Кримський інститут бізнесу університету економіки та управління самарський інститут бізнесу та менеджменту центр розвитку освіти, науки та інновацій сучасні національні економічні моделі: проблеми та перспективи розвитку
| Вид материала | Документы |
- Кримський інститут бізнесу університету економіки та управління самарський інститут, 2382.48kb.
- Самарський інститут бізнесу та управління центр розвитку освіти, науки та інновацій, 46.93kb.
- Самарський інститут бізнесу та управління вища школа менеджменту центр розвитку освіти,, 48.35kb.
- Інформаційний лист Кримський інститут бізнесу та Університет економіки та управління, 33.12kb.
- Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку, 3314.77kb.
- Кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій, 2767.5kb.
- Міністерство освіти та науки автономної республіки крим центр розвитку освіти, науки, 3640.99kb.
- Кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти,, 2681.19kb.
- Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр, 3659.85kb.
- Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр, 3615.59kb.
ЗАПРОВАДЖЕННЯ ВИМОГ БАЗЕЛЯ-ІІ В УКРАЇНІ - ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ Банківська система України на сьогоднішній день знаходиться в стані рецесії після світової фінансово-економічної кризи, яка розпочалась у 2007 році. Про недостатньо високий рівень менеджменту та контролю в вітчизняній банківській системі говорять проблеми, які проявилися в результаті кризи. Головним чином вони стосуються якості кредитних портфелів і недостатності коштів на покриття ризиків. Це підтверджується, зокрема, стрімким зростанням сукупного показника простроченої заборгованості за кредитами банків починаючи з 2008 року. Так, на початок 2008 року він становив 6 млрд. грн., а станом на 01.11.2010 року – 90 млрд. грн., що приблизно становить 12 % від сукупного кредитного портфеля банківської системи. Однак, згідно тверджень експертів, рівень безнадійної заборгованості, якщо враховувати міжнародні стандарти, наближається до 30% сукупного кредитного портфеля банківської системи [1], тобто близько 225 млрд. грн. Те, що сукупний кредитний портфель банківської системи за 2008 рік зріс більш як в 1,6 рази, може говорити також про пролонгацію значної частини кредитів, оскільки банки протягом зазначеного періоду обмежили видачу кредитів. Що стосується резерву сформованого банками на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, то згідно даних НБУ станом на 01.11.2010 року він становив 115 млрд. грн. Недоліки в контролі та менеджменті кредитної діяльності вітчизняних банків підривають стабільність не лише окремого банку, а й усієї банківської системи. І, на нашу думку, це говорить про необхідність посилення вимог щодо стандартів кредитної діяльності банків з боку вітчизняних регулюючих органів, а також вивчення провідних методів регулювання банківською діяльністю для вдосконалення функціонування української банківської системи. Основним документом, на основі якого здійснюється регулювання діяльності міжнародних банків та банків в розвинутих країнах є «Міжнародна конвергенція щодо вимірювання та вимог до капіталу: переглянуті підходи», відома в світі під назвою «Базель-ІІ», який вміщає в собі передовий міжнародний досвід управління ризиками банківської діяльності. На сьогоднішній день банківський сектор України приведений у відповідність до вимог Базеля-І, що є попередньою версією Базеля-ІІ, яка є набагато простішою та не враховує багато важливих чинників, врахованих в Базелі-ІІ. Зокрема, позитивними якостями Базеля-ІІ є врахування більшої кількості ризиків при вимірюванні капіталу на їх покриття. Також в ньому закладені високі стандарти контролю та нагляду, що формуються ринковою дисципліною та контролем з боку органів нагляду. Національний банк визначив необхідність впровадження Базеля-ІІ одним із стратегічних напрямків розвитку банківського нагляду. НБУ запланував завершення впровадження системи Базель-ІІ у вітчизняну банківську систему до 2015-2020 років. На даному етапі ведеться робота по приведенню вітчизняного законодавства у відповідність до вимог Базеля-ІІ щодо підвищення рівня прозорості банківської системи. Те, що лише близько 30% українських банків вивчали положення цієї угоди і використовують її рекомендації в практичній діяльності, а 70% банків – або знайомі з нею поверхнево, або не знайомі взагалі, [2] свідчить про те, що імплементація принципів цього документу в Україні відбувається досить повільно. В основному ці принципи впроваджуються банками з іноземним капіталом які становлять майже третину всіх банків на вітчизняному ринку (станом на 01.11.2010 їх кількість становила 53 банки із 176, що мають ліцензію НБУ на здійснення банківських операцій). Інтеграційні процеси на банківських ринках зумовили їх взаємозалежність. І для того, щоб банківська система України була стійкою до криз, які сьогодні набули міжнародного характеру, вона повинна розвиватись, враховуючи міжнародні стандарти та вимоги. Тому, на нашу думку, необхідним є стимулювання банків органами нагляду з метою пришвидшення імплементації принципів цього документу. Серед вчених впровадження зазначеного документа в Україні викликає дискусію, оскільки немає впевненості щодо наслідків. Зокрема, вона стосується вибору методології розрахунку мінімально необхідної величини капіталу для покриття ризиків. Фахівці НБУ вважають, що найбільш прийнятним для банківської системи України при розрахунку вимог до капіталу на покриття ринкових ризиків є використання стандартизованого методу. Однак, вчені загострюють увагу на недостатній розвинутості вітчизняного ринку рейтингових послуг. Також впровадження стандартизованого підходу може поставити вітчизняні банки у нерівне конкурентне середовище по відношенню до іноземних, які використовують більш прогресивні методи. Крім цього, Базель-ІІ піддають критиці через його недоліки, які проявилися в результаті кризи. Визнаючи недоліки Базеля-ІІ, у відповідь на сучасну світову фінансову кризу Базельський комітет розробив нові норми та стандарти по структурі та якості банківських активів, які вже отримали назву Базель-ІІІ, впровадження якого було погоджено 12 листопада 2010 року лідерами країн «фінансової двадцятки» (G20) під час засідання в Південній Кореї [3]. Ключові зміни базельських стандартів у Базелі-ІІІ по відношенню до попередньої версії стосуються збільшення мінімального розміру ліквідного резерву власного капіталу банку з 2% до 4,5%. Крім цього, банки повинні будуть створити спеціальний буферний резервний капітал у розмірі 2,5%. Також з 4% до 6% збільшений рівень капіталу першого рівня від активів банку. Впровадження норми стосовно структури активів і капіталу банку повинні закінчитись в країнах-членах Базельського комітету до січня 2015 року, а створення буферного резервного капіталу має завершитись до січня 2019 року. На нашу думку, враховуючи те, що Базель-ІІ, а також його нова версія, вміщають передовий міжнародний досвід управління ризиками банківської діяльності, його використання в вітчизняній практиці безперечно принесе значні позитивні зрушення. При запровадженні Базеля-ІІ Україні потрібно, враховуючи досвід та підходи інших країн з перехідною економікою, розробити власний шлях його впровадження та максимально пристосувати його вимоги до особливостей вітчизняної банківської системи. Для цього слід провадити активний діалог між банками та Національним банком.
Бурцева Тетяна Іванівна Черкаський державний технологічний університет, м. Черкаси ТЕНДЕНЦІЇ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ В ЕКОНОМІЦІ РЕГІОНА Проблеми і наслідки економічної кризи в останні два роки щоденно постають перед людством. Особливо це відчувається в Україні, яка має низьку ефективність національної економіки. У рейтингу Всесвітньої конкурентоспроможності світових економік серед головних причин відставання України (54 місце з 55 країн) експерти Міжнародного інституту розвитку менеджменту (Лозанна) відзначають дуже високу енергоємність[1]. Тобто, однією з найсуттєвіших причин низького рівня економічного і соціального розвитку суспільства є проблема стабільного енергозабезпечення регіонів, а також ефективне використання енергетичних ресурсів. Тому підвищення ефективності економіки за рахунок енергоефективності є надзвичайно важливим завданням, яке стоїть сьогодні перед Україною. Подолання наслідків економічної кризи та розвиток економіки в сучасних умовах економічних перетворень підвищує роль регіональної політики в цій сфері народного господарства. Тому дослідження ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів на регіональному рівні має надзвичайно важливе значення для енергозбереження та й відповідно розвитку економіки України в цілому. Ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів повинна відслідковуватись усіма суб’єктами економічної діяльності, розміщеними на території регіону, незалежно від форми власності. На основі узагальнених матеріалів, наданих суб’єктами господарювання, регіональними органами статистики повинен виконуватись аналіз показників ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів і даватися оцінка раціональності використання палива та енергії на території регіону [2]. Провівши порівняльний аналіз динаміки обсягів споживання енергоресурсів та динаміки обсягів виробництва продукції в Черкаській області (таб.1) бачимо, що темп росту використання енергоресурсів в останні роки зменшується на фоні хоча і не стійкого, але зростання загальних обсягів виробництва продукції. Таблиця 1. Динаміка індексів темпу росту (зниження) виробництва промислової продукції та використання енергоресурсів по роках, %
Так у 2009 році в порівнянні з 2008 роком зменшились фактичні витрати котельно-пічного палива на 10,8 тис.т у.п., теплоенергії – на 22,9 тис.Гкал; електроенергії – на 424,5 млн.кВт.год. Зокрема основними споживачами, якими є промислові підприємства використано енергоресурсів менше на 14%. Відбулося зменшення споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти. В їх структурі переважали природний газ, дизельне пальне, кам'яне вугілля та автомобільний бензин. Помітна позитивна тенденція зменшення споживання природного газу. Так як і в попередні роки, газ природний в 2009 році є найбільшою структурною складовою, на яку припадає 75,6% усіх використаних паливних ресурсів, на вугілля кам’яне – 9,2%, паливо дизельне – 7%, бензин моторний – 6,5% (за 2008 рік відповідно 76,4%, 8,6%, 7,1% і 6,2%) [3]. Таким чином, аналіз результатів використання паливно-енергетичних ресурсів в області показав, що основними тенденціями енергозбереження в економіці регіона є зменшення в цілому по області використання паливно-енергетичних ресурсів на 12,3%. Це дало змогу зекономити 115 тис.т у.п. (335,3 млн.грн. у вартісному вимірі). Такі результати є наслідком впровадження заходів обласної програми енергозбереження, що свідчить про пріоритетність енергозбереження в області, віднесення його на державний рівень. В той же час наукове забезпечення реалізації програм енергозбереження на сьогодні є недостатнім і потребує негайного та кардинального поліпшення та забезпечення всебічної державної підтримки. Література 1. Енергоефективність як ресурс інноваційного розвитку: Національна доповідь про стан та перспективи реалізації державної політики енергоефективності у 2008 році / С.Ф. Єрмілов, В.М. Геєць, Ю.П Ященко, В.В. Григоровський, В.Е. Лір та ін. – К., НАЕР, 2009. – 93с. 2. Галиновський Е. Потребление энергетических ресурсов в регионах и эффективность их использования / Е. Галиновский, Б. Пириашвили, И. Плюта // Энергетическая политика Украины. – 2006. - № 34.-С. 66-72. 3. Паливно-енергетичні ресурси Черкаської області у 2009 році. Комплексна економічна доповідь. Державний комітет статистики України, Головне управління статистики у Черкаській області, 2009. Бусень Альона Сергіївна Національний технічний університет України „Київський політехнічний університет”, місто Київ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ЗАСТОСУВАННЯМ КОМП’ЮТОРНОЇ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ. В умовах глобалізації істотно підвищується значимість комунікативної функції маркетингу, яка активізує обмін інформацією та знаннями між будь-якими суб'єктами світового господарства. Інтернет-маркетинг стає найважнішим ресурсом підвищення конкурентоспроможності, особливо при постійному глобальному росту конкуренції. Інтернет-маркетинг – це комплекс заходів по просуванню і продажу на ринку товарів і послуг за допомогою мережевих технологій Інтернет. По суті це є застосування всіх можливих механізмів традиційного маркетингу, але через мережу Інтернет. З'явився він на початку 1990-х років, коли компанії на текстових сайтах почали розміщувати інформацію про свої товари. Основними функціями маркетингу є: вивчення попиту, конкурентів, споживачів та інших учасників ринку, особливостей ціноутворення, комунікаційної політики, планування асортименту та інші [1]. На відміну від цього, основною функцією інтернет-маркетингу є: просування сайтів компаній в мережі інтернет. Саме це є необхідною умовою для досягнення ефективної взаємодії з клієнтами або цільовою аудиторією, тому що пошукові системи та тематичні каталоги є основними каналами, по яких цільові відвідувачі потрапляють на сайт компанії. Але це далеко не єдина функція інтернет-маркетингу, він включає в себе і банерну рекламу, і PR, і методити проведення маркетингових досліджень в Інтернеті та багато інших функцій [2]. На даний час інтернет-маркетинг – це вже більше, ніж просто продаж інформаційних продуктів, зараз йде торгівля інформаційним простором, програмними продуктами, бізнес-моделями і багатьма іншими товарами та послугами. В цій глобальній мережі існує безліч сайтів, які надають маркетингові послуги, в тому числі просування сайтів в пошукових системах. Як перед традиційним, так і перед інтернет-маркетингом постає одна і таж задача – максимізація прибутку підприємства, шляхом максимального обсягу продажу їх товарів та послуг. Сьогодні, наявність у компанії власного веб-сайту піднімає її імідж, створює сприятливі умови для її подальшої діяльності і введення успішної конкуренції. Застосування інтернет-маркетингу дозволяє повністю автоматизувати процес обслуговування потенційних клієнтів без зайвих витрат, надавая їм належний сервіс 24 години на добу, без перерви та вихідних, круглий рік. Більш того, він також дає можливість оперативно реагувати на зміни в ринковій поведінці споживачів та постійно відслідковувати мінливу економічну ситуацію. Отже, в сьогоднішньому сучасному світу важко уявити успішну діяльність будь-якого підприємства, якщо воно не буде застосовувати в своїй маркетинговій діяльності інтернет-технології, та і складно знайти велике індустріальне підприємство, яке б не просувало себе в мережі. Вплив інтернет-маркетингу на діяльність підприємств постійно зростає, це можна побачити навіть по постійному розширенню інтернет-магазинів компаній, а також зростанню їх кількості. Торгові онлайн-майданчики вже давно перестали бути дошками оголошень, з яких вони з’явились. Список використаної літератури:
2. Главный секрет Internet-маркетинга – Електрон. дан. – Режим доступу: n.net/. Граніш Світлана Анатоліївна, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, м. Донецьк ЕКОНОМІЧНІ МОДЕЛІ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ РЕКЛАМНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА РИНКУ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ Економічні результати реклами, оцінки ефективності діяльності рекламних підприємств на ринку товарів та послуг, можуть бути визначені на основі моделювання реакції ринку. В якості залежних параметрів моделі найчастіше використовують: оборот, прибуток, частку ринку [1-3]. Найпростіша функція реакції ринку на рекламу має вигляд: Х = а + bW, (1) де Х – залежна змінна (збут, частка ринку); W – видатки на рекламу; a,b – функціональні параметри. Основні труднощі даного методу – виділення чистого ефекту реклами від тієї частки приросту обсягу збуту (прибутку), що була забезпечена винятково рекламою того періоду, за який ураховуються витрати на неї. Більш точна функція розміру збуту від дії реклами запишеться як: Х = Хо + (Хm – Хо) W / (b + W), (2) де Хо – розмір ринку збуту, досяжний без допомоги реклами; Хm – границя насичення попиту. Внесок факторів реклами в приріст збуту можна визначити на основі експертних оцінок, для чого необхідно в кожному конкретному випадку аналізувати динаміку обсягів продажів, мати інформацію від регіональних дилерів і знати економічну ситуацію в регіоні. У тому випадку, коли покупці позитивно ставляться до рекламних засобів (наприклад, повертають купони, відповідні поштові листівки), ефект реклами може контролюватися зміною успіху розподілу: У = З / А, (3) де У – успіх розподілу; З – кількість осіб, яких спонукали до покупки певними рекламними засобами (замовники); А – кількість осіб, яких торкнулися ці засоби реклами (адресати). Доход (Д) від реклами перебуває у тісному зв'язку з успіхом розподілу: Д = Пз – Ра, (4) де Пз – прибуток від кожного замовлення; Ра – рекламні витрати на адресата. Ефективність реклами можна визначити співвідношенням: Кр = Чз / Вр, (5) де Кр – коефіцієнт ефективності реклами; Чз – число корисних звернень, що пішли за рекламою, з реалізації товару або доход, отриманий від реклами; Вр – сума витрат на рекламу. У загальному випадку, ефективність реклами ( Е, осіб / грн) пропорційна кількості телеглядачів, що її дивляться (N), і обернено пропорційна вартості реклами (В): Е = k * N / В, (6) де k – коефіцієнт пропорційності. Прибуток від реклами (Пр) визначається через суму покупок під впливом реклами (Сп), кількості приходів у фірму (К) і рентабельності (Р): Пр = Сп * К * Р / 100 (7) Рентабельність продукції становить у середньому 20 – 30%. Додатковий товарообіг під впливом реклами визначається за формулою: Тд = Тс * П * Д / 100, (8) де Тд – додатковий товарообіг під впливом реклами, грн; Тс – середньоденний товарообіг до рекламного періоду, грн; П – приріст середньоденного товарообігу за рекламний і після рекламний періоди, %; Д – кількість днів обліку товарообігу в рекламному й після рекламному періодах. Про економічну ефективність реклами також можна судити за тим економічним результатом, що був досягнутий від застосування рекламних засобів або проведення рекламної кампанії. Він визначається співвідношенням між прибутком від додаткового товарообігу, отриманого під впливом реклами, і витратами на неї. Для розрахунку економічного ефекту можна використати формулу: Е = Тд *Нт / 100 – (Uр + Uд), (9) де Е – економічний ефект рекламування, грн; Тд – додатковий товарообіг під впливом реклами, грн; Нт – торговельна надбавка на товар, % до ціни реалізації; Uр – витрати на рекламу, грн; Uд – додаткові витрати до приросту товарообігу, грн. Економічний ефект від більш тривалих рекламних заходів варто визначати за формулою: Е = Т * (Iр – I) * В * Н / 100 – Вр, (10) де Е – економічний ефект; Iр – індекс реклами, що може бути визначений як відношення індексу товарообігу рекламованого товару до індексу товарообігу порівняного торговельного об'єкта, що не піддає свій товар впливу реклами; Т – товарообіг; (Iр –I) – приріст індексу середньорічного обороту за рахунок рекламного заходу; В – середньорічний товарообіг у до рекламний періоди; Н – торговельна націнка на рекламований товар у рекламний і після рекламний періоди; Вр – сума витрат на рекламу. Якщо проводиться рекламний розпродаж товару, то ефект від реклами (Ер) можна підрахувати за формулою: Ер = Пр – Вр, (11) де Пр – приріст від реалізації товарів за період рекламної кампанії. У цьому випадку зіставляється отриманий ефект від проведення рекламного заходу з витратами на його здійснення. Результати такого співвідношення можуть виражатися в трьох варіантах: 1) ефект від рекламного заходу дорівнюється витратам на його проведення; 2) ефект від рекламного заходу більше витрат (прибутковий); 3) ефект від рекламного заходу менше витрат (збитковий). Одним із широко практикованих методів оцінки економічної ефективності реклами є метод виявлення зразкової грошової вартості одного рекламного контакту в результаті проведених рекламних заходів або рекламних кампаній. Рентабельність реклами – це відношення отриманого прибутку до витрат на рекламу. Вона визначається за формулою: Р = П / U * 100, (12) де Р – рентабельність рекламування товару, %; П – прибуток, отриманий від рекламування товару, грн; U – витрати на рекламу даного товару, грн. Для порівняльного аналізу ефективності власної реклами й реклами конкурентів застосовується показник ефективності видатків на рекламу, позначуваний як CEI: CЕIij = ViEj / EiVj, (13) де Vi, Vj – обсяг продажів фірм i і j відповідно за деякий рекламний період часу; Ei, Ej – обсяг витрат на рекламу цих фірм за той же період. Сумарний економічний ефект (Ес) по серії проведених різних рекламних заходів визначається так: Ес = ∑ Еi, (14) де Еi – ефективність i - го рекламного заходу. Ефективність зовнішньої реклами на транспорті визначається шляхом порівняння рейтингів маршрутів транспорту (GRP): GRP = E / P, (15) де P – потенційно можлива аудиторія; E – цільова аудиторія. Потенційно можлива аудиторія, у свою чергу, розраховується за формулою: Р = Рп + n * A + n * Aт + Рр, (16) де Рп – аудиторія пішоходів; Рр – аудиторія пасажирів усередині транспортного засобу; А – кількість автомобілів у розглянутий період; n – середня кількість пасажирів; Ат – кількість транспорту з рекламою. Цільова аудиторія розраховується за формулою: Е = 0,5 * Рп + 0,5 * n * А + 0,25 * n * Ат + 0,5 * Рр (17) Для визначення ефективності щитової зовнішньої реклами необхідно прийняти Рр = 0. Для визначення ефективності рекламних оголошень у періодичній пресі величина потенційно можливої аудиторії визначається тиражем видання (Т), помноженим на коефіцієнт поширення номера (Кп). Кп приймається рівним 1,5 - 2,0. Кількість читачів цільової аудиторії (Е) визначається за формулою: Е = Т * Кп * (1 + Nc / T) * (S / Sа) * (f / fм), (18) де Т – тираж видання; Nc – кількість цільових споживачів; S, Sа – відповідно площі рекламного оголошення й загальної площі аркуша; f, fм – відповідно частота повторень рекламного оголошення і частота виходів номерів видання за місяць. Ефективність газетної реклами в розповсюджуваних виданнях також може оцінюватися шляхом порівняння рейтингу GRP, що розглядався вище. Отже, визначення економічної й комунікативної ефективності реклами – це складний і трудомісткий процес, але він дозволяє оцінити своєчасність і якість рекламної кампанії, рекламної діяльності підприємств на ринку товарів та послуг, яку б мету вони не переслідували. Література 1. Васильев Г.А. Основы рекламной деятельности: Учеб. пособие для вузов / Г.А. Васильев, В.А. Поляков. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 414 с. – ( Серия «Профессиональный учебник: «Маркетинг»). 2. Матанцев А.Н. Эффективность рекламы / А.Н. Матанцев. – М.: Изд- во «Финпресс», 2002. – 416 с. 3. Сэндидж Ч. Реклама: теория и практика / Ч. Сэндидж, В. Фрайбургер, К. Ротцолл; пер. с англ. В.Б. Боброва. – М.: «Прогресс», 1989. – 630 с. Грушевський Роман Євгенійович Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ gru.roman@gmail.com |