Підстави виникнення І способи вирішення колізій закон

Вид материалаЗакон

Содержание


4.5. Правові наслідки незаконної трудової міграції
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

4.5. Правові наслідки незаконної трудової міграції



Нині міжнародна міграція вийшла зі стану епізодичного хвилеподібного розвитку та набула постійних і багатоманітних форм. Кардинальне розв’язання проблем явища міжнародної міграції, з яким постійно стикаються країни світової спільноти, перебуває в епіцентрі міжнародних відносин. Однією з таких конфліктогенних проблем міжнародної міграції є такий її різновид, як нелегальна міграція, зокрема, нелегальна трудова міграція. Це явище має стійку тенденцію поширення і постійно змінюється та ускладнюється. Жодний засіб протидії цьому глобально негативному явищу, який застосовується на рівні окремих держав, не має такого масштабного впливу на нелегальні міграційні процеси, як засоби міжнародно-правової протидії у рамках всієї світової спільноти. У цьому ракурсі нагальним завданням міжнародної інституційної системи є, через узгодження інтересів усіх країн – суб’єктів міжнародного співробітництва, скоординувати їхні зусилля у руслі вироблення таких міжнародно-правових норм щодо проблеми протидії нелегальній міграції, які б виражали узгоджені волі всіх держав, були загальновизнаними, модернізованими та ефективними засобами подолання зростаючих масштабів цього загрозливого явища. Науковий дискурс проблеми протидії нелегальній міграції представлений у трьох вимірах: міжнародному, європейському і національному. Нелегальна міграція є як глобальним світовим явищем, так і суттєвою національною проблемою України. Вона виступає провокативно-конфліктогенним чинником у всіх сферах нашої держави, негативно впливає на міжнародний авторитет країни. Саме тому аналіз основних проблем міжнародно-правової протидії нелегальній міграції сприятиме формуванню та реалізації на практиці концепції нового українського міграційного законодавства та політики, а також утвердженню України на міжнародній арені. З країн СНД, зарубіжних країн комплексно вивчають та досліджують нелегальну міграцію у демографічних, соціологічних, юридичних напрямках Ф. Азам, Д. Вейсбродт, Гай С. Гудвін-Гілл, Р. Плендер; процеси трудової міграції, в тому числі у колишньому СРСР, - В. Айрапетов, Л. Арутюнян, Л. Дробижева, Ж. Зайончковська, А. Здравомислов, М. Іванов та інші.

У чому б не полягала наукова проблема, на наш погляд, її слід розглядати у світлі альтернативного та актуального підходу до неї.

Отже, нелегальна міграція, протидія якій на сучасному етапі є актуальною на міжнародному та національному рівнях, потребує комплексного підходу. Доцільним є дослідження названої проблеми у трьох ракурсах:

1) захист прав людини - нелегального мігранта;

2) боротьба з транснаціональною організованою злочинністю, яка поширює свою діяльність на нелегальне переправлення мігрантів;

3) протидія незаконному перетинанню кордонів.

До міжнародних організацій з питань протидії нелегальній міграції належать: Організація Об’єднаних Націй (ООН), Міжнародна організація праці (МОП), Міжнародна організація цивільної авіації (МОЦА), Міжнародна морська організація (ММО), Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), також комісії Економічної та Соціальної Ради ООН, Рада Європи (РЄ), Європейський комітет з проблем злочинності (ЄКПЗ). Предметом нашого розгляду будуть, зокрема, проблеми функціонування міжнародних організацій з питань протидії нелегальній міграції, а саме - МОП та РЄ.

Майже всі автори доходять висновку, що глобальні проблеми, - це проблеми науково-природничого, соціального та соціально-політичного характеру, які стосуються інтересів усього людства, мають всесвітній характер та потребують для свого розв’язання спільних зусиль усіх держав світу[183]. Слід звернути увагу на те, що Науково-дослідний інститут соціального розвитку при ООН (НДІСР) у своєму дослідженні “ Тривоги світу: соціальні наслідки глобалізації світових процесів” виносить проблему міжнародної міграції (особливо нелегальної) у ряд найважливіших сучасних світових проблем [184].

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html

Жорж Тапіно, аналізуючи існуючі методи боротьби з незаконною міграцією, говорить про комплекс заходів для ефективної боротьби з незаконною міграцією кожна з яких, узята окремо, до відчутних результатів не приводить [202]. У вітчизняному законодавстві слід використовувати створення централізованої бази даних для обліку всіх іноземців, що прибувають на територію України, що є першим кроком до зниження кількості нелегальних мігрантів, які незаконно перебувають на території України.

Завершуючи розгляд досвіду країн у сфері протидії та боротьби з негативним явищем нелегальної міграції, на наш погляд, вкрай необхідно звернутися до такої проблеми, як взаємозв’язок незаконнної міграції та міжнародного тероризму. Після сумнозвісних терористичних актів у Нью-Йорку та Вашингтоні 11 вересня 2001 року світова спільнота зрозуміла необхідність координації своїх зусиль щодо боротьби з тероризмом та його прямий зв’язок з явищем міжнародної нелегальної міграції. У багатьох країнах офіційні органи влади заявили про те, що їх міграційна політика, як національна так і міжнародна, повинна стати жорсткішою з огляду на національну безпеку держав. Зараз, на рубежі третього тисячоліття, проблематика виникнення і становлення якісно нової системи міжнародної безпеки є актуальною, що пояснюється не тільки її абсолютною значимістю для збереження людської цивілізації, а й високим прагматичним значенням для стабільного функціонування держав – членів світової спільноти. Особливе значення ці процеси набувають на реґіональному рівні[203], [204].

Виходячи із зазначених новітніх тенденцій зміни міграційної політики національних урядів, слід зауважити, що на сьогодні у світі існує реальна небезпека того, що ці тенденції знайдуть свій прояв у вигляді сугестивного підходу країн до допуску іммігрантів на свою територію. Звичайно, заходи безпеки, які вживаються урядами, є нагальною потребою, але сугестивний підхід несе в собі латентну та дуже небезпечну тенденцію, яка може перерости у значні міжнародні конфлікти. Попередити це можливо тільки вкрай зваженою політикою, яка б включала захист прав мігрантів усіх категорій та заходи боротьби з нелегальною міграцією.

З вищевикладеного видно, що міжнародна трудова міграція породжує міжнародні проблеми. Найбільш гострими проблемами на сучасному етапі є змушена і незаконна міграція. Для багатьох регіонів розв’язання проблем прийому, змісту, адаптації змушених мігрантів, припинення незаконної міграції стоїть зараз на першому місці.

На сьогодні в Україні забезпечення умов для інтеграції змушених мігрантів у соціальне середовище - один з основних напрямків міграційної політики держави і в планах роботи відповідного Міністерства України на найближчу перспективу.

Найважливішою проблемою залишається фінансування міграційної програми. Удосконалення державної міграційної політики неможливе без корінних змін нормативно-правової бази в галузі роботи зі змушеними переселенцями.

Що стосується правового та соціального регулювання питань незаконної трудової міграції, то:

поняття імміграція є протилежним щодо терміна “еміграція”, який означає виїзд, виселення, втечу від дискримінації, збройних конфліктів, економічних криз і соціально-політичних заворушень. Імміграція - це прибуття до країни майбутнього проживання, що може здійснюватися як законним (легальним), так і незаконним (нелегальним) шляхом. Отже розрізняють контрольовану та неконтрольовану імміграцію. Перша - передбачає проходження прикордонно-митних формальностей на контрольно-пропускних пунктах. Інша - означає можливість в'їзду без проходження прикордонно-митних формальностей, аж до нелегального перетину державного кордону. Згідно з вищезазначеним тлумаченням імміграції, особа, яка в'їжджає у країну, називається іммігрантом. Для набуття статусу громадянина країни, до якої вона прибула, ця особа має забезпечити собі натуралізацію.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html

- інтегрування держав у загальноєвропейську систему запобігання незаконній міграції шляхом приєднання до відповідних нормативних актів.

Отже, нелегальну міграцію визнано одним з найгостріших факторів загрози безпеці у країнах Європейського Союзу. Україна невпинно перетворюється у країну накопичення незаконних мігрантів. Задля ефективного включення до системи міжнародних заходів для запобігання нелегальної міграції необхідно заповнювати прогалини в нормативно-правовій базі, приводячи її у відповідність до світових та європейських стандартів.

Україна має модернізувати всі двосторонні угоди зі своїми західними сусідами (в світлі перспективи їх вступу до Євросоюзу). Важливими i корисними залишаються також i передбачені Угодою 1998 року заходи для узгодження міграційного законодавства в країнах - учасницях СНД.

Українське законодавство, яке регулює питання запобігання незаконній міграції, потребує:

Систематизації i забезпечення єдиного підходу до формування міграційного законодавства відповідно до міжнародної практики, зокрема - положень Конвенції ООН по боротьбі з транснаціональною злочинністю. Це передбачає як доповнення відповідних положень кримінального та адміністративного кодексів, так i приєднання України до основних міжнародно-правових положень про біженців, права трудящих-мігрантів тощо. Попри серйозність проблеми, слід дотримуватися тієї вимоги, яка всіляко підкреслюється в додаткових протоколах - стосовно незаконних мігрантів не припиняють діяти основоположні права людини.