова дискусія? // Слово і час. – 2007. – № 7. – С. 3 – 10.
  9. Клочек Г. Автопортрет (Літературознавець про сучасну літературну критику) // Слово і час. – 1998. – № 3. – С. 45 – 50.
  10. Костюк Г. Зустрічі і прощання. Спогади. Кн. 1. – Едмонтон, 1987. – 743 с.
  11. Кошелівець І. Розмови в дорозі до себе: Фрагменти спогадів та інше. Вид. 2-е, скороч. і доп. Післямова О. Микитенка. – К.: Ред. журн. «Всесвіт», 1994. – 320 с.
  12. Кошелівець І. Сучасна література в УРСР (уривки з книги) // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. (У 3 кн.). – Кн. 3. – С. 621 – 635.
  13. Мануйкін О. Юрій Шерех (Шевельов) як літературний критик // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія. – Вип. 6. – Черкаси: Брама, вид. Вовчок О. Ю, 2007. – С. 8 – 23.
  14. Наєнко М. К. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. – К., 1997. – С. 261 – 314.
  15. Павлишин М. За культуру «Не для дітей». Літературна критика Ю. Шереха // Сучасність. – 1995. – № 6. – С. 150 – 157.
  16. Павлишин М. Канон та іконостас: Літературно-критичні статті. – К.: Видавництво «Час», 1997. – 447 с.
  17. Панченко В. Критика на межі тисячоліть: занепад чи момент істини? // Слово і час. – 2002. – № 7. – С. 58 – 60.
  18. Панченко В. Неубієнна література: Дослідницькі етюди. – К., 2007. – С.  325 – 341 (про Юрія Шереха).
  19. Рябчук М. Чому я можу не бути критиком (Ситуація в українській критиці) // Критика. – 2002. – № 12. – С. 26 – 27.
  20. Сивокінь Г. Біографізм у методі сучасного літературознавства // Сучасність. – 1994. – № 1. – С. 137 – 141.
  21. Сивокінь Г. Панове, потрібні не гвіздки: (Юрій Шерех (Шевельов) – літературознавець, критик, філософ) // Хроніка. – 2000. – 1995. – № 1. – С. 163 – 166.
  22. Федунь О. Постколоніальна критика в українському літературознавстві // Слово і час. – 2001. – № 10. – С. 10 – 14.
  23. Фізер І. До джерел кризи сучасної критики // Сучасність. – 2000. – № 3. – С. 96 – 103.
  24. Харчук Р. Сучасний стан української літературної критики // Молода нація: Альманах. – К., 1996. – № 4. – С. 312 – 318.
  25. Часопис “Критика” (квітень, 2007).
  26. Шерех Ю. Два стилі літературної критики // Слово і час. – 1992. – № 12. – С. 9 – 18.
  27. Шерех Ю. Не для дітей. – Нью-Йорк, 1964.
  28. Шерех Ю. Пороги і запоріжжя: Література. Мистецтво. Ідеологія: В 3 т. – Х., 1998.
  29. Шерех Ю. Третя сторожа. – К., 1993. – 588 с.


4 – 7. Перелік індивідуальних навчально-дослідних завдань


Темарій рефератів, курсових, кваліфікаційних робіт
  1. Поетика і риторика у становленні української естетичної думки і літературного критицизму.
  2. Українсько-російські міждержавні і міжнаціональні стосунки ХVІІ – ХVІІІ ст. та їх вплив на стан літератури і літературної освіти.
  3. Зародження і становлення літературного критицизму як передумови літературної критики в Україні.
  4. Вплив цензури на стан літературної критики.
  5. Роль творів І. П. Котляревського у становленні української літературної критики.
  6. Внесок П. Гулака-Артемовського у розвиток української літературної критики.
  7. Внесок Г. Квітки-Основ’яненка у розвій української літературної критики.
  8. Значення науково-видавничої діяльності І. Срезневського 1830-х рр. для становлення української літературної критики.
  9. Особливості становлення і функціонування української літературної критики у першій третині ХІХ ст.
  10. Елементи критичних суджень у літературознавчій спадщині І. Вагилевича і Я. Головацького.
  11. Місце і роль П. Куліша у літературно-критичній думці України 40 – 50-х рр. ХІХ ст.
  12. Роль особистих контактів і листування культурних діячів Східної і Західної України у функціонуванні української літературної критики 40 – 50-х рр. ХІХ ст.
  13. Значення творчої спадщини Т. Шевченка для утвердження літературної критики в Україні.
  14. Роль часопису «Основа» в активізації української літературної критики.
  15. Основні галицькі періодичні видання 60-х рр. ХІХ ст. і їх значення для розвитку критики.
  16. Особливості літературно-критичної діяльності П. Куліша.
  17. Роль М. Костомарова і П. Житецького у поглибленні засад української літературної критики 60-х рр. ХІХ ст.
  18. Літературно-критична активність О. Кониського.
  19. Вплив Валуєвського циркуляру на функціонування літературної критики.
  20. Інтерпретація літературно-критичної діяльності П. Куліша в українському літературознавстві.
  21. Роль освітніх закладів і громадських об’єднань в активізації літературної критики.
  22. Галицька періодика і літературно-естетичні дискусії 1873 – 1878 рр., їх значення для критики.
  23. Роль Івана Білика у розвитку української літературної критики.
  24. Вплив філософії позитивізму на літературу і літературознавство.
  25. Внесок В. Горленка в українську критику.
  26. Концепція І. Франка на суть і функції літературної критики.
  27. Значення художніх творів Ольги Кобилянської, М. Коцюбинського і В. Стефаника для розвитку української літературної критики.
  28. Роль Б. Грінченка у функціонуванні літературної критики 80 – 90-х рр. ХІХ ст.



8. Система і критерії оцінювання знань, умінь і навичок студентів




Модуль 1
Модуль 2

(Індивідуальна робота)

Модуль 3

(Самостійна робота)
екзамен
Загальна сума балів

Кількість балів за модуль
45
10
20









Змістові модулі (ЗМ)
ЗМ

1-1
ЗМ

1-2
ЗМ

1-3
ЗМ

1-4
Мод.

конт

роб.

№1

ЗМ

2-1
ЗМ

2-2
ЗМ

2-3
Мод.

конт

роб.

№2
ЗМ

3-1
ЗМ

3-2
ЗМ

3-3
Мод.

конт

роб.

№3






Кількість балів за змістовим модулем
5
10
10
10


10












5
5
5
5


25


100

В тому числі за видами робіт:

































Лекції

































Практичні заняття

































СРС





































































Інші види, в тому числі індивідуальна завдання











































































































Шкала оцінювання знань

Рейтинговий показник
Оцінка

у національній шкалі
Оцінка ECTS

90 – 100

Зараховано
5 (відмінно)

А (відмінно)

82 – 89

4 (добре)

В (добре)

75 – 81

С (добре)

68 – 74
3 (задовільно)

D (задовільно)

60 – 67
E (задовільно)

35 – 59

Незараховано

2 (незадовільно)

FX (незадовільно) з можливістю повторного складання

1 – 34


–

F (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням


9. Зразки завдань до контрольних робіт (модульного контролю): 1 білет

І варіант

1. У статті «Література російська, великоруська, українська і галицька» Михайло Драгоманов постулював самобутність української літератури чи навпаки стверджував пряму залежність української літератури від російської літератури?

2. Як у «Листах на Наддніпрянську Україну» М. Драгоманов оцінив роман І. Білика й П. Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»?

3. Як, на думку І. Франка, потрібно оцінювати стародавні твори?

4. Чому М. Дашкевич полемізує з М. Петровим?

5. Які 3 принципи висуває І. Нечуй-Левицький у статті «Сьогочасне літературне прямовання»? Яка перспектива української літератури від великоросійської літератури?


10. Зразки тестових завдань: 1 тест
  1. Аристотель проводив аналогії між епічною поезією та

а) трагедією;

б) комедією;

в) дифірамбічною поезією.


11. Екзаменаційні питання

1. Специфіка літературознавства як комплексу наук. Літературна критика як одна з головних галузей літературознавства.
  1. Система жанрів літературно-художньої критики.
  2. Літературознавча методологія. Поняття «науковий метод», «наукова школа», «науковий напрям».
  3. Періодизація розвитку літературознавства. Поняття «період літературознавства». Критерії періодизації.
  4. Фольклорне і художнє літературознавство.
  5. Літературно-естетична думка античності. Розуміння мистецтва як наслідування дійсності. Роль Платона у фундуванні літературознавства.
  6. «Поетика» Аристотеля як перший науковий трактат про літературу, його вплив на світове і вітчизняне літературознавство.
  7. «Наука поезії» Квінта Горація Флакка як перший практичний посібник з теорії художньої творчості.
  8. Літературознавство в добу Середньовіччя. Погляди Аврелія Августина та Фоми Аквінського.
  9. Зародження літературознавчих знань в Україні.
  10. Ренесансне літературознавство (15 ст. – кінець 18 ст.). Антагонізм нормативних і антинормативних уявлень про літературну творчість як найістотніша ознака цієї доби. Латиномовні поетики Скалігера, Понтана, Донаті, Масена.
  11. Українські латиномовні поетики 17 – першої половини 18 ст. та їх роль у розвитку теорії літератури в Україні.
  12. «Мистецтво поетичне» Ніколя Буало як утілення нормативних уявлень про мистецтво слова.
  13. Антинормативні тенденції в «Лаокооні» Г.-Е. Лессінга.
  14. Філософські ідеї Бекона, Декарта, Віко як зачинателів нового наукового мислення.
  15. Утвердження філософсько-історичного погляду на природу художньої творчості (Е. Кант, Г. Гегель, Й. Гердер) у літературознавстві кінця 18 – початку 19 ст.
  16. Міфологічна школа: суть, напрями, представники.
  17. Українська наука про літературу у першій третині 19 ст.: розбіжності у тенденціях східноукраїнських та західноукраїнських літературно-критичних студій. Діяльність О. Склабовського, І. Рижського, І. Кронеберга, І. Срезневського. Основні положення статті І. Срезневського «Несколько замечаний о критике».
  18. Історична школа. Михайло Максимович як один з фундаторів історичної школи в українському літературознавстві.
  19. Основні положення статей М. Максимовича «Полемическое обозрение малороссийской словесности» та «Трезвон о Квиткиной Марусе».
  20. Внесок харківської школи романтиків у розвій української літературної критики. Микола Костомаров як критик.
  21. Пантелеймон Куліш як перший український професійний літературний критик. Основні положення статті «Характер и задача украинской критики».
  22. Роль часопису «Основа» в утвердженні й розробці теоретичних засад української літературної критики.
  23. Елементи літературно-критичних суджень у творчості членів «Руської трійці».
  24. Культурно-історична школа: філософські основи, теоретичні засади, чільні представники.
  25. Трактування української літератури в історико-літературних працях О. Пипіна, О. Огоновського, М. Петрова.
  26. Микола Дашкевич як теоретик історії літератури. «Отзыв о сочинении г. Петрова».
  27. Історико-порівняльний (компаративний) метод: Ф. Буслаєв і О. Веселовський.
  28. О. О. Котляревський як представник порівняльно-міфологічного методу в українській науці про літературу.
  29. Михайло Драгоманов як теоретик і практик компаративного методу. Роль М. Драгоманова в розвитку української літературної критики.
  30. Полеміка М. Драгоманова («Листи на Наддніпрянську Україну») з Б. Грінченком («Листи з України Наддніпрянської»).
  31. «Народницьке» літературознавство як завершальний етап у розвитку історичної школи. Естетична концепція С. Єфремова.
  32. Біографічний метод у літературознавстві.
  33. Психологічний напрям у літературознавстві. Метод Е. Еннекена.
  34. Психолінгвістична теорія Олександра Потебні.
  35. Психологічний метод у працях Дмитра Овсянико-Куликовського.
  36. Літературно-критична діяльність Івана Франка. Основні положення статті «Слово про критику».
  37. Роль І. Франка в утвердженні психологічного напряму в українському літературознавстві. Трактат «Із секретів поетичної творчості».
  38. Психоаналіз Зиґмунда Фройда: основні концепції.
  39. Аналітична психологія К.-Ґ. Юнга.
  40. Українське літературознавство кінця ХІХ – початку ХХ століття. Протистояння народницьких та модерністських тенденцій.
  41. Альманах «Українська хата». Естетичні ідеї М. Євшана.



12. Зразок білета


Черкаський національний університет

Спеціальність Українська мова і література Семестр VІІ


Навчальна дисципліна Історія літературознавства та літературної критики

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1




1. Антинормативні тенденції в «Лаокооні» Г.-Е. Лессінга.


2. Альманах «Українська хата». Естетичні ідеї М. Євшана.


Затверджено на засіданні кафедри української літератури та компаративістики протокол № 5 від 7 грудня 2006 року


Зав. кафедрою _________Поліщук В.Т. Екзаменатор _________Синьоок Г. А.


13. Рекомендована навчальна й навчально-методична література
  1. Білецький Л. Т. Основи української літературно-наукової критики. – К.: «Либідь», 1998.
  2. Брюховецький В. С. Специфіка і функції літературно-критичної діяльності. – К.: Наукова думка, 1986.
  3. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. Див.: Розділ І. Літературознавство як наука. Розділ ІІ. Від Арістотеля до сьогодення. Короткий огляд розвитку літературознавчої думки.
  4. Гром’як Р. Історія української літературної критики (від початків до кінця ХІХ століття). Посібник для студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів. – Т.: Підручники і посібники, 1999.
  5. Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика. – К., 1998.
  6. Історія української літературної критики та літературознавства. Хрестоматія: У трьох книгах. Книга перша: Навч. посібник / Упоряд. П. М. Федченко, М. М. Павлюк, Т. В. Бовсунівська; за ред. П. М. Федченка. – К.: Либідь, 1996. Передмова: П. М. Федченко. Літературно-критична думка в Україні від її зародження до середини ХІХ ст. – С. 5 – 25.
  7. Літературознавчий словник-довідник. – К.: Академія, 1997. – 752 с.
  8. Мітосек З. Теорії літературних досліджень. – Сімферополь: Таврія, 2005. – 408 с.
  9. Моклиця М. Основи літературознавства. Посібник для студентів. – Т.: Підручники і посібники, 2002. Див.: Розділ ХІІ. Наука про літературу. – С. 157 – 160.
  10. Наєнко М. К. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. – К., 1997.
  11. Сивокінь Г. М. Давні українські поетики. – Х.: Вид-во Харків. ун-ту, 1960. – 107 с.
  12. Українська література у портретах і довідках: Давня література – література ХІХ ст.: Довідник / Редкол.: С. П. Денисюк, В. Г. Дончик, П. П. Кононенко та ін. – К.: Либідь, 2000. – 360 с.