РОЗДІЛ I МІЖНАРОДНІ ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ ЯК СФЕРА МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА
Характеристика джерел міжнародного приватного права в галузі регулювання міжнародних трудових відносин
На відміну від іноземних правових систем, які мають у своєму арсеналі більш-менш розгорнуте правове регулювання міжнародного приватного права, вітчизняна правова система, очевидно, особливо не переймається тією критичною ситуацією, що зумовлюється відсутністю базового внутрішнього законодавства, притаманного для сучасного міжнародного приватного права України. Теоретичному дослідженню реформування правової системи в Україні були присвячені праці таких провідних науковців у галузі міжнародного приватного права, як А.С. Довгерта, В.І. Кисіля та ін.
Незважаючи на наукові розробки, ситуація з реформуванням міжнародного приватного права на краще поки що не змінилась, адже внутрішнє законодавство з міжнародного приватного права практично відсутнє. Цивільний кодекс України оминає своєю реґламентацією питання міжнародного приватного права, у Трудовому кодексі не приділено належної уваги питанням, які досліджуються у цій роботі, а Закон України “Про іноземців та осіб без громадянства ” не формує цілісної картини особливостей трудових відносин за участю іноземців. Таким чином, міжнародне приватне право України на сьогодні не має базового нормативного акта у своєму внутрішньому національному законодавстві, а відносини приватного міжнародного характеру фактично залишаються без адекватної правової реґламентації. Поява цих причин зумовила переосмислення підходів до регулювання трудових відносин, ускладнених іноземним елементом. Відтак, перед цивілістичною наукою постала нагальна потреба поновлення доктринальних знань про трудові відносини, ускладнені іноземним елементом.
Цілком очевидно, що правовідносини приватного міжнародного характеру повинні отримувати належне правове регулювання, що визнається особливо важливим у всіх розвинених правових системах сучасності, які містять спеціально призначений для реґламентації відносин у сфері міжнародного приватного права комплекс нормативного матеріалу. Оптимальним шляхом досягнення зазначеної мети може стати аналіз доцільності сприйняття західних моделей.
Загальні доктринні положення про джерела міжнародного приватного права застосовуються і до регулювання трудових відносин, ускладнених іноземним елементом. Разом з визначенням характеру відносин, регульованих МПП і Трудовим правом, важливе значення має питання про склад міжнародних правових норм в області праці.
Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html
8) робота на українського наймача, що вимагає пересування з однієї країни в іншу (міжнародний транспорт).
2. Трудова міграція за кордон (зовнішня трудова міграція). Робота за індивідуальним трудовим договором (контрактом) між українським громадянином й іноземним роботодавцем.
3. Робота громадянина України на батьківщині, але на іноземного роботодавця (юридична або фізична особа), або на підприємстві з іноземною участю.
4. Робота іноземного громадянина або апатрида (особи без громадянства) на українському підприємстві, на іноземному інвестиційному підприємстві, або на українському підприємстві з іноземною участю.
Частина норм МПП за своїм походженням має міжнародно-правовий характер, оскільки вони створюються шляхом укладення міжнародних договорів, частина створюється винятково в порядку внутрішнього законодавства. Специфіка джерел МПП полягає в їх подвійному характері. Це означає, що норми міжнародного приватного права є як в міжнародних угодах, так і у внутрішньому законодавстві, під яким в цьому випадку слід розуміти не тільки закони, підзаконні акти, звичаї, а також і судову практику, якщо в якій-небудь країні вона є джерелом права [2].
Міжнародні договори і угоди в ролі джерел міжнародного приватного права
Інтенсивний розвиток економічних, трудових, культурних й інших міжнародних зв'язків, породжує необхідність співпраці держав у сфері регулювання таких форм. Загальновизнано, що така необхідність зумовлена об'єктивними потребами міжнародного спілкування, хоча не можна не зазначити, що проблема в юридичному аспекті, у тому числі з погляду зв'язку міжнародного права і МПП, навряд чи достатньо і всебічно висвітлена у вітчизняній літературі. Один із напрямів зазначеної співпраці - уніфікація матеріально-правових і колізійних норм за допомогою міжнародних договорів і конвенцій, що укладаються державами. Це ще раз підкреслює важливість роботи такої організації як МОП.
Сам по собі Міжнародний договір з питань МПП, як і будь-який договір між державами, безумовно, відноситься до міжнародного права, і об'єктом подібного договору служать не цивільно-правові відносини, тобто відносини за участю юридичних і фізичних осіб, а відносини між державами з приводу встановлення певного регулювання згаданих цивільних відносин. Шляхом перетворення або трансформації правил, передбаченим договором, в норми внутрішнього права, суб'єктами якого тільки і можуть бути учасники цивільного правовідношення, міжнародний договір стає частиною системи джерел міжнародного приватного права.
На сьогодні відсутній який-небудь багатосторонній договір універсального характеру, у якому були б зведені основні “трудові колізійні норми”.
У науковій літературі протягом багатьох років ведеться дискусія про проблему співвідношення міжнародного договору і внутрішньодержавного права, про місце міжнародного договору в системі джерел МПП. Однак домінуючий підхід полягає в наступному: норма міжнародного договору не може мати силу в сфері внутрішньодержавної без трансформації її в норму внутрішньодержавного права.
На думку А.С. Довгерта, в трудовому законодавстві доцільно передбачити норму про Співвідношення правил внутрішнього законодавства і міжнародних договорів. Підкреслимо, що і прихильники, і супротивники умовного включення міжнародних договорів до складу МПП єдині в одному –роль міжнародного договору в питаннях регулювання відносин у сфері МПП значна і з кожним роком стрімко зростає. Це цілком відноситься і до сфери міжнародних трудових відносин.
Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html
У багатьох країнах, де до числа головних джерел трудового права відноситься трудовий кодекс, у нього часто включені матеріальні норми міжнародного приватного трудового права. Це важливий момент для нашого законодавства. У нових законах про працю, тобто на вищому законодавчому рівні, уявляється доцільним закріпити основні норми, зв'язані з працею іноземців в Україні і місцевих громадянах за кордоном, а також в іноземних наймачів. Нехай ці норми будуть доповнюватися іншими нормативними актами, але сам факт їхнього включення в кодекс про працю має принципове значення. З одного боку, такі норми будуть гарантувати найважливіші права працівників у цих специфічних відносинах, а з іншого боку — це дозволить зробити доступним раніше “закрите” для громадян законодавство про умови їх праці за кордоном. Включення таких норм у кодекси активізує законодавчу роботу в цій сфері.
Джерелами матеріальних норм міжнародного приватного права є закони і підзаконні нормативні акти різних держав про іноземців, про імміграцію, про зайнятість, про працю громадян певної держави за кордоном чи в іноземних наймачів на своїй території. Окрему групу складають нормативні акти, у яких містяться правила про працю на іноземних і змішаних підприємствах, у міжнародних неурядових організаціях.
Особливість “внутрішніх ” джерел міжнародного приватного права в сфері трудових відносин з іноземним елементом полягає в тому, що до їхнього склад входять локальні нормативні акти. Матеріальні норми містяться в колективних договорах, положеннях про персонал, інших актах, прийнятих на спільних і іноземних підприємствах, у договорах і статутах спільних підприємств, у різного роду інших зовнішньоторговельних контрактах.
Колізійні норми
В окрему групу можна виділити джерела, що містять колізійні норми для трудових відносин. До них відносяться, наприклад, акти про міжнародне приватне право. Законодавча практика різних країн за останні роки показує, що в ці акти, на відміну від попередніх періодів, стали включати положення про конфлікти законів у сфері праці. У багатьох західних країнах у розглянутій сфері відносин деякі колізійні норми мають форму судових прецедентів.
Історично МПП розвивалося як колізійне право, і дотепер в доктрині США, Англії, ФРН і багатьох інших країн воно продовжує ототожнюватися з колізійним правом, хоча об'єктивно давно вже вийшло за його межі.
Якщо розглядати початкові положення МПП в цілому, то дискусія в основному ведеться з питання: може чи не може МПП бути зведене тільки до колізійного права. З 1940 року, з моменту написання підручника І.С. Перетерського і С.Б. Крилова, шляхом включення до МПП матеріальних правил, уніфікованих за допомогою міжнародних договорів, пішла вся радянська наука МПП [14].
Якщо звернути увагу безпосередньо на трудові відносини з іноземним елементом, ситуація кардинально зміниться: початкове положення української доктрини - трудові відносини, ускладнені іноземним елементом, є частиною предмету МПП, проте при вивченні реального стану справ, виникає питання: чи є трудові відносини з іноземним елементом складовою частиною предмету МПП України чи ні? Ситуацію ускладнює сформульоване в ст. 8 КЗпП України положення про розповсюдження на іноземних громадян, осіб без громадянства, організацій, створених або встановлених ними правил, встановлених Кодексом, законами іншими нормативними актами, що містять норми трудового права. Приведений абзац - єдина згадка в Кодексі про іноземців. Буквальне сприйняття приведеного формулювання наштовхує на висновок, що Кодекс заперечує існування яких-небудь особливостей регулювання трудоправового положення іноземців. Статті Кодексу Законів про працю України підтверджують 100%-вий національний режим іноземців у трудових відносинах в нашій державі. Чи було це метою законодавця? Згідно з Конституцією України, “Іноземні громадяни і особи без громадянства користуються в Україні правами і несуть обов'язки нарівні з громадянами України, окрім випадків, встановлених законом або міжнародним договором України”.
Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html
Можна дійти до висновку, що судова практика і доктрина в області Міжнародного приватного права не створює нові норми права, але, виявляється безперечним, що і судова практика, і думки відомих вчених та міжнародних наукових органів грають велику роль. Отже, з точки зору науки МП і порівняльного права, залишається потреба у вивченні шляхом порівняльного аналізу колізійного законодавства зарубіжних країн, узагальнення їх кодифікаційного досвіду, виявлення основних тенденцій розвитку цього законодавства і вивчення можливості запозичення певних норм та інститутів й упровадження їх у законодавство України.
