Сучасний стан глобального суспільного розвитку характеризується формуванням основ шостого технологічного укладу
| Вид материала | Документы |
- Онкович Г. В. Медіаосвіта в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку, 107.75kb.
- Довідка Про роль аграрних навчальних закладів в питанні підготовки кваліфікованих кадрів, 104.06kb.
- Поняття законності та правопорядку, 3878.86kb.
- Рства бібліотека сучасний стан та проблеми розвитку дистанційної освіти в Україні, 280.31kb.
- Дипломна робота на тему: Інтеграція України до єс. Шляхи І перспективи розвитку, 2049.87kb.
- Назва реферату: Досвід І проблеми викладання дисципліни Страхові послуги Розділ, 100.66kb.
- Перевірила: Павленко, 601.69kb.
- Тема Поняття І сутність менеджменту, 1716.89kb.
- Сучасний етап розвитку національної економіки характеризується динамізмом та якісними, 31.43kb.
- Поняття “здоров’язберігаючі технології” та їх класифікації, 94.69kb.
Проект
| | | Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від __________ № _______ |
КОНЦЕПЦІЯ
реалізації державної політики України у сфері
космічної діяльності на період до 2030 року
Загальні положення
Сучасний стан глобального суспільного розвитку характеризується формуванням основ шостого технологічного укладу. Передбачається, що цей уклад існуватиме впродовж найближчого двадцяти-, тридцятиріччя і, разом з інтенсивним розвитком біотехнологій, нанотехнологій, глобальних інформаційних мереж, енергетики, авіації, використанням водню та нетрадиційних джерел енергії, йому буде притаманний також бурхливий розвиток космічних технологій, як необхідної складової прогресу суспільства.
Історія дослідження та використання космічного простору продемонструвала, що космос є унікальним ресурсом, опанування якого визначає майбутнє. Можливості сучасних космічних систем довели їх виключну роль у вирішенні нагальних проблем людства ― дослідження Всесвіту, глобальні спостереження Землі, телекомунікації та глобальна навігація, на черзі ― принципово нові застосування: енергетика, матеріалознавство, медицина. На поточний час формування адекватних відповідей на виклики, пов’язані з глобальними змінами навколишнього природного середовища та погіршенням екологічної ситуації, внаслідок господарської діяльності людини (зміна клімату, деградація земель, зменшення виробництва продуктів харчування, забруднення джерел прісної води, збільшення шкідливих викидів в атмосферу, зменшення біорізноманіття та площ під лісовими насадженнями), а також природних і техногенних катастроф, без космічних технологій взагалі неможливе.
Космічна діяльність розглядається розвиненими державами світу, як дієвий інструмент забезпечення своїх національних інтересів, зважаючи на те, що вона дає можливість:
забезпечувати економічний розвиток країни і гарантії національної безпеки шляхом реалізації безперешкодних дій у космосі та через космос;
підтримувати науково-технічний розвиток держави та ефективність її економіки за рахунок:
підвищення ефективності діяльності в сфері дослідження навколишнього природного середовища, трансферу космічних технологій в реальний сектор економіки, наукових космічних досліджень,
створення новітньої науково-технічної та виробничої бази, яка дає можливість національній космічній промисловості ставати конкурентноздатною в глобальному масштабі;
сприяти розвитку міжнародного співробітництва, участі в міжнародних програмах з космічних досліджень у сфері мирного використання космічного простору, формуванню та розвитку наукових шкіл світового рівня, забезпечуючи їх інтеграцію до міжнародної системи розподілу наукових досліджень.
Космічна діяльність провідних космічних держав світу, з метою забезпечення суттєвої економії бюджетних коштів та прискорення темпів розвитку, все у більш зростаючих обсягах, комерціалізується. Наприклад, урядом США рекомендується державним інституціям використовувати комерційні космічні засоби і послуги американських фірм, а створення космічних засобів за державні кошти проводити тільки у випадках, якщо не існує прийнятної комерційної пропозиції. Наразі на світовому ринку космічних послуг щорічно обсяг комерційних космічних проектів становить близько 110 млрд. дол. США, а бюджетних програм ― близько 70 млрд. дол. США.
Загальні світові тенденції розвитку космічної діяльності вимагають активного пошуку Україною свого місця на ринках космічних послуг та в міжнародній системі розподілу праці. Сучасні космічні технології для України є одним з важливих факторів, які визначають стратегічне місце держави, а також можливість розроблення сучасних засобів стримування. Доступ у космос об’єктивно підвищує її значущість у відносинах із стратегічними партнерами, процесах інтеграції у світову спільноту розвинених країн, зокрема, в європейські структури. Загалом, цілеспрямована і послідовна космічна діяльність є ключовим фактором високотехнологічного розвитку держави, підвищення конкурентоспроможності її економіки, збереження суверенітету та зростання міжнародного іміджу.
Політична пропозиція щодо реалізації державної політики України у сфері космічної діяльності на період до 2030 року (далі ― Політична пропозиція), оптимальний варіант якої викладений в цій Концепції реалізації державної політики України у сфері космічної діяльності на період до 2030 року, визначає пріоритети та стратегічні напрями космічної діяльності, а також механізми і засоби реалізації державної політики.
Політична пропозиція береться за основу під час підготовки планів заходів, проектів законів та інших нормативних актів, що регулюють космічну діяльність. Зокрема, на основі Політичної пропозиції розробляються нормативні акти щодо затвердження (схвалення):
загальнодержавних цільових науково-технічних космічних програм України,
заходів з виконання масштабних проектів щодо створення перспективної космічної техніки, включаючи організацію та підтримку комерційних проектів,
програм реформування космічної галузі економіки держави (включаючи програми реформування підприємств, що перебувають у сфері управління НКАУ) тощо.
Проблема, яка потребує розв’язання
Україна є визнаною в світі космічною державою, повноправним партнером на ринку космічних послуг. Зокрема, завдяки наявному космічному потенціалу, Україною утримується, ракетами-носіями вітчизняного виробництва, 8―10 % світового ринку космічних послуг, налагоджено виробництво космічних апаратів для дистанційного зондування Землі, створено розвинену наземну інфраструктуру, наукові школи із світовим рівнем наукових космічних досліджень. На поточний час космічна діяльність України забезпечує їй гідне місце серед порівняно невеликої кількості держав світу, які мають можливість створювати ракетно-космічну техніку у замкнутому циклі.
Загалом, ракетно-космічна промисловість України є однією із небагатьох галузей економіки держави, в якій вдалося зберегти науково-технічний потенціал. Саме тому вона може бути своєрідним полігоном для апробації та впровадження наукових ідей і новітніх розробок (у тому числі технологій подвійного використання).
Виконання космічних програм за роки незалежності дало можливість розв’язати невідкладні проблеми розвитку космічної діяльності: зберегти науковий і виробничий потенціал в інтересах національної економіки та безпеки, сформувати основи внутрішнього ринку космічних послуг, вийти на міжнародний космічний ринок із власною продукцією і послугами, інтегрувати Україну до міжнародної космічної спільноти.
Разом з тим, вплив космічної діяльності на вирішення актуальних завдань науково-технічного, соціально-економічного, екологічного, культурного і освітнього розвитку суспільства, підтримки національної безпеки та реалізації геополітичних інтересів держави не відповідає її наявному потенціалу.
Наприклад, за сукупністю показників: спроможність у замкнутому циклі створювати космічні засоби моніторингу Землі, обробляти та інтерпретувати отримувану інформацію, створювати ракети-носії, забезпечувати контроль космічного простору, Україна входить до першої двадцятки розвинутих космічних держав світу, а за окремими напрямами діяльності – до першої десятки таких країн. Разом з тим, рівень розвитку цих напрямів космічної діяльності недостатній для забезпечення дієвого впливу на функції держави.
Проблема, на розв’язання якої спрямована Політична пропозиція, полягає у значній диспропорції між рівнем наявного потенціалу космічної діяльності та її реальним впливом на вирішення актуальних загальнодержавних та суспільних завдань.
Зокрема, серед завдань, які є функціями держави і не можуть ефективно вирішуватися без застосування космічних технологій, можна визначити наступні:
сприяння економічному розвитку держави за рахунок використання космічної техніки та технологій, забезпечення доступу в космос,
проведення наукових космічних досліджень світового рівня, сприяння науковому прогресу держави та вдосконаленню освіти,
забезпечення довгострокових інтересів держави у сфері національної безпеки та обороноздатності за рахунок розвитку ракетно-космічних технологій оборонного і подвійного призначення,
участь у вирішенні глобальних проблем людства за рахунок широкого використання космічних досліджень при вивченні глобальних змін довкілля, проблем астероїдного захисту та інше,
забезпечення взаємовигідного міжнародного співробітництва в економічній, політичній, культурній та інших сферах, спираючись на космічну діяльність як дієвий інструмент зовнішньої політики,
забезпечення методами аерокосмічного моніторингу контролю за режимом природокористування та виконанням законів, що його регулюють, а також контролю за кризовими явищами природного та техногенного характеру,
сприяння підвищенню ефективності транспортної системи країни, за рахунок впровадження супутникових навігаційних і геоінформаційних технологій,
підтримка сучасного відкритого інформаційного простору за рахунок розвитку засобів космічного зв’язку та мовлення.
Конкретні формулювання цих завдань Урядом України віднесені до пріоритетів державної політики на найближчу перспективу.
Основні причини виникнення проблеми пов’язані з тривалим дефіцитом реальної державної підтримки космічної діяльності, а також неоптимальністю її структури, яка дісталася Україні у спадщину після отримання незалежності.
До цього часу існування і дієспроможність космічної галузі економіки в значній мірі підтримується завдяки великому інноваційному та виробничому потенціалу. Разом з тим, рівень розвитку цього потенціалу неспроможний забезпечити існування космічної промисловості за рахунок виключно комерційної діяльності.
Неоптимальність структури космічної діяльності, її невідповідність тенденціям світового ринку космічних послуг, наразі є серйозним стримуючим фактором розвитку. На поточний час, більше половини обсягів фінансування, які виділяються на космічну діяльність в Україні, сконцентровано в сегменті космічних транспортних послуг. При цьому, на світовому ринку на цей сегмент припадає тільки 10―15 %, а решта ― інформаційні космічні технології: зв’язок, навігація, дистанційне зондування Землі, а також наукові розробки.
Проблема відноситься до загальнодержавного масштабу і позитивні результати при її вирішенні можуть бути досягнуті шляхом виконання низки заходів та масштабних науково-технічних проектів, що фінансуються за рахунок державного бюджету України, а також інших джерел ― із залученням приватного капіталу, інвестиційних і кредитних коштів та власних коштів підприємств. Причому, обсяги позабюджетних коштів повинні бути значно (в 2―3 рази) більшими. Тобто подальший ефективний розвиток космічної діяльності можливий тільки за умови її широкої комерціалізації.
Необхідність бюджетної підтримки космічної діяльності обумовлюється тим, що:
космічні технології і космічна інформація є важливими складовими засобів виконання загальнодержавних завдань забезпечення сталого розвитку, безпеки держави та зростання її науково-технічного потенціалу,
рівень розвитку ракетно-космічної техніки визначає стратегію держави, її спроможність створювати необхідні засоби стримування, а також забезпечувати незалежний доступ у космічний простір,
розвиток аерокосмічних технологій є найбільш ефективним засобом стимулювання розвитку високотехнологічних галузей національної економіки, одним із визначальних факторів її конкурентоспроможності,
провадження космічної діяльності є вагомим фактором інтенсифікації міжнародної співпраці, інструментом інтеграції України до міжнародних структур, засобом набуття Україною статусу регіонального лідера.
В процесі формування і розвитку шостого технологічного укладу суттєво зростає роль науки в економіці держави, наука стає основою інноваційного розвитку. Можливості космічної діяльності України забезпечити сталий розвиток і підтримку науково-технічного потенціалу, задовольнити інтереси держави у сфері безпеки та оборони, сприяти покращанню умов життя громадян визначають її роль як локомотива інноваційного розвитку держави. Разом з тимРРеалізація цієї ролі можлива тільки за умови швидкого досягнення позитивних зрушень у поступальному розвитку космічної діяльності, які без переходу до її широкої комерціалізації ― нереальні.
Мета і строки реалізації Політичної пропозиції
Метою реалізації Політичної пропозиції є підвищення ефективності космічної діяльності для перетворення її в дієвий інструмент впливу на вирішення актуальних завдань соціально-економічного, екологічного, культурного і освітнього розвитку суспільства, підтримки національної безпеки та реалізації геополітичних інтересів держави.
Основними завданнями реалізації Політичної пропозиції є:
розвиток космічних технологій та забезпечення їх трансферу у реальний сектор економіки держави,
розширення комерціалізації космічної діяльності,
одержання нових знань, підвищення науково-технічного та освітнього рівня суспільства,
розвиток ракетно-космічної техніки та технологій,
реалізація ефективної промислової політики та модернізація виробництва,
розвиток міжнародного співробітництва у космічній сфері.
Політичну пропозицію передбачається реалізувати за 5 етапів: 2008―2012, 2013―2017, 2018―2022, 2023―2027 та 2028―2032 роки.
Шляхи і засоби розв’язання проблеми
Оптимальним варіантом досягнення мети є поступове збільшення фінансової підтримки космічної діяльності, як пріоритетного напряму державної політики, з випереджальним залученням позабюджетних коштів, що дасть змогу протягом найближчих 15―20 років вивести космічну діяльність України на світовий рівень.
Зокрема, реалізація оптимального варіанту Політичної пропозиції забезпечить:
задоволення суспільних потреб в сферах дистанційного зондування Землі, супутникових навігаційних та телекомунікаційних послуг шляхом розгортання на орбіті угруповання космічних систем спостереження Землі та телекомунікації, створення ефективної наземної системи використання аерокосмічних даних, а також даних системи координатно-часового та навігаційного забезпечення на основі міжнародних стандартів, з метою формування єдиного інформаційного простору держави,
підвищення ефективності космічної діяльності, розширення присутності України на світовому ринку космічних товарів та послуг, забезпечення гарантованого доступу України у космос шляхом сприяння комерційній експлуатації наявних ракетно-космічних систем, створення перспективних космічних ракетних комплексів, космічних апаратів та їх окремих систем (двигунів, елементів наземної інфраструктури), залучення приватного капіталу для фінансування космічної діяльності,
прискорення наукового прогресу шляхом проведення наукових космічних досліджень, переважно, за участі в міжнародних програмах з дослідження космічного простору в мирних цілях (включаючи програми дослідження Місяця, Марса та інших планет Сонячної системи) і реалізацію престижних власних проектів (експерименти з дослідження Місяця вітчизняними автоматичними космічними апаратами), виконання прикладних наукових досліджень щодо створення перспективних зразків ракетно-космічної техніки та передових технологій, а також науково-освітніх програм,
прискорення темпів розвитку ракетно-космічної техніки, створення принципово нових ракетно-космічних систем (включаючи комплекс „Повітряний старт”, який дасть можливість реалізувати надзвичайно важливий для держави незалежний доступ в космос) та їх елементів, приладів, наземної інфраструктури,
створення конкурентоспроможного на внутрішньому та зовнішньому ринках виробничого потенціалу за рахунок впровадження інновацій як основного елемента структурних перетворень, а також його модернізації і проведення структурної перебудови космічної промисловості, досягнення суттєвого омолодження її кадрового складу та забезпечення престижності технічних спеціальностей серед студентської молоді,
поглиблення стратегічного партнерства з Російською Федерацією, Бразилією, Канадою, з регіональними економічними угрупованнями (СНД, ЄС) та потужними космічними державами ― регіональними лідерами (США, Китаєм, Індією) за рахунок участі у міжнародних космічних програмах. Розширення участі України в європейських космічних програмах та створення передумов щодо набуття членства в Європейському космічному агентстві.
При цьому, до пріоритетів розвитку космічної діяльності віднесено:
розвиток космічних технологій та послуг з метою задоволення суспільних потреб і потреб національної безпеки та оборони держави,
розвиток комерціалізації космічної діяльності і трансферу космічних технологій в реальний сектор економіки держави,
отримання нових знань, підвищення науково-технічного та освітнього рівня суспільства,
розвиток ракетно-космічної техніки.
Оптимальність варіанту реалізації Політичної пропозиції визначається досягненням швидкого позитивного впливу космічної діяльності на розвиток високих технологій та підвищення експортного потенціалу держави. За наявних політичних, соціальних та адміністративних умов, реалізація варіанту з високою ймовірністю призведе до бажаних результатів. Крім того, вигода від ефективної космічної діяльності, орієнтованої на використання її результатів в реальному секторі економіки, розвитку космічної галузі економіки, розширення співробітництва з європейськими країнами, зміцнення присутності України на міжнародному ринку космічних послуг значно перевищить фінансові витрати держави.
Очікувані результати
В результаті реалізації Політичної пропозиції буде забезпечено формування економічно стійкої, конкурентноздатної, диверсифікованої ракетно-космічної галузі економіки, яка відповідатиме національним інтересам держави. Крім того, за рахунок кросфункціонального впливу, буде забезпечено розвиток інших галузей економіки, зокрема, авіаційної та машинобудівної.
Реалізація Політичної пропозиції дасть змогу:
1) за завданням „розвиток космічних технологій та забезпечення їх трансферу у реальний сектор економіки держави” (в тому числі і з залученням міжнародної кооперації):
забезпечити системне та регулярне отримання даних дистанційного зондування Землі з космосу від вітчизняного угруповання космічних апаратів для спостереження Землі та геофізичного моніторингу „Січ” та іноземних космічних апаратів дистанційного зондування Землі (в межах спільних міжнародних програм і угод)
Довідково. Орієнтовно, до складу вітчизняного угруповання передбачається включити космічні апарати:
оптичного діапазону: 3 ― з просторовою розрізненістю близько 8 м, 2 ― з просторовою розрізненістю близько 2,5 та 1 м, а також 1 гіперспектральний космічний апарат з просторовою розрізненістю близько 10 м та кількістю каналів близько 200,
радіочастотного діапазону: 4 ― з радіолокаторами з синтезованою апертурою антени просторовою розрізненістю близько 2 м та 1 ― з багатоканальним радіометром високої просторової розрізненості;
створити національну систему геоінформаційного забезпечення як частину європейської системи GMES і світової GEOSS та, за науково-методичного сприяння НКАУ, забезпечити експлуатацію її інформаційних сервісів заінтересованими користувачами (Мінприроди, Мінагрополітики, МНС, НАНУ та ін.), активізувати співробітництво у глобальній системі спостережень за морями та океанами GOOS;
створити та забезпечити експлуатацію загальнодержавної цифрової супутникової телекомунікаційної інфраструктури доставки загальнонаціональних телерадіопрограм до синхронних зон ефірного цифрового телерадіомовлення України з використанням угруповання геостаціонарних космічних апаратів зв’язку та мовлення „Либідь”,
Довідково. Орієнтовно, до складу угруповання передбачається включити 2 супутники, в тому числі один ― резервний. Крім того, при позитивних результатах їх експлуатації, передбачається освоїти ще одну геостаціонарну точку і розмістити на ній додатково ще два космічних апарати (основний/резервний);
створити та забезпечити експлуатацію на всій території України системи координатно-часового та навігаційного забезпечення, з використанням інформації від глобальних навігаційних супутникових систем різних країн-власників (США, Росія, ЄС, КНР) і розповсюдженням даних користувачам наземними та супутниковими каналами зв’язку (у тому числі через Національну систему супутникового зв’язку „Либідь”)
Довідково:
а) передбачається досягнути у реальному часі величин субметрових похибок місцевизначення на всій території України (базова мережа з 50 станцій контролю) та сантиметрових похибок на обласному рівні (локальні мережі з 5―10 станціями на область),
б) створення системи дозволить Україні утворити разом з Росією єдиний навігаційно-часовий простір, а також рівноправно увійти в європейські системи EGNOS і Galileo (в якості регіональної компоненти).
створити інтегровану багатофункціональну систему контролю та аналізу космічного простору,
Довідково. Передбачається в системі поєднати інформаційні, попереджувальні, моніторингові та науково-дослідницькі функції сигнатурного аналізу процесів у космічному та повітряному просторі, іоносфері та літосфері Землі;
забезпечити для державних органів, що здійснюють повноваження у сфері оборони і національної безпеки України, за їх замовленням:
надання послуг супутникового зв’язку та ретрансляції даних, координатно-часового та навігаційного забезпечення, інформації з супутників дистанційного зондування і сучасних технологій її спеціального використання,
створення багатофункціональних технічних засобів;
2) за завданням „розширення комерціалізації космічної діяльності”:
забезпечити розширення діяльності підприємств ракетно-космічної промисловості на світовому ринку космічних транспортних послуг шляхом сприяння комерційній експлуатації ракетних комплексів „Зеніт―2SLB”, „Зеніт―3SLB” („Наземний старт”), „Зеніт―3SL” ("Морський старт"), „Дніпро", „Циклон―4”, „Маяк”, „Повітряний старт”, а також перспективних ракетно-космічних комплексів для доставки вантажів на орбіту Місяця;
забезпечити розширення присутності на світовому ринку космічних послуг (включаючи регіональні ринки Східної Європи, Африки і арабських країн) шляхом сприяння комерційній експлуатації Національної системи супутникового зв’язку „Либідь”, угруповання космічних апаратів для спостереження Землі та геофізичного моніторингу „Січ” та системи контролю космічного простору;
сформувати внутрішній ринок космічних інформаційних послуг і продуктів (у сферах ДЗЗ, супутникової навігації та супутникового зв’язку);
забезпечити заходи щодо охорони інтелектуальної власності в сфері космічної діяльності,
запровадити механізми залучення приватного капіталу для виконання державних програм розвитку підприємств космічної промисловості;
3) за завданням "одержання нових знань, підвищення науково-технічного та освітнього рівня суспільства", за участі НАНУ, а також наукових установ, підпорядкованих НКАУ та іншим органам виконавчої влади:
провести наукові космічні дослідження з астрофізики, космічної біології та матеріалознавства, а також взяти участь у космічних експериментах в межах міжнародних проектів,
Довідково. Перспективними для співпраці визначаються міжнародні космічні проекти: „Спектр―Р, ―М”, „Міжнародна космічна станція”, „GLOBAL EXPLORATION STRATEGY (GES)”, AURORA Exploration Program” та ін.;
виконати серію космічних експериментів з космічної біології та матеріалознавства (які потребують обов’язкової участі людини) на Міжнародній космічній станції (МКС) та інших навколоземних міжнародних космічних станціях, в тому числі і за участі українських космонавтів у складі міжнародних екіпажів;
провести технологічні космічні експерименти, а також експерименти з випробувань перспективної космічної техніки у космосі з використанням мінісупутників та малих космічних апаратів;
забезпечити проведення космічних експериментів щодо дослідження Місяця з використанням угруповання космічних апаратів на його орбіті,
Довідково. Орієнтовно, до складу угруповання передбачається включити 2 малі супутники на орбіті Місяця, за допомогою яких забезпечити проведення ряду космічних експериментів, включаючи і експерименти щодо:
радіолокаційного (міліметровий діапазон довжин хвиль електромагнітного спектру) картографування поверхні Місяця,
картографування небесної сфери в діапазоні енергій більше 10²¹ еВ з використанням поверхні Місяця в якості мішені детектора,
дослідження фізико-хімічних властивостей Місяця за даними спектрометричних спостережень;
забезпечити проведення науково-освітніх космічних експериментів, включаючи і Місяць та навколомісячний простір, з використанням малих космічних апаратів, створених за участю молодіжних творчих колективів науково-дослідних і конструкторсько-виробничих установ та вищих учбових закладів України;
4) за завданням „розвиток ракетно-космічної техніки та технологій” створити (в тому числі і з залученням міжнародної кооперації):
ракету-носій з екологічно чистим паливом класу "Маяк";
універсальну космічну платформу з вітчизняною системою управління для використання в супутниках ДЗЗ та наукових космічних досліджень;
універсальний автономний космічний буксир для доставки супутників на навколоземну та навколомісячну орбіту з використанням ракет-носіїв „Дніпро” і „Маяк”;
авіаційно-космічні комплекси „Повітряний старт” на основі літака АН―124―100 „Руслан” (АН―225 „Мрія”) та ракети легкого класу, а також літака-винищувача і ракети міні-класу (орієнтовно, для космічних апаратів вагою 50―100 кГ);
космічні апарати для: дистанційного зондування Землі, наукових космічних досліджень, космічного зв’язку, проведення технологічних експериментів на орбіті, проведення космічних досліджень на навколомісячній орбіті та науково-освітніх експериментів;
наукові прилади для проведення космічних експериментів, перспективні агрегати і системи для дослідження навколоземного та навколомісячного простору, поверхні Землі та Місяця, окремі складові частини ракет-носіїв, космічних апаратів, ракетних двигунів, систем управління, нові технології та матеріали, які можуть використовуватися і для комерціалізації космічних технологій,
Довідково. Орієнтовно, за напрямом розвитку ракетного двигунобудування передбачається створення:
модернізованого виробництва твердопаливних двигунів та рідинних двигунів великих (80―200 тс) та малих (450 кгс та 2―10 тс) тяг,
експериментальної бази для рідинних (орієнтовно, з тягою до 200 тс) і твердопаливних двигунів;
виробництво для утилізації ракетно-космічної техніки та її елементів з урахуванням вимог міжнародних стандартів;
наземну інфраструктуру з атестації засобів ДЗЗ та валідації їх інформації;
5) за завданням „реалізація ефективної промислової політики та модернізація виробництва”:
провести структурну перебудову космічної промисловості, як визначальний важіль забезпечення конкурентоспроможності її продукції,
Довідково. Орієнтовно передбачається:
сформувати макротехнологічні комплекси із замкненими циклами (вертикально- і горизонтально інтегровані структури), в тому числі і з підприємствами різної форми власності, та створити декілька регіональних промислових кластерів (Дніпропетровськ, Київ, Харків, Львів),
створити на базі Національного центру управління та випробувань космічних засобів науково-експлуатаційну установу,
створити низку інноваційних, сертифікаційних, метрологічних підприємств і організацій; запровадити інститут операторів космічних систем,
забезпечити модернізацію виробничої і експериментальної бази на підприємствах космічної промисловості та підтримку функціонування унікальних об’єктів космічної діяльності;
суттєво покращити ефективність діяльності підприємств космічної галузі економіки держави, збільшити виробництво конкурентноспроможної продукції (в тому числі і продукції для ринку інформаційних послуг та продукції некосмічного призначення) і, за рахунок цього, збільшити рівень середньої заробітної плати, а також запровадити механізм соціального закріплення робітників на підприємствах (соцпакет, пільгові кредити на житло та ін.),
Довідково. Орієнтовно, порівняно з середньою в державі, передбачається збільшити середньогалузевий рівень заробітної плати в 1,5―2 рази;
забезпечити в космічній промисловості проведення ефективної кадрової політики, у тому числі з урахуванням принципу "школа ― вищий науковий заклад ― підприємство", забезпечити розвиток системи підготовки та перепідготовки кадрів, системи стажування фахівців за кордоном;
6) за завданням ”розвиток міжнародного співробітництва у космічній сфері”:
здійснити заходи щодо співпраці (в подальшому ― вступ) України з Європейським космічним агентством і проведення частини наукових космічних досліджень та дослідно-конструкторських робіт в межах його програм;
забезпечити пріоритетне співробітництво з Російською Федерацією, країнами Європейського Союзу, США, Японією, Китаєм, Індією, Бразилією, Казахстаном, як державами, що мають найбільш розвинуту інфраструктуру у сфері космічної діяльності (наукові дослідження, промисловість, космодроми тощо), а також з іншими державами, які заінтересовані в одержанні космічних послуг;
здійснити комплекс заходів щодо активізації космічної діяльності в Балтійсько-Чорноморському регіоні:
забезпечити спільне використання ученими країн регіону наявної в Україні наземної інфраструктури для досліджень космічного простору (радіо- та оптичних телескопів, приймальних станцій космічної інформації, створюваних полігонів тощо),
забезпечити спільну комерційну експлуатацію телекомунікаційного супутника „Либідь” для задоволення потреб регіону у мультимедійних послугах та послугах зв’язку,
виконати спільні проекти щодо створення експериментальних супутників (в тому числі і силами творчих молодіжних колективів наукових закладів країн регіону),
розробити та виконати освітні програми (підготовка і обмін студентів та аспірантів університетів країн регіону, створення спільних популяризаторських і науково-освітніх програм для засобів масової інформації тощо);
здійснити комплекс заходів, спрямованих на зміцнення позицій експортерів космічної техніки, технологій та послуг на зовнішніх товарних ринках, а також забезпечити підтримку на вищому політичному рівні виконання стратегічно важливих експортних контрактів;
гармонізувати національні стандарти з міжнародними та європейськими і запровадити визнані на міжнародному рівні системи сертифікації та управління якістю;
забезпечити ефективний розвиток міжнародної виставково-ярмаркової діяльності, розроблення і видання рекламно-презентаційної продукції для створення сприятливих умов щодо збільшення обсягів експорту українським підприємствам та установам, що займаються космічною діяльністю.
У відповідності до етапів, реалізація Політичної пропозиції дасть можливість отримати наступні результати.
1 етап, 2008―2012 роки:
створити угруповання космічних апаратів дистанційного зондування Землі, національну систему геоінформаційного забезпечення та Національну систему супутникового зв’язку „Либідь”. Забезпечити розгортання мережі операторів космічної інформації, модернізацію наземної інфраструктури управління космічними апаратами та оброблення даних. Розпочати експлуатацію на всій території України першої черги системи координатно-часового та навігаційного забезпечення з розгортанням локальних високоточних мереж в 3 окремих областях України. Виконати початкові етапи створення інтегрованої багатофункціональної системи контролю та аналізу космічного простору. Забезпечити для державних органів, що здійснюють повноваження у сфері оборони і національної безпеки України, за їх замовленням, надання послуг супутникового зв’язку та ретрансляції даних, координатно-часового та навігаційного забезпечення,, інформації з супутників дистанційного зондування та розроблення сучасних технологій її спеціального використання, а також створення багатофункціональних технічних засобів,
розширити діяльність підприємств ракетно-космічної промисловості на світовому ринку космічних транспортних послуг. Створити космічний ракетний комплекс "Циклон―4" та наземну інфраструктуру на космодромі Алкантара (Бразилія), забезпечити його дослідний запуск. Сприяти комерційній експлуатації ракетних комплексів „Зеніт―2SLB”, „Зеніт―3SLB” („Наземний старт”), „Зеніт―3SL” ("Морський старт"), „Дніпро ", Національної системи супутникового зв’язку „Либідь”,
провести наукові космічні дослідження з астрофізики, космічної біології та матеріалознавства, переважно, у межах міжнародних проектів, включаючи і космічні експерименти на Російському сегменті Міжнародної космічної станції. Розпочати реалізацію науково-освітніх космічних програм,
створити космічні апарати дистанційного зондування Землі "Січ―2, ―2М", космічний апарат для проведення наукових досліджень "Мікросат", наукові прилади для проведення космічних експериментів. Розпочати створення наземної інфраструктури з атестації засобів дистанційного зондування Землі та валідації їх інформації,
розпочати структурну перебудову космічної галузі ― сформувати макротехнологічні комплекси, створити інноваційний центр, унормувати систему управління державними підприємствами,
забезпечити співробітництво з країнами Європи, Бразилією, Білоруссю, Росією, Казахстаном, здійснити комплекс заходів, спрямованих на підтримку на вищому політичному рівні виконання стратегічно важливого міжнародного проекту "Циклон―4";
2 етап, 2013―2017 роки:
збільшити кількісний склад угруповання космічних апаратів дистанційного зондування Землі (орієнтовно, до 6) та Національної системи супутникового зв’язку „Либідь” (орієнтовно, до 2), забезпечити їх ефективну експлуатацію. Впровадити на всій території України експлуатацію системи координатно-часового та навігаційного забезпечення з використанням локальних мереж в кожній з областей України. Створити інтегровану багатофункціональну систему контролю та аналізу космічного простору, забезпечити підтримку її експлуатації. Забезпечити для державних органів, що здійснюють повноваження у сфері оборони і національної безпеки України, за їх замовленням, гарантоване оперативне надання послуг супутникового зв’язку та ретрансляції даних, координатно-часового та навігаційного забезпечення,, інформації з супутників дистанційного зондування та розроблення сучасних технологій її спеціального використання, а також створення багатофункціональних технічних засобів,
сприяти комерційній експлуатації ракетних комплексів "Циклон―4", „Зеніт―2SLB”, „Зеніт―3SLB” („Наземний старт”), „Зеніт―3SL” ("Морський старт"), „Дніпро ", Національної системи супутникового зв’язку „Либідь”, угруповання космічних апаратів для спостереження Землі та геофізичного моніторингу "Січ", а також космічних систем для траси "Земля―Місяць",
провести наукові космічні дослідження з астрофізики, космічної біології та матеріалознавства, переважно, у межах міжнародних проектів, включаючи і космічні експерименти на Російському сегменті Міжнародної космічної станції. Забезпечити проведення окремих космічних експериментів з космічної біології та матеріалознавства на Міжнародній космічній станції за участі українського космонавта, створити наносупутник силами молодіжних творчих колективів,
розпочати роботи щодо створення перспективної ракети-носія "Маяк". Забезпечити створення космічних систем для комерційного освоєння траси "Земля-Місяць", а також прийняття основних технічних рішень щодо принципу створення космічної системи "Повітряний старт". Створити космічні апарати дистанційного зондування Землі, а також дослідження Місяця, наукові прилади для проведення космічних експериментів. Забезпечити експлуатацію наземної інфраструктури з атестації засобів дистанційного зондування Землі та валідації їх інформації. Розпочати виробництво окремих вузлів рідинних та твердопаливних ракетних двигунів,
покращити ефективність діяльності підприємств космічної промисловості, збільшити виробництво продукції, в тому числі і некосмічного призначення,
забезпечити співробітництво з країнами Європи, Бразилією, Білоруссю, Росією, Казахстаном, реалізацію заходів щодо співробітництва з країнами Балтійсько-Чорноморського регіону;
3 етап, 2018―2022 роки:
збільшити кількісний склад угруповання космічних апаратів дистанційного зондування Землі (орієнтовно, до 10). Забезпечити ефективну експлуатацію його угруповання, а також Національної системи супутникового зв’язку „Либідь” і системи координатно-часового та навігаційного забезпечення. Забезпечити підтримку експлуатації інтегрованої багатофункціональної системи контролю та аналізу космічного простору. Забезпечити для державних органів, що здійснюють повноваження у сфері оборони і національної безпеки України, за їх замовленням, надання послуг супутникового зв’язку та ретрансляції даних, координатно-часового та навігаційного забезпечення,, інформації з супутників дистанційного зондування та розроблення сучасних технологій її спеціального використання, а також створення багатофункціональних технічних засобів,
сприяти комерційній експлуатації ракетних комплексів "Циклон―4", „Зеніт―2SLB”, „Зеніт―3SLB” („Наземний старт”), „Зеніт―3SL” ("Морський старт"), „Дніпро", "Маяк", Національної системи супутникового зв’язку „Либідь”, угруповання космічних апаратів для спостереження Землі та геофізичного моніторингу "Січ", а також космічних систем для траси "Земля―Місяць",
провести наукові космічні дослідження з астрофізики, космічної біології та матеріалознавства, переважно, у межах міжнародних проектів, включаючи і космічні експерименти на Російському сегменті Міжнародної космічної станції. Забезпечити проведення окремих космічних експериментів з космічної біології та матеріалознавства на Міжнародній космічній станції за участі українського космонавта, а також проведення космічних експериментів щодо дослідження Місяця з навколомісячної орбіти та створення пікосупутника силами молодіжних творчих колективів,
завершити роботи щодо створення перспективної ракети-носія "Маяк", продовжити виконання робіт щодо створення космічної системи "Повітряний старт". Створити космічні апарати дистанційного зондування Землі, а також дослідження Місяця, наукові прилади для проведення космічних експериментів. Створити експериментальну базу для рідинних та твердопаливних ракетних двигунів;
покращити ефективність діяльності підприємств космічної промисловості, забезпечити модернізацію їх виробничої та експериментальної бази,
забезпечити співробітництво з країнами Європи, Бразилією, Білоруссю, Росією, Казахстаном, реалізацію заходів щодо співробітництва з країнами Балтійсько-Чорноморського регіону, а також міжнародної співпраці у перспективних космічних проектах з міжпланетних досліджень, астероїдної безпеки тощо;
4 етап, 2023―2027 роки:
забезпечити підтримку функціонування угруповання космічних апаратів дистанційного зондування (орієнтовно, 10), Національної системи супутникового зв’язку „Либідь” (орієнтовно, 2) та ефективну експлуатацію системи координатно-часового та навігаційного забезпечення. Забезпечити підтримку експлуатації інтегрованої багатофункціональної системи контролю та аналізу космічного простору. Забезпечити для державних органів, що здійснюють повноваження у сфері оборони і національної безпеки України, за їх замовленням, надання послуг супутникового зв’язку та ретрансляції даних, координатно-часового та навігаційного забезпечення,, інформації з супутників дистанційного зондування та розроблення сучасних технологій її спеціального використання, а також створення багатофункціональних технічних засобів,
сприяти комерційній експлуатації ракетних комплексів "Циклон―4", „Зеніт―2SLB”, „Зеніт―3SLB” („Наземний старт”), „Зеніт―3SL” ("Морський старт"), „Дніпро ", "Маяк", "Повітряний старт", Національної системи супутникового зв’язку „Либідь”, угруповання космічних апаратів для спостереження Землі та геофізичного моніторингу "Січ", а також космічних систем для траси "Земля―Місяць",
провести наукові космічні дослідження з астрофізики, космічної біології та матеріалознавства, переважно, у межах міжнародних проектів, збільшити кількісний склад угруповання космічних апаратів на навколомісячній орбіті (орієнтовно, до 2) та виконати серію космічних експериментів щодо дослідження Місяця з навколомісячної орбіти, створити силами молодіжних творчих колективів наносупутник для дослідження Місяця,
забезпечити випробування космічної системи "Повітряний старт" та розпочати її комерційну експлуатацію. Створити космічні апарати дистанційного зондування Землі, а також дослідження Місяця, наукові прилади для проведення космічних експериментів. Створити виробництво для утилізації ракетно-космічної техніки та її елементів з урахуванням вимог міжнародних стандартів,
забезпечити за основними показниками виробничої діяльності провідну роль підприємств космічної промисловості, а також розширення їх діяльності на міжнародному ринку космічних транспортних послуг та послуг із створення космічної техніки,
забезпечити співробітництво з країнами Європи, Бразилією, Білоруссю, Росією, Казахстаном, реалізацію заходів щодо співробітництва з країнами Балтійсько-Чорноморського регіону, а також міжнародної співпраці у перспективних космічних проектах з міжпланетних досліджень, астероїдної безпеки та розроблення орбітальних промислових установок отримання надчистих матеріалів;
5 етап, 2028―2032 роки:
збільшити кількісний склад угруповання космічних апаратів дистанційного зондування Землі (орієнтовно, до 11) та Національної системи супутникового зв’язку „Либідь” (орієнтовно, до 4). Забезпечити ефективну експлуатацію цих систем, а також системи координатно-часового та навігаційного забезпечення. Забезпечити підтримку експлуатації інтегрованої багатофункціональної системи контролю та аналізу космічного простору. Забезпечити для державних органів, що здійснюють повноваження у сфері оборони і національної безпеки України, за їх замовленням, надання послуг супутникового зв’язку та ретрансляції даних, координатно-часового та навігаційного забезпечення,, інформації з супутників дистанційного зондування та розроблення сучасних технологій її спеціального використання, а також створення багатофункціональних технічних засобів,
сприяти комерційній експлуатації ракетних комплексів "Циклон―4", „Зеніт―2SLB”, „Зеніт―3SLB” („Наземний старт”), „Зеніт―3SL” ("Морський старт"), „Дніпро", "Маяк", "Повітряний старт", Національної системи супутникового зв’язку „Либідь”, угруповання космічних апаратів для спостереження Землі та геофізичного моніторингу "Січ", а також космічних систем для траси "Земля―Місяць",
провести наукові космічні дослідження з астрофізики, космічної біології та матеріалознавства, переважно, у межах міжнародних проектів Забезпечити запуски нано- та пікосупутників для проведення наукових космічних досліджень. а також підтримку функціонування на навколомісячній орбіті угруповання космічних апаратів. Виконати серію космічних експериментів щодо дослідження Місяця, в тому числі і за допомогою наносупутника, створеного силами молодіжних творчих колективів,
створити космічні апарати дистанційного зондування Землі, а також дослідження Місяця, наукові прилади для проведення космічних експериментів, космічні апарати супутникового зв’язку,
забезпечити стабільну присутність підприємств космічної промисловості на світовому ринку космічних транспортних послуг та послуг із створення космічної техніки,
забезпечити співробітництво з країнами Європи, Бразилією, Білоруссю, Росією, Казахстаном. Досягти провідних позицій для України при реалізації заходів щодо співробітництва з країнами Балтійсько-Чорноморського регіону. Розширити міжнародну співпрацю у перспективних космічних проектах з міжпланетних досліджень, астероїдної безпеки тощо.
Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових
ресурсів та джерела фінансування
Реалізацію Політичної пропозиції передбачається здійснити за рахунок коштів державного бюджету, інвестицій та інших джерел, які спрямовуються на фінансування загальнодержавних цільових науково-технічних космічних програм, заходів з виконання масштабних проектів із створення перспективної космічної техніки, програм реформування космічної промисловості та підприємств, що перебувають в сфері управління НКАУ, заходів з організації та підтримки комерційних проектів тощо.
Орієнтовний обсяг фінансування Політичної пропозиції складає 57 млрд. грн., у тому числі: кошти державного бюджету ― 19 млрд. грн. та кошти з інших джерел ― 38 млрд. грн.
Орієнтовний розподіл обсягів фінансування за етапами, держбюджет/інші джерела:
2008―2012 роки ― 1,46 млрд. гривень/1,035 млрд. гривень;
2013―2017 роки ― 2,24 млрд. гривень/4,465 млрд. гривень;
2018―2022 роки ― 3,5 млрд. гривень/7,5 млрд. гривень;
2023―2027 роки ― 5,1 млрд. гривень/10,5 млрд. гривень;
2028―2032 роки ― 6,7 млрд. гривень/14,5 млрд. гривень.