Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти, науки та інновацій індустрія гостинності у країнах європи
| Вид материала | Документы |
- Самарський інститут бізнесу та управління вища школа менеджменту центр розвитку освіти,, 48.35kb.
- Інформаційний лист Кримський інститут бізнесу та Університет економіки та управління, 33.12kb.
- Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр, 3615.59kb.
- Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр, 3659.85kb.
- Кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти,, 3522.45kb.
- Кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти,, 2681.19kb.
- Кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти,, 4388.83kb.
- Кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій, 2767.5kb.
- Кримський інститут бізнесу університету економіки та управління самарський інститут, 2382.48kb.
- Кримський інститут бізнесу університету економіки та управління самарський інститут, 2826.09kb.
Список літератури
информационно-методических и нормативних документов. – X., 2005.
Kотенко Р.М. Необходимость и предпосылки развития персонала для предприятий гостиничного хозяйства Анализируется состояние и динамика гостиничного хозяйства, через призму процесса развития персонала, и его влияние на область туризма. Обоснована важность цели исследования. Приводятся предложения концептуального характера относительно улучшения ситуации в гостиничной сфере. Ключевые слова: развитие персонала, гостиничные предприятия, система профессионального обучения, тренинг. Kotenko R.M. Necessity and grounds of staff development for hotel businesses The article analyzes the state and dynamics of hotel business in the light of staff development process and its influence on tourism industry. The importance of the aim of this research is proven. Proof-of-concept proposals concerning the improvement of the situation in hotel industry are also given. Key words: staff development, hotel businesses, system of professional training, training. Кузьміна Вероніка Вікторівна Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, м. Чернівці ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ В КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ Розвиток туристичної сфери України впродовж останніх років характеризується позитивною динамікою: зростають обсяги в’їзного (іноземного) та внутрішнього туризму, підвищується ефективність господарської діяльності підприємств та продуктивність праці в курортній галузі. Карпатський регіон також не є виключенням позитивних тенденцій. Так, протягом останніх років у найважливішій складовій галузі туризму - готельному господарстві значно зросли наступні показники:
У контексті туристичної привабливості специфіка Карпатського регіону полягає у тому, що на відміну від інших регіонів України, де туристичний інтерес зосереджується переважно в обласних центрах, уся його територія є потенційно туристично-привабливою. Тому тут основну частку складають невеликі готелі, але їхня мережа більш розвинута. Карпатський регіон традиційно приваблює туристів, що цікавляться активним відпочинком: пішим, велосипедним, водним, рибальським, мисливським, верховою їздою, альпінізмом та іншими видами туризму. Тому готельне господарство повинно розвиватися з урахуванням специфічних вимог вказаних видів туризму щодо місця розташування, додаткових послуг тощо. Сьогодні, на нашу думку, можливі два альтернативні варіанти розвитку сфери готельного господарства: стихійний, на принципах саморегуляції та під впливом державного регулювання. Сучасне готельне господарство розвивається в основному за першим варіантом, що веде до ряду негативних тенденцій: уповільнення розвитку суміжних сфер, поглиблення «тінізації», зменшення частки надходжень до державного та місцевих бюджетів, зниження рівня якості послуг, необґрунтоване зростання цін на послуги проживання. У той же час трансформаційні процеси, що відбуваються в соціально-економічному житті України, потребують державного регулювання. Практика макроекономічного розвитку свідчить про те, що ефективне функціонування соціально-орієнтованого ринкового механізму неможливе без активної державної підтримки та обґрунтованої соціально-економічної політики. Підтвердженням цього є світовий досвід удосконалення механізму ринкового саморегулювання через розробку чіткої концепції, програми дій та державне адміністрування. [2]. Впровадження державою та органами місцевого самоврядування ефективних механізмів регулювання галузевого розвитку дозволить позитивно вплинути на готельне господарство і приведе до отримання останніми цілої низки переваг: покращення якості готельних послуг, збільшення доходів готельних підприємств, прискорення темпів розвитку, посилення позитивного туристичного іміджу країни. Подолання негативних тенденцій у розвитку готельного господарства Карпатського регіону можливе за умов спільного прикладення зусиль приватних підприємств та державних установ. Вони повинні скеровувати свої зусилля не тільки на вирішення власних проблем, але і в інтересах цілої туристичної галузі. Таким чином, до пріоритетів розвитку готельного бізнесу в Карпатському регіоні слід віднести: 1. формування конкурентоспроможного готельного продукту; 2. удосконалення системи підготовки кадрів, які працюють в готельному господарстві; 3. створення сучасної інформаційно-маркетингової служби у сфері готельного бізнесу; 4. формування високої туристичної привабливості регіону; 5. поглиблення співробітництва зі спорідненими підприємствами з країн зарубіжжя. Список літератури:
Машир Надія Пилипівна – старший викладач Череп Інна Петрівна - студентка Фадєєв Валерій Михайлович - студент Чернівецький торговельно- економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, м. Чернівці ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ ГОТЕЛЬНО-ТУРИСТИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ МІСТА ЧЕРНІВЦІ Серед провідних галузей світу готельна індустрія виступає однією з найдинамічніших у світі. Тільки протягом другої половини ХХ ст. у цій галузі відбулися кардинальні зрушення, що змінили розуміння готелю як тільки місця для ночівлі та вивели готельний сегмент на передові позиції складових туристської галузі. Готельне господарство є однією з основних складових туристської індустрії Буковини. У Чернівцях на початок 2009 року функціонує 19 готелів, номерний фонд яких становив 848 номерів, розрахованих на 1827 місць. З них чотири найбільших готелі - "Черемош", "Буковина", "Турист" та "Київ" мають місткість понад 50 номерів, інші 15 належать до малих готелів. Всі готелі міста перебувають у приватній власності. Середньорічний коефіцієнт завантаження готелів 40 відсотків. До 600-річчя Чернівців за рахунок відкриття малих приватних готелів та апартаментів, реконструкції наявних приміщень і добудов в існуючих кількість місць у готелях збільшено на 41%, а кількість комфортних номерів "люкс" та "напівлюкс" зросла у 2,6 рази. Головною метою підвищення рівня сервісу туристично-готельних комплексів Чернівців є передбачення удосконалення матеріально-технічної бази існуючих та будівництво нових сучасних готелів, підвищення якості обслуговування відповідно до вимог міжнародних стандартів. Була впроваджена програма підвищення якості послуг у готелях міста Чернівці "Обслуговування клієнтів", яка складається з кількох компонентів: семінарів для власників і директорів з питань стандартів сервісу, навчання, заохочення і оцінки персоналу, професійних тренінгів для персоналу (технологія роботи адміністраторів, покоївок, барменів, офіціантів), а також комплексних навчально-консультаційних проектів, що виконуватимуться на замовлення з метою незалежної оцінки якості послуг та їх вдосконалення. Власники готелів запровадили навчання обслуговуючого персоналу іноземним мовам, а також вдосконалили механізм проходження студентами ЧТЕІ КНТЕУ на базі своїх об’єктів виробничої практики та покращення якості своїх веб-ресурсів, впровадили електронну систему бронювання місць та квитків на засоби транспортного сполучення, вжиті запобіжні заходи для забезпечення безперебійної життєдіяльності готелів (автономне водо-, енерго- та теплопостачання, цілодобове чергування ремонтно-технічного персоналу), більш оперативно застосовували світовий позитивний досвід готельного господарства, посилили контроль за роботою персоналу та активніше реагують на скарги та пропозиції своїх клієнтів. Багатьом відвідувачам Чернівців та Буковини добре відомий готельно-туристичний комплекс "Буковина", збудований 1964р. Це сучасна споруда, розташована в центрі міста, поруч із прекрасним парком та стадіоном. З 1996 року дбайливо вдосконалювали готель “Буковина” організація "НАДІНА" ЛТД та керівник підприємства ссылка скрыта За короткий проміжок часу змінилася стратегія розвитку об’єкта, і в грудні 2000 року був створений готельно-туристичний комплекс "Буковина". Основне завдання власника готелю: підняти якість готельного обслуговування в регіоні до рівня світових стандартів, перетворити готель "Буковина" на візитну картку нашого краю. І це майстерно вдалося господарю комплекса. Готель став улюбленим місцем перебування видатних людей, славетних гостей міста: політиків, бізнесменів, артистів, письменників, культурних діячів, зарубіжних гостей і безлічі туристів. Милує око розмаїття квітів та витонченість зовнішнього оздоблення споруди, тамує в трепеті подих від віковічних ялин перед будівлею, чарує неба синь над Буковиною, і гостинно відчиняються двері до зустрічі з незвіданим. У готельному комплексі "Буковина", який є окрасою старовинного міста, туристам подобаються комфортабельні сучасні номери, яких налічується 150, з кондиціонером та Internet-зв’язком, і просторий конференц-зал, ресторан “Чернівці”, декілька барів і коктейль-бар з широким вибором напоїв та страв, і сауна, і зал для більярду, і комплекс побутових послуг, і туристична агенція, і навіть меблевий цех. У разі потреби завжди можна скористатися перукарнею, пральнею, хімчисткою та автостоянкою, яка працює цілодобово. Висококваліфікований персонал гостинно зустрічає відвідувачів і створить всі умови для справжнього комфорту. У стильному ресторані "Чернівці" можна провести вечір із друзями, влаштувати ділову зустріч чи сімейне торжество. Його затишна атмосфера, "жива" музика, вишукані страви приваблюють не лише чернівчан, а й численних гостей нашого краю. Бажаючі можуть відпочити в мальовничому літньому ресторанчику серед альпійських гірок і фонтанів, де плюскоче риба. "Буковинська корчма" зачаровує надзвичайним колоритом. Тут туристів пригощають приготовленими за стародавніми буковинськими стравами. Турбюро. що функціонує при готельному комплексі, пропонує туристам: екскурсії по місту, області, по Західній Україні, а також по монастирям, замках та природним заповідникам;
Гостинність – одна з чудових рис буковинців, про яку в давнину із захопленням писали мандрівники. Гостей на Буковині шанували, частували і оберігали. Працівники готельного комплексу "Буковина" шанують кожного гостя, пишаються кожним приїжджим і завжди раді відвідувачам. Більшість туристів вже переконалися в гостинності буковинського краю. Маркетингове дослідження готельно-туристичного комплексу “Буковина” показало, що кількість іноземних туристів становить:
Однією з основних умов що підвищило конкурентоздатність готелю є відмінне обслуговування клієнтів. Дирекція комплексу не тільки покращила матеріально технічну базу готелю, але й підвищили кваліфікацію менеджерів, всіх працівників підприємств готельного сервісу, покращили якість веб-ресурсів та запровадили участь власників готелів у фінансуванні спільних ініціатив, проводили обговорення та вирішення проблемних питань по всіх аспектах розвитку туристичної галузі. Медвідь Лариса Іванівна Мукачівський державний університет , м. Мукачево Роль готельного бізнесу в розвитку туризму (на прикладі Закарпатської області) Позитивні тенденції розвитку туристичної сфери тісно пов’язуються з інтенсивними інтеграційними зв’язками, підвищенням стандартів життя, масштабними інвестиціями, зростанням мобільності населення. З наближенням кордонів Європейського Союзу до України створюються додаткові можливості для перспективного розвитку туристично-рекреаційної галузі. Зважаючи на те, що туристично-рекреаційна галузь визнана пріоритетною для Закарпатської області туристичні підприємства отримають додаткові можливості у започаткуванні та розбудові власного бізнесу. Вигідне геополітичне та транспортно-транзитне положення позитивно впливає на формування її рекреаційного потенціалу та туристичних потоків Закарпаття. Близьке розташування до кордонів з країнами Центральної Європи створює додаткові можливості для розвитку в’їзного туризму в регіоні. Однак розвиток туризму неможливий без належного розвитку суміжних галузей. До таких галузей перш за все необхідно віднести готельне господарство. Стабільний розвиток туристичної сфери вимагає відповідного рівня розвитку готельного господарства. Щорічне зростання кількості туристів, які відвідують область характеризується позитивною динамікою розвитку готельних підприємств. Згідно з статистичними даними кількість іноземних громадян, які відвідали область зросла ( 8985 осіб у 2007р., 10735 осіб у 2008р) з них 65% відвідали область у групах. Основною метою подорожей для усіх категорій туристів залишається дозвілля та відпочинок (71,3% загальної чисельності туристів у 2008р.). З метою бізнесу, навчання, діловими та службовими цілями регіон відвідало 25,3% туристів і відпочиваючих. Крім того, в зв’язку з переорієнтацією туристичних потоків з країн Євросоюзу до областей Карпатського регіону постійно зростають обсяги внутрішнього туризму. Отже, проблему забезпечення відвідувачів готелями можна вважати першочерговою. Специфіка готельного бізнесу полягає у неможливості його функціонування окремо від інших галузей. Тому важливим питанням розбудови туристичної інфраструктури в області є збільшення кількості закладів розміщення, ресторанного сервісу, торгівлі, послуг зв’язку, транспорту та ін. Готельна галузь не відчуває дефіциту інвесторів. Щороку в будівництво, реконструкцію або модернізацію галузі Закарпаття вкладаються значні кошти. Швидкими темпами ведеться будівництво невеликих об’єктів – кемпінгів, міні-готелів, баз відпочинку, пансіонатів тощо. Так, протягом 2008 року введено в експлуатацію 14 об’єктів туристично-рекреаційного призначення, в стадії будівництва та реконструкції знаходилося ще 29 об’єктів. Приведення якості туристичних послуг до міжнародних стандартів, впровадження нових видів і форм обслуговування має стати пріоритетним напрямком розвитку готельної сфери, що дозволить повніше задовольняти потреби клієнтів. Для цього необхідно наблизити власників готелів до процедури стандартизації готельних послуг з метою розвитку матеріально-технічної бази готелів з урахуванням їхньої спеціалізації та міжнародних вимог до рівня комфортності проживання. Тільки за вказаних умов підприємства готельного господарства зможуть стати центрами формування туристичних потоків та розвитку суміжних підприємств. Молдавская Юлия Владимировна Одесский государственный экономический университет Научный руководитель – к.э.н., доц. Галасюк С.С. ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ РЕСТОРАННОГО БИЗНЕСА В СТРАНАХ ЕВРОПЫ На сегодняшний день ресторанный бизнес во всем мире считается одним из наиболее быстро окупаемых направлений инвестирования. Так, сравнительно небольшие капитальные затраты на создание ресторана могут окупиться в течение 2-3 лет. В то же время, ресторанный бизнес является одним из наиболее рискованных, поскольку ошибка, допущенная лишь в одном из множества ключевых факторов успеха, может обусловить убыточность бизнеса в целом. В соответствии с экспертными оценками, большинство неудач в сфере розничной торговли обусловлено организационно-экономическими факторами, среди которых выделяются следующие: потеря рынка, несостоятельность клиентуры, а также отсутствие личного опыта (некомпетентность или бессистемный подход к делу). Согласно мнению рестораторов, наиболее распространёнными причинами банкротства являются: 1. Нехватка средств. У ресторатора могут закончиться деньги, прежде чем ресторан привлечет достаточное количество посетителей и станет прибыльным. 2. Неэффективное управление. Это довольно банальная причина, но ее никак нельзя сбрасывать со счетов. Кроме того, ресторан могут привести к банкротству изменения маршрутов городского транспорта или ликвидация местной автостоянки, различные противозаконные действия конкурентов (поджог, жалоба о нарушении в заведении каких-либо правили т.д.). Некоторые рестораны становятся банкротами, поскольку изначально создаются для отмывания денег или в качестве дополнения к крупному частному вечернему клубу. Причины банкротства современных предприятий питания очень разнообразны, однако несмотря ни на что ресторанный рынок развивается, совершенствуется и достигает высоких результатов. Лидирующие позиции на мировом рынке ресторанного бизнеса занимает Европа, которая по праву считается Родиной современных предприятий питания, а также законодательницей мировых тенденций ресторанного бизнеса. Именно европейский ресторанный бизнес является наиболее стабильным в мире, что бесспорно делает его примером для подражания, опытным «старшим братом» на международном ресторанном рынке. Одним из наиболее популярных направлений европейской индустрии питания является стиль «фьюжн» или, как его еще называют, cross-cooking (с англ. сross — «перекресток»; cooking — «приготовление пищи»). Кухня все больше ориентируется на эстетов. Она становится похожей на музыку. Владельцы ресторанов микшируют стили в еде и концепции, чтобы доставить удовольствие своим клиентам. В связи с этим увеличивается интерес к такого рода заведениям. Разнообразнее становится и формат подачи еды. В частности, популярны finger-food (фуршет, где едят только руками) и tapas(на стол подается одна огромная тарелка – на всех; хорошо подходит для бизнес-ланчей и способствует сближению людей, сидящих за столом). Мода на здоровый образ жизни также повлияла на культуру питания, определив еще одну мировую тенденцию развития ресторанного бизнеса - употребление здоровой пищи (т.е. качественных продуктов, прошедших минимум обработки), что стало требованием времени. Существенной проблемой на сегодняшний день является трудность проверки качества продуктов питания в месте их потребления, установление «чистоты» продуктов (отсутствия вредных веществ, удобрений и т.д.). Поэтому возрастает потребность в контроле качества сырья, его сертификации на безопасность употребления. Несмотря на это, тенденция перехода на экологические продукты питания приобретает всё большую популярность. Так, в Европе уже сейчас люди готовы платить большие деньги за чистые продукты, но для этого понадобилось 30 лет подготовки. Растущий интерес к здоровой и вкусной еде повлиял на появление еще нескольких популярных направлений ресторанного бизнеса. Во-первых, набирает популярность формат penkitchen: клиенты хотят видеть, как и из чего для них готовят. Во-вторых, востребовано такое направление, как slow-food, которое основывается на медленном употреблении вкусной и здоровой пищи, воспитании вкуса у клиентов и возвращении у них уважения к еде. Поэтому при приготовлении используется минимум обработки: клиенты хотят чувствовать вкус продукта, а не многочисленных специй. А в меню – все больше блюд из овощей и фруктов. Овощи в Европе сейчас – самый популярный продукт. В итоге растет количество суп-баров, салат-баров, увеличивается число вегетарианских ресторанов. В Западной Европе наблюдается всплеск интереса к кухне Юго-Восточной Азии (например, тайской), которая составляет значительную конкуренцию национальной кухне европейских стран. Однако, по мнению специалистов, какими бы ни были кулинарные пристрастия европейцев на сегодняшний день, национальная кухня всегда найдет своего потребителя. Присутствует некая цикличность: интерес к национальной кухне то вспыхивает, то угасает. Одной из современных тенденций ресторанного бизнеса является его комбинация с искусством путем проведения в заведениях питания разнообразных выставок, творческих вечеров, концертов. Также развивается мода на рестораны-клубы, которые хоть и требуют установки специального музыкального и светового оборудования, являются на сегодняшний день очень популярным видом отдыха, а, следовательно, прибыльным бизнесом. Другим интересным направлением современного европейского рынка предприятий питания является появление такого термина как «крышно-ресторанный бизнес», т.е. создание ресторанов на крышах домов. Такие заведения решают проблему нехватки пространства в перегруженных строениями городах, экономят средства на покупку или аренду дорогостоящей земли и привлекают огромное количество клиентов-эстетов. Что же касается уровня конкуренции между ресторанами Европы, то он очень высок. Огромная роль в этом процессе принадлежит рейтингам: локальным, национальным и мировым. Чем выше позиция ресторана в рейтинговой таблице, тем больший интерес он вызывает у потенциальных клиентов, что приводит в увеличению прибыли. Естественно, присутствие заведения на страницах такого издания - мечта каждого ресторатора. Среди наиболее популярных ресторанных гидов выделяют: Michelin - «Мишлен» (Франция, Бельгия, Люксембург, Голландия, Швейцария, Испания, Португалия, Великобритания, Австрия, Чехия, Польша, Италия, Ирландия, США, Китай, Япония и страны Бенилюкса), GaultMillau - «Гомийо» (Франция, Швейцария, Германия и страны Бенилюкса), Gambero Rosso - «Гамберо Россо» (Италия), The Restaurant Magazine - «Ресторанный журнал» (Англия), Ristoranti di Veronelli - «Рестораны Веронелли» (Италия), Le Pudlo Paris - «Пюдло» (Франция) и т.д. Украинский ресторанный рынок отличается от европейского, прежде всего, своим вниманием к интерьеру. В целом, это можно охарактеризовать так: европейский ресторан больше внимания уделяет кухне, чем интерьеру, а в Украине - наоборот. Поэтому зачастую становятся популярными заведения, в которых кухня оставляет желать лучшего, а интерьер очень привлекателен. Этот феномен называют "кушать интерьер". К основным отличиям отечественного ресторанного рынка также относят недостаточное количество ресторанов на душу населения. Такое положение отчасти вызвано тем, что в Европе практически укоренилась традиция питания вне дома, да и средствами, необходимыми для этого, располагает большая часть населения европейских стран. Кроме того, важную роль играет компетентность самого ресторатора. Так, в Украине стало «модно» среди людей высокого достатка открывать рестораны, салоны красоты и т.д. Открывают и, как правило, в дальнейшем за бизнесом не следят. В Европе же большинство ресторанов - это обычно основной бизнес владельца, где хозяин проводит в своем заведении день и ночь, заботясь о каждом шаге в его развитии. Как следствие - разница в качестве. В остальном же очевидной разницы в тенденциях развития ресторанного рынка Европы и Украины не существует. Рестораны становятся более демократичными, рестораторы – более профессиональными, а конкуренция – более жёстокой. В таких условиях выживают сильнейшие, образовываются ресторанные сети и ведется постоянная борьба за клиента, которого постоянно удивляют, поощряют и ценят. Сегодня в Украине открывается много ресторанов, созданных полностью в соответствии с последними модными тенденциями. Но они недолговечны — ведь мода быстро проходит. Поэтому важно помнить, что главное — не мода, а хороший вкус. Несомненно, украинский ресторанный рынок имеет огромный потенциал и перспективы развития, а заимствование зарубежного опыта – это первый шаг к высокоразвитому ресторанному хозяйству, соединяющему в себе как международные, так и национальные черты. Волкова Олена Володимирівна Недяк Наталія Володимирівна Херсонський національний технічний університет, м. Херсон |