К. В. Виноградов > М. П. Лимаренко > В. М. Соколов

Вид материала

Диплом

Содержание Методичні вказівки Загальна мета Завдання вихідного рівня Система цільових навчальних завдань Технологічна карта практичного заняття

Подобный материал:

• В. В. Виноградов об основных типах фразеологических единиц в русском языке, 424.21kb.
• В. В. Виноградов вопрос об историческом словаре русского литературного языка XVIII-XX, 283.61kb.
• Характеры Василия Шукшина / В. Ф. Горн. Барнаул : Алт кн изд-во, 1981. 248 с. Каплина,, 32.72kb.
• Учитель Виноградов Вячеслав Владимирович Учитель моу ладожская оош виноградов Вячеслав, 40.25kb.
• А. Ю. Виноградов. Азбука бухгалтерского учета, 199.62kb.
• Э н. Соколов В. Д. Лектор: проф., д э. н. Соколов В. Д. Количество лекций 34 часа Семинар, 72.48kb.
• Переводчик Владимир Соколов Японские квайданы рассказ, 1261.83kb.
• А. В. Соколов, И. О. Щербакова, 234.64kb.
• Правила для употребления штыка в бою. Спб., 1861 Соколов. Начертание правил фехтовального, 217.02kb.
• Диакон Владимир соколов демократия и религия, 296.88kb.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичного заняття:

Гостра та хронічна серцево-судинна недостатність у дітей

1. Актуальність теми: Серед актуальних проблем сучасної медицини недостатність кровообігу займає особливе місце. Серцева недостатність ускладнює перебіг багатьох захворювань серця й інших органів, являючись однією з головних причин летального результату. Тому питання фармакотерапії недостатності кровообігу постійно перебуває в центрі уваги клініцистів.
   

Для успішного лікування недостатності кровообігу важливе значення мають знання і уміння використовувати сучасні досягнення, що стосуються вдосконалення ранньої діагностики і лікування.

2. Загальна мета: зазначена обставина визначає необхідність уміння діагностувати у дітей гостру та хронічну серцево-судинну недостатність, призначати раціональне лікування.
   

Конкретні цілі		Цілі вихідного рівня
Уміти
1. На підставі скарг, анамнезу і фізікального обстеження виділити головні симптоми, що відображають наявність гострої та хронічної серцевої недостатності		1. Збирати й оцінювати скарги, анамнез, проводити об'єктивне обстеження дітей і розпізнавати основні симптоми гострої та хронічної серцевої недостатності у дітей – кафедра пропедевтики дитячих хвороб, факультетської і госпітальної педіатрії.
2. Скласти індивідуальну схему діагностичного пошуку оцінити і інтерпретувати результати додаткових досліджень.		2. Виділяти основні синдроми гострої та хронічної серцевої недостатності у дітей – кафедра госпітальної педіатрії.
3. Визначити найбільш об'єктивні ознаки гострої та хронічної серцевої недостатності за даними клінічного та інструментального обстеження дитини.		3. Оцінювати обсяг і послідовність даних лабораторних методів дослідження у дітей з гострою та хронічною серцевою недостатностю - кафедри пропедевтичної, факультетської, госпітальної педіатрії
4. Провести диференційну діагностику гострої та хронічної серцевої недостатності на підставі диференційно-діагностичного алгоритму		4. Проводити диференційну діагностику гострої та хронічної серцевої недостатності у дітей - кафедра госпітальної педіатрії.
5. Призначити невідкладну терапію гострої і хронічної серцевої недостатност		5 Розробляти тактику ведення дітей з гострою та хронічною серцевою недостатностю - кафедра госпітальної педіатрії.

Завдання вихідного рівня

Завдання 1.

У дитини 4 років, що перебуває на лікуванні у стаціонарі з приводу бронхіальної астми, важкої персистуючої форми, відзначається помірно виражена задишка, набухання вен шиї. При перкусії визначається зсув правої межі серця вправо на 2,5 см, при аускультації серця вислухується тахікардія, глухість тонів, систолічний шум на верхівці. Спостерігається збільшення печінки, її болючість, пастозність ніг. Яка хронічна серцева недостатність у дитини?

1. Хронічна правошлуночкова недостатність.
   
2. Хронічна лівошлуночкова недостатність.
   
3. Тотальна серцева недостатність.
   
4. Гостра лівошлуночкова недостатність.
   
5. Гостра судинна недостатність
   

Завдання 2.

У дитини з дилятаційною кардіоміопатією відзначається задишка, ціаноз, напади задухи в нічний час. При аускультації легенів вислуховуються дрібнопухирчаті вологі хрипи в нижніх відділах.

Яке обстеження необхідно провести дитині?

1. УЗД серця.
   
2. Загальний аналіз крові.
   
3. Гострофазові показники крові.
   
4. Дослідження функції легенів.
   
5. Протеїнограму.
   

Завдання 3.

У дитини 3-х років з комплексом Ейзенменгера визначається прогресуючий задишка, ціаноз, кашель, задуха в нічний час, збільшення печінки, її болючість, пастозність нижніх кінцівок.

Який препарат в першу чергу показаний дитині?

1. Дігоксин.
   
2. Лазікс.
   
3. Еналопріл.
   
4. Молсидамін.
   
5. Вітаміни.
   

Завдання 4.

У дитини 6 років, яка перенесла неревматичний кардит, мають місце задишка, прискорене серцебиття без фізичного навантаження; збільшення печінки до 3,5 см; пастозність нижніх кінцівок, значне зниження апетиту інколи блювання, при аускультації легенів – звучні вологі хрипи з обох боків, переважно у нижніх долях.

Про яку серцеву недостатність йде мова?

1. Серцева недостатність II А ст., тотальна.
   
2. Серцева недостатність I ст., лівошклуночкова.
   
3. Серцева недостатність II В ст., правошклуночкова.
   
4. Серцева недостатність III ст.
   
5. Серцева недостатність II А ст., правошклуночкова.
   

Завдання 5.

У дитини 8 років має місце хронічний неревматичний кардит, хронічна лівошлуночкова серцева недостатність II А ст. Як часто повинен спостерігати дитину дитячий кардіолог?

1. 1 разів на рік.
   
2. Щомісячно.
   
3. 1 раз на три місяці.
   
4. 1 разів на шість місяців.
   
5. 1 раз на два тижні.
   

Еталони відповідей Завдання 1. - А. Завдання 2. - А

Решту завдань виконайте самостійно. Правильність їх розв’язання буде перевірена викладачем.

Інформаційні джерела вихідного рівня.

1. Шабалов. И.П. Детские болезни. // Питер. 2001. С. – 162-176.
   
2. Майданник В.Г. "Педиатрия". - Киев, АСК, 1999. - С.346.
   
3. Белоконь Н.А., Кубергер М.В. Болезни сердца и сосудов у детей Руководство для врачей. // М.: Медицина, 1987. - В 2-х Т. – 928 с.
   
4. Майданник В.Г. Педиатрия. – Киев: «А.С.К.», 1999. – С. 186-189.
   
5. Неотложные состояния в кардиологии. Под ред. Эдварда К. Чанга. // Киев, 1997. – С. 94-98.
   

Зміст навчання

Теоретичні питання:

При вивченні теми зверніть увагу на наступні теоретичні питання:

1. Сучасні уявлення про етіологію і патогенез, класифікація гострої та хронічної серцевої недостатності.
   
2. Клінічні ознаки гострої та хронічної серцевої недостатності.
   
3. Диференціальна діагностика гострої та хронічної серцевої недостатності.
   
4. Принципи невідкладної терапії гострої та хронічної серцевої недостатності.
   
5. Профілактика гострої та хронічної серцевої недостатності. Особливості деонтології при веденні дітей з вказаною патологією.
   

Інформаційні джерела.

Для реалізації вказаної мети навчання необхідно ознайомитися з наступною інформацією.

Основні джерела

1. Белоконь Н.А., Кубергер М.В. Болезни сердца и сосудов у детей Руководство для врачей. // М.: Медицина, 1987. - В 2-х Т. – 928 с.
   
2. Майданник В.Г. Педиатрия. – Киев: «А.С.К.», 1999. – С. 186-189.
   
3. Неотложные состояния в кардиологии. Под ред. Эдварда К. Чанга. // Киев, 1997. – С. 94-98.
   
4. Сідельников В.М., Волосовець О.П., Кривопустов С.П. Серцева недостатність. V кн.: Дитячі хвороби / За ред. В.М. Сідельникова, В.В. Бережного. – К.: Здоров`я, 1999 – С. 424-447.
   
5. Штайнигер У., фон Мюлеидаль К.Э. Неотложные состояния у детей. Лишек: Медтраст, 1996. - 512с.
   
6. Граф логічної структури, алгоритм.
   
7. Лекції на кафедрі.
   

Додаткові джерела

1. И.П. Шабалов. Детские болезни. // Питер. 2001. – С. 890-894.
   
2. Дж. Греф. Педиатрия. // М.: Практика. 1997. - С. 911.
   

Засвоївши інформацію і вищеперелічені питання, при підготовці до заняття розв’яжіть задачі. Швидко знаходити найбільш раціональні шляхи розв’язання діагностичних і терапевтичних завдань Вам допоможе орієнтовна схема дій у вигляді алгоритму. Правильність розв’язання перевірте зіставивши з еталонами відповідей.

Система цільових навчальних завдань

Завдання 1.

Дитина 5 років спостерігалася кардіологом з приводу дефекту міжшлуночкової перетинки. На фоні ГРВІ стан її самопочуття значно погіршився. Наросла задишка, з'явився акроціаноз. Пульс 190 уд. за хв., частота дихання 64 за хв., ρО₂ – 60 мм рт. ст. ρСО₂ – 55 мм рт. ст. При аускультації в легенях вислуховувалося багато вологих дрібнопухирчатих хрипів.

Який невідкладний стан виник у дитини?

1. Гостра лівошлуночкова недостатність.
   
2. Гостра правошлуночкова недостатність.
   
3. Хронічна лівошлуночкова недостатність.
   
4. Хронічна правошлуночкова недостатність.
   
5. Тотальна серцева недостатність.
   

Завдання 2.

Дитина 2-х років з дефектом міжшлуночкової перетинки поступила до дитячого відділення з явищами ГРВІ. Раптово її стан значно погіршився. Наросла задишка, з'явився акроціаноз. Пульс 204 за хв., частота дихання 69 за хв. Відзначався нав'язливий кашель з порушенням ритму дихання. При аускультації в легенях вислуховувалося багато вологих дрібнопухирчатих хрипів. Який головний симптом вказує на виникнення в неї гострої серцевої недостатності?

1. Тахікардія.
   
2. Вологі дрібнопухирчаті хрипи.
   
3. Задишка.
   
4. Ціаноз.
   
5. Порушення ритму дихання.
   

Завдання 3.

Дитина 5 років хворіє на ГРВІ. Останні 2-3 дні скаржиться на серцебиття, задишку, слабість. Ввечері її стан раптово погіршився: посилилася задишка та серцебиття, з`явилось задуха. Виявлено – тахікардія, зсув лівої межі серця ліворуч, тони серця різко ослаблені, особливо I тон над верхівкою, там же систолічний шум, ритм галопу. АТн – 90/60, АТр – 130/85 мм рт ст. В легенях – жорстке дихання, сухі та вологі хрипи. Яка причина привела до розвитку гострої лівошлуночкової серцевої недостатності?

1. Каорктація аорти.
   
2. Гострий кардіт.
   
3. Бронхіальна астма.
   
4. Ателектаз легенів.
   
5. Чужорідне тіло.
   

Завдання 4.

У дитини 1,5 років на 5 день захворювання ГРВІ з'явився генеразлізований ціаноз, пастозність обличчя і кінцівок, тахікардія 170 уд. за хв., грубий систолічний шум, вологі хрипи в легенях, піна на губах, збільшення печінки на 4-5 см, зміни на ЕКГ. Який з перерахованих препаратів необхідно ввести для надання невідкладної допомоги?

1. Корглікон.
   
2. Строфантін.
   
3. Дігоксин.
   
4. Дігитоксин.
   
5. Целанід.
   

Завдання 5.

У дитини 4 років, що перебуває на стаціонарному лікуванні з приводу бронхіальної астми, важкої персистуючої форми, періоду загострення, раптово різко погіршився стан, посилилася задишка з порушенням ритму дихання, з'явилося набухання вен шиї. При перкусії визначається зсув правої межі серця вправо на 2,5 см, при аускультації серця вислухується тахікардія, глухість тонів, систолічний шум на верхівці. Спостерігається прогресуюче збільшення печінки, її болісність. Який невідкладний стан виник у дитини?

1. Гостра правошлуночкова недостатність.
   
2. Гостра лівошлуночкова недостатність.
   
3. Тотальна серцева недостатність.
   
4. Гостра судинна недостатність.
   
5. Гостра наднирковозалозна недостатність.
   
6. 
   

Еталони відповідей Завдання 1. А. , Завдання 2. В.

Решту завдань виконайте самостійно. Правильність їх розв’язання буде перевірена викладачем.

Короткі методичні вказівки до практичного заняття

Заняття починається з перевірки викладачем цільових, завдань, розв’язаних лікарями-інтернами під час позааудиторної підготовки. Одночасно вони здійснюють самоконтроль, звіряючи правильність розв’язання завдань з еталонами відповідей до них. Потім лікарі-курсанти самостійно курирують хворих з гострою та хронічною серцевою недостатністю. При цьому вони ретельно збирають анамнез, акцентуючи увагу на патологічному перебігові вагітності, наявності професійних шкідливостей або захворювань в першому триместрі вагітності, особливостях перебігу періоду новонародженості і т.д. При об'єктивному дослідженні лікарі звертають увагу на фізичний розвиток дитини, колір шкірних покривів, дані пальпації, перкусії і аускультації надсерцевої ділянки. Курсанти вивчають безпосередню реакцію дитини на фізичне навантаження (огляд, плач і т.д.). Потім у присутності викладача при активній участі всієї групи проводиться розбір хворих з гострою серцевою недостатністю. Оцінюються об'єктивні дані, дані ЕКГ, ФКГ, рентгенограми грудної клітки, проводиться диференціальний діагноз з використанням діагностичного алгоритму. Формулюється діагноз, розробляється план лікування дитини. Особлива увага звертається на роль осередкової хронічної інфекції.

В процесі розбору хворих, викладач контролює відповіді лікарів-інтернів, пропонує продемонструвати уміння з пальпації, перкусії та аускультації надсерцевої ділянки, вказує і виправляє помилки при виконанні останніх.

В кінці викладач підводить підсумки заняття і дає завдання для позааудиторної підготовки по наступної теми.

Заняття проводиться відповідно до технологічної карти.


Технологічна карта практичного заняття

№	Етапи	Час (хв.)	Навчальні посібники		Місце проведення заняття
			Засоби навчання	Устаткування
1.	Участь у ранковій конференції.	30	Хворі, історії хвороби.	Слайдоскоп	Конференц. Зал
2.	Визначення початкового рівня підготовки до заняття.	20	Тести.		Навчальні кімнати
3.	Самостійна робота інтернів: - курація хворих - вирішення ситуаційних задач.		Хворі, історії хвороби, дані лабораторних і інструментальних досліджень, ситуаційні задачі.		Палати, навчальні кімнати
4.	Аналіз і корекція самостійної роботи інтернів.	45	Хворі, історії хвороби, дані лабораторних і інструментальних досліджень, таблиці, графи, схеми, алгоритми.	Слайдоскоп, діапроектор ноутбук	Палати, навчальні кімнати
5.	Підсумковий тестовий контроль Обговорення і підведення підсумків заняття.	20	Тести		Навчальні кімнати