Міністерство освіти україни вінницький державний технічний університет основи економічної теорії
| Вид материала | Документы |
- Міністерство Освіти України Київський Державний Технічний Університет Будівництва, 399.85kb.
- Міністерство Освіти України Київський Державний Технічний Університет Будівництва, 400.26kb.
- Міністерство Освіти України Київський Державний Технічний Університет Будівництва, 398.33kb.
- Міністерство освіти І науки україни національна юридична академія україни імені ярослава, 1150.99kb.
- Міністерство освіти І науки україни вінницький національний технічний університет вінниця, 55.43kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров`я україни сумський, 1131kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни уманський національний університет, 29.37kb.
- Міністерство Освіти України Київський Університет права Рівненська філія реферат, 410.3kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни уманський національний університет, 30.09kb.
- Що представляє собою курс "Основи економічної теорії" Що представляє собою курс "Основи, 394.07kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ОСНОВИ
ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
Для технічних спеціальностей
Затверджено Ученою Радою Вінницького державного технічного університету як навчальний посібник для студентів технічних спеціальностей
Вінниця ВНТУ 2009
Робота виконана авторським колективом у складі доцент П. В. Чалюк, Дворніков М. Є., асистенти П. А. Вінніцький, В. С. Бас, І. В. Романець, Н. В. Рибачук.
П. В. Чалюк, Дворніков М. Є., П. А. Вінніцький, В. С. Бас, І. В. Романець, Н. В. Рибачук. : Основи економічної теорії. Навчальний посібник. — Вінниця, ВНТУ,
2009. —207с,
Навчальний посібник є розширеним конспектом курсу «Основи економічної теорії». Текст відповідає програмі курсу, схваленій на кафедрі менеджменту та моделювання в економіці ВНТУ для неекономічних спеціальностей.
Рецензенти:
В навчальному посібнику застосований нетрадиційний методологічний підхід, згідно з яким теорія розглядає економіку як велику систему, її структуру, внутрішні зв'язки, закономірності розвитку і їх механізми, а також результати функціонування. Посібник дає розуміння суті процесів, які відбуваються в сучасному ринковому господарстві, а також створює основу для оцінки шляхів ринкової трансформації України.
Посібник призначений для використання у навчальному процесі з відповідного курсу, в тому числі для розробки методичної документації (тестів, словників, планів семінарів тощо).
ЗМІСТ
Передмова...............................4
Тема 1. Вступ в економічну теорію.....................5
Тема 2. Суспільне виробництво; структура, фактори, еволюція. Основні макроекономічні показники ............................................................. .... 11
Тема 3. Власність в економічній системи ................20
Тема 4. Товарне виробництво і його еволюція .............25
Тема 5. Гроші і їх функції. Закон вартості................29
Тема 6. Ринок і конкуренція. Підприємництво..............34
Тема 7. Підприємництво та його ринкові механізми. Маркетинг та менеджмент..............38
Тема 8. Капітал, витрати виробництва і прибуток............45
Тема 9. Механізм ціноутворення на сучасному ринку.........50
Тема 10. Фінансово-кредитна та бюджетно-податкова системи в сучасному ринковому господарському механізмі...............57
Тема 11. Грошовий ринок та його механізми. Антиінфляційна
політика держави..........................69
Тема 12. Ринкові механізми оплати праці, особистих доходів
населення та надання йому послуг.................79
Тема 13. Суспільне відтворення, економічне зростання.
Цикли і кризи у суспільному відтворенні...................86
Тема 14. Ринок праці та безробіття. Державне регулювання ринку праці.............................96
Тема 15. Суть, функції та моделі господарського механізму......103
Тема 16. Основні риси та тенденції сучасного всесвітнього господарства. Проблеми інтеграції економіки України в світове господарство.....................116
Тема 17. Сучасний ринок та монополізм. Антимонопольна
політика держави.........................139
Тема 18. Економічні аспекти глобальних проблем...........145
Література .............................151
ПЕРЕДМОВА
Перехід від планово-директивної економіки до ринкової — це радикальна реформа всієї системи економічних відносин. При цьому виникає нагальна необхідність формування у фахівців всіх галузей праці принципово нових підходів до економіки та її господарського механізму. Треба переглянути як фундаментальні засади економічної теорії, так і заснований на них весь комплекс економічних дисциплін.
В навчальному посібнику розглядається суть економіки як великої системи, її структура, внутрішні зв'язки, закономірності і механізми розвитку, а також результати її функціонування. В роботі відображені підходи, притаманні сучасній економічній науці, а також проблематика, що зв'язана з необхідністю перегляду традиційних трактувань понять і категорій, які панували в економічній теорії в недалекому минулому. Особлива увага надасться проблемам і труднощам переходу України до сучасної ринкової економіки.
Виклад матеріалу посібника носить конспективний характер. Текст роботи містить головним чином основні положення, визначення, їх стислі роз'яснення, що викладаються в логічній послідовності. Ілюстративний матеріал, а також приклади в роботі майже відсутні. З ряду причин автори посібника вважають такий методичний підхід найбільш доцільним. Зокрема, в умовах перехідного характеру національної економіки, зміни її станів, більшість конкретних матеріалів швидко застарівають, втрачають свою актуальність. Разом з тим конспективний характер текстів орієнтує викладачів і студентів на широке використання в навчальному процесі матеріалів періодичного друку, журнальних та газетних статей, законодавчих актів, парламентських звітів тощо. Крім того, насиченість тексту визначеннями понять Та їх характеристиками відкриває широкі можливості для розробки на основі посібника методичних матеріалів: тестів, задач, планів семінарів, словників, завдань для модульно-рейтингового Контролю тощо.
Особливо слід зауважити, що тексти посібника створюють Широкі можливості для розробки на їх основі завдань для виконання в комп'ютерних класах.
Посібник включає п'ять розділів, з яких перші три розділи Присвячені загальним основам економічної теорії, четвертий і п'ятий розділи — механізмам сучасної ринкової економіки і її зовнішнім зв'язкам.
Навчальний посібник розрахований перш за все на студентів неекономічних спеціальностей, для яких в цьому курсі синтезуються економічна теорія в цілому з її деякими функціональними аспектами. Посібник може бути також використаний для вивчення основ економічної теорії в інших категоріях навчальних закладів — в коледжах, курсовій мережі тощо.
Навчальний посібник підготовлений викладачами кафедри основ економічної теорії Вінницького державного технічного університету, що мають досвід викладання даного курсу протягом декількох років — з моменту включення цього курсу в навчальні плани
Тема 1. ВСТУП ДО ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
Предмет економічної теорії. Економічна теорія та інші економічні дисципліни. Функції економічної теорії і тенденції її розвитку. Методи економічної науки.
- Предмет економічної теорії
Економічна теорія вивчає економіку як сферу існування і розвитку суспільства. Водночас теорія розглядає економіку як велику складну систему.
Велика система — це явище, якому притаманний ряд істотних ознак, її характерною особливістю є властивість до саморегулювання і саморозвитку. Велика система — це складне формування: вона складається з окремих частин (підсистем), а між її елементами і частинами існують зв'язки різних видів (прямі й обернені, рекурсивні, синергічні, циклічні тощо). Якість-функціонування великої системи проявляється в її життєздатності.
Треба відзначити, що системність — це властивість всякої матеріальної субстанції взагалі, коли вона досягає певної стадії в своєму розвитку і, в кінцевому підсумку, — інформаційної насиченості. До великих систем належить не лише економіка, але й широке коло природних явищ. На певному ступені свого розвитку великі системи набувають властивість ієрархічності, що також є формою самоорганізації.
Особливість і складність економіки як великої системи проявляється в якісній різноманітності її підсистем, які внаслідок цього можуть бути згрупованими за різними ознаками. В залежності від загального напрямку функціонування економіки в ній виділяються такі підсистеми: виробництво, розподіл і перерозподіл, обмін і споживання. За змістом виробничих функцій виділяються групи галузей матеріального виробництва. В підсистемі кінцевого споживання виділяються сімейне, державне, інвестиційне. В залежності від ієрархії системи розглядають її первинні, проміжні та вищі ланки.
Таким чином, економічна наука (в тому числі в її теоретичній частині) вивчає економіку як функціонуючу систему. Вона вивчає закономірності, функціонування і розвитку економіки, її внутрішні зв'язки, структуру, а у функціонування системи і фактори, що її обумовлюють.
Розглядаючи економіку як велику складну систему, економічна теорія не тільки розкриває суть і зміст економічних процесів і явищ, але також звертається до механізмів функціонування системи і, насамперед, до її господарського механізму. Через господарський механізм економічна система формує стимули і спонукальні мотиви господарської діяльності, створює можливості для збалансування суперечливих економічних інтересів. У кінцевому рахунку саме через господарський механізм в імовірнісну економічну систему вносяться елементи цілеспрямованої організації.
Питання про предмет економічної теорії є вихідною передумовою її змісту, методологічною основою її принципів. Теорії відрізняються між собою передусім визначенням предмета науки. К. Маркс виходив з того, що предметом економічної теорії (політичної економії) є економічні відносини людей в процесі матеріального виробництва (виробничі відносини). Такий обмежений підхід становив одну з засад класових принципів, обгрунтування висновків про неминучість пролетарської революції і диктатури пролетаріату. В інших економічних теоріях предмет науки визначається так, щоб не показати її класового змісту і підкреслити при тому головну (на думку авторів) складову економічної теорії. Зокрема, економічна теорія розглядається як наука про багатство суспільства, або ж про види трудової діяльності, про використання обмежених ресурсів тощо. Але всі такі визначення відображають лише одну зі сторін економічної системи. Між тим, економічна теорія має справу з економікою як великою функціонуючою системою.
2. Економічна теорія та інші економічні дисципліни
Економічна теорія — органічна частина комплексу економічних дисциплін, що складають економічну науку.
Економічна теорія є наукова (методологічна) основа всього комплексу економічних дисциплін. Вона розглядає найзага-льніші принципи, поняття, категорії, закономірності, які притаманні економіці як великій системі. Всі інші економічні дисципліни вийшли з економічної теорії, відокремились від неї. Сучасна економічна наука нараховує в своєму складі понад 50 дисциплін.
В цьому комплексі, крім економічної теорії, виділяються ще три основні групи дисциплін: функціональні дисципліни, що відображають зміст окремих функцій системи (управління і організація, фінанси, кредит, грошовий обіг тощо); галузеві дисципліни, які характеризують функціонування окремих галузей матеріального та нематеріального виробництва (промисловості, сільського господарства, будівництва, а також охорони здоров'я, освіти тощо); дисципліни що розглядають загальну методику (статистика, економічне моделювання тощо).
Слід відзначити, що дисципліни різних груп взаємопов'язані, в кожній групі використовуються елементи економічних дисциплін інших груп. Так, в галузевих економічних дисциплінах є елементи загальної теорії (стосовно даної галузі), а також функціональні і методичні елементи (так само стосовно галузі).
В сучасних умовах посилюється також зв'язок економічних дисциплін з неекономічними (правовими, соціологією, психологією, математикою, технікою, товарознавством тощо). Зокрема, така інтеграція економічних дисциплін з неекономічними притаманна маркетингу і менеджменту.
Принципова схема систематики економічних дисциплін ілюструється схемою (рис. 1).
Рис. 1. Система економічних дисциплін і їх взаємозв'язки
Одним з сучасних аспектів економічної науки — теоретичної і прикладної — є класифікація дисциплін в залежності від масштабу огляду економіки як системи. За цією ознакою розрізняють макроекономіку і мікроекономіку. Перша з них вивчає економіку в цілому як функціонуючу систему з її структурою, взаємозв'язками, показниками ефективності функціювання тощо. Мік-роекономіка вивчає діяльність господарських суб'єктів та їх асоціацій, їхню поведінку, фактори, що на неї впливають, умови успішної діяльності тощо.
Слід відзначити, що систематика економічної науки, склад дисциплін, що в неї входять, їх зв'язки не залишаються незмінними, їх еволюція відображає розвиток економічної науки.
3. Функції економічної теорії і тенденції її розвитку
З моменту свого виникнення економічна наука виконувала три основні функції: практичну, науково-пізнавальну та ідеологічну.
Економічна наука виникла з практичних потреб людей, з необхідності узагальнити практичний досвід трудової діяльності, одержати корисні рекомендації. В цьому розумінні практична функція відображає первісне призначення економічних знань.
На певному етапі свого розвитку економічна наука (точніше, саме в процесі перетворення первісних знань в науку) стала виконувати і науково-пізнавальну функцію. Зміст науки збагачувався узагальненнями — поняттями, категоріями. Носії наукових знань намагалися зрозуміти суть і закономірності економічних процесів.
Економічна наука виникла і розвивалась в суспільстві, яке поділялось на класи, соціальні групи, що відрізнялись своїми інтересами. Тому економічна наука з моменту свого виникнення не могла не виконувати також і ідеологічної функції. Вона відображала інтереси панівних класів, намагалась виправдати існуючі економічні відносини зобразити їх вічними і природними.
У своєму розвитку економічна наука пройшла тривалий історичний шлях. У період свого виникнення і становлення економічна наука існувала як єдине ціле і не поділялась на окремі дисципліни. Більше того, її представники (такі, як Платон, Аристотель, Ксенофонт) займалися не тільки економікою, але й багатьма іншими науками. Такий універсалізм економічної науки та її носіїв у Європі тривав до пізнього середньовіччя.
Розвиток торгівлі, особливо міжнародної, обумовив виникнення меркантилізму. Прихильники цього напрямку вважали, що головним джерелом багатства є торгівля, а основною його формою — гроші (у вигляді золота і срібла).
Подальший розвиток економіки переніс увагу економічної науки із сфери обігу на виробництво, причому спочатку в його аграрний сектор, що було обумовлено особливостями цього періоду. Цей етап економічної науки був представлений фізіократами, прихильниками теорії, згідно з якою головним джерелом багатства суспільства вважається праця на землі, в сільському господарстві. Саме в цей період починається процес розгалуження економічної науки на окремі дисципліни, зокрема, відокремлення бухгалтерського обліку, статистики.
Розвиток промислового виробництва викликав до життя класичну економічну теорію (політичну економію), її головними представниками були Адам Сміт і Давід Рікардо. Оцінка значення її як класичної обумовлена її роллю в історії економічної науки. В ній вперше розкриті численні поняття, категорії, без яких пізніше не могла обійтись жодна економічна теорія (хоч деякі з них звертались до цих категорій лише як до об'єктів критики). До таких категорій належать вартість, ціна, прибуток, процент, заробітна плата, земельна рента, функції грошей тощо.
Економічна теорія К. Маркса значною мірою заснована на використанні категорій класичної політичної економії. Але при цьому в марксизмі положення класичної теорії трансформовані так, щоб довести експлуататорську суть капіталізму, антагоністичний (непримиренний) характер його суперечностей і обґрунтувати головний висновок — про неминучість загибелі капіталізму і заміни його суспільством, заснованим не на приватній, а на суспільній власності, що дозволить здійснити планомірну організацію суспільного виробництва.
На противагу економічній теорії К. Маркса виник ряд альтернативних теорій (таких як теорія «трьох факторів», що заперечувала тезу про експлуатацію праці капіталом, або теорія «граничної корисності», яка не визнавала категорію вартості як основу ціни). Слід відзначити, що й альтернативні теорії носили класовий характер (хоч їх засновники і прихильники заперечували цей факт).
Однак розвиток економіки, особливо другої половини XX століття, пішов шляхом, який не був передбачений ні теорією марксизму, ні альтернативними теоріями. Спроба створити економічну систему на основі скасування приватної власності спричинила всеосяжне одержавлення економіки. Виникла нежиттєздатна планово-директивна система. Але, з іншого боку, показала свою неспроможність і система нічим не обмеженого вільного саморегулювання і саморозвитку, яка призвела економіку до глибокої криз
Сучасна економічна діяльність відмовляється від планово-директивної системи і йде шляхом трансформації ринкової економіки. В ринковій економіці залишилась її соціально-економічна основа — приватна власність. Збереглись і її головні риси — здатність до саморегулювання і саморозвитку на засадах конкуренції. Разом з тим ринкова система набуває нової якості — здатності до цілеспрямованого регулювання з боку держави та її владних структур, до функціонування в інтересах суспільства. У регульованій ринковій економіці забезпечується і формування економічних стимулів, і відносно стабільний розвиток, і компроміс різних, іноді суперечливих інтересів на основі соціального партнерства.
Всі новітні процеси знаходять своє відображення в сучасній економічній науці, в особливостях її змісту. Сучасна економічна наука використовує фундаментальні положення класичної теорії, а також марксизму (наприклад, про необхідність соціальної орієнтації економіки). Одночасно в економічній науці широко використовуються досягнення альтернативних теорій, наприклад, в частині вивчення попиту населення, механізмів ринкового ціноутворення, розробки оптимальних рішень тощо. Поєднання елементів різних напрямків економічної науки особливо яскраво проявляються в її методах.
4. Методи економічної науки
Економічна наука використовує широкий діапазон методів. Ці методи є найдинамічнішими елементами науки, вони постійно удосконалюються, розширюється сфера їх застосування. Для сучасної економічної практики особливо характерний процес заміни традиційних емпіричних методів науковими.
Методи, що використовуються в економічній науці, можуть бути зведені до трьох основних груп. По-перше, це методи аналізу й узагальнення (синтезу). По-друге, методи моделювання, які все ширше застосовуються в економічній науці. По-третє, економічна наука (так само, як інші науки) використовує експерименти.
Аналіз і узагальнення економічних явищ і процесів притаманні всім економічним дисциплінам, але для економічної теорії вони мають особливе значення. Аналіз дозволяє розкладати яки ща на їх складові, вивчати 'їхню структуру, виявити фактори, які впливають на економічні процеси. Узагальнюючи одержану на основі аналізу інформацію, абстрагуючись від другорядних і неістотних характеристик, економічна наука приходить до певних висновків, з'ясовує суть процесів, їхні внутрішні причинні зв'язки, закономірності. На такій основі економічна наука обг рунтовує практичні висновки, дає свої рекомендації. Таким чином, економічна наука, в тому числі її теоретична частина, виконує свої практичну і науково-пізнавальну функції.
Економічне моделювання полягає в розробці моделей, які імітують реальні процеси і явища. Моделі можуть бути цифровими або графічними. Іноді вони синтезують обидва способи. Моделі не тотожні реальним процесам і явищам. Вони їх відображають з тим чи іншим ступенем наближення, який в свою чергу залежить від того, наскільки в моделі відображені істотні ознаки реальних процесів (явищ). Економічні моделі мають широку сферу застосування. Вони використовуються для планування і управління (наприклад як сіткові моделі). Вони можуть використовуватись для розробки економічних прогнозів. За допомогою економічних моделей можна розкривати закономірні зв'язки, давати їм числові характеристики, оцінювати ступінь їх тісноти. В переважній більшості моделей використовується математичний апарат. Тому цей метод найчастіше називають економіко-математичним.
Зростає значення в економічній науці економічного експериментування. Економічний експеримент — це дослідження шляхом створення спеціальних умов, що дозволяє вивчити вплив окремих факторів на результати процесу. Особливе значення експеримент має для перевірки робочих гіпотез, теоретичних припущень. За допомогою експерименту робоча гіпотеза підтверджується або відкидається. Так, експериментально можна перевірити пропозиції щодо вдосконалення системи оподаткування, форм організації праці, її оплати та багато інших. Значення економічного експерименту, зокрема, полягає в тому, що він дозволяє уникнути великих економічних і соціальних втрат, які можуть стати наслідком реалізації неперевірених ідей. Експерименти скорочують шлях до істини, до найраціональніших управлінських рішень.
Використовуючи кожний з методів, економічна наука вдається до наукових абстракцій, тобто до загальнонаукового методу пізнання, згідно з яким в явищах і процесах з численних реальних характеристик виділяються найсуттєвіші риси і ознаки. Такий підхід є основою як теоретичних узагальнень, так і економічного моделювання і, значною мірою, економічних експериментів.
Таким чином, всі методи, що їх використовує економічна наука, дають можливість їй виконувати свої практичні і науково-пізнавальні функції. Одночасно удосконалення методичного забезпечення економічної науки — одне з засобів деідеологізації економічної науки. Економічна наука відбирає свої методи, виходячи з їх практичної цінності, не на основі принципів, притаманних тим чи іншим напрямкам економічних теорій.