[Новини консалтингу]

Вид материалаДокументы

Содержание


Успіх «по конспекту»?
Олена Шестопаль, керівник Учбово-тренінгового центру “ProfiT”
Діана Щербанська, старший партнер, бізнес-тренер консалтингової компанії „КІМО”
Пропозиції ринку
Євген Москаленко, виконавчий директор Центра томалогії
Віктор Корчинський, директор Міжнародної агенції бізнес-освіти
Зоряна Головата, кандидат наук Центрального Університету Антверпен (Бельгія)
Павло Шеремета, декан Києво-Могилянської Бізнес-Школи
Андріс Рабша, генеральний директор Mercuri International Ukraine
Вiталiй Чуба, бiзнес-тренер компанii InforManage»
Прогнози на майбутнє
Як визначитися з вибором?
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Успіх «по конспекту»?


Бізнес-освіта в Україні

Навчатися, навчатися і ще раз навчатися!”, - закликав колись утопічний ідеал минулих поколінь. Змінилися часи, люди, настрої, а фраза, ретельно законспектована радянським студентством, й досі використовується новою генерацією. Ще б пак! Навчання... Тут поєдналися незабутні студентські роки, Перше вересня, гладіолуси, книги, конспекти, екзамени... А ще навчання – це обов’язково успіх – у житті загалом і в бізнесі зокрема.

Бізнес-освіта: так!

Здобути хорошу освіту сьогодні не тільки престижно, а й вигідно. Кваліфіковані спеціалісти займають відповідальні посади й отримують куди більшу зарплату – особливо цінуються нині на ринку кадри з дипломом МВА.

Період, коли досвід роботи для здобуття посади був визначальним, відходить у минуле. Планка підвищується – досвід роботи повинен базуватися на високоякісній та конкурентоспроможній освіті.

На окрему увагу заслуговують і сучасні темпи ведення бізнесу. Ледь не щодня процеси удосконалюються, постійно з’являється щось нове, тож, аби встигати за сучасними вимогами і при цьому заробляти гроші, потрібно постійно розвиватися. Знання застарівають надто швидко.

Ще однією тенденцією розвитку сучасного бізнесу є неконкурентоспроможність вузькофахових спеціалістів, особливо це стосується топ-менеджменту. Бути фахівцем в одній сфері нині замало, час вимагає все нових і нових знань та умінь. Тільки дотримуючись цих вимог, можна говорити про досягнення успіху.

А ще бізнес-освіта – справжня знахідка для тих, хто, досягнувши піку професіоналізму, вирішив змінити рід діяльності. Це колись люди десятиліттями працювали на одній і тій самій посаді. Сьогодні правила гри змінилися, адже життя надто коротке, щоб витрачати його на діяльність, механізм якої давно відомий. Така робота стає нецікавою.

Олена Шестопаль, керівник Учбово-тренінгового центру “ProfiT”

Термін «бізнес-освіта» донині так і не знайшов собі точного визначення, і фахівці різних рангів та профілів або надто звужують його, обмежуючись тільки послугами бізнес-шкіл з МВА, або надто розширюють, включаючи до бізнес-освіти вищу менеджмент-освіту. Це призводить до деяких непорозумінь щодо контролюючого впливу держави (ліцензування, акредитації) та лобіювання різних трактувань як з боку державних вузів, так і з боку бізнес-шкіл - «зірок». Та все ж ринок бізнес-освіти в Україні динамічно розвивається, змінюється, трансформується, набуваючи нових форм, відтінків, технологій. І умови тут диктує бізнес! Бізнес, на мою думку, потребує одного – компетентних фахівців. Причому фахівців різного рівня – від топ-менеджерів до спеціалістів різних бізнес-профілів. І в цьому разі розвивають (створюють) компетентність і програми МВА, і корпоративні університети, і консалтинг, і коучинг, і бізнес-тренінги й тренінги особистісного росту, і бізнес-курси, і бізнес-семінари, і майстер-класи, а також послуги інших провайдерів учбових послуг: комп’ютеризованого навчання, дистанційного навчання, підготовки до отримання визнаних міжнародних кваліфікацій… Тобто «бізнес-освіта» - це навчальні послуги для «дорослих», що прагнуть підвищити (створити) певну професійну бізнес-компетенцію.

Діана Щербанська, старший партнер, бізнес-тренер консалтингової компанії „КІМО”

Академічна освіта завжди лишається позаду реальних потреб ринку (поки спеціаліст 5 років засвоює величезний обсяг інформації, наука й техніка стрімко вириваються вперед). Проте вона є обов’язковою – це основа професії і підґрунтя для подальшого безперервного „нарощення” знань та умінь.

Натомість бізнес-освіта економна в часі, їй під силу передати квінтесенцію практичного, а не лабораторного досвіду тренера-консультанта, який повинен бути фахівцем високої кваліфікації у певній сфері знань і йти попереду потреб ринку в знаннях та уміннях. Крім того, бізнес-освіта використовує активні методи навчання, які підвищують ефективність засвоєння знань і дають змогу вдало застосовувати їх на практиці. Єдиний недолік бізнес-освіти – висока вартість, однак така ціна платиться за безцінний, унікальний досвід консультанта і його талант передати свої знання так, що вже наступного дня спеціаліст, що їх отримав, покращить показники своєї роботи.

Пропозиції ринку

Віднедавна пропозиції ринку бізнес-освіти вражають розмаїттям. Вибирати є з чого, головне - мати кошти.

Для бажаючих удосконалити чи оновити власні знання або ж взагалі змінити рід діяльності – друга вища освіта або професійна перепідготовка. Як державні, так і комерційні вищі навчальні заклади пропонують за 1,5-3 роки (залежно від першої освіти) дипломи державного зразка та нову спеціальність. Студенти працюють за спеціальними програмами, які дозволяють здобувати знання без відриву від роботи. Щоправда, бажаючим обзавестися ще одним фахом доведеться чимало попрацювати – режим навчання досить виснажливий, а сесії відбуваються 3-4 рази на рік. Подейкують, результат вартий витрачених зусиль, адже чим більше дипломів у людини – тим вищим стає її професійний імідж і тим дорожче вона коштує на ринку.

Євген Москаленко, виконавчий директор Центра томалогії

На мою думку, основними гравцями ринку бізнес-освіти сьогодні є:

- МВА-програми;

- компанії, що проводять або організовують професійні (спеціалізовані) курси та семінари (курси з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, семінари, де висвітлюються проблемні аспекти вітчизняного законодавства, мовні курси тощо);

- компанії, які допомагають підготуватися та здати кваліфікаційні іспити (приміром, АССА);

- неприбуткові організації, які організовують тренінги та стажування для українських громадян у рамках міжнародної технічної допомоги;

- професійні та інші асоціації (приміром, асоціація підприємців);

- консалтингові компанії, а також компанії, що проводять навикові та навиково-психологічні тренінги.

У певному розумінні гравцями даного ринка можна назвати деякі вітчизняні вищі навчальні заклади, а також безоплатні курси при центрах зайнятості і асоціаціях підприємців.

В якійсь мірі гравцями даного ринку можна назвати деякі державні вузи, а також безкоштовні.

Аспірантура й докторантура – ще один козир навчальних закладів. Якщо раніше наукові звання асоціювалися з чимось „нафталіновим” і безглуздим, чимось, що не приносить жодного матеріального зиску, то сьогодні ставлення до кандидатів чи докторів наук докорінно змінилося. Наукова діяльність стає корисною бізнесу – вона допомагає заробляти гроші й „працює” на бездоганний корпоративний імідж. Це давно зрозуміли зарубіжні компанії, де науково-методологічні відділи працюють у посиленому режимі, тому й „викуповують” українських науковців. Особливим попитом користуються фізики, хіміки, математики. Останнім часом за кордоном набирає обертів незаслужено забута у рідних просторах генетика.

Для охочих швидко і з мінімальними фінансовими витратами підвищити власну кваліфікацію – тренінги та семінари. Їх в Україні сьогодні вдосталь. Підвищити кваліфікацію може і секретар, і головний бухгалтер, і навіть керівник. Для кожного знайдеться своя тема й програма. Даний сегмент ринку знаходиться на етапі становлення, тому прецеденти надання послуг дуже низької якості не поодинокі. Проблема ускладнюється ще й тим, що організації, яка б могла оцінити професійний рівень тренера, не існує. Інакше як методом спроб і помилок, знайти якісні бізнес-освітні послуги неможливо. Шкода тільки, що „спроби та помилки” коштують недешево.

Віктор Корчинський, директор Міжнародної агенції бізнес-освіти

Споживачі бізнес-освітніх послуг в Україні - це в першу чергу компанії із західноорієнтованим менеджментом, що регулярно вчаться і знають, яку послугу і якої якості вони хотіли б отримати. Для цих компаній підвищення кваліфікації своїх співробітників є невід'ємною частиною розвитку та модернізації бізнесу. До цієї ж когорти можна віднести компанії, для яких навчання - це данина моді і які готові від нього відмовитися при найменших фінансових коливаннях.

Зустрічаються серед споживачів послуг бізнес-освіти компанії, що мають початкові навички роботи на ринку і не завжди грамотно формулюють свої проблеми. Почасти вони «губляться» у полоні яскравих слоганів і гучних закликів. Певні проблеми вони намагалися вирішити самостійно і, не отримавши бажаного результату, вирішили звернутися за допомогою.

Також це люди, що відчувають потребу особистого зростання і готові за це платити або "вибивати" гроші з компанії.

Фахівці стверджують, що попит на семінари й тренінги останнім часом знизився. Ще рік тому відсоток бажаючих скористатися даним видом послуг був вищим. Нині ж на ринку можуть утриматися компанії, які дійсно надають високоякісні послуги, решта зможе „вижити” хіба що проводячи тренінг десь на узбережжі Середземного моря.

Зоряна Головата, кандидат наук Центрального Університету Антверпен (Бельгія),

провідний бізнес-тренер і генеральний директор компанії Europeans Business Technologies

Бізнес-освіта в Україні, як і в усьому світі, представлена бакалаврськими програмами (4 роки), програмами МВА (2 роки), спеціальними магістерськими програмами (1 рік) і програмами розвитку для керівників. Єдина національна відмінність за даним параметром – це програма Ph.D (3 роки в європейській системі освіти).

Відповідно до такого розподілу основними гравцями на ринку бізнес-освіти України є вищі навчальні заклади, бізнес-школи й тренінгові компанії. Крім цього, ще існує об’єднання усіх зазначених типів освітніх програм в одному учбовому закладі – Вища школа бізнесу, яка реалізує американський підхід до навчання. Європейські школи бізнесу мінімізують програми МВА й активно співіснують на українському ринку.

Потужно заявили про себе бізнес-школи. Якщо раніше погоду робили тільки закордонні школи, до компетенції яких входило навчання за програмами МБА і видача відповідного диплому, то нині починають висувати правила гри і заклади національного масштабу. Разом з тим фахівці переконані: закордонні бізнес-школи тільки-но починають освоювати український ринок, і головний удар ще попереду. Рівень послуг, які надаються, цілком конкурентоспроможний, зате оплата нижча. В закордонних бізнес-школах вартість коливається в межах 10 тис. євро з однієї особи. Слухачам надається можливість здійснювати оплату в різний спосіб – одноразово за весь строк навчання (а це, як правило, 2 роки), поквартально або ж взяти кредит у банку. Так, кредит на навчання в бізнес-школі Інституту Міжнародних ділових відносин (IBR), що базується в Німеччині, можна взяти в одному з німецьких банків під 4% комісійних.

Провідні бізнес-школи світу
  • Лондонська бізнес-школа (London Business School)
  • INSEAD
  • Оксфордський університет (Oxford University)
  • Уортонська бізнес-школа (Wharton Business School)

Перевагою бізнес-шкіл є те, що вони надають послуги, якнайбільше наближені до конкретних бізнес-ситуацій. З їхніх стін виходять практики – вони розуміються на законах ділового світу, механізмах роботи бізнесу. Бізнес-школа – це певна система, розкривши суть якої, можна успішно працювати за будь-яких умов. А ще - це стимул до постійної роботи над собою.

Павло Шеремета, декан Києво-Могилянської Бізнес-Школи

Все рідше успішного власника чи керівника компанії спонукає йти до бізнес-школи пошук тактичних рішень і все частіше – потреба переглянути власні підходи до бізнесу, обмінятися досвідом, дізнатися про те, як вирішуються подібні бізнес-дилеми різними компаніями світу; в решті-решт – пошук напрямку для нових звершень. Саме бізнес-школа може давати лідеру той «заряд енергії», який потрібен для генерування і втілення дійсно проривних і масштабних ідей, навчити не боятися мріяти про більше і вчити так думати своїх працівників. І завдання бізнес-школи – не давати готові рішення для всіх проблем бізнесу, а ставити правильні запитання собі, працівникам, клієнтам, партнерам; допомагати лідеру знайти правильний напрямок і розвивати його; навчити розробляти ефективне рішення для конкретного бізнесу. Задача бізнес-школи сьогодні вже набагато ширша, ніж просто навчання. Вона формує певний підхід до ведення бізнесу та певний погляд на життя. Звідси – перша вимога глобалізованих ринків – вимогливість програм МВА до учасників. Сучасні ринки вимагають від менеджерів широкого спектру навичок, нестандартного і масштабного мислення. Одна з ключових тенденцій цього ринку – спеціалізація програм МВА та управлінського розвитку для конкретних аудиторій і галузей, з підвищеними вимогами до учасників.

Основними гравцями на ринку бізнес-шкіл сьогодні є Інститут міжнародних ділових відносин (IBR), Києво-Могилянська Бізнес-Школа (kmbs), ссылка скрыта, Бізнес-школа Львівського Інституту менеджменту, Інститут вищої кваліфікації Київського національного торговельно-економічного університету, Міжнародний інститут менеджменту.

І національні, і зарубіжні бізнес-школи використовують досвід відомих викладачів з різних країн світу, здобуваючи у такий спосіб членство студентів у міжнародному освітньому співтоваристві, оскільки це найкоротший і найдієвіший для компанії спосіб вийти на інтернаціональну ділову арену.

Аби диплом, виданий бізнес-школою, був визнаний у Європі, він повинен відповідати освітнім стандартам, які встановлені Європейським міністерством освіти в Декларації Сорбонни та Болоньї. Важливо, аби пропоновані бізнес-школами програми були акредитовані такими незалежними міжнародними агентствами, як FIBAA, AACSB, AMBA.

Андріс Рабша, генеральний директор Mercuri International Ukraine

Ринок послуг бізнес-освіти можна розділити на три категорії: великі західні консалтингові/тренінгові компанії, малі фірми та незалежні тренери-консультанти. У великих західних компаніях тренери добре навчені, а програми відпрацьовані багато разів. Досвід спеціалістів такої компанії найчастіше напрацьовується у великому бізнесі й тому саме його специфіку вони розуміють найкраще. Малі фірми часто мають вузьку спеціалізацію за секторами бізнесу (FMCG, фармацевтика) або тематикою (тренінги з продажу, управління часом) і лише кілька тренінгів в арсеналі. Незалежні тренери проводять «авторські» тренінги. За статистикою близько 100 компаній заявляють про себе як про тренінгові компанії. Реально працюють на ринку близько 30-ти, і лише про 10-15 можна говорити як про сильні компанії з діловою історією та репутацією. В цих компаніях концентруються великі корпоративні замовлення, і займають вони 75-80% ринку.

Поступово стабілізується в Україні такий сегмент ринку бізнес-освіти, як ділові курси. „Бізнес-курси як форма навчання організовується за принципом курсової підготовки, тобто без відриву від роботи, двічі-тричі на тиждень, у вечірній час (а не у вихідні), з використанням тренінг-технологій і містять у собі послідовне проходження декількох циклів навчання (модулів), - розповідає Олена Шестопаль, керівник Учбово-тренінгового центру “ProfiT. - Кожен модуль - це відпрацьовування окремої навички або групи навичок. На заняттях дається необхідна теоретична база, використовується технологія keys study, проводяться рольові й ділові ігри. Учасники мають можливість вибирати найбільш зручні для себе техніки. Навчання не є безперервним, і учасники мають можливість відпрацьовувати отримані навички на робочих місцях. Модульна методика навчання максимально наближена до реального бізнесу, оскільки учасники мають можливість застосовувати отримані знання безпосередньо в роботі в перервах між заняттями. Причому найбільш ефективні для учасників ті програми, які цілеспрямовано напрацьовують навички для підприємства, на якому ці учасники працюють. У цьому разі наприкінці курсу вони можуть розробити невеликий консалтинговий проект.

Вiталiй Чуба, бiзнес-тренер компанii InforManage»

З кожним роком кількість компаній, які займаються бізнес-освітою, збільшується. Відповідно, й рівень конкуренції на ринку підвищується. Конкуренція між компаніями точиться на різних рівнях. По-перше, це розподіл за формою навчання (тренінгові компанії, компанії, що проводять навчання у вигляді семінарів, і компанії, що пропонують довгострокові освітні програми). На ринку тренінгових послуг, де працює наша компанія, конкуренція точиться за такими критеріями:
  1. Цінова політика (один день навчання може коштувати від 100$ до кількох тисяч).
  2. Різноманітність продуктів (деякі компанії продають повний цикл тренінгів, а деякі пропонують лише вузькоспеціалізоване навчання).
  3. Рівень престижності клієнтів, які користуються послугами певної компанії.
  4. Сегментація ринку. Наприклад, тренінгова компанія навчає тільки тих клієнтів, які займаються банківськими послугами. Таким чином, вже немає необхідності витрачати час на адаптування навчальних програм під специфіку діяльності клієнта, оскільки вже існують напрацьовані моделі вирішення певних проблем.

Прогнози на майбутнє

За національною бізнес-освітою - велике майбутнє. Ринок продовжуватиме розвиватися, причому з арени поступово зникатимуть непрофесіоналізм і дилетантство. Конкуренція точитиметься між високопрофесійними компаніями. „Досягти успіху зможуть ті компанії, які звикли працювати на засадах високої кваліфікації, клієнт-орієнтованості та високої вмотивованості персоналу, - розповідає Євген Москаленко, виконавчий директор Центру томалогії. – Подальший розвиток ринку зазнає деяких змін, причому торкнуться вони саме якості”.

Якщо сьогодні ринок бізнес-освіти дещо хаотичний, то вже через пару років, прогнозують експерти, він більш систематизується і упорядкується, а компанії пропонуватимуть клієнтам вузькоспеціалізовані послуги. ”Все частіше компанії намагаються проводити системні програми навчання, - ділиться власними спостереженнями Вiталiй Чуба, бiзнес-тренер компанii «InforManager», - тобто збільшується частка консалтингу на ринку. Причому консалтингу не тільки в класичному розумінні цього слова, а так званого «до і після тренінгового консалтингу», коли після закінчення тренінгових програм проводиться впровадження результатів і „надбань” тренінгу в діяльність компанії-клієнта”. „Час „разових” тренінгів минув, - додає Діана Щербанська, старший партнер, бізнес-тренер консалтингової компанії „КІМО” . - Актуальним стає системний підхід до навчання персоналу компанії. І ці правила диктують тренінговим компаніям замовники”.

Ще однією тенденцією розвитку української бізнес-освіти є активна взаємодія „національного виробника” із зарубіжними компаніями. Провідні заклади бізнес-освіти давно це зрозуміли, тому їхній професорсько-викладацький склад обов’язково урізноманітнюється достойними представниками інонаціональних держав.

„Перспектива на ринку бізнес-освіти належить комерційним навчальним закладам, які транслюють програми європейської акредитації й „визнаються” українським бізнесом, - переконана Зоряна Головата, провідний бізнес-тренер і генеральний директор компанії «Europeans Business Technologies». Що ж, поживемо – побачимо.

Як визначитися з вибором?

Ринок бізнес-освіти переповнений пропозиціями на будь-який смак і гаманець. Для когось здобути диплом МВА – справа іміджу, хтось справді відчуває гостру потребу в систематизації та поповненні знань, а ще хтось бажає якнайшвидше піднятися службовими сходинками. „Якість послуг залежить від провайдерів ринку. Обираючи заклад бізнес-освіти, - розповідає Зоряна Головата, - звертайте увагу на коефіцієнт звернень клієнтів або періодичність звернень одного і того ж клієнта. Вважається, що якість бізнес-освіти визначається не тим, кого випускає школа, а тим, хто до неї вступає”.

„Існує загальний та індивідуальний підхід при виборі компанії для навчання, - зауважує Віталій Чуба. - Загальний - це цінова політика, специфіка продукту, який цікавить людину, якість навчання, досвід тренера, рекомендації клієнта, реклама в ЗМІ. Якщо говорити про індивідуальний підхід, то треба звернути увагу на про той факт, що манери та специфіка викладання різних тренерів дуже різні. Тому по можливості їх треба підбирати для окремої людини індивідуально. Тобто бажано провести зустріч з тренером перед тим, як замовляти навчання.

Павло Шеремета переконаний: „Щоб визначитися для себе з вибором бізнес-школи – не варто обмежуватися читанням проспектів, рекламою та презентаціями. Необхідно прийти до бізнес-школи, поговорити з людьми, відчути атмосферу та настрій людей у бізнес-школі. Чи хочете ви бути саме там, саме з цими людьми, саме в такому настрої і з такими підходами до навчання? Тільки тоді ваш вибір бізнес-школи буде свідомим та обґрунтованим”.

Ірина КАЦАЛ

[Матеріал розміщено на правах реклами]