З доповідей I міжнародної науково-практичної конференції «Удосконалення обліково-аналітичного забезпечення управління діяльністю суб’єктів господарювання» / Ред
| Вид материала | Документы |
СодержаниеПитання обліку забезпечень майбутніх витрат і платежів Сучасний стан та необхідність розвитку |
- Збірка тез доповідей II міжнародної науково-практичної конференції «Фінансово-кредитний, 5138.1kb.
- Тарію обліково-аналітичного забезпечення в управлінні маркетинговою діяльністю підприємства, 268.52kb.
- Наукове видання Тези доповідей ХVIII міжнародної науково-практичної конференції учотирьох, 4191.32kb.
- Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності / Матеріали, 5109.61kb.
- Перелік публікацій кафедри “Банківська справа” за 2009 рік, 72.31kb.
- Академія муніципального управління до 15-річчя Академії муніципального управління, 5167.76kb.
- Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Регулювання діяльністю комерційних банків та їх нагляд, 280.68kb.
- Східноукраїнський національний університет, 672.79kb.
ПИТАННЯ ОБЛІКУ ЗАБЕЗПЕЧЕНЬ МАЙБУТНІХ ВИТРАТ І ПЛАТЕЖІВВ умовах ринкової конкуренції для забезпечення фінансової безпеки промислового підприємства першорядного значення набуває створення ефективного механізму нівелювання комерційних ризиків. Одним з його елементів є забезпечення майбутніх витрат і платежів. Вони виконують функції згладжування коливань фінансового результату та страхування відповідальності адміністрації підприємства, планування величини витрат на майбутні періоди. Результати досліджень науковців [1,2,3] свідчать про широке практичне застосування в діяльності зарубіжних корпорацій такого інструменту як забезпечення: абсолютно всі обстежені компанії Великобританії та Німеччини нараховують певні види забезпечень, менш активними є підприємства Росії. В Україні увага підприємців до забезпечень значно послаблена. Однією з об’єктивних причин такого стану є недостатня розробленість методики їх бухгалтерського обліку, а саме відсутність у правовій базі України методів та форм первинних документів для розрахунку сум відрахувань на формування забезпечень, форми акту інвентаризації, недосконалість умов створення забезпечень, законодавча неврегульованість порядку відображення на бухгалтерських рахунках. Питання бухгалтерського обліку процесу резервування були предметом дослідження багатьох науковців. Проведені дослідження позитивно вплинули на розвиток теорії бухгалтерського обліку забезпечень, проте положення відносно трактування їх сутності як зобов’язань є дискусійним, а в методичних підходах до обліку забезпечень серед учених немає одностайності. Сучасний стан методики обліку операцій формування забезпечень майбутніх витрат і платежів можна охарактеризувати як незадовільний через: недостатню розробленість у нормативній базі України умов формування забезпечень (відсутні межі кількісної оцінки ймовірності погашення підприємством зобов’язання, для забезпечення якого формується резерв); відсутність методів розрахунку сум відрахувань на створення (поповнення) забезпечень гарантійних зобов’язань, наступних витрат на реструктуризацію, на виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів, матеріального заохочення; відсутність форм документів для розрахунку величин усіх видів забезпечень; законодавчу неврегульованість і різноманіття підходів українських науковців до порядку відображення операцій формування забезпечень у системі бухгалтерських рахунків. Недосконалість методики обліку операцій використання забезпечень майбутніх витрат і платежів полягає у: відсутності в П(С)БО України методичних засад бухгалтерського обліку операцій використання забезпечень наступних витрат на реструктуризацію і виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів; методологічній нерозробленості концепцій до визначення дій бухгалтера у разі браку коштів резервів для покриття операційних витрат, яких фактично зазнало підприємство від настання умовної події. Процеси резервування на українських підприємствах перш за все гальмуються через негативну дію об’єктивно існуючих у системі обліку проблем методичного характеру. Наявність вказаних проблем призводить до того, що навіть ті підприємства, які мають гостру необхідність і бажання формувати певні види забезпечень (наприклад, підприємства, що реорганізуються), не мають можливості їх створювати, хоча згідно із пунктом 13 П(С)БО 11 «Зобов’язання» мають таке право. Звідси - для активізації процесів резервування на промислових підприємствах України набуває актуальності розробка наукових підходів і рекомендацій щодо удосконалення методики бухгалтерського обліку операцій формування та використання забезпечень майбутніх витрат і платежів. Формування в бухгалтерському обліку забезпечення майбутніх витрат і платежів є наслідком виникнення у підприємства зобов’язання з невизначеними сумою або часом погашення. Запропоновано назвати такий специфічний вид зобов’язань підприємства передбачуваним зобов’язанням. Це дозволить не змішувати поняття «зобов’язання» як причину із поняттям «забезпечення майбутніх витрат і платежів» як його можливим наслідком. Для реалізації українськими суб’єктами господарювання наданого їм права формувати забезпечення матеріального заохочення, забезпечення наступних витрат на реструктуризацію, на виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів розроблено методи розрахунку сум місячних відрахувань на їх формування (поповнення). Для обчислення величин забезпечення матеріального заохочення пропонується використовувати прогнозний метод з базою розрахунку фонд оплати праці, забезпечення наступних витрат на реструктуризацію – кошторисний метод виходячи з суми прямих витрат підприємства на виконання плану реструктуризації на наступний рік, забезпечення наступних витрат на виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів – кошторисний метод, заснований на сумі збитків, яких зазнає підприємство від виконання обтяжливого контракту. Список літератури: 1. Сотникова Л.В. Бухгалтерский и налоговый учет резервов / Л.В. Сотникова. - М.: Налоговый вестник, 2005.- 272 с. 2. Терещенко В.С. Місце забезпечень майбутніх витрат і платежів у системі джерел фінансування діяльності підприємств / Терещенко В.С. - Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. пр.: Випуск 21, т. 1 [голов. ред. О.О.Шубін] – Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. – с. 359-365 3. Расходы и доходы будущих периодов в учете отчетности / «ГлавБух» № 5 (556) январь 2008 г. с. 15-18 УДК 657.412 Семанюк В.З., к.е.н., доцент Тернопільський національний економічний університет, м.Тернопіль, Україна Вегера С. Г., к.е.н., доцент Полоцький державний університет, м. Новополоцьк, Білорусія СУЧАСНИЙ СТАН ТА НЕОБХІДНІСТЬ РОЗВИТКУ ОБЛІКОВОЇ СИСТЕМИ Кардинальні зміни, які відбуваються в системі соціально-економічних відносин постіндустріального суспільства, обумовлюють необхідність глибокого дослідження сучасного стану облікової системи. На невідповідність облікової системи сучасним економічним реаліям звертають увагу вчені у галузі економіки, менеджменту, маркетингу, а також зарубіжні і вітчизняні вчені у сфері обліку. За словами Пушкаря М.С. "традиційна бухгалтерія ґрунтувалась на використанні лише методологічного підходу до вивчення об'єктів дослідження, а тому виявилась непідготовленою до тих змін, які відбулися у суспільстві" [1]. Такої думки притримуються також П.Міллер, С.Голов, І.Яремко, З.Гуцайлюк та інші Дослідження традиційної моделі обліку в Україні показують, що вона не спроможна повністю задовольнити запити менеджерів на необхідну для них інформацію. Б. Філіп та С.Мітчел у одній із своїх праць зазначають: "Модель традиційного бухгалтерського обліку не пристосована для нової економіки, тому потрібно або змінювати модель обліку, або ж компанії повинні включити в свої щорічні звіти додаткові розділи" [2]. Традиційна система обліку має справу з інформаційним відображенням фактів господарської діяльності; надає ретроспективну інформацію для прийняття управлінських рішень; вважає своїм предметом факти господарської діяльності, а методом їх реєстрацію та групування; використовує методологічні прийоми, які відображають інтереси найбільш впливових груп потенційних учасників; відображає не абсолютну істину, а компроміс інтересів тих, хто формує методологію тих, хто впливає на неї. В основі традиційного обліку лежить процедура і саме вона зумовлює всю практичну роботу: вирішувати облікові завдання, тобто реєструвати факти господарської діяльності, відображати господарські процеси і управляти ними. Традиційна модель обліку покликана реєструвати факти господарської діяльності і складати звітність більше з контрольною функцією. Традиційний облік, претендуючи на роль головного «постачальника» інформації для менеджменту ігнорує багато фактів, які в умовах «нової економіки» чи в умовах постіндустріального суспільства (поняття тотожні) відіграють значну роль в успішному функціонуванні на ринку. Наприклад, цінність працівників (що важливо в епоху зростання цінності і вартості інтелектуального капіталу); взаємовідносин в колективі (що має значний вплив на функціонування останнього) тощо. «Системи бухгалтерського обліку залишаються «затиснутими» в лещатах старої економіки» - писав Л.Едвінсон, наголошуючи, що стандартний бухгалтерський облік не тільки не дає повної картини , не тільки розказує про справи компанії лише частину історії, та навіть ту частину Він розказує на іноземній мові [2]. В цьому контексті перед сучасною обліковою наукою постає завдання удосконалення моделі обліку та приведення її у відповідність з сучасними запитами користувачів інформації. Консервативна, заснована на принципах п'ятсотлітньої давності система, вступає в протиріччя з економікою нового типу, де вирішальну роль у зростанні відіграють знання, рівень менеджменту, відносини, інформація, клієнтські бази та їх створення, репутація та імідж підприємства, його екологічна безпечність та соціальна відповідальність. Традиційна модель обліку не дає інформації про вказані об'єкти та їх роль у функціонуванні підприємств, тому виникає необхідність відродження системи обліку, чи то необхідність поштовху цієї системи, спонукання її до змін. Сучасна облікова система не спроможна своєчасно надавати інформацію для менеджменту, не враховує стратегічних питань, надати потрібну інформацію для визначення вартості підприємства та його ефективності, а також для створення стратегічних планів та контролю їх досягнення. К.Друрі зазначає, що традиційний управлінський облік не задовольняє вимогам сучасного рівня розвитку виробництва і підвищеної конкуренції, надає дезорієнтуючу інформацію, непридатну для ухвалення рішень, втрачає самостійність, слідуючи за вимогами фінансового обліку і набуває допоміжного характеру, фокусується на внутрішніх аспектах діяльності компанії і не приділяє уваги навколишньому середовищу бізнесу [3, 569]. Сучасна теорія обліку та формування окремих його концепцій не враховують досягнень інших наук, положень статичної та динамічної економічної теорії, теорії криз, теорії ризиків, теорії капіталу, теорії поглинань, теорії перетворень бізнесу тощо. Наукові дослідження у сфері обліку в основному спрямовані на реформуванні практики його ведення і прогнозуванні тенденцій розвитку. Разом з тим, недостатньо вивченими залишаються питання розвитку облікової теорії, яка, як не однократно підкреслював проф. Пушкар М.С. є «примітивним тривіальним набором окремих фрагментарних, малопов’язаних між собою і не аргументованих процедур ведення обліку, відомих ще за часів середньовіччя, який видають за теорію» [1, 5]. Теорія обліку не удосконалюється відповідно до розвитку економічної науки, не формує нового підходу до традиційних категорій, не використовує досягнень класичних облікових теорій, кожна з яких є унікальною і містить можливості для розвитку нових наукових напрямів. Список літератури: 1. Пушкар М.С. Метатеорія обліку або якою повинна стати теорія: монографія / М.С.Пушкар [Текст] – Тернопіль, Карт-бланш, 2007. – 359 с. 2. Семанюк В. Формування нових видів обліку та перспективи їх розвитку / В.Семанюк // Вісник ТНЕУ [Електронний ресурс] – Режим доступу до журналу: gov.ua/portal/Soc_Gum/Vtneu/2009_3/Semanjuk.pdf 3. Друри К. Введение в управленческий и производственный учет / К. Друри ; пер. с англ.– [под ред. С. А. Табалииой]. – М. : Аудит, ЮНИТИ, 1998. – 774 с. |