Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича факультет іноземних мов european Credit Transfer System
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 2777.59kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3131.05kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 2382.22kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3361.25kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 8176.59kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет, 479.77kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5355.91kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3398.91kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5658.45kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 4781.7kb.
Проблема дефініції поняття ”текст”(лекція)
- Етимологія терміну „текст”.
- Загальна класифікація всіх визначень тексту.
- Аналіз дефініцій тексту вітчизняних лінгвістів.
- Аналіз дефініцій тексту зарубіжних лінгвістів.
- Етапи „народження” тексту.
(Самостійна робота)
- Лінгвістичні дисципліни, які досліджують дану лінгвістичну категорію, їх мета та завдання
- Етапи народження тексту та його сприйняття
- Аналіз найбільш відомих дефініцій тексту
НЕ 1.2
Становлення та розвиток лінгвістики тексту як науки
(лекція)
- І-й етап розвитку (40-50 роки ХХ ст.) та його три напрямки
- ІІ-й етап (60-і роки ХХ ст.) розвитку та основні положення цього періоду
- ІІІ-й етап (70-і роки ХХ ст.) як початок розвитку наук орієнтованих на людину та її діяльність
- ІV-й етап (70-80-і роки – до т.ч.) та його орієнтир на тріаду: мова (засіб комунікації), людина (носій мови), умови комунікації (екстралінгвістичні фактори)
НЕ 1.3
Поняття дискурсу
(лекція)
- Суть дискурсу: компоненти та категорії
- Типологія дискурсу
- Визначення та одиниці дискурс-аналізу
(Самостійна робота)
- Суть дискурсу: компоненти та категорії
- Типологія дискурсу
- Визначення та одиниці дискурс-аналізу
НЕ 1.4
Основні категорії та властивості художнього тексту
(лекція)
- Закономірності організації тексту
- Цілісність тексту та вимоги до неї
- Два напрямки зв’язності тексту
- Замкнутість та завершеність літературного тексту
- Теорія інформативності К.Шенона
- Комунікативно-прагматичний аспект тексту
(Самостійна робота)
- Цілісність тексту та вимоги до неї
- Два напрямки зв’язності тексту
- Замкнутість та завершеність літературного тексту
- Закономірності організації тексту
НЕ 1.5
Типологія текстів та їх жанрові особливості
(лекція)
- Класифікація текстів
- Художні тексти
- Нехудожні тексти
-роль заголовку та абзацу
в лінгвістичному аналізі
- Абзац як композиційно стилістична одиниця
НЕ 1.6
Антропоцентризм художнього тексту і його складові елементи
(лекція)
- „Образ автора” як спільний компонент змісту тексту
- Письменник як перший елемент антропоцентризму та виразник ідей своєї епохи
- Персонаж як посередник у мовленнєво-комунікативній взаємодії автора з читачем - Реципієнт як заключний елемент антропоцентризму
(Самостійна робота)
- Письменник як перший елемент антропоцентризму та виразник ідей своєї епохи
- Персонаж як посередник у мовленнєво-комунікативній взаємодії автора з читачем - Реципієнт як заключний елемент антропоцентризму
НЕ 1.7
Персонажі художнього тексту та їх поділ за значимістю
(лекція)
- Чотири категорії літературних героїв М.О.Габеля
- Визначення основного героя (героїв) твору
- Механізми введення нових героїв в сюжетну лінії
- Етимологія терміну „портрет”
- Класифікація антропоморфних описів персонажів
(Самостійна робота)
- Визначення основного героя (героїв) твору
- Класифікація антропоморфних описів персонажів
- Механізми введення нових героїв в сюжетну лінії
Контрольне заняття за ЗМ 1
- Письмове тестове завдання
ОСНОВНА Література до дисципліни
1. Бенвенист Э. Общая лингвистика. М.: Прогресс, 1974. – 447 с.
2. Гальперин И.Р. О понятии “текст”// Вопросы языкозн., №6. – 1974. – с.68-78
3. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования.— М.: Наука, 1981— 139с.
4.Гореликова М.И., Магомедова Д.М. Лингвистический анализ художественного текста. – М.: Русский язык, 1983. – 124 с.
5. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию. – М.: Прогресс, 1984. –
6. Долинин К.А. Интерпретация текста.— М.: Просвещение, 1985 — 287с.
7. Домашнев А.И., Шишкина И.П., Гончарова Е.А. Интерпретация
художественного текста.— М.: Просвещение, 1989 —204с.
8. Каменская О.Л. Текст и коммуникация. М.: Высшая школа, 1990. – 151 с.
9. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. М.: Просвещение, 1988. 192 с.
10. Лосева Л.М. Как строится текст. М.: Просвещение, 1980.— 96 с.
Викладацький склад: Матвєєва Олена Олександрівна – аситстент кафедри французької мови.
Методика викладання та методи навчання: лекції, групові та індивідуальні консультації.
Соціологія
Шифр дисципліни – 6.030500/00/1.08
Курс – 1; семестр – 1; всього годин – 54; на тиждень – 3 год.; (л/с); 2 кредити
Обов’язкова
Форма контролю – залік
Мета курсу: сформувати соціологічне мислення у студентів, підготувати їх до сприйняття і розуміння
складних соціальних процесів, що відбуваються в Україні і світі на початку ХХІ століття, привити
основні навички вивчення соціальних процесів та явищ на емпіричному рівні.
Основні завдання полягають в ознайомленні з загальнотеоретичними аспектами соціальної науки, її
основними законами і категоріями; вивченні напрямів галузевої соціології; формуванні основних
навичок соціологічного дослідження.
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА ДО ДИСЦИПЛІНИ
1. Погорілий О.І. Соціологічна думка ХХ століття. – К.: Либідь, 1996. – 224 с.
2. Потульницький В.А. Історія української політології. – К.: Либідь, 1992. – 232 с.
3. Соціологія. Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.Г.Городяненка. –
К.: Академія, 2002. – 356 с.
4. Соціологія у схемах, таблицях та визначеннях: Навчальний посібник / Укл. В.І. Бурдяк, Н.Ю.
Ротар.– Чернівці, 2000. – 45 с.
5. Опитування громадської думки. Для журналістів і політиків. – К., 1995. – 45 с.
6. Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження. – К., 1996. – 232 с.
7. Піча В.М., Вовканич С.Й., Маковецький А.М. Як підготувати, провести й узагальнити
результати соціологічних досліджень. – Львів, 1996. – 34 с.
8. Победа Н.А. Социология культуры. – Одесса, 1997. – 224 с.
9. Шаповал М. Соціологія українського відродження. – К.: Україна, 1994. – 45 с.
10. Ядов В.А. Социологические исследования: методология, программы, методы. - М., 1987. – 248 с.
Основи теорії мовної комунікації
Шифр дисципліни – 6.030500/11/2.18
Курс – 4; семестр – 8; всього годин – 54; 2 кредити
Обов'язкова
Форма контролю – залік
Мета викладання дисципліни. Мета цього лекційного курсу – розглянути комунікативну діяльність людини як одну із форм людської діяльності, яка робить людину людиною і є тією основою, на якій вибудовуються всі інші форми людської діяльності як-то трудова, пізнавальна, наукова, творча, адміністративна тощо.
Мовне спілкування, а за іншою термінологією, мовна комунікація - це особливий тип людської діяльності, яка здійснюється за певними законами й правилами, у межах віками відпрацьованих моделей й усталених форм.
Даний лекційний курс входить до циклу фундаментальних дисциплін з іноземної філології, який має на меті формування у студентів сучасних прагмалінгвістичних знань про структуру, закономірності та найважливіші аспекти мовної комунікації, вмінь використовувати набуті знання у практиці іншомовного спілкування, перекладу і у науковому аналізі особливостей мовленнєвої взаємодії.
Завдання вивчення дисципліни полягає у тому, щоб розкрити понятійно-змістову сутність мовної комунікації, ознайомити студентів з основними законами і правилами її структурування та протікання як на вербальному, так і на невербальному рівнях, схарактеризувати роль та місце різних чинників, які мають безпосереднє чи опосередковане відношення до процесу людського спілкування.
Даний курс лекцій висвітлює в основному лінгвістичний аспект питання мовного спілкування, і лише в окремих випадках розглядаються в загальних рисах деякі інші складники цього процесу: використовуються окремі наукові елементи з таких галузей знання як соціологія, психологія, етнокультурологія, нейрофізіології і інших. Основна мета курсу – подальший розвиток лінгвопрагматичної компетенції студентів.
В результаті вивчення дисципліни фахівець повинен з н а т и :
- Що являє собою мовне спілкування як різновид діяльності людини.
- Якими є базові засади успішної комунікативної діяльності.
- Які закони регулюють міжособистісне комунікативне спілкування.
- Як моделюється процес мовного спілкування різними вченими.
- Яка природа перешкод, що заважають нормальному мовному спілкуванню людей.
- Якими є форми та засоби невербальної комунікації.
Підготовлений фахівець повинен в м і т и :
Ефективно використовувати набуті знання в мовленнєвих актах, учасником яких він є, зокрема: вирішувати проблеми комунікативних перешкод; не порушувати аксіом і законів міжособистісного спілкування; вміти інтерпретувати вербальні і невербальні аспекти комунікативного повідомлення; робити науковий аналіз різних аспектів мовленнєвих актів усного та писемного планів тощо.
Програма розрахована на 17 год. лекційних занять і 37 год самостійної роботи студентів. Самостійна робота студента передбачає опрацювання і засвоєння того теоретичного матеріала, який висвітлюється в лекціях; знайомство і конспектування базових для даної дисципліни науково-теоретичних джерел; написання рефератів на задані в курсі теми; виконання письмових завдань за питаннями модульного контролю .
Зміст дисципліни
1. Науково-теоретичні засади формування теорії мовної комунікації
1.Поняття “комунікація” та його смислові інтерпретації.
2. Наукові витоки теорії комунікації: теорія інформації, семіологія, комунікативна прагматика.
2. Методологічні проблеми теорії мовної комунікації
1. Предмет теорії мовної комунікації.
2.Спілкування чи комунікація?
3. Людська мова як засіб спілкування
3.1. Функції мови.
3.2. Мова і мовлення.
3.3. Мовлення і дискурс.
3.4. Мова і мислення.
3. Сутність людського спілкування та його суспільна значущість
3.1.Лінгво-філософський погляд на природу мовної комунікації.
3.2. Спілкування як різновид людської діяльності.
3.2.1. Базові засади успішної комунікативної діяльності
3.3. Мова людей і тварин.
3.4. Еволюція комунікативних можливостей людини.
3.4.1. Із історії винайдення письма.
3.4.2. Розвиток технічних засобів комунікації.
4. Мовно-прагматичні особливості між особистісного спілкування
1. Типологія спілкування.
2. Інтерпретація поняття міжособистісного спілкування.
3. Аксіоми міжособистісного спілкування.
4. Закони міжособистісного спілкування.
5. Ґендерні аспекти мовного спілкування.
5. Структурні моделі комунікації
1. Загальні особливості моделювання комунікативного процесу.
2. Лінійні моделі:
2.1. Модель Г.Ласвелла.
2.2. Модель Шеннона-Уівера.
2.3. Модель де Флера.
2.4. Модель Якобсона.
2.5. Модель К.Кербрат-Орекйоні.
3. Циркулярна модель Осгуда-Шрамма.
4. Стенфордська модель комунікації.
6. Комунікативні бар’єри
1. Загальний характеристика комунікативних перешкод.
2. Технічні перешкоди.
3. Перешкоди людського походження.
3.1. Психофізіологічні перешкоди.
3.2. Соціокультурні перешкоди.
7. Вербальна комунікація
1.Комунікативні етапи мовленнєвого повідомлення.
2. Умови здійснення комунікативного акту.
3. Форми вербальної комунікації.
8. Невербальна комунікація
1. Загальна характеристика невербальної комунікації.
2. Слуховий канал і звукові невербальні комунікативні системи.
3. Зоровий канал і візуальні невербальні комунікативні системи.
3.1. Мови жестів як одна із комунікативних систем
9. Масмедійна комунікація
1. Поняття масмедійної комунікації.
2. Функції масмедійної комунікації.
3.Структура масмедійної комунікації.
4.Роль масмедійної комунікації у житті суспільства.
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА ДО ДИСЦИПЛІНИ
- Ф.С.Бацевич. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник.- К.: Видавничий центр “Академія”, 2004.- 344 с.
- Білецький А.О. Про мову і мовознавство: Навч. Посібник для студентів філол.. спец. вищ. навч. закладів.- К.: “АртЕк”, 1996.- 224 с.
- Ван Дейк Т.А. Язык. Познание. Коммуникация: Пер. с англ./.- Прогресс, 1989.- 312 с.
- Гудков Д.Б. Теория и практика межкультурной коммуникации.- М.: ИТДГК “Гнозис”, 2003.- 288 с.
- Основи теорії мовної комунікації: Конспект лекцій/ Укл. М.М.Попович.- Чернівці: Рута, 2008.– 151 с.
- Основы теории коммуникации: Учебник/ Под ред. Проф. М.А.Василика.- М.: Гардарики, 2006.- 615 с.
- Основы психолингвистики и теории коммуникации: Курс лекций.- М.: ИТДГК “Гнозис”, 2001.- 270 с.
- Почепцов Г.Г. Теория коммуникации.- М.: “Реал-бук”, К.: “Ваклер”- 2003.- 656 с.
- Baylon Chr., Mignot X. La communication.- 2-ième éd revue et augmentée.- P. : Armand Colin, 2006.- 416 p.
- Янко Т.Е. О понятиях коммуникативной структуры и коммуникативной стратегии// Вопросы языкознания.- 1999.- № 4.- с. 28-55.
Викладацький склад: Попович Михайло Михайлович – доктор філол.н., професор, зав. кафедри французької мови.
Методика викладання та методи навчання: лекції, групові та індивідуальні консультації.
Теоретична граматика
Шифр дисципліни – 6.030500/11/2.08
Курс – 4; семестр – 8; всього годин – 54; 2 кредити
Обов'язкова
Форма контролю - іспит
Метою даного курсу є теоретичне осмислення будови мови як системи взаємозв’язаних явищ у їх відношенні до практики мовлення.
Завдання курсу полягає в тому, щоби навчити студентів бачити в окремо взятому граматичному явищі його системну природу, глибинні структурні, семантичні і функціональні зв’язки з іншими елементами мовної системи, виробити у студентів навики аналітичної оцінки теоретичних досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів з того чи іншого питання граматики, викликати інтерес до самостійного творчого мислення.
Курс складається з 24 лекційних годин та 10 год. практичних занять. На лекціях розглядаються тільки основні і найбільш проблемні питання граматики, недостатньо або суперечливо викладені в спеціальній літературі; опановується понятійний аппарат теоретичних досліджень граматичної системи французької мови; формуються початкові навики теоретичного аналізу фактичного матеріалу; виявляється їх системна природа і граматична сутність. Лекція будується у формі вільного викладу теоретичного матеріалу з елементами еврестичної бесіди, з використанням унаочнення та активного залучення до лекційного процесу студентів.
Практичні заняття та самостійна робота студентів мають забезпечити поглиблений розгляд найбільш складних для розуміння теоретичних положень курсу, розвивати у студентів вміння самостійної роботи з науковою літературою. Практичні заняття передбачають обговорення проблемних питань, відповіді на питання, реферативні виступи та повідомлення, аналіз фактологічного матеріалу, формування дефініцій.
Повнота засвоєння матеріалу, ступінь його розуміння перевіряются за допомогою письмових контрольних робіт.
Курс теоретичної граматики є логічним продовженням теоретичних курсів з “Загального мовознавства”, “Вступу до спец філології”, “Історії мови”, “Лексикології” й частково базується на практичній граматиці, яку студенти вивчають на практичних заняттях продовж трьох попередніх років. Курс висвітлює основні проблеми морфології (граматичне значення, граматична категорія, граматичних форм, транспозиція тощо). Значна частина курсу присвячена проблемам частин мови і включає нові аспекти вивчення цього питання, в тому числі польову природу та польову структуру частин мови, що надає можливість всебічного огляду багатьох граматичних явищ. Розділ “Синтаксис” висвітлює основні одиниці синтаксису, їхню класифікацію, синтаксичні зв’язки і включає нові напрямки вивчення синтаксичної будови мови (прагматична транспозиція речення, співвідношення семантики та прагматики речення). До курсу внесено теоретичні питання, що вивчаються в межах функціональної граматики, яка набула великої популярності і значення в останні роки, наприклад, проблеми функціональної морфології і синтаксису, функціонально-семантичні поля, функціонально-семантичний зв’язок лексики та граматики. Курс закінчується розділом, присвяченим проблемам граматики тексту, який є вищою одиницею комунікації, і забезпечує логічний перехід до курсу стилістики.
В результаті вивчення курсу з теоретичної граматики студент повинен:
- знати основоположні теорії французької граматичної думки, проблематику наукових дискусій, що ведуться мовознавцями щодо змістової та функціональної природи різних граматичних явищ, які властиві французькій мові, науково-теоретичні праці вітчизняних та зарубіжних авторів з граматики французької мови,.
- вміти пояснювати теоретичні положення з певного конкретного питання; давати самостійне лінгвістичне тлумачення існуючим у французькій граматиці проблемам; узагальнювати спостереження над фактологічним матеріалом; порівнювати факти граматичної системи французької мови з однорідними явищами граматичної системи рідної мови.
Загалом, курс покликаний сформувати у студента лінгво-теоретичну компетенцію в галузі граматики французької мови.
Зміст дисципліни
Предмет вивчення теоретичної граматики
1.Предмет, завдання і значення теоретичного курсу граматики французької мови.
2.Аналіз дефініцій поняття “Граматика”
3. Поняття мовного знака та аспекти його граматичного вивчення.
3.1. Історія вчення про мовний знак.
3.2. Структура мовного знака.
4. Парадигматичний та синтагматичний аспекти вивчення мовного знака.
2. Загальна характеристика граматики як окремої наукової дисципліни
1.Морфорлогія і синтаксис.
2.Два аспекти морфології - словотвір і словозміна.
3.Взаємозв’язки граматики з іншими підрозділами науки про мову.
4.Теоретична і практична граматики, їх лінгвістична специфіка та взаємозв’язок
5. Типологія теоретичних граматик.
3. Загальна характеристика граматичної будови мови
1.Питання мовної системи і мовної структури.
2.Поняття фонеми.
3. Поняття морфеми.
4. Основні типи морфем та критерії їх розмежування.
4. Теорія слова.
1.Історія вчення про слово.
2. Проблема визначення слова.
3. Проблема морфологічної ідентичності слова.
4. Критерії визначення морфологічних меж слова.
5. Функціонально-семантичні еквіваленти слова.
5.Теорія частин мови
1. Різновиди класифікацій слів.
2. Граматична класифікація слів.
3. Еволюція вчення про частини мови.
4.Проблема лінгвістичного визначення поняття “частина мови”
5.Критері класифікації слів на частини мови.
6.Теорія частин мови
1.Частини мови в теоретичній інтерпретації Ж.Дамурета, Л.Теньєра, А.Соважо і В.Брондаля.
2. Номенклатура частин мови та проблеми їх розмежування.
3. Самостійні і несамостійні частини мови
4. Первинні і вторинні граматичні функції частин мови.
5. Семантико-функціональна ієрархія частин мови.
6. Поняття функціональної транспозиції частин мови
7. Поняття граматичної категорії
1.Поняття “граматична категорія”.
2. Внутрішня структура граматичної категорії.
2.Граматичне значення. Відмінність граматичного значення від лексичного
3. Способи вираження граматичного значення.
4. Граматична форма. Типи граматичних форм. Лінгвістичні засоби вираження граматичної категорії.
8. Поняття граматичної категорії
1. Співвідношення аналітичних і сентитичних засобів вираження граматичних категорій у французькій мові.
2. Типи граматичних категорій.
3.Лінгвістична характеристика аналітизму французької мови.
4.Асиметрія відношень між граматичною формою і граматичним значення
9. Іменник і прикметник
1.Морфологічні, семантичні і синтаксичні характеристики іменника та прикметника.
2. Лексико-граматичні розряди іменників.
3.Семантична класифікація прикметників 4. Категорія роду та граматичні засоби його вираження.
5. Категорії числа та граматичні засоби його вираження.
6. Категорії означеності/неозначеності та способи її вираження.
7.Категорія ступенів порівняння прикметників.
10. Артикль
1.Частиномовний статус артикля.
2. Проблема морфології артикля.
3. Система артиклів у французькій мові.
4. Проблема часткового артикля.
5. Проблема нульового артикля.
6. Теорії артикля Г.Гійома, Ш.Баллі, Ж.Дамурета і Е.Пішона.
7. Загальна характеристика граматичних значень артикля.
11.Займенник
1. Основні проблеми, пов’язані з тлума-ченням лексико-семантичної природи займенників:
1.1. Проблема значення.
1.2. Проблема субституції.
1.3. Проблема референції.
2. Класифікація займенників.
3.Граматична характеристика особових, питальних, відносних і неозначених займенників.
12.Дієслово: лексико-граматичні характеристики
1.Морфолого-семантична характеристика дієслова як частини мови.
2. Семантико-граматична класифікація дієслів. Поняття валентності.
4.Особові і безособові форми дієслова.
5. Займенникові форми дієслова.
6. Іменні форми дієслова.
13. Дієслово: граматичні категорії.
1. Категорія часу.
2. Часи індикативу та їх узгодження
3. Проблема категорії виду.
4. Категорія способу дії.
4.1. Умовний спосіб (Conditionnel).
4.2. Сюбжонктив.
4.3. Наказовий спосіб.
14.Одиниці синтаксису
1. Предмет вивчення синтаксису.
2.Словосполучуння.
3.Структурно-семантична характеристика словосполучень.
4.Вільні і фразеологічні словосполучення
5. Класифікація фразеологічних слово-сполучень.
15. Синтаксис простого речення
1. Дефініція речення.
2.Основні граматичні ознаки речення.
3.Граматична структура простого речення.
4. Рівні аналізу речення.
5. Структурні типи простого речення
16. Синтаксис складного речення
1.Загальна характеристика складного речення.
2.Типи складних речень та їх граматичні характеристики.
2. 1. Складнопідрядні речення.
2.2. Складносурядні речення.
2.3. Складні безсполучникові речення.
3. Надфразові синтаксичні структури
4. Теорія членів речення
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА ДО ДИСЦИПЛІНИ
- Гак В. Г. Теоретична грамматика французского языка. Морфология: Учеб. для филол. фак. ун-тов – 2 изд. испр. и доп. — М.: Высш. шк., 1986. – 312 с.
- Гак В. Г. Теоретическая грамматика французского языка. Синтаксис: Для ин-тов и фак. иностр. языков. — М.: Высш. шк., 1981. — 208 с.
- Gak V. S. Essai de grammaire fonctionnelle du français. — M., 1974. — 277 p.
- Васильева Н. М., Пицкова Я. П. Французский язык: Теоретическая грамматика: Морфология: Синтаксис. Уч. для ин-тов и фак. иностр. языков. — М., Высш. шк., 1991. — 299 с.
- Илия Л. И. Грамматика французского языка М.: Изд-во лит. на иностр. яз., 1955. — 270 с.
- Реферовская Е. А., Васильева А. К. Теоретическая грамматика современного французского языка. Часть I: Морфология – 2 изд. Л.: Просвещение, 1973. — 430 с.; Часть II. Синтаксис. — 357 с.
- Степанова А. Н. Бурло В. Д. и др. Практикум по теоретической грамматике. — Минск.: Высшая школа, 1986 [Cours d`initiation à la grammaire théorique].
- Riegel M., Pellat J.-Chr., Rioul R. Grammaire méthodique du français. – P. : Presses Universitaires de France, 1994. – 635 p.
Викладацький склад: Попович Михайло Михайлович – доктор філол.н., професор, зав. кафедри французької мови.
Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, групові та індивідуальні консультації.
Історія граматики основної мови
Шифр дисципліни – 6.030500/11/4.07
Курс – 4; семестр – 8; всього годин – 54; 2 кредити
Обов'язкова
Форма контролю - іспит
Мета викладання дисципліни
Курс з історії французької граматики належить до числа найважливіших дисциплін спеціалізації, що передбачені навчальним планом з підготовки фахівців за спеціальністю 10.02.05 - романська філологія. Даний курс взаємопов’язаний з такими навчальними дисциплінами як “Вступ до романської філології”, “Історія французької мови”, “Теоретична граматика”, “Лексикологія”, “Лінгвокраїнознавство ” і ін.
Курс має за мету сформувати у студентів системне бачення розвитку граматичної думки у Франції від початку її зародження й до нинішнього часу, узагальнити основні мовознавчі тенденції її розвитку й підготувати студентів до адекватного й продуктивного сприйняття матеріалу з теоретичної граматики французької мови – одного із найскладніших курсів навчального плану.
Курс започатковують лекції, які присв’ячені проблемі субстратного впливу кельтської мови на формування французької мови галло-романського періоду, обговорюється гіпотеза про спорідненість кельтської мови з народною латиною, яка трансформувалася у романські мови. Оскільки йдеться про доісторичний період розвитку французької нації, в лекціях висвітлюються окремі питання країнознавчого характеру, пов’язані з історією та культурою кельтських народів.
Центральне місце в курсі займає аналіз французької лінгвістичної традиції XVI-XIX ст. як системи знань про мову, про методи граматичного опису на різних етапах її вивчення й системні принци її поступового граматичного унормування. У лекціях звертається належна увага на те, що Франція у цих століттях була країною передової філологічної думки і в значній мірі визначала інтереси й напрями розвитку науки про мову в Європі.
Завдання цього теоретичного курсу показати як був започаткований розвиток граматичної системи французької мови, розкрити природу об’єктивних і суб’єктивних чинників, які впливали на цей розвиток, висвітлити зміст граматичних праць найвідоміших французьких мовознавців, наукові погляди яких найбільше посприяли процесові граматичного унормування сучасної французької мови, а також мали беззаперечний вплив на розвиток загального мовознавства. Загалом курс спрямований на поглиблення лінгвістичноївчої компетенції студентів як в галузі романського мовознавства, так і в галузі загального мовознавства
У результаті вивчення дисципліни фахівець повинен з н а т и :
• якими були джерела французької граматичної думки;
• які вчені започатковували процес вивчення французької граматики;
• які праці вважаються основоположними у французькій граматиці;
• які питання висвітлювалися у кожній із цих праць;
• кому із французьких граматистів належить пріоритет у вивченні того чи іншого мовного явища;
• який вклад зробили французькі мовознавці у вивчення світової граматичної думки.
Підготовлений фахівець повинен вміти дати загальну оцінку етапам розвитку французької граматичної думки й схарактеризувати в загальних рисах структуру і основоположні принципи найавторитетніших граматик французької мови.
Програма розрахована на 17 год. лекційних занять і 37 год самостійної роботи студентів. Самостійна робота студента передбачає опрацювання і засвоєння того теоретичного матеріала, який висвітлюється в лекціях; знайомство з першоджерелами; виконання письмових робіт за першоджерелами; написання рефератів на задані в курсі теми; підготовку до модульних контрольних робіт .
Зміст дисципліни
1. La Gaule et la langue gauloise
1. La Gaule antique.
2. Moeurs et coutumes des Gaulois.
3.La langue gauloise et les raisons de sa disparition.
4. La langue gauloise comme substrat linguistique de la langue française
2. La genèse de la grammaire française (16 sciècle)
1. Les debuts des études grammaticales françaises.
2. John Palsgrave. L’eclaircissement de la langue française.
3.J. Dubois. In linguam gallicam isagoge.
4. L.Meigret. Le tretté de la grammęre françoęze.
5. Les grammaires françaises de la fin du XVI siècle.
6. La contribution de Malherbe à la langue française.
3. La genèse de la grammaire française (17 sciècle, première moitié)
1.Ch.Maupas. Grammaire et synthaxe françoise.
2.A.Oudin.Grammaire françoise
Rapportée au langage du temps.
4. La genèse de la grammaire française (17 sciècle, deuxième moitié)
3. Cl. Vaugelas. Remarques sur la langue française.
4.Cl.Lancelot et A.Arnauld. Grammaire générale et raisonnée.
5. La science grammaticale du 18 sciècle
1. R.Desmarais. Traité de la grammaire française.
2. Cl. Buffier. Grammaire française sur un plan nouveau.
3. P. Restaut. Principes généraux et raisonnés de la grammaire française.
4. P.-J.d’Olivet. Essais de grammaire.
5. La grammaire française dans la deuxième moitié du XVIII s.
6. La science grammaticale contemporaine
1. Types de grammaires scientifiques
1.1.Les grammaires descriptives
1.2 Les grammaires philosophiques.
1.3. Les grammaires historiques
1.4.Les grammaires fonctionnelles.
1.5.La formation de la science linguistique
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА ДО ДИСЦИПЛІНИ
- Н.Ю.Бокадорова. Французская лингвистическая традиция XVIII- начала XIX века.- М.: Наука.- 1987.-151.
- J.Stefanini. Histoire de la grammaire.- P. : CNRS Editions, 2003.-287 p.
- F.Brunot. Histoire de la langue française des origines à 1900.-Librairie A.Colin, 1905-1929.- T. 1-7
- J.Cl.Chevalier. Histoire de la grammaire française-P. :Presses universitaires de France. –1994.- 126 p.
- La grammaire française et les grammairiens du XVI s. Par Ch.L.Livet.- P. : Didier, 1859.-536 p.
- P.-Cl Buffier. Grammaire française sur un plan nouveau.- P. :1709.-472 p.
- Ch. Maupas. Grammaire et syntaxe françoise.- Rouen, Jacques Gaillove, 1632.- 360 p
- J. Palsgrave. L’èclaircissement de la alngue française.- Impremerie nationale, 1852.- 1136 p.
- L. Meigret. Le tretté de la grammęre françoęze .- Helbronn Verlag von Gebr.Henninger.-1888.- 211 p.
10. M.Restaut. Principes généraux et raisonnés de la gramaire française.- P. : VLCC.-616 p.
11. J.Tell. Les grammairiens français depuis l’origine de la grammaire en france jusq’aux dernières oeuvres connues.- P. Librairie de Firmin Didot Frères.-1874.- 418 p.
12. E.Winkler. La doctrine grammaticale française d’après Maupas et Oudin.- Halle A.-S. Verlag von Max Niemeyer, 1912.-297 p.
13. Grammaire générale et raisonnée de Port-Royal/Ed. A.Bailly.- Genève : Slatkine reprints, 1968-408 p.
Викладацький склад: Попович Михайло Михайлович – доктор філол.н., професор, зав. кафедри французької мови.
Методика викладання та методи навчання: лекції, групові та індивідуальні консультації.
Лінгвокраїнознавство основної мови
Шифр дисципліни – 6.030500/11/2.14
Курс – 4; семестр – 8; всього годин – 54; 2 кредити
Обов'язкова
Форма контролю – залік
Мета викладання лекційного курсу з лінгвокраїнознавства основної мови полягає в набутті майбутніми фахівцями з французької мови поглиблених знань із соціолінгвістичної характеристики Франції. Він має на меті формування у студентів системи сучасних лінгвокульторологічних знань і відповідних особливостей мовної поведінки носіїв французької мови, та вмінь застосування набутих знань в удосконаленні практики іншомовного спілкування. Курс має велике загальноосвітнє значення, закладаючи основи теоретичної підготовки фахівців-романістів.
Завдання вивчення дисципліни полягає в ознайомленні студентів з такими питаннями:
- географічне положення та економіка Франції
- історія Франції
- адміністративний та територіальний устрій Франції
- населення Франції
- французька мова та франкофонія
- політичне життя Франції
- освіта та наука
- культурне та суспільне життя Франції.
У результаті вивчення даної дисципліни фахівець повинен оволодіти наступними компетенціями:
- соціокультурною компетенцією, яка полягає у знанні національно-культурних особливостей романомовних країн, а також в умінні та навичках побудови використання мовних засобів, розповсюджених у цих країнах, а саме: правила ввічливості, вирази народної мудрості, реєстрові відмінності, діалект і говори;
- дискурсивною компетенцією, яка передбачає володіння дискурсивною стратегією;
- навчальною компетенцією, яка полягає у вмінні вчитися, у здатності спостерігати за новим досвідом і брати в ньому участь, приєднувати нові знання до вже існуючих, застосовувати отримані знання під час самостійної та індивідуальної роботи з науковою літературою.
Змістовий модуль 1. Історія та сьогодення Франції
НЕ 1.1 (Лекція)Франція сьогодні, географічне положення та економіка Франції.
Географічне положення, площа,клімат та рельєф Франції. Природні ресурси та охорона навколишнього середовища. Гірничо-видобувна та енергетична галузь, транспорт та телекомунікації, сільське господарство.
НЕ 1.2 (Лекція) Екскурс в історію Франції.
Античність та середньовіччя, Ренесанс, Французька революція, Імперія, новітня Історія Франції.
НЕ 1.3 (Лекція) Адміністративний та територіальний устрій Франції.
Франція-метрополія, заморські департаменти та території.Адміністративний устрій: комуни, кантони, округи, департаменти, регіони).
НЕ 1.4 (Лекція) Населення Франції. Французька мова та франкофонія.
Демографічна ситуація. Соціо-професійні категорії населення. Поширення ранцузької мови в світі. Політичний аспект франкофонія. Країни-члени французької співдружності.
Змістовий модуль 2. Політичне та культурне життя Франції.
НЕ 2.1 (Лекція) Політичне життя Франції.
Законодавча та виконавча влада Франції. Судова влада. Політичні партії. Виборча система. Символи французької держави.
НЕ 2.2 (Лекція) Освіта та наука у Франції.
Система освіти у Франції. Початкова та середня освіта. Вища освіта. Розвиток науки у Франції.
НЕ 2.3 (Лекція)Культурне життя Франції.
Культурна політика. Театр та кіно, музика у Франції. Медіа.
НЕ 2.4 (Лекція) Суспільне життя.
Французька сім’я сьогодні. Релігія. Соціальна охорона та охорона здоров’я.
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА ДО ДИСЦИПЛІНИ
- Загрязкина Т.Ю. Франция сегодня. – М.: Рольф, 1999. – 240 с.
- Понятин Э.Ю. Франция на ребеже тысячелетий (La France au rensez-vous des millénaires): учебное пособие по страноведению ( на французиком языке) / Э.Ю.Понятин. – М.: АСТ Восток – Запад, 2006. – 297 с.
- Сваткова Т.Д., Вєдіна І.В. Франція. Посібник з країнознавства. – К.: Видавець Карпенко В.М., 2008. – 280 с.
- Сироткин В.Г. История Франции (V Республика). – М.: Высшая школа, 1989.
- СмирновВ.П. Франция: страна, люди, традиции. – М.: Мысль, 1988.
- Франция: Французско-русский страноведческий словарь / Под ред. Л.Г.Ведениной. – Интердиалект, 1997.
- Aghulon M., Nouschi A., Schor R. La france de 1940 à nos jours. – P. : Nathan, 1995.
- Brame G. Chez vous en France. – P. : Dunod, 1993. – 291 p.
- Garchina H.A. A la découverte de la France : – М.: Просвещение, 1992ю
- Grand livre de la France. – P. : Larousse, 1986.
- Histoire de la France. – P. : Seuil, 1987.
- Labrune G., Toutain Ph. L’Histoire de la france. Chronologie. – P. : Nathan, 1986.
- Le Français dans le monde. La France régionale. – 1972. – №12. – 115 p.
- Manfred A. Histoire de la france de 1917-1918 aux années soixante-dix. – Moscou : Progrès, 1980.
- Mauger G. Cours de langue et de civilisation françaises. – P. : Hachette, 1987, – 279 p.
Викладацький склад: Кутасевич Галина Ярославівна – канд.філол.н, доцент кафедри французької мови.
Методика викладання та методи навчання: лекції, групові та індивідуальні консультації.
Сучасні методи дослідження мови
Шифр дисципліни – 6.030500/11/5.03
Курс – 4; семестр – 8; всього годин – 108; 3 кредити
Вибіркова
Форма контролю - залік
Будь-яка галузь людського пізнання повинна мати поряд з об’єктом і предметом дослідження систему теоретичних принципів, прийомів, методик їх вивчення, які б органічно пов’язувалися як з їх природою, так і з відповідною лінгвістичною теорією та загальною методологією наукового пізнання цієї природи.
Лінгвістика протягом історії свого розвитку виробила багато власних методів аналізу мовних явищ, які складають методологічну основу дослідження цієї науки. Крім того, в лінгвістиці широко використовуються методи, запозичені з інших наук, що удосконалює і урізноманітнює методологію мовознавчих досліджень.
Отже, основна мета даного курсу – сфоромувати в студента науково-дослідницьку компетенцію в галузі мовознавства. Курс має завданням зосередити увагу студента на ключовому аспекті будь-якого наукового дослідження, а саме методах і прийомах його проведення. Показати, зокрема, що являє собою мовознавче дослідження як цілісна праця, детально ознайомити студентів з науково-теоретичними принципами використовуваних у мовознавчих дослідженнях методів, продемонструвати різні можливості їх практичного застосування в дослідницькій роботі, розкрити їх переваги й недоліки, з’ясувати їх внутрішній зв’язок з різними науковими парадигмами мовознавства.
Навчальний план не передбачає практичних занять з цього курсу, тому ряд тем розглядається в режимі демонстрації практичних можливостей використання певних методичних прийомів у вивченні відповідного мовного явища.
Курс “ Сучасні методи дослідження мови” є логічним продовженням до курсу “Основи наукових досліджень”, який читається студентам на третьому курсі.
В результаті вивчення дисципліни фахівець повинен з н а т и :
Як організовується наукове дослідження.
- Які висуваються вимоги до наукової роботи.
- Якою є теоретична основа наукових досліджень.
- Як класифікуються наукові теорії.
- Що являють собою методи наукових досліджень.
- У чому полягає відмінність конкретно наукових методів від загальнонаукових.
- Які методи використовуються в мовознавчих дослідженнях.
- Які передумови використання кожного із методів.
Підготовлений фахівець повинен в м і т и використовувати при написанні студентських наукових робіт принципи й прийоми таких методів:
1) описового; 2) порівняльно-історичного; 3) зіставного (контрастивного, типологічного); 4) структурного (дистрибутивного і трансформаційного аналізу); 5) компонентного аналізу; 6) лінгвогеографії; 7) соціолінгвістики; 8) психолінгвістики; 9) окремі прийоми квантитативного (математичного й статистичного методів).
Програма передбачає 34 год. лекційних занять і 108 год. самостійної роботи студентів. Самостійна робота студента включає: опрацювання і засвоєння того теоретичного матеріалу, який висвітлюється в лекціях; виконання практичних завдань, роботу з різними науково-теоретичними джерелами, в яких описуються методи наукових досліджень; виконання письмових контрольних робіт .
Зміст дисципліни
1. Організація наукового дослідження
Складові частини наукового дослідження
Об’єкт та предмет наукового дослідження
Мета і завдання дослідження
Етапи дослідження
Прийоми проведення наукового дослідження
2. Методологія наукових досліджень
Визначення поняття методології
Місце методологї в наукових дослідженнях
Наукові принци оцінки подій і явищ:
Принцип історизму наукових досліджень
Принцип об’єктивізму наукових досліджень
Принцип причинного взаємозв’язку явищ
3.Загальні поняття про методи наукового аналізу
Термінологічні значення терміну “метод”
Вихідні прийоми наукового аналізу: індукція, дедукція, аналіз, синтез.
4. Описовий метод
Прийоми зовнішньої інтерпретації мовних явищ
Прийом внутрішньої інтерпретації мовних явищ
5. Порівняльно-історичний метод
Історія виникнення методу
Теоретичні основи методу
Прийом зовнішньої реконструкції
Прийом внутрішньої реконструкції
Метод глотохронології
Теорії моногенезу і полігенезу мов
Метод лігвогеографії
6. Зіставний (контрастивний) метод
Проблема мовних універсалій
Типологічні ознаки мов
Типологічні характеристики різних мовних рівнів
7. Структурні методи дослідження мов
Теоретичні засади структурних методів
Дистрибутивний аналіз
Методика безпосередніх складників
Трансформаційний аналіз
Компонентний аналіз
8. Методи соціо-лінгвістики і психолінгвістики
Метод анкетування
Метод інтерв’ю
Метод спостереження
Метод асоціативного експерименту
Метод спрямованого експерименту
Метод оцінки значень Ч.Осгуда
9. Квантитативні методи дослідження мови
Кількісні обчислення
Метод лінгвостатистики
Основні поняття лінгвостатистики
Кореляційний аналіз
Поняття вибірки
Критерій хі квадрат
Визначення квадратичних відхилень
Аналіз частоти вживання мовного елемента
За критерієм Стьюдента
10. Методи комунікативної лінгвістики
Семіотичний аналіз
Прагматичний аналіз
Структурний аналіз
Дискурс-аналіз
Контент аналіз
Трансакційний аналіз
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА ДО ДИСЦИПЛІНИ