Опис роботи вчителя

Вид материала

Содержание

Методи та прийоми
Хід уроку
Завдання. Роздивіться уважно ці три споруди та опишіть їх виключно за допомогою прикметників так, щоб було зрозумілим: кожен хра
Гра «Хто швидше?»*.
Методи та прийоми
Хід уроку
Шляхетний, міський, ретельний, лисячий, лікарський, неньчин, батьківський, лисий.
Якісні відносні присвійні
Нова радість стала
Ой Сивая та і Зозуленька
Повен хлівець білих овець.
На городі молода пишні коси розпліта, у зеленії хустинки золоті хова зернинки.(Кукурудза)
VI. Підсумок уроку
Уроки №4 - 5 (32-33)

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7

Тема. Якісні, відносні та присвійні прикметники.

Мета: навчити учнів розрізняти і визначати групи прикметників за значенням: якісні, відносні та присвійні; удосконалювати вміння знаходити прикметники в текстах та використовувати їх у власному мовленні; розвивати самооцінку, особистісні переконання, образне мислення учнів, комунікативні здібності, зорове сприйняття пам’яток архітектури, емоційне світосприйняття, духовно зорієнтований світогляд; формувати культурологічну компетентність дітей; виховувати в учнів любов до рідної природи, повагу до перлин української архітектури, шанобливе ставлення до українських історичних заповідників.

Обладнання: підручник, таблиця «Прикметник», зображення українських храмів, роздаткові матеріали, на дошці розміщено малюнок великого колоса, а учням роздано піваркуші у формі зерняток.

Методи та прийоми: інтелектуальна розминка, аналітичне спостереження, практично-дедуктивний, проблемно-пошуковий (евристичний)метод, робота зі словником, метод опори, робота з ілюстративним матеріалом, лінгвістична гра, морфологічне моделювання, евалюація.

Тип уроку: комбінований.

Клас: 6-

Дата:

ХІД УРОКУ

I. Орг. момент. Каліграфічна хвилинка. (Т, т).

II. Повідомлення теми й мети уроку.

III. Актуалізація опорних знань учнів.

Перевірка д/з: §14, с. 69, вправа 144; розбір дібраних учнями до «Словникової скриньки» прикметників, запис найцікавіших варіантів у зошити.
Інтелектуальна розминка за таблицею «Прикметник» (готовою, з якою працювали на минулому уроці).

Яка частина мови називається прикметником?
Від якої частини мови залежить рід, число, відмінок прикметника?
Як змінюється прикметник?
Яким стає наше мовлення завдяки прикметнику?

Вибірковий диктант.

Завдання: виписати з поданого тексту прикметники.

Щороку густою стіною стоять хліба. Добірне зерно достигає під щедрим таврійським сонцем. Минає тиждень, другий, і знову так, як і в минулі роки: о четвертій годині підйом – і в поле. Сонце зійде над степом. Гуси-лебеді рожевою хмаркою потягнуться з моря. І піде по ниві тріск, наче щось горить – то пшениця сохне. Пора! Можна починати. Натисну на важелі, і комбайн вріжеться в жовтогарячу стіну. І вдарить в бункер перший струмок янтарних зерен. І я слухатиму симфонію стиглої ниви (За М. Брагою).

Бесіда за текстом:

Яку пору року зображено в тексті?
Де саме на території України відбуваються події?
Про який процес праці розказує автор?

Учитель: У цьому тексті ми дізнаємося про збирання зерна, але спершу, ніж можна розпочати цей процес, треба зерно посадити, щоб воно проросло. Тож ми сьогодні з вами будемо маленькими зернятками, які мусять прорости в таке янтарне колосся. (Чергові роздають вирізані з паперу «зернинки», а вчитель повідомляє, що на них протягом уроку можна записувати питання про незрозуміле).

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Записати на дошці та в зошитах групи прикметників, з’ясувати, які вони виражають ознаки.

Червоний, блакитний, солодкий, легкий, важкий, прямий, широкий (колір, смак, вага, форма);
Залізний, срібний, літній, вечірній, шкільний, російський, український (матеріал, призначення, національна приналежність);
Олегів капелюх, братове слово, жайворонкова пісня (належність чого-небудь людині або тварині).

Робота над складанням таблиці. (Учням роздається таблиця «Прикметник», але тільки з надрукованою центральною частиною)

ПРИКМЕТНИК

^{називає ознаку}

^{предмета}

^{який? чий?}

Учитель пояснює теоретичні відомості щодо розряду прикметників, а учні заповнюють верхню частину таблиці, додаючи свої приклади на кожний розряд.

Робота за підручником.

§15, с. 72, вправа 150,

с. 73, правило, вправа 151;

Завдання-пошук №1

Знайдіть якісний прикметник. Поясніть, на яку якість предмета він указує.

Український, сталевий, великородний, скляний.

Записати якісний прикметник до «Словникової скриньки».

Великородний – аристократичний, благородний.

с. 74, вправа 152.

Завдання-пошук №2

Знайдіть відносний прикметник.

Великий, мезозойський, лисячий, зелений.

Записати відносний прикметник до «Словникової скриньки».

Мезозойський – той, що стосується четвертої геологічної епохи Землі.

Утворіть від поданих прикметників присвійні. Запишіть. (Робота на дошці та в зошитах).

Батько, бабуся, дідусь, мати, Іван, Микола, Василь, Ілля, Ігор, Андрій, Ольга, Марія, Наталка, Галина, Мавка, Дочка, син, сестра, брат.

Завдання-пошук №3

Знайдіть присвійний прикметник.

Нічний, товстий, шляхетний, ґазелячий.

Записати присвійний прикметник до «Словникової скриньки».

Ґазелячий – той, що належить ґазелі, козулі родини антилопових.

Складіть із прикметниками, які ми сьогодні записали до «Словникової скриньки», речення.

V. Закріплення.

Творча робота.

Зверніть увагу на дошку. Які архітектурні споруди зображено на картинках?
Для чого в житті людини потрібен собор?

(Після розв’язання проблемного питання учитель коротко знайомить учнів із кожним із представлених соборів):

1. Храм на Запорізькій Січі.

Справжня історія живе на Хортиці, найбільшому острові Дніпра, оголошеному Національним заповідником. На думку археологів, перші люди поселилися тут близько 35 тисяч років тому. Площа 2,35 га буквально переобтяжена слідами минулого. Тут виявлені стоянки первісних людей і стародавні язичницькі святилища, тут жили кіммерійці, скіфи і сармати, що залишили після себе стародавні кургани і кам’яних баб, через Хортицю проходив відомий шлях «із варяг в греки», тут збиралися староруські дружини перед військовими походами проти татар. І тут же зародилося запорізьке козацтво. А крім усього іншого, острів дивно красивий. На ньому є скелясті обриви і хвойні гаї, степові ділянки і природні плавні, оголошені зоною абсолютної заповідності.

Усередині фортеці знаходиться майдан з церквою і ганебним стовпом, де карали винних. Навколо майдану стоять великі довгі будинки — курені, де жили січовики, будинки старшини, канцелярія, а далі — склади, арсенали, ремісничі майстерні, торгові ряди.

Софія Київська.

Собор святої Софії (Софійський Собор) — християнський собор в центрі Києва, пам’ятка української архітектури і монументального живопису XI — XVIII століть, одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі. Був однією з головних святинь Східної Європи та центром православної Київської митрополії. Знаходиться на території Софійського монастиря, що перетворений сьогодні на державний архітектурно-історичний заповідник «Софійський музей». Собор, як головний храм держави, відігравав роль не тільки духовного, а й політичного та культурного центру. Під склепінням Cв. Софії відбувалися урочисті «посадження» на великокняжий престол, церковні собори, прийоми послів, затвердження політичних угод. При соборі велося літописання і були створені перші відомі на Русі бібліотека та школа.

Київський Михайлівський Золотоверхий собор.

Історія Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря починається з 11 липня 1108 р. згадкою в літописі про закладення князем Святополком-Миха їлом поруч з Дмитровським монастирем і церквою св. Петра кам’яного храму в ім’я св.Архістратига Михаїла. Ця церква була на той час єдиною в Києві, яка мала золоту баню і через це одержала назву «Золотоверхої». Спочатку Златоверхо-Михайлівська соборна церква була дерев’яна і невелика за розмірами. В 1093р. на київський князівський престол зійшов Святополк ІІ Ізяславич, в святому хрещенні Михаїл, який до того князював в Турові. Саме він замість старої дерев’яної церкви збудував кам’яну, прикрасив її мармуром, мозаїкою і дорогоцінними іконами. Після смерті Князя Святополка 16 квітня 1114 р. його поховали в новозбудованому храмі.

Завдання. Роздивіться уважно ці три споруди та опишіть їх виключно за допомогою прикметників так, щоб було зрозумілим: кожен храм відрізняється один від одного. (Школярі пропонують свою прикметники, а один учень біля дошки розподіляє їх за розрядами).

Самостійна робота.

Прочитайте текст. Випишіть із нього прикметники: спочатку якісні, потім відносні, і нарешті – присвійні. Розкажіть, за якими ознаками ви поділили прикметники на групи.

Якого кольору сніг?

Білий-білий первосніг

на поля й на луки ліг.

А в садку глибокий,

красунь синьоокий.

На березі ще й сосні –

бірюзовий.

Так чи ні?

Жовто-золотавим

припушило трави.

А під вечір на шибках

сніг рожевий, наче птах,

Мов казкова птиця,

та, що тільки сниться (В. Конопелець).

Гра «Хто швидше?»*.

За певний час записати якнайбільше відносних прикметників, що виражають ознаку за відношенням:

до предмета чи до явища (підводний човен, вічний вогонь);
до людини або тварини (батьковий заповіт, юнацький запал);
до абстрактного поняття (українська пісня, культурна революція);
до дії (підготовчі курси, ткацький верстат);
до числа (подвійна норма, одиночне плавання).

Підсумкова бесіда за таблицею «Прикметник».

VI. Д/З: §15, с.74, вправа 157; трійко учнів готують прикметники для «Словникової скриньки» (Який він храм?!).

- Сьогодні, діти, ми були маленькими зернятками. Тож подивімось, чи проросли вони. Для цього ті, кому матеріал уроку був зрозумілим і хто не написав питань на своїх зернятках, прикріплять свої зернятка на нашому колосі. А ті, у кого виникли певні запитання, можуть розмістити свої зернятка в сумку хлібороба для дозрівання, а на наступних уроках обов’язково ваше зернятко достигне: я та весь клас вам у цьому допоможемо.

Додаток до уроку №2 (30) (роздається на кожну парту)

ПРИКМЕТНИК

^{називає ознаку предмета}

^{який? чий?}

Завдання-пошук №1

Знайдіть якісний прикметник. Поясніть, на яку якість предмета він вказує.

Український, сталевий, великородний, скляний.

Завдання-пошук №2

Знайдіть відносний прикметник:

Великий, мезозойський, лисячий, зелений.

Завдання-пошук №3

Знайдіть присвійний прикметник:

Нічний, товстий, шляхетний, ґазелячий.

Прочитайте текст. Випишіть із нього прикметники: спочатку якісні, потім відносні, і нарешті – присвійні. Розкажіть, за якими ознаками ви поділили прикметники на групи.

Якого кольору сніг?

Білий-білий первосніг

на поля й на луки ліг.

А в садку глибокий,

красунь синьоокий.

На березі ще й сосні –

бірюзовий.

Так чи ні?

Жовто-золотавим

припушило трави.

А під вечір на шибках

сніг рожевий, наче птах,

Мов казкова птиця,

та, що тільки сниться (В. Конопелець).

УРОК № 3 (31)

Тема. Повні й короткі форми прикметників. Паралельні відмінкові закінчення.

Мета: навчити учнів визначати повні та короткі форми якісних прикметників, правильно утворювати їхні повні стягнені та нестягнені форми, доцільно використовувати їх у мовленні; розвивати комунікативні здібності, аналітичне мислення, аудіопам’ять; формувати культурологічну компетентність, національну свідомість, моральні почуття, особиснісні переконання, опти-містичний світогляд; виховувати в учнів любов до рідної природи, до пісенного надбання українського народу, повагу до національних традицій, фольклору.

Обладнання: підручник, таблиця «Прикметник», кросворд «Сховані слова», роздатковий матеріал, аудіозаписи українських пісень «Зеленеє жито...», «Зоре моя вечірняя...», колядок та щедрівок.

Методи та прийоми: інтелектуальна розминка, метод опори, евристичне спостереження, порівняльний, проблемно-пошуковий метод, конструювання, робота зі словником, з ілюстративним матеріалом, метод дослідження, аналітико-лінгвістична гра, евалюація.

Тип уроку: комбінований.

Клас: 6-

Дата:

ХІД УРОКУ

I. Орг. момент. Каліграфічна хвилинка. (У, у).

Слово вчителя:

Діти, зверніть увагу на те, що сьогодні за вікном дуже ясно (дуже похмуро). І на уроці ми будемо намагатися підтримувати такий же гарний настрій, який дає нам сонечко (розігнати хмари, щоб наш настрій був яскравим та сонячним). Для цього треба розігнати чорні хмари, які закрили сонечко в нашому класі. І будемо ми це робити своїми гарними знаннями, гарним настроєм та бажанням дізнатися більше нового та цікавого.

(Учитель звертає увагу на прикріплене намальоване на ватмані сонце, яке заздалегідь заклеєне уявними хмарами, що складаються з чорних клаптиків паперу, яких стільки, скільки учнів у класі.)

II. Повідомлення теми й мети уроку.

III. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Перевірка д/з: §15, с.74, вправа 157; розбір дібраних учнями до «Словникової скриньки» прикметників, запис найцікавіших варіантів у зошити.

2. Інтелектуальна розминка за таблицею «Прикметник» (за повною таблицею).

Яка частина мови називається прикметником?
Від якої частини мови залежить рід, число, відмінок прикметника?
Як змінюється прикметник?
На які розряди поділяються прикметники за значенням?
На які питання відповідають присвійні прикметники?
На яку ознаку вказують якісні прикметники? відносні?

3. Утворити з поданими прикметниками словосполучення, визначити розряд за значенням. (Після утворення словосполучень 1 учень на дошці підкреслює якісні прикметники, інший (учень, якому важче даються подібні завдання) – відносні).

Шляхетний, міський, ретельний, лисячий, лікарський, неньчин, батьківський, лисий.

Вписати в клітинки український переклад поданих нижче слів, і у виділеному вертикальному рядку прочитати, з прикметниками якого розряду ми сьогодні будемо працювати.

1) Благородный (шляхетний).

2) Вредный (шкідливий).

3) Крепкий (міцний).

4) Сознательный (свідомий).

5) Разнообразный (різноманітний).

6) Прихотливый (примхливий).

7) Аккуратный (охайний).

1ш

2ш

3м

4с

5р

6п

7о

IV. Вивчення нового матеріалу.

Прочитайте речення. У чому полягає відмінність в означенні підметів?

Ясний ранок зійшов на землю. Ясен місяць над водою з вітром розмовляє.

Дрібним підтюпцем до нас наближалася зима. Дрібен дощик постукав у вікно.

(З’ясувати значення слова «підтюпцем»)

Робота за підручником.

§ 16, с. 75, опрацювання теоретичного матеріалу.

Робота над складанням таблиці «Прикметник».

(Дітям роздаються таблиці, з якими вони працювали на минулому уроці. Після опрацювання теоретичного матеріалу підручника учні записують теоретичні відомості в таблицю, заповнюючи порожні стрілки та додаючи власні приклади.)

ЯКІСНІ ВІДНОСНІ ПРИСВІЙНІ

ПРИКМЕТНИК

^{називає ознаку предмета}

^{який? чий?}

с. 76, вправа 161 (надписати зверху над словосполученнями форми прикметників).

Робота біля дошки та в зошитах.

Не варт подяки, не вартий його мізинця, бути потрібним, підприємству потрібен бухгалтер, не владен розпоряджатися, на повен голос, ладен допомогти.

Назвіть спільнокореневі короткі й повні форми прикметників, поясніть відмінність між ними. Поясніть значення виразу «не вартий його мізинця».
Доберіть синоніми до інших коротких форм (владен – владний, властен, вільний; повен – повний; ладен – готовий), виділіть серед них повні форми прикметників.
Позначте морфеми у словах потрібний, потрібен.
Записати до «Словникової скриньки» слова.

Вартий – 1. гідний чогось, що заслуговує на щось. 2. коштовний, цінний.

3. необхідний, важливий.

Метикований – кмітливий, тямущий, винахідливий.

Шутий – безрогий. Безрога корова.

Робота з аудіоматеріалами.

Гра «Упіймай прикметник».

Прослухайте українські пісні. Запишіть прикметники, які присутні в текстах цих пісень. Визначте форми прикметників.

(У класах, де на уроках музики вже вивчили пісню «Зеленеє жито...», цю пісню варто проспівати з учнями під аудіозапис.

Перед прослуховуванням пісні «Зоре моя вечірняя...» слід звернути увагу учнів на автора тексту, згадавши, які твори Т. Г. Шевченка було вивчено в попередніх класах).

Діти, пригадайте, який вірш ми читали на минулому уроці? («Якого кольору сніг?»). Хоча ще далеко до зими, але ж пригадайте, які календарно-обрядові пісні ми вивчали на уроках української літератури? Під час яких обрядів вони виконуються?
Сьогодні прослухаємо з вами дві з цих пісень. Ваше завдання – виписати зі слів колядок прикметники та зазначити іхню форму. (Діти прослуховують аудіозаписи. Якщо видно, що на слух тексти пісень сприймаються важко (хорове виконання інколи не сприяє повному розумінню текстів), то роздаємо дітям надруковані тексти).

Нова радість стала

Нова радість стала, яка не бувала:

Над вертепом звізда ясна світлом засіяла. (2)

Де Христос родився, з Діви воплотився,

Як чоловік пеленами убого повився. (2)

Ангели співають, «слава» восклицають,

На небесах і на земли мир провозглашають. * (2)

Давид виграває, в гуслі ударяє,

Мелодійно і предивно Бога вихваляє.

І ми теж співаймо, Христа прославляймо, ***

Із Марії рожденного смиренно благаймо: (2)

- Просимо Тя, Царю, небесний Владарю,

Даруй літа щасливії сего дому господарю. (2)

Даруй господарю, його господині,

Даруй літа щасливії нашій ненці Україні. (2)

В мирі проводити, Тобі угодити

І з Тобою в царстві Твоїм на вік віків жити. (2)

Ой Сивая та і Зозуленька

Ой Сивая та і Зозуленька

Приспів:

Щедрий Вечір Добрий Вечір!

Добрим Людям на Здоровля!

Усі Сади та і облітала

А в Одному та і не бувала

А в тім Саду Три Церковці

В тій Церковці Три Віконця

У Першому Ясен Місяць

У Другому Красне Сонце

У Третьому Дрібні Зірки

Ясен Місяць Пан Господар

Красне Сонце Жона Його

Дрібні Зірки Його Дітки

Вибірково-розподільний диктант. Виписати в колонку №1 прикметники, ужиті в повній стягненій формі, у колонку №2 прикметники, ужиті в повній нестягненій формі, у колонку №3 – прикметники в короткій формі. (Учні, яким важко сприймати на слух, отримують текст диктанту)

Повен хлівець білих овець.

Летить – виє, сіло – землю риє, чорне тіло, чорний вус, ніби справжній сажотрус.

Сам чорен, та не ворон, є роги, та не бик, шість ніг без копит.

Стоїть дуб, повен круп.(Мак)

На городі молода пишні коси розпліта, у зеленії хустинки золоті хова зернинки.(Кукурудза)

Золотий пішов, а срібен прийшов.(Сонце й місяць)

До якого фольклорного жанру належать подані речення? Назвіть основне призначення загадок?

V. Закріплення.

Самостійна робота.

Утворити можливі форми від прикметників:

I варіант: зелений, красний, святий.

II варіант: тихий, буйний, сивий.

З одним прикметником, ужитим у повній стягненій формі скласти речення.

VI. Підсумок уроку: бесіда за таблицею «Приметник».

VII. Д/З: §15, с.75, вправа 159; трійко учнів готують прикметники для «Словникової скриньки».

Заключне слово вчителя. Діти, ви сьогодні гарно попрацювали. Отже, настав час згадати про погоду в нашому класі. Ви можете по черзі підходити до нашого сонечка та ті, у кого після нашого уроку настрій став гарним, відірвуть один шматочок хмари, а ті, хто не хоче цього зробити, можуть просто виходити з класу. А на наступ-ному уроці ми подивимось, наскільки яскраво сьогодні для вас світило сонечко. Щасти Вам!

УРОКИ №4 - 5 (32-33)

Blog

Опис роботи вчителя

Содержание