Geum.ru

«Регіональні інноваційні системи як сучасний інструмент регіонального розвитку»

Вид материалаДокументы

Содержание


Список використаних джерел
Подобный материал:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Список використаних джерел:

1. Чешская торговля и предпринимательство. – 2004. – № 05-06. – С. 21.

2. Промисловий парк ACCESS/ пер. з англ. Доступ: ссылка скрыта

3. Звіт автора про робочу поїздку Ужгород-Сентготхард-Копер-Трієст в рамках проекту "Формування логістичного кластеру на Закарпатті", реалізованого Агенцією регіонального розвитку "КІУТ" (Угорщина) на замовлення Міністерства транспорту Угорщини

4. Regulation (EC) No 1082/2006 of the European Parliament and of the Council of 5 July 2006 on a European grouping of territorial cooperation (EGTC). [Internet resource] / European Union Official Website. – Available from: ссылка скрыта

5. Жук О. Європейські угруповання територіального співробітництва (ЄУТС).// Розвиток нових форм транскордонного співробітництва: Матеріали Круглого столу 28 квітня 2009 року./ Відп. ред. Мікула Н.А.- Львів, ІРД НАН України, 2009. - С.4-5.

6. Expertising Governance for Transfrontier Conurbations. [Internet resource] / Mission Operatilonelle Transfrontaliere Official Website. – Available from: ссылка скрыта

7. Eurometropole Lille-Kortrijk-Tournai. [Internet resource] / URBACT Official Website. – Available from: ссылка скрыта

8. The Eurometropole : a territory with many assets. [Internet resource] / URBACT Official Website. Available from: ссылка скрыта

9. Протокол № 3 до Європейської рамкової конвенції про транскордонне
співробітництво між територіальними общинами або властями
стосовно об’єднань єврорегіонального співробітництва (ОЄС)

10. Пелещак І. Нові форми транскордонного і міжрегіонального співробітництва //Розвиток нових форм транскордонного співробітництва: Матеріали Круглого столу 28 квітня 2009 року./ Відп. ред. Мікула Н.А.- Львів, ІРД НАН України, 2009. - С.49-55.

11. Пелещак І. Узагальнення світового досвіду розвитку транскордонних кластерів/Горблюк Р., Демченко В., Пелещак І. і інші // Звіт НДР “Розробка регіональної стратегії формування та підтримки розвитку транскордонних кластерів». Наук. кер. д.е.н., проф. Н.Мікула. № держреєстрації 0106U013076. - Львів, 2008р. -166с.

12. Dr. Thea Siegenfuhr. BioValley – a leading trinational BioCluster in Europe. National cluster initiatives in Europe and their strategies for internationalization. Berlin. 21.02.2008.

13. Furst I. Biotech blooms in Europe’s BioValley. Nature Biotechnology. Vol.17, May 1999:419-420.

14. Regionale Cluster in Europa. / Kapitel 3 – Statistische Erfassung regionaler Cluster in Europa. // Beobachtungsnetz der europaeischen KMU 2002 № 3. Im Auftrag der Gemeinschaften von KPMG Special Services und EIM Business & Policy Research, Niederlande im Zusammenarbeit mit ENSR und Intomart. 2002. S. 27

15. Мікула Н.А. Стан та перспективи розвитку транскордонних кластерів в Україні// Геополітика України: історія і сучасність: зб. наук. пр. Вип.2. -Ужгород: ЗакДУ, 2010, 320 с. – С. 262-278.


Кластери – нові можливості для розвитку економіки регіону


Віталій Лисенко

Експерт проекту партнерства

Канада-Україна «Регіональне врядування і розвиток»


Біля двох років пройшло з того часу, як на сесії обласної ради було затверджено Стратегію регіонального розвитку Запорізької області на період до 2015 року, розроблену за підтримки Проекту партнерства Канада-Україна «Регіональне врядування і розвиток». Сталося це 6 червня 2008 року, а вже у серпні-вересні ми відчули на собі, що таке фінансова криза. Здавалось, що стрімке поширення цього явища на всі галузі економіки скасує поставленні стратегічні завдання і завадить реалізації намічених планів. Проте спільними зусиллями були знайдені рішення, які дозволяють нам рухатись далі.

Серед стратегічних операційних цілей та першочергових завдань, на виконанні яких зосередились як представники влади, бізнесу, так і окремі громади області, відзначимо створення кластерів – специфічних об’єднань, діяльність яких має надати нові можливості для розвитку економіки Запорізького регіону.

Кластери є однією з поширених у світі моделей успішного розвитку економіки країни на рівні регіонів. В Україні також звернули увагу на таку модель співробітництва. Визначень поняття «кластер» в економічних джерелах можна зустріти декілька. У контексті нашої обласної стратегії можна вказати, що кластер – це об’єднання підприємств та інших суб’єктів господарювання, які розташовані в одному регіоні, технологічно пов’язані один з одним чи є взаємозалежними на певному ринку та мають на меті спільне виробництво і реалізацію інноваційної продукції.


Йдеться про три кластери, які фактично вже почали діяти за сприяння Проекту партнерства Канада-Україна «Регіональне врядування і розвиток». Два з них створені у місті Мелітополі (причому, обидва кластери мають усі шанси розширитись і набути загальноукраїнського масштабу): інноваційно-технологічний кластер «АгроБУМ» та кластер бджільництва «Бджола не знає кордонів». Ще один кластер має ініціативну групу та більшість учасників у місті Запоріжжі, але програма його діяльності передбачає поширення на територію всієї Запорізької області. Це рух на підтримку місцевого виробника товарів і послуг «Купуй Запорізьке - обирай своє».

Представники кожного кластеру взяли участь у навчальній програмі з проектного менеджменту, організованій Проектом партнерства Канада-Україна «Регіональне врядування і розвиток», яка тривала протягом 9 місяців. Упродовж навчання кожний з майбутніх проектних менеджерів розробив концепцію свого кластеру, визначив та розпланував основні завдання, спрямовані на започаткування кластеру, реалізувавши їх на практиці. Також керівники цих проектів ознайомились з уроками та досвідом роботи інших кластерних утворень в Україні.


17 липня 2009 р. у Мелітополі, у приміщенні Таврійського державного агротехнологічного університету, відбулась регіональна конференція «Кластерна модель розвитку місцевих економік». Серед учасників – представники органів влади та місцевого самоврядування, бізнесу, місцевих та всеукраїнських громадських організацій, державних інноваційних установ, менеджери проектів, науковці, міжнародні експерти та закордонні партнери.

На конференції розглядались питання щодо створення обласною державною адміністрацією умов для реалізації кластерних ініціатив, обговорювались переваги кластерної моделі розвитку місцевих економік в Україні та світі. Крім того, були проведені презентації трьох згаданих вище кластерів, круглі столи, обговорення. Серед учасників розповсюджені меморандуми та інші документи, пов’язані зі створенням кластерів, запрошення до партнерства задля спільного розвитку. За підсумками конференції прийнято резолюції щодо створених кластерів. Далі – кілька слів про кожний з них.


Цілями кластеру «АгроБУМ» є, зокрема, координація діяльності суб’єктів малого та середнього бізнесу з виробництва інноваційних продуктів для галузі сільськогосподарського машинобудування, пошук потенційних інвесторів, спільне використання інформаційних, маркетингових, технологічних та інших можливостей учасників. Для координації дій та спільного вирішення актуальних питань зареєстровано громадську організацію. До речі, впродовж вищезгаданої конференції булло вирішено питання про створення національного кластеру «Нові машини» з центром у місті Мелітополі.

За час, після створення кластера, активно почала просуватись тема СУБКОНТРАЦІЇ. Підприємства, що ввійшли до складу кластера, розпочали виконання нових (не типових) замовлень. Так, представникам кластера вдалося укласти 2 контракти на суму 150 000 та 90 000 грн з представниками сусідніх регіонів. Такі успіхи створюють додаткові можливості в області. Це і поява можливості додаткових робочих місць, і отримання як додаткових прибутків, так і додаткових податків. На сьогоднішній день працює 5 підприємств - членів кластера. Робота по наповненню підприємств кластера замовленнями продовжується. З цією метою створена та постійно поновлюється база даних потенційних замовників з усієї України.

Кластер також працює ще в одному напрямку – сумісний збут продукції. В спілці постачальників – 10 підприємств кластера, що виробляють різну продукцію, яка доповнює одна одну. Таким чином, комплексна пропозиція складає біля 6000 найменувань, що дає підприємствам кластера конкурентну перевагу над іншими виробниками.

Наступним напрямком роботи кластера є виробництво інноваційних машинобудівних продуктів, розроблених Таврійським державним аграрно-технічним університетом.

Наприкінці 2009 року одним з учасників кластера створено сумісне підприємство з італійським виробником. Ціль такого партнерства – сумісне виробництво машинобудівної продукції за італійською технологією в м. Мелітополь. На сьогоднішній час ведуться переговори стосовно організації інших сумісних україно-італійських підприємств. З цією метою в квітні 2010 року відбулася поїздка бізнесменів Запорізької області до Італії та проведені переговори на рівні Торгово-промислової палати Італії. Так, ще 4 учасники кластера проявили бажання створити спільне підприємство з італійськими представниками.

Ще одне позитивне досягнення – кластер «АгроБУМ» став співзасновником національного кластера «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ». Вже підписані відповідні документи та розпочата підготовка та погодження плану роботи на 2010 рік. Також кластером розпочата активне співробітництво з м. Харків. На стадії підписання знаходиться договір про співпрацю між кластером «АгроБУМ» та Північно-східним регіональним центром інноваційного розвитку м. Харків.

Таким чином, все більшої впевненості набирає ствердження мелітопольських підприємців про те, що кластер «АгроБУМ» може і повинен стати «двигуном» інноваційного розвитку в Україні.

Кластер «Бджола не знає кордонів» має на меті залучити до співробітництва не лише виробників меду та іншої первинної продукції бджільництва (наприклад, тільки у Мелітопольському районі працює близько 500 бджолярів), але й науково-дослідницькі установи, апітерапевтів, торговельні організації, виробників косметики, медичних препаратів та інших продуктів, де використовуються цілющі компоненти меду.

Програма розвитку цього кластеру передбачає створення органів управління спільною діяльністю, укладення відповідних договорів, розробку схеми фінансово-кредитних відносин, залучення зовнішніх ресурсів та інші заходи. Як зазначив на конференції заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації Олександр Сін, кластер «Бджола не знає кордонів» може сприяти виведенню на широкий ринок нового регіонального брендового продукту – меду. Тим більше, що назва міста Мелітополь з грецької перекладається як «медове місто».

На сьогоднішній день робота кластера набуває обертів. Так в квітні 2010 року в рамках кластера пройшло навчання бджолярів трьох районів Запорізької області (Приазовського, Приморського та Мелітопольського) новим технологіям виробництва стільникового меду. За результатами навчання 22 бджоляра навчилось новим технологіям виробництва меду, а також створено інноваційний продукт кластера (секційний стільниковий мед). Продукт планується виробити як тільки відбудеться збір свіжого цьогорічного меда. Вже сьогодні ведуться переговори з представниками проекту «Купуй запорізьке – обирай своє!» з метою просування нового продукту на ринок збуту в Запорізькій області. Таким чином, можна стверджувати про успіхи реалізації першого етапу проекту «Бджола не знає кордонів!» та роботи медового кластера в цілому.


Специфічною ознакою кластеру «Купуй Запорізьке - обирай своє» є також створюваний завдяки його діяльності місцевий бренд. Це означає, що два кластери вже мають спільні інтереси та предмет для співробітництва між собою. Бренд «Купуй Запорізьке» та Програма підтримки місцевих товаровиробників, розробка якої є одним із напрямків діяльності ініціативної групи зі створення кластеру, має зацікавити будь-якого виробника товарів чи послуг, який пишається тим, що він працює на Запорізькій землі, для мешканців своєї області, міста, села. Цей спільний бренд покликаний підвищити конкурентоспроможність запорізьких товарів шляхом впровадження спільної маркетингової стратегії, у першу чергу, на своєму внутрішньому ринку.

На сьогоднішній день перший етап роботи кластера завершено. За результатами річної роботи можна констатувати такі досягнення:

1. 22 підприємства – виробники продуктів харчування та більш ніж 100 об’єктів торгівлі приєдналися до кластера.

2. Ініціативній групі вдалося залучити кошти на реалізацію заходів кластера з різних джерел (члени і партнери, держбюджет, міжнародні проекти).

3. В крамницях, що приєднались то руху кластера першими і виконали всі умови договору (розташували плакати, цінники і т.д.) обсяг продажів товарів місцевих виробників збільшився на 30 % .

4. Більшість виробників – членів кластера (більше ніж 65%) повернулися до до кризових обсягів продаж, на їхніх виробництвах збережені робочі місця та вчасно виплачується заробітна плата.

Найбільш істотнім результатом виявилось об’єднання зусиль бізнесу, влади та жителів м. Запоріжжя в період кризи, а також встановлення горизонтальних зв’язків між запорізькими підприємствами, створення нових робочих місць. А найприємнішим результатом став той факт, що запоріжці купують місцеву продукцію!

Сьогодні, представники кластера не зупиняються на досягнутому, а планують на наступний період інші заходи, до них можна віднести приєднання до кластера підприємців з інших сфер виробництва та послуг, формування спільного інформаційного простору для запорізького бізнесу та підвищення ролі місцевих галузевих рад в питаннях захисту своїх прав та відстоювання спільних інтересів.


Отже, як бачимо, криза не є перешкодою для нових економічних ініціатив, для впровадження сучасних форм кооперації, для активізації підприємницької діяльності та співробітництва влади, бізнесу і громади області.


Проект партнерства Канада-Україна «Регіональне врядування і розвиток» реалізується у Запорізькій області Канадським інститутом урбаністики у співпраці з Фундацією міжнародного навчання  (Канада) та Асоціацією агенцій регіонального розвитку України за фінансової підтримки Канадського агентства з міжнародного розвитку.


Инновационная модель мегакластера «Крым – живая традиция»


Гордецкая Наталья Николаевна, Шерекина Елена Юрьевна


Существует большое количество различных теорий формирования и развития конкурентоспособности. Но, как показывает практика развития наиболее успешных фирм и преуспевающих экономических систем, кластерный механизм является максимально эффективной формой экономического роста. Динамичность и гибкость кластеров (расширяться, сужаться, свертываться, распадаться) является еще одним приоритетом по сравнению с другими формами экономической системы. Более того, кластеры являются почти идеальной средой для выработки компаниями различных по своему содержанию стратегий. Термин «кластер» заимствован из английского языка (cluster, буквально — «расти вместе»). Существует множество определений этого термина, кроме того, эти определения находятся в некотором развитии, по мере развития теории кластеров. Согласно классическому определению, кластер представляет собой группу географически соседствующих взаимосвязанных компаний и связанных с ними организаций, действующих в определенных сферах, характеризующихся общностью деятельности и взаимодополняющих друг друга. Кластер – это устойчивое территориально - отраслевое партнерство, объединенное инновационной программой внедрения передовых производственных, инжиниринговых и управленческих технологий с целью повышения конкурентоспособности участников кластера. Цель кластера - это удачное использование местных особенностей для создания и повышения конкурентоспособности регионов. Задачи кластера будут соответствовать целям предприятий-участников.

Идея кластеров, как идея конкурентоспособности и экономического развития регионов уже получила развитие в последнее десятилетие практически во всех странах мира, включая страны Восточной Европы, Южной Америки, Океании, не говоря уже про страны Евросоюза и США.

Основные преимущества кластерного подхода:
  • Стимулирует приток в регион иностранных инвестиций, так как в настоящее время крупные международные компании предпочитают инвестировать в те регионы, где уже имеются сложившиеся кластеры в необходимых отраслях или есть предпосылки для их формирования.
  • Оказывает мощное влияние на малый бизнес. Сильные международные позиции основных кластерообразующих предприятий стимулируют расширение внешнеэкономической деятельности обслуживающих их предприятий.
  • Усиливает конкурентоспособность региональной экономики, так как позволяет государственным структурам четче регулировать направления социально-экономического развития региона, прогнозировать и корректировать их за счет координации усилий заинтересованных сторон.
  • Понижает для самих участников кластеров барьеры выхода на рынки сбыта продукции и поставок сырья и материалов, рабочей силы.
  • Снижает затраты участников кластеров за счет эффекта масштаба, который проявляется при кооперации производителей и потребителей.
  • Позволяет эффективно использовать сложившуюся устойчивую систему распространения новых технологий, знаний, продукции.

Инновационные кластеры, характерные для промышленно развитых стран, начинают появляться и во многих динамично развивающихся странах. Это дает им возможность расширять инновационную деятельность, в результате которой на мировые рынки продвигаются новые конкурентоспособные продукты и услуги.

Сектор туризма и путешествий является и одним из наименее исследованных в мировой экономике. Кластерный подход к этой отрасли экономики позволяет рассматривать ее в долгосрочном плане. Такой подход представляет интерес еще и потому, что туризм и индустрия путешествий обладают некоторыми уникальными особенностями.

В туристическом кластере взаимозависимость членов кластера заключается в том, что хорошая работа каждого из них создает предпосылки успеха остальных участников этого своего рода коллективного рынка. Таким образом, все компании в туристическом кластере получают выгоду от совместных усилий в виде более широкого круга возможностей и конечных общих доходов. В туристическом кластере при налаженном взаимодействии возникают условия для производства новых продуктов и услуг, благодаря чему создается инновационная и деловая конкурентная среда.

Преимущества кластеризации для инвесторов:
  • Резервы кадров и поставщиков с квалификацией и опытом, актуальными для роста бизнеса инвестора
  • Специализированная информация (научно-технические ресурсы и интенсивный неформальный информационный обмен)
  • Финансовые и профессиональные услуги, нацеленные на данный сектор
  • Инфраструктура, удовлетворяющая логистическим нуждам инвестора (транспорт, коммуникации)
  • Поддержка местных и центральных властей, которые являются частью программы инвестирования кластера
  • Высокий уровень мотивации и инновации вследствие конкуренции внутри кластера

Преимущества создания кластера для региона:
  • Возрастет инвестиционная привлекательность, кластер сможет получать гранты на саморазвитие;
  • Начнут создаваться рабочие места и появятся дополнительные доходы участников кластера;
  • Дома владельцев превратятся из "пассива" в "актив";
  • Возрастет деловая активность сел и поселков;
  • Благодаря вышеперечисленным факторам хозяйственное состояние региона постепенно будет меняться в лучшую сторону;

За последние несколько лет в Крымском туризме наметились позитивные тенденции: увеличивается объем предоставляемых туристических услуг, соответственно, растут доходы от туризма. Увеличение числа туристов и объемов туруслуг в нашей республике объясняется повышением конкурентоспособности ее туриндустрии, комплексным подходом к развитию туризма на региональном уровне, более эффективным функционированием отельного сектора, укреплением малого и среднего бизнеса в туристической сфере, в том числе сельского зеленого туризма.

Задачей формирующегося кластера является не только создание комфортных условий для отдыхающих, но и обеспечение их безопасности, поиск инновационных решений в развитии устойчивого туризма, привлечение науки и новых технологий для совершенствования и рационального использования турпродуктов.

Рост инвестиций и масштабные совместные действия в будущем смогут расширить спектр услуг в сфере крымского туризма, будут способствовать развитию туристической инфраструктуры и помогут реализовать пока еще недостаточно задействованный потенциал дальнейшего роста.

Инвестиционные преимущества Крыма, как платформы для развития мегакластера «Крым – живая традиция»:
    • Природное разнообразие
    • Благоприятные природно-климатические условия для отдыха, развития туризма и сельского хозяйства
    • Экологически чистая территория
    • Этническое многообразие
    • Наличие альтернативных источников энергии (возобновляемых)
    • Благоприятное географическое положение (в Украине и в Европе) способствует развитию трансграничного и межрегионального сотрудничества
    • Богатство природных ископаемых – газ, нефть, сероводород, термальные воды, грязи, глины, материалы для строительства
    • Высокий человеческий потенциал
    • Хороший научный потенциал (некоторые исследовательские институты работают и имеют практические разработки)
    • Наличие аэропорта, 5 морских портов и разветвленная железная дорога

Подводя итоги, можно сделать вывод, что в Крыму есть все условия для развития и поддержания жизнеспособности кластера «Крым – Живая традиция».

Список литературы

  1. Виталий БОНДАРЕНКО, эксперт Московского центра развития предпринимательства. /"Бизнес для всех", №35 (507), www.businesspress.ru
  2. И.А.Жеухин, исполнительный директор Рабочей группы по модернизации и инновациям: "Кластерный подход в экономике наилучшая основа для генерации инноваций"
  3. Материалы доклада профессора Берлинского университета прикладных наук Вольфганга Штрасдаса
  4. Материалы доклада эксперта Еврокомиссии по кластерным инициативам Ланы Хопкинсон от 29 сентября 2009 года.
  5. Материалы доклада эксперта Еврокомиссии Матейи Дермастии от 27 апреля 2010 года.

Гриценко С.И. канд. экон. наук,

доцент кафедры маркетинга

Донецкого национального

университета