Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти, науки та інновацій індустрія гостинності у країнах європи
| Вид материала | Документы |
- Самарський інститут бізнесу та управління вища школа менеджменту центр розвитку освіти,, 48.35kb.
- Інформаційний лист Кримський інститут бізнесу та Університет економіки та управління, 33.12kb.
- Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр, 3615.59kb.
- Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр, 3659.85kb.
- Кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти,, 3522.45kb.
- Кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти,, 2681.19kb.
- Кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти,, 4388.83kb.
- Кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій, 2767.5kb.
- Кримський інститут бізнесу університету економіки та управління самарський інститут, 2382.48kb.
- Кримський інститут бізнесу університету економіки та управління самарський інститут, 2826.09kb.
ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК МІЖ ТУРИСТИЧНИМ БІЗНЕСОМ І НЕЛЕГАЛЬНОЮ ТРУДОВОЮ МІГРАЦІЄЮ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ДО ЄС З-поміж зростаючої кількості громадян України, які щороку з різною метою мають можливість виїздити за межі держави, переважну їх більшість становлять українські трудові мігранти. Активізація і зростання масштабів трудової міграції громадян України за кордон останніми роками (за різними даними від 2 до 7 млн. осіб) набула надзвичайної актуальності й гостроти, здійснюючи значний вплив на соціально-економічну, політично-правову ситуацію в Україні загалом, так і у відносинах з країнами-реципієнтами українських трудових мігрантів. Аналіз причин міграційних процесів у світі і в Україні дає підстави стверджувати, що для нашої країни міжнародна трудова міграція залишатиметься ще впродовж тривалого часу однією із визначальних характеристик суспільного та соціально-економічного життя, справляючи безпосередній вплив на стан дотримання громадянських, політичних, економічних, соціальних і культурних прав українських громадян. Найбільшою загрозою для розвитку добросусідських відносин між ЄС та Україною є нелегальні трудові мігранти. Виходячи з існуючої нормативно-правової бази ЄС, до нелегальних трудових мігрантів можемо відносити не лише мігрантів, які перетинають кордон незаконним шляхом з метою працевлаштування, але й мігрантів, які легальним способом перетинають кордон, однак їх законне перебування стає нелегальним, коли особа працевлаштовується або здійснює підприємницьку діяльність, що не передбачено в’їзною візою. За даними соціологічного дослідження, проведеного у 2005 р., 52,3% українських трудових емігрантів до ЄС виїхали туди за туристичною візою. Таким чином, ми можемо стверджувати, що серед українських туристів, які подорожують до країн ЄС, значну частину складають саме нелегальні трудові мігранти. Своєю чергою, саме розвиток туристичного бізнесу дає можливість потенційним нелегальним трудовим мігрантам відкривати туристичні візи. Тому ми чітко прослідковуємо взаємозв’язок між туристичним бізнесом і нелегальною трудовою міграцією. У зв’язку зі зростанням потоків нелегальної трудової міграції ЄС починає ускладнювати вимоги щодо отримання туристичних віз та створює більш жорсткі умови візового режиму, внаслідок чого виникають проблеми для подальшого розвитку туристичного бізнесу в Україні. З метою зменшення потоків нелегальних трудових мігрантів, які попадають з України до ЄС шляхом отримання туристичних віз, необхідно:
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ Дикова Екатерина Сергеевна Одесский государственный экономический университет, г. Одесса ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В ТУРИЗМЕ В последние десятилетия туризм превратился в динамично развивающуюся отрасль экономики, требующую постоянных технологических инноваций. Особое значение среди них, в силу специфики туристического бизнеса, принадлежит нововведениям в области информационных технологий. Применение стандартного пакета Microsoft Office в деятельности фирм, занятых в сфере туризма и связанных с туристической деятельностью (гостинично-ресторанных комплексов, транспортных компаний) уходит в прошлое. На сегодняшний день всё больше предприятий практикуют использование специализированных программных продуктов. Цель данной работы заключается в обосновании целесообразности внедрения специального программного обеспечения, ориентированного на туристические фирмы, с точки зрения экономической эффективности их деятельности и повышения качества турпродукта. Важность применения информационных технологий в сфере туризма отражена в работах последних лет таких известных авторов как В.А. Квартальнов, В.Д. Калачанов, Л.И. Кобко [3-5]. Определение экономической эффективности внедрения программного обеспечения – проблема, долгое время находящаяся в центре внимания многих ведущих специалистов в области информационных технологий [1-3]. Вместе с тем, общепринятый подход к решению указанной проблемы до настоящего времени не выработан. Автоматизация работы турфирм позволяет добиться сокращения технологических затрат времени за счёт ускорения процессов обслуживания и обмена информацией как внутри самой турфирмы и её подразделений, так и между турфирмой и её контрагентами. В конечном счёте, это способствует экономии человеческих и финансовых ресурсов за счёт сведения к минимуму ручного труда, а также увеличению объёмов реализации турпродукта и максимизации прибыли, что является главной экономической целью любого предприятия. Сложность интерпретации конкретных показателей деятельности турфирм вызвана особенностями туристической отрасли, производящей не материальные продукты, а услуги, и необходимостью учитывать инфляционные и другие внешние факторы, влияющие на объём реализации, при рассмотрении результатов деятельности конкретного предприятия в динамике. На сегодняшний день, для вычисления экономического эффекта от использования современных технологий, руководители туристических предприятий прибегают к следующим наиболее распространённым методам: 1. Метод экспертных оценок – базируется на интеграции компетентных мнений экспертов с целью получения желаемой информации. Он эффективен как при планировании покупки специальных программ, так и при анализе результатов их использования. 2. Метод прямого счёта – заключается в подсчёте сэкономленного времени в результате установки программного обеспечения и переведении этого времени в денежный эквивалент [1]. При использовании данного метода эффективность внедрения нового программного обеспечения определяют по формуле: Э =  , где: (1)Э – эффективность внедрения ПО; n – количество операций; t0 - время, затрачиваемое на выполнение операции до автоматизации; t1 - время, затрачиваемое на выполнение операции после автоматизации; Чтс – средняя часовая тарифная ставка сотрудника турфирмы. 3. Статистический метод – основан на сравнении результатов деятельности туристического предприятия до и после установки программного обеспечения. При его применении используют формулу: Э = П0 – П1, где: (2) П0 - прибыль турфирмы до автоматизации; П1- прибыль турфирмы после автоматизации. Получившиеся данные целесообразно сравнить с затратами на автоматизацию – стоимостью программ, услугами программиста, расходами на обучения сотрудников турфирмы, будущими затратами на обновление программных пакетов. Тогда формула расчета экономической эффективности примет вид: Э = П:З, где: (3) П – прибыль или экономия от внедрения оборудования; З – затраты на автоматизацию. При этом важно помнить, что автоматизация даёт не единовременный, а долговременный эффект, т.е. затраты на её проведение нужно разделить на всё время действия программного комплекса. Следует также учитывать, что внедрение информационных технологий приводит к снижению вероятности ошибок, повышению степени удовлетворения клиентов уровнем обслуживания, а также упрощению труда работников турфирмы. Всё это влияет на качественные характеристики турпродукта, которые трудно поддаются количественному учёту, но являются важнейшим конкурентным преимуществом. Литература: 1. Галиновский Александр. Попытка количественной оценки эффективности автоматизации. // Документ HTML. – ссылка скрыта (ссылка скрыта) 2. Галкин Глеб. Методы определения экономического эффекта от ИТ-проекта. // Документ HTML. – ссылка скрыта (ссылка скрыта) 3. Калачанов В.Д., Кобко Л.И. Экономическая эффективность внедрения информационных технологий. Учебное пособие – Москва: МАИ, – 2006. 180 с. 4. Квартальнов В.А. Менеджмент туризма: Экономика туризма: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 320 с. 5. Квартальнов В. А. Стратегический менеджмент в туризме: Современный опыт управления – М.: Финансы и статистика, 2000. – 496 с. 6. Косолапов А. Б. Менеджмент в туристической фирме: учебное пособие. – М.: КНОРУС, 2009. – 256 с. 7. Мальська М. П., Худо В. В. Туристичний бізнес: теорія та практика. Навчальний посібник для ВНЗ. – К.: ЦУЛ, 2007. – 424 с. Кравцов Олег Валентинович Кравцова Тетяна Василівна Кандзюба Сергій Павлович Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, м. Дніпропетровськ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ТУРИСТИЧНОЇ ФІРМИ Туризм сьогодні – один із провідних напрямків соціально-економічної діяльності більшості держав. З розвитком міждержавних контактів сфера послуг вийшла за рамки окремих країн і перетворилася в одну з найважливіших сторін зовнішньоекономічних зв'язків, фінансові результати якої все більше впливають на підсумки платіжних балансів окремих країн. З переходом України до ринкової економіки почав розвиватися вільний конкурентний ринок туристичних послуг. Він стає усе цивілізованішим та інформаційно інтегрованим. Створюються нові принципи взаємин між учасниками ринку: операторами (виробниками туристичного продукту), агентами (продавцями) і клієнтами (покупцями). У сучасних умовах кожному підприємству особливо важливо правильно оцінити ринкову обстановку, що створилася, для того, щоб запропонувати ефективні засоби конкуренції, які, з одного боку, відповідали б сформованій в Україні ринковій ситуації й тенденціям її розвитку, з іншого боку – особливостям конкретного виробництва. Це ставить перед керівництвом турфірм нові завдання: раціонально планувати свою діяльність, піднімати якість і конкурентоспроможність послуг і фірми, забезпечувати ефективний збут туристичних послуг. Складність вирішення і актуальність цих завдань посилюються з урахуванням економічного спаду в Україні, який призупинив розвиток практично всіх галузей економіки держави, в тому числі й туристичної індустрії як пріоритетної і прибуткової частини системи господарювання і однієї з найбільш динамічних галузей світового господарства. Тому необхідність вирішення науково-методологічних проблем розвитку туристичних підприємств на основі багатоукладної економіки обумовила вибір теми дослідження. Сучасний туристичний бізнес неможливий без обробки великих інформаційних потоків (Ю.Ф. Волков, В.Г. Гуляєв, А.П. Дурович, О.Н. Ільїна, М.А. Жукова, В.А. Квартальнов, А.Д. Чудновський, Р.А. Фатхутдінов, О.Ю. Юданов та ін.). Рік у рік об'єми інформації, циркулюючі в туристських системах, зростають. Щоб легко орієнтуватися в розмаїтті можливих ситуацій на туристському ринку, туроператори і турагенти активно впроваджують новітні інформаційно-комуникаційні технології, що розробляються компаніями, які спеціалізуються на туристській логістиці, маркетингу і рекламі. Сьогодні без Інтернету неможливо уявити функціонування крупних агентських мереж, таких, як «Мережа магазинів путівок, що горять», «Машина часу», «GreenEx» та ін. Також активно просуваються в Інтернеті і глобальні системи бронювання туристських послуг, такі, як Amadeus, Galileo, Wordspan, та ін. Більшість українських туроператорів в тій або іншій мірі представлено в Інтернеті. Відзначимо лише основні групи сайтів туроператорів. Візитна картка – перший і найпростіший спосіб презентації фірми туроператора. Такий сайт, як правило, має сторінки: «Про Фірму», «Як нас знайти», «Основні напрями діяльності». Переваги сайту: низька ціна, відсутність необхідності постійного оновлення. Web-вітрина представляє набір Web-сторінок з описами країн, курортів, готелів і т.д., які пропонує. Для клієнтів передбачена можливість відправки заявок на електронну пошту. Перевага: відносно невисока вартість, не вимагається спеціальних знань з Інтернет-програмування, такий сайт можна розміщувати практично у будь-якого провайдера. Система туроператор – турагент велика рідкість в українському Інтернеті. Турагент із бази даних турів, розміщеної в Інтернеті, вибирає одну з пропозицій, вносить свої реквізити, дані на туристів, які потрапляють у внутрішню базу туроператора. Система автоматично в реальному режимі часу перераховує зміни в цінах на турпакети, вказує варіанти розміщення і виконує інші сервісні послуги: проходження замовлень, завантаження готелів, розклад рейсів літаків, теплоходів, автобусів і т.д. Переваги: практично повна автоматизація всіх бізнес-процесів, мінімізація впливу негативних наслідків людського чинника (забув заявку підтвердити, відправити факс і т.д.), оперативна доставка оперативної інформації агентствам (ціни на тури, завантаження готелів, екскурсії і т.д.). Недоліки: висока початкова вартість розробки, відсутність сталих бізнес-процесів, постійне підключення комп'ютерів до Інтернету, періодичне оновлення баз даних та ін. Ієрархія сайтів турагентів схожа на сайти туроператора: сайт – візитна картка, web-вітрина, туристський електронний магазин. Перші дві категорії аналогічні сайтам туроператорів. Єдина відмінність – спрямованість на різні аудиторії. Турагентські сайти більше направлені на кінцевого споживача. Туристський електронний магазин – вид сайтів, які тільки починають впроваджуватися на туристський ринок. В якості реально працюючого електронного магазину можна привести сервер «Квиток.Ру» (www.bilet.ru). Головна особливість такого сайту – детальний опис кожного об'єкту продажу туристських послуг (продаж проїзних квитків, харчування, проживання, страхування і т.д.). Сучасний стан Інтернет-платежів дозволяє здійснювати покупки туристських послуг через Інтернет, не виходячи з дому або офісу. Оплату можна проводити кредитною карткою або зі свого «Інтернет-гаманця» в системі Web-money або Yandex. Єдина перешкода, що обмежує розповсюдження Інтернет-магазинів, це абсолютно офф-лайнова система отримання. Переваги електронного магазина – це зручність для клієнта і сприятлива дія на потенційного туриста. Більшість клієнтів до моменту приходу в офіс туристичної фірми вже визначилися з вибором туру і до його приходу можуть бути виписані необхідні документи, що значно зменшує час очікування клієнта і навантаження на менеджерів в офісі. Недоліки: необхідність ведення бази даних по турах; наявність в штаті туристичної фірми спеціального адміністратора електронного магазину; використання складного програмного забезпечення; висока вартість створення сайту. На сьогоднішній день найбільш популярним напрямом онлайнового туристського бізнесу є реклама туристських послуг. Вже зараз є можливість практично досконало досліджувати звички, улюблені сайти, графіки їх відвідувань конкретним користувачем мережі. Маркетологам залишається тільки впроваджувати потрібну інформацію в сайти туристських компаній для ухвалення конкретного рішення потенційним туристом про придбання того або іншого туру. В найближчій перспективі основним напрямом онлайнового турбізнесу буде продаж окремих сегментів туру клієнтам для організації ділової або туристської поїздки, а також бронювання та продаж авіа- і залізничних квитків туди і назад, розміщення в готелях, бронювання користування автомобілем, страхування, калькуляцію вартості путівки, облік заявок на тури з їх аналізом і складанням бізнес-плану на короткостроковий і довгостроковий періоди та ін. Якщо розглядати тенденцію в секторі В2В (Busines-to-busines), то тут можна прогнозувати подальший розвиток систем бронювання туроператор – турагент. При цьому намічаються дві протилежні тенденції використання таких систем. У першому випадку при розробці власної системи В2В туроператор використовує її не тільки як технологічний засіб вдосконалення бізнес-процесів, але і як могутній маркетинговий інструмент формування агентської мережі. При такому підході туристичне агентство прив'язуватиметься до того або іншого туроператора за допомогою сумісного використання відповідного програмного забезпечення і перехід до іншого оператора супроводжуватиметься необхідною перебудовою роботи усередині самого агентства. Друга тенденція – стандартизація і уніфікація В2В-процесів. Завдяки стандарту Travel XML туроператори і турагенти можуть використовувати програмне забезпечення різних розробників, і воно буде сумісне між собою. Стандарт є відкритим, ним можуть користуватися розробники як з відділів інформаційних технологій туроператорів, так і незалежні компанії. На ринку програмного забезпечення є досить багато програм такого класу, серед яких слід виділити програми «Майстер-Тур», «Само-тур», «ІНФО-тур», «Typ-WIN», «Академ-сервіс», «Titbit» «Скілур 1С» та ін. Впровадження існуючих та розробка новітніх інформаційно-комунікаційних технологій буде сприяти підвищенню ефективності бізнес-процесів туристичної фірми, дозволить вивести на якісно новий рівень роботу туроператорів та турагентів як всередині країни, так і за її межами, а також надавати більш різноманітні, привабливі та якісні послуги. Остап’юк Н.І. БРЕНДІНГ – НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ТУРИЗМУ Створення турпродукту нагадує процес приготування страв, адже весь пакет послуг – це зміксоване та естетично оформлене “блюдо” із доданням різних спецій і приправ (анімації, історії, міфів, легенд), причому смакові рецептори клієнтів схоплюють ніщо інше, як власні бажання, почуття та емоції. З цього приводу слід акцентувати увагу на необхідності використання такого інструменту маркетингу, як брендінг, що на даний час є одним із беззаперечних засобів впливу на людську свідомість. Успішний бренд уже самою своєю сутністю є своєрідним ідентифікатором продукту чи послуги. Вся інформація, яка генетично закладена в його понятійний зміст автоматично на свідомому та підсвідомому рівнях притягує й утримує споживача, а потім і спонукає його до купівлі . Проте у нашому випадку такий підхід зумовлений хоча б і тим, що Прикарпаття, край неповторних природних ландшафтів, лікувального мікроклімату, самобутнього народного мистецтва та багатої історико-архітектурної спадщини, сьогодні, перш за все, асоціюється зі своєю гірською частиною, тоді як область уже в цілому вирізняється диференційованою пропозицією туристичних продуктів. Тому для приваблення більшої кількості відвідувачів Франківщини важливою умовою є розширення меж асоціативного ряду та формування нових уявлень про край , наприклад, таких як : - центр європейського обслуговування туристів;
Рецепт такої “страви” наче й доволі простий: в основу вкладаємо національні образи-символи, додаємо історико-культурну спадщину, територіальні особливості, все багатство та красу українських Карпат, пучок вражень, чуток та емоцій. Плюс до смаку і досхочу місцевий колорит. Проте навряд чи ця квітисенція інгредієнтів буде достатньою для задоволення смаків справжнього естета, адже сучасний турист є більш інформованим, активним і самостійним, розкутим та незалежним. Він критично й вибагливо ставиться до пропонованих йому товарів і послуг, до їх достатку і розмаїття, жадає калейдоскопа вражень і задоволень. Його асоціативний ряд наповнений накопиченим досвідом, певними стандартами якості, високими вимогами комфорту. Він керується уже сформованим та емоційно-забарвленим образом, що вималювався під впливом широкого діапазону побаченого та почутого. А тому для задоволення таких апетитів нам потрібно удосконалити сприйняту якість продукту, додати йому пікантності, наповнити змістом, натяками, асоціаціями, спогадами, уривками… Приготувати таке “блюдо”, що буде близьким до уявлень клієнта, міститиме у собі все те, що б дозволило йому (кожному туристу) зупинити свій вибір саме на ньому. Таке завдання з ряду нелегких, а тому й потребує детального вивчення та проникнення у глибини. Аналіз “ДНК” бренду показує [7], що в її основі лежить так званий естетичний код (образ та символічне значення бренду), що виникає під впливом певних чинників (моди, релігії, філософії, науки, історії, ритуалів, поп-культури, мистецтва, географії, спорту і т.д.) і має здатність розширюватись чи звужуватись в залежності від характеру послуги, товару чи брендової категорії. По своїй природі він є вираженням бачень і уявлень, зором та слухом людської свідомості. Йому властиво “відчувати” та “навіювати”, мати своє логічне та синкретичне мислення, свій стиль та свої деталі. Нуклеотиди бренду інформують про його індивідуальність (потреби, емоції, характер, самоідентифікацію споживачів), якість (функціональну, індивідуальну, соціальну, комунікативну), цінність ( інформацію, репутацію, лояльність, запатентовані цінності), позицію (пропозицію бренда, тему бренда) та асоціативний простір (культуру, відносини, міфологію). Відомий бренд формує у свідомості людини характерні відмінні образи, сталі асоціації зовнішнього і внутрішнього порядку, співвідношені з особистим досвідом; володіє певним потенціалом ринкового просування і охоплення ринку, здатністю розповсюдження свого іміджу на різноманітні продукти, які “притягнуто ” в орбіту бренду [ 9]. Не менш важливу роль (у випадку з туризмом особливо) відіграє ще й такий чинник як “країна походження ”, що в умовах конкурентної боротьби стає одним із факторів впливу на споживача. Країна може мати як ексклюзивну репутацію, наприклад Швейцарія, що завоювала звання Мекки гірськолижного туризму, так і бути своєрідним продовженням уже наявних та складених стереотипів. Тільки при одній згадці про цю країну з’являється відчуття очікування відповідної престижності, вишуканості, сервісу найвищого рівня, точності, лаконічності, високих цін. Цей luxury-бренд, несе в собі гарантію якості, стилю та статусу. Для когось у свідомості, це уже знак “STOP” – дорого!”, для інших – відповідність їхнім запитам та стилю життя. Проте цілісний та незавуальований імідж країни є лише в її бренді. Це ключова концепція, яка визначає її місце (місце країни) у формуванні глобальної соціально-економічної системи і цивілізаційному розвитку, певний набір переконань, що виникає внаслідок знання чи незнання соціально-економічних, політико-правових, науково-технічних, історичних, природно-кліматичних, етнографічних та інших особливостей країни [5]. В основу іміджу країни, як правило, закладені національні образи – символи, пов’язані з географічними, цивілізаційними, історико-культурними, етнорелігійними особливостями та часто він є частиною сформованих чи “відформатованих” уявлень. Варто відмітити й те, що невід’ємними атрибутами іміджу країни часто є самі місця чи якісь асоціації. Наприклад, Давос, Церматт, Санкт-Моріц – це продовження чи частини того ж самого преміум-бренда “Швейцарія”, а такий асоціативний ряд як Ейфелева вежа, Єлісейські поля, Лувр, парфуми, вино, мода, подіуми, круасани, аристократизм, шарм та шлейф вічного кохання і романтики напряму зв’язує нас із Францією. Іншими словами “Ми будуємо імідж, як птахи в’ ють гнізда, – з випадково знайдених шматочків і соломинок”. За визначенням Всесвітньої організації з туризму імідж країни – це сукупність емоційних та раціональних уявлень, які виходять від зіставлення всіх ознак країни, власного досвіду (туризм - 24%) та чуток (розповіді друзів, родичів – 29%), які впливають на створення образу. Саме він, визначає те, якою її бачить світ і яке його ставлення до неї. Щодо України, то її імідж як такий іще не сформований. Здебільшого нашу країну ідентифікують через імена, революційні настрої, згадують її радянське минуле та чорнобильську аварію. А це ще раз підсилює необхідність застосування брендінгу, що “для країни в цілому є активним пошуком та створенням унікального й конкурентноздатного образу для себе задля внутрішнього та міжнародного позиціювання себе як доброго місця для торгівлі, туризму чи вкладення інвестицій ”[5] , а для регіону – заявкою про себе, як про місце, де туризм набирає обертів і де мрії стають реальністю. Враховуючи те, що імідж бренду повинен містити в собі такі складові як: образ користувача (демографічні характеристики уявного споживача); ситуаційний образ(складається із думок і переконань споживачів ); образ продукту (майже збігається з іміджем торгової марки); індивідуальність торгової марки (її описання як живої істоти); свою характерну особливість (складне поєднання почуттів, засноване на враженнях від взаємодії з торговою маркою в минулому, теперішньому і уявному майбутньому) [7] і підтримуючи задану брендову тематику пропонуємо розвиток туристичної галузі Івоно-Франківщини подати у вигляді дерева-ялинки. Чому саме такий образ? Дерево − це символ життя, а особливо вічнозелена ялинка, яка пробуджує у нашій уяві асоціації зі святом, початком чогось нового і невідомого, але обов’язково світлого. Це хороший настрій, веселощі і, водночас, – мальовнича краса наших Карпат. Усе життя починається із маленького корінчика − хтось колись помітив той неоціненний скарб, зробив перший крок (подорож в історію). Проходить час – з маленького пагінця формується стовбур. Стовбур − це уже сьогодення, це та рутинна праця і всі зусилля, які докладають для того, щоб це деревце стало не тільки окрасою нашого свята, а й дарувало радість іншим − це вихід на міжнародну арену. А дальше ідуть колючі гілочки, тобто та праця і ті старання, які вкладались і продовжують вкладатись у “розкрутку” нашого туристичного продукту. Це і маркетингова діяльність, і розвиток усієї інфраструктури. Це підняття сервісу до гідного європейського рівня . Деревце з кожним роком продовжує рости. Гілочка за гілочкою формується його стиль, який повинен пов’язати характеристики нашого туристичного товару із узагальненим портретом споживача за допомогою створення образу з найбільшою можливістю позитивного його сприйняття. Наш стиль несе з собою радість, веселощі, асоціюється із молодістю, спортом, здоров’ям, відпочинком у колі сім’ї, друзів, знайомих, приємними відчуттями, безтурботністю… Тематика нашої марки − це верхівка, але водночас маленькі, тоненькі молоді гілочки – це й ідеї на майбутнє, це рішучі кроки вперед, до високого, до розвитку й успіху. Також це реклама, адже завжди в першу чергу увага паде саме на верхівку. У нашому випадку головна окраса нашої ялинки має вигляд сніжинки, і це буде логічно і цілком справедливо, адже саме ця атрибутика, є символічним образом нашої візитівки, нашого Прикарпатського тигра, ТК “Буковель”. Тобто весь цей образ – це чудова картина, яка вимальовується у нашій уяві. Тут і початок життя, і мандрівки через спогади у дитинство. Потік хороших вражень та емоцій. Тяга до “сонечка”– символу життя, тепла, багатства… Джерела: 1. Програма розвитку туризму в Івано-Франківській області на 2002-2010 роки. Галичина. –№ 9 – 2002. 2.Бриггс С. Маркетинг в туризме / Пер. с англ. – К.: Знання-Прес, 2005. – с.358. 3. Добровольска А. Современные путешественники хотят испытать все.// Заграница. – 2007. – №19 – с.10. 4. Лилик Ірина., Сайчук Ігор. Маркетинг: виклики XXI століття. //Маркетинг в Україні . – 2007. – №3 – с.49-51. 5. Личова Г. Імідж України очима іноземних споживачів. // Маркетинг в Україні . – 2005. – №5 – с.63-66. 6. Ляпоров Владимир . 100% Брэнд. – М.: Бестселлер, 2004. – с. 191. 7. Малинка О.Я. “ДНК” бренду як система збереження, відтворення і передачі інформації до споживача. // Маркетинг в Україні . – 2006. – №1 – с.35-38. 8. Новікова І. Дев’ять життів споживача. // Маркетинг в Україні . – 2007. – №5 – с.49-52. 9.Норіцина Н.І. Концептуальні основи формування бренда на українському ринку.// Актуальні проблеми економіки. – 2001.– №3-4 – с.40-46. Чорнодон Вікторія Іванівна Вінницький інститут економіки Тернопільського національного економічного університету м. Вінниця ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ Інформаційне забезпечення інноваційної діяльності суб'єктів господарської діяльності в умовах ринкового середовища базується на складових, які вирішують специфічні завдання та містять методи збору й обробки інформації, що відображені в їхній функціонально-структурній побудові. Інформація, як і будь-який інший об’єкт, має певні властивості. При цьому на властивості інформації впливають властивості даних, які складають змістову частину інформації, і властивості методів, які взаємодіють з даними. Джерелами інформації у діяльності підприємств виступають не лише економічні дані, а й технічна, технологічну й інша інформацію, яку можна поділити на: нормативно-планову, облікові і позаоблікові. Систему нормативно-планових джерел формують всі типи планів, що розробляються на підприємстві (перспективні, поточні, оперативні), а також нормативні матеріали, кошториси, проектні завдання тощо. До джерел інформації облікового характеру належать всі дані, що містяться в документах бухгалтерського, статистичного й оперативного обліку, а також у звітності всіх видів, у первинній обліковій документації. Детальний аналіз даних первинних і зведених облікових реєстрів і звітності забезпечує вжиття необхідних коригувальних заходів, які спрямовуються на досягнення вищих результатов господарювання. Інформація виступає джерелом знань, що реалізується у високотехнологічній продукції, здійснює інноваційний вплив на матеріальне виробництво. Активізація інноваційної діяльність підприємств є необхідною умовою розвитку економіки, зокрема виробничої сфери, підвищення якості продукції та зростання ринкових можливостей підприємств, появи нових товарів і послуг, а також засобом, за допомогою якого організації адаптуються до змін у зовнішньому середовищі й змінюють його самі у власних інтересах. У 2008 році 515 пiдприємств (або 36,9% iнновацiйно активних) впровадили 1647 нових або вдосконаленіi методи обробки та виробництва продукції (технологiчних процесiв), з них маловiдоходних i ресурсозберiгаючих — 680 процесiв; 114 пiдприємств впровадили новi або вдосконалені методи логiстики, доставки та розповсюдження продукцiї та 151 пiдприємство — нову або вдосконалену дiяльнiсть з пiдтримки процесiв (системи матерiального обслуговування або операції щодо закупiвель та облiку). Кожне друге iнновацiйно активне пiдприємство впроваджувало новi види продукцiї, кiлькiсть яких становила 2446 найменувань (з них новi види машин, устаткування, прилади, апарати — 758 найменувань), 34,3% яких були новими виключно для ринку (64,9%). Новi методи продажу, включаючи значнi змiни в дизайнi або упаковцi продукту, його складуваннi та просуванніi на ринок впроваджували 269 пiдприємств, новi органiзацiйнi методи у своїй дiяльностi (органiзацiю робочих мiсць або зовнiшнiх зв’язкiв) — 257 пiдприємств. На нашу думку, особливої актуальності в сучасних умовах набуває питання створення сприятливого інформаційного середовища, що базуватиметься на системі централізованого та децентралізованого інформаційного забезпечення. Централізована система направлена на формування національного інформаційного фонду, комп’ютерної мережі баз даних. Децентралізована система орієнтована на недержавні формування та приватних осіб, їх потребах в розробці програмних продуктів, технічних засобів, методів обміну інформацією. На даний час в системі інформаційного забезпечення підприємств першочергового вирішення потребують наступні питання:
Отже, інформаційні ресурси відіграють ключову роль у реалізації виробництва високотехнологічного продукції, конкурентної на вітчизняному та світовому ринку, надають нової якості розвитку всієї економіки. Штельма Наталія Олегівна Тернопільський Державний Технічний Університет ім.І.Пулюя, м.Тернопіль ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ Бізнес-процес у будь-якій сфері діяльності складається із багатьох етапів. Наприклад, таких, які стосуються процесу налагодженню зв’язків, безпосередньому проведенню бізнес-операцій тощо. Кожний з етапів є важливим для позитивного результату для всіх сторін учасників такого процесу. Але є те без чого не можливий перебіг жодного з етапів – це наявність інформації. Інформація необхідна завжди, адже за її відсутності не можливо прийняти жодне управлінське рішення. На перших етапах перебігу бізнес-процесу необхідна інформація про партнерів, а на більш пізніших про безпосередній хід справ, зміни домовленостей тощо. Вчасна передача важливої інформації сприяє підвищенню ефективності бізнес-процесу. Звичайно, що інформація, яка передається має бути актуальною, тобто не застарілою. Можливість вчасно передати інформацію надають сучасні інформаційно-комунікаційні технології. Отже, важливість інформаційно-комунікаційних технологій для підвищення ефективності бізнес-процесів є незаперечним. Сучасний світ наповнений безліччю технологічних новинок у сфері комунікації, які надають можливість передавати будь-які об’єми інформації за лічені хвилини. Живучи в середовищі інформаційного суспільства мало хто користуючись новітніми технологічним розробками замислюється над тим, що декілька десятиліть тому їх не можливо було уявити. Багато того, що було за межею неможливого стало реальністю. Звичайною річчю стало використання мобільного телефону, комп’ютеру тощо. А це дає змогу практично з кожним днем передавати інформації ще в більшій кількості і з вищою швидкістю. На даному етапі надзвичайною популярність користується всесвітня мережа Інтернет. Дана мережа відкрила безліч можливостей, особливо для бізнесу. За допомогою використання мережі Інтернет бізнес-партнери, які знаходяться в різних куточках світу можуть обмінювати інформацією, яка є важливою для вирішення спільних справ. Отже, поява Інтернету сприяє розвитку бізнес-процесів. Інтернет дає можливість налагоджувати ділові зв’язки знаходячись на різних континентах. Адже за його допомогою можна не тільки передавати інформацію, а ще й спілкуватися в режимі on-line. Також Інтернет дає змогу організовувати інтернет-конференції. До таких інтернет-конференцій можуть долучатися партнери, які є поруч та ті, які знаходяться за соті або тисячі кілометрів. Таку можливість обговорення проблем підключаючи учасників з різних куточків світу ще пару десятків років назад важко було уявити. Також за допомогою Інтернету можна проводити розсилку важливої інформації, наприклад, надавати дані про зміну обсягів продажів, цін тощо. Не менш важливим у сфері комунікації є також мобільний телефон. За його допомогою партнери можуть постійно підтримувати зв'язок, нагадувати однин одному про нові зустрічі та переговори. Також існують інформаційно-комунікаційні технології не тільки для вже існуючих партнерів, а й для майбутніх. Наприклад, різноманітні вивіски, бігборти, реклама на транспортних засобах тощо. Такий список може бути нескінченним. Тому що за кілька десятків років у розвитку інформаційно-комунікаційних технологій сучасне суспільство досягло неймовірних результатів. На сьогоднішній день таких інформаційно-комунікаційних технологій існує безліч. І цим варто користуватися, тому що вони насправді є ефективними. За умов сучасного динамічного середовища, коли ситуація може змінюється практично з кожною хвилиною ефективність інформаційно-комунікаційних технологій важко переоцінити. Наявність інформації є запорукою успіху. У будь-якому бізнес-процесі партнери повинні намагатися передати однин одному якомога більшу кількість інформацій і з максимально високою швидкістю, тоді такий бізнес-процес буде мати успіх. Підтримка постійного зв’язку надає партнерам можливість працювати злагоджено. І без сучасних інформаційно-комунікаційних технологій не обійтися. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ ТА РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ Андрусова Евгения Викторовна Одесский государственный экономический университет, г. Одесса Научный руководитель – к.э.н., доц. Галасюк С.С. СОВРЕМЕННЫЕ ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ РЕСТОРАННОГО БИЗНЕСА В УКРАИНЕ Ресторанный бизнес является перспективным направлением для совершения долгосрочных инвестиций в него с прибылью в 15-20%. Однако наличие капитала ещё не говорит об успешном развитии бизнеса на рынке, где все время происходят качественные изменения предпочтений постоянной и потенциальной клиентуры. Незнание тонкостей ресторанного бизнеса и невнимательность к возможным альтернативам его развития не позволит предпринимателям опережать конкурентов и достичь хороших результатов. Одной из главных задач в настоящее время остается диагностика рынка ресторанных услуг и определение основных тенденций его развития, которые позволяют открыть предпринимателям новые возможности для основания бизнеса в наиболее востребованных и перспективных сегментных нишах, что, возможно, сможет привести к новому толчку развития ресторанного дела в Украине. По данным Ассоциации ресторанного бизнеса Украины, темпы роста рынка ресторанных услуг в течение последнего времени колебались в пределах 60-100% в год. При этом бизнес развит только на 10%. К примеру, из 600 заведений ресторанного хозяйства Киева работают на полную мощность только 50, и только 30 являются высокорентабельными. За январь-февраль 2009 года оборот ресторанного хозяйства (с учетом физических лиц – предпринимателей) составил 2091,3 млн. грн., что на 18,3% меньше по сравнению с аналогичным периодом 2008года, что связано с неблагоприятной экономической обстановкой в Украине. Согласно официальным статистическим данным, количество предприятий ресторанного хозяйства постоянно уменьшается. Так, с 2007 по 2008 годы их общее количество снизилось на 5%, причем данный процесс сопровождался широкомасштабным закрытием одних предприятий питания и одновременным появлением других. Таким образом, на рынке наблюдается ситуация, связанная с уходом старых «игроков» и приходом новых. Средний срок окупаемости ресторанного проекта составляет 2 года, иногда меньше (если капиталовложения были небольшими – до 200 тыс. у.е.), иногда значительно больше – до 4-5 лет (если инвестиции превышают 1,2-1,5 млн. у.е.). Выявлено, что на долю региональных предприятий приходится около 70% объёма украинского рынка ресторанных услуг. Кроме того, темпы открытия новых региональных предприятий питания и их разрядность стремительно растут, следовательно, есть основания полагать, что к 2012-2014 гг. качественные и количественные различия между центром и регионами будут ощутимо нивелированы. Если проследить динамику количества предприятий ресторанного хозяйства разных типов по годам, то можно сделать следующие выводы: первое место принадлежит сетевым учреждениям быстрого питания (темп роста 326,8%), на 2-ом месте по темпам роста находятся рестораны (134,6%), на 3-ем – кафе (121,2%), на 4-ом – бары (104,9%) и на 5-ом - столовые (75,3%). В настоящее время подъем переживают заведения среднего ценового сегмента (средний чек 50-70грн. с человека). По прогнозам специалистов, к 2010 г. доля заведений дешевого сегмента составит около 30%, а среднего – более 50%. Открытие элитных заведений значительно приостановилось, к тому же их услуги рассчитаны на одну и ту же клиентуру. Причинами этого являются макроэкономические факторы: крупный бизнес не имеет возможности для активного роста; круг клиентов, которые могут позволить себе посещать элитные заведения, не расширяется; риск создания заведения со средним чеком 150-200 грн. гораздо выше, чем среднеценового, если учитывать значительные финансовые вложения (от 1 млн. у.е. и выше) в элитный сектор. В крупных городах наблюдается явление «полярности» развития ресторанного бизнеса: развитость и актуальность элитного сектора подразумевает развитость и актуальность дешевых заведений, что ведет к «выпадению» среднего сегмента. Нижний ценовой сегмент уступает по темпам развития среднему. Причинами этого является то, что заведения с невысоким средним чеком выигрывают за счет оборота (коэффициент оборачиваемости 1 посадочного места не менее 1,2). Важным фактором высокой оборачиваемости при этом выступает месторасположение предприятия питания, т.е. это должно быть фасадное помещение с количеством посетителей не менее 1200-1500 человек в час. В дешевые заведения не приезжают специально, спонтанность в принятии решения об их посещении составляет более 70%. Активно развиваются заведения загородного типа. Прослеживается тенденция, что в летний период посещаемость предприятий питания в черте города резко падает, а загородных резко возрастает. Исключение составляют городские рестораны, расположенные в рекреационных зонах и парках. Преимуществами загородных предприятий питания, с точки зрения потребителей, является гостиница на 10-15 номеров, детская площадка, мангал, иногда зверинец, бассейн. Таким образом, более развернутая инфраструктура воспринимается клиентами как идея полноценного семейного отдыха на природе. Заведения такого типа, как правило, не имеют бренда, так как ориентируются на случайных посетителей, проезжающих мимо. С точки зрения предпринимателей, преимуществами загородных предприятий ресторанного хозяйства является факт более легкого механизма получения земли в аренду, постройки собственного помещения и оформление прав собственности, что позволяет избежать многих проблем большинства городских предприятий питания: повышения арендой платы, кризисов при смене арендодателя и отказа им в аренде. За последний год активизировалось развитие чайных и кофеен-кондитерских, становятся популярными заведения в ценовом сегменте 15-25 грн., предлагающие кофе, чай, мучные изделия, шоколад. Стратегически верным решением является создание сети подобных заведений, объединенных одной торговой маркой и производственной инфраструктурой, в частности, по изготовлению собственной продукции. В Украине так же стали открываться «интеллектуальные кафе» на базе книжных магазинов «Ї» и «Буква», чтобы можно было не только поесть, но и почитать. Одной из тенденций развития ресторанного бизнеса в Украине является организация предприятий питания на базе типов кухонь разных стран. Наибольшей популярностью продолжают пользоваться восточные кухни – японская, китайская, турецкая, а также итальянская и французская. Восточные кухни стали приобретать формат фаст-фудов. Наиболее перспективной тенденцией является приверженность не к определенной кухне, а к конкретному продукту – мясу, рыбе и т.д. К примеру, в Одессе имеется ресторан «Стейк Хаус. Мясо и вино», кафе «Кофе и суши». Тип кухни в подобных заведениях – смешанный, особое внимание уделяется способу приготовления. В блюдах подчеркивается натуральность продукта, уменьшается дополнительная обработка ингредиентов. Перспективными предприятиями питания могут стать заведения, которые обслуживали бы спальные районы, так называемые «рестораны одной улицы». Кейтеринг и доставка блюд в офис практически находится на стадии зарождения и имеет простор для развития. Ярким примером этого направления является кейтеринговая компания «Confetti events & catering», специализирующаяся на обслуживании выездных банкетов, расширила сферу деятельности в 2008 году, занявшись организацией офисного обслуживания. Востребованными на сегодняшний день являются предприятия «Quick&Casual», производственные мощности которых составляют всего лишь 20-25% от предельного уровня из-за отсутствия помещений, отвечающих всем требованиям, рассчитанным на большое количество посадочных мест. Оценивая украинский рынок услуг питания можно сделать следующие выводы: потребителю предлагается широкий выбор концепций, рассчитанных на разные уровни дохода и социальные запросы, рынок находится в стадии развития и еще далек от насыщения, развитие рынка в крупных городах происходит довольно неоднородно. Дальнейшее развитие рынка будет направлено в сторону более узкого позиционирования и создания сильных сетевых брендов. Несмотря на скачки показателей по товарообороту в отрицательную сторону, обусловленные кризисной ситуацией в Украине, ресторанный бизнес остается перспективным направлением для инвесторов, которые могут вложить свои денежные средства в наиболее востребованные предприятия ресторанного хозяйства: загородные заведения, заведения одного продукта или напитка, заведения при букинистических магазинах, «заведения одной улицы», заведения музыкальной направленности (арт-кафе, арт-ресторан), детские кафе, заведения разных типов, находящиеся во франчайзинговой сети, ориентированные на средний ценовой сегмент. УДК 640.41 (476) Гусева О.В. – преподаватель кафедры экономики и управления туризмом Одесского Государственного Экономического Университета |