Посібник-довідник для трудових мігрантів легальна трудова міграція до країн єс та попередження порушень трудових прав І трудової експлуатації представництво в Україні

Вид материалаДокументы

Содержание


Дозвіл на роботу та проживання
Об’єднання сім’ї
Трудові права та соціальна допомога
Порушення трудових прав та експлуатація
Джерела додаткової інформації
Подобный материал:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   31

ПОРТУГАЛІЯ


Для в’їзду до Португальської Республіки з метою працевлаштування іноземець повинен мати:
  • Дійсний паспорт
  • Дійсну в’їзну візу, яка відповідає меті поїздки (робочу візу)
  • Матеріальне забезпечення на період перебування в Португалії та достатнє для повернення до своєї країни (умова може бути відмінена в особливих випадках).

Дозвіл на роботу та проживання

Дозвіл на роботу дає право особі в’їхати до Португалії для здійснення професійної діяльності на тимчасовій основі як за наймом, так і самостійно. Віза, яка дозволяє проживати в Португалії, надається на період до 1 року.

Існує декілька категорій дозволів на роботу:
  • Дозвіл на роботу І категорії: для професійної діяльності у галузі спорту та розваг
  • Дозвіл на роботу ІІ категорії: для професійної діяльності у галузі наукових досліджень, яка вимагає спеціальних технічних знань, що перевіряються відповідним державним органом
  • Дозвіл на роботу ІІІ категорії: для незалежної професійної діяльності в межах певної професійної галузі
  • Дозвіл на роботу ІV категорії: для трудової діяльності за наймом.

Дозволи на роботу видають в рамках річної квоти на в’їзд громадян третіх країн до Португалії, яка встановлена урядом. Система квотування ґрунтується на дослідженні ринку праці, яке здійснює уряд раз на два роки. Більшість іммігрантів, які отримують дозвіл на працю, виконують низькокваліфіковану та некваліфіковану роботу на будівництві, в домашньому господарстві, роздрібній торгівлі та сільському господарстві.

Для отримання візи іноземець подає візову анкету до португальського посольства або консульства. Разом з анкетою потрібно надати підписану обома сторонами заяву про готовність укласти трудовий договір, а також низку інших документів:
  • Контракт про надання послуг
  • Документи, що підтверджують кваліфікацію особи надавати послуги, зазначені у Контракті, та реєстрацію у відповідних професійних об’єднаннях, якщо цього вимагає португальське законодавство.

Перед тим, як звернутися по робочу візу для роботи за трудовим договором, роботодавець має повідомити Інститут праці та професійної підготовки (Інститут) про вакансію. Заява про отримання робочої візи має подаватися разом із схваленням від Генеральної інспекції праці.

Перебування іноземця в Португалії може бути подовжене, якщо й далі існують підстави для його перебування. Для цього треба подати заяву встановленої форми і такі документи:
  • Дійсний паспорт
  • Документи про статус особи в системі соціального забезпечення
  • Довідку про непритягнення до кримінальної відповідальності
  • Документи про достатнє матеріальне забезпечення

Якщо іноземець має намір залишитися в Португалії на довший термін, ніж планувалося, він мусить звернутися до Генерального директора Служби прикордонного контролю та у справах іноземців. Звернення не буде розглядатися, якщо воно подається пізніше, ніж за 60 днів до закінчення терміну перебування особи (або 30 днів для короткотермінової візи строком до 1 року).

Дозвіл на роботу може подовжуватися на період до 2 років.

Іноземець може звернутися по дозвіл на постійне проживання після 8 років.

Об’єднання сім’ї

Члени родини іноземця мають право приєднатися до нього в рамках процедури об’єднання родини. До членів родини належать:
  • Чоловік/ дружина
  • Неповнолітні діти або діти-інваліди, якими опікується один із членів подружжя
  • Неповнолітні діти, усиновлені іноземцем або чоловіком/ дружиною.

Члени родини можуть отримати візу на тимчасове перебування. Через 6 місяців після отримання візи на тимчасове перебування особа має право отримати роботу. Для цього потрібно довести, що після об’єднання родини утримання її членів потребує додаткового джерела доходу.

Трудові права та соціальна допомога

У португальському законодавстві немає окремих положень щодо забезпечення іноземців житлом. Для отримання державного або приватного житла мігранти мають постійно проживати в Португалії.

Відповідно до законодавства доступ до системи охорони здоров’я ґрунтується на принципах рівності, недискримінації та захисту здоров’я. Іноземні громадяни мають однакові права та обов’язки щодо національної системи охорони здоров’я. Іноземець має отримати картку користувача; для цього треба надати документ, що підтверджують перебування в країні на законних підставах. Якщо такого документа немає, вони можуть отримати картку, надавши довідку з муніципалітету, про те, що мешкають в країні понад 90 днів. За користування медичними послугами стягується плата згідно з офіційно встановленими розцінками, за винятком тих випадків, коли іноземець може надає довідку з органів соціальної допомоги про низький рівень соціального та економічного забезпечення.

Трудові мігранти мають право на допомогу з безробіття на таких самих умовах, що й громадяни Португалії або країн ЄС (обов’язкові умови: стаж роботи до її втрати – 540 днів протягом 24 місяців, постановка на облік як безробітного, спроможність працювати).

Іноземні працівники можуть змінювати компанії, в яких вони працюють, але галузь їх професійної діяльності має бути незмінною.

У 90-х роках в Португалії, як і в інших країнах південної Європи, спостерігався значний приплив іммігрантів, також і з країн Східної Європи. Особливо значна кількість мігрантів приїхала з України; багато з них не мали потрібних віз або дозволів на роботу. Вперше українці стали однією з найчисельніших груп мігрантів в Португалії.

Порушення трудових прав та експлуатація

Португалія намагалася протидіяти незаконній імміграції, ухваливши більш жорстке законодавство. Водночас в 1993 р. у країні була проведена легалізація іммігрантів. Цією можливістю скористалися приблизно 38 тис. осіб. У 1996 була здійснена ще одна програма легалізації, під час якої було видано 31 тис. дозволів на проживання. Недоліки програм легалізації стали очевидними через збільшення кількості незаконних мігрантів, зокрема через розширення мережі торгівлі людьми та збільшення кількості іммігрантів з країн Східної Європи. У Португалії була здійснена ще одна програма легалізації: в 2001 р. було видано 170 тис. дозволів на проживання (63,5 тис. дозволів видано українцям). Рада Європи (2002 р.) висловила занепокоєння проблемами імплементації законодавства у галузі трудової міграції, а надто положенням, за яким працевлаштування було підставою для отримання та збереження дозволу на проживання, що спонукало мігрантів працювати навіть там, де їхні права порушувалися.

Відповідно до закону 244/98 іноземні громадяни, які співпрацюють з органами правопорядку в розслідуванні дій організованих злочинних угруповань, отримують дозвіл на проживання, при цьому візу не вимагають .

Джерела додаткової інформації: