К. В. Виноградов > М. П. Лимаренко > В. М. Соколов

Вид материалаДиплом

Содержание


Розділ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до практичного заняття: Семіотика захворювань органів кровотворення у дітей.
Загальна мета
Конкретні цілі
Завдання вихідного рівня.
Система цільових навчальних завдань.
Технологічна карта практичного заняття
Методичні вказівки
Загальна мета
Конкретні цілі
Завдання вихідного рівня
Еталони відповідей: Завдання 1
Система цільових навчальних завдань.
Еталони відповідей: Завдання 1
Технологічна карта практичного заняття.
Подобный материал:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   46

Розділ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичного заняття:

Семіотика захворювань органів кровотворення у дітей.





  1. Актуальність теми: Практично немає захворювання, при якому хворий не має потреби в дослідженні крові. По даним аналізу крові значною мірою можна припустити або навіть поставити діагноз поразки як кровотворної системи, так і самої крові (хвороба Верльгофа, гемофілія, анемія, лейкоз та ін.). Діагностика й лікування гематологічних захворювань у дітей починаються на перших етапах їхнього обстеження педіатром. У зв'язку із цим знання семіотики захворювань органів кровотворення конче потрібно педіатрові, що працює в поліклініці й у стаціонарі загального профілю.
  2. Загальна мета: уміти діагностувати захворювання органів кровотворення в дітей.




Конкретні цілі:




Цілі вихідного рівня




Уміти




1. Діагностувати анемії різного генезу.




1. Оцінити клінічний аналіз крові в дітей у нормі й патології - кафедра пропедевтики дитячих хвороб, факультетської й госпітальної педіатрії

2. Діагностувати гемофілію




2. Збирати й оцінювати скарги, анамнез, проводити об'єктивне обстеження дітей із захворюваннями органів кровотворення - кафедра пропедевтики дитячих хвороб, факультетської й госпітальної педіатрії

3. Діагностувати ДВЗ-синдром.




3. Визначати причино-значимі фактори, які привели до захворювань органів кровотворення - кафедри патологічної фізіології, госпітальної педіатрії.

4. Проводити диференціальну діагностику захворювань із геморагічним синдромом.





4. Обґрунтувати вибір груп препаратів, застосовуваних для фармакотерапії органів кровотворення в дітей - кафедри фармакології й фармакотерапії,факультетської, госпітальної педіатрії.


Для визначення вихідного рівня Вам необхідно вирішити наступні завдання.


Завдання вихідного рівня.


Завдання 1.

Дівчинка 5-ти місяців на прийомі в педіатра зі скаргами матері на млявість, погане збільшення у вазі. Народилася з вагою 2900р. Тричі перенесла ГРВІ . З народження на штучному вигодовуванні. Виражена блідість. В аналізі крові: Ер - 2,5 Т/л, Нв - 82 г/л, ц.п. - 0,7, Ле -6,8 Г/л, рет. - 32‰, е-2, п-2, з-32, л-60, м-4, ШЗЕ - 10 мм/годину, мікроцитоз. Про яку форму анемії варто думати?
  1. Залізодефіцитна анемія змішаного генезу.
  2. Рання анемія недонешеного.
  3. Пізня анемія недонешеного.
  4. Анемія інфекційного генезу.
  5. Гіпопластична анемія.


Завдання 2.

Батьки 8-літньої дівчинки звернулися зі скаргами на носову кровотечу, «синці» на шкірі, блідість. При огляді дівчинка бліда, на шкірі тулуба, кінцівок рясний геморагічний поліморфний, поліхромний, асиметричний висип. Лімфовузли не збільшені. З боку органів грудної клітки патології не виявлено. Печінка не пальпується. Селезінка + 1 см з-під краю реберної дуги. Симптом джгута позитивний.

У клінічному аналізі крові: Ер. 3,0 Т/л, Нв-104 г/л, ц.п. 0,9, Тр. 9,4 Г/л (3:1000), рет.-0,0007М/л, Ле-10,0 г/л, е-2, з-68, л-20, м-9, ШЗЕ-9 мм/годину. Згортуваність крові по Сухарєву - 4-4,5 хв. Тривалість кровотечі по Д′юке - 11 хв. Ретракція кров'яного згустку - через 24 години часткова.

Які ознаки підтверджують діагноз?
  1. Анемія.
  2. Шкірний геморагічний синдром.
  3. Тромбоцитопенія.
  4. Тривалість кровотечі по Д′юке.
  5. Порушення ретракціі кров'яного згустку.


Завдання 3.

У дитини 4-х років ентеробіоз. Шкірні покриви бліді, чисті. Лімфовузли не збільшені. З боку легенів, серця - без особливостей. Печінка +1 см нижче реберної дуги по середньо-ключичній лінії, помірно болісна при пальпації, селезінка в підребер'ї. В аналізі крові: Ер. 3,0 Т/л, Нв 110 г/л, Ле 25 Г/л, е - 28, п - 2, з - 46, м - 8, л -17, ШЗЕ - 8 мм/годину.

Чим обумовлені дані зміни в клінічному аналізі крові?
  1. Глистною інвазією.
  2. Неправильним харчуванням.
  3. Дискинезією жовчовивідних шляхів.
  4. Розвитком гострого лейкозу.
  5. Лабораторною помилкою.


Завдання 4.

Хлопчик 7 років госпіталізований у клініку з діагнозом: геморагічний васкуліт, проста форма. Який з лікарських комплексів є терапією вибору при геморагічному васкуліті?
  1. Гепарин, курантіл, трентал.
  2. Преднізолон, курантіл, трентал.
  3. Преднізолон, вікасол, трентал.
  4. Гепарин, курантіл, кріопреципітат.
  5. Гепарин, супрастін, діцинон.


Еталони відповідей: Завдання 1 – А, завдання 2 – В.

Інші завдання виконаєте самостійно.

Інформаційні джерела вихідного рівня.

Інформацію, необхідну для заповнення базисних знань, можна знайти в наступних літературних джерелах:
  1. Рєзник Б.Я., Зубаренко А.В. Практична гематологія дитячого віку. / К. - 1989.
  2. Шабалов Н.П. Дитячі хвороби: підручник 5-і изд. У двох томах. Т.1.-С-Пб: Пітер, 2002.
  3. Дефіцит заліза й залізодефіцитна анемія у дітей // Під ред. Кисляк Н.С. - 2001р.
  4. Матеріали лекцій.
  5. Графи логічних структур.


Зміст навчання.

Теоретичні питання.


Питання до практичного заняття:
  1. Клініко-лабораторна характеристика анемій різного генезу.
  2. Гемоліз еритроцитів у нормі й патології.
  3. Клініко-лабораторна характеристика гемолітичного синдрому.
  4. Етіологія, діагностика ДВЗ-синдрома.
  5. Класифікація геморагічних діатезів.
  6. Етіологія, клініка, діагностика гемофілії.
  7. Етіологія, патогенез, клініка, лабораторні ознаки лейкозів.

Джерела навчальної інформації для засвоєння змісту навчання:


Інформаційні джерела.

Основні джерела.
  1. Гематологія дитячого віку. Керівництво для лікарів. / С-Пб., - 1998.
  2. Медицина дитинства. Під ред. П.С. Мощича. / К.:Здоров'я. - 1999. - Т.3.
  3. Алексєєв Н.А. «Гематологія дитячого віку» / С-Пб. - 1998.
  4. Папаян А.В., Жукова Л.Ю. Анемії в дітей: керівництво для лікарів. - С-Пб.: Пітер, 2001.
  5. Баркаган З.С. Геморагічні захворювання й синдроми. / М. - 1988

Додаткові джерела:
  1. Залізодефіцитна анемія в дітей. Методичні рекомендації. Дбайливої В.В., Корнєва В.В., Унич Н.К. і ін. - Київ,2003.
  2. Острополець С.С., Буряк В.Н. Діагностичні синдроми захворювань дитячого віку. - Донецьк, 1973.
  3. Л.И.Идельсон // Гипохромні анемії. Медицина. Москва. 1981р.
  4. Е.Н.Мосягина // Анемії дитячого віку. Медицина. Москва. 1989р.
  5. Наказ МОЗ України.


Орієнтовна основа діяльності.


Засвоївши інформацію й перераховані вище питання, вирішите завдання. Використайте при цьому алгоритм. Правильність відповідей перевірте, зіставивши з еталонами відповідей.


Система цільових навчальних завдань.


Завдання 1.

У хлопчика 12 років скарги на підвищену стомлюваність, слабість, міалгіі, періодичні болі в правому підребер'ї, у животі. В аналізах крові: Ер - 2,9 Т/л, Нв - 90 г/л, ц.п. - 0,7, Ле - 8,8 Г/л, ретикулоцити - 22‰ е-3, п-4, с-42, л-56, м-5, ШЗЕ - 7 мм/годину, сироваткове залізо - 88 ммоль/л, насичення трансферином - 90%.

Про яку анемію варто думати?

А. Залізодефіцитну.

В. Гемолітичну.

С. Гіпопластичну.

Д. Сідероахрестичну.

Е. Фолієводефіцитну.


Завдання 2.

Батьки 8-літньої дитини, що страждає гемофілією А, доставили його в клініку зі скаргами на різкі болі в животі, блідість. При огляді стан важкий. Блідий, нежить. Пульс – 126 у хв. Живіт роздутий, гази відходять погано, сечовиділення утруднене. У нижній половині живота пальпується щільне, хворобливе утворення. В аналізі крові: Нв-76 г/л, Ле-5,2 Г/л. Ro-скопія живота: щільна тінь гематоми.

Чим обумовлена тяжкість стану дитини?
  1. Гострим апендицитом.
  2. Інвагінацією.
  3. ГРВІ.
  4. Олігоанурією.
  5. Зачревною гематомою

.

Завдання 3.

У дитини 6 років з гстрим лімфобластним лейкозом стан погіршився: нежить, у зіві виражені катаральні явища.. Кожні покриви бліді, з мармуровим відтінком, на тулубі, кінцівках - петехиальний висип. Час згортання по Лі-Уайту - 5 хвилин, при забиранні крові швидке її тромбування в голці. Про розвиток якого процесу варто думати?
  1. Дисемінованого внутрішньосудинного згортання.
  2. Гемолітичного синдрому.
  3. Анемічного синдрому.
  4. Інфекційно-токсичного шоку.
  5. Алергійного синдрому.


Завдання 4.

У дитини 7 років відзначається підвищена кровоточивість зі слизової носа, частіше після ГРВІ, елементи петехіального висипу в області здавлювання гумкою. У періоді новорожденості мала місце тривала кровотеча з пупкової ранки. Надалі геморагічний синдром не рецидивував. Лор-лікарем проводилося припікання судин слизової оболонки носа. При дослідженні крові кількість тромбоцитів 100 Г/л, ретракція кров'яного згустку не порушена, тривалість кровотечі в нормі. Порушені адгезивні властивості тромбоцитів.

Про яке захворювання варто думати?
  1. Тромбопатія Бернара-Сульє.
  2. Хвороба Вілєбранда.
  3. Тромбоцитопеничнапурпура.
  4. Тромбастенія Гланцмана.
  5. Гемофілія.


Еталони відповідей: Завдання 1 - А, Завдання 2 – Е.


Короткі методичні вказівки до практичного заняття.

Заняття починається з перевірки викладачем цільових завдань, вирішених навчающимися в ході позааудіторної підготовки. Відбувається самоконтроль, звірка правильності вирішення завдань із еталонами відповідей до них. Потім лікарі-інтерни самостійно курірують хворих з різними захворюваннями кровотворної системи. При цьому вони ретельно збирають анамнез, виявляють сімейну кровоточивість у чоловіків по материнській лінії, рідних братів, наявність раніше перенесених травм. В анамнезі звертається увага на перенесені гострі інфекційні захворювання за 2-3 тижні до маніфестації захворювання, вакцинацію. При об'єктивному обстеженні звертають увагу на характер геморагій на шкірі й слизових, місця розташування, симетричність, наявність або відсутність поліморфності, поліхромності висипань, наявність гемартрозів. Оцінюються лабораторні дані. Проводиться диференціальний діагноз. Формулюється діагноз, призначається лікування, намічається план реабілітаційних заходів, диспансерного спостереження.

У процесі розбору хворих викладач корегирує відповіді лікарів-інтернів, пропонує продемонструвати вміння пальпації, перкусії, аускультації, визначення стигм кровоточивості, указує й виправляє помилки при виконанні останніх.

Наприкінці заняття викладач підводить його підсумки й дає завдання для позаауадиторної підготовки до наступної теми.

Заняття проводиться відповідно до технологічної карти.


Технологічна карта практичного заняття




Етапи

Час

(хв.)

Навчальні посібники

Місце проведення заняття

Засоби навчання

Оснащення

1.

Участь у ранковій конференції

30

Хворі, історії хвороби

Слайдоскоп

Ноутбук

Конференц. зал


2

Визначення початкового рівня підготовки до заняття

20

Тести




Навчальні кімнати

3.

Самостійна робота інтернів:

- курація хворих

- рішення ситуаційних завдань






Хворі, історії хвороби, дані лабораторних і інструментальних досліджень, ситуаційні завдання.




Палати, навчальні кімнати

4.

Аналіз і корекція самостійної роботи інтернів

45

Хворі, історії хвороби, дані лабораторних і інструментальних досліджень, таблиці, графи, схеми, алгоритми.

Слайдоскоп

Ноутбук

Палати, навчальні кімнати


5

Проведення семінару

120

Питання до семінару




Навчальні кімнати

6.

Підсумковий тестовий контроль. Обговорення й підведення підсумків заняття.

20

Тести




Навчальні кімнати



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичного заняття:

Дефіцитні анемії у дітей.


1. Актуальність теми.

Дефіцитні анемії у дітей - одна з важливих проблем охорони здоров'я. Це обумовлено значною поширеністю анемій, що збільшується з кожним роком серед всіх вікових груп. До того ж, дефіцитні анемії не завжди вчасно виявляються. Основною причиною виникнення анемії в дитячому віці є дефіцит заліза. У структурі всіх видів анемій залізодефіцитна анемія становить 86,2%. Значно рідше зустрічається білководефіцитна, В6-, В12- фолієводефіцитна анемія й анемії, пов'язані з дефіцитом мікроелементів (цинк, мідь, молібден). У зв'язку з вище сказаним, знання основних положень про дефіцитні анемії дозволить лікарям-інтернам педіатрам вчасно діагностувати захворювання й призначати оптимальну й ефективну терапію, проводити профілактичні заходи.


Загальна мета:

Уміти діагностувати, лікувати й проводити диспансерне спостереження дітей з різними видами дефіцитних анемій, знати профілактичні заходи.


Конкретні цілі




Цілі вихідного рівня




Уміти:




1. Визначати етіологію дефіцитних анемій.




1.Збирати й оцінювати скарги, анамнез, проводити обстеження дітей з гематологічною патологією - кафедра пропедевтики дитячих хвороб, факультетської й госпітальної педіатрії.


2. Установлювати діагноз і проводити диференціальний діагноз.




2. Оцінювати результати додаткового обстеження хворого з дефіцитними анеміями (лабораторного, інструментального) - кафедра факультетської й госпітальної педіатрії.

3. Призначати патогенетичну терапію




3. Здійснювати лікування й диспансерне спостереження хворих з дефіцитними анеміями – кафедра факультетської й госпітальної педіатрії

4. Визначити план диспансерного спостереження й реабілітаційних заходів.




4. Обґрунтовувати вибір груп препаратів, застосовуваних при фармакотерапії дефіцитних анемій – кафедра фармакології й фармакотерапії, факультетської, госпітальної педіатрії.


Для визначення вихідного рівня з Вам необхідно вирішити наступні завдання:

Завдання вихідного рівня


Завдання 1.

У дівчинки 6 років скарги на слабість, підвищену стомлюваність, погіршення апетиту. При огляді звертає на себе увага блідість шкірних покривів, видимих слизових. В аналізі периферичної крові: Ер - 2,9 Т/л, Нв - 120 г/л, ц.п. - 1,1, Ле - 8,9 Г/л, е-2, п-5, с-45, л-40, м-8, ШЗЕ-10 мм/година, макроцитоз, гіперсегментація нейтрофілів.

Ваш діагноз?

А. Білководефіцитна анемія.

В. Залізодефіцитна анемія

С. Фолієводефіцитна анемія.

Д. В6-дефіцитна анемія.

Е. В12-дефіцитна анемія.


Завдання 2.

У дівчинки 8 років протягом місяця спостерігається виражена блідість шкірних покривів і видимих слизових. Скарги на підвищену стомлюваність, поганий апетит, глосит, кровоточивість ясен, хронічну діарею. У клінічному аналізі крові: Ер - 2,9 Т/л, Нв - 128 г/л, ц.п. - 1,3, Ле - 7,8 Г/л, е-1, п-4, с-47, л-42, м-6, ШЗЕ - 5 мм/годину, макроцитоз, анізоцитоз.

Про яку анемію варто думати в цьому випадку?

А. Гіпопластичну.

В. Гемолітичну.

С. Вітамін В12-дефіцитну анемію.

Д. Залізодефіцитну.

Е. Апластичну.


Завдання 3.

У дитини 11 місяців скарги матері на поганий апетит, млявість дитини, недостатнє збільшення ваги. Шкірні покриви бліді, сухі, слизуваті блідо-рожеві. У клінічному аналізі крові: Ер - 2,4 Т/л, Нв - 86 г/л, ц.п. - 0,8, Ле - 6,8 Г/л, е-2, п-4, с-37, л-50, м-7, ШЗЕ - 5 мм/годину, мікроцитоз, анізоцитоз, пойкілоцитоз.

Визначите тривалість лікування препаратами заліза.

А. 2 тижня.

В. 1 місяць.

С. 3 місяця.

Д. Не менш 6 місяців.

Е. Не менш 1 року.


Завдання 4.

Хлопчик 7 років пред'являє скарги на запаморочення, підвищену стомлюваність. Шкірні покриви бліді, сухі. Підвищена ламкість нігтів, волосся тьмяні, ламкі. У кутах рота заїди, «лакований» язик. ЧСС -130 у хвилину, сістоличний шум в 5-й точці, над верхівкою серця. У клінічному аналізі крові: Ер - 2,7 Т/л, Нв - 92 г/л, ц.п. - 0,72, Ле - 6,8 Г/л, рет. - 20‰, е-0, п-3, с-52, л-40, м-5, ШЗЕ - 7 мм/годину, мікроцитоз, анізоцитоз, пойкілоцитоз.

Ваш діагноз?

А. Апластична анемія.

В. Залізодефіцитна анемія.

С. Гемолітична анемія.

Д. В12-дефіцитна анемія.

Е. Гострий лейкоз.


Еталони відповідей: Завдання 1 – С, завдання 2 – Д.

Інші завдання виконаєте самостійно.


Інформаційні джерела вихідного рівня.

Інформацію, необхідну для заповнення базисних знань, можна знайти в наступних літературних джерелах:

1.Папаян А.В., Жукова Л.Ю. Анемії в дітей: керівництво для лікарів. - С-Пб.: Пітер, 2001.

2.Шабалов Н.П. Дитячі хвороби: підручник 5-і изд. У двох томах. Т.1.-С-Пб: Пітер, 2002.

3.Дефіцит заліза й залізодефіцитна анемія в дітей // Під ред. Кисляк Н.С. - 2001р.

4.. Лекції кафедри.


Зміст навчання


Теоретичні питання.

Питання до практичного заняття:

1.Етіологія, патогенез анемій у дитячому віці.

2. Сучасна класифікація анемій.

3. Клініко-лабораторний синдромокомплекс анемій:

- опорні клінічні симптоми

- лабораторна діагностика

- критерії тяжкості анемії .

4. Диференціальна діагностика клінічних і гематологічних ознак різних видів дефіцитних анемій.

5. Організаційно-лікувальні заходи при анеміях.

6. Диспансерне спостереження й реабілітація дітей з анемією.

7. Профілактика дефіцитних анемій.


Питання до семінару:
  1. Диференціальна діагностика дефіцитних анемій з іншими видами анемій.
  2. Особливості вакцинації дітей з дефіцитними анеміями.
  3. Порівняльна характеристика препаратів, що містять залізо.
  4. Клініко-гематологічна характеристика сидероахрестичних анемій.


Інформаційні джерела.

Джерела навчальної інформації для засвоєння змісту навчання:

Основні джерела.

1.Бруслова К.М. Анемія // Медицина дитинства. За ред. П.С. Мощича. - К.: Здоров'я. - Т.н. - 1998.

2.Манолова Е.П., Острополець С.С., Бескаравайный Б.О., Бордюгова О.В. Дитячі хвороби. // Луганськ, 2002.

3.Залізодефіцитна анемія в дітей. Методичні рекомендації. Дбайливої В.В., Корнєва В.В., Унич Н.К. і ін. - Київ,2003.

4.Острополець С.С., Буряк В.Н. Діагностичні синдроми захворювань дитячого віку. - Донецьк, 1973.


Додаткові джерела:

1.Л.И.Идельсон // Гіпохромні анемії. Медицина. Москва. 1981р.

2.Е.Н.Мосягина // Анемії дитячого віку. Медицина. Москва. 1989р.

3. Наказ №9 від 10.01.2005р.


Орієнтовна основа діяльності.


Засвоївши інформацію й перераховані вище питання, вирішите завдання. Використайте при цьому алгоритм. Правильність відповідей перевірте, зіставивши з еталонами відповідей.


Система цільових навчальних завдань.


Завдання 1.

Дівчинка 2-х місяців надійшла зі скаргами матері на блідість шкіри, погане збільшення маси тіла, млявість при смоктанні грудей. Народилася недоношеною з вагою 1220р. Виписана з відділення недонешених у віці 1 місяця з вагою 2000р. При огляді дитина млява, гіподінамічна, бліда, підшкірно-жировий шар стоншений на всьому протязі, тургор тканин знижений. Границі серця вікові. Тони серця приглушені, короткий систолічний шум в 1-й, 5-й точці, не проводить . Живіт м'який, доступний глибокої пальпації. Печінка +2см, селезінка в підребер'ї. В аналізі крові: Ер - 2,9 Т/л, Нв - 98 г/л, ц.п. - 0,8, Ле - 8,8 Г/л, рет. - 22‰ е-3, п-4, с-42, л-56, м-5, ШЗЕ - 7 мм/годину, мікроцитоз, анізоцитоз, пойкілоцитоз.

Ваш діагноз?

А. Гіпопластична анемія.

В. Залізодефіцитна анемія.

С. В12-дефіцитна анемія.

Д. Фолієво-дефіцитна анемія.

Е. Гемолітична анемія.

Завдання 2.

Дівчинка 4-х місяців перебуває на стаціонарному лікуванні із приводу гострої позалікарняної двосторонньої бронхопневмонії. Народилася з вагою 2000р. З народження на штучному вигодовуванні. Виражена блідість. В аналізі крові: Ер - 2,6 Т/л, Нв - 80 г/л, ц.п. - 0,7, Ле - 8,8 Г/л, рет.- 32‰, е-2, п-2, с-32, л-60, м-4, ШЗЕ - 15 мм/годину, мікроцитоз. Про яку форму анемії варто думати?

А. Залізодефіцитна анемія змішаного генезу.

В. Рання анемія недонешеного.

С. Пізня анемія недонешеного.

Д. Анемія інфекційного генезу.

Е. Гіпопластична анемія.


Завдання 3.

Хлопчик 3-х років протягом 1 року перебував на диспансерному спостереженні із приводу залізодефіцитної анемії. В аналізах крові: Нв - 124 г/л, Ер - 3,6 Т/л, рет. - 5 %, сироваткове залізо - 28 ммоль/л, феритин - 46 ммоль/л.

У якій тривалості диспансерного спостереження потребує дана дитина?

А. Протягом 1 року.

В. Протягом 6 місяців.

С. Протягом 3-х місяців.

Д. Протягом 1 місяця.

Е. Не має потреби.


Завдання 4.

У хлопчика 12 років скарги на підвищену стомлюваність, слабість, міалгії, періодичні болі в правому підребер'ї, у животі. В аналізах крові: Ер - 2,9 Т/л, Нв - 90 г/л, ц.п. - 0,7, Л - 8,8 Г/л, рет.- 22‰ е-3, п-4, з-42, л-56, м-5, ШОЕ - 7 мм/годину, сироваткове залізо - 88 ммоль/л, насичення трансферином - 90%.

Про яку анемію варто думати?

А. Залізодефіцитну.

В. Гемолітичну.

С. Гіпопластичну.

Д. Сідероахрестичну.

Е. Фолієводефіцитну.


Завдання 5.

У дитини 6 років скарги на слабкість, запаморочення, тягу до вживання в їжу крейди. Шкіряні покриви й видимі слизові оболонки чисті, бліді. В аналізі крові: Ер - 2,5 Т/л, Нв - 90 г/л, ц.п. - 0,8, Л - 7,8 Г/л, рет.- 24‰, е-3, п-4, с-46, л-42, м-5, ШЗЕ - 7 мм/годину, анізоцитоз. Які продукти харчування Ви порекомендуєте в першу чергу?

А. Пшенична крупа й інші продукти із пшениці.

В. Продукти з житнього борошна.

С. Яєчний жовток.

Д. Телятина й свиняча печінка.

Е. Язик з яловичини.


Завдання 6.

Дитина 3-х місяців з народження перебуває на штучному вигодовуванні, спостерігається із приводу атопічного дерматиту. Чи потребує він у профілактичному лікуванні препаратами заліза? Якщо так, то в якому?

А. Не має потреби.

В. 1-2 мг/кг/доб протягом 1 місяця.

С. 0,5-1 мг/кг/доб протягом 3-6 місяців.

Д. 2-3 1 мг/кг/доб протягом 3-х місяців.

Е. 5 мг/кг/доб протягом 6 місяців.


Еталони відповідей: Завдання 1 - В, Завдання 2 – А.


Короткі методичні вказівки до проведення практичного заняття.


Заняття починається з перевірки викладачем тестових завдань для виявлення вихідного рівня знань. Одночасно лікарі-інтерни здійснюють самоконтроль, звіряючи правильність рішення завдань із еталонами відповідей до них. Потім лікарі-інтерни приступають до самостійного курації хворих з дефіцитними анеміями. Під час збору анамнезу ретельно з'ясовується сімейний анамнез, особливості харчування й вигодовування на 1-м року життя. Під час клінічного обстеження звертається увага на блідість шкіри й видима слизуватих, якість нігтів, волосся, наявність сістоличного шуму в серці, розміри паренхіматозних органів. При оцінці аналізів периферичної крові звертається увага на рівень гемоглобіну, еритроцитів, кольорового показника, ретикулоцитів. На підставі анамнестичних, клінічних даних і гематологічного обстеження формулюється діагноз, проводиться диференціальний діагноз, призначається лікування й складається план диспансерного спостереження. Під час розбору хворих викладач корегує відповіді лікарів-інтернів, перевіряє їхнє вміння визначати розміри печінки й селезінки.

Наприкінці занять проводиться підсумковий тестовий контроль, викладач підводить підсумки заняття й дає завдання для позааудиторної підготовки до наступної теми.

Заняття проводиться відповідно до технологічній карті.


Технологічна карта практичного заняття.




Етапи

Час

(хв.)

Навчальні посібники

Місце проведення заняття

Засоби навчання

Оснащення

1.

Участь у ранковій конференції

30

Хворі, історії хвороби

Слайдоскоп

Ноутбук

Конференц. зал


2

Визначення початкового рівня підготовки до заняття

20

Тести




Навчальні кімнати

3.

Самостійна робота інтернів:

- курація хворих

- рішення ситуаційних завдань





Хворі, історії хвороби, дані лабораторних і інструментальних досліджень, ситуаційні завдання.




Палати, навчальні кімнати

4.

Аналіз і корекція самостійної роботи інтернів

45

Хворі, історії хвороби, дані лабораторних і інструментальних досліджень, таблиці, графи, схеми, алгоритми.

Слайдоскоп

Ноутбук

Палати, навчальні кімнати


5.

Підсумковий тестовий контроль. Обговорення й підведення підсумків заняття.

20

Тести




Навчальні кімнати