Міністерство освіти україни вінницький державний технічний університет основи економічної теорії

Вид материалаДокументы

Содержание


Тема 1. ВСТУП ДО ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
Предмет економічної теорії
2. Економічна теорія та інші економічні дисципліни
3. Функції економічної теорії і тенденції її розвитку
4. Методи економічної науки
Суспільне виробництво
1. Суспільне виробництво — матеріальне і нематеріальне
2. Фактори суспільного виробництва і їх взаємодія
3. Етапи розвитку продуктивних сил. Сучасний технологічний спосіб виробництва
4. Макроекономічні показники системи
5. Національне багатство — основа економіки
6. Соціальна і економічна ефективність системи
Економічний зміст відносин власності
2. Форми і види власності, їх переваги і обмеження
3. Конституція України і проблеми власності
4. Роздержавлення і приватизація як шлях до сучасної ринкової економіки в Україні
Тема 4. ТОВАРНЕ ВИРОБНИЦТВО І ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ
1. Форми господарства: натуральна і товарна. Умови виникнення товарного виробництва
2. Товар і праця, втілена в товарі. Величина вартості
3. Розвиток товарного виробництва за сучасних умов
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


ОСНОВИ

ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

Для технічних спеціальностей


Затверджено Ученою Радою Вінницького державного технічного університету як навчальний посібник для студентів технічних спеціальностей


Вінниця ВНТУ 2009


Робота виконана авторським колективом у складі доцент П. В. Чалюк, Дворніков М. Є., асистенти П. А. Вінніцький, В. С. Бас, І. В. Романець, Н. В. Рибачук.

П. В. Чалюк, Дворніков М. Є., П. А. Вінніцький, В. С. Бас, І. В. Романець, Н. В. Рибачук. : Основи економічної теорії. Навчальний посібник. — Вінниця, ВНТУ,

2009. —207с,


Навчальний посібник є розширеним конспектом курсу «Основи економічної теорії». Текст відповідає програмі курсу, схваленій на кафедрі менеджменту та моделювання в економіці ВНТУ для неекономічних спеціальностей.


Рецензенти:


В навчальному посібнику застосований нетрадиційний методологічний підхід, згідно з яким теорія розглядає економіку як велику систему, її структуру, внутрішні зв'язки, закономірності розвитку і їх механізми, а також результати функціонування. Посібник дає розуміння суті процесів, які відбуваються в сучасному ринковому господарстві, а також створює основу для оцінки шляхів ринкової трансформації України.


Посібник призначений для використання у навчальному процесі з відповідного курсу, в тому числі для розробки методичної документації (тестів, словників, планів семінарів тощо).


ЗМІСТ

Передмова...............................4

Тема 1. Вступ в економічну теорію.....................5

Тема 2. Суспільне виробництво; структура, фактори, еволюція. Основні макроекономічні показники ............................................................. .... 11

Тема 3. Власність в економічній системи ................20

Тема 4. Товарне виробництво і його еволюція .............25

Тема 5. Гроші і їх функції. Закон вартості................29

Тема 6. Ринок і конкуренція. Підприємництво..............34

Тема 7. Підприємництво та його ринкові механізми. Маркетинг та менеджмент..............38

Тема 8. Капітал, витрати виробництва і прибуток............45

Тема 9. Механізм ціноутворення на сучасному ринку.........50

Тема 10. Фінансово-кредитна та бюджетно-податкова системи в сучасному ринковому господарському механізмі...............57

Тема 11. Грошовий ринок та його механізми. Антиінфляційна

політика держави..........................69

Тема 12. Ринкові механізми оплати праці, особистих доходів

населення та надання йому послуг.................79

Тема 13. Суспільне відтворення, економічне зростання.

Цикли і кризи у суспільному відтворенні...................86

Тема 14. Ринок праці та безробіття. Державне регулювання ринку праці.............................96

Тема 15. Суть, функції та моделі господарського механізму......103

Тема 16. Основні риси та тенденції сучасного всесвітнього господарства. Проблеми інтеграції економіки України в світове господарство.....................116

Тема 17. Сучасний ринок та монополізм. Антимонопольна

політика держави.........................139

Тема 18. Економічні аспекти глобальних проблем...........145

Література .............................151


ПЕРЕДМОВА

Перехід від планово-директивної економіки до ринкової — це радикальна реформа всієї системи економічних відносин. При цьому виникає нагальна необхідність формування у фахівців всіх галузей праці принципово нових підходів до економіки та її гос­подарського механізму. Треба переглянути як фундаментальні засади економічної теорії, так і заснований на них весь комплекс економічних дисциплін.

В навчальному посібнику розглядається суть економіки як ве­ликої системи, її структура, внутрішні зв'язки, закономірності і механізми розвитку, а також результати її функціонування. В ро­боті відображені підходи, притаманні сучасній економічній нау­ці, а також проблематика, що зв'язана з необхідністю перегляду традиційних трактувань понять і категорій, які панували в еко­номічній теорії в недалекому минулому. Особлива увага на­дасться проблемам і труднощам переходу України до сучасної ринкової економіки.

Виклад матеріалу посібника носить конспективний характер. Текст роботи містить головним чином основні положення, виз­начення, їх стислі роз'яснення, що викладаються в логічній пос­лідовності. Ілюстративний матеріал, а також приклади в роботі майже відсутні. З ряду причин автори посібника вважають такий методичний підхід найбільш доцільним. Зокрема, в умовах пере­хідного характеру національної економіки, зміни її станів, більшість конкретних матеріалів швидко застарівають, втра­чають свою актуальність. Разом з тим конспективний характер текстів орієнтує викладачів і студентів на широке використання в навчальному процесі матеріалів періодичного друку, журна­льних та газетних статей, законодавчих актів, парламентських звітів тощо. Крім того, насиченість тексту визначеннями понять Та їх характеристиками відкриває широкі можливості для розро­бки на основі посібника методичних матеріалів: тестів, задач, планів семінарів, словників, завдань для модульно-рейтингового Контролю тощо.

Особливо слід зауважити, що тексти посібника створюють Широкі можливості для розробки на їх основі завдань для вико­нання в комп'ютерних класах.

Посібник включає п'ять розділів, з яких перші три розділи Присвячені загальним основам економічної теорії, четвертий і п'ятий розділи — механізмам сучасної ринкової економіки і її зо­внішнім зв'язкам.

Навчальний посібник розрахований перш за все на студентів неекономічних спеціальностей, для яких в цьому курсі синтезу­ються економічна теорія в цілому з її деякими функціональними аспектами. Посібник може бути також використаний для вивче­ння основ економічної теорії в інших категоріях навчальних зак­ладів — в коледжах, курсовій мережі тощо.

Навчальний посібник підготовлений викладачами кафедри основ економічної теорії Вінницького державного технічного університету, що мають досвід викладання даного курсу протя­гом декількох років — з моменту включення цього курсу в навча­льні плани


Тема 1. ВСТУП ДО ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

Предмет економічної теорії. Економічна теорія та інші економіч­ні дисципліни. Функції економічної теорії і тенденції її розвитку. Методи економічної науки.

  1. Предмет економічної теорії


Економічна теорія вивчає економіку як сферу існування і ро­звитку суспільства. Водночас теорія розглядає економіку як ве­лику складну систему.

Велика система — це явище, якому притаманний ряд істотних ознак, її характерною особливістю є властивість до саморегулю­вання і саморозвитку. Велика система — це складне формування: вона складається з окремих частин (підсистем), а між її елемента­ми і частинами існують зв'язки різних видів (прямі й обернені, ре­курсивні, синергічні, циклічні тощо). Якість-функціонування ве­ликої системи проявляється в її життєздатності.

Треба відзначити, що системність — це властивість всякої ма­теріальної субстанції взагалі, коли вона досягає певної стадії в своєму розвитку і, в кінцевому підсумку, — інформаційної наси­ченості. До великих систем належить не лише економіка, але й широке коло природних явищ. На певному ступені свого розвит­ку великі системи набувають властивість ієрархічності, що також є формою самоорганізації.

Особливість і складність економіки як великої системи проя­вляється в якісній різноманітності її підсистем, які внаслідок цього можуть бути згрупованими за різними ознаками. В залеж­ності від загального напрямку функціонування економіки в ній виділяються такі підсистеми: виробництво, розподіл і перероз­поділ, обмін і споживання. За змістом виробничих функцій ви­діляються групи галузей матеріального виробництва. В підсисте­мі кінцевого споживання виділяються сімейне, державне, інвес­тиційне. В залежності від ієрархії системи розглядають її первинні, проміжні та вищі ланки.

Таким чином, економічна наука (в тому числі в її теоретичній частині) вивчає економіку як функціонуючу систему. Вона вив­чає закономірності, функціонування і розвитку економіки, її внутрішні зв'язки, структуру, а у функціонування системи і фактори, що її обумовлюють.

Розглядаючи економіку як велику складну систему, еконо­мічна теорія не тільки розкриває суть і зміст економічних проце­сів і явищ, але також звертається до механізмів функціонування системи і, насамперед, до її господарського механізму. Через го­сподарський механізм економічна система формує стимули і спонукальні мотиви господарської діяльності, створює можли­вості для збалансування суперечливих економічних інтересів. У кінцевому рахунку саме через господарський механізм в імовір­нісну економічну систему вносяться елементи цілеспрямованої організації.

Питання про предмет економічної теорії є вихідною переду­мовою її змісту, методологічною основою її принципів. Теорії відрізняються між собою передусім визначенням предмета нау­ки. К. Маркс виходив з того, що предметом економічної теорії (політичної економії) є економічні відносини людей в процесі матеріального виробництва (виробничі відносини). Такий обме­жений підхід становив одну з засад класових принципів, обгрун­тування висновків про неминучість пролетарської революції і диктатури пролетаріату. В інших економічних теоріях предмет науки визначається так, щоб не показати її класового змісту і підкреслити при тому головну (на думку авторів) складову еко­номічної теорії. Зокрема, економічна теорія розглядається як на­ука про багатство суспільства, або ж про види трудової діяльнос­ті, про використання обмежених ресурсів тощо. Але всі такі виз­начення відображають лише одну зі сторін економічної системи. Між тим, економічна теорія має справу з економікою як вели­кою функціонуючою системою.


2. Економічна теорія та інші економічні дисципліни

Економічна теорія — органічна частина комплексу економіч­них дисциплін, що складають економічну науку.

Економічна теорія є наукова (методологічна) основа всього комплексу економічних дисциплін. Вона розглядає найзага-льніші принципи, поняття, категорії, закономірності, які прита­манні економіці як великій системі. Всі інші економічні дисцип­ліни вийшли з економічної теорії, відокремились від неї. Сучас­на економічна наука нараховує в своєму складі понад 50 дисциплін.

В цьому комплексі, крім економічної теорії, виділяються ще три основні групи дисциплін: функціональні дисципліни, що відображають зміст окремих функцій системи (управління і ор­ганізація, фінанси, кредит, грошовий обіг тощо); галузеві дисци­пліни, які характеризують функціонування окремих галузей ма­теріального та нематеріального виробництва (промисловості, сільського господарства, будівництва, а також охорони здоров'я, освіти тощо); дисципліни що розглядають загальну методику (статистика, економічне моделювання тощо).

Слід відзначити, що дисципліни різних груп взаємопов'язані, в кожній групі використовуються елементи економічних дисци­плін інших груп. Так, в галузевих економічних дисциплінах є елементи загальної теорії (стосовно даної галузі), а також функ­ціональні і методичні елементи (так само стосовно галузі).

В сучасних умовах посилюється також зв'язок економічних дисциплін з неекономічними (правовими, соціологією, психо­логією, математикою, технікою, товарознавством тощо). Зокре­ма, така інтеграція економічних дисциплін з неекономічними притаманна маркетингу і менеджменту.

Принципова схема систематики економічних дисциплін ілю­струється схемою (рис. 1).



Рис. 1. Система економічних дисциплін і їх взаємозв'язки

Одним з сучасних аспектів економічної науки — теоретичної і прикладної — є класифікація дисциплін в залежності від масш­табу огляду економіки як системи. За цією ознакою розрізняють макроекономіку і мікроекономіку. Перша з них вивчає економіку в цілому як функціонуючу систему з її структурою, взаємоз­в'язками, показниками ефективності функціювання тощо. Мік-роекономіка вивчає діяльність господарських суб'єктів та їх асо­ціацій, їхню поведінку, фактори, що на неї впливають, умови успішної діяльності тощо.

Слід відзначити, що систематика економічної науки, склад дисциплін, що в неї входять, їх зв'язки не залишаються незмін­ними, їх еволюція відображає розвиток економічної науки.


3. Функції економічної теорії і тенденції її розвитку

З моменту свого виникнення економічна наука виконувала три основні функції: практичну, науково-пізнавальну та ідеоло­гічну.

Економічна наука виникла з практичних потреб людей, з нео­бхідності узагальнити практичний досвід трудової діяльності, одержати корисні рекомендації. В цьому розумінні практична функція відображає первісне призначення економічних знань.

На певному етапі свого розвитку економічна наука (точніше, саме в процесі перетворення первісних знань в науку) стала ви­конувати і науково-пізнавальну функцію. Зміст науки збагачува­вся узагальненнями — поняттями, категоріями. Носії наукових знань намагалися зрозуміти суть і закономірності економічних процесів.

Економічна наука виникла і розвивалась в суспільстві, яке поділялось на класи, соціальні групи, що відрізнялись своїми ін­тересами. Тому економічна наука з моменту свого виникнення не могла не виконувати також і ідеологічної функції. Вона відоб­ражала інтереси панівних класів, намагалась виправдати існуючі економічні відносини зобразити їх вічними і природними.

У своєму розвитку економічна наука пройшла тривалий істо­ричний шлях. У період свого виникнення і становлення еконо­мічна наука існувала як єдине ціле і не поділялась на окремі дис­ципліни. Більше того, її представники (такі, як Платон, Аристотель, Ксенофонт) займалися не тільки економікою, але й багатьма іншими науками. Такий універсалізм економічної нау­ки та її носіїв у Європі тривав до пізнього середньовіччя.

Розвиток торгівлі, особливо міжнародної, обумовив виникне­ння меркантилізму. Прихильники цього напрямку вважали, що головним джерелом багатства є торгівля, а основною його формою — гроші (у вигляді золота і срібла).

Подальший розвиток економіки переніс увагу економічної науки із сфери обігу на виробництво, причому спочатку в його аграрний сектор, що було обумовлено особливостями цього пе­ріоду. Цей етап економічної науки був представлений фізіокра­тами, прихильниками теорії, згідно з якою головним джерелом багатства суспільства вважається праця на землі, в сільському го­сподарстві. Саме в цей період починається процес розгалуження економічної науки на окремі дисципліни, зокрема, відокремлен­ня бухгалтерського обліку, статистики.

Розвиток промислового виробництва викликав до життя кла­сичну економічну теорію (політичну економію), її головними представниками були Адам Сміт і Давід Рікардо. Оцінка значен­ня її як класичної обумовлена її роллю в історії економічної нау­ки. В ній вперше розкриті численні поняття, категорії, без яких пізніше не могла обійтись жодна економічна теорія (хоч деякі з них звертались до цих категорій лише як до об'єктів критики). До таких категорій належать вартість, ціна, прибуток, процент, заробітна плата, земельна рента, функції грошей тощо.

Економічна теорія К. Маркса значною мірою заснована на використанні категорій класичної політичної економії. Але при цьому в марксизмі положення класичної теорії трансформовані так, щоб довести експлуататорську суть капіталізму, антагоніс­тичний (непримиренний) характер його суперечностей і обґрунтувати головний висновок — про неминучість загибелі капіталіз­му і заміни його суспільством, заснованим не на приватній, а на суспільній власності, що дозволить здійснити планомірну орга­нізацію суспільного виробництва.

На противагу економічній теорії К. Маркса виник ряд альтер­нативних теорій (таких як теорія «трьох факторів», що заперечу­вала тезу про експлуатацію праці капіталом, або теорія «гранич­ної корисності», яка не визнавала категорію вартості як основу ціни). Слід відзначити, що й альтернативні теорії носили класо­вий характер (хоч їх засновники і прихильники заперечували цей факт).

Однак розвиток економіки, особливо другої половини XX століття, пішов шляхом, який не був передбачений ні теорією марксизму, ні альтернативними теоріями. Спроба створити еко­номічну систему на основі скасування приватної власності спри­чинила всеосяжне одержавлення економіки. Виникла нежиттєз­датна планово-директивна система. Але, з іншого боку, показала свою неспроможність і система нічим не обмеженого вільного саморегулювання і саморозвитку, яка призвела економіку до глибокої криз

Сучасна економічна діяльність відмовляється від планово-ди­рективної системи і йде шляхом трансформації ринкової еконо­міки. В ринковій економіці залишилась її соціально-економічна основа — приватна власність. Збереглись і її головні риси — зда­тність до саморегулювання і саморозвитку на засадах конкурен­ції. Разом з тим ринкова система набуває нової якості — здатнос­ті до цілеспрямованого регулювання з боку держави та її владних структур, до функціонування в інтересах суспільства. У регульо­ваній ринковій економіці забезпечується і формування еконо­мічних стимулів, і відносно стабільний розвиток, і компроміс різних, іноді суперечливих інтересів на основі соціального парт­нерства.

Всі новітні процеси знаходять своє відображення в сучасній економічній науці, в особливостях її змісту. Сучасна економічна наука використовує фундаментальні положення класичної тео­рії, а також марксизму (наприклад, про необхідність соціальної орієнтації економіки). Одночасно в економічній науці широко використовуються досягнення альтернативних теорій, наприк­лад, в частині вивчення попиту населення, механізмів ринкового ціноутворення, розробки оптимальних рішень тощо. Поєднання елементів різних напрямків економічної науки особливо яскраво проявляються в її методах.


4. Методи економічної науки

Економічна наука використовує широкий діапазон методів. Ці методи є найдинамічнішими елементами науки, вони постій­но удосконалюються, розширюється сфера їх застосування. Для сучасної економічної практики особливо характерний процес заміни традиційних емпіричних методів науковими.

Методи, що використовуються в економічній науці, можуть бути зведені до трьох основних груп. По-перше, це методи ана­лізу й узагальнення (синтезу). По-друге, методи моделювання, які все ширше застосовуються в економічній науці. По-третє, економічна наука (так само, як інші науки) використовує експе­рименти.

Аналіз і узагальнення економічних явищ і процесів притама­нні всім економічним дисциплінам, але для економічної теорії вони мають особливе значення. Аналіз дозволяє розкладати яки ща на їх складові, вивчати 'їхню структуру, виявити фактори, які впливають на економічні процеси. Узагальнюючи одержану на основі аналізу інформацію, абстрагуючись від другорядних і неістотних характеристик, економічна наука приходить до пев­них висновків, з'ясовує суть процесів, їхні внутрішні причинні зв'язки, закономірності. На такій основі економічна наука обг рунтовує практичні висновки, дає свої рекомендації. Таким чи­ном, економічна наука, в тому числі її теоретична частина, вико­нує свої практичну і науково-пізнавальну функції.

Економічне моделювання полягає в розробці моделей, які імітують реальні процеси і явища. Моделі можуть бути цифрови­ми або графічними. Іноді вони синтезують обидва способи. Мо­делі не тотожні реальним процесам і явищам. Вони їх відобра­жають з тим чи іншим ступенем наближення, який в свою чергу залежить від того, наскільки в моделі відображені істотні ознаки реальних процесів (явищ). Економічні моделі мають широку сферу застосування. Вони використовуються для планування і управління (наприклад як сіткові моделі). Вони можуть викори­стовуватись для розробки економічних прогнозів. За допомогою економічних моделей можна розкривати закономірні зв'язки, давати їм числові характеристики, оцінювати ступінь їх тісноти. В переважній більшості моделей використовується математич­ний апарат. Тому цей метод найчастіше називають економіко-математичним.

Зростає значення в економічній науці економічного експери­ментування. Економічний експеримент — це дослідження шля­хом створення спеціальних умов, що дозволяє вивчити вплив окремих факторів на результати процесу. Особливе значення ек­сперимент має для перевірки робочих гіпотез, теоретичних при­пущень. За допомогою експерименту робоча гіпотеза підтвер­джується або відкидається. Так, експериментально можна пере­вірити пропозиції щодо вдосконалення системи оподаткування, форм організації праці, її оплати та багато інших. Значення еко­номічного експерименту, зокрема, полягає в тому, що він дозво­ляє уникнути великих економічних і соціальних втрат, які мо­жуть стати наслідком реалізації неперевірених ідей. Експериме­нти скорочують шлях до істини, до найраціональніших управлінських рішень.

Використовуючи кожний з методів, економічна наука вдається до наукових абстракцій, тобто до загальнонаукового методу пізнання, згідно з яким в явищах і процесах з численних реальних характеристик виділяються найсуттєвіші риси і ознаки. Такий підхід є основою як теоретичних узагальнень, так і еконо­мічного моделювання і, значною мірою, економічних експери­ментів.

Таким чином, всі методи, що їх використовує економічна на­ука, дають можливість їй виконувати свої практичні і науково-пізнавальні функції. Одночасно удосконалення методичного за­безпечення економічної науки — одне з засобів деідеологізації економічної науки. Економічна наука відбирає свої методи, ви­ходячи з їх практичної цінності, не на основі принципів, прита­манних тим чи іншим напрямкам економічних теорій.