Міністерство охорони здоров’я України буковинський державний медичний університет

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3

Міністерство охорони здоров’я України

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“Затверджую”

Проректор з навчальної роботи

професор_____________М. Ю. Коломоєць

“_____” ___________________ 2007 р.

ДОВІДНИК ДЛЯ СТУДЕНТА

(ІІІ курс спеціальність «Фармація» ОКР «бакалавр»

фармацевтичний факультет)

З ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

АПТЕЧНА ТЕХНОЛОГІЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

(структура, цілі, зміст дисципліни,

принципи оцінювання, контрольні питання)

Довідник для студента складений на основі навчальної програми з аптечної та заводської технології ліків для студентів вищих фармацевтичних закладів освіти та фармацевтичних факультетів вищих медичних закладів освіти ІІІ–ІV рівнів акредитації, спеціальність 5.11020101 “Фармація” (МОЗ України, К., 1998) та Програми виробничої та переддипломної практики за спеціальністю 5.11020101 “Фармація” (МОЗ України, К., 1997)

Схвалено на засіданні кафедри фармації (протокол № 15 від “19” червня 2007р.).

Завідувач кафедри, професор Р.Б.Косуба

Схвалено предметною методичною комісією з дисциплін фармацевтичного профілю (протокол № 6 від”20” червня 2007р.).

Голова ПМК, професор Р.Б.Косуба

Чернівці 2007

Технологія лікарських засобів – одна з основних дисциплін у підготовці фармацевта. Вона вивчає теоретичні основи та виробничі процеси переробки лікарських засобів у лікарські препарати, їх стандартизацію, зберігання та відпуск. Разом з іншими фармацевтичними дисциплінами та суспільними науками відіграє важливу роль у формуванні світогляду фармацевтів і в забезпеченні їх спеціальної технологічної підготовки для здійснення професійної діяльності з метою постачання населення та лікувально-профілактичних установ лікарськими препаратами.

ОСНОВНА МЕТА ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Метою предмета є навчання студентів теоретичним основам і практичним умінням та навичкам приготування лікарських форм, здійсненню постадійного контролю, стандартизації, біофармацевтичної оцінки, удосконалення їх технології, визначення впливу умов зберігання та виду упаковки на стабільність лікарських форм з метою підготовки студентів до діяльності фармацевта-технолога.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

1. Вступ.

Визначення технології лікарських форм як наукової та навчальної дисципліни, її зв'язок з базисними і профільними дисциплінами.

Мета і цільові завдання курсу. Послідовність вивчення: технологія лікарських форм аптечного виробництва, готових лікарських форм, пропедевтична практика, лекційно-лабораторний курс, виробнича і навчальна практика.

Основні поняття і терміни: технологія, фармакологічні лікарські засоби, лікарська речовина та лікарська рослинна сировина, лікарська форма, лікарський препарат. Взаємозв'язок між лікарською речовиною, лікарською формою та лікарським препаратом. Значення лікарських препаратів у сучасній медицині.

Передумови виникнення біофармацевтичного напрямку у фармації. Біофармацевтичні основи сучасної технології лікарських форм. Фармацевтичні фактори: лікарська форма, фізико-хімічний стан лікарської речовини, технологічний процес. Розкриття значення лікарської форми з позиції біофармації. Лікарська форма як матеріальна форма виявлення діалектичної єдності діючих, допоміжних речовин та інших фармацевтичних факторів.

Загальні вимоги до лікарських форм і методи їх забезпечення.

Історія розвитку технології лікарських форм. Значення праць І.О.Обергарда, С.Ф.Шубіна, Г.Я.Когана, О.С.Прозоровського та інших. Два напрямки розвитку технології лікарських форм: аптечне та промислове виробництво, взаємозв'язок між ними. Завдання технології ліків та основні напрямки їх вирішення. Сучасний стан і перспективи розвитку аптечної технології ліків.

2. Державне нормування виробництва лікарських препаратів.

Законодавчі особливості і напрямки нормування виробництва лікарських препаратів. Нормування складу лікарських препаратів. Прописи офіцинальні і магістральні. Рецепт, його значення як медичного, технологічного, економічного та юридичного документа. Структура рецепта і єдині правила його оформлення. Наказ МОЗ України “Про порядок виписування рецептів та відпуск лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек”. Нормування якості лікарських речовин. Залежність якості лікарських форм від чистоти і стандартності лікарських речовин. Державна фармакопея та її історія. Нормування фармакопеєю виробництва і якості лікарських речовин та лікарських форм. Міжнародна фармакопея. Нормування умов виробництва лікарських препаратів. Накази МОЗ України, інструкції щодо приготування та контролю якості лікарських форм, інформаційні бюлетені. Виробництво лікарських препаратів в аптеках. Приготування лікарських препаратів за рецептами. Санітарний і фармацевтичний режим та забезпечення асептичних умов при виготовленні лікарських форм в аптеках. Нормативна документація. Джерела наукової інформації з технології лікарських форм.

3. Лікарські та допоміжні речовини лікарських форм.

Лікарські речовини, їх номенклатура. Отруйні та сильнодіючі речовини (списки “А” і “Б”), їх дозування. Таблиці вищих доз. Норми відпуску наркотичних і прирівнених до них речовин у лікарських формах. Накази.

Допоміжні речовини, визначення. Вимоги до допоміжних речовин: відповідність призначенню лікарської форми, сумісність, біологічна нешкідливість, економічна доступність. Вплив допоміжних речовин на біодоступність та стабільність лікарських форм. Номенклатура і класифікація допоміжних речовин за призначенням та агрегатним станом. Основоутворюючі компоненти: рідкі, м’які, тверді. Стабілізатори лікарських форм як фізико-хімічних систем і лікарських речовин. Консерванти, пролонгатори, солюбілізатори, коригенти та ін. Характеристика, застосування.

Високомолекулярні сполуки (ВМС) як допоміжні речовини. Використання властивостей їх розчинів у залежності від концентрації. Природні ВМС: полісахариди (камеді, слизи, крохмаль, мікробні полісахариди та ін.), білки та продукти їх гідролізу (колаген, желатин, желатоза та ін.), синтетичні та напівсинтетичні (похідні целюлози, полівінол, полівінілпіролідон та ін.).

Використання поверхнево-активних речовин (ПАР) для стабілізації гетерогенних систем. Характеристика стабілізаторів. Неіоногенні ПАР: природні вуглеводи (камеді, слизи та ін.), синтетичні та напівсинтетичні (метилцелюлоза, натрій карбоксиметилцелюлоза, спени, твіни, жиросахара, емульгатор Т-2, № 1 та ін.), Іоногенні ПАР: желатоза, її похідні, лецитин, мила.

Консерванти. Визначення. Вимоги до них (біологічна нешкідливість, спектр антимікробної дії, хімічна сумісність з компонентами лікарських форм, стабільність). Класифікація: спирти (етанол, бензиловий та ін.), похідні фенолу, органічні кислоти (бензойна, сорбінова та ін.), ефіри параоксибензойної кислоти (ніпагін, ніпазол), солі четвертичних амонієвих основ (бензалконію хлорид, цетилпіридинію хлорид та ін.), металорганічні сполуки.

Пролонгатори. Визначення. Принципи пролонгування дії лікарских речовин в лікарських формах. Уведення лікарських речовин до драглю ВМС. Встановлення пролонгуючого ефекту. Солюбілізатори. Визначення процесу солюбілізації. Використання ПАР з метою заміни способу введення лікарських речовин, зниження дози та ін.

Коригуючі речовини. Визначення. Вимоги до них. Використання в дитячих лікарських формах.

4. Класифікація лікарських форм.

Класифікація лікарських форм за агрегатним станом та шляхами введення. Особливості лікарських форм для ентерального та парентерального застосування. Класифікація лікарських форм як дисперсних систем. Значення дисперсологічної класифікації для технології лікарських форм.

5. Дозування в технології лікарських форм.

Дозування .за масою. Ваги, що застосовуються в аптечній практиці. Метрологічні характеристики ваг: стійкість, точність або правильність, чутливість та сталість показань. Фактори, що впливають на точність дозування за масою. Державна перевірка ваг, важків та догляд за ними. Правила дозування сипких речовин, рідин з різною густиною та лікарських препаратів.

Дозування за об’ємом. Фізичні фактори, які впливають на точність дозування при виготовленні і фасуванні рідких компонентів. Прилади і апарати, що використовуються для дозування за об’ємом.

Дозування краплями. Фактори, що визначають точність дозування краплями. Краплеміри: стандартний і нестандартний. Калібрування нестандартного краплеміру згідно з таблицею крапель ДФ.

6. Тверді лікарські форми. Порошки.

Порошки як лікарська форма, визначення, характеристика. Вимоги до порошків та їх обгрунтування. Класифікація порошків за складом (прості та складні), характером дозування (розділені і нерозділені), способом прописування і застосування (присипки, нюхальні, для вдувань тощо).

Стадії технології порошків.

Подрібнення. Основні фізико-хімічні закономірності, які впливають на процес подрібнення інгредієнтів порошків. Подолання сил зчеплення, межі пружності та міцності твердих тіл. Використання росту величини питомої поверхні та вільної поверхневої енергії лікарських речовин на терапевтичну ефективність при виготовленні порошків.

Приготування порошкових сумішей, їх однорідність. Основні правила змішування інгредієнтів порошків та їх обгрунтування. Приготування порошків із сильнодіючими та отруйними речовинами. Тритурації. Порошки з барвними, пахучими та важкоподрібнюваними речовинами, з екстрактами. Засоби малої механізації, що застосовуються при приготуванні порошків.

Дозування і пакування порошків в паперові та желатинові капсули.

Оцінка якості порошків: розмір частинок, однорідність змішування, точність дозування та ін.

Умови зберігання.

Напрямки удосконалення технології порошків: використання напівфабрикатів, малої механізації та ін.

7. Рідкі лікарські форми.

Визначення та характеристика рідких лікарських форм; вимоги до них, обгрунтування.

Класифікація рідких лікарських форм за способом застосування та дисперсологічна.

Дисперсійні середовища (розчинники). Вода очищена. Вимоги ДФ до води очищеної. Очищення води перед дистиляцією. Аквадистилятори періодичної та безперервної дії, особливості їх конструкції. Умови дистиляції, збору та зберігання води. Подача води на робочі місця.Трубопровід та його очищення. Контроль якості води очищеної.

Вода демінералізована, апарати для її одержання.

Неводні дисперсійні середовища, характеристика, вимоги до них. Етанол, його розбавлення за таблицями ДФ. Гліцерин. Олії жирні та мінеральні. Поліетиленоксид 400. Силіконові рідини. Димексид.

8. Розчини.

Визначення, характеристика, вимоги та їх обгрунтування. Способи прописування і позначення концентрації розчинів у рецептах.

Розчинність лікарських речовин як одна із основних фізико-хімічних характеристик, необхідних для технології розчинів. Використання положень теорії розчинів в їх технології.

Стадії приготування розчинів. Окремі випадки технології розчинів важкорозчинюваних, легкоокислюваних та інших речовин. Використання технологічних прийомів: подрібнення, нагрівання, перемішування, комплексоутворення та ін. у технології розчинів.

Фільтрування та проціджування розчинів. Фільтруючі матеріали (вата, марля, папір), вимоги до них. Фільтри скляні.

Розчини водні. Визначення, характеристика, вимоги до них.

Масо-об’ємний метод приготування. Особливі випадки приготування розчинів: срібла нітрату, калію перманганату, ртуті дихлориду, натрію гідрокарбонату, осарсолу та ін.

Розбавлення фармакопейних стандартних рідин: розчину формальдегіду, перекису водню, кислот, алюмінію ацетату основного та ін.

Технологія рідких лікарських препаратів з використанням бюреткової системи. Основні положення “Інструкції по приготуванню в аптеках лікарських форм з рідким дисперсійним середовищем”. Бюреткові установки та правила їх експлуатації.

Концентровані розчини для бюреткових установок, умови їх приготування, зберігання та контроль якості. Розрахунки, пов'язані із зміцненням та розбавленням концентрованих розчинів.

Технологія мікстур із використанням концентрованих розчинів, сухих лікарських речовин в концентраціях до і більше 3 %, галенових і новогаленових препаратів, сиропів та ін.

Розчини неводні: визначення, характеристика, вимоги до них. Класифікація за природою розчинника. Характеристика неводних розчинників: етанолу, гліцерину, жирних олій, вазелінового масла, димексиду, силіконових рідин (есилону-4 та есилону-5), поліетиленоксиду 400.

Стадії технологічного процесу, спільність та відмінність від технології розчинів водних. Приготування розчинів на етанолі. Особливості технології розчинів на гліцерині, оліях рослинних та маслі вазеліновому, димексиді, комбінованих розчинниках. Оцінка якості неводних розчинів, їх упаковка і зберігання.

Розчини високомолекулярних сполук (ВМС), визначення, характеристика. Вплив структури макромолекул ВМС на процес розчинення: обмежено та необмежено набухаючі речовини. Стадії технології розчинів ВМС. Особливості приготування розчинів пепсину, желатину, крохмалю, метилцелюлози, натрію-карбоксиметилцелюлози та інших синтетичних ВМС.

Оцінка якості розчинів ВМС: колір, відсутність механічних домішок, відхилення в загальному об’ємі або масі та ін.

Упаковка.

Зберігання розчинів ВМС у залежності від їх фізико-хімічних властивостей. Висолювання, коацервація, драгління та інші процеси, які викликають зміни розчинів при зберіганні у невідповідних умовах.

Напрямки вдосконалення технології розчинів: створення “сухих” мікстур, мікстур-концентратів, консервування, коригування, розширення номенклатури внутрішньоаптечної заготовки, запровадження засобів малої механізації.

Розчини захищених колоїдів, суспензії та емульсії. Визначення, характеристика, класифікація. Загальні властивості зазначених лікарських форм: седиментаційна, агрегативна та конденсаційна стійкість, що характеризують фізико-хімічну стабільність розчинів захищених колоїдів, суспензій та емульсій як гетерогенних систем. Формула Стокса.

Фактори, що впливають на біологічну доступність лікарських речовин у суспензіях та емульсіях. ВМС та поверхнево-активні речовини (ПАР), які використовуються для стабілізації суспезій та емульсій як лікарських форм, їх стабілізуюча дія, застосована на фізико-хімічних поверхневих явищах.

Розчини захищених колоїдів. Визначення. Характеристика коларголу, протарголу та іхтіолу. Вимоги до розчинів захищених колоїдів.

Стадії приготування розчинів захищених колоїдів. Технологічні прийоми в залежності від складу їх міцел. Особливості фільтрування розчинів коларголу та протарголу.

Оцінка якості розчинів захищених колоїдів: колір, відсутність механічних домішок, відхилення в загальному об’ємі та ін.

Упаковка.

Стабільність розчинів захищених колоїдів при зберіганні.

Солюбілізація, її використання у фармацевтичній технології.

Суспензії: визначення та характеристика. Вимоги до суспензій, їх обгрунтування. Характеристика лікарських речовин, що використовуються в технології суспензій, яка визначає необхідність їх стабілізації.

Методи приготування суспензій: дисперсійний та конденсаційний.

Дисперсійний метод одержання суспензій: а) з прийомом скаламучування; б) без прийому скаламучування. Стадії дисперсійного методу приготування суспензій. Технологія суспензій гідрофільних речовин: використання ефекту П.А.Ребіндера та правила Б.В.Дерягіна, прийом скаламучування. Суспензії гідрофобних речовин. Стабілізатори, їх якісний та кількісний підбір. Утворення суспензій при заміні розчинників.

Оцінка якості суспензій: відсутність механічних домішок, розмір частинок, їх однорідність, ресуспендованість, відхилення в загальному об’ємі або масі ( якщо лікарської речовини більше 3 % ) та ін.

Упаковка та зберігання.

Емульсії: визначення, характеристика та класифікація. Вимоги до емульсій, обгрунтування. Оцінка якості емульсій: відсутність механічних домішок, розшарування, відхилення в загальній масі та ін.

Упаковка та зберігання.

Перспективи розвитку суспензій та емульсій: розширення асортименту стабілізаторів, впровадження засобів малої механізації, досконалих (інструментальних) методів оцінки якості та ін.

Настої та відвари. Визначення, характеристика, класифікація та прописування. Вимоги до настоїв та відварів, обгрунтування.

Теоретичні основи процесу екстракції: десорбція, розчинення, дифузія, осмос. Використання основних положень теорії молекулярної та конвективної дифузії в процесі екстрагування. Фактори, що впливають на якість водних витяжок: стандартність та розмір частинок лікарської рослинної сировини, співвідношення кількості сировини та екстрагенту (коефіцієнти водопоглинання та витратний), кінетика екстракції. Вплив фізико-хімічних властивостей діючих та супутніх речовин лікарської рослинної сировини на процес екстрагування.

Особливі випадки приготування водних витяжок: настій кореню алтеї, що містить слиз, витяжки із сировини, що містить солі алкалоїдів, глікозиди, дубильні речовини, сапоніни та ін. Стадії технології настоїв та відварів. Апаратура. Уведення в настої та відвари лікарських речовин. Приготування водних витяжок із екстрактів-концентратів, спеціально приготовлених для цієї мети.

Оцінка якості водних витяжок: колір, відсутність механічних домішок, відхилення в загальному об’ємі та ін.

Упаковка, зберігання.

Удосконалення технології водних витяжок: підвищення стабільності шляхом уведення консервантів, використання засобів малої механізації, розширення асортименту екстрактів-концентратів, розробка досконалих об’єктивних методів оцінки якості водних витяжок.

Краплі як лікарська форма. Визначення, характеристика, класифікація. Вимоги до крапель, їх обгрунтування. Технологія крапель. Оцінка якості: колір, прозорість, відхилення в об’ємі та ін. Упаковка та зберігання крапель. Основні напрямки вдосконалення технології та оцінки якості крапель.

9. М’які лікарські форми. Мазі. Лініменти.

Лініменти, їх визначення та характеристика. Класифікація лініментів залежно від медичного призначення, середовища та як дисперсної системи. Вимоги до лініментів. Технологія гомогенних, суспензійних, емульсійних та комбінованих лініментів (лінімент аміачний, мазь Вишневського та ін.). Оцінка якості лініментів: однорідність, відсутність механічних домішок, відхилення в загальній масі та ін. Упаковка та зберігання.

Мазі як лікарська форма, їх визначення та характеристика. Класифікація мазей (місцевої та загальної дії) залежно від призначення (лікувальні, захисні, косметичні та ін.), місця застосування (дерматологічні, які наносяться на слизову оболонку) та як дисперсних систем. Вимоги до мазей, їх обгрунтування. Основи для мазей, вимоги до них.

Класифікація основ: ліпофільні, гідрофільні, дифільні. Вплив основ на біологічну доступність лікарських речовин із мазей. Характеристика мазевих основ (вуглеводні, жири, силікони, гелі білків та полісахаридів, поліетиленоксиди). Дифільні основи, які містять ланолін та його похідні, пентол, сорбітанолеат, високомолекулярні спирти та ін. Основні правила введення лікарських речовин у мазі. Вплив розміру частинок лікарських речовин на їх біологічну доступність.

Стадії технологічного процесу мазей. Мазі-розчини, суспензійні, емульсійні. Комбіновані мазі. Оцінка якості мазей: визначення розміру частинок лікарських речовин у суспензійних мазях, відхилення в масі, реологічні характеристики та ін. Упаковка та зберігання.

Удосконалення технології лініментів та мазей: розширення асортименту основ, уведення об’єктивних методів оцінки якості мазей, використання засобів малої механізації, підвищення стабільності, консервування.

10. Супозиторії.

Супозиторії як лікарська форма. Визначення, характеристика, вимоги до них, обгрунтування. Класифікація та прописування супозиторіїв залежно від призначення. Основи для супозиторіїв, вимоги до них.

Класифікація основ для супозиторіїв: гідрофільні та гідрофобні. Характеристика масла какао та його замінників: бутирол, жири гідрогенізовані (кондитерські), їх сплави з емульгаторами, ланоль, вітепсол, лазупол. Поліетиленоксиди, желатино-гліцеринова та інші основи. Вплив основ на біологічну доступність лікарських речовин.

Правила введення лікарських речовин до супозиторних основ. Методи приготування супозиторіїв: ручне формування, виливання, пресування. Розрахунки кількості основи для супозиторїв при різних методах приготування (коефіцієнти заміщення). Стадії технологічного процесу супозиторіїв залежно від способу приготування. Апаратури для виливання супозиторіїв. Мильно-гліцеринові свічки. Оцінка якості супозиторіїв: розмір, форма, відсутність домішок, відхилення від середньої маси, час повної деформації та ін.

Упаковка та зберігання.

Удосконалення технології супозиторіїв: розширення асортименту основ, створення нових ректальних форм та нових видів упаковки.

11. Пілюлі

Пілюлі як лікарська форма. Визначення, характеристика та вимоги до них. Допоміжні речовини, що використовуються в технології пілюль. Характеристика рідких та твердих допоміжних речовин (екстракти густі та сухі, порошки, суміш крохмально-цукрова, бентоніти та ін.). Принцип їх підбору залежно від хімічної природи лікарських речовин. Стадії приготування пілюль.

Оцінка якості пілюль: однорідність, розпадання, відхилення від середньої маси та ін.

Упаковка, зберігання. Удосконалення технології пілюль: розширення асортименту допоміжних речовин, впровадження об’єктивних методів оцінки якості та ін.

12. Стерильні та асептично приготовлювані лікарські форми.

Асептика. Організація асептичних умов роботи. Обгрунтування необхідності приготування лікарських форм для ін’єкцій, новонароджених та дітей до 1 року, для очей та з антибіотиками в умовах асептики. Нормативна документація.

Значення мікробіологічної чистоти лікарських препаратів та джерела їх мікробного забруднення. Бокси з ламінарним потоком стерильного повітря. Блок для асептичної роботи.

Стерильність - найважливіший фактор створення умов асептики. Методи стерилізації, що застосовуються в технології лікарських форм. Забезпечення надійності стерильності об’єктів залежно від фізико-хімічних властивостей лікарських та допоміжних речовин і життєздатності мікроорганізмів. Техніка безпеки при різних методах стерилізації. Термічна стерилізація. Стерилізація парова та повітряна. Апарати: повітряні стерилізатори різної місткості з автоматичним режимом, парові стерилізатори, стерилізаційні камери та ін. Режим стерилізації залежно від властивостей об’єктів та їх кількості. Правила роботи з апаратами під тиском.

Контроль ефективності термічних методів стерилізації. Контрольно-вимірювальні прилади, хімічні та біологічні тести.

Стерилізація ультрафіолетовим випромінюванням. Ультрафіолетові лампи різної потужності. Бактерицидні випромінювачі різної конструкції. Стерилізація повітря, води та інших об’єктів. Забезпечення надійності стерилізації.

Хімічна стерилізація. Застосування розчинів перекису водню, надкислот (дезоксон-1) та газів (окис етилену, вуглецю з різними дефлегматорами).

Стерилізація фільтруванням. Перспектива використання її в технології лікарських форм. Керамічні, фарфорові та скляні фільтри. Мембранні ультрафільтри вітчизняного та зарубіжного виробництва. Прилади для стерильного фільтрування. Підготовка фільтрів. Префільтри.

Радіаційний метод стерилізації. Стерилізація виробів з пластмас, виробів одноразового застосування в упаковці, деяких лікарських засобів та ін. Подальше вдосконалення методів стерилізації та контролю стерильності.

13. Лікарські форми для ін’єкцій.

Види ін’єкцій. Визначення. Характеристика. Вимоги: стерильність, апірогенність, стабільність, ізотонічність, ізогідричність, ізоіонічність (якщо зазначено в НТД), відсутність механічних домішок (прозорість розчину), їх обгрунтування. Накази та інструкції МОЗ, що регламентують приготування та контроль якості розчинів для ін’єкцій, виготовлюваних в аптеках. Технологічна схема їх приготування та постадійний контроль.

Вимоги апірогенності, їх реалізація. Підготовчі роботи. Розчинники для ін’єкційних лікарських форм. Вода для ін’єкцій, вимоги до неї. Вода демінералізована для ін’єкцій. Дистиляція води в аптеках. Аквадистилятори, особливості конструкції (сепаратори). Збір, зберігання та перевірка якості води для ін’єкцій.

Лікарські речовини для ін’єкційних лікарських форм, вимоги до них, обгрунтування. Стерилізація лікарських речовин.

Вимоги до флаконів для ін’єкційних розчинів. Хімічна стійкість скла та її значення. Випробування та підготовка флаконів для ін’єкційних розчинів в умовах аптеки. Вимоги до пробок з натурального та синтетичного каучуку для закорковування флаконів.

Стадії приготування розчинів. Стабілізація ін’єкційних розчинів. Основні принципи підбору стабілізаторів. Застосування основних положень теорії гідролітичного, окисно-відновного процесів у технології розчинів для ін’єкцій. Стабілізатори: кислоти, гідроксиди, антиоксиданти та ін. Стабілізація новокаїну, кофеїну натрію-бензоату, кислоти аскорбінової, глюкози, багатокомпонентних розчинів та ін. в умовах аптек.

Очистка розчинів від механічних домішок. Фільтри та апарати, що застосовуються для фільтрування ін’єкційних розчинів в аптечних умовах. Вакуум-фільтрувальні установки із скляними та мембранними фільтрами. Розлив ін’єкційних розчинів у флакони. Первинний контроль на відсутність механічних домішок (пристрої, що застосовуются для цієї мети в аптеках). Закупорювання пробками та маркірування. Підготовка до використання. Закатування флаконів з ін’єкційними розчинами. Пристрої для закатування флаконів різної місткості. Стерилізація ін’єкційних розчинів.

Контроль якості готової продукції. Повторний контроль на відсутність механічних домішок. Хімічний аналіз. Бактеріологічний аналіз ін’єкційних розчинів. Випробування на апірогенність.

Оформлення до відпуску, умови і строки зберігання.

Інфузійні розчини, їх класифікація. Вимоги ізотонії, ізогідрії, ізоіонії. Розрахунки ізотонічних концентрацій з використанням ізотонічних еквівалентів за натрію хлоридом, за законами Вант-Гоффа, Рауля. Окислювально-відновний потенціал розчинів. Регулятори водно-сольової та кислотно-лужної рівноваги, а також дезінтоксикаційні розчини, що виготовляються в аптеках. Розчини натрію гідрокарбонату, Рінгера-Локка, “Квартасоль”, “Хлосоль” та ін. Особливості технології ін’єкційних розчинів термолабільних лікарських речовин та суспензій для ін’єкцій. Удосконалення технології ін’єкційних розчинів: розширення асортименту ефективних стабілізаторів, застосування нових фільтруючих матеріалів, методів стерилізації.

14. Очні лікарські форми.

Характеристика та класифікація очних крапель та розчинів (іритаційні, для зберігання контактних лінз, примочки). Вимоги до очних розчинів (показники якості): стерильність, стабільність, відсутність механічних домішок, комфортність, пролонгування дії. Забезпечення стерильності очних розчинів до і після розкриття флаконів. Методи стерилізації. Консерванти. Забезпечення хімічної стабільності очних розчинів. Додавання антиоксидантів, речовин, що регулюють значення рН та інших стабілізаторів. Фільтрування очних розчинів. Уведення ізотонуючих компонентів, буферних розчинників. Забезпечення пролонгуючої дії лікарських речовин. Додавання похідних целюлози та інших пролонгаторів.

Технологія очних розчинів. Стадії технологічного процесу.

Власна технологія очних крапель, примочок та розчинів. Види упакування. Закупорювання та умови зберігання.

Очні мазі. Основи для очних мазей. Вимоги до них та їх обгрунтування. Особливості технології очних мазей. Упакування та зберігання очних мазей. Основні напрямки вдосконалення якості та технології очних лікарських форм.

15. Лікарські препарати для новонароджених та дітей до 1 року.

Визначення, характеристика та номенклатура. Вимоги до них, їх обгрунтування та реалізація. Підбір допоміжних речовин та особливості технології лікарських форм залежно від стабільності лікарських речовин. Оцінка якості з урахуванням показників, характерних для конкретних лікарських форм.

Упаковка, зберігання.

Удосконалення лікарських форм для новонароджених та дітей до 1 року: підвищення стабільності, нові методи стерилізації та ін.

16. Лікарські форми з антибіотиками.

Визначення. Характеристика. Номенклатура: порошки, розчини, мазі, супозиторії. Вимоги до них. Підбір допоміжних речовин та особливості технології залежно від стабільності антибіотиків. Оцінка якості.

Упаковка, зберігання.

Удосконалення технології лікарських форм з антибіотиками: підвищення стабільності, впровадження нових допоміжних речовин, методів стерилізації та ін.

17. Лікарські форми, застосовувані в гомеопатії.

Характеристика гомеопатії як системи лікування, її визначення та історія розвитку. Засновник гомеопатії С. Ганеман. Принципи гомеопатії. Прописування та потенціювання гомеопатичних ліків. Посібник В. Швабе “Гомеопатичні лікарські засоби”, його структура. Характеристика засобів із рослин, хімічних сполук та об’єктів тваринного походження. Особливості рецепта на гомеопатичні препарати. Номенклатура та технологія основних (базисних) гомеопатичних препаратів. Власна технологія гомеопатичних рідких, твердих та м’яких засобів. Методи оцінки якості гомеопатичних препаратів. Критика гомеопатії. Основні напрямки вдосконалення технології та аналізу гомеопатичних лікарських препаратів.

18. Ветеринарні лікарські форми.

Визначення. Характеристика. Номенклатура. Особливості лікарських форм для тварин. Дозування отруйних та сильнодіючих речовин. Коригуючі речовини для ветеринарних лікарських форм. Технологія ветеринарних лікарських препаратів. Упаковка. Зберігання. Удосконалення технології ветеринарних лікарських форм.

19. Фармацевтичні несумісності.

Визначення. Характеристика. Класифікація. Основні види несумісностей: фізичні (фізико-хімічні) та хімічні. Поняття про фармакологічні несумісності. Фактори, що впливають на несумісність у різних лікарських формах. Способи подолання фармацевтичних несумісностей: зміна технологічного процесу, введення допоміжних речовин, зміна лікарської форми та ін. Права та обов’язки провізора-технолога по відношенню до несумісних прописів.

“Уявні” несумісності. Основні напрямки вирішення проблеми фармацевтичних несумісностей.

20. Аерозолі.

Характеристика. Класифікація. Аерозолі інгаляційні. Склад та принцип роботи аерозольного балону. Види аерозольних систем. Характеристика вмісту аерозольного балону. Склади, що видаються з упаковки у вигляді піни (водно-спиртові, неводні піни). Допоміжні речовини для отримання аерозолів (розчинники, солюбілізатори, ПАР плівкоутворювачі та ін.). пропеленти. Способи наповнення аерозольних балонів (під тиском та при пониженій температурі). Оцінка якості: міцність та герметичність упаковки. Точність дозування вмісту. Якісний та кількісний склад. Перспективи розвитику фармацевтичних аерозолей. Номенклатура. Інгаліпт. Каметон. Пропасол. Легразоль. Нітазол. Неотізоль. Ліфузоль. Транспортування та зберігання медичних аерозолей.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ З АПТЕЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету спеціальності „Фармація”

освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” на 2007-08 н.р.

№ п/п	Тема	Кількість годин
1.	Технологія лікарських засобів (ТЛЗ) як наука, мета та завдання. Основні терміни та поняття в технології ліків. Загальні вимоги до лікарських форм. Маса і міра в ТЛЗ.	2
2.	Порошки як лікарська форма, характеристика, вимоги, класифікація. Стадії технологічного процесу приготування порошків. Загальні правила та окремі випадки приготування складних порошків. Оцінка якості. Напрямки вдосконалення технології порошків.	2
3.	Рідкі лікарські форми. Визначення, вимоги до них, класифікація, розчинники. Очищена вода, отримання. Стадії приготування рідких ліків. Оцінка якості. Основні положення “Інструкції по приготуванню в аптеках лікарських форм з рідким дисперсійним середовищем”. Бюреткова установка. Концентровані розчини. Приготування багатокомпонентних мікстур.	2
4.	Розведення стандартних фармакопейних рідин. Особливості приготування деяких водних розчинів. Перспективи вдосконалення якості та технології рідких лікарських форм.	2
5.	Неводні розчини. Характеристика неводних розчинників. Правила виготовлення. Розведення спирту. Ароматичні води, одержання, застосування. Краплі, перевірка доз у краплях. Контроль якості.	2
6.	Розчини високомолекулярних сполук (ВМС). Приготування розчинів пепсину, желатину, крохмалю, метилцелюлози та інших напівсинтетичних та синтетичних ВМС. Колоїдні розчини, визначення, характеристика та вимоги до них. Технологічні прийоми приготування колоїдних розчинів. Оцінка якості.	2
7.	Суспензії, їх властивості як дисперсних систем. Агрегативна та кінетична (седиментаційна) стійкість, що характеризують їх фізико-хімічну стабільність. Характеристика лікарських речовин, які використовуються в технології суспензій, що визначає необхідність їх стабілізації. Дисперсійний та кондесаційний метод приготування суспензій. Оцінка якості. Напрямки вдосконалення.	2
8.	Емульсії для внутрішнього застосування, визначення, характеристика. Технологія емульсій. Вплив якості і кількості емульгаторів на стійкість емульсійних систем. Уведення в емульсії лікарських речовин. Оцінка якості.	2
9.	Настої та відвари. Визначення, характеристика, класифікація, вимоги ДФ. Окремі випадки приготування водних витяжок. Використання екстрактів-концентратів. Оцінка якості. Напрямки вдосконалення водних витяжок.	2
10.	Лініменти, визначення, характеристика та класифікація. Технологія гомогенних, суспензійних, емульсійних та комбінованих лініментів.	2
11.	Мазі, визначення, характеристика, класифікація та вимоги до них. Мазеві основи, їх класифікація. Вплив основ на біологічну доступність лікарських речовин з мазей. Основні правила введення лікарських речовин у мазі. Приготування гомогенних, емульсійних і комбінованих мазей. Оцінка якості. Напрямки вдосконалення.	2
12.	Супозиторії, визначення, характеристика, класифікація, вимоги ДФ. Класицікація основ, їх характеристика. Супозиторні основи, їх вплив на біологічну доступність лікарських речовин із супозиторіїв. Методи приготування супозиторіїв: викачування, виливання. Оцінка якості. Напрямки вдосконалення.	2
13.	Біофармація. Основні фармацевтичні фактори. Допоміжні речовини в ТЛЗ, їх класифікація та характеристика. Державне нормування та основна нормативно-технічна документація.	2
14.	Стерильні та асептичні лікарські форми, їх номенклатура. Асептичні умови приготування ліків. Вимоги. Нормативна документація. Фільтрування ін'єкційних розчинів, апаратура для цього. Методи стерилізації.	2
15.	Вода для ін'єкцій, отримання її в аптеці. Пірогенні речовини та умови забезпечення апірогенності ліків.	2
16.	Основні стадії приготування ін'єкційних розчинів без стабілізації. Вимоги до лікарських речовин, що застосовуються в ін'єкційних лікарських формах. Постадійний контроль якості. Умови зберігання.	2
17.	Стабілізація розчинів для ін'єкцій. Стабілізатори: кислоти, луги, антиокислювачі та ін. Стабілізація розчинів новокаїну, кофеїн-бензоату натрію, глюкози, кислоти аскорбінової, багатокомпонентних розчинів, які готуються в аптеці.	2
18.	Ізотонічні розчини. Склад, принцип виготовлення. Поняття про ізотонічність розчинів, способи розрахунку ізотонічної концентрації. Ізотонічний коефіцієнт.	2
19.	Інфузійні розчини. Вимоги ізотонії, ізогідрії, ізоіонії. Розчини Рінгера-Локка, “Ацесоль”, “Дисоль” та ін. Напрямки вдосконалення технології розчинів для ін'єкцій.	2
20.	Лікарські форми для очей. Визначення. Характеристика. Очні краплі, примочки, мазі. Вимоги до очних крапель та їх приготування в умовах аптек. Регулювання рН роз-чинів, ізотонування, консервування, стерилізація, проблема пролонгування. Види пакування очних крапель. Оцінка якості. Очні мазі. Основи для очних мазей.	2
21.	Лікарські форми з антибіотиками: порошки, розчини, мазі, супозиторії. Підбір допоміжних речовин та особливості приготування ліків з антибіотиками залежно від стабільності останніх. Оцінка якості. Напрямки вдосконалення. Дитячі лікарські форми.	2
22.	Утруднені випадки в екстемпоральній рецептурі. Несумісності в лікарських формах. Класифікація несумісностей. Чинники, що впливають на сумісність інгредієнтів в лікарських формах.	2
23.	Несумісності, обумовлені фізичними та хімічними процесами. Загальні уявлення про фармакологічні несумісності. Шляхи подолання несумісностей в лікарських формах. Права та обов'язки бакалавра-технолога у виявленні несумісностей в прописах ліків.	2
24.	Ветеринарні лікарські форми. Дозування. Загальні правила виготовлення, зберігання та відпуск.	2
25.	Аерозольні препарати, упаковка. Пропеленти. Правила зберігання і застосування.	2
26.	Лікарські препарати подовженої дії. Способи подовження дії лікарських речовин. Вимоги до препаратів. Препарати повторної та підтримуючої дії.	2
всього		52

Схвалено на засіданні кафедри фармації, протокол № 15 від “19” червня 2007р.

Завідувач кафедри, професор Р.Б.Косуба

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З АПТЕЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету спеціальності „Фармація”

освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” на 2007-08 н.р.

№ п/п	Тема	Кількість годин
1-3	Основні терміни і поняття технології ліків. Державне нормування виробництва лікарських препаратів. Державна фармакопея. Накази МОЗ, нормативна документація. Довідкова література, санітарний і фармацевтичний режими. Рецепт, правила виписування.	6
4-5	Дозування лікарських засобів за масою. Будова і перевірка тарирних і ручних ваг. Особливості дозування лікарських засобів за масою залежно від їх консистенції. Дозування рідин за об’ємом	4
6-11	Порошки. Приготування складних порошків. Тритурації. Технологія порошків з сильнодіючими та отруйними речовинами, екстрактами, напівфабрикатами, пахучими і барвними речовинами. Оцінка якості порошків. Контрольна робота "Державне нормування виробництва лікарських препаратів. Дозування. Порошки".	12
12-14	Приготування концентрованих розчинів для бюреткової системи, їх аналіз, доведення до потрібної концентрації. Приготування мікстур з використанням концентрованих розчинів і розчиненням сухих лікарських речовин, прописаних у різних кількостях. Оцінка якості мікстур	6
15-16	Водні розчини важкорозчинних лікарських речовин і таких, що легко окислюються або утворюють комплексні сполуки. Оцінка якості розчинів.	4
17-18	Неводні розчини (спиртові, гліцеринові, олійні). Приготування спиртових розчинів і водних розчинів стандартних фармакопейних рідин. Оцінка якості розчинів.	4
19-20	Контрольна робота за темами: "Водні і неводні розчини та їх приготування. Розбавлення спирту і фармакопейних рідин".	4
21-24	Розчини високомолекулярних сполук, особливості їх технології в залежності від структури макромолекул. Приготування розчинів пепсину, желатину, крохмалю, метилцелюлози. Оцінка якості розчинів високомолекулярних сполук. Розчини захищених колоїдів. Приготування розчинів протарголу, коларголу та іхтіолу. Оцінка якості колоїдних розчинів.	8
25-27	Суспензії гідрофільних і гідрофобних речовин. Стабілізація суспензій. Приготування суспензій дисперсійним та конденсаційним методами. Оцінка якості суспензій.	6
28-29	Емульсії. Приготування емульсій з використанням різних емульгаторів. Уведення лікарських речовин до складу емульсій. Оцінка якості емульсій.	4
30-33	Настої та відвари. Приготування водних витяжок з рослинної сировини, яка містить алкалоїди, серцеві глікозиди, сапоніни, дубильні речовини, слизи. Приготування настоїв і відварів із екстрактів-концентратів. Оцінка якості настоїв та відварів.	8
34-35	Контрольна робота за темами: "Розчини ВМС. Суспензії. Емульсії. Настої та відвари".	4
36-39	Лініменти. Приготування гомогенних, суспензійних, емульсійних та комбінованих лініментів. Оцінка якості лініментів. Мазі. Приготування гомоненних, суспензійних, емульсійних і комбінованих мазей. Оцінка якості мазей.	8
40-43	Супозиторії. Приготування супозиторіїв методами виливання і викачування. Уведення до складу супозиторіїв різних лікарських речовин. Оцінка якості супозиторіїв. Пілюлі. Приготування пілюль з солями алкалоїдів, розчинними, нерозчинними або важкорозчинними речовинами, окислювачами, гідрофобними рідинами, екстрактами. Оцінка якості пілюль.	8
44-45	Контрольна робота за темами: "Лініменти. Мазі. Супозиторії". Пілюлі".	4
46-51	Розчини для ін'єкцій. Отримання води для ін'єкцій. Приготування розчинів для ін'єкцій без стабілізаторів і зі стабілізаторами. Приготування ізотонічних та інфузійних розчинів. Оцінка якості розчинів для ін'єкцій.	12
52-55	Очні лікарські форми. Приготування очних крапель розчиненням сухих лікарських речовин та із концентратів. Приготування очних примочок і мазей. Оцінка якості очних лікарських форм. Лікарські форми з антибіотиками.	8
56-57	Утруднені прописи. Фізичні, хімічні і фармакологічні несумісності в різних лікарських формах.	4
58-59	Контрольна робота за темою: "Лікарські форми, що вимагають асептичних умов приготування. Утруднені та несумісні сполучення інгредієнтів".	4
60-63	Лікарські форми подовженої дії. Залік з практичних навичок.	8
ВСЬОГО		126

Схвалено на засіданні кафедри фармації, протокол № 15 від “19” червня 2007р.

Завідувач кафедри, професор Р.Б.Косуба

ПЕРЕЛІК ТЕМ З АПТЕЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ЯКІ ВИДІЛЕНІ НА САМОСТІЙНЕ ВИВЧЕННЯ

для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету спеціальності „Фармація”

освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” на 2007-08 н.р.

№ п/п	Тема	Кількість годин
1.	Історія фармацевтичної технології. Основні етапи розвитку. Роль вітчизняних учених у становленні і розвитку технології лікарських форм.	6
2.	Рецепт, його значення. Структура рецепту. Державна фармакопея. Історія вітчизняних фармакопей.	6
3.	Міжнародна фармакопея. Накази МОЗ України, інформаційні листки та ін.	6
4.	Виробництво лікарських форм в аптеках. Санітарний і фармацевтичний режими. Нормативна документація.	6
5.	Лікарські та допоміжні речовини.	6
6.	Класифікація лікарських форм за агрегатним станом, шляхами введення і як дисперсних систем.	4
7.	Тара і пакувальний матеріал у виробництві ліків. Методи її обробки та перевірки. Вплив тари на якість лікарських форм.	6
8.	Будова тарирних та ручних ваг. Догляд за вагами та важками. Державна перевірка ваг і гир. Прилади та апаратура для дозування.	6
9.	Дисперсійні середовища для рідких лікарських форм: вода очищена. Вимоги до неї; очищення перед дистиляцією. Умови перегонки, збирання та зберігання води; аквадистилятори, особливості їх конструкції та продуктивність. Демінералізована вода та її одержання.	6
10.	Неводні розчинники, характеристика, вимоги до них (етиловий спирт. хлороформ, ефір, гліцерин, олії, поліетиленоксиди, силікони, диметилсульфоксид та ін.).	6
11.	Краплі як лікарська форма, визначення, характеристика, вимоги до них, класифікація. Технологія крапель, оцінка якості, закупорювання та зберігання. Краплеміри (стандартний і нестандартний) та їх калібрування.	6
12.	Апаратура, що використовується в технології водних витяжок.	6
13.	Мазеві основи, вимоги до них, класифікація. Характеристика мазевих основ (вуглеводні, жири, силікони, гелі білків, полісахаридів, похідні целюлози, поліетиленоксиди, ланолін та його похідні, пентол, сорбітанолеат, високомолекулярні спирти та ін.).	6
14.	Основи для супозиторіїв, їх класифікація. Характеристика та біофармацевтична оцінка. Розрахунки кількостей основ при приготування супозиторіїв різними методами.	2
15.	Одержання супозиторіїв методом пресування. Супозиторні преси. Розрахунки та приготування паличок. Створення нових ректальних лікарських форм.	6
16.	Пілюлі. Приготування пілюль з солями алкалоїдів, розчинними та нерозчинними речовинами, окислювачами, гідрофобними рідинами, без допоміжних речовин. Покриття пілюль оболонками. Оцінка якості пілюль.	6
17.	Створення асептичних умов приготування лікарських форм для ін'єкцій. Блок для асептичної роботи. Методи стерилізації, які використовуються в технології лікарських форм (текучою парою, парою під тиском, сухим жаром). Апаратура, правила роботи з нею. Інші методи стерилізації радіаційна, УФ- та ІЧ-випромінювання, хімічна стерилізація; стерилізуюча фільтрація та перспективи її застосування в технології лікарських форм; види фільтрів: керамічні, фарфорові, скляні, мембранні ультрафільтри.	6
18.	Пірогенні речовини та перевірка апірогенності ін'єкційних лікарських форм. Бактеріологічний аналіз.	6
19.	Шляхи введення ін'єкційних лікарських форм. Види ін'єкцій. Виявлення терапевтичного ефекту залежно від способу введення ін'єкційних розчинів.	6
20.	Аквадистилятори для одержання води для ін'єкцій.	6
21.	Неводні розчинники їх характеристика та вимоги до них	2
22.	Таро-закупорювальні матеріали для ін'єкційних лікарських форм. Вимоги до них, їх обробка. Апаратура для фільтрування. Закупорювання ін'єкційних розчинів та контроль на відсутність механічних домішок.	6
23.	Особливості технології ін'єкційних розчинів термолабільних лікарських речовин та суспензій для ін'єкцій.	4
24.	Очні лікарські плівки, характеристика, номенклатура, вимоги до них.	6
25.	Лікарські форми для новонароджених та дітей до 1 року. Визначення. Характеристика. Номенклатура. Вимоги, їх обгрунтування та реалізація. Оцінка якості з урахуванням показників, характерних для конкретної лікарської форми. Удосконалення лікарських форм для новонароджених та дітей до 1 року: підвищення стабільності, нові методи стерилізації та ін.	6
26.	Лікарські форми, що застосовуються в гомеопатії. Характеристика, класифікація, технологія. Оцінка якості.	4
27..	Ветеринарні лікарські форми: визначення, характеристика, особливості технології специфічних лікарських форм для тварин (гранули, болюси, кашки, пасти); коригуючі речовини для ветеринарних лікарських форм	6
ВСЬОГО		146

Схвалено на засіданні кафедри фармації, протокол № 15 від “19” червня 2007р.

.Завідувач кафедри, професор Р.Б.Косуба

ЗАСОБИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПОЧАТКОВОГО, ПОТОЧНОГО, ПРОМІЖНОГО ТА ЗАКЛЮЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету спеціальності „Фармація”

освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” на 2007-08 н.р.

Початковий контроль знань студентів здійснюється під час проведення практичних занять і включає в себе перевірку знань теоретичного та практичного матеріалу, який вивчався на попередніх курсах (латинська мова, ботаніка, неорганічна хімія, організація і економіка фармації, тощо), що проводиться методом фронтального усного опитування, або написання контрольних робіт, для чого використовуються питання для контрольних робіт.

Поточний контроль знань студентів здійснюється під час проведення практичних занять і включає перевірку знань теоретичного матеріалу та контроль оволодіння практичними навичками, які передбачені методичними розробками занять з відповідних тем. Перевірка знань студентів здійснюється за допомогою усного фронтального опитування, вирішування тестових завдань різного ступеня важкості, розв'язування типових та нетипових ситуаційних задач, а також під час перевірки правильності виконання лабораторно-дослідницьких завдань.

Проміжний контроль знань студентів проводиться під час проведення підсумкових контрольних робіт та семінарських занять, описування технології лікарської форми, написання паспорту письмового контролю (ППК).

Підсумковий контроль знань студентів здійснюється під час проведення іспиту, який проводиться в усній формі. У студентів з'ясовують знання теоретичного матеріалу (згідно питань, винесених на іспит). Поряд з цим студенти виконують практичну роботу згідно рецепта, що додається до білета та розв'язують ситуаційні завдання, що також враховується при оцінюванні їх знань.

Схвалено на засіданні кафедри фармації, протокол № 15 від “19” червня 2007р.

Завідувач кафедри, професор Р.Б.Косуба

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК, ЯКІ ПОВИНЕН ОПАНУВАТИ СТУДЕНТ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

1. Користування нормативною, довідковою та науковою літературою для вирішення професійних завдань.

2. Виявлення фізичних, хімічних та фармакологічних несумісностей, вирішення питання про можливість приготування і відпуску лікарських препаратів з урахуванням сумісності компонентів пропису.

3. Перевірка i, якщо необхідно, виправлення разових та добових доз лікарських речовин списків А і Б, норм відпуску наркотичних та прирівнених до них речовин.

4. Приготування за індивідуальними рецептами твердих, рідких, м'яких лікарських форм (порошків, розчинів, мікстур, суспензій, емульсій, настоїв, відварів, ін'єкційних розчинів, очних крапель та примочок, лініментів, мазей, супозиторіїв) з урахуванням теоретичних основ аптечної технології ліків і вимог нормативних документів.

5. Розрахунок кількості компонентів пропису, загального об'єму або маси лікарського препарату, написання паспорту письмового контролю.

6. Вибір оптимального варіанту технології і відповідно до нього приготування лікарського препарату з постадійною оцінкою якості.

7. Оцінка якості приготовленого препарату згідно з НТД.

8. Дотримання умов зберігання та виду упаковки з метою забезпечення стабільності лікарських форм.

9. Враховування впливу фармацевтичних факторів (вид лікарської форми, розмір частинок лікарських речовин, якісний та кількісний склад лікарських та допоміжних речовин, технологічні процеси і апарати та ін.) на якість та біологічну доступність лікарських засобів.

10. Виявлення прописів ліків, що часто повторюються, та проведення внутрішньоаптечної заготівлі лікарських препаратів і напівфабрикатів за ними.

11. Проведення комплексу заходів, що забезпечують дотримання санітарного режиму в аптечних установах, та здійснення контролю за асептичним приготуванням лікарських форм.

12. Дотримання правил охорони праці та техніки безпеки.

13. Робота на обладнанні і апаратурі для одержання готових і проміжних продуктів.

14. Проведення фізико-хімічних і технологічних досліджень готової продукції.

15. Проведення стандартизації готової продукції відповідно до вимог НТД.

16. Оформлення готової ЛФ, напівфабрикатів та результатів продукції.

Схвалено на засіданні кафедри фармації, протокол № 15 від “19” червня 2007р.

Завідувач кафедри, професор Р.Б.Косуба

Blog

Міністерство охорони здоров’я України буковинський державний медичний університет

Содержание

Проректор з навчальної роботи