Опис роботи вчителя
| Вид материала | Конкурс |
- Склад системи роботи вчителя (за Конаржевським), 103.92kb.
- Опис досвіду роботи вчителя української мови та літератури Сватківської зош І ііі ступенів, 319.72kb.
- План роботи школи молодого вчителя план роботи школи становлення молодого вчителя, 136.54kb.
- Індивідуальні прийоми роботи вчителя, 327.39kb.
- Опис моделі (досвіду роботи) щодо створення та функціонування шкільного сайту, 357.38kb.
- План роботи майстер-класу «Застосування ікт на уроках математики» на 2010-2011 навчальний, 110.12kb.
- Готовність вчителя до роботи в умовах профільного навчання, 87.46kb.
- Опис програми аналогу; докладний функціональний опис програмних модулів додатка; опис, 123.44kb.
- Галерея освітянських здобутків, 187.51kb.
- Рефлексія саморозвитку вчителя І учня щодо формування життєвих компетентностей особистості, 287.67kb.
Мета: удосконалити вміння складати твір-опис за власними враженнями та творами образотворчого мистецтва; розвивати творчі та комунікативні здібності шестикласників, формувати культурологічну компетентність, позитивне ставлення до різних напрямків життєдіяльності, національну та екологічну свідомість, гармонійний світогляд, моральні компетентності; сприяти виробленню у школярів уміння розуміти живопис; виховувати бережливе ставлення та любов до природи, повагу до природних заповідників України, шану до творчості митців.
Обладнання: роздатковий матеріал, таблиця «Структура тексту-опису», смуги синього кольору (імітація річки), зображення природного українського дендрозаповідника «Софіївка» в різні пори року, репродукція пейзажу.
Методи та прийоми: проблемно-пошукові методи, робота в групах, метод зіставлення, метод опори, робота з ілюстративним матеріалом, передбачення, мозковий штурм, лінгвістична гра, колективне обговорення, евалюація.
Тип уроку: розвитку зв’язного мовлення.
Клас: 6- Дата:
ХІД УРОКУ
I. Орг. момент. Повідомлення теми й мети уроку.
Доброго дня, діти! Сьогодні ми підготуємось та напишемо твір-опис природи. Для того, щоб результати нашої роботи були тільки високі, ми працюватимемо в групах (3 групи по 8-10 учнів, можна дати назву кожній команді). Зверніть увагу на місце біля дошки, на якому наклеєно зображення річки Знання, але це тільки її початок. На нашому уроці кожна група буде продовжувати річку Знання своїми правильними відповідями, тому вам необхідно обрати «подовжувачів» кожної групи, т. т. тих учнів, які будуть закріплювати на поданих малюнках смужки-річечки. Та група, у якої річка виявиться найдовшої, буде переможницею та отримає високий бал за підготовку до написання твору.
Каліграфічна хвилинка.
II. Мотивація навчальної діяльності школярів.
- Назвати існуючі типи мовлення.
- Прочитати. Яким настроєм перейнятий кожен з уривків? Назвати використані в уривках художні засоби.
- Сумно в містечку восени. Низьке темно-сіре небо. Не то ранок, не то вечір цілий день. Пронизуватий, холодний вітер, купи пожовклого, мокрого листя, і дощик, дощик, дощик. Плачуть під ним вікна, плачуть стріхи, плачуть дерева, тини...(За В. Винниченком).
- Уночі була гроза, а ранок видався ясним на диво. На бур’янах рясніють блискучими діамантами краплі нічного дощу (За С. Васильченком).
- Чим відрізняється науковий опис від художнього? ( Після відповідей учнів відкрити записану на дошці таблицю та попрацювати з нею, склавши усні описи дерева, яке видніється з вікна класу, за пунктами плану таблиці).
| Структура (будова) тексту-опису | |
| У науковому стилі | У художньому стилі |
|
|
Словникова робота.
Естетичний – той, що стосується естетики або відповідає її вимогам.
Естетика – наука про прекрасне та його роль у житті суспільства.
- Як називається художній опис природи?
Учитель: Художній опис природи, тобто пейзаж, виконує подвійну роль. По-перше, він показує, де відбуваються події. По-друге, відбиває душевний стан, настрій героїв або автора тексту.
Ставлення автора до описуваної картини природи, настрій чи душевний стан персонажа передається за допомогою відповідних художніх засобів.
III. Опрацювання навчального матеріалу.
- робота в групах за роздатковим матеріалом.
Учитель: Оскільки опис – це словесне зображення предметів шляхом перелічення їх ознак, автор не повідомляє нам інформацію, а змальовує предмет. Оскільки опис природи складається з опису окремих деталей (предметів), то групи отримують своє 1-е завдання. (Значення незрозумілих слів «шукачі» кожної групи з’ясовують за тлумачним словником).
Завдання 1. Випишіть, які ознаки предметів указані в таких описах.
1. Зовсім поруч із тим місцем, де порпалися грабіжники, було знайдено золоту царську пектораль. Маса пекторалі – більше кілограма. Зроблена вона із золота дуже високої якості, що має чистий сонячний колір (Б. Мозолевський).
Пектораль – коштовна металева нагрудна прикраса.
2. У клітці жив соловей. У великій гарній клітці. Стіни клітки із срібних прутів сплетені, дах кришталевими плитками викладений, підлога золотим піском посипана (Татарська народна казка).
3. Як чистенько, як грайливо-біло!
Лиш калина зовсім оголіла.
Ягідки сороки поклювали
І в снігу намалювали (Д. Арсенич).
Завдання 2. Самостійна робота.
Запишіть складні прикметники. Що вони означають? Який предмет можуть характеризувати подані прикметники?
Група 1. Білувато-голубий, світло-рудий, ясно-карий, яскраво-зелений, тьмяно-червоний, брудно-жовтий, сіро-свинцевий, молочно-білий, солоно-солодкий, жовтувато-білий.
Група 2. Біло-червоний, світло-блакитний, ясно-каштановий, яскраво-білий, тьмяно-сірий, темно-бурий, брудно-сірий, сіро-голубий, сніжно-білий, гіркувато-солоний, соціально-побутовий.
Група 3. Білувато-блакитний, світло-зелений, ясно-бурштиновий, яскраво-синій, тьмяно-каштановий, темно-вишневий, брудно-червоний, синьо-зелений, мідно-червоний, солоно-кислий, біло-рожевий.
Словникова робота
Бурштин – янтар.
Завдання 3. (Творча самостійна робота з елементами гри).
Пригадайте, що таке неологізми? У наведених словосполученнях складні прикметники – художні неологізми. Запишіть їх, визначте їхній рід. Що можна назвати художніми неологізмами?
Черство-суворий хліб, буйнокосе літо, вишневокоре слово, новітньо-крилатий танець (А. Малишко).
Небесно-сива мати (С. Йовенко).
Небоока любов, вогневиця-калина (П. Осадчук).
Завдання –гра 4.
Пригадайте, що таке епітети? Підкресліть епітети в наведених словосполученнях. Доберіть до кожного іменника свої епітети (прості чи складні), складні підкресліть. Виграє той, хто добере поетичних засобів найбільше та з художнім смаком.
Стокольорова пісня, світловиді пісні, новітньо-крилатий танець, стоустий ручай, пружно-синій вітер, зелено-чиста рута, прозоро-синя грань, ракетно-космічні невдачі, іскрометна любов (З тв. А. Малишка).
Завдання 5.
Учитель: На попередніх уроках ми з вами розглядали особливості побудови опису природи тому, використовуючи набуті знання, складіть невеличкі описи природи за поданим початком, намагаючись зберегти закладений автором настрій.
- Ми вже знайомилися з різними природними заповідниками, ось і сьогодні допомагати вам у цій роботі будуть зображення заповідника «Софіївка», Національного дендрологічного уманського парку «Софіївка», який є шедевром і зразком світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII - початку XIX сторіч.
Парк «Софіївка» заснований у 1796 році власником міста Умані, польським маґнатом Станіславом Щенсним (Феліксом) Потоцьким та названий на честь його дружини Софії Вітт-Потоцької і подарований їй до дня іменин в травні 1802 року.
Автором топографічного й архітектурного проекту та керівником будівництва парку було призначено польського військового інженера Людвіга Метцеля, а безпосередньо виконали всі роботи в парку кріпаки Уманщини.
Парк був створений у майже безлісій місцевості, розчленованій річкою Кам'янкою, балками та ярами, які врізалися в гранітове підложжя, що часто виходило на поверхню. При створенні парку вдало використано рельєф, але без заздалегідь наміченого плану. У процесі завершення робіт на окремих ділянках були висаджені місцеві та екзотичні деревно-чагарникові рослини, тоді ж були збудовані перші архітектурні споруди та прикрашено «Софіївку» скульптурою, переважно античною.Тут росте понад 2000 видів дерев і кущів (місцевих і екзотичних), серед них: болотяний кипарис, сосна Веймутова, тюльпанове дерево, платан, гінкґо, смерека та багато інших.
У 1985 році мала планета № 2259 отримала назву «Софіївка» на честь уманського парку.
_______________________________________________________________
Група 1. Сірий туман куриться над землею. Брудні та важкі хмари вислали високе небо. Сонця не видно, сіро, димно, моторошно...
Група 2. Пора була абсолютно весняна. Сонце так любо світило: не пекло, а гріло. Дерева весело зеленіли, сонячне проміння грайливо відбивалося у воді...
Група 3. Так непомітно й літечко збігло. Сонце почало нижче ходити над землею, і, хоч було воно яскраве та веселеньке, уже не гріло, як раніше...
Завдання 6. Робота за репродукцією.
- Який куточок України, на вашу думку, зображено на репродукції?
- Яку пору року зобразив автор?
- Що зображено на передньому плані картини?
- Яким снігом укрита земля?
- Назвіть найбільші об’єкти на картині.
- Назвіть дрібні деталі композиції.
- Який колір переважає?
- Які дії зображено?
- Який настрій викликає у вас ця репродукція?
Завдання 7. Самостійна робота в групах.
Діти, у вас є зразки характеристики певних предметів. Зараз, використовуючи потрібні для вас характеристики об’єктів, ви колективно будете складати опис поданої репродукції. Звичайно, можна додавати власні епітети та інші художні засоби. Коли час буде вичерпано (10 хв.), представники груп продемонструють усьому класу свої описи.
Зразки:
Небо - синювато-сіре, захмарене, спокійне, блідо-сіре, темно-синє, безхмарне, вранішнє, надвечірнє, прозоре, чисте, високе, похмуре, погідне, важке, нависле, захмарене, сталевого кольору, сіро-фіолетове.
Чагарник - темно-зелений, аж чорний; густий, як стіна; темний, засніжений, коричнево-похмурий, приземкуватий, ріденький.
Дерева – самотні, крислаті, гордовиті, у біло-голубому серпанку, розлогі, міцні, милують око, стрункі, осяяні, сріблясті, безлисті, гіллясті, укутані снігом, укриті інеєм, кришталеві, сумні, осяяні сонцем.
Хмари - перисті, кучеряві, легкі, важкі, сіруваті, прозорі, синюваті, сірі.
Повітря – чисте, морозяне, свіже, прозоре, прохолодне.
Сніг – сріблясто-білий, іскриться, переливається, пухнастий, важкий, дзеркальна поверхня, легко ліпиться, скрипучий, рипить, бруднуватий, підталий.
Снігові кульки, заметіль, хуртовина, кучугvри снігу, іній, паморозь, відлига.
Барви: блідо-фіолетовий, синій, блакитний, блідо-голубий, сріблястий, золотисто-білий, синювато-білий.
Стан природи: тихо, спокійно, вітряно, безвітряно, затишно, замріяно, морозно.
Дії: пливуть, бовваніють, сіріють, нависли, милуватися, розстилатися, дихати, застилати, причаїтися, засипати, замести.
IV. Перевірка роботи в групах. Колективне обговорення. (Зробити акцентування на найбільш вдалих художніх засобах).
Підбиття підсумків підготовчої роботи. (Дивимось, у якої групи найбільша річка).
V. Написання творів. (Перед написанням учитель ще раз наголошує на основних стилістичних, орфографічних та каліграфічних вимогах до написання творів).
VI. Підбиття підсумків уроку.
VII. Д/з: повторити вивчене з теми «Прикметник», підготуватися до уроку-подорожі.
Додаток до уроку
Група 1
Сумно в містечку восени. Низьке темно-сіре небо. Не то ранок, не то вечір цілий день. Пронизуватий, холодний вітер, купи пожовклого, мокрого листя, і дощик, дощик, дощик. Плачуть під ним вікна, плачуть стріхи, плачуть дерева, тини...(За В. Винниченком).
Уночі була гроза, а ранок видався ясним на диво. На бур’янах рясніють блискучими діамантами краплі нічного дощу (За С. Васильченком).
Завдання 1. Випишіть, які ознаки предметів указані в таких описах.
1. Зовсім поруч із тим місцем, де порпалися грабіжники, було знайдено золоту царську пектораль. Маса пекторалі – більше кілограма. Зроблена вона із золота дуже високої якості, що має чистий сонячний колір (Б. Мозолевський).
Завдання 2. Самостійна робота.
Запишіть складні прикметники. Що вони означають? Який предмет можуть характеризувати подані прикметники?
Білувато-голубий, світло-рудий, ясно-карий, яскраво-зелений, тьмяно-червоний, брудно-жовтий, сіро-свинцевий, молочно-білий, солоно-солодкий, жовтувато-білий.
Завдання 3.
Пригадайте, що таке неологізми? У наведених словосполученнях складні прикметники – художні неологізми. Запишіть їх, визначте їхній рід. Що можна назвати художніми неологізмами?
Черство-суворий хліб, буйнокосе літо, вишневокоре слово, новітньо-крилатий танець (А. Малишко).
Небесно-сива мати (С. Йовенко).
Небоока любов, вогневиця-калина (П. Осадчук).
Завдання –гра 4.
Пригадайте, що таке епітети? Підкресліть епітети в наведених словосполученнях. Доберіть до кожного іменника свої епітети (прості чи складні), складні підкресліть
Стокольорова пісня, світловиді пісні, новітньо-крилатий танець, стоустий ручай, пружно-синій вітер, зелено-чиста рута, прозоро-синя грань, ракетно-космічні невдачі, іскрометна любов (З тв. А. Малишка).
Завдання 5.
Складіть невеличкі описи природи за поданим початком, намагаючись зберегти закладений автором настрій.
Сірий туман куриться над землею. Брудні та важкі хмари вислали високе небо. Сонця не видно, сіро, димно, моторошно...
Група 2
Сумно в містечку восени. Низьке темно-сіре небо. Не то ранок, не то вечір цілий день. Пронизуватий, холодний вітер, купи пожовклого, мокрого листя, і дощик, дощик, дощик. Плачуть під ним вікна, плачуть стріхи, плачуть дерева, тини... (За В. Винниченком).
Уночі була гроза, а ранок видався ясним на диво. На бур’янах рясніють блискучими діамантами краплі нічного дощу (За С. Васильченком).
Завдання 1. Випишіть, які ознаки предметів указані в таких описах.
2. У клітці жив соловей. У великій гарній клітці. Стіни клітки із срібних прутів сплетені, дах кришталевими плитками викладений, підлога золотим піском посипана (Татарська народна казка).
Завдання 2. Самостійна робота.
Запишіть складні прикметники. Що вони означають? Який предмет можуть характеризувати подані прикметники?
Біло-червоний, світло-блакитний, ясно-каштановий, яскраво-білий, тьмяно-сірий, темно-бурий, брудно-сірий, сіро-голубий, сніжно-білий, гіркувато-солоний, соціально-побутовий.
Завдання 3.
Пригадайте, що таке неологізми? У наведених словосполученнях складні прикметники – художні неологізми. Запишіть їх, визначте їхній рід. Що можна назвати художніми неологізмами?
Черство-суворий хліб, буйно косе літо, вишневокоре слово, новітньо-крилатий танець (А. Малишко).
Небесно-сива мати (С. Йовенко).
Небоока любов, вогневиця-калина (П. Осадчук).
Завдання –гра 4.
Пригадайте, що таке епітети? Підкресліть епітети в наведених словосполученнях. Доберіть до кожного іменника свої епітети (прості чи складні), складні підкресліть
Стокольорова пісня, світловиді пісні, новітньо-крилатий танець, стоустий ручай, пружно-синій вітер, зелено-чиста рута, прозоро-синя грань, ракетно-космічні невдачі, іскрометна любов (З тв. А. Малишка).
Завдання 5.
Складіть невеличкі описи природи за поданим початком, намагаючись зберегти закладений автором настрій.
Пора була весняна. Сонце так любо світило: не пекло, а гріло. Поля лагідно й весело зеленіли...
Група 3
Сумно в містечку восени. Низьке темно-сіре небо. Не то ранок, не то вечір цілий день. Пронизуватий, холодний вітер, купи пожовклого, мокрого листя, і дощик, дощик, дощик. Плачуть під ним вікна, плачуть стріхи, плачуть дерева, тини... (За В. Винниченком).
Уночі була гроза, а ранок видався ясним на диво. На бур’янах рясніють блискучими діамантами краплі нічного дощу (За С. Васильченком).
Завдання 1. Випишіть, які ознаки предметів указані в таких описах.
Як чистенько, як грайливо-біло!
Лиш калина зовсім оголіла.
Ягідки сороки поклювали
І в снігу намалювали (Д. Арсенич).
Завдання 2. Самостійна робота.
Запишіть складні прикметники. Що вони означають? Який предмет можуть характеризувати подані прикметники?
Білувато-блакитний, світло-зелений, ясно-бурштиновий, яскраво-синій, тьмяно-каштановий, темно-вишневий, брудно-червоний, синьо-зелений, мідно-червоний, солоно-кислий, біло-рожевий.
Завдання 3.
Пригадайте, що таке неологізми? У наведених словосполученнях складні прикметники – художні неологізми. Запишіть їх, визначте їхній рід. Що можна назвати художніми неологізмами?
Черство-суворий хліб, буйно косе літо, вишнево-коре слово, новітньо-крилатий танець (А. Малишко).
Небесно-сива мати (С. Йовенко).
Небоока любов, вогневиця калина (П. Осадчук).
Завдання –гра 4.
Пригадайте, що таке епітети? Підкресліть епітети у наведених словосполученнях. Доберіть до кожного іменника свої епітети (прості чи складні), складні підкресліть
Стокольорова пісня, світловиді пісні, новітньо-крилатий танець, стоустий ручай, пружно синій вітер, зелено-чиста рута, прозоро-синя грань, ракетно-космічні невдачі, іскрометна любов (За тв. А. Малишка).
Завдання 5.
Складіть невеличкі описи природи за поданим початком, намагаючись зберегти закладений автором настрій.
Так непомітно й літечко збігло. Сонце почало нижче ходити над землею, і, хоч було воно яскраве та веселеньке, вже не гріло, як раніше...
Завдання 7. (роздається всім групам, роздруковано на окремому аркуші)
Небо - синювато-сіре, захмарене, спокійне, блідо-сіре, темно-синє, безхмарне, вранішнє, надвечірнє, прозоре, чисте, високе, похмуре, погідне, важке, нависле, захмарене, сталевого кольору, сіро-фіолетове.
Чагарник - темно-зелений, аж чорний; густий, як стіна; темний, засніжений, коричнево-похмурий, приземкуватий, ріденький.
Дерева – самотні, крислаті, гордовиті, у біло-голубому серпанку, розлогі, міцні, милують око, стрункі, осяяні, сріблясті, безлисті, гіллясті, укутані снігом, укриті інеєм, кришталеві, сумні, осяяні сонцем.
Хмари - перисті, кучеряві, легкі, важкі, сіруваті, прозорі, синюваті, сірі.
Повітря – чисте, морозяне, свіже, прозоре, прохолодне.
Сніг – сріблясто-білий, іскриться, переливається, пухнастий, важкий, дзеркальна поверхня, легко ліпиться, скрипучий, рипить, бруднуватий, підталий.
Снігові кульки, заметіль, хуртовина, кучугvри снігу, іній, паморозь, відлига.
Барви: блідо-фіолетовий, синій, блакитний, блідо-голубий, сріблястий, золотисто-біли, синювато-білий.
Стан природи: тихо, спокійно, вітряно, безвітряно, затишно, замріяно, морозно.
Дії: пливуть, бовваніють, сіріють, нависли, милуватися, розстилатися, дихати, застилати, причаїтися, засипати, замести.
УРОК № 6 (34)
Тема. Прикметник. Узагальнення знань (проміжний етап).
Мета: узагальнити та систематизувати знання з теми «Прикметник»; розвивати критичне мислення методом передбачення, логічне та асоціативне мислення, уміння аргументувати свої думки, комунікативні здібності; формувати толерантне ставлення до однокласників, національну свідомість, екологічні та культурологічні компетентності, пов’язані з історією та світовою літературою, духовно зорієнтований світогляд, впевненість у власній конкурентноспроможності, життєстверджуючі позитивні компетентності; виховувати бережливе ставлення до природи, пошану до культурних надбань людства.
Обладнання: таблиця «Прикметник», кросворд «Сховані слова», роздатковий матеріал, макети пеньків, листків, аркуші-протоколи, «мандрівні аркуші», аудіозаписи сучасних українських пісень.
Методи та прийоми: проблемно-пошуковий метод, колективна робота, робота в групах, у парах; інтелектуальна розминка, лінгвістична гра, «Стілець правди», евалюація.
Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.
Форма проведення: урок-змагання.
Клас: 6-
Дата:
ХІД УРОКУ
I. Організаційний етап. (Урок-змагання відбувається одночасно у двох класах паралелі, для цього заздалегідь узгоджується роклад, залучення учнів-старшокласників, учителів-предметників, які викладають у 6-х класах; відбувається обладнання кабінетів, у яких будуть відбуватися «зупинки» учасників. Кожному класу видається мандрівний аркуш, у який Лісовик буде виставляти бали за виконані завдання. У кожному кабінеті необхідно зробити на дошці макет пенька, на який учасники будуть кріпити листочки з паперу відповідного кольору (колір листків відповідає кожному класу). Кожен клас переходить до зупинок із зошитами, а спочатку записують «Число» та «Класна робота».
II. Перевірка готовності до уроку.
(Звучить фонозапис пісні у виконанні Н. Бучинської «Україна»).
Слово вчителя:
Сьогодні на уроці ми будемо виконувати важливу й цікаву роботу. Усі ви знаєте, що на сьогодні стан екології в Україні дуже тяжкий. Отож ми з вами намагатимемось покращити цей стан завдяки вирощуванню гарних знань, які чарівним шляхом перетворяться на зелені листки нового лісу, який будемо створювати власноруч. Переходячи з кабінету до кабінету, пересуваючись маршрутом, що його зображено на ваших картах, і виконуючи певні завдання, кожен клас виростить своє дерево зі звичайного пенька, на якому поки що нічого не росте. У кожного класу буде кінцева зупинка, на якій ви зможете виростити власне дерево, зазеленивши свій сухий пеньок. На зупинках вас буде зустрічати Лісовик, який розказуватиме правила ваших випробувань та нагороджуватиме переможців чарівними листочками.
Щоб досягти успіху, треба всім працювати дружно, із великим бажанням, використовуючи знання, здобуті на попередніх уроках.
III. Актуалізація опорних знань учнів. Початок «Подорожі».
Коли клас заходить до своєї першої зупинки, то їх вітає учень-старшокласник у ролі Лісовичка:
Я лісу син, Лісовичок,
Люблю шишки й горішки.
Живу серед дерев, квіток,
Серйозний хлопчик-малючок,
Але й пустунчик трішки.
- Діти, мій ліс гине, допоможіть зберегти ліс, посадіть нові дерева. Я буду спостерігати, наскільки правильно ви будете відповідати, щоб ліс новенький насаджати.
1. Пеньок «Тема уроку». (Ця зупинка є першою для всіх класів).
Запишіть до поданих іменників прикметники, які є вашою першою асоціацією до цих предметів і понять, але, щоб вони вписалися у клітинки кросворду. Якщо це завдання буде виконане вірно, то у виділеному стовпчику ви прочитаєте назву частини мови, над якою ми будемо працювати.
- Паління - звичка – Погана
- Знайко – Розумний
- Вовк – Злий
- Клоун – Кумедний
- Дюймовочка – Маленька
- Ялинка – Зелена
- Кожух – Теплий
- Герасим – Німий
- Гуллівер – Високий
- Горбань – Кривий
| | | п | о | г | а | н | а | | |
| | | р | о | з | у | м | н | и | й |
| з | л | и | й | | | | | | |
| | | к | у | м | е | д | н | и | й |
| | | м | а | л | е | н | ь | к | а |
| | з | е | л | е | н | а | | | |
| | | т | е | п | л | и | й | | |
| | | н | і | м | и | й | | | |
| | в | и | с | о | к | и | й | | |
| | | к | р | и | в | и | й | | |
2. Пеньок «Знавців». (Знаходиться в цьому ж кабінеті).
- Другий пеньок пропонує вам виграти листочки шляхом розповіді про прикметник як частину мови за таблицею «Прикметник» та моїми запитаннями.
- Яка частина мови називається прикметником?
- Яким членом речення найчастіше бувають прикметники?
- На які розряди поділяються прикметники?
- Що характеризують якісні прикметники?
- На які питання відповідають присвійні прикметники?
- Які форми прикметників ви вивчили? Наведіть приклади.
- Як змінюються прикметники?
- Як прикметники змінюються за родами?
- Від якої частин мови залежить рід, число та відмінок прикметника?
- Якого відмінка в порівнянні з іменником немає у прикметника?
- Навіщо в мовленні використовувати прикметники?
- Добре попрацювали, себе показали та листочків для майбутнього лісу заробили.
3. Пеньок «Найшвидший».
(Робота в групах (заздалегідь дітей треба розподілити на групи, щоб, зайшовши до кабінету, учні знали свої місця; можна на емблемі кожної дитини написати ще й номер групи (емблема кожного класу своя, яку вони колективно придумують на початку навчального року).
- А зараз кожна група за 1 хвилину запише якнайбільше відносних прикметників, що виражають ознаки за відношенням:
- До предмета чи до явища: підводний човен, вічний вогонь,..
- До людини або тварини: батьковий заповіт, юнацький запал,..
- До дії: підготовчі курси, ткацький верстат,..
- До числа: подвійна норма, одиночне плавання,..
- До часу: вечірній Київ, ткацький верстат,..
4. Пеньок «Лаконічний».
-Діти, ви, мабуть, дуже часто чули вислів «говори лаконічно». Як ви розумієте значення цього виразу?
Корінь слова пішов від назви Лаконії — регіону Стародавньої Греції, у якому знаходиться місто Спарта. Існує легенда, коли Пилип Македонській (батько Олександра) підійшов до стін Спарти, він направив спартанцям послання, у якому мовилося: «Я підкорив усю Грецію, у мене найкраще у світі військо. Здавайтеся, тому що якщо я захоплю Спарту силою, якщо я зламаю її ворота, якщо я проб’ю таранами її стіни, то нещадно знищу все населення». На що спартанці-лаконийці відповіли: «Якщо».
Зараз ви будете записувати присвійні прикметники, що відповідають коротким визначенням, які буде подано, дуже лаконічно, а точніше, одним словом.
(По 2 представники від кожної групи; робота біля дошки; бали знімаються за викрики з місця).
- Яйце, яке знесла свійська птиця. (Куряче яйце).
- Садиба, що належить одному із членів сім’ї .(Батьківська садиба).
- Слід, що залишив після себе хижий звір. (Вовчий слід).
- Житло, що належить лісовому мешканцю. (Лисяча нора).
- Спів, що лунає вночі. (Солов’їний спів).
- Чиясь звичка. (Олексійкова звичка).
- Твори, які написав відомий український автор. (Шевченкові твори).
- Предмет, що належить певній людині. (Мамина хустка).
5. Пеньок «Четвертий зайвий».
- Тут пропонується цікава робота.
Випиши зайве слово. (Із кожного стовпчика треба виписати зайве слово).
| Сніжна | Зима | Малював |
| Пухнаста | Вкривалась | Співав |
| Зелена | Заметіль | Сніг |
| Ялинка | Вітер | Кружляє |
- Складіть із цих слів речення. (Ялинка вкрилась снігом).
- Поширте це речення прикметниками з таблиці. У якому стовпчику вони знаходяться? (Зелена ялинка вкрилась пухнастим снігом).
6. Пеньок «Роздумів» (Використовується інтерактивний метод «Стілець правди» (слово може говорити лише той учень, який займає відповідний стілець).
- Прослухайте уривок із твору Р. Кіплінга.
Більше за все Мауглі подобалося ходити з Багірою в темну й теплу лісову хащу й засинати там на цілий задушливий день, а вночі стежити за тим, як Багіра полює. Коли він підріс настільки, що міг все зрозуміти, Багіра пояснила йому, що він ніколи не повинен чіпати людської худоби, оскільки сам був прийнятий до Зграї ціною життя бика.
- Усі Джунглі твої, - сказала Багіра, - і ти можеш убивати все, що тільки подужаєш, але заради бика, який тебе викупив, ти не повинен убивати та їсти худоби. Такий закон Джунглів.
- З якого твору взято цей уривок?
- Як ви ставитесь до закону Джунглів у сучасному світі?
- Запишіть у зошитах друзів та недругів Мауглі в алфавітному порядку. Дайте їм характеристику одним словом.
- Акела –
- Багіра –
- Балу –
- Мати вовчиця –
- Табакі –
- Червона Квітка –
- Шер-Хан –
- Акела –
- З якого твору взято цей уривок?
7. Пеньок «Творчий».
-Діти, на цьому пеньочку десь загубилися листочки, з яких було складено вірш М. Вінграновського. Деякі листки ми знайшли. Допоможіть нам, записавши замість крапок прикметники, відтворити текст повністю. Варіант, який найбільш співпаде з оригіналом, буде нагороджений листочками. (Робота в парах).
Сама собою річка ця тече,
Маленька річечка, вузенька, як долоня.
Ця річечка – Дніпра тихенька синя доня,
Маленька донечка без імені іще.
Вона тече в городі в нас під кленом,
І наша хата пахне їй борщем.
Цвіте над нею небо здоровенно
Солодкими хмаринами з дощем.
Ця річечка тече для клена і для мене,
Її й тоді я бачу, коли сплю.
Я річечку оцю в городі в нас під кленом
Як тата й маму і як мед люблю (М. Вінграновський).
8. Пеньок «Фізкультхвилинка».
- Діти, скажіть, а як називають ліс, у якому багато дерев, ягід, грибів, у якому немає сміття, дерева зеленіють, багато тварин?
- А ще такий ліс називають здоровим.
- А що нам із вами необхідно, щоб бути здоровими?
- Так, зараз треба трішечки перепочити.
(Звучить спокійна музика).
- Розслабтесь. Заплющіть очі. Уявіть собі найкумедніші випадки, які сталися з вами за отанній час, посміхніться, бо недарма кажуть, що усмішка – показник здоров’я. Вона розтопить кригу, зігріє того, кому ви усміхнулися. Пам’ятайте про це і частіше посміхайтеся. Розплющіть очі, подивіться вгору, вниз, ліворуч, праворуч. Знов заплющте очі, розплющте. Працюємо далі.
9. Пеньок «Знайди різницю».
- Уважно подивіться на дошку. Перед вами 2 речення. Запишіть, знайдіть у них різницю та обґрунтуйте свою відповідь.
Треба, щоб у кожної людини був здоровий спосіб життя.
Здоровий завжди перемагає.
- Висловіть свою думку з приводу того, як, на ваш погляд, можна зробити здоровим навколишнє середовище?
- Що особисто ви можете для цього зробити?
- Це й буде темою вашого домашнього завдання. (Запис у зошити).
IV. Підсумок уроку. (Кожен клас залишається в кабінеті, де відбувалося останнє випробування та кріпить листочки до свого пенька. Лісовичок допомагає підрахувати кількість листочків).
Слово вчителя:
- Дорогі діти, ви чудово знаєте, що життя треба прожити так, щоб залишити по собі добрий слід.
Про це нам розповідає притча.
Колись давно жила Людина-Пустоцвіт. Жила весело, безтурботно, нічим не переймаючись, ні за що не турбуючись. І народився у неї син. Ріс хлопчик, як то в казках буває, щоднини, щогодини. І запитав якось у батька: «Що корисного ти зробив своїми руками?». Здивувалася Людина-Пустоцвіт мудрості свого сина. А хлопець продовжував:
- Може ти, тату, посадив оцей дивний сад?
- Ні, не я, - відповів батько.
- То, може, збудував оті чудові будинки?
- Ні, - тихо відповів батько і низько-низько схилив голову.
- Невже ти нічого не зробив? Невже дарма прожив життя?
Нічого не відповіла Людина-Пустоцвіт і від великого сорому обернулася на траву пустоцвіт. Квітує ця трава з весни й до осені, та ні плоду, ні насіння не дає.
- А чи може людина чогось досягти в житті без знань?
- То чого ж ми навчилися на цьому уроці? Про що ви дізналися?
V. Д/З: написати твір-мініатюру «Закони Джунглів у наш час».
(Обов’язково визначити клас-переможець, який отримає на підсумковій контрольній роботі +1 бал за свою перемогу).
ТВОРЧИЙ ДОРОБОК
Урок-пошук з теми:
«Вставні слова і звертання»
8 клас