Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича факультет іноземних мов european Credit Transfer System
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 2777.59kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3131.05kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 2382.22kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3361.25kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 8176.59kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет, 479.77kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5355.91kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3398.91kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5658.45kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 4781.7kb.
Алефиренко Н.Ф. Современные проблемы науки о языке: Учебн. Пособие/.- М.: Флинта: Наука, 2005. – 416 с.
Викладацький склад: Попович Михайло Михайлович – доктор філол.н., професор, зав. кафедри французької мови.
Методика викладання та методи навчання: лекції, групові та індивідуальні консультації.
Структура спеціальності
“ Французька мова та література”
кваліфікація “спеціаліст”
| 5 курс, 9 семестр | ||||
| Цивільна оборона | 7.030502/00/1.01 | О | 54 | 2 |
| Основна іноземна мова | 7.030502/11/1.02 | О | 252 | 7 |
| Лінгвокраїнознавство другої ін. мови | 7.030502/11/1.06 | О | 90 | 2,5 |
| Загальне мовознавство | 7.030502/00/1.04 | О | 108 | 3 |
| Теорія та історія другої ін. мови | 7.030502/11/1.05 | О | 144 | 4 |
| Друга іноземна мова | 7.030502/11/1.03 | О | 234 | 6,5 |
| Спецкурс | 7.030502/11/1.07 | О | 54 | 1,5 |
| Дипломна робота | 7.030502/11/1.0 | О | | 3,5 |
| | | | | 30 |
| 5 курс, 10 семестр | ||||
| Педагогічна практика з основної мови | 7.030502/11/0.00 | О | 6 тиж. | 9 |
| Педпрактика з другої іноземної мови | 7.030502/11/0.00 | О | 3 тиж. | 4,5 |
| Дипломний проект | ДЕК | О | | 3,5 |
| Кваліфікаційний іспит з другої мови | 7.030502/11/1.03 | О | | 2 |
| Друга іноземна мова | 7.030502/11/1.03 | О | 90 | 2,5 |
| Переддипломна практика | 7.030502/11/ | О | 5 тиж. | 7,5 |
| Інтелектуальна власність | 7.030502/11/1.01 | О | 36 | 1 |
| | | | | 30 / 60 |
Основна іноземна мова
Шифр дисципліни – 7.030502/11/1.02
Курс - 5; семестр - 9; всього годин - 252; 7 кредитів
Обов’язкова
Форма контролю – іспит
Мета курсу з аналітичного читання для студентів п’ятого курсу – вивчення творчості французьких письменників ХХ століття (Е.Базен, М.Пруст, Л.-Ф.Селін, Ж.-П.Сартр, А.Камю, Г.Аполінер), опрацювання уривків з їхніх творів, що передбачає коментар тексту та виконання лексичних вправ до нього, а також ознайомлення з основними літературними жанрами та течіями даного періоду літератури Франції, поглиблення практичних навичок володіння французькою мовою на основі опрацювання автентичних художніх текстів в вправ.
1.2. Завдання курсу. У результату вивчення курсу студент повинен:
Знати: навчальний матеріал з аналітичного читання, біографічні дані авторів, літературні течії до яких вони належать, а також їх стилістичні особливості.
Вміти:
– розрізняти види текстів;
– інтерпретувати тему тексту, визначити відношення автора та його стиль;
– ідентифікувати в тексті стилістичні засоби;
– виділити основні деталі, експліцитну та імпліцитну інформацію;
– подавати інформацію зв’язним способом, використовуючи прийоми когезії, референцію, приклади, ілюстрації, узагальнення, висновки, цитати;
– робити детальний опис, добре структурований за правилами стилістичного оформлення висловлювання;
– усно та письмово перекладати уривки тексту та вправи французькою мовою; виконувати відповідні вправи з лексичного матеріалу.
1.3. У результаті вивчення даної дисципліни фахівець повинен оволодіти наступними компетенціями:
соціальною та соціолінгвістичною компетенціями, які передбачають розвиток уміння адекватно спілкуватися у романомовних країнах, а саме: правильно вибрати тематику, форму комунікації та ін.;
соціокультурною компетенцією, яка полягає у знанні національно-культурних особливостей романомовних країн, а також в умінні та навичках побудови використання мовних засобів, розповсюджених у цих країнах, а саме: правила ввічливості, вирази народної мудрості, реєстрові відмінності, діалект і говори;
дискурсивною компетенцією, яка передбачає володіння дискурсивною стратегією;
навчальною компетенцією, яка полягає у вмінні вчитися, у здатності спостерігати за новим досвідом і брати в ньому участь, приєднувати нові знання до вже існуючих, застосовувати отримані знання під час самостійної та індивідуальної роботи з науковою літературою.
Змістовий модуль 1. Життя та творчіть Е.Базена, М.Пруста, Л.-Ф.Селіна
НЕ 1.1. Життя та творчіть Е.Базена.
Роман «Гадюка в кулаці»: ознайомлення з романом. Аналіз уривку. Використання міфів у романі. Місце роману у французькій літературі початку ХХ століття. Додатковий текст.
Н.Е.1.2. Життя та творчість М.Пруста.
Роман «По той бік Свану»: ознайомлення з романом. Бачення автором памяті, дитинства, минулого. Аналіз запропонованого уривку. Принцип «підсвідомої памяті» та його втілення в романі. Додатковий текст.
Н.Е.1.3. Життя та творчість Л.-Ф.Селіна.
Біографічний огляд. Творчіть та ідеологічні переконання Селіна. Роман «Подорож на край ночі»: ознайолення з романом. Аналіз запропонованого уривку. Зображення французького суспільства у романі. Додатковий текст.
Змістовий модуль 2. Життя та творчість Ж.П.Сартра, А.Камю, Г.Аполінера
НЕ 2.1. Життя та творчість Ж.-П.Сартра.
Біографічний огляд. Творчість та ідеологічні переконання Сартра. Філософія екзистенціалізму. Екзистенціалізм у Франції. Роман: «Нудота». Ознайомлення з романом. Аналіз запропонованого уривку. Додатковий текст.
НЕ 2.2. Життя та творчість А.Камю.
Біографічний огляд. Творчість та ідеологічні переконання А.Камю. Філософія абсурду. Роман «Чума»: огляд роману. Аналіз запропонованого уривку. Додотковий текст.
НЕ 2.3. Життя та творчість Г.Аполінера.
Біографічний огляд. Огляд збірки «Алкоголь». Аналіз вірша «Sous le pont Mirabeau».
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА ДО ДИСЦИПЛІНИ
- Балахонов В.Е. Хрестоматия по французской литературе ХХ века: (На франц.яз). Учеб.пособие. – М.: Просвещение, 1985б – 255 с
- Драненко Г.Ф. Методичні поради для аналізу художнього тексту. – Чернівці: Рута, 2003. – 102 с.
- Нефедов Н.Т. История зарубежной критики и литературоведения: Учеб. Пособие – М.: Высшая школа, 1988. – 272 с.
- Bancquart M.-Cl., Cahné P. Littérature française du XX siècle. – P.: Presses Universitaires de France, 1992. – 564 p.
- Lecture analytique / Укл. Г.Ф.Драненко, М.М.Попович. – Чернівці: Рута, 2006. – 108 с.
- Patillon M. Précis d’analyse littéraire. Structures techniques de la fiction. – P. : Fernand Nathan, 1974. – 143 p.
- Rincé D., Barbéres P. Langue et littérature. Anthologie XIX-XX siècles. – P. : Edition Nathan, 1992. – 542 p.
- Todorov T. Poétique de la prose. Nouvelles recherches sur le récit. – P. : Edition du seuil, 1978. – 189 p.
- Valette B. Esthétique du roman moderne. – P.: Fernand Nathan, 1985. – 166 p.
Викладацький склад: Кутасевич Галина Ярославівна – канд.філол.н, доцент кафедри французької мови.
Методика викладання та методи навчання: практичні заняття, групові та індивідуальні консультації.
Лінгвокраїнознавство другої мови
Шифр дисципліни – 7.030502/11/1.06
Курс - 5; семестр - 9; всього годин - 90; 2,5 кредитів
Обов’язкова
Форма контролю – іспит
Мета викладання лекційного курсу з лінгвокраїнознавства основної мови полягає в набутті майбутніми фахівцями з французької мови поглиблених знань із соціолінгвістичної характеристики Франції. Він має на меті формування у студентів системи сучасних лінгвокульторологічних знань і відповідних особливостей мовної поведінки носіїв французької мови, та вмінь застосування набутих знань в удосконаленні практики іншомовного спілкування. Курс має велике загальноосвітнє значення, закладаючи основи теоретичної підготовки фахівців-романістів.
Завдання вивчення дисципліни полягає в ознайомленні студентів з такими питаннями:
- географічне положення та економіка Франції
- історія Франції
- адміністративний та територіальний устрій Франції
- населення Франції
- французька мова та франкофонія
- політичне життя Франції
- освіта та наука
- культурне та суспільне життя Франції.
У результаті вивчення даної дисципліни фахівець повинен оволодіти наступними компетенціями:
- соціокультурною компетенцією, яка полягає у знанні національно-культурних особливостей романомовних країн, а також в умінні та навичках побудови використання мовних засобів, розповсюджених у цих країнах, а саме: правила ввічливості, вирази народної мудрості, реєстрові відмінності, діалект і говори;
- дискурсивною компетенцією, яка передбачає володіння дискурсивною стратегією;
- навчальною компетенцією, яка полягає у вмінні вчитися, у здатності спостерігати за новим досвідом і брати в ньому участь, приєднувати нові знання до вже існуючих, застосовувати отримані знання під час самостійної та індивідуальної роботи з науковою літературою.
Змістовий модуль 1. Історія та сьогодення Франції
НЕ 1.1 (Л/П)Франція сьогодні, географічне положення та економіка Франції.
Географічне положення, площа,клімат та рельєф Франції. Природні ресурси та охорона навколишнього середовища. Гірничо-видобувна та енергетична галузь, транспорт та телекомунікації, сільське господарство.
НЕ 1.2 (Л/П) Екскурс в історію Франції.
Античність та середньовіччя, Ренесанс, Французька революція, Імперія, новітня Історія Франції.
НЕ 1.3 (Л/П) Адміністративний та територіальний устрій Франції.
Франція-метрополія, заморські департаменти та території.Адміністративний устрій: комуни, кантони, округи, департаменти, регіони).
НЕ 1.4 (Л/П) Населення Франції. Французька мова та франкофонія.
Демографічна ситуація. Соціо-професійні категорії населення. Поширення ранцузької мови в світі. Політичний аспект франкофонія. Країни-члени французької співдружності.
Змістовий модуль 2. Політичне та культурне життя Франції.
НЕ 2.1 (Л/П) Політичне життя Франції.
Законодавча та виконавча влада Франції. Судова влада. Політичні партії. Виборча система. Символи французької держави.
НЕ 2.2 (Л/П) Освіта та наука у Франції.
Система освіти у Франції. Початкова та середня освіта. Вища освіта. Розвиток науки у Франції.
НЕ 2.3 (Л/П)Культурне життя Франції.
Культурна політика. Театр та кіно, музика у Франції. Медіа.
НЕ 2.4 (Л/П) Суспільне життя.
Французька сім’я сьогодні. Релігія. Соціальна охорона та охорона здоров’я.
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА ДО ДИСЦИПЛІНИ
- Загрязкина Т.Ю. Франция сегодня. – М.: Рольф, 1999. – 240 с.
- Понятин Э.Ю. Франция на ребеже тысячелетий (La France au rensez-vous des millénaires): учебное пособие по страноведению ( на французиком языке) / Э.Ю.Понятин. – М.: АСТ Восток – Запад, 2006. – 297 с.
- Сваткова Т.Д., Вєдіна І.В. Франція. Посібник з країнознавства. – К.: Видавець Карпенко В.М., 2008. – 280 с.
- Сироткин В.Г. История Франции (V Республика). – М.: Высшая школа, 1989.
- СмирновВ.П. Франция: страна, люди, традиции. – М.: Мысль, 1988.
- Франция: Французско-русский страноведческий словарь / Под ред. Л.Г.Ведениной. – Интердиалект, 1997.
- Aghulon M., Nouschi A., Schor R. La france de 1940 à nos jours. – P. : Nathan, 1995.
- Brame G. Chez vous en France. – P. : Dunod, 1993. – 291 p.
- Garchina H.A. A la découverte de la France : – М.: Просвещение, 1992ю
- Grand livre de la France. – P. : Larousse, 1986.
- Histoire de la France. – P. : Seuil, 1987.
- Labrune G., Toutain Ph. L’Histoire de la france. Chronologie. – P. : Nathan, 1986.
- Le Français dans le monde. La France régionale. – 1972. – №12. – 115 p.
- Manfred A. Histoire de la france de 1917-1918 aux années soixante-dix. – Moscou : Progrès, 1980.
- Mauger G. Cours de langue et de civilisation françaises. – P. : Hachette, 1987, – 279 p.
Викладацький склад: Кутасевич Галина Ярославівна – канд.філол.н, доцент кафедри французької мови.
Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, групові та індивідуальні консультації.
Теорія та історія другої мови
Шифр дисципліни – 7.030502/11/1.05
Курс - 5; семестр - 9; всього годин - 144; 4 кредити
Обов’язкова
Форма контролю – іспит
Програма з курсу “Теорія другої іноземної мови (французької)” має за мету висвітлити основоположні теоретичні питання французького мовознавства у їх тісному взаємозв'язку, з одного боку, з практичним оволодінням французькою мовою, а, з другого, із проблемами германського мовознавства. Контрастивний підхід до тлумачення теоретичних питань французької мови збагатить когнітивну компетенцію студентів і сприятиме кращому засвоєнню нового теоретичного матеріалу.
Завдання курсу – ознайомити студентів, які вивчають французьку мову як другу фахову мову, із найбільш важливими питаннями її історичного розвитку, з основними характеристиками її системної будови, а також з деякими особливостями її функціонування у синхронії та діахронії.
Зазначений курс має комплексний характер, він об'єднує чотири окремі теоретичні дисципліни (спец./маг.): історію мови (17 год./13 год.), теоретичну граматику (20 год. /15 год.), лексикологію (17 год. /13 год.), стилістику (14 год. /10 год.)
В курсі лекцій з історія французької мови висвітлюються питання періодизації історії мови, аналізуються фонологічні і фонетичні процеси трансформації галло-романської мови у французьку, простежуються ключові особливості формування граматичної структура сучасної французької мови, виникнення і відмирання граматичних категорій, процес еволюції лексичної системи мови, стилістичне розшарування лексики та закономірності змін синтаксичної структури словосполучення і речення. Одночасно звертається увага на виділення територіальних варіантів мови і функціонування у них архаїчних елементів. Мета курсу – ознайомити студентів з різними етапами еволюції французької мови, схарактеризувати лінгвістичні закономірност цієї еволюції, показати вплив внутрішніх та зовнішніх чинників на еволюційні процеси мови, які сприяли утворенню яксно нової ідіоми.
Блок лекцій з курсу “Теоретична граматика” покликаний сформувати у студентів розуміння того, що являє собою французька мова як цілісна система взаємозв’язаних лексико-граматичних фактів у їх відношенні до практики мовлення. Курс висвітлює основні проблеми морфології (граматичне значення, граматична категорія, граматичних форм, транспозиція тощо). Значна частина курсу присвячена проблемам частин мови і включає нові аспекти вивчення цього питання, в тому числі польову природу та польову структуру частин мови, що надає можливість всебічного огляду багатьох граматичних явищ.
Завдання курсу полягає в тому, щоби навчити студентів бачити в окремо взятому граматичному явищі його системну природу, глибинні структурні, семантичні і функціональні зв’язки з іншими елементами мовної системи, виробити у студентів навики аналітичної оцінки теоретичних досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів з того чи іншого питання граматики, викликати інтерес до самостійного творчого мислення.
В результаті вивчення курсу з теоретичної граматики студент повинен:
- знати основоположні теорії французької граматичної думки, проблематику наукових дискусій, що ведуться мовознавцями щодо змістової та функціональної природи різних граматичних явищ, які властиві французькій мові, науково-теоретичні праці вітчизняних та зарубіжних авторів з граматики французької мови,.
- вміти пояснювати теоретичні положення з певного конкретного питання; давати самостійне лінгвістичне тлумачення існуючим у французькій граматиці проблемам; узагальнювати спостереження над фактологічним матеріалом; порівнювати факти граматичної системи французької мови з однорідними явищами граматичної системи рідної мови.
Частина курсу, яка присвячена питанням “Лексикології”, має за мету ознайомити студентів з основними теоретичними проблеми сучасної лексикології, структурою та особливостями лексичного складу французької мови.
Зміст курсу передбачає: формування у студента уявлення про ієрархічну структуру мовної системи та місця у ній лексичних одиниць; опанування комплексного аналізу лексичних одиниць, як багатомірної системи; оволодіти основними навичками виділення лексичного значення невідомого слова на основі аналізу дериваційних моделей та значень морфем; удосконалення навичок використання лексикографічних джерел завдяки урахуванню основних вказівок на синтагматичні, парадигматичні та дериваційні відношення слів в системі мови.
В результаті вивчення дисципліни фахівець повинен знати :
- основні правила утворення лексичних одиниць французької мови;
- принципи функціонування лексичних одиниць у мові;
Підготовлений фахівець повинен уміти :
- використовувати навички лексичного аналізу мовних одиниць в процесі викладання іноземної мови;
- використовуючи основні поняття з розділів "Семантичної еволюції слів" та "Лексико-семантичних рядів сучасної французької мови" виконувати лінгвостилістичний аналіз тексту;
- виконати науково-дослідницьку роботу, користуючись науковим апаратом та термінологію з курсу "Лексикологія".
Основна мета блоку лекцій з курсу „Стилістика французької мови” – ознайомити студентів із загальними принципами стилістики, визначити стилістику як самостійну лінгвістичну дисципліну і як основну галузь теорії мови, розкрити значення і місце стилістики у сучасному мовознавстві.
Завдання вивчення дисципліни полягає в тому, щоб навчити фахівців вирізняти основні стилістичні категорії сучасної французької мови, ознайомити їх зі стилями мови, стилістичною диференціацією лексичних і граматичних засобів, прийомами найбільш доцільного використання їх відповідно до змісту тексту, жанру, цільового призначення і загальної експресивної спрямованості.
У результаті вивчення даної дисципліни фахівець повинен оволодіти наступними компетенціями:
- дискурсивною компетенцією, яка передбачає розвиток уміння адекватно спілкуватися у романомовних країнах, правильно вибирати тематику, форму комунікації та ін.; послуговуватися законами, які управляють функціонуванням мовних засобів у різних сферах спілкування;
- соціокультурною компетенцією, яка полягає у знанні національно-культурних особливостей романомовних країн, а також в умінні та навичках використання мовних засобів, розповсюджених у цих країнах, адекватно застосовувати мовні навички в процесі інтерпретації літературно-критичного матеріалу;
- навчальною компетенцією, яка полягає у вмінні вчитися, у здатності спостерігати за новим досвідом і брати в ньому участь, приєднувати нові знання до вже існуючих, застосовувати отримані знання під час самостійної та індивідуальної роботи з науковою літературою.
Змістовий модуль 1. ІСТОРІЯ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ
НЕ 1..1.Історичні умови розвитку старо-французької мови
1. Епоха феодалізму. Діалек-ти старофранцузької мови.
2.Система вокалізму та її модифікації..
3. Система консонантизму та її модифікації.
НЕ 1.2. Розвиток граматичної будови старо-французької мови. Морфологія.
1.Іменник. Категорія роду, числа і відмінка. Тенденція до відмирання відмінків.
2.Артикль, його типи і форми, їх походження і розвиток.
3. Прикметники, їх походже-ння, розвиток їх форм. Розвиток ступенів порів-няння.
НЕ 1.3. Розвиток граматичної будови старо-французької мови. Морфологія
1. Займенники, їх типи, походження, розвиток їх форм, семантика і функції.
2.Недиференційованість фун-кцій присвійних і вказівних займенників та займеннико-вих прикметників.
НЕ 1.4. Розвиток граматичної будови старо-французької мови. Морфологія.
1.Дієслово.Походження і розвиток I, II, III груп дієслів.
3.Продуктивні і непродук-тивні групи.
4. Дієслівні способи.
5.Походження і розвиток дійсного способу.
6.Походження і розвиток форм дієприкметників. Герундій.
НЕ 1.5. Розвиток словникового складу старо-французької мови
1. Лексичний фонд, успад-кований від латинської мови.
2. Лексико - семантичні групи успадкованого фонду.
3.Кельтські і германські елементи.
4.Основні типи словотвору. Переважання суфіксації і префіксації.
5.Збагачення словника шляхом запозичень
НЕ 1. 6.Історичні умови розвитку французької мови в XIV- XVI ст.
1.Процес територіального і політичного об’єднання Франції в XIV- XVI ст.
2.Посилення ролі і значення франсійського діалекту.
3 Проникнення французької мови в сферу офіційних та адміністративних актів
4.Основні проблеми процесу становлення французької національної мови в XVI ст.
5.Епоха Відродження. Проблема юридичного ви-знання французької мови як офіційної і витіснення латинської мови.
6. Вплив праці Дю Белле « Про захист французької мови » ( 1549 ) на зміцнення її ролі як національної літературної мови.
НЕ 1.7. Фонетична система французької мови в середньо-французький переіод
1.Основні зміни у розвитку звукового складу в середньо французький період.
2.Зміни в системі вокалізму
3.Зміни в системі носових голосних.
4.Зміни в системі консонан-тизму.
5.Вплив фонетичних змін на вираження морфологічних категорій різних частин мови.
НЕ 1.8. Розвиток граматичної будови. Морфологія
1.1.Втрата відмінкової флексії. Зростання функції пприйменників.
2.Поширення вживання артиклів.
3.Уточнення у вживанні наголошених і ненаго-лошених форм займенни-ків.Диференціація функцій присвійних і вказівних займенників-підметів. 4.Процес диференціації та уточнень у вживанні часових форм.
5.Поява конструкцій aller/ venir + infinitif.
6.Встановлення фіксованого порядку слів. Його функція в будові француз-кого речення.
7.Збагачення словника французької мови XVIII ст.
8. Пуризм і його вплив на вироблення норм літера-турної мови.
Змістовий модуль 2. “Лексикологія”
НЕ 2.1. Вчення про слово
1 Проблеми тлумачення та вивчення слова.
2. Фонетична характеристика слова.
3. Граматична характеристика слова.
4. Слово як засіб вираження поняття.
5. Етимологічне значення слова і його стирання.
6.Внутрішня форма слова, слова мотивовані і немотивовані.
НЕ 2.2.Загальна характеристика словникового складу мови
1.Первісний лексичний склад мови.
2.Територіальна і соціальна диференціація французької лексики.
3.Професійна лексика і спеціальна термінологія.
4. Загальновживаний сло-вниковий фонд французької мови як основа словникового складу.
5. Неологізми та архаїчні елементи в словнику фран-цузької мови.
НЕ 2.3. Шляхи збагачення словникового запасу
1. Внутрішні і зовнішні джерела поповнення словника.
2.Запозичення.
3. Шляхи семантичної еволюції слів: полісемія, метонімія, метафора, роз-ширення і звуження значення слів, евфемізми, гіпербола, літота
НЕ 2.4.Словотвір як основний спосіб поповнення лексичного запасу мови
1. Афіксація та її роль в сучасній французькій мові.
1.1.Суфіксальний словотвіор.
1.2..Префіксація.
2. Різні способи словоскла-дання
НЕ 2.5. Семантико (фонетико)-морфологічні способи словотвору .
1.Конверсія.
2. Ономатопея.
3. Скорочення як фонетико-морфологічний спосіб словотвору.
4. Лексико-семантичні ряди сучасної французької мови
4.1.Явище лексичної синонімії.
4.2. Антоніми. Омоніми. Омофони. Омографи.
НЕ 2.6. Французька фразеологія
1.Визначення фразеології.
2. Утворення фразеологічних виразів у французькій мові.
3. Слово і ловосполучення.
4.Вільні і стійкі словоспо-лучення.
5. Фразеологія як вчення про стійкі словосполучення.
6.Утворення фразеологічних виразів у французькій мові.
7. Типи фразеологічних словосполучень
НЕ 2.7. Французька лексикографія
1.Французька лексикографія, її розвиток XVI-XX ст.
2. Загальна характеристика французьких словників. Типи словників.
Змістовий модуль 3. ТЕОРЕТИЧНА ГРАМАТИКА
НЕ 3.1. Загальна характери-тика граматики як окремої наукової дисципліни
1.Предмет, завдання і значення теоретичного курсу граматики французької мови.
2.Аналіз дефініцій поняття “Граматика”
3.Морфорлогія і синтаксис.
4. Два аспекти морфології - словотвір і словозміна.
5..Взаємозв’язки граматики з іншими підрозділами науки про мову.
6.Типологія теоретичних граматик.
НЕ 3.2. Граматичні одиниці та їх характеристики
1.Питання мовної системи і мовної структури.
2.Поняття фонеми.
3. Поняття морфеми.
4. Основні типи морфем та критерії їх розмежування.
5. Слово як граматична одиниця
НЕ 3.3.Теорія частин мови
1. Різновиди класифікацій слів.
2. Граматична класифікація слів.
3. Еволюція вчення про частини мови.
4.Проблема лінгвістичного визначення поняття “частина мови”
5.Критері класифікації слів на частини мови.
6. Номенклатура частин мови та проблеми їх розмежування.
7. Поняття функціональної транспозиції частин мови
НЕ 3.4. Поняття граматичної категорії
1.Поняття “граматична категорія”.
2 Внутрішня структура граматичної категорії.
3. Граматичне значення. Відмінність граматичного значення від лексичного
4. Способи вираження граматичного значення.
5. Граматична форма. Типи граматичних форм.
6. Типи граматичних категорій
7.Лінгвістична характеристика аналітизму французької мови
НЕ 3.5. Іменник і артикль
1.Морфологічні, семантичні і синтаксичні характеристики іменника та прикметника.
2. Лексико-граматичні розряди іменників.
3.Семантична класифікація прикметників 4. Категорія роду та граматичні засоби його вираження.
5. Категорії числа та граматичні засоби його вираження.
6.Категорії означеності/-неозначеності та способи її вираження.
7.Система артиклів у французькій мові.
НЕ 3.6.Дієслово: лексико-граматичні характеристики
1.Морфолого-семантична хара-ктеристика дієслова як частини мови.
2.Семантико-граматична класи-фікація дієслів. Поняття валентності.
3. Іменні форми дієслова.
4. Категорія часу.
5.Часи індикативу та їх узгодження
6. Проблема категорії виду.
7. Категорія способу дії.
7.1.Умовний спосіб Conditionnel).
7.2. Сюбжонктив.
7.3. Наказовий спосіб.
НЕ 3.7. Одиниці синтаксису
1.Предмет вивчення синтаксису.
2.Словосполучeння. і речення.
3.Структурно-семантична характеристика словосполу-чень.
4.Вільні і фразеологічні словосполучення
5 Основні граматичні ознаки речення. Дефініція речення.
6. Рівні аналізу речення.
НЕ 3.8.Структурні типи речень
1. Граматична структура простого речення.
2. Структурні типи простого речення
3.Типи складних речень та їх граматичні характеристики.
3. 1. Складнопідрядні речення.
3.2. Складносурядні речення.
3.3. Складні безсполучникові речення.
4. Надфразові синтаксичні структури
Змістовий модуль 4 СТИЛІСТИКА ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ
НЕ 4.1. Становлення стилістики як науки
1.Стиль та історія його вивчення до XVIII ст.
2.Розвиток стилістики у XVIII – XIX ст.
3.Становлення стилістики як науки на початку XX ст. Головніположення стилістичної теорії Шарля Баллі.
4. Визначення стилістики як лінгвістичної дисципліни.
5.Предмет вивчення стилістики
НЕ 4.2. Мова і мовлення як об’єкт вивчення стилістики
1. Національна мова та різні сфери її використання.
2. Поняття мовної норми і комунікативні відхилення
3. Стилістична характеристика лексики різних пластів словникового складу. Вибір і вживання синонімів у різних мовних стилях.
4. Поняття про мовний та літературний стилі. Спільні і відмінні риси мовного та літературного стилів.
5. Про деякі традиційні поняття стилістики: стилістичне забарвлення, стилістичні засоби мови, стилістичне значення.
НЕ 4.3. Поняття функціональ-ного стилю мови.
1.Функціональні стилі сучасної французької мови та їх основні характеристики.
2.Стилі літературної мови : розмовно-літературний (langue familière) і книжний (langue écrite).
3.. Стилі за манерою викладу : розповідний, описовий, акуму-лятивний, діалогічний, монологічний.
НЕ 4.4. Стилістичні фігури та тропи
1. Вид. Види і значення тропів як засобів образного відображення дійсності.
2.Порівняння звичайні та образні.
3. Метафора як стилістичний засіб. Види метафор.
4.Персоніфікація як вид метафо-ричного тропу.
5. Метонімія як стилістичний засіб. Види метонімій.
НЕ 4.5. Стилістичні фігури та тропи
1.Види епітетів та їх стиліс-тична роль.
2. Синекдоха і антономазія як окремі окремі види метонімії.
3. Іронія як художній троп.
4.Стилістичне вживання пери-фраз, гіперболи, евфемізмів, літоти.
НЕ 4.6.Стилістичні функції синтаксичних фігур
1. Повтор як засіб підсилення виразності.
2.Використання у художній літературі афори і епіфори як видів повторень.
3.Паралелізм як стилістичний прийом
4..Градація висхідна і низхідна та її стилістична функція.
5.Стилістичне використання антитези.Оксюморон як худож-ній зворот.
НЕ 4.7. Стилістичні функції морфосинтаксичних категорій.
1. Стилістичний потенціал гра-матичних категорій іменника.
2. Стилістичний потенціал осо-бових займенників.
3. Стилістичний потенціал гра-матичних категорій дієслова.
4. Модифікація синтаксичної структури речення як один із стилістичних прийомів мовлення
ОСНОВНА Література до дисципліни
Історія мови
- М. В. Сергиевский, История французского языка, изд – во II, М., 1947.
- Н.А. Катагощина М., С. Гурычева К. А. Аллендорф История французского языка М. 1963.
- Шишмарев Историческая морфология французского языка. М. Л. 1952.
Лексикологія
- 1.Вацеба Р.В., Якубовська Н.О. Cours de lexicologie. 1-ère partie.– Чернівці: ЧНУ, 2003.
- Вацеба Р.В., Якубовська Н.О. Cours de lexicologie. 2-ème partie = Курс лекцій з лексикології французької мови. Частина 2-га. – Чернівці: Рута, 2004.
- Гак В.Г. Сопоставительная лексикология. – М., 1977.
- 4.Левит З.Н. Очерки по лексикологии современного французского языка. – М., 1969.
- Лопатникова Н.Н., Мовшович Н.А. Лексикология современного французского языка. – М.: Высшая школа, 1982.
- Recueil d’exercices de lexicologie / Укл.: Н.О. Якубовська. – Чернівці: Рута, 2006.
Теоретична граматика
- Гак В. Г. Теоретична грамматика французского языка. Морфология: Учеб. для филол. фак. ун-тов – 2 изд. испр. и доп. — М.: Высш. шк., 1986. – 312 с.
- Гак В. Г. Теоретическая грамматика французского языка. Синтаксис: Для ин-тов и фак. иностр. языков. — М.: Высш. шк., 1981. — 208 с.
- Gak V. S. Essai de grammaire fonctionnelle du français. — M., 1974. — 277 p.
- Васильева Н. М., Пицкова Я. П. Французский язык: Теоретическая грамматика: Морфология: Синтаксис. Уч. для ин-тов и фак. иностр. языков. — М., Высш. шк., 1991. — 299 с.
- Илия Л. И. Грамматика французского языка М.: Изд-во лит. на иностр. яз., 1955. — 270 с.
- Реферовская Е. А., Васильева А. К. Теоретическая грамматика современного французского языка. Часть I: Морфология – 2 изд. Л.: Просвещение, 1973. — 430 с.; Часть II. Синтаксис. — 357 с.
- Степанова А. Н. Бурло В. Д. и др. Практикум по теоретической грамматике. — Минск.: Высшая школа, 1986 [Cours d`initiation à la grammaire théorique].
Стилістика
- Долинин К.А. Стилистика французского языка. Учеб. Пособие для студ. Фак. И пед. Ин- тов.– Л. : Просвещение, 1978.– с. 344.
- Морен М.К., Тетеревникова Н.Н. Стилистика современного французского языка.– М., 1960
- Стилістика французької мови. Курс лекцій / Укл. Я.І.Пащук. – Чернівці: Рута, 2003. –118 с.
- Степанов Ю.С. Французская стилистика. М., 1965.
- Хованская З.И., Дмитриева Л.Л. Стилистика французского языка. – М., 1991.
- Bally Ch. Précis de stylistique. – Génève, 1905.
Викладацький склад: Князєва Діна Андріївна – канд.філол.н., доцент кафедри французької мови, Якубовська Наталія Олексіївна – канд.філол.н., доцент кафедри французької мови, Драненко Галина Флорівна – канд.філол.н., доцент кафедри французької мови, Матвєєва Олена Олександрівна – асистент кафедри французької мови.
Методика викладання та методи навчання: лекції, групові та індивідуальні консультації.
Спецкурс
Шифр дисципліни – 7.030502/11/1.07
Курс - 5; семестр - 9; всього годин - 54; 1,5 кредитів
Обов’язкова
Форма контролю – залік
Мета лекційного спецкурсу „Міфологічні структури у французькій літературі” – на прикладі тлумачення міфу про Алкмену та Амфітріона ознайомити студентів із загальними закономірностями трансформації традиційного сюжетно-образного матеріалу міфологічного походження в літературі Франції, починаючи з доби середньовіччя до наших днів.
Завдання – розкрити студентам закономірності якісного переосмислення традиційної семантики та аксіологічних домінант міфологічних структур, їх емоційно-психологічної і предметно-побутової „акомодації” під впливом суттєвих змін у духовному контексті сучасної епохи; розглянути тенденції еволюції традиційних персонажів у франкомовних літературах, проаналізувати процеси їх „дегероїзації” у сучасному культурно-духовному контексті; окреслити форми та способи переосмислення традиційних міфологічних образів у франкомовних літературах ХХ ст. на прикладі тлумачення міфу про Алкмену та Амфітріона.
Після вивчення розділу студент повинен знати закони, які управляють функціонуванням міфологічних структур у французькій літературі різних діб та вміти використовувати основні методи міфологічного аналізу тексту, застосовувати науковий інструментарій у процесі інтерпретації літературно-критичного матеріалу.
Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни
- витлумачити поняття „міфологічної структури”, подати його основні характеристики.
- виявити особливості класицистичної реінтерпретації античного міфологічного сюжету про Алкмену та Амфітріона;
- знати та розуміти процеси осучаснення першоміфу;
- пояснити особливості переосмислення традиційного міфологічного сюжету про Алкмену та Амфітріона в літературі ХХ століття.
Курс читається українською мовою.