Підстави виникнення І способи вирішення колізій закон
| Вид материала | Закон |
Содержание1.2. Порівняння предмета і методу регулювання трудового права і міжнародного приватного права |
- А й суспільними благами, а тому їх охорона передбачена як національним закон, 921.22kb.
- Незаконне полювання ст., 174.96kb.
- | |вул. Сім'ї Хохлових, 15,, 37.97kb.
- Правила І підстави проведення планових та позапланових перевірок фінансово-господарської, 36.52kb.
- План Поняття трудових спорів, їх види та причини виникнення Порядок вирішення індивідуальних, 433.47kb.
- Основи цивільного права загальна характеристика цивільного права України, 443.74kb.
- Загальні закономірності виникнення держави та права, 1630.45kb.
- Тема Способи посіву насіння, 84.11kb.
- План 1 Поняття та види інтелектуальної власності. 2 Право інтелектуальної власності, 294.24kb.
- Вимоги щодо написання курсових робіт з навчальної дисципліни „Цивільне право України”, 37.21kb.
1.2. Порівняння предмета і методу регулювання трудового права і міжнародного приватного праваУ кожній державі при організації і застосуванні праці робітників та службовців все частіше виникають специфічні трудові відносини, у яких присутній іноземний елемент. Серед основних ситуацій, що породжують ці відносини, можна назвати такі: міждержавна міграція робочої сили; тимчасові відрядження працівників з різних причин для роботи за кордоном; спеціальні посади і роботи, що вимагають пересування працівників однієї країни в іншу, наприклад працівників міжнародного транспорту, торгових представників. Соціальні інтереси працівників, інших учасників специфічних трудових відносин і держави вимагають створення правової основи для таких відносин. Одним із вирішальних напрямків державної політики України є реформування її внутрішнього законодавства, з метою наближення його до світових стандартів правового поля демократичної країни. Особливого значення у цьому зв’язку набуває проблема оновлення законодавства у сфері приватного права[17]. “Звичайне”, національне трудове право, призначене для регулювання традиційних, що не виходять за рамки однієї держави, відносин, не розв’язує проблем, що виникають. У міжнародних трудових відносинах виникає так звана колізійна проблема, коли закони двох і більше країн претендують на регулювання цих відносин і повинен бути зроблений вибір. Наступна проблема полягає в тому, що через особливість таких відносин у ряді випадків виникає потреба в створенні спеціальних матеріально-правових трудових норм, які враховували б міжнародний фактичний склад, тому що норми загального характеру з різних причин стають неприйнятними. Перераховані проблеми розв’язуються особливою галуззю правознавства — міжнародним приватним правом (МПП). Потреба в удосконаленні законодавства про міжнародне приватне право на пострадянському просторі, зокрема в Україні, тепер є очевидною для всіх. У цій галузі на національному і міжнародному рівнях вже давно ведеться (і в багатьох випадках небезуспішно) відповідна законодавча робота. До цієї сфери прикута увага багатьох великих й авторитетних міжнародних організацій. На національному рівні також йде процес удосконалення колізійного права держави, все більша увага приділяється створенню матеріально-правових норм у різних областях міжнародних трудових відносин. Закордонна правова доктрина має значні досягнення в розробці питань з міжнародного приватного трудового права. Правові й економічні проблеми так званої міжнародної праці стають сьогодні актуальними для України та інших суверенних держав колишнього Союзу. Приведення національного законодавства про права людини у відповідність з міжнародними стандартами, розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств і організацій, інші процеси спричиняють появу і розширення трудових відносин з іноземним елементом. Економічні реалії сьогоднішнього дня порушують питання про розвиток того розділу міжнародного приватного права, яким регулюються трудові відносини з іноземним елементом. Судячи з аналізованої літератури, за останні 12 років, правове регулювання трудових відносин за участю іноземців не було предметом окремого дослідження українських юристів. Досить часто трапляються роботи, в яких ці відносини розглядаються взагалі, чи тлумачаться для широкої публіки. Розробляючи теоретичну модель і юридичне розв’язання виниклих проблем, слід, безумовно, орієнтуватися на правовий досвід, накопичений різними країнами світу і світовим співтовариством у цілому, широко використовувати порівняльно-правовий метод дослідження. Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html М.М. Богуславський вважає, що трудові відносини з іноземним елементом регулюються спеціальними правилами (наприклад, правилами про порядок допуску іноземців до трудової діяльності в Україні, до колізійних норм і под.), [45]. У доктрині, проте, висловлюються й інші погляди на галузеву віднесеність правових інститутів, пов'язаних з міжнародним обміном в трудових відносинах. Л.П. Ануфрієва зазначає, що в міжнародного приватного трудового права немає того мінімального арсеналу атрибутів, які в загальній теорії права розглядаються як галузевостворюючі чинники. Вона пропонує, що точніше було б говорити поки про інститут міжнародного приватного права [46]. .Проте Л.П. Ануфрієва звертає увагу на особливий характер відносин, пов'язаних з трудовою діяльністю, і говорить про наявність спеціальних колізійних формул прикріплення. Деякі автори, навпаки, висувають концепцію міжнародного трудового права і не включають міжнародне трудове право до МПП. Термін міжнародне трудове право використовується в зараз частіше всього для визначення сукупності документів, прийнятих в рамках міжнародних організацій з питань трудових відносин [47]. Основну масу документів складають конвенції і рекомендації МОП . І. Сасі відмежовував міжнародне трудове право від міжнародного приватного права, розглядаючи його як відносно незалежну галузь права “поряд с трудовим правом, оскільки саме міжнародне приватне право є відносно незалежною галуззю поруч з цивільним правом, і так само, як міжнародне адміністративне – з адміністративним, міжнародне кримінальне з кримінальним” [48]. Такий підхід, якого дотримуються і деякі російські вчені-міжнародники, показує, що галузь трудового права стоїть дещо відокремлено від цивільного і співвідношення цих двох галузей права не дуже змінюється суттєво в умовах появи в правовідношенні іноземного елементу. За радянської доби питанням міжнародного трудового права з різних причин не приділялося серйозної уваги. Досить сказати, що в основних підручниках цього періоду взагалі були відсутні глави, або розділи про міжнародне трудове право як про реальне явище світового життя [49]; [50]; [51]. Лише один невеликий навчальний посібник представляв цей предмет [52]. Тим часом, Радянський Союз був членом МОП і ратифікував декілька десятків її конвенцій. У науковій літературі питання міжнародно-правового регулювання праці зрідка порушувалися, але майже завжди вичерпувалися публікаціями Е.М. Аметістова і С.А. Іванова. Причому порушені проблеми, перебували ніби у винятковій компетенції міжнародників-трудовиків, а не всередині держави, які, в принципі, в будь-якій країні визначають ідеологію (концепцію, стратегію) відповідного напряму суспільного життя. В основі цього лежали дві причини. По-перше, панування в радянській науці і законодавстві принципу примату внутрішньодержавного права над міжнародним; а по-друге, оцінка діяльності МОП як інструменту “в руках правих соціалістів, соціал-демократів і профспілкових лідерів, а також правлячих кіл капіталістичних держав для реалізації ідеї реформіста співпробітництва праці і капіталу, покликаного відвертати працюючих від класової боротьби в своїх інтересах” [53] і думка, що “міжнародне регулювання праці ніколи не було причиною серйозних змін умов життя і праці; такою причиною зрештою завжди були і залишаються внутрішні національні чинники (класова боротьба пролетаріату, економічна необхідність тощо)” [54]. Реальний інтерес до правового регулювання міжнародних трудових відносин в науці українського трудового права виник тільки після ухвалення в Україні Декларації прав і свобод людини й громадянина та Конституції України, що проголосила пріоритет міжнародних норм про права людини перед національним законодавством. З 1993 року майже у всіх підручниках, що виходили в Україні, інших країнах СНД, стали знаходити віддзеркалення питання міжнародно-правового регулювання праці [55], [56], [57]; вийшов і спеціальний навчальний посібник, підготовлений І.Я. Кисельовим [58]; [59]. Міжнародні працеправові норми почали також широко використовуватися у наукових роботах і законопроектній діяльності, почалося їх вживання виконавчо-розпорядчими і судовими органами, перш за все конституційними. З початком XXI століття висуваються нові вимоги і до юридичної освіти. Це викликано тим, що дипломований юрист, знайомий тільки зі своїм національним законодавством, не має уявлення про зарубіжне трудове право, міжнародні трудові стандарти, порівняльне правознавство й порівняльне трудове право, не здатний зіставляти законодавства про працю різних країн, з міжнародними трудовими нормами, і тому не може вважатися повноцінним професіоналом, а рівень його підготовки не відповідає визнаним в передових країнах освітнім стандартам. Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html У цілому матеріально-правовий метод регулювання має великі переваги перед колізійним. Ці переваги розкриті в науковій літературі. На основі методів правового регулювання можна зробити висновок про склад норм, що регулюють міжнародні трудові відносини. До них належать внутрішньодержавні колізійні норми і колізійні норми, уніфіковані за допомогою міжнародних договорів; матеріально-правові норми, причому як уніфіковані, так і “внутрішні”. Після викладених вище міркувань можна відповісти на питання про співвідношення міжнародного приватного трудового права, як підгалузі МПП і трудового права. Аналіз правового регулювання трудових відносин з іноземним елементом дозволить внести значні доповнення і корективи в доктрину міжнародного приватного права. |