Кримський інститут бізнесу університету економіки та управління самарський інститут бізнесу та менеджменту центр розвитку освіти, науки та інновацій сучасні національні економічні моделі: проблеми та перспективи розвитку
| Вид материала | Документы |
- Кримський інститут бізнесу університету економіки та управління самарський інститут, 2382.48kb.
- Самарський інститут бізнесу та управління центр розвитку освіти, науки та інновацій, 46.93kb.
- Самарський інститут бізнесу та управління вища школа менеджменту центр розвитку освіти,, 48.35kb.
- Інформаційний лист Кримський інститут бізнесу та Університет економіки та управління, 33.12kb.
- Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку, 3314.77kb.
- Кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій, 2767.5kb.
- Міністерство освіти та науки автономної республіки крим центр розвитку освіти, науки, 3640.99kb.
- Кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти,, 2681.19kb.
- Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр, 3659.85kb.
- Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр, 3615.59kb.
Бланк И.А. Управление формированием капитала предприятия. - Киев : Омега-Л Эльга, Ника-Центр, 2008-512 с.Методы оптимизации структуры капитала с учетом факторов внешней среды//Куницина Н. Н., Плешкова Т.Г.- ссылка скрыта.-ссылка скрыта. ссылка скрыта. С. 51-58.Соколова Олена Євгенівна Національний авіаційний університет, м. Київ ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ В УКРАЇНІ Процеси формування та розвитку регіональних ринків мають специфічні особливості, обумовлені характером відтворення в економічно розвинених районах і в тих районах, що розвиваються, із структурою господарства, що формується. Ця специфіка виявляється при формуванні всієї системи регіональних пропорцій сфери обігу [1, с. 88]. Саме тому, все більшого значення набуває розвиток різних форм організації виробництва, переважними з яких стануть спеціалізація, кооперація та інтеграція. Реалізація вищенаведених форм вимагає відповідного транспортного та логістичного забезпечення як на регіональному, так й на національному рівнях. Для оптимального управління процесами транспортно-логістичного обслуговування необхідно створити ефективні регіональні транспортно-логістичні системи (РТЛС), як невід’ємні елементи та обов’язкові умови формування, а також розвитку конкурентоспроможних регіональних ринків. На думку автора, регіональна транспортно-логістична система являє собою сукупність суб’єктів ринку транспортно-логістичних послуг та об’єктів транспортно-логістичної інфраструктури, які взаємодіють між собою з метою оптимізації руху матеріального потоку в межах певного регіону при максимальному задоволенні потреб споживачів у транспортно-логістичному обслуговуванні за мінімальними витратами та відповідним рівнем сервісу згідно зі світовими стандартами. Варто підкреслити, що РТЛС, з одного боку, є функціональною підсистемою регіональних економічних систем, а з іншого – це складова частина певного ланцюга доставки матеріального потоку (національної ТЛС). Відповідно до методології системного підходу кожна РТЛС повинна мати власну структуру, яка б дозволяла здійснювати ефективне управління всіма ланками транспортно-розподільчого процесу в регіоні та за його межами. Отже, в межах кожної РТЛС, для здійснення керівних функцій, повинні бути створені координаційні ради, які вирішуватимуть питання їх ефективного формування та подальшого розвитку. До їх складу можуть входити представники державних та регіональних органів виконавчої влади, інвестори, виробники матеріальної продукції та інші суб’єкти вітчизняного ринку транспортно-логістичних послуг. Координаційна рада безпосередньо інтегрує діяльність регіональних транспортно-логістичних операторів (посередників) та здійснює контроль за процесами транспортно-логістичного обслуговування в регіоні. Основними складовими РТЛС, що здійснюють координацію та управління елементами регіональної транспортно-логістичної інфраструктури (РТЛІ) є регіональний центр та мережа локальних транспортно-логістичних центрів (ТЛЦ). ТЛЦ являє собою інтегровану організаційно-функціональну структуру, яка одночасно виконує комплексні функції: консолідації, деконсолідації, просторового переміщення, зберігання та інформаційної підтримки матеріального потоку за високим рівнем логістичного сервісу та необхідним технічним оснащенням при оптимальних логістичних витратах. Кожна з таких структур функціонує сумісно з інформаційно-аналітичними центрами, завдяки чому забезпечується прискорення руху та підвищується якість інформаційного обслуговування всіх ланок транспортно-розподільчого процесу упродовж повного ланцюга доставки вантажу. Ефективність РТЛС, в більшості, залежить від стану та потенціалу РТЛІ. Саме РТЛІ забезпечує синхронізацію процесів обслуговування вантажопотоків, координує дії суб’єктів певного ланцюга доставки «від дверей до дверей» з метою максимального задоволення їх економічних інтересів, організовує взаємодію між суб’єктами ринку авіаційних послуг, дозволяє здійснювати обмін інформацією між усіма ланками ланцюга та підвищити рівень якості транспортно-логістичного обслуговування тощо. До основних елементів РТЛІ відносяться: вантажні комплекси різних видів транспорту, термінальні комплекси, транспортні підприємства, складське господарство, фінансові організації та установи (наприклад, лізингові та страхові компанії, банки), транспортні комунікації тощо. Оптимальний розвиток РТЛС дозволяє отримати такі переваги: - оптимізація руху вантажного потоку на регіональному рівні; - задоволення вимог споживачів у якісному транспортно-логістичному обслуговуванні за мінімальними витратами відповідно зі світовими стандартами; розвиток регіональних ринків транспортно-логістичних послуг; - ефективність функціонування різних видів транспорту в регіоні за рахунок логістичної координації їх роботи в транспортних вузлах при здійсненні інтер- та мультимодальних перевезень; створення та розвиток сучасної транспортно-логістичної інфраструктури; - підвищення рівня зайнятості населення; розширення споживчого ринку транспортно-логістичного сервісу та збільшення надходжень в регіональні бюджети від функціонування РТЛС; - розширення зовнішньоекономічних зв’язків регіону; забезпечення конкурентоспроможності національних транспортно-логістичних операторів на світовому ринку транспортно-логістичних послуг; - зменшення шкідливого впливу транспорту на навколишнє середовище за рахунок раціонального регулювання транспортних потоків, створення оптимальних схем доставки, раціонального вибору транспортних засобів і ефективних технологій перевезень згідно зі світовими стандартами; - економія матеріальних та фінансових ресурсів виробників і споживачів продукції упродовж повного ланцюга доставки за рахунок оптимізації загальних логістичних витрат, а також спрощення документообігу; - активізація бізнес-процесів в регіоні, а також створення ефективної системи транспортно-логістичного сервісу та інформаційного забезпечення для вітчизняних та іноземних компаній. Таким чином, РТЛС як складова економічної системи конкретного регіону забезпечує координацію та інтеграцію діяльності суб’єктів ринку транспортно-логістичних послуг під час обслуговування матеріальних потоків, сприяє зростанню попиту на вітчизняну транспортно-логістичну продукцію, а також дозволяє вирішувати соціально-економічні задачі регіонального розвитку. Список використаних джерел:
УДК 336.71 Чернышов С. А. студент ФК-33д Научный руководитель: Плаксин В. И. д.э.н., профессор Севастопольский национальный технический университет ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ГОСУДАРСТВА И РЫНКА В СФЕРЕ СОВРЕМЕННОГО РЕФОРМИРОВАНИЯ СТРАХОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ Согласно современным представлениям в страхование экономике – это гарантия стабильного развития и эффективного функционирования предприятия. Защита от рисков и последствий экономических катаклизмов – главная цель страховых услуг. Страховой сектор Украины – это необходимая часть рыночной экономики государства. Изучение преобразования страхового рынка Украины является крайне актуальным, поскольку отражает защитные функции безопасности экономики. Тема страхования в Украине тесно связана с защитой и обслуживанием юридических структур и населения от негативных последствий с вероятностным характером воздействия. Цель данной работы заключается в системном преобразовании страхового сектора Украины, в котором необходимо достичь конкурентоспособности. Многие ученые и специалисты глубоко изучали разные аспекты данной проблематики: Татьяна Павлюченко, Олег Сосновский, Игорь Любашенко, Александр Мац, Людмила Белошицка, Наталья Гудыма, Андрей Перетяжко, Владимир Стулей и многие другие внесли существенные вклады в решение этой проблемы. Однако осталось еще множество нерешенных задач, а тем более в пределах нашего государства. После губительной фазы кризиса экономика Украины начала движение к восстановлению потерянных позиций, но сохранились негативные последствия падения. В современной экономической ситуации страховой сектор страны сталкивается с рядом противоречивых трендов. В частности, усиление роли Госфинуслуг в регулировании небанковского-кредитного сектора и страхового рынка Украины. Совет директоров Международного валютного фонда (МВФ), 28 июля 2010 года одобрил новое соглашение с Украиной, которое предусматривает выделение стране 10 млрд. SDR (около $15,15 млрд) в течение 29 месяцев по программе "stand-by. Первый транш в размере 1,25 млрд SDR ($1,89 млрд) страна получит сразу, в то время как последующие транши будут выделяться после ежеквартального пересмотра программы кредитования. Как отмечает аналитик компании "Еavex Capital" Андрей Патиота, данная помощь в первую очередь направлена на сокращение дефицита бюджета и реформирование энергетического сектора страны. Новая программа придет на смену прежнему кредитному соглашению с МВФ объемом $16,6 млрд., подписанному в 2008 году, в рамках которого Украина получила почти $11 млрд. В финансовом секторе Украины сохраняется временная стабилизация. Вследствие климатических условий страховой рынок получит напряженную ситуацию по выплатам агрострахования, а также прогнозируется усиление инфляции. Для повышения платежеспособности страховых компаний Украины за последний год существенно увеличили размеры уставного капитала. Совокупный капитал страховщиков в 1 квартале 2010 года составил 14,9 млрд. грн., т.е. вырос на 2 млрд. грн. или на 15,5% по сравнению с 1 кварталом 2009 года. Уровень чистых страховых выплат (отношение чистых выплат к чистым премий) за январь - июнь 2010 года составил 44,3% (за январь - Июнь 2009 - 46,2%). Высокий уровень чистых страховых выплат в I полугодии 2010 года наблюдался по видам добровольного страхования финансовых рисков - 186,4%, по добровольному личному страхованию - 55,2%, а также по добровольному имущественному страхованию - 53,5%. Рост уровня чистых страховых выплат по добровольному страхованию финансовых рисков может свидетельствовать об использовании страховыми компаниями схем по оптимизации налогообложения. Уровень чистых страховых выплат превышает уровень валовых, поскольку при расчете не учитываются доли страховых выплат, выплачиваемых за договорам внутреннего перестрахования рисков, и доли страховых премий, уплачиваемых по операциям внутреннего страхования. Так, уровень страховых выплат по страхованию наземного транспорта (КАСКО) по итогам I полугодия 2010 года уменьшился на 15,9% до уровня 57,1%, рост уровня страховых выплат по страхованию кредитов (в том числе ответственности заемщика за непогашение кредита) на 33,9% до уровня 45,6% связано с уменьшением поступления страховых платежей по данному видом страхования с 1 411,9 млн. грн. состоянию на 30 июня 2009 года в 163,9 млн. грн. по состоянию 30 июня 2010 года на 37,6 процентных пункта до 57,5% уменьшился уровень страховых выплат по страхование финансовых рисков. Положительной динамикой является увеличение на 8,1% уровня страховых выплат до 45,9% по обязательному страхованию гражданско-правовой ответственности владельцев транспортных средств ("Автогражданка"). Количество страховых компаний "non-Life", в которых за январь – июнь 2010 года уровень валовых страховых выплат был менее 15%, составляет 187 СК (или 50,1%), из них 4 страховых крмпаний получили премии от 300 - 620 млн. грн. (Суммарно 1 894,1 млн. грн, или 20,4% от рынка "non-Life"). Количество страховых компаний "non-Life", в которых за январь – июнь 2010 года уровень валовых страховых выплат был больше 50%, составляет 50 СК (или 13,4%). Суммарные страховые премии 50 СК - 2 037,1 млн. грн. (Или 21,9% от рынка "non-Life"), а суммарные страховые выплаты 50 СК - 1 416,2 млн. грн. (Или 54,6% от рынка "non-Life"). Несмотря на экономический кризис, на фоне упадка страхового рынка и снижения сумы страховых премий поступления по налогу на прибыль за І квартал 2010 года увеличились на 4% (123,8 млн. грн.), что составляет 76,5% общих поступлений по небанковским учреждениям. С1 июня 2010 года Госфинуслуг начала массовые проверки небанковских финансовых учреждений. Первыми под прицелом регулятора оказались страховые компании. Ни для кого не секрет, что главная проблема украинского страхового рынка — недостаточная капитализация отечественных компаний. До кризиса 2008 года многие страховые компании (СК) работали по принципу пирамиды (выплачивали возмещения за счет собранных премий). Главная цель некоторых страховщиков заключался в минимизации налогообложения владельцев. В кризис страхование стало бизнесом с очень низкой рентабельностью или убыточным. Для ужесточения контроля над страховщиками Госфинуслуг планирует ввести международные стандарты финансовой отчетности (МСФО): сейчас страховщики отчитываются перед регулятором лишь раз в квартал. Налоговый кодекс для бизнеса стал настоящим испытанием на конкурентоспособность и прозрачность. Главное изменение для страховых компаний – переход на общую систему налогообложения – с одной стороны, будет выгоден игрокам рынка, поскольку налог будет платиться лишь в том случае, если компания будет иметь прибыль. С другой стороны, администрирование налога усложнится, что повлечет дополнительные расходы компаний. Кроме того, возникнут сложности при налогообложении резервов страховых компаний. Увеличение расходов на администрирование поднимет вопрос эффективности затрат страховых компаний. Сегодня административные расходы – это ключевой параметр на рынке, за счет которого можно конкурировать, не изменяя тарифов. Поэтому, снижение собственных расходов компаний станет еще более актуальным вопросом с принятием налогового кодекса. Для нашей компании это также важная задача, ведь мы хотим конкурировать на рынке за счет эффективности. Для этого нами используются новые подходы в страховании – разрабатываются специальные веб-продукты, автоматизируются процессы продажи полисов и взаимодействия с посредниками. Важным преимуществом новой системы налогообложения станет то, что перевод страховой индустрии на общее налогообложение должен сделать схемные операции на рынке нерентабельными. Соответственно, во многом налоговый кодекс будет содействовать тому, что страховой рынок станет более стандартным, классическим и прозрачным. Если для рынка страхования это будет не революционная часть, то крайне серьезное изменение. Рынок за какой-то период очень сильно изменится. Еще одним важным изменением будет то, что новая система налогообложения кардинальным образом скажется на рынке мелких страховых посредников. Сегодня на этом рынке работает большое количество частных предпринимателей, которые налогооблагаются в рамках единого налога, которые, после принятия налогового кодекса, потеряют такую возможность. Мелкие агенты будут вынуждены или уйти с рынка, или реорганизовывать свой бизнес – укрупняться, подключаться к уже существующим агентским и брокерским компаниям. Даже если они не будут менять объем операций, они будут вынуждены поменять формат своего присутствия на рынке, что приведет к его значительной структуризации. В то же время, эти изменения не должны повлиять на тарифы страховых компаний. Хотя комиссия посредникам – это часть тарифа, не думаю, что новый налоговый кодекс прямо повлияет на изменение стоимости страховых полисов. Если некоторые компании и пойдут на повышение тарифов для увеличения комиссии посредникам, это будет временным явлением, ведь они однозначно ухудшат свои позиции на рынке, после чего будут вынуждены стабилизировать свои комиссионные и вернуться к экономически обоснованным параметрам. Налоговый кодекс кардинально изменит страховой рынок – он станет более структурированным, прозрачным и классическим. Таблица – Динамика развития страхового сектора Украины ( 2005-2010 гг.)
На основе материалов: Госфинуслуг Итак, процесс реформирования законодательства приведет к унификации правил ведения страхового бизнеса согласно международным стандартам. Экономическая ситуация негативно повлияла на платежеспособность клиентов компаний и приведет к повышению качества услуг, высокому уровню борьбы за платежеспособными клиентами. Государство при помощи нового Налогового кодекса начало процесс структуризации и фильтрации страхового рынка. По мнению экономистов, новые законы снизят возможности применения теневых схем в страховом бизнесе. Страховой рынок Украины ожидают количественные и качественные фундаментальные преобразования, которые придадут страховому сектору динамику эффективного роста. Появление новых направлений исследования в связи с принятым Налоговым кодексом требуют дальнейших исследований. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||