Geum.ru

Управління освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №16

Вид материалаДокументы

Содержание


Погляд вчителів освітньої галузі “суспільствознавство”
Які права насправді мені потрібні в школі?”
Рольова гра “Мої права в школі”.
Подобный материал:
1   2   3   4   5

ПОГЛЯД ВЧИТЕЛІВ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ “СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВО”


НА ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ


У дитинстві закладається людський корінь.

Жодної людської рисочки природа не відшліфовує – вона закладає, а відшліфовувати нам – батькам, педагогам, суспільству.

В.О.Сухомлинський


Правове виховання спрямоване на формування правової культури – прищеплення дітям поваги до прав і свобод людини, виховання поваги до батьків, старших, оволодіння знаннями і дотримання законів України.

Виховання не терпить примусу і тиску. Лише можливість вільного вибору, демократична, радісна атмосфера забезпечують становлення людини й громадянина, а інтелектуальна та емоційна насиченість життя школярів допомагає кожному із них визначитись у майбутньому.

Складні процеси реформування освіти неможливі без суттєвої зміни ролі вчителя у викладанні правознавства. Самоосвіта, курси підвищення кваліфікації, участь в семінарах, конференціях, конкурсах дають змогу активізувати діяльність щодо підвищення ролі вчителя в освітньо-виховному процесі.

Реалізація Національної доктрини “Освіта ХХІ століття”, Обласної програми “Виховання учнівської молоді на період 2002 –2012 р.р.” вчителями методичного об’єднання освітньої галузі “Суспільствознавство” – це підтримка творчості вчителя, популяризація педагогічних досягнень, пропаганда законодавчих актів незалежної України.

У систему роботи ввійшли методики творчих індивідуальних проектів, групової роботи та роботи в парах, розвивальної технології та критичного мислення, проведення соціальних досліджень, дослідницької роботи, розв’язування юридичних ситуацій.

Відповідно до вимог навчальної програми вчителі історії та правознавства використовують як традиційні активні інтерактивні методи навчання. Вчителі здійснюють фаховий підхід, уміння обрати відповідний тип, структуру і форму уроку (додаток 5).

У школі з метою більш кваліфікованого викладання, правознавство читає один вчитель. Участь учителя правознавства Рогозної О.М. у міському конкурсі “Учитель року” в номінації “Правознавство” показала дух взаємодопомоги, підтримки, співробітництва. Для вчителя є важливою справа, котру вона виконує, а не особисте досягнення. Оксана Миколаївна також є куратором шкільного прес-центру “Веселка”, який видає газету “Інфошкола”. Ця газета є однією з ланок виховання правової культури старшокласників. Вона формує в учнів критичне мислення, навички оцінювання суспільних явищ і процесів, а також життєтворчих, соціальних, комунікативних, інформаційних навичок. У творчому доробку вчителя – широке коло прийомів, які допомагають кожному учневі мислити творчо, логічно і нестандартно.

Розвитку правового мислення учнів на уроках “Громадянського права” у 8 класах (вчитель Лисиченко В.І.) та “Основ держави і права” у 9 класах (вчитель Рогозна О.М.) сприяє виконання ними такого типу завдань, як моделювання правових ситуацій. Вони застосовують прийом, який розвиває правове мислення . Це – знаходження колізії в правових актах, шляхи їх розв’язання. Майже на кожному уроці правознавства учнів розв’язують задачі юридичного змісту, підготовлені вчителями та вміщені в фахових журналах “Історія в школах України” за 2006 рік.

Учителі прагнуть, щоб під час навчання кожен учень був безпосереднім учасником діяльності. Так головним засобом упровадження інтерактивних технологій є навчання в малих групах, робота в парах. Це позитивно впливає на навчальний процес, робить його живим, динамічним, цікавим для обох сторін – учителя та учнів.

Учителі історії та правознавства часто використовують слова Д.Дідро як лозунг до уроків “Освіта додає людині гідності”. Впевнитись в цьому дають можливість шкільні предметні олімпіади. Останнім часом для учнів стало надзвичайно престижно брати участь в олімпіадах з правознавства. Це не тільки тому, що професія юриста посідає чільне місце в мріях старшокласників, а передусім завдяки інтенсивним процесам демократизації, якими охоплено наше суспільство. Відходить у минуле правовий нігілізм, громадянська пасивність, а більше усвідомлюється позитивне ставлення до закону, до діяльності органів державної влади.

Завдання предметної олімпіади з правознавства потребують інтелектуальної розминки для вирішення юридичних ситуацій.

Переможцями в міській предметній олімпіаді в 2006 – 2007 н.р. були:
  • 11 клас – Дубина Сергій – 2 місце – вчитель Товстюк Т.О.
  • 9 клас – Тищенко Олексій – 3 місце – вчитель Рогозна О.М.

Виховання не терпить примусу і тиску. Лише можливість вільного вибору, демократична, радісна атмосфера забезпечують становлення людини й громадянина, а інтелектуальна та емоційна насиченість життя школярів допомагає кожному із них визначитись у майбутньому.

Досвідчені вчителі добре знають, що зазвичай виховує дитину не стільки сам захід, скільки підготовка до нього. Розучуючи репліки, тематичні вірші, учень мимоволі переймається темою заходу, усвідомлює її важливість.

Кожного навчального року в школі проводиться декада правознавства. Силами учнів готуються газети, кросворди юридичної тематики. Проводяться конкурси правових знань, гра “Дебати”, вікторини, круглі столи, турніри правових знань.

Старшокласники навчаються в профільних суспільно-гуманітарних класах. Це дає їм можливість глибше зрозуміти демократизацію суспільних відносин, сприяє підвищенню активності особи як суб’єкта цих відносин.

З “Основ філософії” в 11 класі учні отримують знання про державно-правові явища (Тема 3. Політичні засади людського співіснування), значна увага приділяється особливостям правової, соціально-справедливої держави та громадянського суспільства. Викладання цієї теми поєднується з елементами самоврядування в школі, з роботою місцевих органів самоврядування та державної адміністрації. Учні працюють над творчими проектами на тему “Політичні партії та влада”, “Політика й ідеологія”, “Політична свідомість”, “Політична культура”. У школі для учнів проводяться зустрічі з громадськістю мікрорайону, депутатами, юристами.

Для активізації правовиховної роботи залучаються працівники міського управління юстиції. Їх знання та досвід практичної роботи сприяють не тільки поглибленню учнями знань з правових дисциплін, а й підвищенню зацікавленості в самоосвіті.

Це допомагає виховувати повагу до людської гідності, потребу в дотриманні соціальних норм у будь-яких життєвих ситуаціях, здатність прийти на допомогу тим, хто її потребує.

Спільними зусиллями школи, громадськості, учнівського колективу знаходимо баланс між академічними і прагматичними знаннями, вміннями та навичками, щоб кожен учень міг керуватися правовими знаннями в координатах мінливого сучасного суспільного життя, вміння діяти відповідно до вимог права.

Підсумовуючи, відзначимо, що основним завданням школи в незалежній Україні є виховання гармонійної, цілісної особистості – громадянина. Це завдання лягло на плечі істориків і правознавців. Право – основа держави, знання права – повага до держави.

Вагомим кроком на шляху поглиблення право виховної діяльності став Указ Президента “Про національну програму правої освіти населення”. Правова освіта стає пріоритетом національної стратегії освіти і виховання. Основна місія належить школі, яка має необхідні засоби і методичну базу для втілення в життя “Програми”.

Але слід зазначити, що впровадження системи правової освіти – це не робота одного року, це система, яка діє декілька років, розрахована на широке коло учнів і дає результат у повсякденній роботі школи, позашкільній діяльності школи (додаток 6). Основою ж незалежного правового виховання є система організації учнівського і педагогічного колективів навколо даної проблематики.


Додаток 5


ДИСПУТ

серед учнів 8-х класів


“ ЯКІ ПРАВА НАСПРАВДІ МЕНІ ПОТРІБНІ В ШКОЛІ?”


Мета:

з’ясувати, які права можуть бути реалізовані в школі, що необхідно для реалізації цих прав;

набути навички оцінювати власні аргументи та аргументи інших;

навчитися приймати спільне рішення.


Обладнання:
  1. Папір, маркери, дошка.
  2. Роздатковий матеріал: картки із завданнями та інструкціями для груп; протокол зборів.


Консультанти:

на урок запрошується завуч з виховної роботи школи, який може надати учням консультації з питань самоврядування та демократії в школі в процесі рольової гри.


Орієнтовний план і методи проведення уроку:
  • робота в групах
  • загальношкільні збори
  • підсумкова дискусія



  1. Представлення теми та очікуваних результатів уроку.


Вчитель пропонує пригадати, що таке демократія? Якими словами можна замінити це поняття? (Можливі варіанти відповідей: влада народу; забезпечення прав і свобод; існування власної позиції; влада більшості тощо).

Вчитель підкреслює, що, згідно з міжнародними документами про права людини і права дитини, кожен учень має багато демократичних прав, перш за все на вільне висловлювання своїх поглядів самостійно або через відповідні органи згідно з правилами школи. Такими органами в школі можуть бути учнівське самоврядування, молодіжні організації та об’єднання, створені учнями. Наявність прав дитини і можливість використання цих прав у шкільному житті створюють основу для демократичних відносин, демократичної атмосфери в школи. Необхідності більш глибокого розуміння прав і свобод кожної дитини й усвідомленню того, як їх можна реалізувати у школі, й присвячено даний урок. Учитель представляє тему уроку та очікувані результати.

  1. Рольова гра “Мої права в школі”.

Мета: набути навичок оцінювати власні аргументи та аргументи інших; навчитися вміння колективно приймати рішення демократичним шляхом.

ЕТАП 1: розподіл на групи та визначення ролей.

Вчитель розподіляє учнів на 4 групи. Члени першої групи залишаються в ролі учнів, друга група грає роль Учителів, третя представляє Учнівське самоврядування, четверта група – це Батьки. В таких ролях учні залишаються до кінця гри.

Потім кожен учень ознайомлюється з переліком прав дитини із вправи 13-1 посібника і виконує завдання 1. Кожен вибирає зі списку 5 прав, що на його думку, є найбільш важливі в школі. Вибір учні здійснюють самостійно, пам’ятаючи про свої ролі.

Вчитель пропонує об’єднатися в групи і роздає завдання для груп.