Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича факультет іноземних мов european Credit Transfer System

Вид материалаДокументы

Содержание


НЕ1.5. Виробництво і витрати виробництва
НЕ 1. 7. Види ринків та їх інфраструктура
НЕ 1. 9. Форми доходів в ринковій економіці
НЕ 2.2. Загальні закономірності макроекономічної динаміки
НЕ 2.3. Фінансова система країни. Податки та державний бюджет
НЕ 2.5. Економічна політика держави
НЕ 2.6. Світове господарство та глобалізація світогосподарських зв’язків
НЕ 2.7. Форми міжнародних економічних відносин
Основна література до дисципліни
Курс – 3; семестр – 6; всього годин – 108; 3 кредити
Мета викладання дисципліни
Н.Е.1.2. Розвиток, соціалізація і виховання особистості. Здоров’я школяра
Н.Е.1.3 Система освіти в Україні
Н.Е.1.4 Педагогічний процес
Н.Е.2.4. Загальні методи виховання
Н.Е.2.14. Фізичне і естетичне виховання
Н.Е.2.18. Класний керівник. Його роль і місце у формуванні особистості
Н.Е.2.19. Родинне та суспільне виховання
Н.Е.2.20. Взаємодія школи, сім’ї і громадськості у вихованні
Н.Е.3.5. Закономірності і принципи навчання
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
НЕ1. 4. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага

Поняття попиту. Закон і функція попиту. Крива попиту. Нецінові фактори попиту.

Поняття пропозиції. Закон пропозиції. Функція пропозиції. Крива пропозиції. Нецінові фактори пропозиції.

Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага. Надлишок і дефіцит.

Еластичність попиту і пропозиції. Еластичність попиту по ціні та її вирахування. Фактори інової еластичності попиту. Еластичність попиту по доходу. Перехресна еластичність. Еластичність пропозиції, її вирахування та основні фактори.

НЕ1.5. Виробництво і витрати виробництва

Поняття витрат виробництва. Теорія витрат виробництва та її сучасна концепція. Економічні та бухгалтерські витрати. Види витрат виробництва: валові, середні та граничні витрати.

Витрати виробництва у короткотривалому періоді діяльності фірми. Постійні та змінні витрати. Закон спадної віддачі.

Витрати виробництва у довготривалому періоді діяльності фірми. Ефект масштабу виробництва: позитивні та негативні сторони.

Суть і показники економічної та соціальної ефективності виробництва. Основні напрямки мінімізації витрат та підвищення ефективності виробництва.
НЕ 1.6. Типи ринкових структур

Поняття ринкової структури. Типи ринкових структур: досконала конкуренція, монополістична конкуренція, олігополія, монополія. Ідеальні і реальні ринкові структури. Чинники ринкових структур: кількість продавців і покупців, диференціація продукту, контроль над ціною, нецінова конкуренція, перешкоди до вступу.

Ринок досконалої конкуренції. Оптимальний випуск фірми. Правило беззбитковості і виходу фірми з ринку. Ціна рівноваги для фірми та галузі в коротко- і довготривалому періодах.

Суть монополії та її ознаки. Причини виникнення і способи класифікації монополій. Оптимальний випуск для монополії. Короткотривала і довготривала рівновага. Економічні наслідки монополії. Регульована монополія. Монопсонія.

Монополістична конкуренція: поняття і поширення. Оптимальний випуск продукції. Рівновага ринку в коротко- і довготривалому періодах. Нецінова конкуренція.

Олігопольний ринок. Взаємна залежність фірм і складність прогнозування ситуації на олігопольному ринку. Форми олігопольної поведінки фірм.

НЕ 1. 7. Види ринків та їх інфраструктура

Основні елементи структури ринку та закономірності її формування. Способи класифікації та види ринків.Суть і функції ринкової інфраструктури.

Ринок товарів і послуг, його структура та інфраструктура. Товарна біржа та її функції. Особливості формування і функціонування товарного ринку та його інфраструктури в Україні.

Ринок природних ресурсів. Земля – як об'єкт купівлі-продажу. Економічна рента. Ціна землі.

Ринок капіталів. Кредит як форма ринку капіталів. Джерела позичкового капіталу. Принципи кредитування. Норма позичкового відсотка. Види кредиту: комерційний, банківський, споживчий, іпотечний, державний, міжнародний. Банки та небанківські фінансово-кредитні установи.

Ринок праці, його особливості. Структура та інфраструктура ринку праці. Біржі праці та їх функції. Фонд зайнятості. Служба зайнятості і ринок праці в Україні.

Ринок цінних паперів. Види цінних паперів та їх роль в ринковій економіці. Дивіденд і курс акцій. Інфраструктура ринку цінних паперів, функції фондової біржі. Фондовий ринок та особливості його формування і функціонування в Україні.
НЕ 1. 8. Підприємництво. Форми організації та механізм управління підприємницькою діяльністю

Суть, принципи, види та умови підприємницької діяльності. Підприємство як організаційна форма господарювання.

Класифікація підприємств за формами власності (приватне, колективне, комунальне, державне, змішане, спільне, іноземне), заснування (унітарне, корпоративне), за розміром (мале, середнє, велике). Особливості казенних підприємств. Господарські товариства. Об’єднання підприємств.

Управління підприємством. Суть та функції менеджменту. Організаційна структура підприємств. Мркетинг, його функції та сучасна концепція.

НЕ 1. 9. Форми доходів в ринковій економіці

Ринковий механізм розподілу доходів. Форми доходів. Проблема нерівності в доходах. Крива Лоренца. Індекс Джині.

Суть, форми і системи заробітної плати. Мінімальна заробітна плата Номінальна і реальна заробітна плата.

Рента як форма реалізації власності на виняткові ресурси. Земельна рента. Типи і види земельної ренти.

Позичковий процент. Норма позичкового проценту. Фактори, що впливають на ставку процента.

Прибуток. Непередбаченість і ризик у бізнесі. Фактори, то зумовлюють диференціацію прибутку. Економічний прибуток.

ЗМ 2. Макроекономіка і мегаекономіка.

НЕ 2. 1 Національна економіка: структура та показники розвитку

Макроекономічний підхід до економіки як до цілого. Галузева й територіальна структури національної економіки. Первинне, вторинне, третинне виробництво. Макроекономічні пропорції.

Оцінка результатів національного виробництва. Національне рахівництво і значення національних рахунків. Валовий внутрішній продукт (ВВП) і його розрахунок. Валовий національний продукт. Чистий внутрішній продукт. Національний доход. Особистий доход до і після сплати податків.

Рівень цін та макроекономічні показники. Реальний та номінальний ВВП. Індекс цін і дефлятор ВВП.

ВВП і суспільний добробут. Рівень життя. Показники рівня життя.

НЕ 2.2. Загальні закономірності макроекономічної динаміки

Сукупний попит (АD), і сукупна пропозиція (AS), нецінові фактори їхньої зміни. Загальна модель макроекономічної рівноваги (АD-АS) та особливості класичного і кейнсіанського підходів до її побудови. Проблеми макроекономічної рівноваги в Україні.

Економічне зростання та його показники. Фактори економічного зростання.

Циклічність як загальна форма економічної динаміки. Суть економічного циклу та його фази. Види та механізм циклічних коливань. Структурні кризи та структурна перебудова економіки. Теорія довгих хвиль Н. Кондратьєва.

Суть, причини і типи інфляції. Показники для вимірювання інфляції та її види. Вплив інфляції на економіку. Інфляція і перерозподіл доходів у суспільстві. Особливості антиінфляційних заходів в Україні.

Зайнятість і безробіття в ринковій економіці. Види і показники безробіття. Вплив безробіття на економічне зростання. Інфляція і безробіття. Засоби боротьби з безробіттям. Державна політика зайнятості в Україні.

НЕ 2.3. Фінансова система країни. Податки та державний бюджет

Необхідність, суть та функції фінансів. Поняття фінансової системи. Фінанси держави, підприємств та домашніх господарств.

Державний бюджет, його надходження та видатки.

Податки та їх функції. Види податків. Прямі, непрямі, та „соціальні” податки. Система оподаткування. Фіскальна політика держави та механізм її реалізаії. Крива Лаффера.

Проблеми бюджетної політики. Причини та наслідки бюджетного дефіциту. Державний борг та методи його регулювання

Податково-бюджетна політика в Україні.

НЕ 2.4. Грошово-кредитна система

Суть і функції грошей. Еволюція грошей і їх види.

Ринок грошей. Пропозиція грошей. Грошові агрегати (МІ, М2, МЗ, L). Попит на гроші для операцій. Попит на гроші з боку активів. Загальний попит на гроші. Рівновага на ринку грошей.

Грошово-кредитна система. Функції і статус Центрального банку. Інструменти грошово-кредитної політики: облікова ставка, резервна норма,операції з цінними паперами. Комерційні банки в банківській системі. Функції та операції комерційних банків.

Грошово-кредитна політика та її ефективність. Сучасна грошово-кредитна політика України.

НЕ 2.5. Економічна політика держави

Фіаско ринку та державне втручання в економіку.

Структура цілей економічної політики держави. Підходи сучасних шкіл і напрямків економічної теорії до досягнення даних цілей. Межі державного впливу на економіку.

Адміністративні та економічні методи державного регулювання економіки. Основні напрямки та інструменти економічної політики держави. Фіскальна та грошово-кредитна політика, соціальна та зовнішньоекономічна політика.

Необхідність соціального захисту населення. Державна політика доходів. Цінова політика. Політика зайнятості. Система соціальної допомоги. Індексація і компенсація доходів. Субсидії. Система соціального страхування. Система соціального захисту населення в Україні.

Економічна політика держави в Україні.

НЕ 2.6. Світове господарство та глобалізація світогосподарських зв’язків

Етапи становлення та основні риси світового господарства. Структура світового господарства.

Теоретичні основи міжнародного поділу праці (МПП). Чинники, що визначають МПП. Суть та структура міжнародних економічних відносин.

Суть, етапи та форми міжнародної економічної інтеграції. Фактори, що визначають інтеграційні процеси. Головні інтеграційні угрупування світу. Участь України у міжнародних економічних організаціях. Проблеми інтеграції України у світову економіку.

Глобалізація як нова форма світогосподарських зв’язків. Характеристика глобальної економіки. Рівні глобалізації. Форми прояву та фактори глобалізації. Вплив глобалізації на розвиток світового господарства. Глобалізація та загострення загально цивілізаційних проблем. Передумови та шляхи вирішення глобальних проблем.

НЕ 2.7. Форми міжнародних економічних відносин

Міжнародна торгівля і світовий ринок. Попит і пропозиція на світовому ринку. Формування світових цін.

Міжнародна кооперація та науково-технічне співробітництво. Спільні підприємства та спільні проекти. Спеціальні (вільні) економічні зони.

Міжнародні валютні відносини. Структура та етапи розвитку МВС. Міжнародні фінансово-кредитні заклади та їх роль у регулюванні світогосподарських зв’язків. Міжнародний рух капіталів: сутність, форми, масштаби, динаміка і географія. Інвестиційний клімат та інвестиційні ризики.

Міжнародна міграція робочої сили.

Торговий і платіжний баланс, їх складові та методи регулювання.

Місце України в системі міжнародних економічних відносин.


ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА ДО ДИСЦИПЛІНИ
  1. Галушка З.І., Комарницький І.Ф., Нікіфоров П.О. Економічна теорія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Чернівці: Рута. – 2007. – 300 с.
  2. Економічна теорія: Курс лекцій / За ред. Комарницького І.Ф. – Чернівці: Рута, 2006. – 332 с.
  3. Економічна теорія: Політекономія: Підручник. – За редакцією Базидевич В.Д. – 4-те вид., стер. – К.: Знання-Прес, 2005. – 615 с.
  4. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Відп. ред.. Г.Н. Климко. – 5те вид., випр. – К.: Знання-Прес, 2004. – 615 с. Посилання в Інтернеті: b.info/text/Econom/polit/ index.html.
  5. Основи економічної теорії. Підручник / А.А.Чухно, П.С. Єщенко, Г.Н. Климко. – К.: Вища школа. – 2001. – 606 с.


Викладацький склад. Дисципліна викладається викладачами кафедри економічної теорії та менеджменту ЧНУ (Заволічна Т.Р., Кравець В.І).

Методика викладання та методи навчання. Навчальний курс складається із чотирьох кредитів. По кожному з кредитів викладач читає 4-годинну установчу лекцію, у якій висвітлює основні теоретичні

проблеми модуля, дає індивідуальні і групові завдання для самостійної роботи над модулем. Крім

лекційних занять передбачаються по кожному із трьох модулів по 6 годин семінарських і практичних

занять та по 2 години для індивідуальних консультацій.

Оцінювання.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських, практичних та індивідуальних

занять, самостійної роботи. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання

на завершальному етапі.


Педагогіка

Шифр дисципліни – 6.020303/00/2.06

Курс – 3; семестр – 6; всього годин – 108; 3 кредити

Обов'язкова

Форма контролю – іспит


Програма нормативного курсу “Педагогіка” включає відомості історії педагогіки, кращі здобутки народної педагогіки, ідеї педагогічної думки, надбання, теоретичні положення вчених та практиків.

Мета викладання дисципліни: сформувати у студентів готовність до здійснення навчально-виховного процесу в закладах освіти.

Завдання:

- навчити студентів організовувати і здійснювати виховний процес в освітніх закладах;

- підготувати до проведення уроків та позаурочних форм навчальної діяльності;

- сформувати розуміння сутності і значення педагогічної теорії і практики для розвитку підростаючого покоління.

Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:знати що таке педагогіка; визначення основних категорій педагогіки, розуміти міжпредметні зв’язки педагогіки з іншими науками і особливо з соціальною педагогікою; визначення виховання; основні напрями виховання, структуру і різноманітність форм виховної роботи, суть основних методів і прийомів виховання, особливості роботи класного керівника, визначення дидактики, історію дидактики, сучасні дидактичні підходи; розуміти процес навчання як цілісну дидактичну систему; основні документи, що визначають зміст освіти; закономірності принципи навчання; основні методи навчання; ефективні засоби навчання; види і форми навчання організації навчального процесу; методи перевірки і оцінки результатів навчання; визначення диференційованого навчання, модульного, інтегрованого навчання, контекстного навчання, що таке позакласне і позашкільне навчання; визначення і основні складові педагогічної майстерності; визначення школознавства і основні принципи управління загальноосвітньою школою; посадові обов’язки представників органів громадського і державного управління ЗОШ; вміти розпізнавати форми, методи, засоби виховання; скласти сценарій виховного заходу і психолого-педагогічну характеристику на клас і на учня; виконувати реферативні роботи, творчі роботи, схеми з курсу; визначати які принципи, методи, засоби застосував учитель при поясненні матеріалу; скласти урок і бачити у готовому конспекті структурні елементи уроку; правильно підібрати методи оцінки знань учнів; організувати диференційоване, інтегроване, контекстне навчання; скласти план роботи соціального педагога.


Змістовий модуль 1

Загальні засади педагогіки

Н.Е.1.1. Педагогіка як наука і навчальний предмет

Педагогіка як наука про виховання. Предмет педагогіки національної школи та основні її категорії Структура і галузі педагогіки. Зв’язок педагогіки з іншими науками. Основні джерела педагогіки.

Н.Е.1.2. Розвиток, соціалізація і виховання особистості. Здоров’я школяра

Поняття розвитку і формування особистості. Виховання як провідний фактор розвитку і формування особистості. Основні фактори розвитку та формування особистості. Взаємозв’язок розвитку, виховання та навчання.

Н.Е.1.3 Система освіти в Україні

Поняття про систему освіти. Фактори, які впливають на формування системи освіти. Законодавство України про освіту. Структура системи освіти в Україні. Характеристика основних типів навчальних закладів.

Н.Е.1.4 Педагогічний процес

Суть педагогічного процесу, його рушійні сили.

Системність і цілісність педагогічного процесу.

Закономірності та етапи організації педагогічного процесу.

Н.Е.1.5. Порівняльна педагогіка

Порівняльна педагогіка як наука: становлення, сучасний стан.

Освіта в США; розвинених європейських країнах –Англії, Франції, Німеччині, Австрії; країнах Азії – Японії, Китаї.

Змістовий модуль 2

Теорія виховання

Н.Е.2.1. Процес виховання як система

Процес виховання, його специфіка, структурні елементи, рушійні сили. Етапи процесу виховання. Управління процесом виховання. Виховання як спеціально організований і свідомо здійснюваний педагогічний процес. Зміст і результати виховання. Діяльнісно-особистісна концепція виховання. Суб’єкти і об’єкти процесу виховання. Особистісно-орієнтоване виховання. Самовиховання. Перевиховання.

Н.Е.2.2. Проблема мети і завдань виховання

Проблема мети виховання. Український виховний ідеал, його складові.

Мета виховання в сучасній школі .Завдання виховання.

Н.Е.2.3. Закономірності і принципи виховання

Закономірності процесу виховання. Принципи виховання і їх спрямованість на засвоєння молоддю загальнолюдських, духовних цінностей, зв’язок виховання з життям; єдність свідомості і поведінки; виховання у праці, інтегративність виховання, гуманізація виховання.

Н.Е.2.4. Загальні методи виховання

Поняття, суть і класифікація методів виховання. Методи формування свідомості особистості. Методи організації і діяльності та формування досвіду суспільної поведінки. Методи стимулювання поведінки та діяльності. Методи контролю, самоконтролю та самооцінки.

Н.Е.2.5. Засоби виховання

Система засобів виховання. Засоби всебічного розвитку особистості. Взаємозв’язок методів і засобів виховання

Н.Е.2.6. Зміст процесу виховання

Поняття про зміст виховання. Особливості змісту виховання в сучасній школі. Базова культура особистості: зміст і шляхи формування

Н.Е.2.7. Розумове виховання і формування наукового світогляду

Мета і завдання розумового виховання. Сутність і складові інтелектуальної культури особистості. Науковий світогляд та його складові. Шляхи розумового виховання.

Н.Е.2.8. Громадянське виховання

Мета і завдання громадянсько виховання. Громадянська культура. Патріотизм. Етнічне самоусвідомлення. Політична освіченість. Шляхи громадянського виховання.

Н.Е.2.9. Статеве виховання і підготовка до сімейного життя

Мета, завдання і шляхи статевого виховання. Підготовка молоді до сімейного життя: загально соціальна, моральна, психологічна, правова, господарсько-економічна, естетична.

Н.Е.2.10. Моральне виховання

Поняття про мораль та систему моральних цінностей. Мета і завдання морального виховання. Шляхи морального виховання.

Н.Е.2.11. Виховання свідомої дисципліни та відповідальності

Сутність поняття «шкільна дисципліна», «обов’язок», «відповідальність». Шляхи і методи формування свідомої дисципліни: доцільний режим, система вимог, чіткий контроль, особистий приклад.

Н.Е.2.12. Економічне, правове та екологічне виховання

Мета і завдання правового виховання. Сутність та етапи екологічного виховання. Форми і методи економічного виховання.

Н.Е.2.13. Трудове виховання і профорієнтаційна робота

Мета і завдання трудового виховання. Етапи трудового виховання. Вимоги до організації праці неповнолітніх. Компоненти профорієнтаційної роботи з молоддю.

Н.Е.2.14. Фізичне і естетичне виховання

Сутність та складові естетичної свідомості. Джерела і форми естетичного виховання. Мета і завдання фізичного виховання. Зміст, шляхи і методи фізичного виховання

Н.Е.2.15. Форми організації виховного процесу

Загальна характеристика форм організації виховного процесу та їх класифікація. Вибір форм виховання. Основна дія вчителя при організації виховних заходів. Індивідуально-виховна робота з учнями. Масові, групові та індивідуальні форми виховної роботи. Характеристика окремих виховних заходів: бесіда, класні збори, вікторина, конкурс, КВК, свята, тематичні дні, тижні, КТС, тощо

Н.Е.2.16. Технологія виховання

Поняття про технологію виховання. Комплексний підхід. Тематика виховних справ. Виховна справа як система

Н.Е.2.17 Виховання учнівського колективу

Колектив і особистість. Взаємозумовленість розвитку колективу й особистості. Динаміка, етапи і структура розвитку колективу. Вплив колективу на особистість дитини. Вчення А.С.Макаренка про колектив. В.О.Сухомлинський про колективне виховання. Педагогічне керівництво колективом.

Н.Е.2.18. Класний керівник. Його роль і місце у формуванні особистості

З історії питання. Роль інституту класного керівництва у сучасних умовах. Педагогічна діагностика в роботі класного керівника. Значення та завдання педагогічної діагностики в педагогічній діяльності. Зміст і форми виховної роботи класного керівника. Планування роботи класного керівника. Завдання та зміст роботи методоб’єднань класних керівників.

Н.Е.2.19. Родинне та суспільне виховання

Сім’я як специфічна педагогічна система. Сімейне виховання в різні періоди розвитку суспільства. Правові основи сімейного виховання. Взаємодія школи і сім’ї у вихованні дітей та молоді. Суспільне виховання

Н.Е.2.20. Взаємодія школи, сім’ї і громадськості у вихованні

Завдання, зміст і методика виховання дітей в сім’ї. Шляхи підвищення педагогічних знань батьків. Види й методи роботи з батьками учнів. Залучення громадськості до виховання дітей. Церква і виховання підростаючого покоління. Дитячі та юнацькі організації

Н.Е.2.21. Діагностика вихованості

Діагностика і вимірювання вихованості. Критерії вихованості. Ступені вихованості. Методи діагностики вихованості

Н.Е.2.22. Позакласне та позашкільне навчання і виховання

Загальне поняття про позакласну і позашкільну роботу. Завдання, зміст і основні напрямки позакласної роботи. Позашкільна виховна робота, її завдання і зміст. Позашкільні навчально-виховні заходи і основні напрямки їх здійснення. Взаємозв’язок позакласної і позашкільної роботи.

Змістовий модуль 3

Дидактика

Н.Е.3.1. Дидактика:Історія розвитку, сучасні підходи

Об’єкт і предмет дидактики. Історія розвитку дидактики. Основні дидактичні концепції. Навчання і розвиток у гуманістичній дидактиці.

Н.Е.3.2. Процес навчання як система

Суть процесу навчання. Основні функції навчання та шляхи їх реалізації. Компоненти процесу навчання.

Н.Е.3.3. Діяльність вчителя у навчальному процесі

Структура діяльності вчителя у навчальному процесі. Основні етапи оволодіння знаннями. Мотивація навчання школярів

Н.Е.3.4 Зміст загальної середньої освіти

Поняття і сутність змісту загальної середньої освіти. Джерела і фактори формування змісту освіти. Теорії організації змісту освіти. Нормативні документи, що визначають зміст освіти

Н.Е.3.5. Закономірності і принципи навчання

Класифікація закономірностей навчання. Основні принципи навчання, їх вплив на характер пізнавальної діяльності учнів і діяльності вчителя та їх характеристика. Проблеми реалізації принципів навчання у школі. Співвідношення принципів і правил навчання.

Н.Е.3.6 Методи навчання

Визначення методів навчання. Основні функції методів навчання. Прийом як складова частина методу навчання і як самостійна дидактична категорія. Різні підходи до класифікації методів навчання.

Н.Е.3.7 Характеристика методів навчання

Характеристика методів організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності. Основні ознаки методів стимулювання і мотивації учіння, характеристика методів контролю і самоконтролю у навчанні ( Ю. Бабанський). Вибір методів навчання

Н.Е.3.8 Засоби навчання

Поняття засобів навчання та їх класифікація. Прості і складні засоби.

Матеріальні засоби навчання. Засоби матеріалізації розумових дій.

Н.Е.3.9 Види і форми навчання

Класифікація та характеристика видів навчання. Історичні форми організації навчального процесу. Основні існуючі форми організації навчального процесу (урок, екскурсія, самостійна робота, факультативи). Виникнення і розвиток класно-урочної системи навчання.

Н.Е.3.10. Урок – одна з основних форм організації навчально-виховного процесу

Традиційна типологія уроків. Структура уроку залежно від мети. Вимоги до сучасного уроку. Основні етапи підготовки учителя до уроку. Нетрадиційні уроки. Співпраця учителя і учнів. Диференційоване, індивідуалізоване, інтегроване, модульне навчання у сучасній школі

Н.Е.3.11. Перевірка і оцінка результатів навчання

Суть і основні види контролю. Освітнє, виховне і розвиваюче значення оцінки знань, умінь і навичок учнів. Основні вимоги до оцінки знань, умінь і навичок учнів. Критерії і норми оцінок.

Змістовий модуль 4

Школознавство

Н.Е.4.1. Управління освітою: сутність, історія розвитку, сучасний стан

Поняття про управління, педагогічний менеджмент. Державне управління системою загальної середньої освіти. Школа як педагогічна система й об’єкт управління.

Н.Е.4.2. Наукові засади внутрішньошкільного управління

Принципи управління освітою. Керівництво навчально-виховною роботою школи.

Планування роботи школи.

Н.Е.4.3 Методична робота в школі

Зміст і методика роботи педагогічної ради. Предметні методичні об’єднання. Самоосвіта вчителів. Організація допомоги молодому вчителю.

Н.Е.4.4. Вивчення передового педагогічного досвіду

Поняття передового педагогічного досвіду. Вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду. Втілення досягнень педагогічної науки в шкільну практику.


ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА ДО ДИСЦИПЛІНИ
  1. Бех І. Виховання особистості у 3 частинах.-К., 2002-2004
  2. Бордовская Н.,Реан А. Педагогіка.-Спб.:Питер,2008.-304 с.
  3. Вишневський Омелян Теоретичні основи педагогіки.- Київ, 2004.
  4. Волкова Н.П. Педагогіка.- Київ, 2002.
  5. Галузинський В.М., Євтух М.Ю. Педагогіка:теорія та історія.-Рівне, 1996.
  6. Зайченко І.В. Педагогіка. Навчальний посібник.- Чернігів, 2003.
  7. Історія педагогіки / за ред. М.С. Гриценка.- К., 1973.
  8. Кравець В.П. Історія української школи і педагогіки.- Тернопіль, 1994.
  9. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка.-Київ, 2003.
  10. Матвієнко О.В. Практикум з курсу «Теорія виховання».-К., 2001.
  11. Мацьопа Р.Л., Платаш Л.Б. Модульна технологія курсу «Педагогіка». Модуль 2. Методика виховної роботи.-Чернівці, 2005.
  12. Мойсеюк Неля Педагогіка.- К., 2002.
  13. Педагогика / под ред. Ю.Бабанского .- М., 1996.
  14. Педагогіка / за ред. М.Ярмаченка.- К., 1996.
  15. Пенішкевич Д.І. Розвиток українського шкільництва на Буковині.- Чернівці, 2002.
  16. Подласый И.П. Педагогика.- М., 1996.
  17. Сухорський С. Освіта закордоння.- Львів, 1995.
  18. Фіцула М.М. Педагогіка.- К., 2002.
  19. Харламов И.Ф. Педагогика.- М., 1990.
  20. Щербань П.М. Прикладна педагогіка.-Київ, 2002.


Історія мови

Шифр дисципліни – 6.020303/11/2.11

Курс – 3; семестр – 6; всього годин – 90; 2,5 кредитів

Обов'язкова

Форма контролю – іспит


Мета курсу « Історія французької мови » - вивчення зовнішніх та внутрішніх факторів, які сприяють еволюції французької мови; висвітлення загальних проблем, які пов’язані з мовним розвитком; зміни у лексичній, фонетичній та граматичній будові французької мови на різних етапах її розвитку.

Завдання вивчення курсу з історії французької мови: виявлення найголовніших закономірностей еволюції французької мови, вивчення основних екстралінгвістичних факторів, які впливають на діахронічні зміни в системі французької мови, огляд найважливіших проблем, пов’язаних з вивченням ново - французького періоду.

У результаті вивчення дисципліни фахівець повинен оволодіти наступними компетенціями :

- соціальною та соціолінгвістичною компетенціями, які передбачають розвиток уміння адекватно спілкуватися у романомовних країнах, а саме: правильно вибрати тематику, форму комунікації та ін.;

- соціокультурною компетенцією, яка полягає у знанні національно-культурних особливостей романомовних країн, а також в умінні та навичках побудови використання мовних засобів, розповсюджених у цих країнах, а саме: правила ввічливості, вирази народної мудрості, реєстрові відмінності, діалект і говори;

- дискурсивною компетенцією, яка передбачає володіння дискурсивною стратегією;

- навчальною компетенцією, яка полягає у вмінні вчитися, у здатності спостерігати за новим досвідом і брати в ньому участь, приєднувати нові знання до вже існуючих, застосовувати отримані знання під час самостійної та індивідуальної роботи з науковою літературою.


ЗМ 1. СТАРО-ФРАНЦУЗЬКИЙ ПЕРІОД

НЕ 1.1. (Лекція)

Історичні умови розвитку старо-французької мови

Епоха феодалізму. Територіальна, економічна і політична роздрібненість Франції. Мовна роздрібненість. Діалекти старо-французької мови. Єдність і відмінність діалектів. Відсутність переваг одних діалектів перед іншими. Відсутність загально-французької літературної мови і єдиних мовних норм. Панування латинської мови як мови релігії, держави, науки і культури.

НЕ 1.2. (Лекція)

Основні явища в розвитку фонетичної системи старо-французької мови

1.Система вокалізму. Дифтонги і трифтонги. Тенденція до монофтонгізації. Назалізовані голосні і тенденції до зміни в системі назалізованих голосних. Наявність парокситонічного наголосу в складах на редуковане е.

2. Система консонантизму. Африкати. Міжзубні фрикативні і їх зникнення. Втрата лабіалізованого елемента ku, gu. Продовження

тенденції до спрощення груп приголосних. Зникнення приголосних перед голосними. Вокалізація l приголосними. Поступова втрата кінцевого t після голосного. Епентеза, вимова і орфографія старо-французької мови.

НЕ 1.3. (Лекція)

Розвиток граматичної будови старо-французької мови. Морфологія.

Іменник. Категорія роду, числа і відмінка. Двох відмінкова флексія. ЇЇ типи. Тенденція до відмирання відмінків. Артикль,

його типи і форми, їх походження і розвиток. Початок оформлення означеності і неозначеності імені. Прикметники, їх походження, розвиток їх форм. Розвиток ступенів порівняння. Тенденція до вирішення форм роду. Займенники, їх типи, походження, розвиток їх форм, семантика і функції. Відсутність чіткої диференціації у вживанні наголошених і ненаголошених форм особових займенників. Недиференційованість функцій присвійних і вказівних займенників та займенникових прикметників.

Дієслово. Походження і розвиток I, II, III груп дієслів. Продуктивні і непродуктивні групи. Походження і розвиток дійсного способу. Відсутність чіткої диференціації у значенні часових форм минулого часу. Достатність особових

закінчень для вираження категорії особи і числа та необов’язковість вживання особових придієслівних займенників. Походження і розвиток форм і функцій особливих конструкцій для вираження тривалості й інтенсивності дії. Походження і розвиток форм дієприкметників. Герундій. Розвиток питальної форми.

НЕ 1.4. (Лекція)

Синтаксис

Будова речення у старо-французькій мові. Відсутність сталого порядку слів як характерна риса старо-французької мови. Питання про взаємовплив решток відмінкової флексії і порядку слів у реченні. Слаборозвинений гіпотаксис і переважання паратаксису.

НЕ 1.5. (Лекція)

Розвиток словникового складу старо-французької мови

Лексичний фонд, успадкований від латинської мови. Лексико - семантичні групи успадкованого фонду. Кельтські і германські елементи. Основні типи словотворення. Переважання суфіксації і префіксації. Збагачення словника шляхом запозичення.

НЕ 1.6. (Лекція)

Історичні умови розвитку французької мови в XIV- XVI ст.

Процес територіального і політичного об’єднання Франції в XIV- XVI ст. Зміцнення центральної влади, посилення ролі і

значення франсійського діалекту. Проникнення французької мови в сферу офіційних та адміністративних актів та боротьба з латинською мовою як офіційною. Двомовність в сфері адміністративного діловодства і судочинства у зв’язку зі вживанням латинської і французької мови. Недоліки і незручності двомовності. Зростання кількості перекладів з класичної мови та її значення для розвитку французької літературної мови. Основні проблеми процесу становлення французької національної мови в XVI ст. Епоха Відродження. Проблема юридичного визнання французької мови як офіційної і витіснення латинської мови. Вирішення проблеми шляхом видання ордонансу 1539 р. Роль « Плеяди » в розвитку французької мови і збагачення її словника. Вплив праці Дю- Белле « Про захист французької мови » ( 1549 ) на зміцнення її ролі як національної літературної мови. Значення книгодрукування для розширення сфер вживання французької мови. Проблема орфографії французької мови. Розходження між вимовою і написанням слів. Демократичні тенденції в питанні про реформу орфографії . Проекти Мегре Рамуса та ін. Причини відхилення проектів реформи орфографії. Проблема створення нормативної граматики французької мови. Граматика Дюбуа, Мегре Рамса, Етьєна та ін., їх недоліки.

НЕ 1.7. (Лекція)

Фонетика

Основні явища в розвитку звукового складу в середньо французький період. Зміни в системі вокалізму. Завершення процесу монофтонгізації старих дифтонгів. Втрата голосних в зіянні. Ослаблення кінцевого редукованого е. Зміни в системі носових голосних. Процес деназалізації голосних. Зміни в системі консонантизму. Зникнення інтервокального та кінцевих приголосних. Поява liaіson. Вплив фонетичних змін на зміну форми жіночого роду віддієслівних іменників на eur на встановлення незмінної форми множини нових іменників на al

НЕ 1.8. (Лекція)

Розвиток граматичної будови. Морфологія

Втрата відмінкової флексії. Зростання функції прийменників. Поширення вживання артиклів. Поява і розвиток часткового артикля. Уточнення у вживанні наголошених і ненаголошених форм займенників. Диференціація функцій присвійних і вказівних займенників –

підметів у зв’язку з ослабленням особових закінчень внаслідок фонетичних змін. Процес диференціації та уточнень у вживанні часових форм. Подальше звуження сфери вживання форм Subjonctif і витіснення його з умовних речень. Поява конструкцій aller/ venir + infinitif.

НЕ 1.9.(Лекція)

Синтаксис

Встановлення фіксованого порядку слів. Його функція в будові французького речення. Розвиток гіпотаксису. Збільшення кількості підрядних сполучників.

НЕ 2.1. (Лекція)

Ново французький період

XVII ст. Розквіт абсолютної монархії. Мова придворних кіл. Орієнтація теоретиків мови Малерба і Вожля на мову придворних. Пуризм і його вплив на вироблення норм літературної мови. Заснування Французької Академії і її роль у створенні французької літературної мови. Словник Академії. Словник Фюретьєра. Критика пуризму і преціозності. Позитивні і негативні моменти в діяльності теоретиків французької мови XVII ст. Вплив філософії Декарта на розвиток граматичної традиції. Раціоналістична граматика Пор- Руаяля. Її значення і вплив на дальший розвиток граматики. Завершення тенденцій попередніх епох в розвитку звукового складу французької мови, зокрема втрата редукованого е і деназалізація голосних в положенні перед носовим приголосним, який вимовлявся, зміни якості голосних в залежності від їх положення в слові.

Встановлення фразового наголосу, вимова і орфографія. Позиція Академії з питання орфографії.

НЕ 2.2. (Лекція)

XVIII ст.

Мовний пуризм. Роль Вольтера. Теорія стилю. « Благородний стиль » і сфери його вживання. «Теорія облагороджування слів» і її значення для збагачення словника літературної мови. Просвітителі XVIII ст. «Енциклопедія» і її значення для розвитку мови. Позиція Дідро і Руссо. Збагачення словника французької мови XVIII ст. Запозичення з англійської та ін. мов.

НЕ 2.3. (Лекція)

Розвиток французької мови в епоху Великої французької революції 1789-1793

Неологізми, створені в епоху революції. Семантичні словотворення, створення соціально – політичної термінології. Додаток до академічного словника 1798 р. Зміни у вимові окремих звуків літературної мови під впливом народної вимови. Мовна політик Конвенту. Завершення процесу створення французької національної мови.

НЕ 2.4.

(Семінарське заняття)

Особливості фонетичної системи давньофранцузької мови

1. Система вокалізму. Дифтонги і трифтонги. Тенденція до монофтонгізації. Назалізовані голосні і тенденції до зміни в системі назалізованих голосних.

2. Система консонантизму. Африкати. Міжзубні фрикативні і їх зникнення. Втрата лабіалізованого елемента. Продовження тенденції до спрощення груп приголосних. Зникнення приголосних перед голосними. Вокалізація приголосної «L». Поступова втрата кінцевого «t» після голосного.

НЕ 2.5.

(Семінарське заняття)

Розвиток граматичної будови давньофранцузької мови. Морфологія.

Іменник. Його граматичні категорії. Двох відмінкова флексія. Її типи. Тенденція до відмирання відмінків.

Артикль: його типи і форми, їх походження і розвиток.

Прикметники, розвиток їх форм; ступені порівняння.

Займенники, їх типи, розвиток їх форм, семантика і функції. Відсутність чіткої диференціації у вживанні наголошених та ненаголошених форм особових займенників.

Недиференційованість функцій присвійних і вказівних займенників та займенникових прикметників.

Дієслово. Три групи дієслів. Відсутність чіткої диференціації у значенні часових форм минулого часу. Достатність особових закінчень для вираження категорії особи і числа та необов’язковість вживання особових при дієслівних займенників. Розвиток форм дієприкметників. Герундій. Розвиток питальної форми.

НЕ 2.6.

(Семінарське заняття)

Синтаксис

Будова речення у давньофранцузькій мові. Відсутність сталого порядку слів. Взаємовплив решток відмінкової флексії і порядку слів у реченні.

Слаборозвинений гіпотаксис і переважання паратаксису.

НЕ 2.7.

(Семінарське заняття)

Словниковий склад давньофранцузької мови

Лексичний фонд, успадкований від латинської мови. Кельтські і германські елементи. Основні типи словотворення. Переважання суфіксації і префіксації. Збагачення словника шляхом запозичення.


ОСНОВНА Література до дисципліни
  1. М. В. Сергиевский, История французского языка, изд – во II, М., 1947
  2. Н.А. Катагощина М., С. Гурычева К. А. Аллендорф История французского языка М. 1963
  3. Шишмарев Историческая морфология французского языка. М. Л. 1952
  4. В. Ф. Шишмарев Книга для чтения по истории французского языка М. 1955
  5. М. А. Бородина М. В. Гордина В. Ф. Шишмарев Словарь французского языка М.- Л. 1955
  6. А. Доза. История французского языка М. 1956
  7. Ш Балли Общая лингвистика и вопросы французского языка
  8. П. Лафарг. Язык и революция. М. 1930
  9. Р. А. Будагов Проблемы развития языка. М. 1965
  10. Р. А. Будагов. Язык история и современность . М.1971
  11. Р. Будагов Развитие французской политической терминологии в 18 веке Л. 1940
  12. К. А. Алледорф. Очерк по истории французского язык. М. 1959
  13. M Borodina Phonétique historique du français1961
  14. M Borodina Morfologie historique du français 1965


Викладацький склад: Князєва Діна Андріївна – канд.філол.н., доцент кафедри французької мови.

Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, групові та індивідуальні консультації.


Основи педагогічної майстерності

Шифр дисципліни – 6.020303/00/2.22

Курс – 3; семестр – 6; всього годин – 54; 1,5 кредити

Обов’язкова

Форма контролю – залік


Педагогічна діяльність вчителя передбачає: по–перше: оволодіння психологічними та педагогічними знаннями, вміннями, навичками, а по – друге, є наслідком раціонального використання особистісного потенціалу, індивідуальності вчителя в процесі педагогічної взаємодії, тобто його педагогічної майстерності. Педагогічну майстерність розглядають як вияв свого «Я» у професії, як самореалізацію особистості вчителя у педагогічній діяльності, що забезпечує реалізацію особистості самого учня.

Головна мета курсу - формування у студентів потреб професійного розвитку. Ця мета може бути реалізована за умови вивчення технології самоорганізації педагогічної діяльності та набуття студентами певних знань, умінь та навичок.

При вивченні курсу студент повинен оволодіти такими компетенціями: знати суть педагогічної діяльності та її структуру; поняття педагогічної майстерності та її основні елементи; структуру педагогічної техніки; функції мовлення вчителя; умови ефективного професійного мовлення вчителя; структуру педагогічного спілкування; стилі педагогічного спілкування; педагогічний досвід; поняття педагогічної творчості; педагогічний такт; уміти ефективно реагувати на педагогічну ситуацію; розв’язувати педагогічні задачі; володіти основами педагогічної техніки; здійснювати самовиховання; вивчати педагогічний досвід; вибирати стратегію взаємодії; підтримувати контакт у педагогічному діалозі; організовувати діалог з учнями, батьками, колегами та адміністрацією; володіти елементами акторської майстерності.

Змістовий модуль 1

Особистість вчителя та шляхи її становлення

Н.Е.1.1 Значення та зміст праці вчителя у сучасних умовах. Складність та багатогранність педагогічної професії. Професіограма вчителя. Педагогічна майстерність вчителя та шляхи її формування

Суспільна значущість професії вчителя. Соціальна роль, функція вчителя, вимоги до нього. Специфіка професійної діяльності вчителя. Педагогічна діяльність як мета діяльність.Професійна позиція вчителя. Професіограма вчителя. Поняття про педагогічну майстерність та її складові.

Н.Е.1.2. Майстерність вчителя у керуванні психічним самопочуттям

Поняття саморегуляції та психологічного настроювання. Психологічна гімнастика у роботі вчителя. Засоби керування психологічним станом. Можливості їх використання для професійного самовдосконалення вчителя. Психогігієна як частка психічної загальнолюдської культури та її складові

Н.Е.1.3. Професійна та загальнотеоретична підготовка вчителя (за спеціальністю)

Становлення професійних педагогічних закладів на Україні. Навчальні плани і програми підготовки спеціалістів вчителів з фахової дисципліни Історія професії педагог. Бар’єри у спілкуванні вчителя, шляхи їх подолання. Шляхи формування комунікативності як професійно значущої якості особистості.

Н.Е.1.4. Узагальнення і систематизація знань. Перевірка завдань для самостійної роботи.

Н.Е.1.5. Зустріч з вчителем методистом фаху

Змістовий модуль 2

Елементи творчої майстерності у педагогічній діяльності

Н.Е.2.1. Комунікативність та комунікабельність вчителя. Виразність мовлення. Сутність та стилі педагогічного спілкування.

Поняття виразності мовлення. Виразність як елемент словесної дії вчителя. Засоби створення словесних картин; техніка інтонаційної виразності розповіді. Напрями самостійної роботи майбутнього вчителя з удосконалення виразного мовлення. Поняття комунікативності педагога, її сутність.

Н.Е.2.2. Педагогічна техніка вчителя та шляхи її формування

Поняття педагогічної техніки. Зовнішня педагогічна техніка. Внутрішня педагогічна техніка

Н.Е.2.3. Педагогічний артистизм як професійна і особистісна характеристика

критерії і методи діагностики педагогічного артистизму

Спільність та відмінність акторсько- режисерської та вчительської діяльності. Артистизм у структурі особистості. Функції артистизму в процесі педагогічного спілкування. Умови та шляхи розвитку педагогічного артистизму.

Н.Е.2.4 Психолого-педагогічна ерудиція вчителя

Поняття психолого-педагогічної ерудиції вчителя. Умови використання психолого- педагогічної ерудиції вчителя. Елементи психолого-педагогічної ерудиції у роботі вчителя фахової дисципліни.

Н.Е.2.5. Творчий задум уроку як діалог вчителя і учнів

Діалог з учнями на початковому етапі уроку. Майстерність спілкування в процесі викладу нового матеріалу. Монолог як прихований діалог. Активне слухання вчителя на уроці

Н.Е.2.6. Тема:Увага та уява вчителя, спостережливість вчителя, їх роль у педагогічному спілкуванні

Прийоми завоювання уваги на початковому етапі спілкування Роль уваги та уяви вчителя у організації педагогічної взаємодії. Роль уваги та уяви вчителя на етапі моделювання майбутньої ситуації спілкування з учнями.

Змістовий модуль 3

Майстерність учителя під час організації педагогічної взаємодії

Н.Е.3.1. Педагогічна етика вчителя

Поняття педагогічної етики. Педагогічна етика і педагогічний такт. Використання педагогічної етики у роботі з батьками, колегами, учнями. Педагоги – новатори про використання педагогічної етики.

Н.Е.3.2 Професійне самовиховання та самовдосконалення – головна умова формування педагогічної майстерності вчителя

Поняття про самовиховання. Програма самовиховання Шляхи реалізації програми самовиховання. Спостережливість, її значення в організації педагогічної взаємодії

Н.Е.3.3. Вивчення досвіду передових учителів – шлях до педагогічної майстерності

Сутність понять « педагогічний досвід», «Передовий педагогічний досвід», «новаторський педагогічний досвід». Методика вивчення узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду. Система впровадження ППД у практику. Наукова організація педагогічної праці.

Н.Е3.4 Технологія педагогічної взаємодії.

Сутність педагогічної взаємодії. Принципи педагогічної взаємодії. Методи, прийоми, засоби взаємодії. Класифікація методів педагогічної взаємодії.

Н.Е.3.5 Вибір учителем стратегії взаємодії

Стратегія взаємодії як засіб розв’язання педагогічної ситуації. Стиль взаємин та педагогічний такт. Їх вплив на вибір і реалізацію стратегії взаємодії.


ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА ДО ДИСЦИПЛІНИ
  1. Мацьопа Р.Л., Платаш Л.Б. Модульна технологія вивчення курсу «Педагогіка». Модуль 3. Основи педагогічної майстерності. Навчально- методичний посібник.- Чернівці: Рута, 2006
  2. Педагогічна майстерність / за ред. І.Зязуна.- К., 1998.
  3. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка.- Київ, 2003
  4. Щербань П. Прикладна педагогіка.- Київ, 2002
  5. Волкова Н. Педагогіка.- Київ, 2002


Методика виховної роботи

Шифр дисципліни – 6.020303/00/2.23

Курс – 3; семестр – 6; всього годин – 54; 1,5 кредити

Обов’язкова

Форма контролю - залік


Мета курсу – забезпечити грунтовну й всебічну підготовку студентів до організації і здійснення процесу виховання особистості згідно з визначеними в цілями та ідеалами виховання в українському суспільстві.

Завдання курсу: підвищити рівень наукової підготовки студентів на основі аналізу різноманітних підходів до вивчення проблеми виховання, узагальнення результатів досліджень вчених та педагогів в цій сфері; розкрити теоретичні основи та методику виховання підростаючого покоління; ознайомити студентів з основними категоріями теорії виховання; сформувати у них уміння і навики практичної виховної роботи із вихованцями, поточного та перспективного планування педагогічної діяльності, розробки рекомендацій батькам, працівникам закладів, служб, організацій та врахування їх під час здійснення виховного процесу, проводити психодіагностику здібностей, нахилів, мотивації причин неуспішності та інших якостей дітей різних вікових категорій, використовуючи різноманітні методики психолого-педагогічних досліджень. Розвивати фантазію, мислення, уяву, увагу, пам’ять студентів. Виховувати у них повагу до гідності людини, її інтересів, світогляду.

Зміст навчальної дисципліни „Методика і практика виховної роботи” передбачає формування у студентів системи компетенцій:

грунтовних знань сутності сучасної парадигми виховання; структури виховного процесу, напрямів виховання, методів, засобів та форм їх практичної реалізації; теоретичних основ методики виховної роботи; сутності і змісту виховних технологій як способу педагогічної діяльності;

умінь впроваджувати на практиці ефективні педагогічні технології організації виховного процесу, адаптувати їх до учнів конкретного класу та закладу; використовувати оптимальні форми і методи керівництва навчально-пізнавальною діяльністю учнів; визначати конкретні навчально-виховні завдання на основі загальної мети виховання і врахування вікових та індивідуальних особливостей вихованців; застосовувати методи психолого-педагогічних досліджень; розробляти програми та оригінальні технології виховання, впроваджуючи їх під час проходження соціально-педагогічної практики; організовувати та проводити виховну роботу з вихованцями та клієнтами служб, організацій, закладів і спрямовувати процес їх самовиховання; проводити культурно-масову роботу та громадсько-політичну роботу серед батьків і населення; планувати, організовувати та аналізувати власну педагогічну діяльність; вивчати, використовувати та розповсюджувати педагогічний досвід.

Зміст курсу

Змістовий модуль 1

Навчальний елемент 1.1. Виховання – цілеспрямована система формування особистості

Суть і зміст виховання, його основні етапи. Особливості сучасного виховання. Поняття національного виховання. Система (головні шляхи здійснення) національного виховання. Основні закономірності та принципи виховання.

Навчальний елемент 1.2. Особистість і дитячий колектив у системі виховання

Взаємозумовленість розвитку особистості й колективу. Основні ознаки колективу. Шляхи створення виховуючого колективу. Спрямування та корекція впливу дитячої спільності на особистість. Класне керівництво у системі виховання школярів

Навчальний елемент 1. 3. Педагогічна діагностика у виховній роботі

Сутність та основні завдання педагогічної діагностики. Функції та види педагогічної діагностики. Умови успішного діагностування. Загальні методи вивчення особистості і дитячого колективу

Навчальний елемент 1.4. Планування і облік виховної роботи

Технологія планування виховної роботи. Основні вимоги до складання плану виховної роботи у навчально-виховних закладах. Форми, принципи планування виховної роботи. Облік та оцінка результатів виховної роботи.

Змістовий модуль 2

Навчальний елемент 2.1. Методи й форми виховної роботи

Поняття про методи, прийоми, засоби виховання. Класифікація методів виховної роботи. Поняття про організаційно-педагогічні форми виховної роботи. Класифікація форм організації виховної роботи

Навчальний елемент 2.2. Методика організації групових і масових форм виховної роботи

Організація гурткової роботи. Діяльність клубів та об’єднань за інтересами. Методика організації і проведення колективних творчих справ.

Навчальний елемент 2.3. Методика організації та проведення класної (виховної) години та класних зборів

Мета і функції класної години. Основні напрями у змісті класних годин.

Форми і прийоми проведення класних годин. Місце класних зборів у виховній роботі школи. Проблематика класних зборів. Оцінка ефективності класних зборів.

Навчальний елемент 2.4. Методика організації виховної роботи з батьками

Завдання, зміст і методика виховання дітей у сім’ї. Організація педагогічного всеобучу батьків у системі виховної роботи. Форми і методи співробітництва сім’ї та школи у вихованні дітей.

Навчальний елемент 2.5. Методика виховної роботи в літніх дитячих таборах

Літні дитячі табори: завдання, функції, основні види. Зміст і методика діяльності табірної зміни. Основні форми і методи роботи в дитячих таборах, методика їх використання.


ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА ДО ДИСЦИПЛІНИ
  1. Бондарев Л.Я. Методика роботи класного керівника-початківця. – К., 1990.
  2. Виховний процес у сучасній школі. – Рівне, 1997.
  3. Гнутель Я. Виховна робота у школі:теорія та методика.-Тернопіль,1998.-262с.
  4. Дем’янюк Т.Д. Методика виховання у сучасній школі. – К., 2000. – 286с.
  5. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч. Посібник.-К.: Вища школа,1997.
  6. Кацинська Л.Л., Кривко М.П. Технології виховного процесу, 1997.
  7. Мацьопа Р.Л., Платаш Л.Б. Методика виховної роботи: Навчально-методичний посібник семінарсько-практичних занять з педагогіки для неспеціальних факультетів.-Чернівці: Рута, 2005. – 164 с.
  8. Методика виховної роботи / Суходольська Л.В., Фіцула М.М. -Тернопіль,1998.
  9. Практична педагогіка виховання/ За ред.Красовицького М.Ю. -Київ-Івано-Франківськ, 2000.


Політологія

Шифр дисципліни – 6.030500/00/1.06

Курс – 4, семестр – 7, ІІ семестр – 1, всього годин – 108, на тиждень – 3 год., (л/с), 4 кредити.

Обов’язкова

Форма контролю – залік


Мета викладання дисципліни: оволодіння студентами знаннями і уміннями орієнтуватися в основних світових і вітчизняних політологічних школах і напрямках, вирізняти теоретичні, духовні, прикладні, інструментальні компоненти політичного життя, уявлення про політичні явища та процеси у світі, геополітику, геополітичний статус України, сформувати у студентства навички політичного аналізу, вміння застосовувати політичні знання у своїй професійній, громадській та політичній діяльності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент має набути таких компетенцій: знати основні політологічні напрямки, школи та концепції; основні методи політологічних досліджень в їх порівняльній характеристиці із тими методами, що мають оволодіти майбутні спеціалісти з огляду на їхні медичні фахові кваліфікації; типологію політичної влади, політичні режими та стилі політичного управління в їх тісному взаємозв'язку із характером сучасних політичних процесів: джерела політичної влади та способи її реалізації; основні форми співвідношення суб'єктів і об'єктів політики в різноманітних політичних системах; походження та сутність держави, типологію сучасних держав, проблеми державотворення в сучасній Україні; роль та значення політичних партій в демократичному правовому суспільстві, спектр політичних рухів, партій та об'єднань в політичному житті України; типи виборчих систем, технологію проведення виборчих кампаній; міжнародні політичні організації, характер їхньої діяльності та вплив на політичні процеси в Україні; типи політичних культур та шляхи формування в українському суспільстві культури демократичного типу, взаємозв’язок політичної культури українців з їхнім національним характером.

На основі отриманих теоретичних знань студенти повинні вміти: орієнтуватись в розмаїтті політичних поглядів на сутність політичної системи та сучасної держави в тісному взаємозв'язку з практикою державотворення в сучасній Україні; науково осмислювати сутність сучасної політичної боротьби різноманітного спектру партій, рухів та об'єднань та вміти свідомо визначити своє місце в суспільстві; усвідомити місце політики як специфічного явища суспільного життя в контексті інших соціальних явищ та процесів, економіки, релігії, науки, культури, освіти, медицини; зрозуміти сутність політичного лідерства, основні вимоги до лідера та здійснюваної ним влади; пояснити характер сучасних політичних систем, закономірності переходу від тоталітарної до демократичної політичної системи, до громадянського суспільства та правової держави; пояснити особливості політичної психології та роль психологів у виборчих кампаніях.


Змістовий модуль 1

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПОЛІТОЛОГІЇ. БАЗОВІ ІНСТИТУТИ ТА ПРОЦЕСИ ПОЛІТИЧНОЇ СФЕРИ

НЕ.1.1. Політологія як наука

Поняття “політика” і “політологія”. Предмет науки про політику. Методи політичної науки: історичний, порівняльний, системний, структурно-функціональний, емпіричний, соціологічний, біхейвіористський, загальнологічні методи дослідження. Функції науки про політику: методологічна, науково-теоретична, світоглядна, регулятивна, прогностична, аксеологічна. Структура та система політології. Основні закономірності та парадигми політичної науки. Поняття та категорії політології. Місце та роль політології серед інших соціально-економічних та гуманітарних наук. Виникнення політичної науки як самостійної галузі знання та її боротьба за самостійне існування.

НЕ.1.2. Основні етапи розвитку світової політичної думки

Загальна еволюція концепції політики як соціального. Політичні концепції в країнах Стародавнього Сходу. Політичні ідеї Стародавньої Греції (Сократ, Платон, Аристотель). Політична думка Стародавнього Риму. Цицерон. Середньовічна політична концепція. «Володар» Н. Макіавеллі. Макіавелізм. Т. Гоббс та Дж. Локк про державу та політику. Раціоналістичне трактування політики в працях французьких просвітників. Політична доктрина марксизму. Раціональна ідеологія М. Вебера. Політичні концепції ХХ ст.

НЕ.1.3 Політика як соціальне явище

Історія визначення поняття та категорії “політика”, її сутнісних ознак. Економічні, соціальні, духовні детермінанти політики. Поняття соціального інтересу. Визначення і здійснення всезагальних інтересів як важлива передумова збереження цілісності диференційованого суспільства, порядку, взаємодії індивідів і спільнот між собою. Суб’єкти і об’єкти політики. Основні функції політики: визначення цілей суспільного розвитку, збереження стабільності соціуму, розподіл ресурсів, управління і регулювання суспільних процесів, соціалізація особи. Політика насильства і примусу. Правова і соціально-спрямована політика. Ознаки і принципи сучасного цивілізованого політичного процесу. Політика як мистецтво можливого суб'єктивно бажаного і здійснення об’єктивно необхідного. Проблема типологізації політики.

НЕ.1.4. Політична влада

Влада як явище суспільного життя. Концептуальні підходи до проблеми політичної влади. Сутність політичної влади та її головні властивості. Функції влади. Співвідношення державної та політичної влади. Ресурси та джерела влади. Структура владних, відносин та механізм здійснення політичної влади. Носії влади. Основні способи існування влади. Напрямки та способи функціонування влади. Методи здійснення влади. Типи та види влади. Традиційні форми політичної влади. Концепція поділу влади. Централізація та децентралізація влади.

НЕ.1.5. Політична система суспільства

Місце і роль політичної системи в життєдіяльності суспільства. Сутність і типи сучасних політичних систем. Класичні уявлення про політичні системи. Політична влада як основа політичної системи. Структура політичної системи суспільства. Політичний режим. Типологія і динаміка політичних режимів. Основні риси політичного режиму в Україні на сучасному етапі.

НЕ.1.6. Держава в політичній системі суспільства

Поняття держави, її визначальні ознаки і типи. Виникнення та еволюція держави. Різновиди і типи держави. Форми правління держави. Форми державного устрою. Функції держави. Держава і право. Апарат державного управління. Система центральних, регіональних і місцевих органів державного управління.

НЕ.1.7. Політичні партії та партійні системи

Партія як політичний інститут. Виникнення та еволюція політичних партій. Класичні теорії політичних партій і партійних систем. Основні ознаки партії. Багатоманітність підходів до класифікації політичних партій. Внутрішні та зовнішні функції політичних партій в суспільстві. Поняття і типи партійних систем. Типологія партійних систем.

Змістовий модуль 2.

Форми РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ПРОЯВИ ПОЛІТИЧНОГО ПРОЦЕСУ.

ПРИКЛАДНА ПОЛІТОЛОГІЯ

НЕ.2.1. Демократія як форма організації суспільно-політичного життя

Сутність поняття «демократія». Основні критерії, принципи та ознаки демократичної організації суспільства. Демократія та її роль в політичному процесі. Основні критерії, принципи та ознаки демократичної організації суспільства. Проблеми становлення демократії в Україні.

НЕ.2.2. Громадські організації та групи тиску

Поняття громадських організацій та рухів. їх місце і роль у політичній системі суспільства. Об'єктивні та суб'єктивні передумови та причини їх виникнення. Мета, завдання та організаційно-структурне забезпечення громадських організацій. Підходи до типології громадсько-політичних організацій та рухів. Функції громадсько-політичних організацій та рухів. Групи тиску, поняття, суспільні функції та технологія діяльності. Характер та можливості впливу груп тиску на політичну владу. Лобізм як політична практика. Типи лобіювання. Форми політичного лобі.

НЕ.2.3. Політичні еліти та лідерство

Сутність політичного елітизму та генеза цього поняття. Класичні теорії еліт. Сучасні концепції еліт. Чинники елітарності суспільства. Політична еліта в структурі влади. Системи рекрутування еліт. Політична еліта та демократія. Природа і соціальна сутність лідерства. Генеза класичних поглядів на політичне лідерство. Типологія політичного лідерства. Класифікація М. Вебера. Соціальна роль та функції політичного лідера. Політичний імідж. Проблеми формування політичних лідерів у сучасній Україні.

НЕ.2.4 Політична свідомість та політична культура

Політична свідомість як форма відображення політичного буття. Політична свідомість суспільства, соціальної групи та особи. Структура та підструктура політичної свідомості. Політична субкультура. Типи політичної свідомості. Сутність, структура, типи політичної культури. Функції політичної культури. Історичні особливості формування політичної культури в Україні, її стан в сучасних умовах.