Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет

Вид материала

Документы

Содержание Перелік індивідуальних завдань Рішення ситуаційних задач за результатами гігієнічного дослідження грунту. Засоби та форми для проведення Методика проведення Критерії оцінювання знань і вмінь студентів Оцінка за змістовий модуль Оцінювання засвоєння модуля 1 Загальна сума балів Оцінювання засвоєння модуля 2 Загальна сума балів Оцінювання засвоєння модуля 3 Загальна сума балів Оцінювання засвоєння модуля 4 Загальна сума балів Оцінка за підсумковий контроль засвоєння модуля

Подобный материал:

• Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет, 379.69kb.
• Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет, 220.11kb.
• Міністерство охорони здоров’я України буковинський державний медичний університет, 735.12kb.
• Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет, 135.61kb.
• Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет, 146.19kb.
• Міністерство охорони здоров'я україни харківський державний медичний університет застосування, 220.26kb.
• Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет, 205kb.
• Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет, 186.38kb.
• Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 964.46kb.
• Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1028.21kb.

Тематичний план самостійної роботи студентів з модуля 4.

№ п/п	Тема	Кількість годин	Вид Контролю
1.	Підготовка до практичних занять (теоретична та опрацювання практичних навичок)	14	Поточний контроль на практичних заняттях.
2.	Самостійне опрацювання тем (реферат), які не входять до плану лекцій і практичних занять:
2.1.	Біоритми та здоров’я.	2	Перевірка Реферату
2.2.	Урбанізація як соціально-гігієнічна проблема.	2	Перевірка Реферату
2.3.	Планування і обладнання відділень анестезіології та реанімації. Гігієна праці реаніматологів, анестезіологів, маніпуляцій них медичних сестер.	2	Перевірка Реферату
3.	Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля 4.	4	Підсумковий модульний контроль
Всього годин:		24

Перелік індивідуальних завдань

Перелік задач, що включені до модульних підсумкових занять.

1.Середня температура повітря в лікарняній палаті, обладнаній системою центрального опалення , складає 18,5^оС, на висоті 1,5 м - 22^оС, на висоті 0,2 м - 16^оС, біля внутрішньої стіни - 21^оС, біля зовнішньої - 15^оС. Добові коливання температури, за показниками тер­мографа, знаходяться в інтервалі 5^оС. Дати гігієнічну оцінку температурному режиму палати.

2. У яких межах відносна вологість повітря в житлових приміщеннях вважається нормальною? Варіанти відповідей:

1. 20-40%;
   
2. 20-50%;
   
3. 40-60%;
   
4. 35-70%;
   
5. 40-80%;
   

3. Показання сухого термометра психрометра Ассмана 22^оС, вологого - 14^оС. Атмосферний тиск - 745 мм рт. ст. Розрахувати абсолютну, максимальну, відносну вологість повітря, дефіцит насичення, фізіологічний дефіцит насичення, знайдіть точку роси.

4. Визначити i оцiнити температурно-вологiсний режим палати, якщо температура повiтря на висотi 0,2 м (t₁, t₂, t₃) складає, вiдповiдно, 16, 18, 21⁰ С, а на висотi 1,5 м (t₄, t₅, t₆) - 18, 19, 23⁰ С.

Радiацiйна температура 17⁰ С. Вiдносна вологiсть повiтря  80%

5. Оцiнити показники температурно-вологiсного режиму в двох навчальних класах:

Клас А: температура повiтря 26⁰С, радiацiйна температура 29⁰С, вiдносна вологiсть 75%, добовi коливання температури 9⁰С.

Клас В: температура повiтря 23⁰С, радiацiйна температура 15⁰С, вiдносна вологiсть 55%, добовi коливання температури 4⁰С.

6. У населеному пункті планується будівництво нової лікарні. Визначити, в якому напрямку по відношенню до теплової електростанції слід вибрати ділянку для будівництва, якщо роза вітрів характеризується такими даними: Пн. – 8 %, Пн.-Сх.– 7 %, Сх.– 6 %, Пд.-Сх. – 4 %, Пд.- 8 %, Пд.-Зх.– 11 %, Зх.– 22 %, Пн.-Зх. – 27 %, Штиль – 7 %.

7. Визначити швидкість руху повітря у цеху, якщо фактор кульового кататермометра (F) дорівнює 620, час падіння стовпчика спирту з 38 до 35 - 100 сек., температура повітря 26.

8.Дати оцінку теплового стану організму методом кататермометрії за такими результатами вимірювання: термін охолодження кататермометра з 38 до 35 С в одному приміщенні 3 хвилини і 15 секунд, в другому приміщенні – 1 хвилина 25 секунд. Фактор кататермометра F = 630.

9.Визначити еквівалентно-ефективну температуру у приміщенні, в якому температура повітря за сухим термометром аспіраційного психрометра Ассмана складає 25 С, за вологим 19 С, швидкість руху повітря 2 м/с. Зробіть висновок про тепловий стан організму.

10.Визначити результуючу температуру в приміщенні, температура повітря якого за сухим термометром психрометра Ассмана складає 25 С, швидкість руху повітря 2,5 м/с, абсолютна вологість повітря 10,5 мм рт.ст., середня радіаційна температура 18 С. Людина виконує важку роботу. Зробити висновок про тепловий стан організму.

11. Вміст діоксиду вуглецю в повітрі житлового приміщення складає 0,15%. Зробити висновки та пропозиції.

12. Повітря житлового приміщення влітку характеризується наступними даними:

• мікробне число 5200 КУО^* в 1 м³ повітря;
  
• кількість стрептококів 118 КУО в 1 м³ повітря.
  

Оцінити ступінь бактеріального забруднення повітря.

13. Після проведення бактеріального дослідження повітря в операційній отримано такі дані:

• мікробне число 800 КУО в 1 м³ повітря;
  
• кількість гемолітичних стрептококів - 3 КУО в 1 м³ повітря.
  

Оцінити ступінь чистоти повітря, якщо дослідження були проведені до початку операцій.

_________________________________________________________________

^*КУО – колонієутворюючі одиниці

14. У лікарняній палаті проведено дослідження бактеріального забруднення повітря з використанням приладу Кротова.

Розрахувати і оцінити мікробне число, якщо час аспірації склав 3 хв., об’ємна швидкість – 20 л/хв., кількість колоній на чашці Петрі після інкубації – 90.

15.Операційна хірургічного відділення обладнана штучною припливно-витяжною вентиляцією, що здійснюється за допомогою 2-х вентиляторів (І- приплив, ІІ - витяжка). Визначити і оцінити кратність вентиляції, якщо: площа кожного вентиляційного отвору складає 0,3 м², швидкість руху повітря 2 м/с (І) і 2,5 м/с (ІІ), кубатура операційної 120 м³.

16.Розрахувати необхiдну кратнiсть вентиляцiї лікарняної палати терапевтичного відділення на 4 лiжка площею 30 м² висотою 3,2 м.

17. Розрахувати необхiдний об'єм природної вентиляцiї для одного дорослого хворого за умови, що концентрацiя СО₂ в повiтрi лiкарняної палати не повинна перевищувати 0,7 дм³/м³.

18.Обгрунтувати площу шкiльного класу на 40 учнiв 14-рiчного вiку, якщо висота примiщення 4 м, допустима концентрацiя СО₂ - 1 л/м³.

19. Бокс iнфекцiйного вiддiлення обладнаний штучною приточно-витяжною венти­ляцiєю за допомогою 2-х вентиляторiв ( I - приплив, П - витяжка). Визначити крат­нiсть вентиляцiї, якщо: площа вентиляцiйного отвору складає 0,2 м², швид­кiсть ру­ху повiтря - 1,0 м/с (І) i 0,8 м/с (ІІ), кубатура боксу - 80 м³.

20. Визначити світловий коефіцієнт і дати йому гігієнічну оцінку, якщо житлова кімната розміром 3,55 м. має одне вікно прямокутної форми, розміром 2,51,8м. Які додаткові фактори можуть впливати на умови освітлення приміщення?

21. Глибина шкільного класу 5 м , відстань від верхнього краю вікна до підвіконня 2 м, висота від підлоги до підвіконня 0,8 м, проекція видимої частини небосхилу на скло по вертикалі при визначенні з найбільш віддаленої від вікна робочої точки 0,5 м. Виконати схематичний малюнок дослідження за даними умови задачі. За тангенсом кута падіння та кута затінення, з використанням таблиць натуральних тригонометричних величин для найбільш віддаленого робочого місця розрахувати кут падіння, кут отвору, коефіцієнт заглиблення приміщення і оцінити результати.

22. Чому дорівнює КПО навчального приміщення, якщо освітленість біля внутрішньої його стіни 200 лк, а зовнішня – 20 000 лк. Чи відповідає цей результат нормативному?

23. Ледь помітне почервоніння (еритема) на шкірі передпліччя через 20 годин після локального опромінення лампою ЛЕ-30 розвинулось під другим віконцем біодозиметра Горбачова, через яке опромінення здійснювали протягом 5 хвилин. Розрахувати профілактичну дозу.

24. Одержання еритемної дози УФО від лампи ЛЕ-30 забезпечується протягом 4 хвилин на відстані 2 м від джерела. Розрахувати, якою тривалість опромінення повинна бути для отримання профілактичної дози на відстані 4 м від лампи.

25. На якій відстані від маячного опромінювача з прямою ртутно-кварцевою лампою (ПРК) слід розмістити для профілактичного опромінення групу хворих кардіологічного відділення, якщо еритемна доза на стандартній відстані 0,5 м у більшості з них склала 0,5 хв.

26. Розрахувати методом “Ватт” і дати оцінку освітленості в класі, площа якого 40 кв. м, освітлюється 6 лампами розжарювання по 200 Вт кожна.

27. Рівні освітленості в двох точках, які віддалені на відстань 0,75 м, складають 450 і 275 люкс. Розрахувати коефіцієнт рівномірності освітленості та дати гігієнічну оцінку отриманих результатів.

28. Розрахувати яскравість операційного поля, якщо освітленість дорівнює 4000 лк. Коефіцієнт відбиття раневої поверхні 0,35. Чи викличе створювана яскравість зоровий дискомфорт?

29. Маніпуляційна лікарняного відділення з площею 20 кв. м освітлюється шістьма світильниками прямого світла: в кожному з них лампа ЛБ потужністю 40 Вт. Розрахувати орієнтовну освітленість методом “Ватт”. Чи достатня вона?

30.Вмiст фтору в колодязнiй водi дитячого дошкiльного закладу складає 0,3 мг/дм³, азоту нiтратiв 180 мг/дм³.

Оцiнити якiсть води. Якi захворювання можуть виникнути у дiтей, що вживають цю воду?

31.Вода з поверхневого джерела має такі показники: каламутність 1400 мг/дм³, кольоровість 100⁰, запах 3 бали, окиснюваність 14 мг О₂/дм³. Визначити клас джерела водопостачання.

32.Оцiнити якiсть питної води при централiзованому водопостачаннi: смак, запах - 1 бал, каламутнiсть - 1,0 мг/ дм³, кольоровiсть - 15, хiмiчнi властивостi - без змiн, колi-титр  1200, мiкробне число - 20.

33. Проба води вiдiбрана з колодязя. На вiдстанi 50 м вище за рельєфом знаходиться смiттєзвалище. Навколо колодязя вiдсутнiй глиняний замок, вiдсутнi громадське вiдро i кришка на цямринi.

Результати лабораторного аналiзу води: прозорiсть - 20 см, кольоровiсть-50⁰ , запах, присмак- 3 бали, азот нiтратiв - 60 мг/ дм³, азот нiтритiв - 0,2 мг/дм³, азот амонiйний - 8 мг/дм³, мiкробне число - 500, колi-iндекс - 22. Оцiнити питну воду i дати обгрунтоване заключення.

34. Вода відібрана з шахтного колодязя, глибина якого від поверхні землі до поверхні води становить 14 м. Цямриння колодязя зроблені з дерева. Колодязь має навіс, кришку, обладнаний коловоротом з відром громадського призначення. Оточуюча колодязь ділянка не забруднена, огороджена. Проба води надіслана в лабораторію. Результати лабораторного аналізу проб води такі: прозорість – 30 см за стандартним шрифтом, кольоровість – 40⁰; запах при температурі води 60⁰ С – відсутній (1 бал); інтенсивність присмаку – 0 балів; осад – відсутній; сухий залишок – 400 мг/дм³; рН – 7,5; загальна жорсткість – 9 мг-екв/дм³ СаО; залізо загальне – 0,25 мг/дм³; сульфати – 80 мг/дм³; фтор – 1,2 мг/дм³; хлориди – 82 мг/дм³; азот амонію – 0,1 мг/дм³; азот нітритів – 0, 002 мг/дм³; азот нітратів – 20 мг/дм³; мікробне число – 200; колі-титр – 250. Дати гігієнічну оцінку якості води у колодязі і вирішити питання про придатність її для господарсько-питного використання.

35. Скласти санітарне заключення на пробу води, що відібрана з водопровідної мережі. Результати її лабораторного дослідження такі: прозорість – більше 30 см за шкалою Снеллена; кольоровість – 20⁰ ; запах та присмак – не перевищують 2 бали; каламутність – 2 мг/ дм³ ; сухий залишок 200 мг/дм³; залізо загальне – 0,7 мг/ дм³; сульфати – 96 мг/ дм³; хлориди – 34 мг/ дм³; фтор – 2,8 мг/дм³; азот амонійний – 0,28 мг/дм³; азот нітратів 70 мг/дм³; азот нітритів – 0,001 мг/дм³; загальна твердість 6,3 мг-екв. СаО/ дм³; мікробне число – 92; колі-індекс – 13 .

36.Вода з поверхневого джерела має такі показники: каламутність 1400 мг/дм³, кольоровість 100⁰, запах 3 бали, окиснюваність 14 мг О₂/дм³. Визначити клас джерела водопостачання та запропонувати методи обробки води.

37.Визначити дозу 1% розчину сірчанокислого алюмінію для коагуляції 100 дм³ води, якщо при пробному коагулюванні найкраще пройшла реакція у другій склянці, куди було добавлено 3 см³ коагулянту.

38.Визначити кількість залишкового хлору у воді, на титрування 200 см³ якої використано 2 краплі 0,7% розчину тіосульфату натрію.

39.Розрахувати кількість 1% розчину хлорного вапна для хлорування 100 дм³ води, якщо залишковий хлор в кількості 0,4 мг/дм³ визначено в 2-й склянці, куди при нормальному хлоруванні було добавлено 2 краплі 1% розчину хлорного вапна.

Рішення ситуаційних задач за результатами гігієнічного дослідження грунту.

40.Оцінити ступінь забруднення і ступінь небезпечності грунту за даними лабораторного дослідження його проб:

Показники	І проба	ІІ проба	ІІІ проба
колі-титр	0,5	1,5	0,0005
титр анаеробів	0,05	0,3	0,0001
число яєць гельмінтів в 1 кг	8	0	120
санітарне число Хлєбнікова	0,88	1,0	0,62
показник забруднення ЕХР (кратність перевищення ГДК)	6	0,3	105
показник радіаційної безпеки	перевищення природного рівня в 1,8 рази	природний рівень	перевищення природного рівня в 1,5 рази
показник самоочищення грунту (титр термофілів)	0,0005	0,005	0,000005

41. Оцінити санітарний стан грунту за вмістом екзогенних хімічних речовин (ЕХР) та прогнозувати стан здоров’я населення, яке проживає на даній території.

Показники забруднення ЕХР	Вміст ЕХР у грунті, мг/кг		ГДК ЕХР, мг/кг
	І проба	ІІ проба
Свинець	240,0	45,0	30,0
ДДТ	0,6	0,005	0,1
Гексахлорциклогексан	0,2	0,08	0,1

42. Аналiз грунту показав наявнiсть у ньому пестицидiв: карбофос 15 мг/кг (ГДК = 2 мг/кг), дiлор 4,5 мг/кг (ГДК = 0,5 мг/кг). Зробити висновок про ступiнь забруднення грунту пестицидами.

43. Результати аналiзу грунту, взятого з територiї дитячого дошкiльного закладу: мiкробне число - 10⁷ в 1 г грунту; число яєць гельмiнтiв - 120 в 1 кг; титр анаеробiв - 0,0005 г.

Зробити висновок про ступiнь забруднення грунту.

44. Викладач гуманітарного вузу, жінка, 40 років. Визначити групу інтенсивності праці, коефіцієнт фізичної активності (КФА), добові енерговитрати, потребу в основних харчових речовинах (білки, жири, вуглеводи, вітаміни В, С та А, мінерали /залізо, кальцій, фосфор/), оптимальний режим харчування.

45.Лікар-хірург, чоловік, 30 років, зріст 175 см, маса тіла 70 кг. Хронограма дня: професійна діяльність (операції) – 4 години, підготовка до операцій – 1,5 години, підготовка і проведення лікарської конференції 2,5 години, ходьба – 1 година, активні фізичні вправи – 30 хв., самообслуговування – 2,5 години, читання – 1,5 години, громадська робота – 1 година, відпочинок сидячи – 2 години, лежачи – 1 година, сон – 8 годин. Розрахувати фактичний основний обмін, добові енерговитрати (по відносному основному обміну (ВОО), тривалості виду діяльності та коефіцієнту фізичної активності (КФА), потребу у нутрієнтах.

46. Добові енерговитрати каменяра (IV група інтенсивності праці) складають 4500 ккал. У добовому раціоні каменяра білків 120 г, жирів 95 г, вуглеводів 600 г.

Розрахувати потребу каменяра в харчових речовинах та калорійність його раціону. Зробіть висновок про адекватність його харчування.

47.Розрахунками за меню-розкладкою добового раціону учнів ПТУ, зайнятих на виробництві ручного слюсарного інструменту (III група інтенсивності праці), встановлено: калорійність 3400 ккал, білків 105 г( в т.ч. тваринного походження 35 г), жирів 90 г (в т.ч. рослинного походження 10 г), вуглеводів 560 г (в т.ч. простих вуглеводів 250 г), вітаміну С 50 мг, вітаміну А (каротину) 0,8 мг, вітамінів В_І 1,3 мг, В₂ 0,8 мг, РР 9,5 мг, кальцію 500 мг, фосфору 900 мг, заліза 8 мг.

Енерговитрати учнів становлять в середньому 3100 ккал. Розрахувати потребу учнів в харчових речовинах, зробити висновки про повноцінність (адекватність) їх харчування.

48.Жінка 35 років: зріст 160 см, маса тіла 88 кг, результати вимірювання шкірно-жирової складки – 3,4 см; 4,5 см; 5,1 см; 6,8 см.

• Розрахувати зросто-масові та інші показники.
  
• Оцінити харчовий статус.
  
• Сформулювати оздоровчі рекомендації.
  

49.Розрахувати власні зросто-масові та інші показники і оцінити харчовий статус.

50. При плановому медичному обстеження учнів професійно-технічного училища гірничодобувного комбінату значна частина з них скаржиться на зниження працездатності, м’язову слабкість, швидко наступаючу втому, світлобоязнь, різь в очах, яку самі учні пояснюють погіршенням освітленості робочих місць в шахті. Об’єктивно у багатьох учнів спостерігається блідість, сухість шкіри, зроговіння волосяних фолікулів, особливо на ліктях, колінах, огрубіння шкіри на пятках, у декого навіть з тріщинами, утворення вугрів, смугастість нігтів.

Визначити, ознаки якого захворювання учнів ПТУ можна запідозрити? Які методи поглибленого обстеження слід провести для встановлення діагнозу?

51. Студентка медичного вузу одночасно працює медичною сестрою (нічні чергування у клініці) звернулася в поліклініку зі скаргами на кволість, постійну стомлюваність, роздратування, підвищену сонливість, погіршення успішності у навчанні. При огляді студентки лікар звернув увагу на кілька синців на руках, колінах, синюшність носа, губ, нігтів, ясен, блідість і сухість шкіри.

Який діагноз може мати місце? Які дослідження потрібно провести для підтвердження чи зміни діагнозу?

52.Результати лабораторного аналізу проб мяса такі:

- Органолептичні показники: поверхня місцями зволожена, трохи липуча, потемніла. При натискуванні пальцем ямка мало розпрямлюється, мясний сік, що стікає при розмороженні мяса, злегка каламутний. Запах кислуватий, з відтінком затхлості. Жир сіруватий, липне до пальців. Суглобові поверхні кісток злегка вкриті слизом, не блискучі.

- Бульйон при пробній варці злегка мутнуватий, при додаванні розчину сірчанокислої міді мутніє, утворюються пластівці. При додаванні до фільтрату бульйону реактиву Несслера зявляється інтенсивний жовтий колір.

Скласти експертний висновок про якість мяса.

53. Скласти експертний висновок про якість молока, відібраного на ринку, результати лабораторного дослідження якого такі:

- органолептичні: колір – білий, з синюватим відтінком по краях; запах – невизначений, до 2 балів; консистенція (нігтьова проба) – густого молока, з маленькими білими крупинками; смак злегка гіркуватий (1 бал); жирність по Герберу – 2,2%; кислотність – 18⁰ Тернера; питома вага (щільність) по лакто-денсиметру 1,035 г/см³ при температурі 20⁰С.

54.Визначити та оцінити пористість пшеничного хліба, якщо маса взятої порції його складає 19 г.

55. Органолептичні властивості двох проб м’яса задовільні. В першій пробі на 40 см² поверхні м’яса знайдено 2 фіни, а в другій – 1 нежива трихінела. Оцінити якість проб м’яса.

56. Молоко білого кольору з голубим відтінком, солодкувате на смак, густина – 1,038, кислотність  10Т. Оцінити якість молока.

57. Після пробної варки м’яса бульйон мутний. Проба Андрієвського – на протязі 5 хвилин профільтрувалось 40 см³ фільтрату. Проба Ебера позитивна. Зробити заключення про якість м’яса.

58. Оцінити якість молока, густина якого складає 1,024, кислотність - 12Т. Проби з розоловою кислотою та розчином Люголя позитивні.

59. Пшеничний хліб першого сорту має такі властивості: м’якуш малопористий, містить закали і непроміси, вологість – 54%, пористість – 40%, кислотність 9. Дати гігієнічну оцінку хліба.

60.У таборі відпочинку в кінці дня захворіло 25 дітей (з загальної кількості 40) зі скаргами на головний біль, біль у горлі, буркотіння в животі. Частина з них (9 осіб) скаржились на нудоту, блювання, періодичні болі в животі, пронос. При огляді спостерігались гіперемія слизової очей, зіву, температура тіла 38-38,5⁰С, при пальпації живота – відчуття болю.

При опитуванні дітей встановлено, що на сніданок вони їли вівсяну кашу з сосискою, чай; на обід – борщ, мясні котлети з картоплею, компот. Санітарний стан харчоблоку задовільний, медичне обстеження персоналу своєчасне. Але одна з поварів була відсутня протягом тижня у зв’язку з хворобою, повернулася на роботу два дні тому.

Визначити, який попередній діагноз можна поставити, підозрюваний продукт, страва, які першочергові заходи зробити, які документи оформити.

61.Одночасно захворіли всі члени сімї (5 осіб), у тому числі 2 дітей. Лікар швидкої допомоги виявив: скарги на задишку, болі у серці та животі, слабкість зору (“туман в очах”), подвоєння зображень, косоокість, ністагм, утруднення ковтання та мови, загальна слабкість. Температура тіла не підвищена. Члени сім’ї їли: на сніданок – яєчню, чай; на обід – борщ з свининою, смажену картоплю з сардельками та маринованими грибами, компот.

Визначити попередній діагноз, підозрюваний продукт, які першочергові заходи потрібно зробити, які документи оформити у першу чергу і у подальшому.


ЗАСОБИ ТА ФОРМИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ

ПОЧАТКОВОГО, ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ


Початковий контроль здійснюється на першому практичному занятті шляхом усної співбесіди для вивчення базової підготовки студентів.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних занять, на яких проводиться оцінка знань теоретичного та практичного матеріалу у формі:

• індивідуального усного опитування за теоретичними питаннями, які включені до методичних розробок з відповідних тем;
  
• тестових завдань;
  
• розв’язування ситуаційних задач;
  
• проведення гігієнічних досліджень з використанням приладів;
  
• оцінка результатів проведених гігієнічних досліджень;
  
• оформлення протоколів практичних занять.
  

Підсумковий контроль засвоєння модулів здійснюється після їх завершення і проводиться у два етапи:

1. Контроль засвоєння практичних навичок і вмінь проводиться шляхом:
   

• вирішення тестових завдань;
  
• проведення гігієнічних досліджень з використанням приладів
  

2. Контроль теоретичних знань проводиться шляхом:
   

• розв’язання ситуаційних задач;
  
• індивідуального усного опитування студентів за теоретичними питаннями.
  

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою та виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ECTS та шкалою, прийнятою в Україні.


МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ

ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ


Підсумковий контроль засвоєння модулю проводиться на окремих практичних заняттях після засвоєння відповідних модулів. Згідно робочої навчальної програми з дисципліни на кафедрі проводиться чотири підсумкових контролі засвоєння модулів.

Підсумковий контроль засвоєння модулю проводиться у два етапи:

1. Контроль засвоєння практичних навичок і вмінь.
   

Кожному студенту пропонується:

• тестові завдання;
  
• провести гігієнічне дослідження з використанням приладів та оцінити його результати. Максимальна оцінка даного етапу контролю складає 40 балів.
  

2. Контроль теоретичної підготовки студента проводиться шляхом рішення ситуаційних задач та опитування за теоретичними питаннями. Максимальна оцінка даного етапу контролю складає 40 балів.
   

Таким чином, максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю складає 80. Модуль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.


КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ

ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЗАКЛЮЧНОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ


ОЦІНКА ЗА МОДУЛЬ визначається як сума балів за поточну навчальну діяльність (змістові модулі, підготовка огляду наукової літератури або проведення наукового дослідження), та балів за підсумковий контроль засвоєння модуля.


Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні кожного модуля, становить 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, при здачі підсумкового контролю засвоєння модуля – 80 балів.


ОЦІНКА ЗА ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ визначається з урахуванням оцінок поточного контролю, які виставляються при оцінюванні теоретичних знань, практичних навичок і вмінь.


Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність при вивченні змістового модуля, становить 120, що вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «5», на кількість тем у змістовому модулі, з додаванням балів за індивідуальне завдання студента.


Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність при вивченні змістового модуля, становить 70, що вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «3», на кількість тем у змістовому модулі, з додаванням балів за індивідуальне завдання студента.

При засвоєнні кожної теми змістового модуля за поточну навчальну діяльність студента виставляються оцінки за традиційною 4-ох бальною шкалою, які потім конвертуються у бали залежно від кількості тем у змістовому модулі таким чином:

Оцінка	Модуль 1	Модуль 2	Модуль 3	Модуль 4
«5»	15	11	12	7
«4»	13	10	10	6
«3»	10	8	8	5
«2»	0	0	0	0

Примітка: вага кожної теми в межах одного модуля однакова.


Оцінка “відмінно” виставляється, коли студент самостійно, грамотно і послідовно, з вичерпною повнотою, використовуючи дані додаткової літератури, відповів на всі теоретичні питання, розв’язав ситуаційні задачі, провів гігієнічні дослідження за допомогою приладів, правильно оцінив результати проведених досліджень.


Оцінка “добре” виставляється, коли студент зріло орієнтується в матеріалі, але при відповіді допустив дві-три не принципово важливі помилки.


Оцінка “задовільно” виставляється студенту, коли він знає фактичний матеріал у повному об’ємі програми курсу, проте затрудняється самостійно і систематично викладати відповіді, примушуючи викладача пропонувати йому навідні запитання.


Оцінка “незадовільно” виставляється у тих випадках, коли студент виявляє повне незнання запитань і погано орієнтується в основному матеріалі курсу гістології, що виявляється шляхом пропонування йому додаткових запитань.


ОЦІНЮВАННЯ ЗАСВОЄННЯ МОДУЛЯ 1

Загальні питання гігієни та екології

Розподіл балів, присвоєних студентам

№ п/п	Модуль 1	Кількість балів
		Оцінки
		5	4	3	2
Змістовий модуль 1
	Тема 1	15	13	10	0
	Тема 2	15	13	10	0
	Тема 3	15	13	10	0
	Тема 4	15	13	10	0
	Тема 5	15	13	10	0
	Тема 6	15	13	10	0
	Тема 7	15	13	10	0
Разом:		105	91	70	0
Підготовка огляду наукової літератури, або проведення наукового дослідження (самостійна та індивідуальна робота)		15	10	7	0
Підсумковий модульний контроль теоретичної підготовки		40	30	25	0
Підсумковий модульний контроль практичної підготовки		40	30	25	0
ЗАГАЛЬНА СУМА БАЛІВ		200	154	147	0

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля 1 вираховується шляхом множення кількості балів (15), що відповідають оцінці «5», на кількість тем у модулі (7) і становить 105 балів.

За індивідуальну роботу (підготовка огляду наукової літератури або проведення наукового дослідження) при успішному її захисті студенту нараховується ще 15 балів.

Таким чином, максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність при вивченні модуля 1 становить: 105 + 15 = 120 балів.


Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля 1 є критерієм допуску до підсумкового контролю засвоєння модуля. Вона вираховується шляхом множення кількості балів (9), що відповідають оцінці «3», на кількість тем у модулі (7) і становить 70 балів, а з урахуванням індивідуальної роботи студентів (7 балів) – 77 балів.


ОЦІНЮВАННЯ ЗАСВОЄННЯ МОДУЛЯ 2

Гігієнічні основи життєзабезпечення людини.

Розподіл балів, присвоєних студентам

№ п/п	Модуль 2	Кількість балів
		Оцінки
		5	4	3	2
Змістовий модуль 3
	Тема 1	11	10	8	0
	Тема 2	11	10	8	0
	Тема 3	11	10	8	0
	Тема 4	11	10	8	0
	Тема 5	11	10	8	0
Змістовий модуль 4
	Тема 6	11	10	8	0
	Тема 7	11	10	8	0
	Тема 8	11	10	8	0
	Тема 9	11	10	8	0
	Тема 10	11	10	8	0
Разом:		110	100	80	0
Підготовка огляду наукової літератури, або проведення наукового дослідження (самостійна та індивідуальна робота)		10	6	4	0
Підсумковий модульний контроль теоретичної підготовки		40	30	25	0
Підсумковий модульний контроль практичної підготовки		40	30	25	0
ЗАГАЛЬНА СУМА БАЛІВ		200	166	134	0

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля 2 вираховується шляхом множення кількості балів (11), що відповідають оцінці «5», на кількість тем у модулі (10) і становить 110 балів.

За індивідуальну роботу (підготовка огляду наукової літератури або проведення наукового дослідження) при успішному її захисті студенту нараховується ще 10 балів.

Таким чином, максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність при вивченні модуля 2 становить: 110 + 10 = 120 балів.


Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля 2, є критерієм допуску до підсумкового контролю засвоєння модуля. Вона вираховується шляхом множення кількості балів (8), що відповідають оцінці «3», на кількість тем у модулі (10) і становить 80 балів, з урахуванням індивідуальної роботи студентів (4 бали) – 84 бали.


ОЦІНЮВАННЯ ЗАСВОЄННЯ МОДУЛЯ 3

Гігієнічні основи фізичних та психоемоційних навантажень людини.

Розподіл балів, присвоєних студентам

№ п/п	Модуль 3	Кількість балів
		Оцінки
		5	4	3	2
Змістовий модуль 6
	Тема 1	12	10	8	0
	Тема 2	12	10	8	0
	Тема 3	12	10	8	0
	Тема 4	12	10	8	0
	Тема 5	12	10	8	0
	Тема 6	12	10	8	0
Змістовий модуль 7
	Тема 7	12	10	8	0
	Тема 8	12	10	8	0
	Тема 9	12	10	8	0
Разом:		108	90	72	0
Підготовка огляду наукової літератури, або проведення наукового дослідження (самостійна та індивідуальна робота)		12	10	7	0
Підсумковий модульний контроль теоретичної підготовки		40	30	25	0
Підсумковий модульний контроль практичної підготовки		40	30	25	0
ЗАГАЛЬНА СУМА БАЛІВ		200	161	129	0

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля 3 вираховується шляхом множення кількості балів (12), що відповідають оцінці «5», на кількість тем у модулі (9) і становить 108 балів.

За індивідуальну роботу (підготовка огляду наукової літератури або проведення наукового дослідження) при успішному її захисті студенту нараховується ще 12 балів.

Таким чином, максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність при вивченні модуля 3 становить: 108 + 12 = 120 балів.


Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля 3, є критерієм допуску до підсумкового контролю засвоєння модуля. Вона вираховується шляхом множення кількості балів (8), що відповідають оцінці «3», на кількість тем у модулі (9), що становить 72 бали а з урахуванням індивідуальної роботи студентів (7 балів) – 79 балів.


ОЦІНЮВАННЯ ЗАСВОЄННЯ МОДУЛЯ 4

СПЕЦІАЛЬНІ ПИТАННЯ ГІГІЄНИ ТА ЕКОЛОГІЇ.

Розподіл балів, присвоєних студентам

№ п/п	Модуль 4	Кількість балів
		Оцінки
		5	4	3	2
Змістовий модуль 7
	Тема 1	7	6	5	0
	Тема 2	7	6	5	0
	Тема 3	7	6	5	0
Змістовий модуль 8
	Тема 4	7	6	5	0
	Тема 5	7	6	5	0
Змістовий модуль 9
	Тема 6	7	6	5	0
	Тема 7	7	6	5	0
	Тема 8	7	6	5	0
	Тема 9	7	6	5	0
	Тема 10	7	6	5	0
	Тема 11	7	6	5	0
Змістовий модуль 10
	Тема 12	7	6	5	0
	Тема 13	7	6	5	0
	Тема 14	7	6	5	0
	Тема 15	7	6	5	0
	Тема 16	7	6	5	0
Разом:		112	96	80	0
Підготовка огляду наукової літератури, або проведення наукового дослідження (самостійна та індивідуальна робота)		8	7	6	0
Підсумковий модульний контроль теоретичної підготовки		40	30	25	0
Підсумковий модульний контроль практичної підготовки		40	30	25	0
ЗАГАЛЬНА СУМА БАЛІВ		200	163	136	0

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля 4 вираховується шляхом множення кількості балів (7), що відповідають оцінці «5», на кількість тем у модулі (16) і становить 112 балів.

За індивідуальну роботу (підготовка огляду наукової літератури або проведення наукового дослідження) при успішному її захисті студенту нараховується ще 8 балів.

Таким чином, максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність при вивченні модуля 3 становить: 112 + 8 = 120 балів.


Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля 4, є критерієм допуску до підсумкового контролю засвоєння модуля. Вона вираховується шляхом множення кількості балів (5), що відповідають оцінці «3», на кількість тем у модулі (16), що становить 80 бали, а з урахуванням індивідуальної роботи (6 балів) – 86 балів.


ОЦІНКА ЗА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗАСВОЄННЯ МОДУЛЯ виставляється у балах. Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю (теоретична і практична підготовка) складає 80. Модуль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів (по 25 балів за теоретичну і практичну підготовку).

Підсумковий модульний проводиться у два етапи:

1 етап – контроль теоретичної підготовки проводиться шляхом оцінки відповіді студентів на теоретичні питання та вирішення тестових завдань. Цей етап оцінюється в 40 балів.

40 балів виставляється, коли студент грамотно і послідовно, з вичерпною повнотою відповів на теоретичні питання та правильно вирішив не менше 90% тестових завдань.

30-35 балів виставляється, коли студент при відповіді на теоретичні питання допустив дві-три не принципово важливі помилки, та правильно вирішив не менше 30% тестових питань.

25 балів виставляється, коли студент володіє фактичним матеріалом у повному обсязі програми курсу, але висвітлює свої знання після запропонованих викладачем навідних запитань і кількість правильних відповідей на тестові завдання повинна складати не менше 60%.

Менше 25 балів виставляється, коли студент недостатньо володіє фактичним матеріалом , не може відповісти на теоретичні запитання навіть після запропонованих викладачем навідних запитань і кількість правильних відповідей на тестові завдання не більше 50%.