Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет

Вид материала

Содержание

Критерії оцінювання другого етапу підсумкового контролю засвоєння модуля (практична підготовка).
Оцінка з дисципліни
За шкалою ECTS
Перелік контрольних питань
Перелік практичних навичок до підсумкового модульного контролю модуля 2
Список рекомендованої навчальної

Подобный материал:

1 2 3 4 5

Критерії оцінювання другого етапу

підсумкового контролю засвоєння модуля (практична підготовка).

40 балів виставляється, коли студент правильно розв’язав ситуаційну задачу, зробив ґрунтовні висновки та пропозиції, вірно провів гігієнічне дослідження з використанням приладів.

30-35 балів виставляється студенту, який розв’язав ситуаційні задачі, але не чітко сформулював висновки та пропозиції, при проведенні гігієнічних досліджень за допомогою приладів допустив незначні помилки.

25 балів виставляється студенту, який при розв’язанні ситуаційної задачі допустив кілька помилок, висновки в пропозиції виклав неповністю, а також недостатньо володіє методикою гігієнічних досліджень.

Менше 25 балів виставляється студенту, який не розв’язав ситуаційні задачі і недостатньо володіє методикою гігієнічних досліджень недостатньо володіє фактичним матеріалом, не може відповісти на теоретичні запитання навіть після запропонованих викладачем навідних запитань і кількість правильних відповідей на тестові завдання не більше 50%.

0 балів виставляється у тих випадках, коли студент виявляє повне незнання методів гігієнічних досліджень, не може розв’язати ситуаційні задачі.

До здачі контролю засвоєння модуля допускаються студенти, які повністю відвідали передбачені програмою практичні заняття та лекції з дисципліни.

Перескладання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше 2 разів і здійснюється:

перший раз через 15-20 днів після складання відповідного модуля під час семестру;
другий раз: під час зимових канікул або впродовж 2-ох додаткових тижнів після закінчення навчального року.

ОЦІНКА З ДИСЦИПЛІНИ виставляється лише студентам, яким зараховані всі модулі. Оцінка визначається як середня арифметична з балів за чотири модулі, що складаються студентами упродовж навчального року. Отримані бали конвертуються у 4-ри бальну шкалу наступним чином:

За шкалою ECTS	За національною шкалою	За шкалою БДМУ (у балах)
А (відмінно)	відмінно	180-200
В (дуже добре)	добре	165-179
С (добре)		150-164
D (задовільно)	задовільно	135-149
Е (слабко)		120-134
FX	незадовільно з можливістю повторного складання	70-119
F	незадовільно з обов'язковим повторним курсом	1-69

Присвоєння оцінок A, B, C, D, E здійснюється для студентів, які успішно завершили вивчення дисципліни.

Оцінки з дисципліни FX, F виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка FX виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали підсумковий модульний контроль.

Оцінка F виставляється студентам, які відвідали всі аудиторні заняття з модуля, але не набрали мінімальної кількості балів за поточну навчальну успішність і не допущені до модульного підсумкового контролю. Студенти, які отримали оцінку F по завершенню вивчення дисципліни, повинні пройти повторне навчання з відповідного модуля.

ПЕРЕЛІК КОНТРОЛЬНИХ ПИТАНЬ

до підсумкового контролю з відповідних модулів та дисципліни в цілому

для студентів медичного факультету за спеціальністю „лікувальна справа”

Модуль1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ГІГІЄНИ ТА ЕКОЛОГІЇ.

Змістовий модуль 1.

Вступ до гігієни та екології. Основи запобіжного та поточного санітарного нагляду.

Гігієна як наука, її місце в роботі лікарів медичного (лікувального) профілю. Мета, завдання та методи досліджень. Розвиток гігієни в Україні. Принципи гігієнічного нормування.
Основні напрямки наукових досліджень сучасної гігієни. Закони гігієни. Питання гігієни у програмі ВООЗ «Здоров’я для всіх у ХХІ столітті». Основи законодавства України про охорону здоров’я та санітарно-епідеміологічне благополуччя населення.
Структура та основні завдання санітарно-епідеміологічної служби державної і відомчої. Зміст запобіжного та поточного санітарного нагляду. Особливості санітарного нагляду в Збройних силах.
Екологія та гігієна навколишнього середовища: мета, завдання, методи досліджень, основні напрямки, роль у збереженні здоров’я та профілактиці захворювань. Екологічна ситуація в Україні. Сомато- та психогенні фактори довкілля.
Основи законодавства України з питань охорони природи та раціонального використання природних ресурсів. Основні етапи вивчення впливу денатурованого навколишнього середовища на здоров’я населення.
Законодавство про охорону атмосферного повітря. Джерела забруднення атмосферного повітря. Методика вивчення впливу денатурованого природного середовища на здоров’я населення.

Змістовий модуль2.

Гігієнічне значення навколишнього середовища та методи його дослідження.

Гігієна повітряного середовища.

Сонячна радіація та її гігієнічне значення (спектр сонячного випромінювання, характеристика фізичних властивостей та біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, можливі зрушення у стані здоров’я та захворювання).
Ультрафіолетова радіація як виробнича шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, патологія). Профілактика захворювань при роботі, що пов’язана з впливом ультрафіолетової радіації.
Інфрачервона радіація як виробнича шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, патологія). Профілактика захворювань при роботі, що пов’язана з впливом інфрачервоної радіації.
Освітлення та здоров’я. Гігієнічні вимоги до освітлення. Методики вивчення і оцінки природного та штучного освітлення. Зрушення у стані здоров’я та захворювання, що виникають в умовах недостатнього освітлення. Профілактика міопії у дітей та підлітків.
Атмосфера як елемент біосфери та фактор здоров’я (структура, склад, властивості, можливі зрушення у стані здоров’я та захворювання). Способи охорони атмосферного повітря від забруднень.
Метеорологічні фактори як виробнича шкідливість. Класифікація і характеристика мікроклімату. Зрушення у стані здоров’я та захворювання, що зумовлені впливом метеофакторів. Заходи щодо профілактики.
Атмосферний тиск як виробнича шкідливість (біологічна дія, прилади та одиниці вимірювання, патологія). Профілактика захворювань у цивільного населення та військовослужбовців при роботі, що пов’язана з впливом високого та низького атмосферного тиску.
Вентиляція приміщень та її гігієнічне значення. Гігієнічна характеристика систем, видів та пристроїв для вентиляції приміщень. Показники якості повітря та ефективності вентиляції у приміщенні.
Мікроклімат приміщень та його гігієнічне значення. Класифікація мікроклімату. Гігієнічні основи оцінки мікроклімату приміщень. Методика комплексної оцінки впливу метеорологічних факторів на здоров’я людини.
Клімат та здоров’я населення (визначення, класифікація, кліматоформуючі та кліматохарактеризуючі фактори, їх гігієнічна характеристика).
Акліматизація людини (види, фактори, що впливають на акліматизацію, гігієнічні рекомендації). Особливості акліматизації у південних широтах.
Погода і здоров’я населення (визначення, класифікація, погодо формуючі та погодохарактеризуючі фактори, вплив на організм людини). Геліометеотропні реакції та їх профілактика.

Перелік практичних навичок до підсумкового модульного контролю модуля 1.

1. Вимірювати та оцінювати показники мікроклімату (температуру, вологість, швидкість руху повітря, радіаційну температуру).

2. Визначати та оцінювати показники природного (світловий коефіцієнт, коефіцієнт природного освітлення та інших) і штучного освітлення приміщень (освітленість, яскравість та інші) за допомогою люксметра та розрахунковими методами (метод «Ватт»).

3. Визначати інтенсивність ультрафіолетової радіації біологічним методом.

4. Відбирати проби повітря седиментаційним та аспірацій ним методами на забрудненість мікробами, пилом, хімічними речовинами для лабораторних аналізів (з використанням електроаспіратора, приладу Кротова, аерозольних фільтрів, алонжів з поглинаючими реактивами), оцінювати результати аналізів.

5. Розраховувати і оцінювати необхідні і фактичні об’єм і кратність вентиляції приміщень на підставі гранично допустимих і фактичних концентрацій діоксиду вуглецю.

Перелік ситуаційних задач до підсумкового модульного контролю модуля 1.

1. Гігієнічна оцінка температурного режиму приміщення.

2. Розрахунок швидкості руху повітря, визначеної за допомогою кульового кататермометра.

3. Гігієнічна оцінка температурно-вологісного режиму приміщення.

4. Розрахунок відносної вологості повітря.

5. Оцінка теплового стану організму за методом кататермометрії.

6. Визначення та гігієнічна оцінка еквівалентно-ефективної температури.

7. Оцінка ступеню денатурації повітря приміщення за вмістом діоксиду вуглецю та окиснюваністю повітря.

8. Розрахунок мікробного числа при дослідженні бактеріального забруднення повітря з використанням приладу Кротова.

9.Гігієнічна оцінка показників бактеріального забруднення повітря.

10.Розрахунок необхідного і фактичного об’єму та кратності природної вентиляції.

11.Розрахунок та гігієнічна оцінка фактичного об’єму і кратності штучної вентиляції.

12.Розрахунок та гігієнічна оцінка геометричних показників природного освітлення (світловий коефіцієнт, кути падіння та отвору, коефіцієнт заглиблення).

13.Розрахунок та гігієнічна оцінка світлотехнічного показника природного освітлення (КПО).

14.Розрахунок профілактичної дози ультрафіолетового опромінення.

15.Розрахунок штучної освітленості методом «Ватт».

16.Розрахунок та гігієнічна оцінка рівномірності штучного освітлення.

17.Розрахунок та гігієнічна оцінка яскравості поверхні.

Модуль2.ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛЮДИНИ.

Змістовий модуль 3.

Гігієна води та водопостачання. Гігієна грунту. Санітарне очищення населених місць.

Водопостачання та здоров’я населення (характеристика джерел та систем водопостачання, гігієнічні вимоги до питної води, Державний стандарт на питну воду). Заходи з санітарної охорони водоймищ.
Гігієнічні основи водопостачання населених місць. Гігієнічні вимоги до улаштування шахтних криниць та основні етапи їх санації. Загальна схема санітарного обстеження джерел місцевого водопостачання.
Показники забруднення води патогенною мікрофлорою, неорганічними та органічними хімічними речовинами, радіоактивними речовинами. Особливості обробки води у польових умовах, табельні засоби.
Очищення води (види, методи, засоби та прийоми, обладнання). Показники якості очистки води. Табельні засоби контролю за якістю води у польових умовах.
Знезараження води (методи, засоби та прийоми). Показники якості знезараження питної води. Оцінка якості води у польових умовах.
Санітарне очищення населених місць та здоров’я населення. Гігієнічні принципи проведення та показники якості санітарної очистки.
Гігієнічне значення грунту (механічна структура, фізичні властивості, хімічний склад, процеси самоочищення). Показники санітарного стану грунту. Заходи щодо санітарної охорони грунту.
Урбанізація та проблеми охорони здоров’я. Гігієна планування та забудови населених місць. Гігієнічне значення зелених насаджень.
Гігієнічні вимоги до житла. Вплив житлових умов на стан здоров’я та працездатність людини. Типи польових жител та їх гігієнічна оцінка.

Змістовий модуль 4.

Гігієна харчування.

Гігієнічні принципи раціонального харчування. Показники адекватності та збалансованості харчування. Завдання медичної служби з санітарного нагляду за харчуванням в умовах катастроф.
Класифікація та гігієнічна характеристика основних харчових речовин. Фізіологічні норми потреби в основних харчових речовинах та енергії різних груп населення. Методи оцінки харчування населення.
Основні принципи проведення санітарної експертизи харчових продуктів. Класифікація харчових продуктів та методи оцінки ступеня їх якості. Поняття про фальсифіковані і рафіновані продукти, а також продукти-сурогати.
Фізіолого-гігієнічне значення білків у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком білків та їх профілактика. Поняття про білково-енергетичну недостатність.
Фізіолого-гігієнічне значення вуглеводів у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком вуглеводів та їх профілактика.
Фізіолого-гігієнічне значення жирів у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком жирів та їх профілактика. Ознаки псування жирів. Рафіновані і перегріті жири та їх гігієнічне значення.
Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком вітамінів та їх профілактика. Гігієнічне значення смакових речовин у харчуванні.
Гігієнічне значення макро- та мікроелементів у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком мікроелементів та їх профілактика. Поняття про біогеохімічні провінції. Профілактика біогеохімічних ендемій.
Харчова і біологічна цінність молока та молочних продуктів. Кисломолочні продукти та їх лікувальне значення. Санітарна експертиза молока та молочних продуктів. Показники якості та ознаки фальсифікації і псування молока.
Харчова і біологічна цінність продуктів переробки зерна. Показники якості та псування борошна. Особливості організації та проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах.
Харчова і біологічна цінність овочів та фруктів. Класифікація вуглеводів. Легко- та важко засвоювані вуглеводи та їх гігієнічне значення.
Харчова і біологічна цінність м’яса та м’ясних продуктів. Санітарна експертиза м’яса та м’ясних продуктів. Ознаки псування м’яса. Профілактика захворювань, що пов’язані із споживанням недоброякісних м’ясних продуктів.
Харчова і біологічна цінність риби та рибних продуктів. Санітарна експертиза риби, рибних продуктів та консервів. Ознаки псування риби. Захворювання, що пов’язані зі споживанням рибних продуктів.
Гігієнічна характеристика методів і засобів консервування харчових продуктів. Санітарна експертиза консервів та харчових концентратів.
Харчові отруєння та їх профілактика (класифікація харчових отруєнь, етіологічні фактори, тактика та обов’язки лікаря, який першим установив діагноз харчового отруєння). Загальна схема розслідування випадку харчового отруєння.
Харчові отруєння бактеріальної природи (етіологія, умови, що сприяють виникненню харчових отруєнь, дефіцитний діагноз). Заходи щодо профілактики.
Харчові отруєння хімічної природи та їх профілактика (класифікація, етіологічні фактори, диференційний діагноз). Заходи щодо профілактики.
Гігієнічні основи лікувально-дієтичного харчування. Класифікація харчових продуктів з урахуванням їх лікувальної дії. Задачі та обов’язки лікаря-дієтолога.
Гігієнічні основи лікувально-профілактичного харчування на виробництві. Правила відбору проб їжі для лабораторного дослідження.

Перелік практичних навичок до підсумкового модульного контролю модуля 2

1. Відбирати і оцінювати проби води при виборі джерел водопостачання та питної води на підставі органолептичних показників та результатів лабораторного аналізу.

2. Розраховувати кількість хлорного вапна для знезараження води за хлорпотребою.

3. Визначити кількість активного хлору в хлорному вапні.

4. Володіти методами очистки, знезараження, води, оцінювати їх ефективність.

5. Оцінювати санітарний стан ґрунту за результатами фізико-хімічних показників, хімічного, бактеріологічного, гельмінтологічного аналізу.

6. Розрахувати добові енерговитрати та потреби організму в харчових речовинах.

7. Оцінювати адекватність харчового раціону енерговитратам розрахунковими методами за меню-розкладкою.

8. Діагностувати С-вітамінну недостатність на підставі визначення резистентності капілярів манометром Несторова.

9. Вміти проводити санітарне обстеження продовольчих об’єктів, харчоблоків лікарняних закладів, оцінювати якість харчових продуктів органолептичними методами, відбирати їх проби для лабораторних аналізів.

10. Проводити орієнтовану експрес оцінку якості і свіжості хліба, молока, м’яса, консервів, їх придатності до споживання.

11. Оцінювати санітарний стан харчоблоку, контролювати додержання санітарних вимог до транспортування, зберігання харчових продуктів, їх кулінарної обробки, реалізації готової їжі.

Перелік ситуаційних задач до підсумкового модульного контролю модуля 2

1. Оцінка якості питної води при централізованому водопостачанні.

2. Оцінка якості питної води при децентралізованому водопостачанні.

3. Визначення джерела водопостачання за хімічними та органолептичними показниками якості води.

4. Розрахунок дози коагулянту для поліпшення якості води.

5. Розрахунок дози хлорного вапна для знезаражування води.

6. Визначення та гігієнічна оцінка вмісту залишкового хлору у воді.

7. Оцінка ступеню забруднення і небезпечності грунту за даними лабораторного дослідження його проб.

8. Розрахунок потреби людини в основних харчових інгредієнтах та енергії.

9. Визначення та оцінка масово-ростових індексів.

10. Оцінка харчового статусу людини.

11. Діагностика та аліментарна профілактика гіповітамінозів.

12. Оцінка якості хліба за даними лабораторного дослідження.

13. Оцінка якості м’яса за даними лабораторного дослідження.

14. Оцінка якості молока за даними лабораторного дослідження.

15. Методика розслідування випадків харчових отруєнь.

Модуль 3.Гігієнічні основи фізичних та психоемоційних навантажень людини.

Змістовий модуль 5.

Гігієна праці

Охорона праці медичних працівників. Гігієнічна оцінка виробничого середовища та умов праці фахівців охорони здоров’я. Психофізіологічні та психогігієнічні проблеми безпеки та охорони праці представників основних медичних спеціальностей.
Класифікація виробничих шкідливостей. Система заходів з профілактики професійних захворювань та виробничого травматизму.
Медико-санітарне обслуговування працівників промисловості та сільського господарства. Основні напрямки діяльності цехового лікаря-ординатора по забезпеченню здорових умов праці. Гігієнічні основи профілактики та реабілітації професійно-зумовленої патології.
Класифікація основних видів і форм трудової діяльності. Гігієнічна оцінка ступеня важкості і напруженості праці та методи їх дослідження.
Гігієнічна оцінка ступеня важкості і напруженості праці. Наукова організація праці. Заходи боротьби зі втомою. Роль лікаря-психолога.
Гігієна розумової та операторської праці. провідні принципи, методи та засоби наукової організації праці. Санітарно-просвітня робота.
Шум як виробнича та побутова шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, патологія). Профілактика захворювань серед цивільного населення та військовослужбовців, робота яких пов’язана з впливом шуму.
Вібрація як виробнича шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, патологія). Профілактика захворювань населення та військовослужбовців при роботі, що пов’язана з впливом вібрації.
Електромагнітне випромінювання як виробнича шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, патологія). Організація заходів щодо профілактики шкідливого впливу НВЧ-поля.
Гігієнічна оцінка лазерного випромінювання (фізичні властивості і біологічний ефект,галузі застосування у медичній практиці, можливі зрушення у стані здоров’я та захворювання, заходи щодо профілактики).
Пил як виробнича шкідливість (фізико-хімічні властивості, біологічна дія, зрушення у стані здоров’я та захворювання). Профілактика пилової патології в умовах цивільної і військової праці.
Свинець як виробнича шкідливість (фізичні властивості, біологічна дія, зрушення у стані здоров’я). Профілактика захворювань при роботі, що пов’язана із впливом свинцю.
Ртуть як виробнича шкідливість (фізичні властивості, біологічна дія, зрушення у стані здоров’я). Профілактика захворювань при роботі, що пов’язана із впливом ртуті.
Оксид вуглецю як виробнича шкідливість (фізичні властивості, біологічна дія, зрушення у стані здоров’я). Профілактика захворювань при роботі, що пов’язана з впливом оксиду вуглецю.
Нітросполуки як виробнича шкідливість (фізичні властивості, біологічна дія, зрушення у стані здоров’я). Профілактика захворювань при роботі, що пов’язана з впливом нітросполук.
Гігієна сільськогосподарської праці (тваринництво, робота на молочно-товарній фермі). Професійні шкідливості. Зрушення у стані здоров’я та заходи щодо їх профілактики.
Гігієна праці сільських механізаторів (умови праці, професійні шкідливості, можливі зрушення у стані здоров’я та захворювання, заходи щодо профілактики).
Гігієна праці при роботі з пестицидами (види пестицидів, особливості дії та способів застосування, заходи безпеки та профілактики захворювань).

Змістовий модуль 6.

Гігієна дітей та підлітків

Стан здоров’я дітей та підлітків і фактори, що його формують. Принципи комплексної оцінки стану здоров’я дітей та підлітків. Групи здоров’я. Методика вивчення захворюваності та функціонального стану організму учнів.
Закономірності росту і розвитку дітей та підлітків. Показники фізичного розвитку дітей та підлітків, правила антропометрії, таблиці стандартів фізичного розвитку. Психо-неврологічний розвиток дітей і підлітків, його етапи, закономірності.
Фізичний розвиток як один з найважливіших критеріїв оцінки стану здоров’я. Методи оцінки фізичного розвитку.
Гігієнічні вимоги до земельної ділянки і приміщень дитячих дошкільних закладів. Оцінка функціональної готовності дітей до вступу в школу – фізичної і психологічної.
Гігієнічні вимоги до земельної ділянки, планування та улаштування загальноосвітньої школи. Санітарно-протиепідемічний режим.
Гігієнічні основи навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі (гігієнічні вимоги до навчальних посібників, розкладу уроків, структури уроку та організації його проведення).
Гігієнічні вимоги до дитячих меблів, навчальних посібників та дитячих іграшок. Методика маркування парт та розсаджування школярів.
Гігієнічні вимоги до режиму дня дітей та підлітків (основні режимні елементи, їх тривалість, гігієнічні принципи оцінки режиму дня). Психогігієнічні основи навчальної та позашкільної діяльності.
Рухова активність і здоров’я дітей та підлітків. Гігієнічна оцінка рухової активності учнів. Зміст лікарського контролю за фізичним та психофізіологічним вихованням школярів.
Гігієнічні основи організації занять фізичною культурою і спортом дітей та підлітків. Види, форми та засоби фізичного виховання. Медичний контроль за фізичним вихованням учнів.
Гігієнічні основи трудового і політехнічного навчання дітей і підлітків. Гігієнічні вимоги до шкільних майстерень. Професійна орієнтація та професійний відбір.
Біоритмологічні принципи раціональної організації навчальної діяльності: поєднання часу навчальних занять з часом оптимуму фізіологічних фукцій організму, використання рухової активності як синхронізатора біологічних ритмів, запровадження раціональної організації вільного часу як важливого чинника реалізації амплітудно-фазової програми біоритмів.

Модуль 4. СПЕЦІАЛЬНІ ПИТАННЯ ГІГІЄНИ ТА ЕКОЛОГІЇ.

Змістовий модуль7.

Екологія людини, її методи та основні закони.

1. Предмет екології. Взаємовідношення екології та гігієни. Методи екології (холістичний, мерологічний, експериментальний методи, методи моделювання).

2. Екосистеми. Біосфера та її еволюція.

3. Кібернетична природа та стабільність екологічних систем. Структура та функціонування екологічних систем. Біогеохімічні цикли.

4. Однонаправленість руху енергії в біогеоценозах.

5. Підтримуюча здатність середовища і її зв’язок з ростом популяції людей. Урбанізація населення.

6. Основні закони екології.

7. Екологічні фактори та денатурована біосфера і їх дія на здоров’я людей.

8. Захист природного середовища.

9. Методи вивчення дії денатурованої біосфери на здоров’я населення.

10. Сучасні проблеми поширеності та характеру патології людини. Зміст поняття здоров’я. Критерії здоров’я та розподіл населення на групи здоров’я.

11. Методичні принципи вивчення впливу чинників оточуючого середовища на здоров’я людей. Визначення мети, завдань і програми досліджень.

12. Зони спостереження. Форми методи, схеми досліджень здоров’я населення в зв’язку з впливом факторів забрудненого навколишнього середовища.

13. Комплексні методи оцінки забруднення навколишнього середовища та здоров’я населення.

14 Методи математичної статистики в аналізі гігієнічних досліджень. Ступінь впливу денатурованої біосфери на здоров’я людей.

15 Зони забруднення біосфери. Зони забруднення території України внаслідок Чорнобильської катастрофи.

16. Поняття адаптації та компенсації організму до факторів навколишнього середовища. Стадії адаптації.

17 Захист навколишнього середовища від забруднення.

18. Гігієнічне значення клімату, погоди, їх вплив на здоров’я населення.

19.Погода, визначення поняття. Формування погоди. Погодоформуючі та погодохарактеризуючі фактори.

20.Види атмосферної циркуляції, основні термобаричні утворення: антициклони, циклони, атмосферні фронти. Прямий і опосередкований вплив погоди на здоров`я людини. Геліометеотропні реакції здорової та хворої людини.

21. Медичні класифікації погоди. Профілактика геліометеотропних реакцій: перманентна, сезонна, термінова.

22. Вплив погоди на динаміку забруднення атмосферного повітря. Поняття про температурну інверсію.

23. Клімат, визначення поняття. Кліматоформуючі та кліматохарактеризуючі фактори і показники.

24.Кліматичні особливості різних географічних регіонів.

25. Клімат, здоров`я і працездатність. Акліматизація. Фази акліматизації.

26. Кліматотропні реакції здорової та хворої людини, їх профілактика. Використання клімату з лікувально-оздоровчою метою.

Змістовий модуль 8.

Здоровий спосіб життя. Особиста гігієна. Психогігієна.

Гігієнічні основи здорового способу життя. Фактори ризику та їх профілактика. Поняття про комбіновану, комплексну та поєднану дію чинників навколишнього середовища на здоров’я людини.
Гігієнічні аспекти медичної біоритмології. Основи психогігієни та психопрофілактики.
Гігієнічні принципи загартування. Гігієнічна характеристика лазень і їх роль у збереженні здоров’я та профілактиці захворювань.
Гігієнічні вимоги до одягу, взуття та предметів побуту. Гігієнічна оцінка лікарняного одягу.

Змістовий модуль 9.

Гігієна лікувально-профілактичних закладів, радіаційна гігієна.

Гігієнічні принципи лікарняного будівництва та створення оптимальних умов для перебування хворих і роботи медичного персоналу. Санітарна експертиза проектів будівництва лікувально-профілактичних закладів.
Гігієнічні принципи лікарняного будівництва. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки і будівель лікарні.
Гігієнічні аспекти організації праці лікарів. Профілактика професійно-зумовлених захворювань лікарів різних спеціальностей.
Гігієнічні вимоги до палатної секції та лікарняної палати. Методики вивчення мікрокліматичних умов та ефективності вентиляції в палаті. Показники якості повітря в палаті.
Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації приймального відділення лікарні. Особливості організації прийому хворих до інфекційних відділень лікарень. Санітарно-протиепідемічний режим.
Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації терапевтичного відділення. Санітарно-протиепідемічний режим.
Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації хірургічного відділення лікарні. Санітарно-протиепідемічний режим.
Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації акушерсько-гінекологічного відділення та пологового будинку. Санітарно-протиепідемічний режим.
Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації дитячого відділення лікарні. Санітарно-протиепідемічний режим.
Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації інфекційного відділення лікарні. Профілактика внутрішньо лікарняних інфекцій. Санітарно-протиепідемічний режим.
Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації рентгенологічного відділення лікарні. Санітарно-дозиметричний контроль. Методика визначення необхідного протирадіаційного захисту.
Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації радіологічного відділення лікарні. Санітарно-дозиметричний контроль. Гігієнічна оцінка ефективності протирадіаційного захисту.
Знешкодження та знезараження стічних вод лікарні та здоров’я населення (основні принципи знешкодження та знезараження стічних вод при наявності та при відсутності централізованих каналізаційних систем, локальні очисні споруди сільських лікарень та окремо розміщених оздоровчих закладів).
Гігієнічна характеристика іонізуючого випромінювання (фізичні властивості, біологічна дія, види доз, прилади та одиниці вимірювання, патологія). Гігієнічні принципи радіаційного контролю. Норми радіаційної безпеки.
Гігієнічна характеристика факторів, які визначають характер і важкість променевих ушкоджень. Кількісні та якісні характеристики радіонуклідів та іонізуючих випромінювань. Гігієнічні принципи радіаційного контролю.
Гігієнічні основи протирадіаційного захисту у медицині, промислових та побутових умовах. Методика оцінки радіаційного фону місцевості. Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами.
Методика вивчення впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я населення: вибір зон спостереження, оцінка ступеню забруднення довкілля, визначення інтегрального індексу здоров’я.

Змістовий модуль 10.

Гігієна надзвичайних станів

Завдання, сили та засоби медичної служби з гігієнічного забезпечення, цивільних формувань. Санітарний нагляд за порядком збору та поховання загиблих при катастрофах, задачі медичної служби при надзвичайних ситуаціях.
Гігієнічні принципи організації польового водопостачання. Задачі і обов’язки служб, що приймають участь в організації польового водопостачання при надзвичайних ситуаціях.
Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації пунктів водопостачання та водозабору. Санітарний нагляд за водопостачанням цивільних формувань та потерпілого населення в умовах надзвичайних ситуаціях.
Організація харчування у польових умовах. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації польового пункту харчування.
Гігієнічна характеристика раціонів виживання. Способи захисту продовольства від зараження радіоактивними та отруйними речовинами, методи дезактивації та знешкодження.
Гігієна польового розташування цивільних формувань. Види і способи польового розташування формувань. Перспективні польові житла та їх гігієнічна оцінка. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та споруд і сховищ.
Санітарно-гігієнічні заходи при пересуванні цивільних формувань залізницею, автомобільним транспортом та пішки. Санітарний нагляд за лазне-пральним обслуговуванням особового складу формувань в польових умовах.
Особливості гігієни праці ліквідаторів катастроф.

Змістовий модуль 10

Тропічна гігієна

(для іноземних студентів)

Порушення здоров’я та захворювання, характерні для умов жаркого і тропічного клімату та їх профілактика.
Особливості особистої гігієни в умовах аридного і гумідного клімату тропічної зони. Параметри мікроклімату, при яких виконання фізичної праці стає неможливим.
Особливості організації та режиму праці в умовах аридного і гумідного клімату тропічної зони. Параметри мікроклімату, при яких виконання фізичної праці стає неможливим.
Особливості потреб організму в енергії, кількості та співвідношенні нутрієнтів в умовах тропічного клімату.
Загальна характеристика захворювань аліментарного походження серед населення тропічних регіонів та методи і засоби їх профілактики.
Особливості фізіологічних функцій води в умовах тропіків (структурна, обмінна, транспортна, видільна, теплообмінна та інші).
Гігієнічні вимоги до якості питної води та їх особливості в умовах тропічного клімату. Міжнародний стандарт до якості питної води та особливості його використання в умовах тропіків.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ

ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна:

1. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006 – 720 с.

2. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни: Підручник /Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін.; За ред..Є.Г.Гончарука. – К. : Вища шк.., 1995.- 552 с. : іл.

3. Общая гигиена (пропедевтика гигиены): Ученик /Е.Г.Гончарук, В.Г.Бардов, Г.И.Румянцев ии др.; Под ред. Е.И.Гончарука. – К. Вища шк., 1991. – 384 с.: илл.

4. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. //Учебник для иностранных студентов. /Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др. – К.: Вища школа, 2000. – 652 с.

5. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології Навчальний посібник (І.І.Даценко, Р.Д.Габович), - К., 1999.– 694 с.

6. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. І.І.Даценко, Р.Д.Габович. Підручник, 2 видання. – Київ., „Здоров’я ”, - 2004, - 792 с.

7. Гигиена. Р.Д.Габович, С.С.Познанский, Г.Х.Шахбазян – 3 –е изд., пере раб. и доп. – Киев: Вища школа, 1983.- 320 с.

8. І.І.Даценко, Р.Д. Габович . Основи загальної і тропічної гігієни. – К.: Здоров’я, 1995. – 424 с.

9. Пропедевтика гігієни, військова та радіаційна гігієна, навчальний посібник (В.Г.Бардов та співавт.) – ч. 1, 160 с. ; - ч. 2, 128 с. - К.; 1999.

10. Гігієна. Навчальний посібник до практичних занять для студентів медичних факультетів в. н. з. // В.Я.Уманський, Д.О.Ластков, А.М.Безсмертний, Н.Ф.Іваницька та інші.–Донецьк, 2004,384 с.

11. М.П. Мащенко, Д.С.Д.С.Мечов, В.О. Мурашко. Радіаційна гігієна – Харків; МОЗ України, КМАПО, 1999.-389 с.

Додаткова:

1.Загальна гігієна: Посібник для практичних занять / За загальною ред. Даценко І.І. – Львів: 2001. – 472 с.: іл..

2.Загальна гігієна. Словник-довідник. (І.І.Даценко, В.Г.Бардов, Г.П.Степаненко) Львів, 2001 р. – 244 с.

3.Комунальна гігієна /Є.Г. Гончарук, В.Г. Бардов, С.І. Гаркавий, О.П.Яворський та ін.; за ред. Є.Г. Гончарука. – к.: Здоров’я , 2003. – 728 с.

4. Гігієна харчування з основами нутриціології (за зид. В.І.Ципріяна). – К., 1999. – 568 с.

5. Гігієна праці (під ред. А.М. Шевченка, О.П.Яворовського). – Вінниця: Нова Книга, 2005 – 520 с.

6. Гигиена /Под ред.акад РАМН Г.И.Румянцева. – М.: МЕДИЦИНА, 2000.-608с.: ил.

7. Пивоваров Ю.П. Гигиена и основы экологии человека: Учебник для студ. высш. мед. учеб. заведений / Ю.П. Пивоваров, В.В. Королик, Л.С. Зиневич; Под ред. Ю.П. Пивоварова. – М.: Издательский центр „Академия”, 2004 -528с.

8. Гигиена детей и подростков: Учебник /В.Н.Кардашенко, Е.П.Стромская и др. Под ред. В.Н.Кардашенко. – 2-е изд.; перераб. и доп. – М.: Медицина, 1988. – 512 с.: ил.

9. Военно-морская и радиационная гигиена. В 2-х томах. СПб.: 1998.-912 с.

10. Изучение влияния факторов окружающей среды на здоровье населения (Е.Г. Гончарук, Ю.В.Вороненко, Н.П. Марценюк). –К .,1989.

11. Гигиена климата (В.Г. Бардов). – К., 1990. – 207 с.

12. Гигиена больниц (И.И. Никберг). – К., 1993.

13. Гигиена лечебных учреждений (А.К. Маненко, Н.И. Сахновская) – К., 1982.; - 108 с.

14. Внутрибольничные инфекции (пер. с анг., под ред. Р.П.Венцеля). – М., 1990.

15. Внутрибольничные инфекции (пер. с венг.) (Д. Лошонци) - М.: 1978.

16. Труд и здоровье медицинских работников. (Под ред. В.К. Овчарова). – М., 1985.

17. Эпидемиология внутрибольничных инфекций (Р.Х. Яфаев, Л.П. Зуева). – Л., 1989.

18. Медицина катастроф: Учебное пособие (Под ред. В.М. Рябочкина, Г.И. Назаренко – М., 1996.

19. Медицина катастроф (А.В.Дубицкий, И.А.Семенов, Л.П. Чепкий). –К., 1993. – С. 3-92

20. Норми радіаційної безпеки України. (НРБУ-97); К.:1997.-121 с.

21. Основні санітарні правила протирадіаційного захисту України (ОСПУ-2001). – 136 с.

22. Рациональное питание (В.И. Смоляр). –К., 1991.

23. Військова гігієна з гігієною при на надзвичайних ситуаціях. – За ред. К.О.Пашка. / Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів України. – Тернопіль, - „Укрмедкнига”, - 2005. – 310 с.

24. Правові основи державної служби медицини катастроф України. // Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. МОЗ., - Тернопіль, 2002. – 242 с.

25. Організація лікувально-профілактичних та санітарно-протиепідемічних заходів для ліквідації наслідків повеней. В.Ф.Москаленко, В.О.Волошин, І.М. Рогач. //Ужгород, 2001, - 92 с.

26. Руководство по тропическим болезням. /Под ред. А.Я.Лысенко.-М.: Медицина, 1983 – С. 5-52.

27. Гигиена водоснабжения и питания в условиях жаркого климата. /Под ред. Н.Ф.Кошелева. – Л.: Военно-медицинская академия, 1975. – 35 с.

28. Бардов В.Г., Сучков Б.П. Методические указания по самоподготовке студентов лечебного факультета по курсу „Гигиенические аспекты профилактики тропических болезней”. – К.: КМИ, 1988. – 32 с.

29. Тропические болезни: Учебник. /Под ред. Е.П.Шуваловой. – М.: Медицина, 1989. – С.6-7.

30. Гигиена водоснабжения и питания в условиях жаркого климата./Под ред Н.Ф. Кошелева- Л.: Военно-медицинскаяакадемия, 1975.-35 с.

Blog

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет

Содержание

Критерії оцінювання другого етапу

підсумкового контролю засвоєння модуля (практична підготовка).

Основна: