Індивідуальні прийоми роботи вчителя
Вид материала | Документы |
- Склад системи роботи вчителя (за Конаржевським), 103.92kb.
- План роботи школи молодого вчителя план роботи школи становлення молодого вчителя, 136.54kb.
- Методичні рекомендації на допомогу молодому вчителю, 81.77kb.
- План роботи майстер-класу «Застосування ікт на уроках математики» на 2010-2011 навчальний, 110.12kb.
- Готовність вчителя до роботи в умовах профільного навчання, 87.46kb.
- Форми виховної роботи в початкових класах сучасної школи, 75.21kb.
- Галерея освітянських здобутків, 187.51kb.
- Рефлексія саморозвитку вчителя І учня щодо формування життєвих компетентностей особистості, 287.67kb.
- Індивідуальні звіти працівників нмц координації методичної роботи іппо кvgу імені Б/L/Грінченка, 269.04kb.
- Методичні рекомендації до планування школи молодого вчителя План роботи заступника, 142.55kb.
ІНДИВІДУАЛЬНІ ПРИЙОМИ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ
Мета: означити провідні індивідуальні прийоми роботи вчителя; дати характеристику операційному компоненту діяльності.
Програма спостереження:
- організація й підтримання робочого стану уваги учнів на уроці; умови навчально-пізнавальної діяльності учнів, які забезпечують, сприяють задоволенню потребово-мотиваційної сфери особистості;
- психологічна доцільність поставлених учителем запитань, їхня складність, доступність, активізуюча сила; відповіді учнів, оцінювання їх учителем; об'єктивність і виправданість оцінювання;
- доступність викладу нового навчального матеріалу; прийоми організації сприймання й забезпечення розуміння учнями змісту матеріалу і форм його подачі;
- оцінювання методів викладу матеріалу, застосованих засобів унаочнення;
- забезпечення зв'язку конкретних та абстрактних прийомів роботи;
- засоби активізації самостійності учнів у навчанні;
- виявлення в учнів інтересу до навчального матеріалу;
- прийоми активізації уявлень та образів уяви;
- емоційна насиченість діяльності учнів: засоби збудження в учнів пізнавальних, моральних і естетичних почуттів;
- виховний зміст діяльності вчителя і прийоми його використання;
- психологічна доцільність змісту та обсягу домашніх завдань;
- педагогічне мовлення вчителя; контакт з учнями;
- психолого-педагогічна доцільність зауважень; частота їх повторень.
Поради
Під час спостереження зафіксувати зміст і форму звертань учителя до учнів. При цьому класифікувати звертання з навчальним, навчально-пізнавальним, особистісним, виховним мотивом, встановити особливості зауважень — ділові, емоційні, спрямовані на роботу, активізуючи чи гальмівні, пошук зв'язків. Дати характеристику реакціям учнів на дії вчителя (рухи тіла, вирази обличчя учнів тощо); виявити, що учні намагалися засвоювати: факти, пов'язані з їхніми інтересами, чи факти, які вимагав запам'ятати вчитель; залучення учнями нової інформації до бесіди з учителем.
Активізація розумової діяльності учнів
Мета: вивчити умови активізації вчителем розумової діяльності учнів; розкрити ефект комунікативного компонента діяльності вчителя.
Програма спостереження:
- активізація розумової діяльності учнів створенням проблемної ситуації, спонуканням до самостійних пошуків причинно-наслідкових зв'язків, до виконання порівняння, конкретизації матеріалу, використання прийомів аналізу, синтезу, тощо;
- урахування вчителем вікових та індивідуальних особливостей мислення учнів;
- характер запитань учителя (запитання вимагають простої репродукції, виконання уже засвоєних розумових дій, стимулюють самостійність суджень, узагальнень, конкретизації, застосування знань на практиці);
- особливості запитань учнів до вчителя;
- чи відображає система запитань вчителя логіку навчального предмета;
- дотримання етапів у засвоєнні понять;
- які нові поняття розкрито на уроці, їх зв'язок з набутим досвідом учнів;
- характеристика мови і мовлення учнів (багатство їхнього словникового запасу, граматична правильність, наявність діалектизмів, русизмів, українізмів, ступінь володіння специфічною для предмета термінологією, наявність слів-паразитів);
- робота вчителя щодо розвитку усної, письмової мови учнів;
- особливості мови вчителя (дикція, емоційна виразність, темп, тони: спокійний, роздратований, лагідний; ступінь напруження голосу, експресивність, багатство лексичного запасу, образність, переконливість, відповідність нормам літературної мови).
Поради
Виявити ціннісні орієнтації учнів і керуватися їхнім змістом у формулюванні запитань та оцінюванні відповідей учнів. На початку уроку проводити бесіду з такими запитаннями:
- Що з теми уроку учні знають і вміють?
- У чому вони потребують допомоги, підказки вчителя?
- Яких прийомів засвоєння знань вони хотіли б навчитися (конспектувати, складати план, визначати головну думку в тексті, запитувати самого себе тощо).
- Наприкінці уроку в бесіді з учнями використати такі запитання:
- Що вже знали з матеріалу, викладеного на уроці?
- Що було зрозуміло, а про що треба запитати?
- Що може доповнити зміст матеріалу, викладеного на уроці; де про цю тему можна почитати?
- Яке б завдання поставив і виконав удома самостійно?
ВЗАЄМОДІЯ МІЖ УЧНЯМИ І ВЧИТЕЛЕМ
Мета: проаналізувати зміст і форму пред'явлення вчителем мети навчальної діяльності як психолого-педагогічної основи взаємодії та взаєморозуміння.
Програма спостереження:
- на якому етапі уроку вчитель формулює мету діяльності і як обговорює з учнями зміст їхньої роботи на уроці. Визначення характеру мети (пізнавальна, навчально-пізнавальна, розвивальна, виховна);
- чи складає вчитель план уроку і в якій формі пояснює його учням (одразу чи поетапно);
- реакція учнів на поставлену вчителем мету і план роботи (як учні їх приймають);
- забезпечення вчителем мотивації поставленого завдання (практична значущість, пізнавальний інтерес, процес учіння, можливість самореалізації, саморозвитку);
- дотримання вчителем поставленої мети, а учнями — плану навчальної роботи. Зібрати і зафіксувати факти, якими можна обґрунтувати дотримання вчителем мети і плану навчальної роботи учнів;
- зібрати і зафіксувати на уроці факти, які свідчать про те, що вчитель уміє співвідносити мету з результатами своєї роботи. Оцінювання роботи учнів відповідно до критеріїв і до плану їхньої роботи.
Зміст запитань учителя до учнів,що стосуються змісту мети і поставлених завдань та їх оцінювання. Моменти оцінювання.
Поради. Використовувати прийоми компромісу під час обговорення завдань і плану роботи на уроці. А саме:
- вислуховувати думки учнів, які суперечать поставленій меті, погоджуватися на певні зміни;
- стежити за змістом, формою своїх звертань і зауважень; дотримуватися певного ділового, емоційного, стилю спілкування.
НАВЧАЛЬНІ ДІЇ ВЧИТЕЛЯ
Мета: вивчити ефективність операційного компонента навчальної діяльності вчителя.
Програма спостереження:
- чи визначає вчитель поняття, положення, судження, які учням потрібно засвоїти;
- чи фіксує вчитель їхній зміст і кількість. Чи визначено доцільність їх подач на тому етапі уроку, на якому вчитель про них повідомляє;
- поведінка учнів під час подачі вчителем нового змісту роботи;
- факти, якими можна ілюструвати, як володіє вчитель способами (прийомами) навчальної роботи, їх зміст, доцільність, застосування, кількість використаних способів;
- способи навчальної роботи вчителя, якими він активізував увагу учнів та організовував їхню розумову діяльність. Поведінка учнів під час використання вчителем способів своєї роботи;
- навчальні дії вчителя (розумові й практичні): перцептивні (спостерігає за реакціями учнів); мовні (виразність, чіткість, обґрунтованість, підкреслення суттєвої паузи в мові); розумові (запитання); імажинативні (образи уяви); мнемічні (напам'ять відтворює навчальний матеріал).
Поради
Записувати сценарій уроку, виділяти та аналізувати такі ситуації:
- прийоми організації сприймання навчального матеріалу;
- робота з розвитку спостережливості учнів;
- прийоми привертання й підтримки уваги і розвиток уважності учнів;
- навчання учнів запам'ятовуванню, відтворенню навчального матеріалу;
- умови формування основних понять;
- які якості розуму виявилися в учнів і як вони формувалися на даному уроці;
- спілкування вчителя. Мова учнів (змістовність, виразність, образність, чіткість формулювання);
- труднощі й недоліки в мові учнів;
- як учитель використовував репродуктивну і творчу уяву дітей;
- які почуття дітей виявилися на уроці і чим вони були викликані.
- моменти уроку, під час яких формувалися вольові якості учнів;
- як на уроці формувався стійкий і діловий інтерес до предмета і знань;
- чи були умови для переходу знань у переконання.
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Мета: проаналізувати вплив змісту навчального матеріалу і способи його подачі на навчальну діяльність учнів.
Програма спостереження:
1. Як учитель формулює інструкцію до навчальних завдань і чи реалізує такі її функції як:
- спрямування мислення учнів (показує, як зв'язані окремі факти, судження, події);
- створення установки на визначення істотного та пояснення мети його визначення;
- організація сприймання (вказує на протиріччя, поверховість інформації, її мету);
- підведення до способів виконання завдання (вказує, які операції допоможуть виконати завдання).
- Що у змісті навчального матеріалу є предметом засвоєння (факти, поняття, дії, вміння, узагальнення, висновки і поради, їх кількісна характеристика).
- Які засоби мотивації засвоєння знань використано: цікавість; корисність; важливість; вимога виконати, вивчити; визначення умов для успішної роботи; установка.
- Переважна форма подачі навчального матеріалу: предметно-образна і словесна, символічна; відповідність форми подачі навчального матеріалу віковим особливостям дітей.
- Шляхи розвитку в учнів уміння вчитися, використані в змісті та формі навчального матеріалу: ознайомлення з прийомами розумової діяльності (алгоритм, рекомендації, пояснення загального принципу); перенос (використання засвоєних прийомів під час виконання нових завдань).
- Запитання вчителя, пов'язані зі змістом навчального матеріалу, спрямовані на пізнавальну, навчальну, навчально-пізнавальну активність учнів.
- Співвідношення головного (суттєвого) і другорядного (несуттєвого). Значущість цього співвідношення для засвоєння змісту навчального матеріалу.
- Вправи і завдання, які викликають в учнів значущі емоційні та розумові переживання. Вправи, які:
• відкривають нове в змісті навчального матеріалу;
• розкривають характер і місце переживання учнів, час, в якому живуть і вчаться діти, народні, етнографічні, історичні традиції, тобто все те нове, про що діти можуть дізнатися лише у зв'язку зі змістом навчального матеріалу, який вони вивчають на уроці і який є в додатковій і навчальній літературі;
- організовують пошукову діяльність учнів;
- дають учням змогу самостійно робити висновки;
- навчають самостійного пошуку способу виконання завдання;
- допомагають встановити зв'язок з особистим життєвим досвідом;
- сприяють визначенню особистої навчальної проблеми;
- відповідають інтересам і потребам дитини даного віку (враховують її актуальний рівень розвитку та потенціальні можливості).
- Переважні прийоми подачі навчального матеріалу: показ, розповідь, пояснення, повторення, заучування, вправляння, перевірка, контроль та оцінка, спостереження й експеримент, самостійна робота учнів з матеріалом, спільна робота учителя та учнів з підручником, використання додаткової літератури, малювання, схематизація, моделювання, макетування, ліплення, розрахунки, записи, оформлення результатів висновків, обговорення та аналіз результатів діяльності учнів, індивідуальний лабораторний експеримент, дослідництво, художня творчість, творчі роботи, проблемні питання й ситуації, аналіз способів виконання завдання, бесіда, самостійна постановка учнями мети і вибір навчальних дій для її досягнення, самооцінка, самоконтроль виконаного завдання.
Спілкування на уроці
Мета: вивчити ефективність і комунікативної діяльності вчителя, визначити її особливості, стиль спілкування.
Програма спостереження.
- Запитання до всього класу.
- Запитання до окремих учнів.
- Звертання до всього класу.
- Звертання до окремих учнів.
- Прямі вказівки щодо організації роботи всього класу.
- Прямі вказівки щодо організації роботи окремих учнів.
- Доповнення до відповідей учнів.
- Виправлення відповіді учня.
- Позитивна оцінка (похвала, усмішка).
- Негативна оцінка (окрик, залякування).
11. Стимуляція учнів до діяльності.
- Зауваження щодо дисципліни.
- Оцінювання особистості.
- Оцінювання вчинків.
- Гумор з метою зняти напруження, розрядити конфліктну ситуацію.
- Пряма допомога.
17.Запобігання помилкам у навчальній роботі.
- Запобігання небажаній поведінці.
- Негативні установки.
- Характер вимог.
- Протиставлення сильних учнів слабким.
- Прийоми, які стимулюють пізнавальну активність учнів.
Поради
На основі матеріалів спостереження визначити стиль спілкування вчителя на уроці.
- Спілкування на основі захоплення спільною діяльністю. У стосунках з учнями переважає дружнє ставлення, психологічний комфорт, прийняття ініціативи учнів. Переважають прийоми, спрямовані на організацію самостійного пошуку учнів, творчу роботу, імпровізацію.
- Спілкування — дистанція. Вчитель підкреслює свою перевагу, повідомляє інформацію, а не навчає, відсутнє співробітництво, немає обговорення пропозицій учнів. Ініціативний учитель, а учні — пасивні виконавці завдань.
3. Спілкування — залякування. Увага вчителя сконцентрована на окремих учнях, оцінні судження стосуються особистості, переважають гальмівні, дисциплінарні засоби впливу, відсутня гнучкість у спілкуванні.
4.Спілкування — загравання. Вчителя хвилює механізм стосунків, а не їхній зміст. Відсутня об'єктивність в оцінюванні знань, учитель підмічає дріб'язкові порушення учнем поведінки, які водночас і схвалює й засуджує.
Поради
Після уроку, на якому вивчали комунікативну діяльність учителя, проведіть перелік позитивних і негативних моментів у поведінці вчителя.
До позитивних виявів поведінки слід віднести такі: доброзичливий, оптимістичний, стимулює ініціативу дітей, допускає обговорення особистої думки учнів та "вільну" поведінку, зацікавлений, активний, динамічний і гнучкий у поведінці, ввічливий, розуміє учнів, увесь час перебуває в стані спілкування, діалогу-розмови як спільного міркування: це — довіра до розумових і особистісних можливостей учнів, оцінювання особистих успіхів дитини.
До негативних виявів поведінки вчителя слід віднести такі: багато кричить, висока дратівливість, погрози, авторитарність, переважає тон наказів, не терпить заперечень, увесь час тримає поведінку учнів під контролем і разом з тим байдужий, пасивний і негнучкий; не бачить проблем у стосунках, не диференціює, не вислуховує, неуважний, висловлює своє категоричне судження щодо поведінки учнів.
РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ НА УРОЦІ
Мета: проаналізувати результативний компонент діяльності вчителя на уроці.
Програма спостереження:
- Порядок на робочих місцях (розподіл завдань, їх виконання учнями, активність в узагальненні матеріалу).
- Прийоми перевірки та оцінювання навчальних досягнень учнів, характер запитань, письмових і усних завдань, витрати часу, увага до учнів, які пропустили попередні уроки, кількість і частота опитаних.
- Робота вчителя та учнів над засвоєним матеріалом. Місце самостійної та індивідуальної роботи учнів у процесі підбиття підсумків роботи.
- Оптимізація запитань та вибору самостійної роботи.
- Реалізація (виховних, навчальних, розвивальних) завдань навчання. Ціннісна спрямованість особистості дитини. Зв'язок з реальними подіями життя.
- Формування трудових навичок і вироблення вміння самостійно здобувати знання.
- Урахування індивідуальних особливостей учнів у виборі критеріїв оцінювання.
- Домашнє завдання: обсяг, інструктаж до виконання, диференціація.
АРКУШ СПОСТЕРЕЖЕННЯ УРОКУ
ПІ Б учителя
Предмет
Дата
Клас
Тема уроку
Вимоги до діяльності вчителя | Зауваження | Вимоги до роботи учнів | Зауваження |
1. Початок уроку | | 1. Увага учнів на різних етапах уроку: • на початку • в середині • наприкінці | |
2. Повторення й перевірка знань | | | |
3. Теоретичний рівень викладу | | | |
а) науковість | | | |
б) логічність | | 2. Активність учнів: • під час опитування • під час вивчення теми • під час закріплення теми | |
в) систематичність | | | |
г) послідовність | | | |
ґ) доступність | | 3. Інтерес до теми | |
4. Розкриття теми | | 4. Міцність знань, | |
5. Добір матеріалу | | умінь | |
6. Організація уваги | | навичок | |
7. Виховний момент уроку | | 5. Самостійність суджень | |
8. Використання ТЗН, наочності, дидактичного матеріалу | | 6. Ставлення до вчителя | |
9. Індивідуальний підхід | | 7. Культура праці | |
10. Емоційність розповіді | | 8. Усне мовлення | |
11. Педагогічний такт | | 9. Запитання до вчителя | |
12. Мова | | 10. Самоконтроль | |
13. Розрахунок часу | | 11. Дисципліна: | |
14. Організація самостійної роботи | | • готовність до уроку | |
а) зміст | | • під час уроку | |
б) методика | | • під час самостійної роботи | |
15. Об'єктивність | | • під час пояснення » | |
16. Домашнє завдання | | • під час виконання д/з | |
17. Пропозиції та поради | | • реакція на дзвоник | |
18. Думка вчителя, який проводив урок | | •' | |
АРКУШ СПОСТЕРЕЖЕННЯ УРОКУ
(Аналіз реалізації принципів навчання)
ПІБ учителя ___________________________________________________
Предмет
Дата_
Клас
Тема уроку
Обладнання уроку: | Зауваження |
• які засоби навчання використовував учитель | " |
• чи підготовлені наочне приладдя та ТЗН | |
• підготовка класної дошки до уроку | - |
Тип і структура уроку: | |
• який тип уроку обрано | |
• місце уроку в системі уроків за даним розділом | |
Реалізація принципів навчання | |
• у чому виявляється науковість навчання, зв'язок із життям, практикою | • . |
• як реалізовано принцип доступності навчання | |
• з якою метою використано кожний вид наочності | |
• чи дотриманий принцип систематичності й послідовності | |
• формування ЗУН | |
• як досягали свідомості, активності й самостійності учнів, як здійснювали керівництво навчанням на уроці | |
• якою мірою здійснено розвиток учнів на уроці | |
• який характер пізнавальної діяльності переважав (репродуктивний, пошуковий, творчий) | |
• як реалізовано індивідуалізацію та диференціацію навчання | |
• як стимулювали позитивне ставлення до навчання | |
АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАННЯ
ПІБ учителя
Предмет____________________________________________________________
Дата ;
Клас
Тема уроку
| | | Етапи | уроку | | |
Швидкість вирішення | • •' | | | | | |
Кількість використовуваних методів, змінюваність методів | * | - | | | | |
Кількість опитаних за урок: | | | | | | |
| | | | | | |
• повні відповіді | | | | | | |
• неповні відповіді | | | | | | |
• неправильні відповіді | | | | | | |
Кількість поставлених учнями запитань як показник їхньої пізнавальної активності й інтересу до досліджуваного | | | | | | |
Кількість бажаючих взяти участь в обговоренні питань, поставлених перед класом | | | | | | |
Кількість учнів, бажаючих внести доповнення, відкоректувати відповіді товаришів, їхня діяльність | | | | | | |
Кількість абстрагувань учнів як показник негативного ставлення до діяльності, до уроку, до теми | | | | | | |
АРКУШ СПОСТЕРЕЖЕННЯ УРОКУ. (Аналіз змісту уроку)
ПІБ учителя
Предм ет
Дата
Клас
Тема уроку
Обладнання уроку: | Зауваження |
• які засоби навчання використовував учитель | |
• чи підготовлені наочне приладдя та ТЗН | |
• як підготовлено класну дошку до уроку | |
Тип і структура уроку: | |
• який тип уроку обрано | |
• місце уроку в системі уроків за даним розділом | |
• як здійснювався зв'язок уроку з попередніми уроками | |
• які етапи уроку, їхня послідовність, логічний зв'язок | |
• відповідність структури даному типу уроку | |
• як забезпечено цілісність і закінчення уроку | |
Зміст уроку: | |
• чи відповідає зміст програмі, завданням уроку | |
• формуванню яких знань, умінь, навичок він сприяє | |
• з яким матеріалом учні працювали вперше, які знання, вміння та навички формували й закріплювали на уроці | |
• як матеріал уроку сприяв розвитку творчості та здібностей учнів | |
• які загально-навчальні та спеціальні уміння й навички розвивалися | |
• як здійснювалися між-предметні зв'язки | |
• чи дотримані внутрішньо предметні зв'язки | |
• чи сприяв зміст уроку розвитку інтересу до навчання | |
АРКУШ СПОСТЕРЕЖЕННЯ УРОКУ. (Аналіз методів навчання.)
ПІБ учителя
Предмет____________________
Дата ;
Клас
Тема уроку
Обладнання уроку: | Зауваження | |
• які засоби навчання використовував учитель | | |
• чи підготовлено наочне приладдя та ТЗН | | |
• як підготовлено класну дошку до уроку | | |
Тип і структура уроку: | | |
• який тип уроку обрано | - | |
• місце уроку в системі уроків за даним розділом | | |
Методи навчання: | | |
• пояснювально-ілюстративні | | |
• репродуктивні | | |
• методи проблемного навчання: | | |
а) проблемний виклад | | |
б) частково-пошукові | | |
в) дослідницькі методи | | |
• методи контролю й самоконтролю | | |
• якою мірою застосовувані методи відповідали завданням уроку | | |
• який характер пізнавальної діяльності вони забезпечували | | |
• як планувалася й проводилася самостійна робота; чи забезпечувала вона розвиток пізнавальної самостійності учнів | | |
• яка ефективність використаних прийомів і методів навчання | | |
АРКУШ СПОСТЕРЕЖЕННЯ УРОКУ
(Аналіз організації пізнавальної діяльності учнів)
ПІБ учителя
П ред м ет
Дата
Клас .
Тема уроку
Обладнання уроку: | Зауваження |
• які засоби навчання використовував учитель | |
• чи підготовлено наочне приладдя та ТЗН | |
• як підготовлено класну дошку до уроку | |
Тип і структура уроку: | |
• який тип уроку обрано | |
• місце уроку в системі уроків за даним розділом | |
Організація пізнавальної діяльності учнів; | |
1. Яким чином було забезпечено умови для продуктивної роботи мислення й уяви: | |
а) як домагався вчитель потрібної вибірковості, усвідомлення, цілісності сприйняття учнями досліджуваних предметів | |
б) які використовував установки та в якій формі (переконання, навіювання) | |
в) як домагався вчитель зосередженості й стійкості уваги | |
г) які використав форми роботи для актуалізації в пам'яті раніше засвоєних знань, необхідних для розуміння нового матеріалу (інд. опитування, співбесіда з класом, вправи на повторення тощо) | |
2. Організація діяльності мислення й уяви учнів у процесі формування нових знань і вмінь: | |
а) на якому рівні формувалися знання учнів (на рівні конкретно-почуттєвих уявлень, понять, що узагальнюють образи, «відкриттів», виведення формул тощо) | |
б) за допомогою яких методів і форм роботи домагався вчитель активності й самостійності мислення учнів (система запитань, створення проблемних ситуацій, різні рівні проблемно-евристичного вирішення завдань, використання завдань із відсутніми і зайвими даними, організація пошукової і дослідницької діяльності на уроці тощо) | |
в) якого рівня розуміння (описового, порівняльного, пояснювального, узагальнюючого, оцінного, проблемного) домагався вчитель | |
г) які види творчих робіт використані на уроці і як керував учитель творчою уявою учнів (пояснення теми і мети роботи, умови її виконання, навчання відбору і систематизації матеріалу, а також обробки результатів та оформлення роботи) | |
3. Закріплення результатів роботи: | |
а) формування навичок шляхом вправ - | |
СХЕМА СПОСТЕРЕЖЕНЬ ТА АНАЛІЗУ УРОКУ
Основні частини уроку | | Методи діяльності | Використовувані посібники | ||
| вчителя | учня | | ||
| | | | ||
| | | | ||
Особливості ведення уроку вчителем | Чого навчилися учні | Що потрібно поліпшити на уроці | | ||
| | | | ||
| | | | ||
| | | | ||
Види контролю | Що вчитель контролює | Форми і прийоми контролю | Висновки стосовно контролю | ||
| | | | ||
| | | | ||
| | | | ||
Діяльність учителя | Мотиви поведінки та стану учнів | Зауваження | | ||
| | | | ||
| | | | ||
| | | | ||
Час і структурні ланки уроку | Діяльність | | Зауваження стосовно уроку | ||
| учителя | учнів | | | |
| | | | |