Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича факультет іноземних мов european Credit Transfer System
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 2777.59kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3131.05kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 2382.22kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3361.25kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 8176.59kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет, 479.77kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5355.91kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3398.91kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5658.45kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 4781.7kb.
Н.Е. 1.2. Загальна психологічна характеристика студентського віку та студентської групи.
Психологічна характеристика студентського віку як періоду пізньої юності або ранньої дорослості. Суперечливості та кризи студентського віку. Типологічні особливості сучасних студентів. Вищий навчальний заклад - один із провідних факторів соціалізації особистості студента як фахівця (адаптація, індивідуалізація, інтеграція).
Змістовий модуль 2
ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯУ ВИЩІЙ ШКОЛІ ТА УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ СТУДЕНТІВ
НЕ 2.1. Становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою у навчально-професійній діяльності.
Навчально-професійна діяльність як провідна, її ознаки. Професіоналізація особистості студента як новоутворення віку: а) професіоналізація пізнавальної сфери; б)формування мотиваційно-професійної спрямованості особистості; в) розвиток «Я-концепції» як показника професійного зростання; г) формування професійних здібностей. Фахова компетентність як показник психологічної готовності студента до професійної діяльності. Роль самовиховання в професійному зростанні студента.
НЕ 2.2. Психологічний аналіз учіння студентів.
Студент як суб'єкт власної навчально-професійної діяльності. Роль мотивації в навчально-професійній діяльності. Організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів та розвиток їх творчого потенціалу як майбутніх фахівців. Психологічні передумови і показники успішності студентів у навчально-професійній діяльності, причини неуспішності і шляхи їх усунення.
НЕ 2.3. Психологія виховання особистості студента як фахівця з вищою освітою..
Сучасні вимоги до особистості фахівця з вищою освітою та мета, зміст, завдання виховання студентів. Психологічні механізми формування якостей особистості та аналіз відповідних функцій виховання. Основні напрями реалізації виховних функцій у вищому навчальному закладі та їх характеристика.
НЕ 2.4. Психологічний аналіз функцій управління навчально-виховним процесом у вищій школі.
Освіта як система, характерні для неї особливості. Необхідність і об'єктивні можливості управління системою освіти. Психологічний аналіз функцій педагогічного управління.
Змістовий модуль 3
ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ВИКЛАДАЧА ВНЗ
НЕ 3.1. Психологічна характеристика науково-педагогічної діяльності та особистості викладача вищої школи.
Психологічний аналіз видів науково-педагогічної діяльності викладачів ВНЗ. Психолого-педагогічна структура діяльності викладача.
НЕ 3.2. Психологія педагогічної комунікативної взаємодії викладача зі студентами.
Психологічна характеристика педагогічної взаємодії. Педагогічне спілкування як форма контактної взаємодії. Труднощі та бар'єри в професійно-педагогічному спілкуванні викладачів і студентів. Діалогічне спілкування, його психологічна характеристика.
НЕ 3.3. Психологічний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення.
Протиріччя і конфлікти в педагогічній взаємодії та засоби їх регулювання. Психологічні передумови запобігання та шляхи вирішення педагогічного конфлікту.
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА ДО ДИСЦИПЛІНИ
- Алексюк А.М.Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. – К.: Либідь, 1998. – 558 с.
- Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи. - К.: Центр. Навчальної літератури, 2003. – 316 с.
- Вітвицька С.С. Практикум з педагогіки вищої школи: Навч. посіб. за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 396 с.
- Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження: Методологічні поради молодим науковцям. – Київ – Вінниця: ДОВ „Вінниця”, 2008. – 278 с.
- Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 486 с.
- Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи К.: 2000, – 313с.
- Педагогіка вищої школи: Навч. посібник /За ред. З.Н.Курлянд. – К.: Знання, 2005. – 399 с.
- Смирнов С.Д. Педагогика и психология высшего образования М.: 2005. 392 с.
- Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. – К., 2007. – 427 с.
Спецкурс «Основи етнопсихолінгвістики»
Шифр дисципліни – 8.030502/11/1.07
Курс – 5; семестр – 9; всього годин – 54; 1,5 кредити
Обов'язкова
Форма контролю – іспит
Мета спецкурсу. Сучасний розвиток гуманітарних наук досяг того якісного рівня, на якому відбувається глибоке переосмислення багатьох здобутих раніше знань про людину, про її культурні й інтелектуальні надбання, про суспільство, членом якого вона є тощо. Тому цілком закономірною є поява нових наукових напрямів, у яких основним предметом розгляду є людська діяльність у різних її формах та виявах
У мовознавсті до числа актуальних нині наукових течій, у центрі яких знаходиться людська особистість, належить лінгвокогнітивний підхід до вивчення мови та мовних механізмів мислення, завдяки яким людина концептуалізує й категоризує оточуючий її світ і саму себе, елементом якого вона є. Стрижнем когнітивної науки є проблеми, пов’язані з одержанням, обробкою, систематизацією й збереженням знань, добутих в результаті розумово-мовленнєвої діяльності.
Лінгвокогнітивна парадигма мовознавчих досліджень склала методологічну основу цілого ряду мовознавчих дисциплін, які нині активно розвиваються. Серед інших – етнопсихолінгвістика, витоки якої беруть початок у працях В.Гумбольдта, О.О.Потебні, В.Вундта і ін. Концептуальні основи етнопсихолінгвістики почали формуватися в 70 роках минулого століття, проте й сьогодні вона ще повністю не сформувалася і цілком оправданим є твердження багатьох науковців, що етнопсихолінгвістика як наука, знаходячись в стадії становлення, є в більшій мірі задекларованою, аніж остаточно сформованою. Попри це, дослідницький інтерес вчених до питань, які окреслено як предмет вивчення етнопсихолінгвістики, неухильно зростає. З огляду на сказане, студентам цікаво буде ознайомитися з нинішнім етапом розвитку нової мовознавчої дисципліни, долучитися до роздумів над тими проблемами, які розглядаються нею, виявити свої евристичні здібності в інтерпретації питань, що складають предмет дослідження етнопсихо-лінгвістики, зрештою спробувати виробити своє власне бачення цього нового напряму мовознавчих досліджень.
Теоретична й практична значущість даного спецкурсу обумовлена двома обставинами. По-перше, – це знайомство з новими науковими напрямами у мовознавстві, що є вимогою часу й університетської освіти. А, по-друге, даний спецкурс покликаний, поглибити науково-теоретичну, соціокультурну й лінгвальну компетенції студента.
Завдання спецкурсу – сформувати у студентів базові уявлення про те, що є універсальним і культурно-специфічним у різних мовах, як співвідносяться мова і мислення, як за допомогою мови формується національно-культурна специфіка світобачення її носіїв і як вона виражається в комунікативних актах.
В результаті вивчення дисципліни фахівець повинен з н а т и :
• що є предметом вивчення етнолінгвістики і психолінгвістики;
• в чому полягає сутність теорії лінгвістичної відносності;
• як формується національно-культурна специфіка носіїв кожної окремої мови і яку роль при цьому відіграє мова;
• що являє собою мовна картина світу і як вона впливає на процеси вербального спілкування носіїв різних мов.
Підготовлений фахівець повинен в м і т и враховувати, спілкуючись іноземною мовою, відмінності різних мов у способах категоризації й концептуалізації елементів об’єктивного світу, щоб уникати комунікативних невдач в досягненні взаєморозуміння.
Програма розрахована на 17 год. лекційних занять і 37 год самостійної роботи студентів. Самостійна робота студента передбачає опрацювання і засвоєння того теоретичного матеріалу, який висвітлюється в лекціях; знайомство і конспектування базових для даної дисципліни науково-теоретичних джерел; написання рефератів на задані в курсі теми; виконання письмових контрольних робіт .
Зміст дисципліни
1. Передумови виникнення нового напряму мовознавчих досліджень
1.Вступ до курсу.
2. Зміна наукових парадигм.
3. Психолінгвістика та предмет її вивчення
4. Етнолінгвістика та предмет її вивчення.
5.Етнопсихолінгвістика: об’єкт і предмет її вивчення
2.Теорія лінгвістичної відносності
1.Теоретичні засади гіпотези лінгвістичної відносності.
2. Вчення В.Гумбольдта про мову як дух народу
2.Гіпотеза Е.Сепіра і Б.Уорфа
3.Розвиток та критика ідей Е.Сепіра і Б.Уорфа сучасними вченими
3.Мовна картина світу.
1. Розмаїття картин світу
2.Наукова картина світу
3. Мовна картина світу та її співвідношення з науковою картиною
4.Мова, свідомість і думка як творці
мовної картини світу.
5.Роль мовної картини світу в житті людини
4. Вчення про мовний знак
1. Мовний знак як носій мовнї картини світу
2. Теорія мовного знака в діахронії.
3.Структура мовного знака.
4. Аспекти вивчення мовного знака
5. Мовний знак як формант мовної картини світу
1.Форма мовного знака як формант мовної картини світу
2.Фоносемантика та предмет її вивчення
3. Історія розвитку ідей фоносематики
4.Теоретичні погляди французьких вчених щодо смислових значень звуків французької мови
6. Мовний знак як формант мовної картини світу
1. Означуване мовного знака як носій образу мовної картини світу.
2.Гіпотези щодо збереження значень слів у пам’яті людини.
3.Ментефакти: поняття, уявлення
4. Когнітивні джерела пам’яті.
5. Поняття пресуппозиції та її ролі в формуванні мовного образу світу.
7. Мовний знак як формант мовної картини світу
1. Референт мовного знака та його роль у формуванні мовної картини світу.
3.Прецедентні феномени: прецедентна ситуація, прецидентний текст, прецидентне ім’я.
8. Комунікативні стереотипи національного спілкування
1. Фонетичний рівень стереотипів
2. Лексичний рівень стереотипів
3. Семантичний рівень стереотипів
4. Синтаксичний рівень стереотипів
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА до дисципліни
- Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура.- М, 1973.
- Воронин С.В. Фоносемантические идеи в зарубежном языкознании: Очерки и извлечения. Учебн. Пособ.- Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1990.- 200 с.
- Гудков Д.Б. Теория и практика межкультурной коммуникации.- М.: ИТДГК “Гнозис”, 2003.- 288 с.
- Корнилов О.А. Яыковые картины мира как производные национальных менталитетов.- М.: ЧеРо, 2003.- 349 с.
- Красных В.В. Этнопсихолингвистика и лингвокульторология: Курс лекций.-М.: ИТДГК “Гнозис”, 2002.- 284 с.
- Красных В.В. Основы психолнгвистики и теории коммуникации: Курс лекций.- М.: ИТДГК “Гнозис”, 2001.- 270 с.
- Леонтьев А.А. Язык не должен быть «чужим» // Этнопсихолингвистические аспекты преподавания иностранных языков. М., 1996. С. 41-47.
- Маслова В.А. Лингвокульторология.- М.: Академия, 2001.- 208 с.
- Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира/ Б.А.Серебренников, Е.С.Кубрякова, В.И.Пустовалова и др.- М.: Наука, 1988.- 216 с.
- Этнопсихологический аспекты преподавания иностранных языков.- М., 1966.
- Стефаненко Т.Г. Стефаненко Т.Г. Этнопсихология.- М., Аспект Пресс, 2003
- Baylon Chr., Mignot X. La communication.- 2-ième éd revue et augmentée.- P. : Armand Colin, 2006.- 416 p.
Викладацький склад: Попович Михайло Михайлович – доктор філол. н., професор, зав. кафедри французької мови.
Методика викладання та методи навчання: лекції, групові та індивідуальні консультації.